Г Д Хархан - Виховання особистості сім'янина в інтернатному закладі - страница 1

Страницы:
1  2 


79

 

Хархан Г. Д.,

аспірант кафедри

соціальної педагогіки

та соціальної роботи

Луганського національного

університету

імені Тараса Шевченка

ВИХОВАННЯ ОСОБИСТОСТІ СІМ'ЯНИНА В ІНТЕРНАТНОМУ ЗАКЛАДІ

У статті розглянута проблема створення корекційно-виховного середовища в умовах загальноосвітньої школи-інтернату для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у процесі підготовки вихованців до майбутнього сімейного життя.

Ключові слова: інтернатний заклад, корекційно-виховне сере­довище, діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування.

 

В статье рассмотрена проблема создания коррекционно-воспитательной среды в условиях общеобразовательной школы-интерната для детей-сирот и детей, лишенных родительской опеки, в процессе подготовки воспитанников к будущей семейной жизни.

Ключевые слова: интернатное учреждение, коррекционно-воспитательная среда, дети-сироты, дети, лишенные родитель­ской опеки.

 

In this article the problem of creation of correction-educational envi­ronment in conditions of boarding schools in the process of preparation of pupils to future family life is considered.

Keywords: boarding school, correction-educational environment, or­phans.

Проблема виховання особистості сім'янина в умовах загально­освітньої школи-інтернату для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, є складною та суперечливою. Складність

a

 

'a о

i-

.1

:« a

oa «

VD О

a

« x

.0

c; 2! "з" о

С


обумовлюється делікатністю сфери сімейного життя, особливо для дітей, які зростали поза межами сімейного середовища, або мали не­гативний досвід сімейних стосунків. Суперечливість - між вимогами суспільства до формування особистості, добре підготовленої до ство­рення сім'ї та виховання дітей, і можливостями школи-інтернату готувати її до цього.

Розв'язання даного завдання не може бути сконцентровано ви­ключно в практичній площині, до того ж, сама система опіки з практико-орієнтованої все більше перетворюється в наукоєм-ну галузь, що потребує принципово нових підходів до її науково-теоретичного забезпечення. Сьогодні відчувається гострий дефіцит досліджень з підготовки дітей-сиріт в умовах інтернатного закладу до сімейного життя, тому внесок вчених повинен бути більш ваго­мим у цій галузі.

Аналіз наукової літератури дозволяє зазначити, що проблема підготовки вихованців інтернатних закладів до сімейного життя зна­йшла своє відображення в дисертаційних дослідженнях О. Б. Кізь, Г. А. Сатаєвої, Г. І. Плясової та наукових публікаціях І. А. Горча-кової, О. М. Кікінежді, В. П. Кравця, А. А. Свіридова, В. Р. Шмід-та; питання психічного розвитку дітей-сиріт, що виховувалися в державних закладах опіки, досліджувалися вченими І. В. Дуброві-ною, А. Г. Гузською, В. С. Мухіною, А. М. Прихожан, В. А. Пуш­кар, О. О. Смірновою, Н. М. Толстих. Проте малодослідженою за­лишається проблема створення сприятливого корекційно-виховного середовища в загальноосвітній школі-інтернаті для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у процесі виховання особистості майбутнього сім'янина.

Метою нашої статті є розгляд проблеми створення корекційно-виховного середовища в умовах загальноосвітньої школи-інтернату для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у процесі підготовки вихованців до майбутнього сімейного життя.

Завданнями нашого дослідження є виділення особливостей психічного розвитку та образу "Я-сім'янин" у вихованців загаль­ноосвітньої школи-інтернату для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування; розробка змісту корекційно-виховного се­редовища, яке сприяє формуванню особистості сім'янина.

У своїй статті під інтернатним закладом ми розуміємо тільки за­гальноосвітню школу-інтернат для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, де виховуються переважно діти-сироти та

81

діти, позбавлені батьківського піклування. Тому, щоб не обтяжувати текст статті, будемо надалі використовувати поняття "інтернатний за­клад", розуміючи лише означений тип навчальних закладів.

Ми вважаємо, що для створення корекційно-виховного середови­ща в інтернатному закладі необхідно, по-перше, врахування психіч­них особливостей дітей-сиріт, що проживають і виховуються в дер­жавній системі опіки; по-друге, визначення специфіки формування їх образу "Я-сім'янин".

Науковці (І. В. Дубровіна, А. Г. Гузська, В. С. Мухіна, А. М. При­хожан, О. О. Смірнова, Н. М. Толстих) виділяють наступні психічні особливості дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклу­вання, що виховуються в державній системі опіки: "почуття Ми"; орієнтація в самооцінці на думку інших; несформованість образу "Я", зокрема образу "Я-сім'янин"; бідність, схематичність, опора на негативний еталон маскулінності та фемінності; невизначена ґендер-на ідентичність; ситуаційність, наочність мислення; класифікаційне мислення; орієнтація на зовнішній контроль; звуженість та бідність змісту мотивів, прив'язаність до ситуації; орієнтація на теперішнє, звужена перспектива минулого та майбутнього; підвищене почут­тя тривожності, орієнтація на ворожість соціуму; низький індекс самостійності, прагнення перекласти відповідальність на іншого; агресивність, переважання захисних форм поведінки у конфліктних ситуаціях; низька результативність спілкування з дорослими та од­нолітками [6].

Одним з основних факторів впливу на психічний розвиток вихо­ванців інтернатів є феномен депривації. Видатні психологи Й. Ланг-мейер та З. Матейчек у фундаментальній праці "Психічна депри-вація в дитячому віці" пишуть: "Психічна депривація є психічним станом, що виникає в таких життєвих ситуаціях, де суб'єкту не надається можливості для задоволення деяких його основних (жит­тєвих) психічних потреб в достатній мірі і протягом досить довгого часу" [3, 324].

В контексті нашої роботи, особливого значення набуває дослі­дження формування образу "Я-сім'янин". Образ "Я" - це уявлення про самого себе. Образ "Я" є важливим компонентом у структурі самосвідомості, який готує особистість до виконання в майбутньому певних соціальних та сімейних ролей. Як справедливо підкреслює Л. І. Божович, якщо дитина не має достатнього досвіду виконан­ня ролей, то це призводить до затримки соціалізації і впливає на

a

 

'a о

i-

.1

:« a

oa «

VD О

a

« x

.0

c; 2! "з" о

С


повноцінне виконання нею власних ролей [1, 116]. Це теоретичне положення має принципове для нашого дослідження значення, тому що вихованці загальноосвітньої школи-інтернату для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, мають обмежені мож­ливості у спостереженні та виконанні сімейних ролей.

У зв'язку з цим вчені виділяють наступні особливості формуван­ня у них образу "Я":

-    по-перше, обмеження соціальних контактів зумовлює залеж­ність майбутнього образу "Я" від засвоєних оцінок значимих дорос­лих, у той же час ідентифікуючи себе з очікуваннями значимих од­нолітків;

-    по-друге, погано диференційований образ "Я" - це скоріше са­мовідчуття, а не рефлексія й усвідомлена оцінка своїх якостей;

-    по-третє, дисгармонійність образу "Я" пов'язана з особливостя­ми психомоторних характеристик. Гармонія психіки й тіла у підліт­ків інтернатів, як правило, порушена, тож вони перебувають в стані внутрішнього дискомфорту; у них страждають механізми енергоза­безпечення життя й діяльності;

-    по-четверте, в образі "Я" слабо представлені уявлення про себе як про друга. В інтернатному середовищі спостерігається ситуація обов'язкового спілкування з досить вузькою групою однолітків, яку за власним бажанням не обирають та виключають з неї. Сталі кон­такти не передбачають вибірковість міжособистісного спілкування, що збіднює його емоційно-інтимну сторону;

-    по-п'яте, для образу "Я" найбільш значимим є вміння вправно пристосуватися до ситуації, можливість обійти вимоги дорослих, не викликаючи з їхньої сторони будь-яких санкцій, утвердження влас­ного "Я" йде через пристосування, а не протиставлення.

Образ "Я-сім'янин" є складовою загального образу "Я", що включає уявлення про себе як майбутнього сім'янина, що виконує ролі чоловіка/батька, дружини/матері. Цей образ формується по­ступово протягом дитинства, підліткового та юнацького віку у єд­ності когнітивної, афективної та поведінкової сторони в структурі особистості.

Дослідження "Проведення комплексної оцінки потреб дитини в інтернатному закладі" наголошує, що вихованці дитячого будинку -це діти з особливою особистою історією, що ростуть і розвиваються в штучному, емоційно збідненому середовищі [5, 62]. Перебування в ньому негативно відображається на психічному розвитку дітей у перші роки їх життя.

83

Відсутність батьків або їх аморальний спосіб життя не дає мож­ливість спиратися на їх особистий приклад у формуванні особистості майбутньої жінки/матері та чоловіка/батька, що значно зменшує виховний потенціал будь-якого інтернатного закладу. Ми впевнені, що найкраща організація життєдіяльності в школі-інтернаті не змо­же замінити звичайні домашні умови за силою виховного впливу.

З огляду на процес формування образу "Я-сім'янин" у вихован­ців загальноосвітньої школи-інтернату для дітей-сиріт та дітей, по­збавлених батьківського піклування, виникає необхідність у ство­ренні корекційно-виховного середовища, щоб пом'якшити вплив деприваційних умов та сприяти становленню особистості сім'янина.

У рамках нашої статті ми під корекційно-виховним середовищем розуміємо сукупність психолого-педагогічних заходів, направлених на зменшення впливу деприваційних умов, виправлення недоліків розвитку та поведінки вихованців, а також забезпечення оптималь­них умов для соціально-педагогічної роботи щодо підготовки їх до майбутнього сімейного життя.

Корекційно-виховне середовище в умовах інтернатного закладу, в якому формується особистість сім'янина, передбачає:

-    орієнтацію на суб'єктно-суб'єктні відносини у педагогічній вза­ємодії, де вихованець є активним учасником цього процесу;

-    особистісно-орієнтований підхід у підготовці дітей-сиріт до сі­мейного життя, враховуючи термін перебування та вік дитини, в якому вона потрапила до закладу;

-    розробку та впровадження у виховний процес тренінгу "Школа майбутнього сім'янина";

-    організацію підліткового клубу "Я і ти";

-    створення книжкової полиці для самостійного ознайомлення старшокласників з проблемами сучасних шлюбно-сімейних стосунків;

-    вплив вихователів як "соціальних батьків" та хрещених бать­ків на особистість юнака та дівчини як майбутнього чоловіка/батька та майбутньої жінки/дружини;

-    залучення провідних спеціалістів (лікарів, спеціалістів центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, працівників РАЦСу, пред­ставників православної церкви, активістів молодіжних організацій).

Постає запитання: в чому полягає специфіка корекційно-виховного середовища формування справжнього сім'янина?

Створення даного середовища повинно бути природним і набли­женим до реальних умов проживання та виховання дітей-сиріт, що

'а о <и I-

:« а

оа «

VD О

а

« х

.0

с; 2! "з" о

С


охоплює всі сфери їхньої життєдіяльності. В залежності від віку та терміну перебування в інтернатному закладі, від наявності до­свіду проживання в сім'ї процес депривації по-різному впливати­ме на формування особистості майбутнього сім'янина. Даний факт вимагає від педагогічного колективу особливої майстерності, такту та терпіння, врахування індивідуально-психологічних і соціально-психологічних особливостей вихованців.

Діяльність загальноосвітньої школи-інтернату регламентується Конституцією України (Ст. 52-53), Законами України "Про забезпе­чення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", "Про освіту", "Про загальну середню освіту", "Про позашкільну освіту", "Про охорону дитинства" та іншими нормативно-правовими актами Міністерства освіти і науки України, Міністерства України у справах сім'ї, моло­ді та спорту.

Серед останніх доцільно виділити два документи, що мають безпо­середнє відношення до діяльності загальноосвітніх шкіл-інтернатів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

По-перше, це Положення № 747/460 від 21.09.2004 р. про дитячі будинки і загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Цей документ Міністерства освіти і науки України й Міністерства України у справах сім'ї, мо­лоді та спорту встановлює порядок реалізації конституційного права дітей-сиріт на повне державне утримання та виховання. Положення містить ряд істотних моментів, які мають принципове значення для нашого дослідження. Сутність їх зводиться до такого.

1.   Визначається право дітей-сиріт на сприятливі умови їх утри­мання та виховання. Головними завданнями інтернатних закладів є забезпечення утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, по­збавлених батьківського піклування; забезпечення всебічного роз­витку, фізичного, соціального та психічного здоров'я вихованців; створення умов, сприятливих для проживання дітей, їх навчання та виховання; забезпечення соціального захисту, медико-психолого-педагогічної реабілітації та соціальної адаптації вихованців; реаліза­ція прав дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, на належні умови проживання, різнобічного розвитку, виховання, здобуття певного рівня освіти, професійної орієнтації та підготовки їх до самостійного життя та праці.

2.   Законодавчо закріплюється пріоритет збереження сімейних зв'язків. Брати і сестри направляються до одного інтернатного

85

закладу, що територіально розміщений найближче до місця похо­дження дитини. При школах-інтернатах усіх типів можуть ство­рюватися дошкільні відділення, групи. Виникненню та зміцнен­ню родинних відносин між рідними братами та сестрами передує спеціальна виховна робота та створення за яких старші будуть турбуватися про молодших.

3.   Передбачається посада практичного психолога з огляду на те, що переважна більшість вихованців мають відхилення у психічному розвитку, що зумовлені перебуванням у деприваційних умовах або зростанням у негативному сімейному середовищі, для здійснення психологічного супроводу навчально-виховного процесу в школі. Це теж достатньо важливий момент, оскільки без глибокого професійно коректного проникнення у внутрішній світ дитини дуже складно до­могтися успіху в її вихованні та перевихованні.

4.   Передбачається медична та соціальна допомога; повноцінне якісне харчування; оздоровлення, відпочинок, організоване дозвіл­ля у вихідні, святкові та канікулярні дні; вільне вираження погля­дів, переконань; захист своїх особистих, житлових і майнових прав; захист від будь-яких форм експлуатації, психічного, фізичного та інших видів насильства з боку працівників, опікунів, піклувальни­ків вихованців, які порушують їхні права, честь і гідність; участь в органах громадського самоврядування інтернатного закладу; збе­реження родинних стосунків; рівний доступ до якісної дошкільної, базової, повної загальної середньої та позашкільної освіти; безпеч­ні та нешкідливі умови проживання, виховання, навчання, праці; вибір форм навчання, факультативів, спецкурсів, позакласних за­нять; користування навчально-виробничою, науковою, матеріально-технічною, культурно-спортивною, корекційно-відновлювальною та лікувально-оздоровчою базою інтернатного закладу; отримання ква­ліфікованої допомоги в навчанні, корекції психофізичного розвитку; розвиток творчих здібностей та інтересів через участь у різних видах навчальної, наукової, науково-практичної діяльності, конференціях, олімпіадах, виставках, конкурсах тощо.

По-друге, це Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" 2342-IV від 13.01.2005 р. Ст. 39-5, що стосується удосконалення умов для розвитку, виховання та освіти випускників закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьків­ського піклування наголошує: "...центральні органи виконавчої вла­ди у сфері культури, освіти і науки, місцеві державні адміністрації

'а о <и I-

:« а

оа «

VD О

а

« х

.0

с; 2! "з" о

С


та органи місцевого самоврядування забезпечують постійне удоско­налення форм і методів індивідуальної виховної роботи з підготовки до самостійного та сімейного життя випускників закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечують участь випускників закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в самодіяльних творчих колективах, гурт­ках образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва з метою їх морально-естетичного та фізичного розвитку". Ст. 17 визначає, що з метою підготовки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб із їх числа до самостійного життя їх соціальна та психологічна адаптація покладається на центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах сім'ї, дітей та молоді разом із центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я забезпечують розробку комплексних програм індивідуальної психо­логічної, реабілітаційної та корекційної допомоги дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, особам із їх числа, а також дітям, які перебувають в особливо скрутних і надзвичайних умовах та потребують такої допомоги. Такою в загальному вигляді є стисла характеристика сучасної нормативної бази, що регламентує діяльність загальноосвітньої школи-інтернату для дітей-сиріт та ді­тей, позбавлених батьківського піклування.

Звісно, загальноосвітня школа-інтернат для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на відміну від звичайної загальноосвітньої школи виконує специфічні функції, враховуючи особливий склад вихованців.

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

Г Д Хархан - Виховання особистості сім'янина в інтернатному закладі

Г Д Хархан - Виховання сім'янина в педагогічній спадщині а с макаренка

Г Д Хархан - Готовність до материнства вихованок шкіл-інтернатів для дітей-сиріт

Г Д Хархан - Статеве виховання на початку xx століття історико-педагогічний аналіз

Г Д Хархан - Ідеї статевого виховання у 20-30 роках хх століття в сучасній практиці інтернатного закладу