В Г Сумцов, О А Колесник - До питання про пенсійне забезпечення в україні - страница 1

Страницы:
1 

УДК 330.59

В.Г. Сумцов, О.А. Колесник

ДО ПИТАННЯ ПРО ПЕНСІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УКРАЇНІ

У статті розкриваються результати проведеного комплексного аналізу особливостей пенсійного забезпечення в Україні. Визначено основні зміни та тенденції у формуванні система пенсійного забезпечення. Виділені основні риси та проблеми формування та розвитку система пенсійного забезпечення.

Ключові слова: пенсія, пенсійне забезпечення, незахищені верстви населення, соціальний захист, рівень розвитку економіки, демографічні проблеми, соціальні проблеми, фонд, солідарна система, тенденції.

Актуальність дослідження. Пенсійне забезпечення - одне із найважливіших завдань, які повинна вирішувати держава, бо матеріальне забезпечення громадян у старості, в разі постійної втрати працездатності, втрати годувальника - це ті заходи, що направлені на матеріальне забезпечення найбільш незахищених верств населення України, та слугують забезпеченню фундаментальної основи державної системи соціального захисту населення, що уможливлює матеріальне забезпечення і підтримку непрацездатних громадян за рахунок фондів, сформованих працездатними членами суспільства.

Одними із найважливіших чинників розвитку пенсійного забезпечення у ХХ столітті у світі та у сучасній Україні є рівень розвитку економіки, демографічні та інші соціальні проблеми. А тому питання реформування системи пенсійного забезпечення, що постало перед державами останніми роками, є актуальним. Тому розгляд проблем пенсійного забезпечення та аналіз тенденцій у його формуванні й розвитку в Україні є необхідним для виявлення характеру впливу цих тенденцій на систему пенсійного забезпечення в країні.

Аналіз основних досліджень і публікацій. Питання пенсійного забезпечення розкриваються у багатьох роботах українських науковців, зокрема Е.Лібанової, Н. Левчука, С.Пірожкова, В.Піскуна та інших. Ними окреслюється ціла низка проблемних питань, котрі потребують уваги збоку держави та чітких кроків до їх вирішення задля реалізації стратегічних завдань соціальної політики України. Так, Е.Лібанова у своїх роботах розглядає напрями реалізації пенсійної реформи в Україні, нею виокремлено демографічні та економічні чинники пенсійної реформи та напрями її реалізації. Наряду з цим низка питань, що стосується тенденцій формування та розвитку системи пенсійного забезпечення в Україні досліджені недостатньо повно.

Тому метою цієї роботи є аналіз тенденцій формування та розвитку системи пенсійного забезпечення в Україні, виявлення характеру їх впливу на систему пенсійного забезпечення в країні.

Виклад основного матеріалу. З позиції сьогодення пенсійне забезпечення громадян України повинно гарантувати соціальну захищеність незахищених верстви населення: осіб, що досягли пенсійного віку, інвалідів, дітей-інвалідів, осіб, що втратили годувальника, осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, тощо.

Пенсія (від лат. pensio - платіж) має соціальне значення та визначається як регулярні грошові виплати, що проводяться за рахунок коштів соціального страхування з метою матеріального забезпечення громадян у старості, по інвалідності, у разі втрати годувальника та в інших випадках, а також за вислугу років у зв'язку з їх (або особи, на утриманні якої вони знаходяться) минулоютрудовою або іншою суспільно корисною діяльністю, яка припинена або замінена більш легкою діяльністю з передбаченої законом поважної причини.

За даними провідних закордонних економістів «для збереження нинішніх розмірів державних пенсій країнам Європейського союзу необхідно буде за найближчі 35 років виділити на ці цілі додатково 456 мільярдів євро. Вже зараз рівень пенсійної навантаження становить 10,4% від ВВП провідних країн Євросоюзу, а у 2040 році цей показник зросте до 13,6%» [5]. При тому, що у 2010 році у країнах Євросоюзу людей старше 65 років біля 69 мільйонів (при 34 мільйонах у 1960 р.); цей показник кожні десять років буде збільшуватися на 13%.

Таке стрімке старіння нації у світі показало недосконалість солідарної системи пенсійного забезпечення, у зв'язку з різким збільшенням кількості людей похилого віку, що являє собою важку ношу для населення, котре активно заробляє. Це вплинуло на необхідність пошуку шляхів мінімізації наслідків старіння населення країн світу.

У багатьох європейських країнах пенсійний вік уже нині досягає рівня 65 років і це вважається нормою. Також спостерігається тенденція до вирівнювання межі пенсійного віку між чоловіками та жінками. Так, у Бельгії пенсійний вік підвищено із 60 до 65 років, у Італії - із 55 до 57, у Португалії - із 62 до 65, у Швейцарії - із 62 до 64, тощо.

У таких країнах, як Ізраїль, Японія та Туреччина пенсійний вік для жінок було підвищено до 6,9 та 8 років відповідно (жінки цих країн будуть іти на пенсію у 66, 65 та 58 років), при тому, що для чоловіків підвищення пенсійного віку становило всього 5 років. У більшості постсоціалістичних країн пенсійний вік також було збільшено від 1,5 до 5 років (табл.1) [6].

Таким чином, тенденція до підвищення пенсійного віку є загальносвітовою та такою, що має на меті зменшити негативні впливи на економіку країн через збалансування суспільних доходів і видатків.

Таблиця 1

Підвищення пенсійного віку у деяких постсоціалістичних країнах

 

 

Чоловіки

 

 

Жінки

 

 

1989

2006

Підв.

1989

2006

Підв.

Болгарія

60

63

3

55

58,5

3,5

Хорватія

60

64

4

55

59

4

Чеська Республіка

60

61,5

1,5

55

59,66

4,66

Угорщина

60

65

5

55

60

5

Молдова

60

62

2

55

57

2

Румунія

60

63

3

55

57,75

2,75

Вірменія

60

60,5

0,5

55

60,5

5,5

Грузія

60

65

5

55

60

5

Казахстан

60

63

3

55

58

3

Як засвідчує статистика, в Україні на 1 квітня 2011 року нараховується 13 млн. 766 тис. пенсіонерів старше чинної межі пенсійного віку чи 26%, до 2021 року ця кількість збільшиться до 29%, а у 2050 році - до 38% населення, тобто на сьогодні на 100 осіб, які платять пенсійні внески, припадає 88 осіб, які отримують пенсію, у 2025-му припадатиме вже 100 пенсіонерів на 100 платників пенсійнихвнесків, а у 2050-му — 125 пенсіонерів на 100 осіб, які сплачують пенсійні внески. Таке демографічне навантаження призведе до зниження співвідношення середньої пенсії та заробітної плати із 40% до 33% у 2021 році і до 28% у 2050

році.

Щоб запобігти дану негативну тенденцію 8 липня 2011 року Верховною Радою України був прийнятий закон «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», котрим підвищили пенсійний вік для жінок із 55 до 60 років зі щорічним збільшенням його на 6 місяців, починаючи з 1 вересня, та із 60 до 62 років для чоловіків - держслужбовців. Також цим законом визначено питання формування накопичувальної системи пенсійного страхування.

Незважаючи на те, що із 2004 року в Україні діє нова пенсійна система, вона не вирішила основне своє завдання - забезпечення достойної старості своїм громадянам. Ця система включає три рівні:

- солідарна система (фінансується за рахунок відрахувань (податків, страхових внесків) працездатного населення);

- загальнообов'язкова накопичувальна система (після введення цієї системи частина загальнообов'язкових перерахувань в пенсійну систему буде накопичуватися в єдиному Накопичувальному фонді, враховуватися на індивідуальних накопичувальних пенсійних рахунках громадян, на користь яких ці перерахування зроблені);

- добровільне державне пенсійне забезпечення (базується на засадах добровільної участі людей, а також роботодавців у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання додаткових до загальнообов'язкового державного пенсійного страхування пенсійних виплат за рахунок відрахувань на недержавне пенсійне забезпечення).

За даними експертів, запровадження пенсійної реформи зменшить витрати держави поточного характеру і збільшить можливості накопичувальної системи як джерела для державних інвестицій в економіку. А отже трирівнева система пенсійного забезпечення сприятиме підвищенню соціальних стандартів та поліпшенню добробуту українців.

У цьому контексті показовим є досвід Польщі, в якій після впровадження трирівневої пенсійної реформи (у 1999 році) загрози фінансовій неспроможності системи пенсійного забезпечення не спостерігається [3]. На сьогодні в Польщі витрати на пенсійне забезпечення у відсотках від ВВП складає 10,8%; середня пенсія ж становить 450 дол., пенсійний вік для чоловіків досягає 65 років, для жінок - 60 років.

За даними Держкомстату України витрати на пенсійне забезпечення у відсотках від ВВП у 2010 році становили 16,3% і це один із найвищих показників у світі. У інших країнах світу ця цифра коливається від 5% до 14% (наприклад, у Франції - 13,5%, у Німеччині - 10,2%, у Росії - 9,4%, у США - 4,9%). Запровадження пенсійної реформи здатне поступово знизити пенсійне навантаження на економіку країни та, відповідно, на працюючих осіб. Так, за прогнозами підвищення пенсійного віку для жінок та для чоловіків сприятиме збільшенню кількості зайнятого населення та приріст ВВП та вплине на підвищення фінансового стану пенсійної системи країни (табл. 2) [4; 38-39].

Це дасть змогу знизити соціальні наслідки сучасної демографічної проблеми - проблеми старіння населення України; при тому, що збільшення рівня народжуваності в Україні не прогнозується. За даними Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України коефіцієнт народжуваності на 2050 рікстановитиме 1,6 дитини при 1,46 на 2008 рік. Тривалість же життя українця буде мати позитивну тенденцію: очікується, що у 2050 році цей показник буде становити 71,0 років для чоловіків та 78,2 роки для жінок при тому, що на 2008 рік для чоловіків середня тривалість життя складала 63 роки, а для жінок - 74 роки [4; 5].

Таблиця 2

Приріст зайнятості населення та ВВП і підвищення фінансового стану пенсійної системи України після запровадження пенсійної реформи

2021 р.

2025 р.                 2031 р.

2050 р.

Приріст зайнятості, млн.осіб

0,5

0,4 0,5

0,4

Приріст зайнятості і ВВП, %

2,4

2,3 2,5

2,5

Зменшення кількості одержувачів пенсій, млн.осіб

1,2

1,0 1,0

0,6

Зменшення кількості одержувачів пенсій, %

8,3

7,2 6,9

4,1

Збільшення поточного балансу пенсійної системи, %

10,7

9,5 9,4

6,6

Реформа пенсійної системи у своїй подальшій перспективі, по-перше, послабить вплив демографічних проблеми на пенсійну систему, по-друге, підвищення пенсійного віку знизить тиск пенсіонерів на платників внесків. Звісно, зазначені наслідки пенсійної реформи дадуть позитивний результат лише за умови формування сприятливих умов для реалізації трудової активності населення через створення нових робочих місць, модернізацію виробництва, зниження податкового тиску на підприємців; через покращення системи охорони здоров'я, охорони праці, тощо.

Література

1. Офіційний сайт Державного комітету статистики України [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua

2. Пенсійна реформа: Моделі різні - мета одна [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.slk.kh.ua

3. Пенсійна реформа в Україні: напрями реалізації (колективна монографія)/ за ред.. Е.Л. Лібанової.- К.: Ін-т демографії та соціальних досліджень імені М.В.Патухи НАН України,2010.- 270с.

4. Свєнчіцькі М. Демографічні та фінансові передумови пенсійної реформи в Україні: прогноз-2050 / М.Свєнчіцькі, Л.Ткаченко, І.Чапко.- К.: Аналітично-дорадчий центр Блакитної стрічки, 2010.- 72с.

5. Достойная старость становится роскошью даже в богатых европейских странах [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.uzvards.lv

6. Social Security Prougrams Throughout the World (SSPTW) [Електронний ресурс] -Режим доступу: http://www.ilo.org

7. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://slovari.yandex.ru

8. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.slovopedia.com

9. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://uk.wikipedia.org

Сумцов В.Г., Колесник Е.А. К вопросу о пенсионном обеспечении в Украине.

В статье раскрываются результаты проведенного комплексного анализа особенностей пенсионного обеспечения в Украине. Определены основные изменения и тенденции в формировании система пенсионного обеспечения. Выделены основные черты и проблемы формирования и развития система пенсионного обеспечения.

Ключевые слова: пенсия, пенсионное обеспечение, незащищенные слои населения, социальная защита, уровень развития экономики, демографические проблемы, социальные проблемы, фонд, солидарная система, тенденции.

Sumtsov V., Kolesnik Н. То the question of pension provision in Ukraine.

The article reveals the results of a comprehensive analysis of the features of pension provision in Ukraine. Defined are the main changes and trends in the formation of the system of pension security. Highlights the main features and problems of formation and development of the system of pension security.

Keywords: pension, retirement, vulnerable layers of population, social protection, the level of economic development, demographic problems, social problems, the Fund, the solidarity system, the trends.

Сумцов Віктор Григорович - к.е.н., доц., завідувач кафедри управління персоналом і економічної теорії Східноукраїнського національного університету ім.. Володимира Даля

Колесник Олена Андріївна - к.е.н., доц. кафедри управління персоналом і економічної теорії Східноукраїнського національного університету ім. Володимира Даля

Поступило до редакції 09.10.2012

Рецензент: Рамазанов С.К., докт. екон. наук, докт, техн. наук, проф.

УДК 004.42:617.7

Г.В. Пантєлєєв, С.К. Рамазанов, К.В. Кривошеєв

ЕКСПЕРТНА СИСТЕМА, ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА СИСТЕМИ ДІАГНОСТУВАННЯ ЗОРУ ЛЮДИНИ

Проведено аналіз існуючих методів та інформаційних систем діагностики просторової контрастної чутливості. Запропоновано нову комп'ютерну діагностику на підставі більш точного методу оцінки просторового зору людини, а також модуль експертної системи постановки первинного діагнозу.

Ключові слова: інформаційні системи в офтальмології, комп'ютерна діагностика, просторова контрастна чутливість, експертна система.

Постановка проблеми. Великий темп життя вимагає більш швидкого аналізу стану здоров'я людини: ніхто вже не бажає затрачувати велику кількість часу у пошуках найкращого лікаря та чергах до нього, це призводить до того, що найчастіше пацієнти розпочинають самолікування - це може тільки ускладнити ситуацію. Актуальним є створення таких інформаційних систем (ІС) та технологій, що нададуть можливість провести первинний огляд без лікаря або порадитися з ним не виходячи з дому чи офісу.

Розробка ІС медичного призначення надає можливість вирішити ці проблеми. Сьогодні у медичній інформатиці велика увага приділяється розробці інтелектуальних систем підтримки прийняття рішень лікаря та формалізації його знань у вигляді експертних систем. Такі системи мають декілька значних особливостей: дозволяють проводити діагностування без лікаря, зробити постановку діагнозу автоматизованою та чітко окреслити нові симптоми захворювань, виділити їх з великої кількості невизначених факторів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Компьютерні методи вимірювання стану зорової системи людини дуже поширені у медичній практиці. Вони реалізовані у таких програмно-апаратних комплексах, як VCKuser, ІЛДК

ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

імені Володимира Даля №10 [181], 2012

Страницы:
1 


Похожие статьи

В Г Сумцов, О А Колесник - До питання про пенсійне забезпечення в україні