Н В Гуйванкж - До випуску ввійшли матеріали літературознавчих і мовознавчих доповідей всеукраїнської наукової конференції - страница 1

Страницы:
1  2 

ЧЕРНІВЕЦЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Рік заснування 1996

Випуск 58-59

Слов'янська філологія

Збірник наукових праць

Чернівці 1999

До випуску ввійшли матеріали літературознавчих і мовознавчих доповідей Всеукраїнської наукової конференції "Ольга Кобилянська: погляд на життя і творчість з кінця XX століття (До 135-річчя від дня народження письменниці)", яка відбулася 8-9 жовтня 1998 р. в Чернівецькому державному університеті ім. Ю.Федьковича і виявила нові підході, до осмислення спадщини видатної української письмен­ниці.

Редколегія випуску:

Гуйванкж Н.В., доктор філологічних наук, професор (наук, редактор);

Бабич Н.Д., професор; Герман К.Ф., доктор філологічних наук;

Мельничук Б.І., доктор філологічних наук;

Волков А.Р., доктор філологічних наук, професор;

Абрамович С. Д., доктор філологічних наук, професор;

Нямпу А.Є., доктор філологічних наук;

Червінська О.В., доктор філологічних наук;

Бунчук Б.І., кандидат філологічних наук, доцент;

Скаб М.С., кандидат філологічних наук, доцент;

Тарновецька Л О., кандидат філологічних наук, доцент;

Гураль М.І., кандидат філологічних наук;

Юрійчук М.І., кандидат філологічних наук, доцент;

Попович О.О., кандидат філологічних наук.

Рецензенти:

доктор філологічних наук, професор Бучко Д.Г. (Тернопіль);

доктор філологічних наук, професор Матвіїшин В.Г. (Івано-Франківськ).

Друкується за ухвалою вченої ради Чернівецького державного університету ім. Юрія Федьковича.

Свідоцтво Міністерства України у справах преси та інформації № 2158 серія KB віл 21.08.1996

Загальнодержавне видання

Збірник входить до переліку наукових видань ВАК України

Збірник вийшов за сприяння Чернівецької обласної державної адміністрації та ректорату Чернівецького державного університету ім. Юрія Федьковича.

ISBN 966-568-223-7 © Видавництво "Рута" Чернівецького університету, 1999

ШАНОВНИЙ ЧИТА ЧУ!

Книга, яку ви тримаєте в руках, відрізняється від попередніх філологічних випусків "Наукового вісника Чернівецького універ­ситету" своєю тематичною цільністю, зосередженістю на постаті Ольги Кобилянської— гордості буковинського краю і всієї України, окрасі літератури світової.

Видавництво Чернівецького університету не вперше звертається до цієї славетної постаті. 1958 року воно благословило у світ книгу "Ольга Кобилянська: Статті і матеріали", в 1963-му, до столітнього ювілею письменниці, тут вийшов збірник "Творчість Ольги Кобилянської", а в 1988-му— "двокнижжя" тез доповідей і повідом­лень республіканської наукової конференції "Творчість Ольги Кобилянської у контексті української та світової літератури (До 125-річчя з дня народження письменниці)".

С9& юс

"любов до своєї мови і нації" (с.116). Але не забудьмо ще одного,: важливого. В повісті йдеться про "ідеального християнина" (с.118), "але черні", що сіяв Христову науку і мріяв виховати "кільканадцять таких, її вийдуть зразки культури". За такої умови, думається йому, він "не жив j

На думку О. Кобилянської, люди з почуттям обов'язку повинні усві) лювати, що "коли кожний лише одну-дві цеголки принесе із щирим серце нашого світу, то ми будемо ставити щораз то кращі підвалини під нове покс і державу". Юліян Цезаревич, роздумуючи над долею українського нар дослухаючись з уст о.Захарія Христової науки, зважаючи на пораду батьк на богослов'я, щоб згодом осісти десь "апостолом черні" і трудитися "для с упослідженого народу", починає студіювати теологію. Адже, ствердя Кобилянська, священик — "зразок культури".

Принагідно згадаємо маловідомий твір Івана Франка "Святовечірня ка (1883). Звертаючись до українського духовенства, Франко писав:

Ви сіль сеї землі! Як звітріє вона,

То хто посолить хліб із нового зерна?

Психологічно готовий студіювати богослів'я, Юліян вважає, що він буя свого життя вдоволений тоді, коли народ благословлятиме його працю".' так сталося, як гадалося. Доля розпорядилася по-своєму, і християнська це| в його особі втратила прихильника апостольського вчення і діянні майбутнього священика, переконаного в необхідності для наро Божого слова, так слова воістину національної правди. Молодий і сш Юліян стає офіцером, "апостолом меча". До речі, О.Кобилянська худо ненав'язливо утверджує ідею української військової могутності. Нації конче потрібна — без армії не твориться історія.

Отже, духовність, у якій домінує національно-історичне почу християнські заповіді, і — мілітарна сила нації. А ще праця і праця "наївного", але не здеморалізованого народу. Такою була виховна перспе авторки повісті "Апостол черні", яку вона в основних рисах найперекор втілила в образі о.Захарія.

Література

1. Кобилянська О. Апостол черні: Повість. -позначатиметься тільки сторінка.

- Львів: Каменяр, 1994. С.З. Далі в

Оксана Гнатчук (Чер

О.КОБИЛЯНСЬКА ІЖІНОЧИЙРУХНА БУКОВИНІ

У контексті національного й громадського пробудження українсь" населення Буковини, що припадає на другу половину ХГХ ст., варто відзна й зародження феміністичного руху, активну участь в якому взяли такі сл жінки, як Н.Кобринська, Є.Ярошинська, О.Кобилянська та ін.

Феміністичний рух на Буковині виник під впливом західноєвропей суспільно-політичних віянь, а також загальноукраїнського жіночого руху, об'єднав жінок у боротьбі передусім за рівні права з чоловіками. І хоч жінее

101

(Ііі'дої

г Гір

іс ставив перед собою завдань боротьби JH ДОМ ртан увагу на нерівноправне становище жінки в ТОГ

статній духовний розвиток, на необхідність KKTHBI! Dime розкріпачення.

11 ерше жіноче товариство "Мироносиці" було засноване В Чв >и Греко-католицькій церкві з ініціативи отця Колестина лоііою товариства стала Н.Шанковська, а секретаркою К.Чортвняо» іс гсцька. Незабаром церковне сестринство на довгі роки очолила Емілія пужняцька. Діяльність товариства засвідчила прагнення жінок не тільки помагати церкві, а й потяг до самостійної, активної громадської праці, ироносиці" опікувалися сім'ями, які потребували допомоги, особливо і.ми. Правда, доступ до товариства був дещо обмежений, оскільки до нього їли належати лише жінки греко-католицького віросповідання. У 1894 р. на Буковині було створено нове жіноче товариство під назвою ннество руських женщин", засноване з ініціативи дружини судді Геровської. лн Геровська була високоосвіченою жінкою і належала до москвофільської упи інтелігентів України. Як зазначає Л.Бурачинська у статті "Жіночі ірпніізації на Буковині", новозасноване товариство представило себе Шп тичайно вигідно в українському суспільстві, запросивши виступити з повіддю на його відкритті молоду Ольгу Кобилянську (1, 830). Саме в цей с у газеті "Буковина" друкувалася її повість "Людина", безперечно, феміністичні погляди О.Кобилянської уже до того були юрмовані. Цьому сприяли передусім щирі, приятельські стосунки молодої сьменниці з Наталею Кобринською, яка вважається основоположницею альноукраїнського жіночого руху і яка в 1884 році заснувала першу на Україні Іпііочу організацію у м. Станіславові. "Ми поклали собі метою, — писала Н Кобринська, — впливати на розвій жіночого духа через літературу, бо Література була все вірним образом ясних і темних сторін суспільного ладу, його Потреб і недостатків" (2,298).

Крім того, феміністичний світогляд О.Кобилянської формувався у процесі Вілл кування з такими непересічними жінками Буковини, як Софія Окуневська, здобула вищу медичну освіту в Швейцарії і стала першою українською in ікою-лікарем в Австро-Угорщині. Софія брала активну участь у громадському ки п і краю. її інтелігентністю захоплювалися І.Франко та В.Стефаник.

Знайомство О.Кобилянської з С.Окуневською, — відзначає С.Русова, — "шдкрило перед Кобилянською нові духові обрії, нові цікаві питання - ■ нідродження народу, піднесення прав і інтересів української жінки, розвиток української мови..." (З, 81). Саме під впливом СОкуневської, - ввижи» (І'усова,—письменниця ступила на шлях "оборони прав ЛЮДИНИ, н іпісамперед прав жінки" (3,81).

Завдяки спілкуванню з Софією Окуневською та Н.Кобринеькою О.Кп Гін папська звертається до філософської літератури, конспектує ТАКІ ІірвШі *и " І1 сводя жінки" Д.Ст. Міля та "Становище жінки" Лекке.

і Ірагнення юної жіночої душі вирватися з тенет соціальної НПМрШВаШИАЖ «.юіідчують щоденникові записи О.Кобилянської та її ранні худими 1ИИВМІ і Ijttt неї ііія до освіти, до активної творчої праці стало змістом усього І '""

OS5   юз ВО

Як зазначають дослідники, ранні твори О.Кобилянської були написані і псчхреднім впливом прогресивного жіночого руху Галичини і Буковини. Зо до творів, що в них письменниця розкриває питання жіночої долі, нал оповідання "Гортенза", "Доля чи воля", "Вона вийшла заміж", повісті "Лю; "Царівна" та ін. Так, наприклад, написання оповідання "Вона вийшла заміж" ється з роком заснування першого жіночого товариства у Чернівцях "ї носиш". У цьому творі ішсьменниця висловлює свої думки про рабське стан жінки та про її доконечну потребу повноцінного духовного і громадського У результаті ґрунтовної переробки цього оповідання і з'явилася по^ "Людина", головна героїня якої Олена Ляуфлер—передова жінка-інтелі) що інтелектуальним розвитком піднеслася над своїм оточенням, а вчин" заявляє рішучий протест проти ненависного їй обивательського с Провідним у характері Олени є прагнення до самостійності, рівноправн свободи. Ніхто до О.Кобилянської не показав так гостро боротьби незабезпе" інтелігентної жінки за право на всебічний гармонійний розвиток, за збереж людської особистості, як це маємо в повісті "Людина".

Образ Наталки Верковичівни з повісті "Царівна" — це "новітній' мислячої жінки", за визначенням самої О.Кобилянської. У цьому об письменниця втілила свою програму жіночого руху, його провідну іде досягнути самостійності, суспільної незалежності шляхом праці й освіти,' основна феміністична ідея співзвучна з тими, що їх виголосила О.Кобилян у доповіді "Дещо про ідею жіночого руху" на відкритті "Товариства русь жінок на Буковині". У доповіді йшлося про те, що становище жінки серед верстви, а особливо жінки незаміжньої, в тогочасному суспільстві "є сумг гідне звернення уваги всіх мислячих умів, гуманних серць обох полів і б щиро поліпшення жіночої долі" (4,151-152). Цю провідну ідею О.Кобилян протиставляє поглядам багатьох, які вбачають ідею емансипації жінки в т щоб не виходити заміж, "прибирати манери мужчин, ходити з обстриже волоссям, з паличкою у руках, курити папіроску, їздити верхом..." (4,151).

Головну ідею емансипації О .Кобилянська вбачає в можливості жінки' собою" — "бути і собі самій ціллю, іменно в тім смислі, як буває собі ц' мужчина, а то —учитись, щоб мати раз свій кусник хліба і бути собі паном. (4,153) (Розрядка О.Кобилянської.—О.Ґ.), тобто бути незалежною. А для бажає письменниця своїм посестрам, щоб "наука і праця стали для них ц заступили їм те, чого не осягнули". Це побажання (забезпечити жінкам до називає вона "рухом жіночим, або емансипацією жінки" (4,155). Жінка — ж людина, як і чоловік, "Озброївшися наукою, знанням законів, знанням р" галузей праці, зможе і сама боротись о життєві средства, а то все не зава їй статися щирою люблячою подругою чоловіка і матір'ю дітям (4,156). Ціка що саме таким ідеалом жінки все життя для О.Кобилянської слугув? С.Окуневська. У статті "Д-р Софія Окуневська-Морачевська", написаній у 1 p., вона з захопленням говорить про Софію як про жінку, що "вглубляла науку вибраного фаху, виучувалась чужої мови і музики" і при цьому б вірною дружиною, ідеальною матір'ю, доброю господинею (5,176).

Висока громадянська позиція жінки — ось найвища ідея жіночого рух розумінні О.Кобилянської: "Берімося до різнородної праці, щоб могти [...] ста'

ІІІді юрою нашому народові, підвалиною нашоїittltt, | \ своїм жіноцтвом, як своїм найкращим цвітом" (4, 136),

1 (оповідь О.Кобилянської "Дещо про ідею жіночого руну* И журналі "Народ" за 1 жовтня 1894 р. Товариство пщтряма», tinдрукував у цьому ж журналі три статті про жіночий рух: *'Д русинок", "Товариство руських жінок на Буковині" та "Ще із-за "Tot* і 'руських жінок на Буковині" ("Народ", 1894, № 13-14,19,21).

Як зазначає В.Ботушанський, "Общество руських женщин на Буковині" нираховувало дійсних членів (жінок) 91 і допоміжних (мужчин) 41. Уже Іш перших його установчих зборах О.Кобилянська, яку обрали членом виділу (комітету) і бібліотекарем, поставила як головне завдання просвітню роботу серед інтелігентних жінок. Крім просвітньої роботи, товариство займалося Лііагодійною діяльністю, зокрема, збором і розподілом серед бідних сімей одягу і її взуття. Товариство влаштовувало курси для дшчат-школярок з вишивання та 'і кухарської справи (6,4).

Н.Панчук у біографічному романі-есе "Кобилянська" відзначає, що Товариство організувало заклад для безпритульних дітей-сиріт, підтримувало гісний зв'язок з молоддю, зокрема студентською та учнівською. При товаристві існував аматорський театральний гурток, в якому брала участь сама пись­менниця. Зокрема, 1 квітня 1903 р. в "Народному Домі" О.Кобилянська виступила в одній з головних ролей, за що громадськість склала їй офіційну подяку. До речі, цю подяку підписала і Є.Ярошинська. В ній сказано: "1 Іередусім дякуємо якнайкраще п. О.Кобилянській, що без взгляду на свою мкйже світову славу не погордила нашим прошениям і відограла так удачно ролю" (7,58).

У лютому 1902 року у Чернівцях було створено ще одне жіноче товариство "Кружок українських дівчат", одним з організаторів якого також була (). Кобилянська. Члени новоствореного гуртка вибрали письменницю головою товариства. Цю подію вітали учні української гімназії та чоловічої учительської семінарії в Чернівцях, а також інтелігенція Вашківців, інших міст. Зокрема товариство "Молода Україна" привітало "Кружок українських дівчат" у Чернівцях такими словами: "Славні Товаришки! Із незвичайною рад остию та справжньою щирою симпатією витаємо новозасноване Ваше Товариство як перший прояв самостійної організації українських жінок на Буковині... Маємо повну надію, що схожість наших програм і способу їх виконання запевнить і ривалу приязнь між обома товариствами, що буде тим ліпшою запорукою успішносте нашої боротьби, опановане свобідної думки, поступу та волі" (6,4).

Таким чином, український жіночий рух на Буковині на зламі ХІХ-ХХ ст., сігючаткований художньою творчістю і громадською діяльністю О.Коби-пянської, ставав поступово помітним чинником у культурному і суспільному житті краю. В часи чужоземного поневолення письменниця залишається зі своїм народом, підтримує його національних дух.

На відзначенні 35-річчя літературної діяльності О.Кобилянської, що відбувалося її чалі Українського народного дому в Чернівцях у 1922 p., звучали, зокрема, і такі с лова: "35 літ стоїть вона твердо в обороні прав скривдженої женщини й збуджує ііспані душі до боротьби за самостійне життя, за кращу будучність..." (8,2).

OS 04

Як загальнонаціональне свято був відзначений 40-літній ювілей твор О.Кобилянської у Чернівцях та Коломиї. Про це говориться у книзі " Кобилянська: Альманах у пам'ятку її сороклітньої письменницької діяльн (1887-1927 pp.)", яка вийшла у Чернівцях в 1928 р. Видатну письменн вітали тоді не тільки численні жіночі товариства Буковини та Галичини,, й зі Східної України, Канади і США, Бухареста і Відня, Праги і Крак Парижа. На той час ім'я письменниці присвоювали собі жіночі товарисг кордоном. Зокрема, 18 відділів "Союзу українок Канади" мають і сьогодні

0. Кобилянської (9, 211-505].

У 1927 році письменницю привітали такі жіночі товариства: "Україн студентки Буковини", "Жіноча громада на Буковині" (голова ВандаЛукаш писарка Михайлина Левицька), "Мироносиці" (Ольга Гузар—голова, пи Клав дія Кобринська), "Союз українських жінок" у Румунії (Н.Трепке — гол Олена Михальська — писарка), "Союз українок" (М.Бачинська-Донцо голова, Марія Мрицівна—писарка) та його філіалів з міст Львова, Бере Борислава, Борщева, Бучача та інших, Жіночий кружок Українськ Педагогічного Товариства ім.Ганни Барвінок (Михайлина Волошков голова, Костянтина Малицька — писарка), "Секція студенток" (Ма Кравців — голова, Марія Боднарівна — писарка), "Товариство жін вищою освітою" (Валентина Завадська — голова, Ярина Левицька писарка) та ін.

У вітанні редакції "Жіночої долі", яку очолювала Олена Кисілевська, а учасниця жіночого руху в Галичині, зокрема вказувалося: "Цій, що найгли' заглянула у нашу душу, що найліїїше зрозуміла її біль поневолення, що вчила самостійно збагачувати, більшати і підносити свойого духа, бути самому ясною ціллю, що вказала нам, як боротися за найвищі ідеали, як служ свойому народові, як сягати далеко поза буденне щастя, цій, що навчила нас боятися боротьби і усему горю сміло ставити чоло, — Поклін! Ми йде" вказаним Тобою світлим шляхом і в глибокій подяці клонимо перед Тобою голови — Царівно наша" (10,128).

Таким чином, біля витоків українського жіночого руху на Буковині кінця ст. стояла славетна українська письменниця Ольга Кобилянська, яка і в с творчості, і в громадській діяльності була прихильницею соціально національного і побутового визволення жінок, палкою натхненницею жіно просвітнього руху у боротьбі за досягнення жінкою такого становишд суспільстві, яке було б гідне її особистості, гідне Людини.

Література

1. Бурачинська Л. Жіночі організації на Буковині // Буковина її минуле і сучасне/ ред. А.Жуковського. — Париж-Філадельфія — Детройт, 1956. — С. 829-898.

2. Кобринська Н. Відповідь на критику жіночого альманаху в "Зорі" // Ната Кобринська. Вибрані твори. — К.: Дніпро, 1980. — С. 286-296.

3. Русова С. Наші визначні жінки. — Вінніпег, 1945. —106 с.

4. Кобилянська О. Дещо про ідею жіночого руху // Ольга Кобилянська. Твори: У 5 т. К., 1963. Т.5. —С.151-157., Кобилянська О. Д-р Софія Окуневська-Морачевська // О.Кобилянська. Твори: У S т. К., 1963. — Т.5.—С.174-177. I bo тушинський В. Натхненниця жіночого просвітнього руху// Буковин. віче. — 1992. 21 берез.

? ІІ.інтукЕ. Кобилянська//Жовтень. 1983. — № 11.

I І'о звага Н. Вихідна точка цілого національного руху // Буковин. віче. — 1993. — 27 ііистоп.

І. Мінстоліття на громадській ниві: Нарис історії "Союзу Українок Канади". 1926-1976. -

Ндмонтон-Вінніпег, 1986. —С.211-606. |< І ()льга Кобилянська: Альманах у пам'ятку її сороклітньої письменницької діяльности

(1887-1927). —Чернівці, 1928, —312 с.

»

Наталія Блохіна (Київ)

ФЕМІНІСТИЧНІ МОТИВИ У ТВОРЧОСТІ О.КОБИЛЯНСЬКОЇ

Модернізм загострював питання про шляхи розвитку української літератури, Подовжуючи дискусію про так звані "драгоманівські та кулішівські напрями її еволюції". Становлення модернізму суперечило розвитку і узагальненню "(ідноцілої" літературної традиції, на яку була орієнтована українська культурна , суспільність. Розвиток модернізму і свідома орієнтація ряду українських митців Ми явища європейської літератури, інтелектуалізацію творчості викликали іішнувачення в штучній ускладненості, створенні комплексу неповновартості української літератури (Єфремов, Нечуй-Левицький, Франко). Однак між двома опозиціями модернізм-народництво існувала ще одна, не менш важлива і и іозиція—патріархального та феміністичного. Саме тому можна говорити про ниище деконструкції чоловічої літературної традиції, яка до того часу була визначальною в українській літературі. "Війна між статями"—таке визначення дали модернізмові періоду fin de siecle теоретики фемінізму Сандра Гілберт та ( узан Губар. Такі письменниці, як Олена Пчілка, Наталя Кобринська і, (»с (перечно, Леся Украднка та Ольга Кобилянська, заклали основи іншої традиції, и якій не було ні чоловічих псевдонімів, ні чоловіків-оповідачів, у літературі іішдяки їм з'являється новий герой—емансипована, прогресивна жінка, що є иодночас і сильною особистістю.

О.Кобилянська дебютувала в літературі як послідовна феміністка. її "Людина" писалася під безперечним впливом "Духу часу" Н.Кобринської. Але і оіюрити про ортодоксальний фемінізм у її творчості досить важко. За словами самої авторки, основною метою її громадської та письменницької діяльності був порятунок українського "жіїюцтва, а саме верстви середньої" від стереотипів иласної неповновартості. Вихід вона бачила у тому, що жінка, "...озброївшися

II а укою, знанням різних галузей праці, зможе і сама боротись за життєві засоби" ("Дещо про ідею жіночого руху"). О.Кобилянська започаткувала нову, психологічну прозу, у якій акцент із зовнішнього сюжету переносився на сюжет шіутрішній. "Цікаво іти за клубочком жіночої душі", — відзначав Винниченко (Щоденник. 1921-1925. Едмонтон — Нью-Йорк, 1983), адже раніше, до Лесі

*5  240 SO-

Інґа Кейван (Чернівці)

ПОВІСТЬ О.КОБИЛЯНСЬКОЇ "ЗЕМЛЯ":

ПСИХОЛОГІЧНА МОТИВАЦІЯ ВЧИНКІВ ГЕРОЇВ................................56

Віктор Косяченко (Чернівці)

ПОВІСТЬ О.КОБИЛЯНСЬКОЇ "ЗЕМЛЯ"В КОНТЕКСТІ СОЦІАЛЬНИХ ТА ЕТНОПСИХОЛОГІЧНИХ ЗРУШЕНЬ XX СТОЛІТТЯ.........................58

Ольга Турган (Запоріжжя)

СИНТЕЗ АНТИЧНОГО ЙХРИСТИЯНСЬКОГО МІФУ

В ПОВІСТІ' О.КОБИЛЯНСЬКОЇ "НІОБА ".................................................65

Марта Дах (Львів)

НОВА ТОРСТВО ФОЛЬКЛОРИЗМУ О.КОБИЛЯНСБКОЇ

(НА МАТЕРІАЛІ ПОВІСТІ "В НЕДІЛЮ РАНО ЗІЛЛЯ КОПАЛА...").......69

Василь Костик (Чернівці)

ХУДОЖНЯ ТРАНСФОРМАЦІЯ НАРОДНИХ ЗВИЧАЇВ ТА ОБРЯДІВ У ПОВІСТЯХ О.КОБИЛЯНСЬКОЇ "В НЕДІЛЮ РАНОЗІЛЛЯ КОПАЛА..." ТА "ЗЕМЛЯ"................................................................................................ 71

Володимир Антофійчук (Чернівці) ОПОВІДАННЯ О.КОБИЛЯНСЬКОЇ "ЮДА "В КОНТЕКСТІ ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ ОБРАЗУ ЄВАНГЕЛЬСЬКОГО ЗРАДНИКА УКРАЇНСЬКОЮ ЛІТЕРАТУРОЮ КІНЦЯXIX—ПОЧАТКУXXСТ ...... 74

Юрій Гречанюк (Чернівці)

ПСИХОЛОГІЗМ НОВЕЛИО.КОБИЛЯНСЬКОЇ"ЛИСТЗАСУДЖЕНОГО НА СМЕРТЬ ВОЯКА ДО СВОЄЇ ЖІНКИ".................................................80

Олеся Рязанова (Дрогобич)

ПОЕТИКА НОВЕЛИ О.КОБИЛЯНСЬКОЇ "НАЗУСТРІЧДОЛІ"..............83

Лідія Ковалець (Чернівці)

ДУХОВНИЙСВІТ ОБРАЗІВ-ПЕРСОНАЖІВ НОВЕЛИ О.КОБИЛЯНСЬКОЇ "ВОВЧИХА".................................................................................................86

Людмила Матусяк (Кам'янець-Подільський) РОМАН "АПОСТОЛ ЧЕРНІ"

В КОНТЕКСТІ ТВОРЧОЇСПАДЩИНИ О.КОБИЛЯНСЬКОЇ...................89

Юлія Микосянчик (Чернівці) УКРА ЇНСЬКА ІНТЕЛІГЕНЦІЯ

В РОМАНІ О.КОБИЛЯНСЬКОЇ "АПОСТОЛ ЧЕРНГ............................... 93

Ірина Демченко (Запоріжжя)

"АПОСТОЛ ЧЕРНГ О.КОБИЛЯНСЬКОЇ ЯК ТВІР ПРО УКРАЇНСЬКОГО СВЯЩЕНИКА..............................................................................................97

■У Оксана Гнатчук (Чернівці)

О.КОБИЛЯНСЬКА І ЖІНОЧИЙ РУХ НА БУКОВИНІ............................ 100

Наталія Блохіна (Київ)

ФЕМІНІСТИЧНІ МОТИВИ У ТВОРЧОСТГО.КОБИЛЯНСЬКОЇ.......... 105

-OS      241 SO-

Майя Хмелюк (Луцьк)

КА ТЕГОРІЯГАРМОНІЙНОГО В ТВОРЧОСТІ О.КОБИЛЯНСЬКОЇ..... 107

Ореста Баса (Львів)

МУЗИКАНТКА ВІДБОГА, ПИСЬМЕННИЦЯ ВІД МУЗИКИ.................110

Семен Абрамович, Марія Чикарькова (Чернівці)

РИСИ МОДЕРНІЗМУ В СТИЛІСТИЦІ ОЖОБИЛЯНСЬКОЇ..................113

Олена Семесько (Київ)

МОДЕЛІ ХАРАКТЕРОТВОРЕННЯ В ПРОЗІ ОЛЬГИ КОБИЛЯНСЬКОЇ. 117 Валентина Хархун (Київ)

РЕЦЕПЦІЯ ІДЕЙ Ф.НЩШЕ: ВАРІАНТ О.КОБИЛЯНСЬКОЇ................119

Світлана Кирилюк (Чернівці)

ФОРМИ І СПОСОБИ РЕЦЕПЦІЇ МОТИВІВ ТА ОБРАЗІВ СВІТОВОЇ ЛІТЕРА ТУРИ У ТВОРЧОСТІ О.КОБИЛЯНСЬКОЇ.................................. 123

Ростислав Чопик (Львів)

"ОЧІКУЮЧИ ЙОГО"— "ПОШУКУЮЧИЙ"

(ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА ТА ІВАНФРАНКО—

НА ЛОНІ ПРИРОДИ)................................................................................ 127

Олександр Попович (Чернівці)

ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА Й ОСИПМАКОВЕЙ........................................ 133

Тетяна Саяпіна (Запоріжжя)

ПРОБЛЕМА ЛІМІНАЛЬНОСТІВ АКВАРЕЛІ М.КОЦЮБИНСЬКОГО "НА КАМЕНІ"! НАРИСІ О.КОБИЛЯНСЬКОЇ "ЗА ГОТ АР".................. 136

Марія Марусяк (Чернівці)

ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА УСВІТЛІЛИСТІВВАСИЛЯСТЕФАНИКА ... 139 Ярослава Роман (Чернівці)

ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА І МИКОЛА ЄВШАН......................................... 143

Володимир Вознюк (Чернівці)

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

Н В Гуйванкж - До випуску ввійшли матеріали літературознавчих і мовознавчих доповідей всеукраїнської наукової конференції