початку ХХІ ст - До історії міжнародних освітніх зв'язків нгу кінця ХХ - страница 1

Страницы:
1 

Єгорова О.В.

ДО ІСТОРІЇ МІЖНАРОДНИХ ОСВІТНІХ ЗВ'ЯЗКІВ НГУ КІНЦЯ ХХ - ПОЧАТКУ ХХІ ст.

У 2009 р. найстаріший вищий навчальний заклад гірничого профілю в Україні, Національний гірничий університет, відзначатиме 110-ту річницю із дня заснування. Прагнення дати оцінку цій події великою мірою активізувало історичні дослідження його діяльності, в якій гідне місце посідає міжнародна галузь. Значного імпульсу її розвиткові надало ще святкування сторічного юві­лею, що відкрило для університету нові можливості. Враховуючи, що для між­народної сфери відрізок часу між двома ювілеями ознаменувався принципово новою якістю, постає проблема виявлення особливостей розвитку міжнародних освітніх зв'язків періоду кінця ХХ - початку ХХІ ст., який для НГУ актуалізу­вався як 1999 - 2009 рр.

Святкування сторіччя позначило певний історіографічний рубіж висвіт­лення історії різних аспектів життя університету. До цієї події була підготовле­на серія ювілейних видань, представлених здебільшого публіцистичним або на­уково-популярними матеріалами. Серед них були й присвячені міжнародній ді­яльності окремі глави ювілейних збірників, статті в газетах і журналах. Інфор­маційно важливою для виявлення стану міжнародної галузі Університету на кі­нець ХХ ст. стала стаття начальника Управління міжнародних зв'язків НГУ, професора М.В. Рогози, написана у формі аналітично-статистичного звіту [35]. Вона є своєрідною точкою відліку для розв'язання проблеми шляхом порівнян­ня з наступними матеріалами.

Література з проблеми досліджуваного періоду має специфічні особливо­сті. Вона в основному охоплює статті публіцистичного характеру. В науково-популярному щомісячнику «Бористен» та у газеті «Вісник Національного гір­ничого університету» регулярно відображаються окремі події і рідше - узагаль­нення існуючих міжнародних контактів з окремою країною. Через жанрову од­норідність матеріалів можливою їх класифікацією є виділення груп статей за тематичною ознакою. Найбільшу групу складає німецька тематика [13; 20; 21; 34; 36-39; 40; 44; 45]. Також можна виділити польську тему [3; 9; 19; 23; 30; 32; 41], французький напрям [22; 42], зв'язки з США [4-6; 25], співробітництво з іншими країнами [7; 10; 12; 14; 43; 46-47], загальні аспекти міжнародної діяль­ності [1; 11; 15; 16; 18; 24; 26; 48-49]. Окрему увагу слід приділити Болонсько­му процесу, в якому НГУ виступає серед найактивніших в Україні вищих на­вчальних закладів [17; 31; 38]. Наявний доробок свідчить про систематичне ви­світлення конкретних подій і тем міжнародного життя Університету. Натомість відсутнє наукове узагальнення перебігу змін міжнародних освітніх зв'язків НГУ кінця ХХ - початку ХХІ ст.

При написанні статті були використані джерела, які мають виключно ді­ловодний характер. Це - звіти ректора НГУ, академіка НАН України Г.Г. Півняка про діяльність за різні роки, матеріали серпневої наради НГУ за 2003 р. Вони зберігаються в бібліотеці НГУ [8; 27-28; 2].

Наприкінці 90-х рр. ХХ ст. у тоді ще Національній гірничій академії України існувала розвинена міжнародна інфраструктура. Академія увійшла до складу відомих міжнародних організацій, мала зв'язки з відомими університе­тами, промисловими організаціями, діловими колами, науково-технічними центрами, відділеннями академій наук. Серед найважливіших партнерів названі такі: в Європі - Рейн-Вестфальський, Берлінський та Бранденбурзький універ­ситети (ФРН) і Краківська гірничо-металургійна академія (Польща), в Азії - три китайських університети, в Північній Америці - університет Альберти (Канада) та Вища гірнича школа Колорадо і Каліфорнійський Пітцер-Коледж (США) [29, с. 48]. Для подальшого вдосконалення співробітництва, обміну досвідом та гуманізації інженерної освіти було створено міжнародні освітньо-культурні центри: Українсько-Американський лінгвістичний центр (1995 р.), Українсько-Німецький культурний центр (1997 р.), Центр мовної підготовки (1998 р.).

Заходи з приводу сторіччя Університету сприяли активізації міжнародних відносин. Важливу роль у цьому процесі відіграли VIII Міжнародний симпозіум з планування гірничих робіт MPES-99 і І Міжнародний симпозіум з екологічних та економічних проблем у гірництві MEEI-99 (червень 1999 р.). В їх роботі взяли участь представники більш ніж 30 країн світу. Результати активної позиції Уні­верситету далися взнаки вже в наступному, 2000 році. Протягом року в НГУ по­бувало шість посольських делегацій різних країн, і в подальшому динаміка відві­дин Університету закордонними делегаціями високого рівня не знижувалася, що відображено у звітах [27, с. 27; 8, с. 13]. Цей чинник позитивно вплинув на вста­новлення нових зв'язків, збагачення партнерства новими формами. За десятиріч­ний період зміни торкнулися академічних обмінів, проявом чого стало зростання участі фахівців та студентів у викладанні та навчанні за кордоном.

Академічні обміни в НГУ здійснювались ще у другій половині 90-х рр. До найбільш масштабних заходів належали семінари з сучасних проблем мене­джменту, маркетингу, підготовлені в різні роки спеціалістами Американського корпусу експертів-добровольців, лекції й семінари для гірничого і геологороз­відувального факультетів, проведені фахівцями Краківської гірничо-металургійної академії, професорами Бранденбурзького технічного університе­ту. Представники Корпусу Миру (США), Служби старших експертів (ФРН), викладачі з Великої Британії по лінії різних програм влаштовували навчальні заходи в основному лінгвістичного спрямування [35, с. 79]. Такі обміни пере­важно мали однобічний характер, що проявлялося у відвіданні Університету іноземними фахівцями та запровадженні ними різноманітних форм навчання для студентів, аспірантів, професорсько-викладацького колективу НГУ. Закор­донні поїздки за програмами академічних обмінів для учасників навчального процесу в Гірничому університеті на той час мали поодинокий характер.

Починаючи з кінця 90-х рр. індивідуальна мобільність почастішала, її особливістю ставало залучення коштів різних донорських організацій. Так, на закордонне стажування за різними програмами отримували гранти викладачі: Н.М. Ігнатова, Г.Д. Уманець, І.А. Яременко (1999 р., ФРН), доцент Н.В. Ченцова (ФРН, 2000 р.), асистент О.С. Ковров (США, 2002 р.), професор С.І. Кострицька та старший викладач І.І. Зуєнок (Велика Британія, 2003 р.), до­цент Р.О. Дичковський (Польща, 2006-2007 рр.), доцент Л.О. Колісник (Польща, 2008-2009 р.) тощо. Окрім цього, фахівці Університету постійно відвідували з діловими і робочими візитами університети і установи Німеччини, Франції, Ве­ликої Британії, Швейцарії, Швеції, Нідерландів, Китаю, Польщі, Румунії, Єгип­ту, Росії, Білорусії, Молдови, Узбекистану.

Разом з тим, зростала участь іноземних викладачів у навчальному процесі НГУ Про це свідчать звіти ректора за 1998-2003 рр. та 2007 р. [27, с. 28; 28, с. 155]. Розвиткові контактів сприяли міжнародні освітні центри, до яких з 2000 р. приєд­налися Українсько-Іспано-Латиноамериканський центр та Центр Українсько-Польського співробітництва. На їх базі та кафедрах проходили регіональні симпо­зіуми, конференції, виставки, різні культурно-освітні заходи. У цих структурах системну викладацьку роботу здійснювали спеціалісти із провідних закордонних вищих навчальних закладів і установ, а також представники міжнародних фондів: фахівці Служби старших експертів, Гете-інституту, Фонду ім. Р. Боша, Служби DAAD, Фонду Фулбрайта, Корпусу Миру, Британської Ради тощо.

Однак більш продуктивною ставала академічна мобільність, що здійсню­валася в межах спільних освітньо-наукових проектів, адже вона є набагато масш-табнішою. Для реалізації подібних програм Гірничий університет активно вико­ристовував мережу налагоджених стабільних зв'язків із закордонними партнера­ми, урізноманітнював форми співпраці та переводив їх у площину нової якості.

Першим системним заходом щодо покращення стану студентської мобі­льності став спільний «Міжнародний навчальний курс. Екологічний і ресурс­ний менеджмент», здійснюваний з 1998 р. за рахунок урядових коштів ФРН. Згідно з проектом студенти Гірничого університету щорічно навчаються у Бранденбурзькому технічному університеті (БТУ). Водночас співробітництво збагачується новими видами діяльності. Так, починаючи з 2001 р. студенти БТУ мають можливість проходити геолого-екологічну практику в НГУ, на Орджоні-кідзевському ГЗК і підприємствах Республіки Крим [27, с. 29]. В рамках проек­ту у вересні 2007 р. спеціалістами Бранденбурзького технічного університету успішно проведено міжнародну літню школу «Екологічна оцінка: оцінка впливу навколишнього середовища та стратегічна екологічна оцінка», грант для якої отримано від німецької служби академічних обмінів DAAD [28, с. 143].

Протягом десятиріччя якісно змінилися відносини НГУ з Ройтлінгенсь-ким університетом техніки і економіки, які розпочиналися у 1998 р. підписан­ням договору про співробітництво. У 2003 р. фахівці кафедри автоматизації і комп'ютерних систем НГУ на запрошення партнерів з Ройтлінгену взяли участь у спільному міжнародному проекті зі створення віртуальних навчальних лабо­раторій з використанням сучасних INTERNET технологій. З вересня 2004 р. у двох університетах впроваджується підготовка магістрів за напрямом «Мехат-роніка» за спільними навчальними програмами [8, с. 13].

Істотні зміни відбулися у співробітництві з Технічним університетом «Фрайберзька гірнича академія» (ФРН). Завдяки освітньо-науковим домовлено­стям протягом липня-серпня 2004 р. 28 студентів, аспірантів академії змогли побувати на практиці на гірничих підприємствах України [8; 13]. Фрайберзька академія надає ряд стипендій на навчання в аспірантурі та стажування для мо­лодих фахівців і докторантів НГУ.

Для підвищення кваліфікації своїх випускників, надання їм можливості працювати у сучасному технологічному середовищі, Університет налагоджує контакти з урядовими та підприємницькими структурами, неурядовими органі­заціями інших країн. У вересні 2007 р. на базі НГУ відбувся спільний Німецько-Український коопераційний захід «Отримання переваг шляхом міжнародних контактів», проведений за участю та підтримкою Федерального міністерства економіки Німеччини, Посольства ФРН в Україні, Мережі міжнародної техно­логічної кооперації АіБ, представників ділових кіл Німеччини. Подібний захід було проведено й у жовтні 2008 р. Головна мета цих заходів - налагодження співробітництва між керівниками підприємств країн, які працюють у різних те­хнологічних галузях [20, с. 16].

Досягнуто домовленості про співробітництво з Торгівельно-промисловою палатою Землі Саксонія-Ангальт (Магдебург, Німеччина). Під час перебування її делегації в НГУ 18-19 листопада 2008 р. було узгоджено певні спільні про­грами. За ними студенти-старшокурсники та випускники зможуть проходити стажування на підприємствах високих технологій Землі Саксонія-Ангальт, ви­конувати експертизу та спільні науково-технічні проекти на замовлення німець­ких підприємств.

До числа найважливіших партнерів НГУ належать вищі навчальні заклади та установи Польщі. На основі укладених угод з Головним інститутом гірничої справи (ГІГС), Інститутом геомеханіки Польської академії наук, Вроцлавською політехнікою, Вищою банківською школою Вроцлаву тощо розробляються спі­льні підручники, наукові та освітні проекти, проводяться стажування, конфере­нції, організовуються студентські практики.

З часом міцнішає заснована на давніх зв'язках і спільних наукових інте­ресах співпраця НГУ з НТУ «Краківська гірничо-металургійна академія». Се­ред масштабних освітніх проектів - здійснення студентського стажування. У червні-липні 2006 р. група студентів НГУ перебувала на практиці в Краківській академії, а весною 2007 р. відбувся візит польських студентів гірничого факуль­тету у відповідь [3, с. 8].

Влітку 2008 р. проходило стажування восьми студентів Вроцлавського технічного університету. Вони приїхали до Гірничого університету разом з ке­рівником доктором Зеноном Окрашевски на основі угоди, укладеної у квітні цього ж року між Електротехнічним факультетом Вроцлавського технічного університету та Інститутом електроенергетики НГУ [41, с. 3].

Дедалі більш системним стає залучення донорських коштів для поширен­ня освітньої мобільності та участі в спільних проектах. У 2003 р. Університет став партнером міжнародного проекту „Бізнес-менеджмент освіта в Україні" (2003-2007 рр.). Він здійснюється за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку [24]. З жовтня 2004 р. НГУ став одним із учасників розробленого спі­льно НАТО і Британською Радою в Україні проекту мовної підготовки звільне­них у запас військовослужбовців. У серпні 2007 р. Інститутом економіки НГУ отримано грант «Міжнародного Вишеградського фонду», завдяки чому з 2008 р. здійснюється освітній проект отримання студентами магістерської освіти у Вроцлавській вищій банківській школі.

Важливе місце у співпраці Гірничий університет приділяє країнам СНД. У 2006 р. підписано угоду про співробітництво з Міністерством інформаційного розвитку Республіки Молдова (МІРРМ) та НГУ щодо підготовки молодих спе­ціалістів та розробки сучасних проектів у галузі інформаційних технологій. На основі угоди двоє аспірантів факультету інформаційних технологій влітку 2007 р. пройшли стажування в МІРРМ [28, с. 146].

Сучасна інженерно-технічна освіта передбачає підготовку фахівців, обіз­наних із середовищем інтегрованих систем автоматизованого конструювання. Ця потреба враховується в Університеті і стає невід'ємною складовою міжнаро­дного співробітництва. У 2004 р. механіко-машинобудівний факультет отримав від компанії SolidWorks Russia безкоштовно ліцензований програмний продукт на 30 робочих місць з мережним доступом для використання в навчальному процесі (SolidWorks - програма тривимірного комп'ютерного дизайну механіки. Solid Works Russia - компанія, що здійснює цільову програму легалізації про­грамного забезпечення SolidWorks) [8, с. 14]. За наказом МОН України від 27.02.2006 в НГУ було відкрито Навчальний центр за технологіями САD/САМ/САЕ/РDМ та СALS. Це відбулося на базі кафедри гірничих машин та інжинірингу, яка вперше серед ВНЗ країн СНД отримала сертифікат - Авто­ризований навчальний центр SolidWorks Russia. Вже у 2006/2007 навчальному році відбувся випуск 52-х гірничих інженерів-механіків із сертифікатами SolidWorks Specialists, що підтверджує кваліфікацію інженера у галузі відповід­них комп'ютерних технологій [28, с. 146].

Наявність досвіду реалізації освітньо-наукових програм сприяла створен­ню у 2007 р. першого в Україні Науково-освітнього центру (НОЦ) як гранту Фонду цивільних досліджень і розвитку CRDF (США), МОН та НГУ НОЦ є структурою, яка сприяє спільній реалізації освітніх і наукових проектів у сфері фундаментальних і прикладних наукових досліджень із залученням провідних вчених університету, докторантів та аспірантів з проблеми «Стійкість геотехні­чних систем: процеси, явища, ризики» [28, с. 147].

Поширюється участь Університету в багатьох престижних міжнародних освітніх і наукових організаціях. Так, на 2007 р. Університет став членом Між­народного товариства з інженерної педагогіки ЮІР, Європейського товариства з інженерної освіти SEFI, Міжнародної асоціації з економії електроенергії ІАЕЕ, Міжнародного товариства зі збагачення корисних копалин, Міжнародного това­риства з геомеханіки ISRM, Міжнародної конфедерації маркетингу, Україно-

Польсьга-Американського консорціуму з вдосконалення бізнес-освіти СЕЦМЕ, Всесвітнього гірничого конгресу, Європейської мережі гірничих, металургійних та нафтогазових університетів і багатьох інших. Прийнято позитивне рішення щодо прийняття НГУ до «Мережі університетів країн Чорноморського регіону (BSUN)». У 2007 р. Університет увійшов до складу Міжнародного університету ресурсів (IUR), метою якого є розширення міжнародної діяльності й мережі співробітництва [28, с. 143].

Стратегічним напрямком розвитку міжнародної діяльності НГУ стало приєднання до Болонського процесу. У квітні 2004 р. в НГУ відбувся міжнарод­ний семінар «Гарантії якості, європейська система передачі і накопичення кре­дитів та практика імплементації Болонського процесу в різних європейських країнах», який було проведено за участю МОН України та експертів Ради Євро­пи. Найпомітнішою подією також стало підписання ректором Г.Г. Півняком Ве­ликої хартії університетів 18 вересня 2008 р., завдяки чому університет приєд­нався до співдружності провідних університетів Європи [17, с. 5].

Таким чином, міжнародні освітні зв'язки НГУ кінця ХХ - початку ХХІ ст. характеризувалися системністю, розмаїттям форм, збільшенням кількі­сних показників. Наявною була тенденція зростання індивідуальної мобільності викладачів Університету за рахунок коштів донорських організацій. Зростан­ням кількісних показників відзначилася участь іноземних фахівців у навчаль­ному процесі НГУ. Їх викладанням були охоплені всі галузі спеціалізації - від технічних до лінгвістичних і гуманітарних.

Важливою лінією міжнародної діяльності було зміцнення контактів із стратегічно важливими партнерами Університету за рахунок урізноманітнення форм, поширення та трансформації зв'язків у нову якість, що здебільшого про­являлося у реалізації спільних науково-освітніх проектів. Означений період ха­рактеризувався їх системним впровадженням, використанням коштів міжнаро­дних освітніх фондів та підтримкою МОН України, і - якісно новим станом -заснуванням першого в Україні Науково-освітнього центру.

Суттєвою особливістю міжнародної діяльності університету стало нала­годження й підтримка партнерських мереж із закордонними урядовими й діло­вими колами, підприємствами і неурядовими організаціями. Завдяки цьому змі­цнюється взаємовигідна праця, вдосконалюється освіта студентів, здійснюється підвищення кваліфікації випускників на високотехнологічних підприємствах та в наукових центрах.

Міжнародні освітні зв'язки НГУ розвиваються з урахуванням світових ін­теграційних процесів та відповідно до підтримуваного Україною Болонського курсу. За період кінця ХХ - початку ХХІ ст. університет поширив участь у пре­стижних міжнародних освітніх організаціях і започаткував Міжнародний уні­верситет ресурсів (IUR) - новітню сучасну форму міжнародного співробітницт­ва. Високі показники міжнародної освітньої діяльності університету є резуль­татом розвиненої інфраструктури Управління міжнародних зв'язків та ефекти­вного менеджменту сфери зовнішньої діяльності.

Бібліографічні посилання:

1. Андрющенко Наталія. Вугільна проблема хвилює увесь світ // Бористен. - 2006. -№10. - С. 5.

2. Виступ проректора з міжнародних зв'язків НГУ професора О.М. Шашенка на сер­пневій нараді колективу // Матеріали серпневої наради професорсько-викладацького складу Національного гірничого університету (30 серпня 2003 р.). - Д.: Національний гірничий уні­верситет, 2003. - С. 44-50.

3. Дембінський Бартош. Dnipropetrowsk naszym przyjacielem jest Дніпропетровськ -наш друг // Бористен. - 2007. - №8. - С. 8.

4. Єгорова Олена. Пізнаємо світ, світ пізнає нас // Бористен. - 2003. - №10. - С. 8-9.

5. Єгорова Олена. Як радить Дебора Вілкінсон (огляд перебування професора про­грами Фулбрайт Дебори Вілкінсон у НГУ) // Вісник Національного гірничого університету. -2003. -№4. - С. 4.

6. Єгорова Олена. Як у НГУ підтримують зв'язки з американськими партнерами // Бористен. - 2004. - №3. - С. 6-7.

7. Єлінов Іван. Віковим традиціям - міцніти // Бористен. - 2007. - №2. - С. 2.

8. Звіт академіка НАН України, професора Г.Г. Півняка на посаді ректора Національно­го гірничого університету за 2004 р. - Д.: Національний гірничий університет. - 2004. - 32 с.

9. Інтерв'ю з професором Дудлею М.А. записала Шабетя В.В. «Gornictwo нас єднає» // Бористен. - 2002. - №11. - С. 1.

10. Інтерв'ю кореспондента Васіної О. з директором УАЛЦ Устиновою Р.Х. I HOLA, AMIGOS // Бористен. - 2000. -№12. - С. 7.

11. Інтерв'ю кореспондента Швець-Васіної О. з першим проректором НГУ Піловим П. Подальший розвиток міжнародного авторитету гірничої справи // Бористен. - 2001. -№3.

- С. 3-4.

12. Інфоцентр НГУ. Китайські гірники удосконалюють знання // Бористен. - 2006. -№6. - С. 11.

13. Інфоцентр НГУ. Випускники НГУ можуть працювати в Німеччині // Бористен. -2008. - №12. - С. 2.

14. Інфоцентр НГУ. До нових вершин // Бористен. - 2006. - №11. - С. 29.

15. Інфоцентр НГУ. Іноземні мови - шлях у європейську спільноту // Бористен. -2008. - №10. - С. 2.

16. Інфоцентр НГУ. Міжнародний Гірничий форум -2008. // Бористен. - 2008. - №11. - С. 5.

17. Інфоцентр НГУ. Національний гірничий університет приєднався до співдружності провідних університетів Європи // Бористен. - 2008. - №10. - С. 5.

18. Інфоцентр НГУ. НГУ ввійшов до складу Міжнародного університету ресурсів //

Бористен. - 2007. - №12. - С. 8.

19. Інфоцентр НГУ. Світ пізнає нас, ми пізнаємо світ // Бористен. - 2006. - №6. - С. 11.

20. Інфоцентр НГУ. Українсько-німецькі коопераційні зустрічі в НГУ // Бористен. -2008. - №11. - С. 16.

21. Інфоцентр НГУ. Фрайберзькі студенти задоволені практикою // Бористен. - 2004.

- №10. - С. 1.

22. Ліпатнікова Ксенія. Випускник Сорбонни: «НГУ нагадує італійський собор» // Бо-

ристен. - 2004. - №3. - С. 1.

23. Михайлова-Тимковська Ірен. Warto kochac nas // Бористен. - 2001. - №7. - С. 1.

24. Національний гірничий університет, 25 кроків у нове тисячоліття. - Дніпропет­ровськ. - Національний гірничий університет, 2004. - 256 с.

25. Нікітіна Вікторія. Де вивчати англійську // Бористен. - 2007. - №5. - С. 19.

26. Півняк Г.Г. відповідає на запитання кореспондента «12 років у міжнародному то­варистві з інженерної педагогіки» // Бористен. - 2006. - №10. - С. 1 -2.

27. Півняк Г.Г. Звіт про діяльність за 1998-2003 рр. на посаді ректора Національного гірничого університету. - Д.: Національний гірничий університет, 2008. - 39 с.

28. Півняк Г.Г. Звіт про діяльність НГУ за 2007 рік. - Дніпропетровськ: НГУ, 2008. -

180 с.

29. Півняк Г.Г. Відома в Україні, визнана в світі // Освіта і наука - національні пріо­ритети (статті, інтерв'ю, доповіді, виступи). - Дніпропетровськ. - НГУ. - 2002. - С. 45-48.

30. Півняк Г.Г., Бондаренко В.І., Бузило В.І., Дичковський Р.О. Пізнаємо світ, світ пі­знає нас // Бористен. - 2006. - №4. - С. 1 -3.

31. Півняк Г.Г. розповідає про реалії Болонського процесу в інтерв'ю, записаному Че-ревко Н.І. // Бористен. - 2004. - №5. - С. 4.

32. Півняк Галина, Брега Людмила. Краків - Дніпропетровськ: партнерство в галузі освіти // Бористен. - 2003. - №5. - С. 1-2.

33. Прес центр НГУ. Майбутнє починається сьогодні // Бористен. - 2003. - №4. - С. 2.

34. Прес центр НГУ. Фрайберзькі студенти задоволені практикою // Бористен. - 2004.

- №10. - С. 1.

35. Рогоза М.В. Ми пізнаємо світ, світ пізнає нас // Науковий вісник НГУ. - 1999. -№1. - С. 79-81.

36. Рогоза Михайло. Міхаел Шмідт - почесний доктор НГУ // Бористен. - 2005. - №6. - С. 1.

37. Рогоза Михайло. Німецький вектор НГУ // Вісник НГУ. - 2005. - №3. - С. 2.

38. Рогоза Михайло. Україна-Німеччина: співпраця у сфері освіти відповідно до принципів Болонської декларації // Бористен. - 2004. - №6. - С. 5-7.

39. Рогоза Михайло. Україна-Німеччина: спільні інтереси // Бористен. - 2005. - №12. - С. 2.

40. Розмову з професором Ткачовим В.В. записала Черевко Н.І. У Ройтлінгені переко­налися: з нами можна працювати // Бористен. - 2002. - №3. - С. 3.

41. Соболь Ірина. На стажуванні - поляки // Бористен. - 2008. - №8. - С. 3.

42. Тимонюк Галина. Україна-Франція: співробітництво у сфері освіти // Бористен. -2004. - №8. - С. 4-5.

43. Хоменко Юрій, Пашко Анатолій, Єгорова Олена. Китайській мудрості не загрожує

сучасна цивілізація // Вісник НГУ. - 2002. -№21 -22. - С. 4-5.

44. Шабетя Валентина, Солодянкин Олександр. Вчені двох країн навчаються на коло­квіумі // Бористен. - 2008. - №6. - С. 2.

45. Шабетя Валентина. В Україну... - за конкурсом // Бористен. - 2001. -№9. - С. 4.

46. Шабетя Валентина. Дні дружби «Ангола - Україна» - є // Бористен. - 2001. -№10.

- С. 9-10.

47. Шабетя Валентина. Зустріч з послом // Бористен. - 2002. - №5. - С. 2.

48. Шабетя Валентина. Новітні прилади для кафедри електропривода // Бористен. -

2006. - №12. - С. 30.

49. Шабетя Валентина. Посланець Швеції в НГУ // Бористен. - 2002. - №10. - С. 1.

Страницы:
1 


Похожие статьи

початку ХХІ ст - До історії міжнародних освітніх зв'язків нгу кінця ХХ

початку ХХІ ст - Інформаційно-психологічні операції у війнах та збройних конфліктах другої половини ХХ