Г Д Хархан - Готовність до материнства вихованок шкіл-інтернатів для дітей-сиріт - страница 2

Страницы:
1  2 

На запитання "Скільки дітей ти плануєш мати у своїй майбутній сім'ї?" більшість дівчат (58,5 %) відповіли "двох". Однією з причин цього є проживання у великому дитячому колективі, зокрема зі своїми братами та сестрами, який має давню традицію піклування старших учнів про молодших, що сприяє розширенню та зміцненню внутрішніх соціальних зв'язків між вихованцями, а також формує специфічне, притаманне вихованцям інтернатів, почуття "ми". На взаємозв'язок між цими запитаннями вказує й те, що деякі дівчата, плануючи мати двох дітей, вважають необов'язковим виходити заміж.

Бажання мати одну дитину висловили 38 % опитаних, вказуючи на складний час і відсутність підтримки родичів. Незначний відсо­ток респондентів орієнтується на бездітність (2,5 %) та багатодіт­ність (1,5 %). У відкритих відповідях найчастіше вказували, кого саме хотіли б мати: "одного хлопчика та одну дівчинку", "близню­ків", "двох дівчат, але як вийде".

Материнська депривація посилила впевненість дівчат-вихованок у ведучій ролі матері як головної виховательки дитини, тому на за­питання "Хто повинен заспокоїти плачуче в ночі немовля?" 69,4 % опитаних назвали матір, і лише 1,7 % - батька. Важливо зазначити тенденцію до рівномірного поділу обов'язків у догляді за дитиною, тому варіант "порівну і мати, і батько" обрали 28,8 % респонден­тів. Позитивно, що підростаюче покоління намагається по-новому поглянути на роль матері та батька у процесі виховання. Не маю­чи можливості отримати допомогу від власних батьків, діти-сироти розраховують лише на свої сили, тому такий розподіл обов'язків скоріше є життєвою необхідністю.

Важливим для нас було отримання інформації стосовно необхід­ності готуватися до появи дітей в сім'ї. Так на запитання "Чи вважа­єш ти, що до появи дітей на світ необхідно готуватися заздалегідь?"

42

я     93 % вихованок відповіли "так" і лише 7 % - "ні". З них переважна

?      більшість вихованок (77 %) впевнені, що батьки повинні мати по-

S.    вні знання про виховання дитини та її розвиток на різних вікових

™    етапах; 16 % респондентів зазначили, що батьки повинні мати деякі

о     знання про виховання дитини; заперечують таку необхідність 7 %

а)

.1

:« а

оа «

VD О

а

« х

с; «

о

С

опитаних,зних3,5% вважають,щонеобов'язковоготуватисядопо-яви дітей, всі знання прийдуть із досвідом та 3,5 % - коли з'явиться дитина, тоді і буду думати, як за нею доглядати і як її виховувати.

Підсумовуючи, зазначимо, що більшість вихованок інтернатних закладів орієнтовані на створення власної сім'ї, народження двох ді­тей та їх виховання, щоб компенсувати відсутність родинного тепла та затишку.

Відсутність сім'ї або наявність негативного сімейного досвіду як основного фактора становлення особистості ускладнює процес статеворольової соціалізації дівчини-сироти, засвоєння жіночих/ материнських моделей поведінки. Зауважимо, що особливостями статеворольової соціалізації дітей-сиріт в умовах інтернатного за­кладу є нерозвиненість рольової гри у вихованців дошкільного та молодшого шкільного віку; відсутність адекватних зразків іденти­фікації в межах своєї статі; набуття раннього сексуального досвіду; наявність низького рівня сексуальної культури та культури взаємин статей [11].

Зміни, що відбуваються в українському суспільстві, впливають на соціальне самопочуття дітей, зокрема вихованців інтернатних закладів. Ми спостерігаємо збільшення кількості дітей-сиріт, що утримуються в школах-інтернатах, незважаючи на загальновизнану пріоритетність сімейних форм влаштування. Поступовий процес ре­формування державної системи опіки, що здійснюється в контексті європейської інтеграції, з урахуванням загальнолюдських цінностей і захисту прав дитини, вимагає значних матеріальних та людських ресурсів, формування позитивної громадської думки щодо сімейних форм влаштування сиріт. Звісно, деприваційні умови проживання та виховання в інтернатних закладах не дозволяють підготувати дівчат-вихованок до усвідомленого материнства та сформувати їх материнську сферу.

Громадська думка стала більш терпимою до народження дити­ни неповнолітньою матір'ю на тлі низького рівня загальної мораль­ності, соціальної відповідальності, культури взаємин статей. Про це свідчать результати міжнародного порівняльного соціологічного дослідження, виконаного Інститутом соціології НАН України в межах загальноєвропейського моніторингового проекту "Євро­пейське соціальне дослідження" (ESS), в якому взяли участь понад 20 держав Європи. На запитання "Як, на Ваш погляд, відреагува-ла б більшість людей, якби добре знайома їм жінка/чоловік стала (в) матір'ю/батьком, коли їй/йому ще не виповнилося 18 років?" респонденти України (31,3 % жінок і 38,2 % чоловіків) зазначили, що більшість відкрито не схвалювали б; 41,9 % жінок і 43,7 % чоло­віків визнали, що більшість не схвалювали б, але й не демонструва­ли б це. Для порівняння, серед інших європейських країн високий показник тих, хто "відкрито не схвалювали б" (Болгарія - 35,8 %; Іспанія - 33,3 %; Словаччина - 33,2 %), а тих, хто "не схвалювали б, але й не демонстрували б це" (Швейцарія - 58,7 %; Нідерланди -58,0 %; Німеччина - 57,5 %) [4].

Таким чином, на готовність до материнства дівчат-вихованок шкіл-інтернатів впливають не тільки порушені материнсько-дочір­ні зв'язки, а і соціокультурне середовище, в якому формується осо­бистість дівчини як майбутньої матері.

Проведене дослідження дозволяє нам зробити наступні висновки.

1. Проблема готовності до материнства вихованок інтернатних закладів для дітей-сиріт є актуальною, а її вирішення - доленосне для українського суспільства. Сім'я як основний соціальний інсти­тут має вирішальне значення у процесі статеворольової соціалізації дівчини як майбутньої матері. Проте відсутність сім'ї або наявність негативного сімейного досвіду як факторів, що обумовлюють станов­лення особистості дівчини-сироти, в більшості випадків призводять у майбутньому до прояву в них девіантної материнської поведінки.

2. Готовність до материнства є специфічним особистісним утво­ренням, провідною складовою якого є суб'єкт-об'єктна орієнтація стосовно ненародженої дитини. Материнська сфера послідовно фор­мується в онтогенезі жінки: у взаємодії з власною матір'ю та іншими носіями материнських функцій; сюжетно-рольовій грі в ляльки та сім'ю; у взаємодії з немовлятами до народження своєї дитини; в пері­од статевого дозрівання; у взаємодії з власними дітьми.

3. Більшість досліджень, присвячених питанням девіантної мате­ринської поведінки, підтверджують положення про те, що порушен­ня взаємин дівчини з матір'ю, материнська депривація мають від­далені наслідки для формування материнської поведінки: більшість матерів, які відмовились від своїх дітей, із раннього дитинства мали


43

44


45

I-

а

ГС

а о <и I-

.1

:« а

оа «

VD О

а

« х

с; «

о

С


негативний досвід батьківсько-дитячих і подружніх взаємин у сім'ї. Науковці, досліджуючи девіантну материнську поведінку, в основі якої лежить відмова матері від новонародженої дитини, визнають не­свідоме перенесення моделі батьківських взаємин на свій життєвий сценарій.

4. У процесі виховання дівчини-сироти потрібно враховувати по­рушення емоційних материнсько-дочірних зв'язків, що виступають як єдність біосоціальний факторів, які, з одного боку, мають інстинк­тивну основу, а з іншого - виступають як особливе особистісне утво­рення. Не відчувши в дитинстві материнської любові та безумовного прийняття, вони не здатні дати це своїм дітям.

5. За даними проведеного нами дослідження, в майбутньому плану­ють вступити до шлюбу 91,5 % вихованок, більшість дівчат - 58,5 % орієнтовані на народження двох дітей та їх виховання, щоб компен­сувати відсутність родинного тепла та затишку. На думку респон­дентів, провідну роль у процесі догляду та вихованні дітей повинна відігравати матір, при чому переважна більшість вихованок (77 %) впевнені, що батьки повинні мати повні знання про виховання дити­ни та її розвиток на різних вікових етапах.

6. Як показує практика, нерідко випускники інтернатних за­кладів зазнають труднощів у побудові власної сім'ї та її збереженні. Діти молодих одиноких матерів - колишніх випускниць закладів -виховуються у тих самих закладах, у яких перебували їхні матері.

Подальший науковий пошук даної проблеми потребує розробки соціально-педагогічних умов підготовки дівчат-сиріт до сімейного життя в умовах інтернатного закладу.

5.Мещерякова С. Ю. Психологическая готовность к материнству // Вопросы психологии. - 2000. - № 5. - С. 18-27.

6.Мушкевич М. І. Психологічні особливості впливу батьківсь­кої сім'ї на молоде подружжя : автореф. дис... канд. психол. наук : 19.00.07. - Рівненський державний гуманітарний університет. -

Рівне, 2002.

7.Орлов Ю. М. Половое развитие и воспитание : кн. для учителя. -М. : Просвещение, 1993. - 239 с.

8.Панкратова Н. В. Социальный и биологический аспект родитель-ства // Социологические исследования. - 2006. - № 10. - С. 116-123.

9.Тіунова О. В. Психологічні умови формування відповідального ставлення до материнства у дівчат старшого шкільного віку : автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07. - Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Івано-Франківськ, 2008. - 23 с.

 

10.Филиппова Г. Г. Психологическая готовность к материнству // [Електронний ресурс]. - http://www.psymama.ru/articles/fil5.html

11.Хархан Г. Д. Особливості статеворольової соціалізації дітей-сиріт у загальноосвітніх школах-інтернатах / Г. Д. Хархан // Укра­їнський соціум. - 2008. - № 1. - С. 72-82.

Література

1.Брутман В. И., Варга А. Я., Радионова М. С., Исупова О. Г. Девиантное материнское поведение (опыт междисциплинарно­го анализа случая отказа от ребенка) // [Електронний ресурс]. -http://www.psymama.ru/articles/brutman_10.html

2.Брутман В. И., Варга А.. Я., Хамитова И. Ю. Влияние семейных факторов на формирование девиантного поведения матери // Психо­логический журнал. - № 2. - 2000. - С. 79-87.

3.Даниленко Н. В. Формування психологічної готовності жінки до материнства : автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.04. - Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України. - К., 2007. - 21 с.

4.Головаха Є., Горбачик А. Соціальні зміни в Україні та Європі : за результатами "Європейського соціального дослідження" 2005­2007 роки. - К. : Інститут соціології НАН України, 2008. - 133 с.

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

Г Д Хархан - Виховання особистості сім'янина в інтернатному закладі

Г Д Хархан - Виховання сім'янина в педагогічній спадщині а с макаренка

Г Д Хархан - Готовність до материнства вихованок шкіл-інтернатів для дітей-сиріт

Г Д Хархан - Статеве виховання на початку xx століття історико-педагогічний аналіз

Г Д Хархан - Ідеї статевого виховання у 20-30 роках хх століття в сучасній практиці інтернатного закладу