В Кузьмич - До 70-річчя від дня народження біобібліографічний покажчик - страница 1

Страницы:
1  2  3  4  5 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В. Н. КАРАЗІНА МІЖНАРОДНИЙ СОЛОМОНІВ УНІВЕРСИТЕТ (СХІДНОУКРАЇНСЬКА ФІЛІЯ) ЦЕНТРАЛЬНА НАУКОВА БІБЛІОТЕКА

ВОЛОДИМИР КУЗЬМИЧ МІХЕЄВ До 70-річчя від дня народження Біобібліографічний покажчик

Харків 2007

УДК 930:[016:929 Михеев ББК 63.1 д Михеев

М69

Рекомендовано до друку Науково-методичною  радою  Східнорегіонального відділу Центру пам'яткознавства НАН України та УТОПІК (протокол № 4 від 25 жовт. 2007 р.)

Рецензент: канд. іст. наук, доц. В. В. Скирда

Володимир Кузьмич Міхеєв: До 70-річчя від дня народження: Біобібліогр покажч. / Уклад.: В. Д. Прокопова, Ю. Ю. Полякова; Бібліогр. ред.: С. Б. Глибицька. - X.: ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2007. - ? с.

Біобібліографічний покажчик видається до 70-річчя з дня народження відомого українського археолога доктора історичних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України, завідуючого кафедрою історії Східноукраїнської філії Міжнародного Соломонова університету В. К. Міхеєва, наукова та викладацька діяльність якого багато років була пов' язана з Харківським національним університетом імені В. Н. Каразіна. Покажчик призначається для істориків та краєзнавців.

Самым деятельным археологом, изучающим в последние 20 лет памятники салтово-маяцкой культуры верховий Северского Донца, является В. К. Михеев... В. К. Михеев обнаружил новый этнос, ранее нам не известный или «неосознаннный», который необходимо вписать в сложившуюся и казавшуюся вполне завершенной картину жизни

Северо-Западной Хазарии.

С. А. Плетнева

КОРОТКИЙ НАРИС ЖИТТЯ, НАУКОВОЇ ТА ГРОМАДСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В. К. МІХЕЄВА

Володимир Кузьмич Міхеєв належить до тих вчених, чиє творче життя цілком пов' язане з альма-матер, у даному випадку - Харківським державним університетом, який він закінчив у 1960 р. і де пройшов шлях від лаборанта до проректора. Вже у студентські роки В. К. Міхеев зацікавився археологією. Почав брати участь у археологічних розкопках під керівництвом свого вчителя - відомого археолога, почетного громадянина міста Харкова, професора Б. А. Шрамка. Цей інтерес виявився стійким, і після закінчення університету, на протязі майже 40 років, В. К. Міхеєв провів десятки археологічних експедицій та розвідок у Харківській та суміжних областях. При цьому головна увага приділялася пам' яткам салтово-маяцької культури Подоння-Приазов' я доби раннього середньовіччя. Ця проблематика знайшла відображення у його кандидатській (1968 р.) та докторській (1986 р.) дисертаціях. Паралельно з розробкою наукової тематики він активно займався педагогічною діяльністю: з 1965 р. став викладачем кафедри історії стародавнього світу та археології. З того часу В. К. Міхеєв прочитав чимало загальних та спеціальних курсів - основи археології, основи етнографії, історія Стародавнього Риму, історія первісного суспільства, методика археологічних досліджень, археологія східних слов' ян та ін. Деякі з цих курсів він читав у Слов' янській філії ХДУ, а також у Харківському інституті культури. З 1977 р. життя та наукова діяльність В. К. Міхеєва пов' язані з кафедрою історіографії, джерелознавства та археології, де він працював на посадах доцента, старшого наукового співробітника, професора, а у 1991 р. став завідувачем цієї кафедри і гідно продовжував традиції, закладені його попередниками -професорами В. І. Астаховим, І. Л. Шерманом, Ю. Й. Журавським.

Плідну науково-педагогічну діяльність В. К. Міхеєв поєднує з організаторською роботою. Кілька років він був заступником декана історичного факультету ХДУ з наукової роботи, з 1997 р. - проректором з учбової роботи ХДУ. На протязі років В. К. Міхеєв був також членом редколегії "Вісника ХДУ" (сер. „Історія"). До цього часу він входить до Головної редколегії „Своду пам'яток історії та культури України" та до редколегії республіканського журналу „Археологія", являється членом Правління Міжреспубліканської наукової асоціації болгаристів, Міжнародної асоціації археологів-славістів.

За період керування В. К. Міхеєва на кафедрі, яку він очолював, значно поглибилася інтеграція історіографії та археології, свідченням чого, серед іншого, є започаткування "Харківського історіографічного збірника" - багатопрофільного теоретико-методологічного та історіографічного видання. При цьому у редколегії збірника В. К. Міхеєв зумів об' єднати не лише вчених-харківян, але й науковців Києва, Дніпропетровська. У 1990-ті роки, завдяки зусиллям колективу кафедри історіографії, джерелознавства та археології та її завідувача особисто, було проведено кілька конференцій, в тому числі всеукраїнського рівня. Серед них - конференція, присвячена 90-річчю XII Археологічного з'їзду (1992), 70-річчю Українського комітету краєзнавства (1995), Всеукраїнська наукова конференція "Історична наука на порозі XXI століття: підсумки і перспективи" (1995), VIII Всеукраїнська краєзнавча конференція (1997), кілька традиційних Астаховських читань.

Важливим напрямком творчого життя В. К. Міхеєва була і залишається робота з молоддю. Він на протязі багатьох років очолював студентський науковий гурток, під його керівництвом було захищено 7 кандидатських дисертацій. В. К. Міхеєв був членом спеціалізованих рад при історичному факультеті ХДУ та Інституті археології НАН України.

Добрим словом згадують численні покоління студентів-істориків археологічні практики, які проводив В. К. Міхеєв. І навіть в ті скрутні часи, коли практики не фінансувалися державою, він кожного літа знаходив кошти для їх проведення на належному рівні, бо вважав літні археологічні практики невід' ємною складовою підготовки фахівця-історика. Завдяки його зусиллям на факультеті було введено дві нові спеціальності - „архівознавство" та „археологія".

Різнобічна робота В. К. Міхеєва неодноразово була відзначена нагородами та почесними званнями. Так, у 1968 р. він став лауреатом премії молодих вчених імені Героя Радянського Союзу K. M. Курячого, у 1995 р. йому було присвоєно звання Почесного члена Всеукраїнської Спілки краєзнавців, у 1997 р. - звання Заслуженого діяча науки і техніки України.

У різні роки свого життя В. К. Міхеєв так само творчо й наполегливо ставився до нових завдань - очолював Раду з виховної роботи, Бібліотечну раду, багато уваги приділяв розробці та впровадженню заходів до 200-річчя ХДУ, діяльності культурного центру ХДУ, газеті " Харківський університет" та ін.

З 2001 року починається новий етап в творчій праці відомого харківського археолога. Він перейшов до Східноукраїнської філії Соломонова університету, де очолив кафедру історії. В. К. Міхеєв заснував і кілька років керує Міжнародним центром хазарознавства, очолює редколегію „Хазарского альманаха". Як і у попередні роки, вчений проводить плідні археологічні розкопки, активно публікує свої статті, керує аспірантами та докторантами.

70 років - це час підведення деяких підсумків, і вони вагомі, але попереду у ювіляра, сподіваємось, ще багато звершень, відкриттів, здобутків на ниві освіти й науки.

С. Посохов, С. Куделко.

1937р., 12

1955-1960

1958 р.

1959-1965

1964- 1967

1965- 1969

1968 р.

1968 р.

1969-1975

ОСНОВНІ ДАТИ ЖИТТЯ, НАУКОВОЇ ТА ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В. К. МІХЕЄВА

листопада - в с. Лухівка Саранського району Мордовської РСР у родині

військовослужбовця народився Володимир Кузьмич Міхеєв.

pp. - студент історичного факультету Харківського державного

університету ім. О. М. Горького.

- перша наукова публікація „Новые памятники предскифского времени в бассейне Северского Донца".

pp. - лаборант, старший лаборант Археологічного музею ХДУ.

pp. -   аспірант   кафедри   стародавньої   історії   та археологіі

історичного факультету ХДУ. pp. -   викладач   кафедри   стародавньої   історії   та археологіі

історичного факультету ХДУ.

- захистив кандидатську дисертацію на тему „Основные ремесленные   производства   болгаро-аланского населения

Подонья в VIII-X вв."

- лауреат премії ім. Героя Радянського Союзу К. М. Курячого. рр                   - старший викладач кафедри стародавньої історії та археології

історичного факультету ХДУ.

1973-1974 pp. 1975 р.

1977-1982 pp. 1982-1984 pp.

1986 p.

1987-1991 pp.

1990 - 2001 рр. 1991-2001 рp.

1992 p. - до цього часу

1995 р.

1995 - 2000 рр.

1995 - до цього часу

1995 р.

1996- 1999 рр.

1996 - до цього часу

1997 р. 1997 р.

1997- 1999 рр. 1997 р.

1999 р.

1999-2001 рр.

2000 р. - до цього часу 2002 р - до цього часу

- проходив стажування у Софійському університеті (Болгарія).

- затверджений в званні доцента.

- доцент кафедри історіографії, джерелознавства та археології ХДУ.

- старший науковий співробітник цієї ж кафедри.

- захистив докторську дисертацію на тему „Экономические и социальные отношения у населения салтово-маяцкой культуры Подонья и Приазовья (сер. VIII - сер. X вв.)".

- заступник декану історичного факультету ХДУ з наукової роботи.

- професор кафедри історіографії, джерелознавства та археології Харк. ун-та.

- завідувач кафедри археології ХДУ,

член

історіографії;   джерелознавства та редколегії   „Вісника Харківського університету" (сер."Історія").

- член Головної редколегії „Своду пам'яток історії та культури України", член Спеціалізованої ради Інституту Археологи НАН України.

- науковий редактор видання „Биобиблиографический словарь ученых Харьковского университета. Т. 1. Ректоры».

- директор Східно-регіонального відділення Центру пам' яткознавства НАН України та Українського товариства охорони пам' яток історії та культури.

- головний редактор „Харківського історіографічного збірника".

- почесний член Всеукраїнської спілки краєзнавців.

- член Спеціалізованої ради історичного факультету ХДУ.

- член редколегії журналу „Археологія" Інституту Археології НАН України.

- у складі кафедри В. К. Міхеєву присуджена Республіканська премія ім. Д. Яворницького Всеукраїнської спілки краєзнавців.

- обраний до складу правління Міжнародної унії археологів-славістів.

- проректор Харк. ун-ту з навчальної роботи.

- присвоєно почесне звання „Заслужений діяч науки і техніки України".

- обраний академіком Всеукраїнської академії історичних наук.

- працює за сумісництвом у Східноукраїнській філії Міжнародного Соломонова університету.

- очолює Міжнародного науково-досдідний Центр хазарознавства.

- очолює кафедру історії Східноукраїнської філії Міжнародного Соломонова університету.

АРХЕОЛОГІЧНІ ЕКСПЕДИЦІЇ В. К. МІХЕЄВА

1956 - 1961 рр. - бере участь у Скифо-слов'янскій експедиції Харківського ун-ту під керівництвом доц. Б. А. Шрамка по дослідженню курганів та поселень епохи пізньої бронзи та раннього залізного віку (Пески Радьківські, Шовкова, Бельске городище, Люботинське городище та курганний могильник біля м. Люботин та ін.), Донецького городища VIII-XVIII вв. біля ст. Карачовка.

1959 р. -   розвідки   у   зоні   затоплення   Салтівського (Печеніжського)

водосховища експедицією Інститута археології АН УРСР під керівництвом Д. Т. Березівця та Д. Я. Телегіна.

1962 р. -  розкопки   Залиманського   грунтового   могильника салтівської

культури VIII-X вв. в с. Залиман Балаклейського р-ну.

1963-1966,

1968, 1978 рр. -   розкопки   археологічного   комплексу   (городище,   селище та

могильник хазарського часу (VIII-X вв.) біля с. Маяки Слов'янського

району Донецької області. 1969 р. - ранньослов'янске та салтівське селище у с. Суха Гомольша

Змиївського району; Балакліївський грунтовий могильник салтівської

культури VIII-X вв.

1971 р. -   розкопки   археологічного   комплексу   (городище,   селище и

могильник) хазарського часу (VIII-X вв.) у с. Сидорово Слов'янского району Донецької області.

1972 р. - дослідження  городища початку  І тис.  н.е.  у  с. Богородичне

Слов' янского району Донецької області.

1974 р. -  участь   в   роботах   болгарської   експедиції   під керівництвом

Ж. Н. Вижаровой (розкопки древньої столиці Болгарії м. Преслава и древньоболгарського могильника VIII-X вв. біля с. Бдинці (Болгарія).

1975 р. - розкопки Маяцького катакомбного могильника у Воронезькій

області (у складі радянсько-угорської археологічної експедиції під керівництвом С. О. Плетньової). 1979 р. - розкопки селища VIII-X вв.  біля с. Бублайка Балакліївського

району; обслідування місцезнаходження дружинного комплекса речей хазарського часу біля с. Кочеток та могильника біля с. Пятницького Чугуївського району.

1981 р. - розкопки селища Дюна біля с. Нижній Бишкин Змиївського района

(бронзовий вік і пенківська культура VI-VII вв.).

1982 рр. -  розкопки  кургану  пізньобронзового  віку  на  городище Суха

Гомольша. Дослідження Сухогомольшанського археологічного комплекса (городище, селище та могильник за обрядом трупоспалення).

1983 р. -    розкопки    Старосалтівського    (Кодковського)    городища и

катакомбного могильника VIII-X вв. в с. Старий Салтів Вовчанського району.

1984-1994 рр. - дослідження біритуального (трупоположення та трупоспалення)

могильника VIII-X вв. біля с. Червона Гірка Балакліївського району.

1993 - 1997 рр. - розкопки могильника з ямними трупоположеннями VIII-X вв.у с. Червона Гусарівка Балакліївського району.

1998 - 1999 рр. - дослідження городища и селища Коробові Хутори (ранній залізний вік, ранньослов' янська и салтівська культура VIII-X вв.). Розчищення та  консервація  Зміївського  Миколаївського  козачого монастиря

XVII-XVIII вв. у с. Коропово.

2002-2004 pp. -  Розкопки  Нетайлівського  ґрунтового  могильника  з обрядом

трупоположення в с. Нетайлівка Вовчанского району.

2005 р. -   розкопки   поселення   салтівської   культури   VIII-X   вв. біля

с. Пятницьке Чугуївського району.

2006 р. -   огляд   та   топографічні   роботи   на Сухогомольшанському

археологічному комплексі VIII-X вв.

2007 р. - Розкопки Нетайлівського грунтового могильника в с. Нетайлівка

Вовчанского району.

ПРАЦІ В. К МІХЕЄВА

1958

1. Новые памятники предскифского времени в бассейне Северского Донца // Итоговая студенческая конф., посвящ. 88-й годовщине со дня рождения В. И. Ленина: Тез. докл. / Харьк. ун-т. - X., 1958. - С. 35.

1965

2. Новые данные для изучения хозяйства и ремесла салтовской культуры VIII - X вв.: [По раскопкам городища у с. Маяки на Северском Донце] // Материалы сессии, посвящ. итогам археол. и этногр. исследований 1964 г. в СССР: Тез. докл. - Баку, 1965. - С. 139-140.

1966

3. До питання про ремісниче виробництво салтівської культури // ВХУ. - 1966.-№17: Іст. сер. - Вип. 1. - С. 91-98.

1967

4. Досягнення радянських археологів у вивченні господарства алано-болгарських

племен Подоння VIII - X вв. // ВХУ. - 1967. - № 22: Іст. сер. - Вип. 2. - С. 119­124.

5. Зброя салтівської культури та її виробництво / В. К. Міхеєв, Р. Б. Степанська, Л. Д. Фомін // ПІН СРСР. - 1967. - Вип. 4. - С. 163-171: іл.

1968

6. Достижения ремесленников салтовской культуры: Учеб. пособие. - Х.: ХГУ, 1968. - 27 с.: ил.

7. Клад железных изделий с селища салтовской культуры: [Донец. обл.] // СА. -1968. - № 2. - С. 297-300.

8. Основные ремесленные производства болгаро-аланского населения Подонья в VIII - X вв.: Автореф. дис. ... канд. ист. наук. - X., 1968. - 19 с. - (Харьк. ун-т).

9. Основные ремесленные производства болгаро-аланского населения Подонья VIII - X вв.: Дис. . канд. ист. наук / Харьк. ун-т им. А. М. Горького, Кафедра древней истории и археологии. - Х., 1968. - 373 с.

1969

10. До питання про виробництво заліза у болгаро-аланських племен салтівськоі культури / Б. А. Шрамко, В. К. Міхеєв // ВХУ. - 1969. - № 35: Іст. сер. - Вип. 3. - С. 74-81.

11. Перша Всеукраїнська археологічна студентська конференція, Харків, 3-5 лют. 1969 p. // УІЖ. - 1969. - №5. - С. 145-146.

1972

12. Дослідження ранньосередньовічного поселення поблизу с. Суха Гомольша: [Харк. обл.] / В. К. Міхеєв, О. Г. Дяченко // Археологічні дослідження України 1969 року. - К., 1972. - Вип. 4. - С. 274-280 з іл.

13. Роботи на Балаклійському могильнику: [Харк. обл.] / Є. М. Кадєєва, В. К. Міхеєв // Археологічні дослідження на Україні 1969 року. - К., 1972. -

Вип. 4. - С. 280-283: іл.

14. Хозари // Рад. енцикл. історії України. - К., 1972. - Т. 4. - С. 435.

15. Хозарський каганат // Рад. енцикл. історії України. - К., 1972. - Т. 4. - С. 435.

1973

16. Ножі салтівськоі культури та їх виробництво / В. К. Міхеєв, Р. Б. Степанська, Л. Д. Фомін // Археологія. - 1973. - Вип. 9. - С. 90-99 з іл.

1974

17. Нові пам'ятки салтівськоі культури в басейні Сіверського Дінця // ВХУ. - 1974.

- № 104: Історія. - Вип. 8. - С. 97-99.

18. Раскопки Сухогомольшанского комплекса / В. К. Михеев, А. К. Дегтярь //АО 1973 года. - М., 1974. - С. 309.

1975

19. Исследования в бассейне р. Мерлы / В. К. Михеев, А. А. Моруженко, Б. А. Шрамко // АО 1974 года. - М., 1975. - С. 324-325.

20. Продолжение раскопок Сухогомольшанского комплекса: [Городище, селище и могильник VIII-X вв. Харьк. обл.] / А. К. Дегтярь, В. К. Михеев //АО 1974 года.

- М., 1975. - С. 323 - 324.

1976

21. Раскопки Сухогомольшанского могильника / В. К. Михеев, А. К. Дегтярь // АО 1975 года. - М., 1976. - С. 364-365.

1977

22. Справочник по археологии Украины. Харьковская область / Б. А. Шрамко, В. К. Михеев, Л. П. Грубник-Буйнова. - К.: Наук. думка, 1977. - 153 с.

1979

23. Работы средневековой экспедиции Харьковского университета // АО 1978 года.

- М., 1979. - С. 371-372.

1980

24. Методические указания к учебному плану для студентов I курса исторического факультета    /    Сост.:     В. И. Кадеев,    Б. А. Шрамко,     Т. Л. Степаненко,

М. А. Литвиненко, В. К. Михеев и др. - X.: ХГУ, 1980. - 73 с.

25. Новые исследования Сухогомольшанского могильника //АО 1979 года. - М.,

1980. - С. 306-307.

26. Рибальський промисел у населення салтівськоі культури Подоння // ВХУ. -1980. - № 201: Історія. - Вип. 12. - С. 78-86: мал.

1981

27. Suchogomolszanski zespol osadniczy w sweitle danych archeologii і antropologii / W. K. Michejew, A. Malinowski // Zrodla do badan biologii і historii populacji slowianskich. - Poznan, 1981. - S. 147-157.

Страницы:
1  2  3  4  5 


Похожие статьи

В Кузьмич - До 70-річчя від дня народження біобібліографічний покажчик

В Кузьмич - Природа золотого перетину