К П Боримська - До проблеми відображення зовнішнього середовища в системі рахунків бухгалтерського обліку реалії та перспективи - страница 1

Страницы:
1  2  3 

Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 1 (19)

УДК 657.21:657.41/.45 Боримська К.П.

ДО ПРОБЛЕМИ ВІДОБРАЖЕННЯ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА В СИСТЕМІ РАХУНКІВ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ: РЕАЛІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Обґрунтовано важливість врахування впливу факторів зовнішнього середовища по відношенню до підприємства в системі бухгалтерського обліку, розглянуто два варіанти його можливого відображення та поглиблено

пізнавальне призначення рахунків бухгалтерського обліку в умовах інституціональних змін в економіці через застосування їх як каталактичних моделей, на яких знаходять відображення об'єкти як внутрішнього, так і зовнішнього середовища діяльності підприємства

Постановка проблеми. Інформаційний зміст та чисельність рахунків залежать від потреб в бухгалтерській інформації, які змінюються під впливом різних факторів та цілей обліку. У динамічно змінному ринковому середовищі, особливо з поширенням глобалізаційних процесів, трансформується значення облікової науки, яка тривалий час знаходилася в адміністративно-командній системі господарювання. Поява нетрадиційних для вітчизняної облікової системи об'єктів (об'єкти права інтелектуальної власності, фінансові інструменти, трансакційні витрати) зумовлює структурну перебудову інформаційного масиву, на основі якого приймаються управлінські рішення, чинить значний вплив і на носії облікової інформації - рахунки бухгалтерського обліку, на яких нові об'єкти повинні знайти своє бухгалтерське відображення.

Для того, щоб вижити в бурхливому конкурентному середовищі підприємства повинні володіти інформацією, яка надходить ззовні - з зовнішнього середовища (нова продукція на ринку, діючі та потенційні конкуренти, продукція, яку вони пропонують, показники розвитку галузі, рівні безробіття, інфляції тощо). Володіння подібною інформацією забезпечить сталі показники розвитку підприємства та створить умови для побудови ефективної стратегії функціонування на ринку.

В системі бухгалтерського обліку частково знаходять своє відображення зовнішні сили в частині залученого капіталу та зобов'язань, тому діюча система обліку є недостатньо повною, місткою, і не може вважатися такою, яка призведе до сталого стратегічного розвитку підприємства. Діюча система потребує залучення до складу об'єктів бухгалтерського обліку й інших складових зовнішнього середовища.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. На вирішення подібних завдань спрямував свої наукові дослідження з 60-х років ХХ ст. Юджі Іджірі (Yuji Ijiri) -американський вчений японського походження (професор з бухгалтерського обліку Університету Trueblood University і економіки в Університеті Carnegie-Mellon University), який у своїх працях запропонував нові ідеї, важливі для теорії та практики бухгалтерського обліку. Новаторським виявилося представлення системи бухгалтерського обліку, в якій крім системи майнових і результатних рахунків виступає третя, незалежна система рахунків, які використовуються для вимірювання економічних сил, що діють в даний проміжок часу.

Теоретичним і методичним аспектам розвитку системи бухгалтерського обліку під впливом екологічних, соціальних, культурних, інноваційних та інших факторів присвятили свої праці і вітчизняні вчені: Ф.Ф. Бутинець, І.В. Замула, І.В. Жиглей, О.В. Кантаєва, Г.Г. Кірейцев, Ю.А. Кузьмінський, С.Ф. Легенчук, Н.М. Малюга, В.М. Пархоменко, М.С. Пушкар, І.Й. Яремко.

Метою дослідження є обґрунтування важливості та розгляд можливих варіантів відображення впливу зовнішнього середовища на систему рахунків бухгалтерського обліку.

Викладення основного матеріалу дослідження. Для забезпечення ефективного функціонування системи управління підприємства вже недостатньо удосконалити тільки систему управління якістю. Слід формувати нові підходи до управління, засновані на врахуванні змін у зовнішньому середовищі, в основу яких має бути покладено реформування систем, які надають інформацію для забезпечення цілей управління.

У системі бухгалтерського обліку подібна інформація знаходить своє відображення частково в частині залученого капіталу та зобов'язань, тому діюча система обліку є недостатньо повною, місткою, і не може вважатися такою, яка може призвести до сталого стратегічного розвитку підприємства. Діюча система потребує залучення нових об'єктів бухгалтерського обліку, зокрема трансакційних витрат.

На думку проф. М.С. Пушкаря, "вмонтування в існуючу систему фінансового обліку нових об'єктів спостереження вимагає включення нових рахунків, що підсилює інформаційні можливості системи та надає їй нових властивостей (синергетичний ефект)" [12, с. 320]. Даний ефект означає, що чим більшим обсягом інформації володіє підприємство про внутрішнє і зовнішнє середовище, тим більшу можливість він має, щоб забезпечити своє стійке функціонування.

На невідповідність облікової системи вимогам часу, зокрема, відносно зовнішнього середовища, наголошує проф. Ю. Даум, зазначаючи, що однією з проблем є те, що бухгалтерський облік не відповідає темпам розвитку економічної дійсності останнього десятиріччя. Найбільша частина економічних дій компаній, які спрямовані на створення цінності для акціонерів, не охоплена системою обліку [16]. Д. Дойл, в свою чергу, пише про крах існуючої системи витрат: "...звичайні системи затрат не відрізняються сприйнятністю до особливостей багато- та дрібносерійних продуктів чи таких ринків, для яких потрібно проведення додаткових та модифікованих рекламних компаній, а також додаткових зусиль та трудозатрат для просування товарів на ринки" [3, с. 122].

Одним із шляхів забезпечення відповідної адаптивності, адекватності, системи бухгалтерського обліку до потреб управлінців та інвесторів є удосконалення методики обліку зовнішнього середовища системи підприємства[1].

Під зовнішнім середовищем (макросфера) розуміють сукупність економічних і політичних суб'єктів, що діють за межами підприємства, і відносини, що складаються між ними і підприємством. До них відносять міжнародні, економічні, політичні, конкурентні, технологічні, ринкові та соціальні інформаційні потоки. Відносини визначають взаємодію між підприємством, його реальними та потенційними клієнтами, а також конкурентами [7, с. 113].

Зовнішнє середовище можна умовно поділити на мікрозовнішнє та макрозовнішнє середовище. Мікрозовнішнє середовище - середовище непрямого впливу, включає до свого складу сукупність суб'єктів та факторів, що безпосередньо впливають на стан взаємовідносин підприємства з контрагентами, споживачами (саме підприємство, постачальники, клієнти, конкуренти, фінансово-кредитні установи та ін.). Мікрозовнішнє середовище піддається безпосередньому впливу з боку підприємства шляхом здійснення відповідних зусиль (цінових та нецінових), що передбачають підвищення   обсягів   реалізації.   До   нього   відносяться,   передусім, споживачі,постачальники, конкуренти тощо. Макрозовнішнє середовище - середовище, на яке фактично не впливає підприємство, яке є сукупністю суспільних та природних факторів, що опосередковано впливають на внутрішнє та мікрозовнішнє середовище системи підприємства. До його складу включаються політичні, соціально-економічні, правові, науково-технічні, культурні та антропогенні фактори, які здійснюють вплив на систему підприємства та її мікрозовнішнє середовище.

Американський учений Ю. Іджірі (Yuji Ijiri) до зовнішніх сил, що впливають на діяльність підприємства, відносить конкуренцію, економічні, урядові (або державні), міжнародні та природні сили (табл. 1).

Таблиця 1. Приклади рахунків факторів (сил), що впливають на систему підприємства, запропоновані Ю. Іджірі [17, с. 758]

А. Внутрішні сили

1. Інвестиційні сили

a) придбання обладнання

b) продаж обладнання

c) збільшення виробничих потужностей

d) інвестиції в цінні папери

2. Неінвестиційні сили

a) розподіл виробничих потужностей

b) ліквідація обладнання

c) зупинка виробництва

d) запаси на митниці

3. Дослідження та винахідництво

a) винаходи і поліпшення

b) доступність ліцензії

c) нові вироби

d) нові технології

e) нові матеріали

4. Праця

a) прийом на роботу

b) заохочення працівників

c) професійне навчання

d) страйки

e) продуктивність праці

f) рівень заробітної плати

5. Виробничі сили

a) удосконалення виробництва

b) поліпшення якості продукції

c) виробничий провал

d) випадки під час праці

e) псування

f) браки

g) надлишкові запаси виробів

6. Маркетингові сили

a) реклама нових виробів

b) реклама

c) зміни цін

d) дослідження ринку

e) упаковка

7. Фінансові сили

a) позики

b) повернення

c) переоцінка запасів

d) викуп векселів

e) конвертування

f) реструктуризація

g) резерви_

В. Зовнішні сили

8. Конкуренція

a) нові продукти конкурентів

b) нові послуги конкурентів

c) реклама конкурентів

d) цінова війна

9. Економічні сили

a) сезонність

b) циклічність

c) тренди зростання

d) рівень інфляції

e) рівень безробіття

10. Урядові сили

a) податкові реформи

b) дотації

c) процентні ставки

d) контроль безпеки і якості

e) контроль середовища

f) дозволи (патент, ліцензія)

g) сприятливі розпорядження

11. Міжнародні сили

a) війни

b) націоналізації

c) ембарго

d) поточні обмеження

e) квоти імпорту/експорту

f) імпортні зобов'язання

g) валютні курси

h) іноземні процентні ставки

i) іноземні рівні інфляції

12. Природні сили

a) землетруси

b) торнадо (паводки)

c) урагани

d) несприятлива погода

e) блискавки

С. Інші сили

13. Невизначені сили:

a) ціна розсіювання

b) розмір розсіювання

c) обсяг розсіювання

d) витрати розсіювання

e) ефективність розсіювання

f) різне

Поряд з цим, інший дослідник А.І. Орлов відносить до факторів макрозовнішнього середовища лише суспільні складові - соціальні, технологічні, економічні та політичні фактори, називаючи їх СТЕП-факторами [10]. А.М. Романов та інші автори до складових (загроз та можливостей) зовнішнього середовища, з якими має справу підприємство, відносять економіку, політику, ринок, конкуренцію, технологію, соціальну поведінку та міжнародне становище [8, с. 49]. Ці фактори, зовнішні по відношенню до підприємства, слід аналізувати при розробці стратегії розвитку підприємства з метою визначення можливостей та загроз для нього. Характеристика найважливіших зовнішніх факторів впливу на систему підприємства представлена на рис. 1.

ЗОВНІШНІ ФАКТОРИ ВПЛИВУ НА СИСТЕМУ ПІДПРИЄМСТВА

_

Політичні характеризують рівень стабільності політичної ситуації, що склалася в країні, стан законодавства, наявність груп з особливими політичним

суб'єктів

Соціально-економічні

інтересами, рівень захисту державою інтересів підприємницької діяльності, розвиток форм власності тощо

визначаються життєвим рівнем населення, темпами економічного зростання, купівельною спроможністю окремих прошарків населення та підприємств, що визначають місткість ринку, демографічні процеси,    стабільність    фінансової   системи,    темпи інфляції,

міжнародний платіжний баланс та ін.

Правові характеризують законодавчу систему, результати діяльності якої (у формі відповідних нормативних актів, стандартів тощо) визначають особливості здійснення діяльності підприємства

Науково-технічні

стосуються можливостей виробництва нової продукції та здійснення діяльності підприємства відповідно до досягнень науково-технічного

Культурні

Антропогенні

прогресу, використання технологій виробництва, технологій збору, обробки та передачі інформації тощо

----

засновані на життєвих цінностях суспільства, культурних традиціях, в основі яких покладені також історичні та географічні фактори, вони визначають попит споживачів та їх смаки на товари (продукцію, роботи, послуги) у порівнянні з іншими

Ч_У

'-N

характеризують наявність природних ресурсів та стан навколишнього середовища,  ціни  на сировину,  стан видобувної промисловості, які

впливають на діяльність системи підприємства та можливості її здійснення ^іншими словами - кліматичні, метеорологічні, екологічні умови)__j

Рис. 1. Характеристика факторів макрозовнішнього середовища підприємства

Фактори макрозовнішнього середовища здійснюють значний вплив на розвиток системи підприємства в сучасних умовах, що особливо проявляється в умовах постіндустріальної економіки. Це зумовлює необхідність забезпечення адекватності облікової системи подібним змінам. Останніми роками з'явилися публікації, присвячені питанням обліку екологічної діяльності, формування і розкриття в звітності інформації про екологічну діяльність (І.В. Замула). Серед інших питань - облік соціального капіталу (І.В. Жиглей, М.С. Пушкар); вплив культурних традицій на розвиток системи бухгалтерського обліку (Ф.Ф. Бутинець, С.Дж. Грей, В.Дж. Епстейн, М.Р. Метьюс, В.Ф. Палій, Ш. Савдагаран, Я.В. Соколов, С.Т. Сурдіковська, Ф.Д.С. Чой); вплив інноваційної діяльності на систему підприємства, її облікове відображення (О.В. Кантаєва, Ю.А. Кузьмінський); формування   економіки   знань,   постіндустріальної   економіки,   що зумовлюєтрансформацію парадигми бухгалтерського обліку (С.Ф. Легенчук, Н.М. Малюга, В.Ф. Палій, М.С. Пушкар); відображення в обліковій системі трансакційних витрат (Г.Г. Кірейцев, М.С. Пушкар) та ін.

Аналіз публікацій вищенаведених вчених показав, що можливі два основні варіанти удосконалення облікової системи з метою забезпечення надання інформації про зовнішнє середовище діяльності підприємства.

Перший варіант - запропонований Ю. Іджірі (Yuji Ijiri) [17; 19; 20; 21] у 80-х рр. ХХ ст., відповідно до якого результат діяльності підприємства визначається сумою двох складових: економічного поштовху, який виявляється на початок періоду, а також імпульсів, викликаних дією економічних сил протягом звітного періоду. Учений [21, с. 21-22] сформулював і довів тезу про те, що двовимірний бухгалтерський облік не є завершеною системою, яка в подальшому вже не розвивається. Сутність одновимірного бухгалтерського обліку полягає в реєстрації величини майна підприємства. Додавання другого виміру дозволяє реєструвати розміри потоків доходів і витрат, величина яких визначила причини змін величини майна. Природнім поштовхом до третього виміру є використання таких категорій, які б пояснили причини змін величини доходів і витрат [17, с. 746].

Ю. Іджірі розробив концепцію, відповідно до якої результат діяльності підприємства визначається як сума двох складових: економічного поштовху, який проявляється на початок періоду, а також імпульсів, викликаних дією економічних факторів протягом звітного періоду. Основна формула тривимірного бухгалтерського обліку за Ю. Іджірі враховувала дію зовнішніх факторів і мала пряме відношення до визначення результатів діяльності (рис. 2).

Результат господарської діяльності

 

 

 

 

Приріст власного майна

L J

> = <

Різниця між доходами і витратами та збитками

> = <

Дванадцять початкових поривів

Дванадцять місячних імпульсів

J

Рис. 2. Схема визначення результату діяльності в тривимірній обліковій системі

Ю. Іджірі [17, 19]

З першою та другою системою рахунків пов'язані, як відомо, два різних але рівноважних способи обчислення звітного результату господарської діяльності. Перший спосіб змальовує результат за певний період Z (прибуток) як різницю між приростом активів (ДА) та приростом пасивів (ДР): Z = ДА - ДР. Другий спосіб визначає результат Z як різницю між доходами від продажу та витратами, понесеними на продаж.

Вчений Ю. Іджірі [17, с. 748-749] виділив два показники у другому вимірі бухгалтерського обліку: дохід (income) і поштовх (або рушійна сила) (momentum). При цьому дохід відображає приріст власного майна за період як різницю між величиною власного майна на кінець і на початок періоду, поштовх характеризує темп зміни власного майна в часі, чи здатність підприємства створювати прибуток. Різниця між вимірюванням результату та вимірюванням поштовху полягає в тому, що встановлення результату вимагає окреслення двох пунктів у часі, поряд з тим, як поштовх окреслює розмір результату в одному пункті в часі. Різні також і одиниці вимірювання: результат вимірюється в грошових одиницях, а поштовх в грошових одиницях за період (наприклад, грн. / період). Темп змін поштовху в часі визначається через вплив економічних сил [17, с. 748].

Схема залежності між економічними показниками, які характеризуються окремими вимірами бухгалтерського обліку, представлена на рис. 3.

Вітчизняним аналогом звіту про майно є Баланс, звіту про доходи - Звіт про фінансові результати, новою ж формою звітності в трансформаційному середовищі повинен стати звіт про сили (насамперед, зовнішніх, які суттєво впливають на зміну доходів і витрат).

Цілі управління, засновані на імпульсах, роблять вимірювання роботи більш далекоглядним, ніж цілі в традиційній подвійній системі бухгалтерського обліку. Основна властивість двовимірної системи бухгалтерського обліку полягає на інтеграції рахунків процесів з майновими рахунками. Група рахунків третього виміру повинна служити поясненню змін на рахунках потоків, а отже причин змін величини доходів та витрат.

Вчений Ю. Іджірі наводить наочний приклад [18, 20]. Ним було зроблено припущення, що компанія отримала непередбачуваний дохід - 10 $. Бухгалтер в системі подвійного запису розглядає, який вид активів був отриманий і який вид доходу зросте. Якщо було отримано 10 $ грошових коштів у вигляді пожертвувань, він збільшує по дебету рахунок грошових коштів і збільшує по кредиту рахунок доходу від пожертвувань. Рахунок доходу від пожертвувань - це його шлях для пояснення причини, чому компанія раптово отримала збільшення грошових коштів на 10 $. Бухгалтеру в системі обліку рушійної сили доведеться йти набагато далі для реєстрації цієї події. Для того, щоб правильно зареєструвати цю подію, йому доведеться визнавати дві події - створення рушійної сили і розсіювання рушійної сили пізніше. Для кожної з двох подій бухгалтер повинен знайти контррахунок, щоб зареєструвати створення або розсіювання рушійної сили, щоб записати подію в рамках системи подвійного запису.

Страницы:
1  2  3 


Похожие статьи

К П Боримська - До проблеми відображення зовнішнього середовища в системі рахунків бухгалтерського обліку реалії та перспективи

К П Боримська - Удосконалення методики викладання теми рахунки бухгалтерського обліку в облікових дисциплінах

К П Боримська - Організація побудови аналітичного обліку для цілей управління екскурс в минуле

К П Боримська - Рахунки бухгалтерського обліку на шляху до моделювання системи бухгалтерського обліку