Л В Івченко - Особливості оцінки інвестицій - страница 1

Страницы:
1 

Фінанси, облік і аудит. 2010. № 16

На заключному етапі здійснюється оформлення аудиторського звіту. Після завершення аудиту ефективності здійснюється контроль за реалізацією результатів аудиту.

Діюча методика аудиту ефективності не є досконалою і кожна із перерахованих вище дій на трьох етапах потребує окремого дослідження. Однак, посилена увага в наукових колах до проблем аудиту ефективності свідчить про можливі перспективи таких досліджень, що дозволить сформувати комплексну модель дій аудиторів на усіх етапах аудиту ефективності.

Література

1. Рубан Н. І. Концептуальні засади контролю за виконанням бюджетної програми // Фінанси України. — 2006. — № 8. — С. 7—11.

2. Бюджетний кодекс України від 21.06.2001 № 2542-III (із чинними змінами та доповненнями).

3. Розпорядження КМУ «Про схвалення Концепції застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі» від 14.09.2002 № 538-р.

4. Сборник материалов по бюджетированию, ориентированному на результат. — М., 2003. — № 1.

5. Наказ ГоловКРУ «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо проведення аудиту ефективності виконання бюджетної програми» від 2.4.2003 № 75.

6. Государственный финансовый контроль: Учебник для вузов / С. Степашин, Н. Столяров, С. Шохин, В. Жуков. СПб.: Питер, 2004. — 560 с.

7. Аудит адміністративної діяльності [Чемерис А., Лесечко М., Рудніцька Р., Чемерис О.] — Львів: ЛРІДУ УАДУ, 2003. — 212 с.

8. Фінансовий контроль бюджетних ресурсів: Монографія / Є. В. Мних, Г. О. Кравченко, Н. С. Барабаш та ін.; за заг. ред. Є. В. Мниха. К.: КНТЕУ, 2008. — 186 с.

Стаття надійшла до редакції 20.04. 2010 р.

УДК 330.322.01. Л. В. Івченко,

канд. екон. наук, доц., доцент кафедри обліку підприємницької діяльності, ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»

ОСОБЛИВОСТІ ОЦІНКИ ІНВЕСТИЦІЙ

233

В статье рассматриваются вопросы оценки инвестиций, а именно: информационные источники оценки, процедуры, в соответствии с которыми проводится оценка, направления проведения инвестиционных операций. Также рассматривается классификация форм инвестиций.

Ключевые слова: инвестиционная деятельность, инвестиционная оценка, инвестиционная стоимость объекта оценки, прогнозирование капитальных инвестиций.

This article is concentrated on the evaluation of investments, namely: information sources of evaluation and procedures according to which estimates the direction of investment operations. The classification of investments forms is also considered.

Key words: investment activities, investment valuation, investment cost of the project evaluation, forecasting capital investment.

У статті розглядаються питання оцінки інвестицій, а саме: інформаційні джерела оцінки, процедури, відповідно до яких проводиться оцінка, напрямки проведення інвестиційних операцій. Також розглядається класифікація форм інвестицій.

Ключові слова: інвестиційна діяльність, інвестиційна оцінка, інвестиційна вартість об'єкта оцінки, прогнозування капітальних інвестицій

Одним з основних завдань реформування національної економіки України є активізація інвестиційної діяльності та формування її нового організаційно-економічного механізму, що має відповідати вимогам подолання кризи й оздоровлення економіки, лібералізації умов роботи підприємств в умовах ринку. Саме активізація інвестиційного процесу є головною складовою економічних вимог, які покликані визначити реальні зрушення в структурі економіки країни, прискорити перехід економіки на якісно новий рівень індустріального розвитку й інтенсивний тип відтворення, підвищити якість вітчизняної продукції та її конкурентоспроможність на світовому ринку.

Сьогодні від ефективності інвестиційної політики залежить стан виробництва, положення і рівень технічного озброєння основних фондів підприємств народного господарства, можливості структурної перебудови економіки, рішення соціальних і екологічних проблем. Інвестиції є основою для розвитку підприємств, окремих галузей і економіки в цілому.

В умовах диверсифікації форм і видів інвестування особливого значення набувають питання його обліку. Проблеми формування ефективних систем обліку інвестицій є надзвичайно актуальними для країни, що обумовлено складністю ринкових

234трансформаційних перетворень та неоднозначністю їх впливу на інвестиційні процеси.

Застосування зарубіжного досвіду для організації та методики обліку інвестицій потребує певної адаптації до специфіки ведення господарської діяльності в Україні. Таким чином, виникає об'єктивна необхідність удосконалення організації та методики бухгалтерського обліку інвестиційної діяльності вітчизняних підприємств.

Прийняття рішень інвестиційного характеру, як і будь-який інший вид управлінської діяльності, ґрунтується на використанні різних формалізованих і неформалізованих методів. У вітчизняній і закордонній практиці відомий цілий ряд формалізованих методів, розрахунки за допомогою яких можуть бути основою для прийняття рішень в області інвестиційної політики. Якогось універсального методу, придатного для усіх випадків життя, не існує. Імовірно, керування все-таки в більшому ступені є мистецтвом, ніж наукою. Проте, маючи деякі оцінки, отримані формалізованими методами, нехай навіть певною мірою умовні, легше приймати остаточні рішення.

Актуальною стає розробка такої аналітичної системи дослідження інвестицій підприємств, яка б поєднувала використання багаторічного досвіду світової економічної аналітики з урахуванням особливостей розвитку української обліково-аналітичної теорії та практики.

З питань інвестиційної діяльності надруковано низку фундаментальних досліджень як українських, так і закордонних учених. Найпомітнішими серед них є праці: І. А. Бланка, М. І. Бондара, М. Г. Михайлова, Т. Г. Маренич, Н. М. Ткаченко, В. П. Пантелєєва, В. Г. Федоренко, К. В. Паливоди та ін. [1—6].

У статтях І. А. Бланка характеризуються основні джерела накопичення внутрішніх інвестицій. В. Г. Федоренко у своїх дослідженнях велику увагу приділяє моніторингу інвестиційного клімату в Україні і значенню капітальних інвестицій в економічно розвинутих країнах.

Рішення про те, вкладати або не вкладати гроші в бізнес-проект, ухвалюється інвесторами на підставі інвестиційної оцінки. Щоб одержати всю інформацію, необхідну для ухвалення обґрунтованого рішення про доцільності інвестування в певний бізнес, потрібно провести комплексний аналіз проекту і визначити його інвестиційну вартість.

235

Під час визначення інвестиційної вартості у звіті про оцінку майна аналізуються умови продажу (інвестування) та їх відмінність від типових умов продажу подібного майна на ринку, вплив зазначених умов на формування його вартості, у тому числі виходячи з принципу найефективнішого використання.

Інформаційними джерелами, що дають змогу врахувати зазначені умови, можуть бути бізнес-план, проектно-кошторисна документація та документи, які підтверджують виконання певних робіт, результати аналізу впливу додаткових умов інвестування у процесі продажу об' єкта оцінки тощо.

Згідно п.п. 25—26 Національного стандарту № 1 [7] інвестиційна вартість об' єкта оцінки використовується з метою врахування умов угоди, у зв' язку з укладанням якої проводиться оцінка, в частині необхідності додаткового інвестування або виконання інших вимог, що потребує додаткових матеріальних витрат.

Інвестиційна вартість об' єкта оцінки у формі цілісного майнового комплексу, фінансових інтересів визначається переважно за допомогою дохідного підходу із застосуванням методу дисконтування грошових потоків, а об' єкта оцінки у матеріальній формі — шляхом комбінування кількох методичних підходів.

Згідно п.п. 20—21 Національного стандарту № 3 [8] прогнозування капітальних інвестицій, збільшення (зменшення) робочого капіталу та сум довгострокових зобов' язань здійснюється на підставі та у взаємозв' язку з прогнозними показниками діяльності підприємства, цілісний майновий комплекс якого оцінюється.

Під час прогнозування необхідно враховувати лише ті інвестиції, збільшення (зменшення) робочого капіталу та сум довгострокових зобов' язань, доцільність яких економічно обґрунтована, а відповідні витрати забезпечені прогнозованими внутрішніми або зовнішніми джерелами фінансування (можливістю позичення необхідних коштів).

У разі, коли припущення про можливість початку чи продовження (відновлення) провадження прогнозованої господарської діяльності підприємства, цілісний майновий комплекс якого оцінюється, без початкових капітальних інвестицій або інвестицій в оборотні засоби (покриття дефіциту оборотних засобів) некоректне, такі інвестиції враховуються під час проведення розрахунків:

236

без дисконтування, якщо очікувані строки їх внесення наближені до дати оцінки і можуть бути обґрунтовано ототожнені з нею;

— у складі прогнозованих грошових потоків на відповідні квартали або місяці, що підлягають дисконтуванню. При цьому прогнозування та дисконтування грошових потоків у межах прогнозного періоду здійснюються за кварталами або місяцями.

Оцінка інвестицій проводиться згідно з процедурами, визначеними діючим законодавством України, у такій послідовності [9]:

— укладення договору на проведення оцінки;

— ознайомлення з об' єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки;

— ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів;

— вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки та їх застосування;

— узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів;

— складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об' єкта оцінки на дату оцінки;

—доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об' єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Оцінка проводиться на підставі договору з замовником. За результатами проведеної роботи оформляється звіт про оцінку інвестицій, який має повну юридичну силу для учасників угоди і користувачів звіту.

Залежно від результатів оцінки вибирають один із напрямів проведення інвестиційних операцій або визначають оптимальне їх поєднання.

По об' єктах вкладення капіталу розрізняють реальні і фінансові інвестиції підприємства.

Фінансові інвестиції характеризують вкладення капіталу у різні фінансові інструменти інвестування, головним чином у цінні папери з метою отримання доходу.

237

Капітальні інвестиції, у першу чергу можна поділити на матеріальні та нематеріальні. До матеріальних об'єктів інвестування належать: будинки, споруди, обладнання, дорогоцінні метали, колекції, інші товарно-матеріальні цінності. До цієї групи включають інвестиції у відтворення та приріст основних фондів, які здійснюються у формі капітальних вкладень. Інвестиції у нематеріальні активи включають вкладення в патенти, ліцензії, «ноу-хау», в технічну, науково-практичну, технологічну та проектно-кошторисну документацію; у майнові права, що випливають з авторського права; в інтелектуальні цінності; у права користування землею, водою, ресурсами, спорудами, обладнанням (оренда); в інші майнові права. Із цієї групи інвестицій іноді виділяють інновації — вкладення у нововведення, а також інтелектуальну форму інвестування — вкладення у творчий потенціал суспільства [6,

с. 41].

За ступенем залежності від доходів розрізняють похідні і автономні. Похідні інвестиції прямо корелюють з динамікою об' єму чистого доходу через механізм його розподілу на споживання та заощадження. Автономні інвестиції характеризують вкладення капіталу, ініційоване дією чинників, не пов' язаних з формуванням і розподілом чистого доходу, наприклад, технологічним процесом, природоохоронними заходами та інше.

По відношенню до підприємства-інвестора виділяють внутрішні і зовнішні інвестиції. Внутрішні інвестиції характеризують вкладення капіталу у розвиток операційних активів самого підприємства-інвестора. Зовнішні інвестиції є вкладенням капіталу у реальні активи інших підприємств, що імітуються іншими суб' єктами господарювання.

За періодом здійснення виділяють короткострокові і довгострокові інвестиції. Короткострокові інвестиції характеризують вкладення капіталу на період до одного року. Довгострокові на період більше одного року. Основною формою довгострокових інвестицій підприємства є його капітальні вкладення у відтворювання основних засобів [10, с.

25].

Детальна класифікація форм інвестицій (рис. 1) дозволяє цілеспрямовано здійснювати управління інвестиційною діяльністю підприємства.

238

У практиці економічного аналізу використовуються поняття «валові інвестиції» та «чисті інвестиції».

Чисті інвестиції характеризують об'єм капіталу, що інвестується у розширене відтворення основних засобів і нематеріальних активів. У кількісному виразі чисті інвестиції є сумою валових інвестицій зменшеною на суму амортизаційних відрахувань по всіх видах капітальних активів підприємства, що амортизуються, у певному періоді.

239

Класифікація інвестицій

Ознака класифікації

Об'єкт вкладення

Суб'єкт інвестування

Характер участі в інвестуванні

Термін інвестування

Ступінь ризику

Регіонально ю ознакою

Мікро рівень

Макро рівень

Форма власності інвестиційних ресурсів

Рівень прибутковості

Залежність від доходів

Характер використання капіталу

Обсяг інвестування

Галузева спрямованість

Види інвестицій

капітальні

фінансові

державні

приватні

іноземні

спільні

прямі

непрямі

короткострокові

довгострокові

безризикові

ризикові

високоризикові

внутрішні

зовнішні

вітчизняні

закордонні

власні

позичені

залучені

прибуткові

неприбуткові

похідні

>і автономні

первинні

реінвестиції

стратегічні

поточні

інвестиції у розрізі галузей діяльності

Рис. 1. Класифікація інвестицій для потреб бухгалтерського обліку

240

Валові інвестиції є загальним обсягом інвестованих коштів, що спрямовуються в основний капітал і матеріально-виробничі запаси(на рівні підприємства об' єм інвестованого капіталу в тому чи іншому періоді). Вони включають інвестиції розширення і відновлення.

Джерелом інвестицій розширення є новостворена вартість, фонд чистого нагромадження національного доходу. Суб'єкти економічної діяльності можуть мобілізувати такі інвестиції за рахунок власного прибутку або залучити їх на ринку позичкових капіталів.

Джерелом інвестицій відновлення є кошти з фонду відшкодування спожитого основного капіталу, тобто амортизаційні відрахування [6, с. 38].

Проте зважаючи на практичну значимість інвестицій у відтворювальному процесі підприємства й на важливість дослідження окремих аспектів теорії та практики аналізу інвестицій підприємства потребує проведення подальших досліджень у цій галузі, розробки нових підходів, оскільки виконані наукові розробки здебільшого торкаються лише окремих сторін аналізу інвестиційної діяльності, по суті не охоплюючи загальнотеоретичних питань, які б у системній формі відображали інвестиційний процес як певну структуровану цілісність.

Вихід із глибокої економічної кризи неможливий без кардинального збільшення інвестицій у реальний сектор економіки, а створення надійної і керованої системи залучення інвестиційних ресурсів, що забезпечить економічне зростання, є однією з ключових проблем сучасного етапу економічного розвитку України.

Література

1. Бухгалтерський фінансовий облік в сільськогосподарських підприємствах: навч. посібник / М. Г. Михайлова ; М-во освіти і науки України, Сумський нац. аграрний ун-т. — К. : Центр учбової літератури, 2008. — 457 с.

2. Маренич Т. Г. Бухгалтерський облік в агроформуваннях: Підручник за ред. В. Я. Амбросова. — 2-ге видання. — К.: ВД «Професіонал», 2005. — 896 с.

3. Ткаченко Н. М. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність: Підручник. — 2-ге видання. — К.: Алеута, 2007. — 954 с.

241

4. Аудит: навч. посібник / В. П. Пантелєєв ; М-во освіти і науки України, Київський ін-т інвестиційного менеджменту. — К. : Професіонал, 2008. — 275 с.

5. Інвестування: підручник для студ. вищих навчальних закладів / В. Г. Федоренко. — К. : Алерта, 2006. — 26 с.

6. Капітальні інвестиції : (на прикладі житлового будівництва в Україні) / К. В. Паливода. — К.: Знання, 2009. — 141 с.

7. Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»: Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 10.09. 03 р. № 1440.

8. Національний стандарт № 3 «Оцінка цілісних майнових комплексів»: Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.11. 06 р. № 1655.

9. http://www.arentagroup.com/ua/zagalni_vimogi_do_procedyri_proved ennya_nezalezhnoji_ocinki_maina.html

10. Методи розрахунку економічної ефективності інвестицій: Навч.-метод. посібник / В. М. Трикін, Є. І. Мамонтова, О. Б. Литвинова ; М-во освіти і науки України, Дніпропетровська обл. рада, обл. комунальний заклад ін-т підприємництва «Стратегія». — К. : Професіонал, 2009. — 225 с.

Стаття надійшла до редакції 11.05. 2010 р.

УДК 657 І. О. Кондратюк,

канд. екон. наук, ст. викладач кафедри обліку в кредитних і бюджетних установах та економічного аналізу, ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»

ІНДИКАТОР ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ — ФІНАНСОВИЙ РЕЗУЛЬТАТ У

СЕКТОРІ ЗДУ

Статья посвящена определению влияния кассового метода и метода начисления на методику определения финансового результата в секторе общего государственного управления, рассмотрены особенности признания доходов и расходов в подсистемах бюджетного учета.

Ключевые слова: кассовый метод, метод начисления, доходы, фактические расходы, кассовые расходы, финансовый результат.

This article is devoted to discovering the influence of cash method and accrual method on methods of determination of financial results in the Government units, including social security funds sector; there were studied the peculiarities of determination of revenues and expenditures in the subsystems of budgetary accounting.

242

Страницы:
1 


Похожие статьи

Л В Івченко - Визначення організаційних та методичних проблем системи контролю

Л В Івченко - Особливості оцінки інвестицій

Л В Івченко - Удосконалення обліку торгівельних знижок на підприємствах торгівлі

Л В Івченко - Історичні аспекти розвитку бухгалтерського обліку