Ж А Богданова - Договірні відносини в туристичній діяльності - страница 1

Страницы:
1  2 

ВІСНИК ЖДТУ № 4 (54)

Економічні науки

УДК 338.48

Богданова Ж.А., викл.,

Сімферопольський коледж Київського національного університету

договірні відносини в туристичній діяльності

Встановлені основні види договорів, що укладаються в туристичній діяльності, їх головні умови, суб'єкти та вплив на відображення операцій в обліку

Постановка проблеми. Сьогодні до багатьох країн світу прийшло розуміння того, що туристична діяльність здатна відігравати важливу роль для формування пропаганди та просування країни на світовій арені.

Туристична галузь є фундаментальною основою економіки більшості розвинутих країн світу. Розвиваючись все інтенсивніше туризм суттєво впливає на окремі галузі економіки, зокрема будівництво, сільське господарство, торгівлю, транспорт. Стан туристичної сфери впливає на розвиток ринкових відносин, сприяє підвищенню зайнятості та міжнародному співробітництву. Враховуючи значення туристичної діяльності вона повинна стати одним з пріоритетних напрямків розвитку нашої країни, що дасть можливість отримання не тільки додаткових коштів до бюджету країни, але й розвитку усіх інших галузей, які пов'язані з туристичною діяльністю.

Велике значення для здійснення туристичної діяльності мають договірні відносини, оскільки саме договір виступає основою регулювання відносин між суб'єктами туристичної діяльності. А враховуючи частоту випадків невиконання туристичними компаніями договорів на обслуговування туристів, дане питання набуває особливої актуальності та потребує детального дослідження питань, що повинні регулюватися умовами договору.

Мета дослідження. Встановлення основних видів договорів, що укладаються в туристичній діяльності, їх головних умов, суб'єктів та вплив на відображення операцій в обліку.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дослідженнями в області туризму займаються такі науковці, як З.А. Балченко, Г.Н. Бургонова, Н.Л. Жукова, Н.А. Клименко, Г.Г. Скопец, В.А. Квартальянов, В.В. Гловацька, К.Є. Орлова, І.В. Дробот, Т.Н. Данканич та ін. Питанню договірних відносин вченими не приділялося належної уваги. Лише в працях таких вчених можна зустріти зазначену тематику Е. Старчук, А.І. Кубах, Т.А. Коляда, О.В. Харитонов, С.В. Максименко, З.А. Балченко.

Таблиця 1. Основні види та характеристика договорів, що укладаються між суб'єктами

Викладення   основного   матеріалу дослідження.

Договірні відносини в туризмі - система договорів і взаємних зобов'язань, що випливають з договорів, які укладаються між суб'єктами туристичної діяльності. Основним документом договірних відносин в туризмі є договір.

Договір (угода, контракт) - це форма документального закріплення партнерських зв'язків (предмета договору, взаємних прав та обов'язків, наслідків порушення домовленостей), яка опосередковує взаємини в процесі виробництва і реалізації продукції чи надання різноманітних послуг [2].

Особливості укладення договорів у сфері туризму обумовлені тим, що ця галузь окрім загального цивільно-правового регулювання підпадає також під дію законодавства у сфері захисту прав споживачів і ліцензійних умов провадження діяльності в цій сфері.

Основні документи, на які слід звертати увагу при написанні туристичних договорів, - це Цивільний кодекс України (статті щодо договору про надання послуг), Господарський кодекс України (якщо замовлення було здійснене юридичною особою), Закон України "Про туризм" і ліцензійні умови провадження туроператорської та турагентської діяльності. Серед вказаних документів особливу увагу слід приділити ліцензійним умовам здійснення туроператорської та турагентської діяльності, адже вони містять всі основні положення щодо вимог до змісту і форми договорів про туристичне обслуговування [7, с. 17].

Відповідно до Закону України "Про туризм" виділяються такі види договорів притаманних туристичній сфері (табл.1):

■/ договір на туристичне обслуговування; ■/ договір на екскурсійне обслуговування;

■ договір на готельне обслуговування;

■ ваучер.

туристичної діяльності та споживачами туристичних послуг *

Вид договору

Основні характеристики договору

Договір на туристичне обслуговування

Туроператор (турагент) за встановлену договором плату зобов'язується забезпечити надання за замовленням туриста комплексу турпослуг (турпродукт). Договір укладається в письмовій (електронній) формі згідно з нормами ст. 20 Закону № 324 або шляхом видачі ваучера. До укладення договору споживачу тур продукту повинна бути надана інформація про основні вимоги та строки оформлення документів (пасторт, віза), медичні застереження, тур оператора (турагента) та ін. До початку надання тур послуг туристу надається програма тур обслуговування, характеристика готелів, інформація про звичаї місцевого населення, визначні пам'ятки, правила в'їзду, види та способи харчування під час турпоїздки та ін. Якість турпослуг повинна відповідати умовам договору

Договір на

екскурсійне

обслуговування

Суб'єкт, який здійснює турдіяльність, за встановлену договором плату зобов'язується надати за замовленням екскурсанта обслуговування, істотною частиною якого є послуги екскурсовода (гіда-перекладача) загальною тривалістю не більше 24 годин, які не включають послугу з розміщення. Особа, яка надає екскурсійні послуги, зобов'язана до укладення договору на екскурсійне обслуговування надати екскурсанту інформацію про екскурсійне обслуговування, його види та особливості, кваліфікацію екскурсовода, про порядок і строки оплати екскурсійних послуг та ін.

Договір на

готельне

обслуговування

За договором готель (або інший суб'єкт, що надає послуги з розміщення) зобов'язується за дорученням проживаючого надати послуги з тимчасового розміщення у спеціально обладнаному приміщенні (номері), виконати або організувати виконання інших визначених договором послуг, а проживаючий зобов'язується заплатити за ці послуги встановлену плату. До послуг пов'язаних з тимчасовим розміщенням, належать: послуги з обслуговування номера, організації харчування (ресторанного обслуговування), із зберігання майна та багажу проживаючого та ін. Договір укладається у письмовій формі або готель приймає заявку на бронювання за допомогою поштового, телефонного або іншого зв'язку, що дозволяє достовірно встановити особу, від якої надійшла заявка. У разі прийняття заявки договір на готельне обслуговування вважається укладеним із моменту отримання підтвердження готелю про приймання замовлення і вказівки можливого початку надання готельного обслуговування

Ваучер

Це форма письмового договору на туристичне або екскурсійне обслуговування, яка може використовуватися згідно із Законом № 324. Ваучер повинен містити: найменування та місцезнаходження суб'єкта тур діяльності, номер ліцензії (дозволу) на відповідний вид діяльності, юридичну адресу; П.І.Б. туриста (при груповій поїздці П.І.Б. членів групи), строки надання та види турпослуг, їх загальну вартість, назву, адресу на номер телефону об'єкта розміщення відповідальності тур оператора (турагента) або межі відповідальності за агентським договором; дату видачі ваучера та ін. Ваучер - документ суворої звітності. Порядок його оформлення та використання затверджено наказом Державної туристичної адміністрації від 06.06.05 р. № 50. Ваучер оформляє той суб'єкт туристичної діяльності (туроператор або турагент), який реалізує туристичні послуги або комплекс послуг, у паперовому (у трьох екземплярах) або в електронному вигляді

* Джерело: систематизовано на основі [4]

© Богданова Ж.А., 2010

215

Отже, на законодавчому рівні встановлений перелік договорів, що застосовуються у туристичній діяльності, який, на нашу думку, є досить обмежений та не розкриває сутності інших можливих договорів. Балченко З.А. в своїх дослідженнях зазначає: "Туроператор може укладати договори на туристичне обслуговування (надання послуг) або договори купівлі-продажу, з однієї сторони, з різними організаціями (готелями, підприємствами харчування, автотранспортними підприємствами, авіакомпаніями, підприємствами залізничного та водного транспорту та ін.), з другої сторони - з покупцями туристичного продукту (туристами, турагентами)" [1, с. 34].

Вважаємо, що З.А. Балченко не повною мірою відобразив типи договорів, що укладаються між суб'єктами, наведений перелік необхідно доповнити ще таким типом договорів, що укладаються між туристичними операторами та агентами і пропонуємо розділити договори притаманні туристичній діяльності на декілька груп:

• договори, що укладаються між туроператором (турагентом) та туристом;

• договори, що укладаються між туроператором та турагентом;

• договори, що укладаються між туроператором та його партнерами, тобто сюди необхідно віднести безпосередньо суб'єктів, які виконуються окремі послуги.

Процес взаємодії суб'єктів туристичної діяльності можна зобразити схематично, що дасть можливість побачити суб'єктів, що між собою взаємодіють і відповідно укладають договори (рис. 1).

Рис. 1. Зв'язок виробників

Розглянемо дані договори більш детальніше.

Договір з туристом - документ, що підтверджує домовленість туриста з туроператором (турагентом), який закріплює їх взаємні права та обов'язки з приводу придбання туристичних послуг [3].

За договором про туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, турагент) за встановлену договором плату зобов'язується забезпечити надання на замовлення іншої сторони (туриста) комплексу туристичних послуг (туристичний продукт).

Договір на туристичне обслуговування укладається в письмовій (електронній) формі, або може укладатися шляхом видачі ваучера [4]. Предметом договору на туристичне обслуговування є надання однією стороною (туроператором, турагентом) за встановлену договором плату комплексу туристичних послуг (туристичного продукту) за замовленням іншої сторони (туриста) [7, с. 17].

Необхідно звернути увагу на те, що при формуванні групи туристів договір укладається окремо з кожним туристом, а не з керівником групи. Тільки у разі, якщо замовником туристичних послуг є юридична особа, договір з кожним туристом не укладається. Якщо до складу групи входять неповнолітні діти, договір укладається між туроператором (турагентом) та їх батьками або законними опікунами [5].

До укладення договору на туристичне обслуговування споживачу туристичного продукту має бути надана інформація про:

1. Основні вимоги пропонованих до оформлення виїзних/в'їзних документів (паспорт, дозвіл (віза) на виїзд/в'їзд до країни тимчасового перебування), у тому числі інформацію щодо термінів їх оформлення.

2. Медичні застереження стосовно здійснення туристичної поїздки, у тому числі протипоказання через певні захворювання, особливості фізичного стану (фізичні недоліки) і віку туристів для участі в поїздці.

3. Туроператора (турагента), його місцезнаходження і поштові реквізити, наявність ліцензії на здійснення туристичної діяльності, сертифікатів відповідності та іншу інформацію відповідно до законодавства про захист прав споживачів.

4. Розмір фінансового забезпечення туроператора чи турагента на випадок його неплатоспроможності (банкрутства) та кредитну установу, яка надала таке забезпечення [4].

Кожна із сторін договору може вимагати внесення змін або розірвання договору у зв'язку з істотними змінами обставин, з яких вони виходили при укладанні договору.

До істотних обставин належать:

1) погіршення умов подорожі, зміна термінів подорожі;

2) не передбачене збільшення транспортних тарифів;

3) введення нових або підвищених діючих ставок податків і зборів та інших обов'язкових платежів;

послуг та їх споживачів

4) різка зміна курсу національних валют;

5) інші підстави за домовленістю сторін.

Турист вправі відмовитися від виконання договору до початку подорожі за умови оплати туроператору або турагенту фактично понесених ними витрат за послуги, надані до цього повідомлення.

Туроператор або турагент вправі відмовитися від виконання договору лише за умови повного відшкодування замовникові збитків, підтверджених у встановленому порядку та заподіяних внаслідок розірвання договору, крім випадку, коли це відбувалося з вини туриста [4].

Отже, на законодавчому рівні регулюються умови договорів, а саме в частині:

• встановлення переліку інформації, яка має бути надана споживачу туристичних послуг до моменту укладання договору, тобто турист буде проінформований і про вимоги до документів, що необхідно оформити і про самого туроператора чи турагента, а саме про його фінансове забезпечення;

• розміру фінансового забезпечення. Мінімальний розмір фінансового забезпечення туроператора повинен бути рівний сумі, еквівалентній не менше чим 20000 євро (для туроператорів, що займаються міжнародним туризмом). Мінімальний розмір фінансового забезпечення турагента повинен складати суму, еквівалентну мінімум 2000 євро;

• прав та обов'язків туристів та туристичних фірм;

• визначення переліку обставин, за яких турист має право на внесення змін або розірвання договору.

Як бачимо, питання туризму регулюються на законодавчому рівні, але як показує практика є значні проблемні питання, пов'язані саме з відшкодування вартості туру, у разі виникнення непередбачуваних обставин.

Досить яскравим прикладом є ситуація, яка склалася з українськими туристами в Туреччині, які уклали договори з туроператором "Карія Тур". З одного боку, туристи, що "недоотримали" в повному об'ємі сплачені туристичні послуги, звертаються в турагенства, які продали туристичний продукт туроператора "Карія Тур", з вимогою відшкодувати вартість ненаданих послуг, передбачених договором. У відповідь же вони чують, що придбані туристичні послуги є туристичним продуктом туроператора "Карія Тур", у зв'язку з чим всі претензії повинні бути пред'явлені саме до нього. З іншого боку, Господарський суд м. Києва визнав компанію "Карія Тур" банкрутом. І дана обставина вже точно не сприяє отриманню туристами відшкодування вартості наданих послуг.

Вважаємо, що в законодавчому регулюванні даного питання є певні недоліки, а саме:

■ фінансове забезпечення в розмірі 2000 євро для туристичного агента є досить незначним, оскільки такої суми не вистачить для відшкодування усім туристам вартості ненаданих або наданих неналежним чином послуг у випадку непередбачуваних обставин;

■ питання відповідальності врегульовано досить не чітко, а саме в частині відповідальності за такі порушення, хто понесе відповідальність туристичний оператор чи агент.

Поки ситуація з відповідальністю перед туристами не буде повною мірою врегульована на законодавчому рівні, саме туристові необхідно клопотатися про себе. У зв'язку з цим Е. Старчук [7, с. 18] пропонує перелік дій для туриста, які необхідно здійснити в офісі у турагента з метою захисту власних інтересів:

1. Ознайомитися з ліцензією на туроператорську діяльність.

2. Ознайомитися з документами, підтверджуючими наявність фінансового забезпечення.

3. Отримати інформацію про туроператорів, тури яких реалізуються турагентом.

4. Отримати інформацію про форму (зразок) договору на надання туристичних послуг - чи відповідає такий договір стандартам туроператора.

5. Отримати інформацію про наявність агентського договору з туроператором, а також попросити надати такий договір для ознайомлення.

6. Ознайомитися із зразком ваучера, який буде виданий туристові, що дасть можливість ознайомитися з інформацією про приймаючу сторону - іноземного туроператора, а також про національного туроператора, який створює і розробляє туристичний продукт, який придбається у турагента.

Отже, умови договору на туристичне обслуговування особливе значення будуть мати саме для туриста. При чому на туроператора вони безпосередньо не впливають, лише в частині розміру замовлення туриста, буде також залежати винагорода туроператора.

Туроператори більшу частку подорожей продають через незалежних роздрібних торговців - турагентства, виплачуючи їм комісійні від продажної ціни мандрівки. Туристичні агентства не мають права власності на тури, якими вони торгують. Тому, щоб продавати їх, вони повинні укласти агентські угоди з туроператорами. Турагент в свою чергу укладає договір з туристичним оператором на придбання туристичного продукту. Балченко З.А. [1] розглядає такі можливі види договорів (табл. 2).

Таблиця 2. Договори, що укладаються турагентами з туроператорами та з іншими

турагентами на продаж путівок *

Назва договору

Визначення договору

Договір комісії

Правовий документ, за яким одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням іншої сторони комітента (консигнанта) за винагороду здійснити угоду від свого імені за рахунок комітента (консигнанта)

Договір доручення

Договір, згідно з яким одна сторона (довірений) зобов'язана здійснити від імені і за рахунок іншої сторони (поручителя) певні юридичні дії

Агентська угода

Правовий документ, за яким одна сторона (турагент) зобов'язується здійснити угоду від свого імені, але за рахунок принципала або від імені і за рахунок і принципала

Договір купівлі-продажу

Договір, за яким одна сторона (продавець) зобов'язується надати послуги іншій стороні (покупцю), а покупець зобов'язується прийняти ці послуги і сплатити за них певну суму грошей

* Джерело: [1, с. 33-34]

Агентська угода передбачає передачу турагентству права на продаж окремих видів послуг та інклюзив-турів від імені та за рахунок туроператора. Договір містить у собі чіткі інструкції щодо реалізації турів, територіальні обмеження сфери діяльності, права та обов'язки сторін, а також порядок виплати і розмір комісійної винагороди.

Обсяг і характер вимог, які висуваються до агентства при укладанні угоди, залежать від конкретних умов, що існують на туристичному ринку. Найчастіше договір містить такі умови:

■/ агентство зобов'язане здійснювати свою діяльність тільки в приміщенні і за адресою, на яку видано дозвіл (ліцензія);

■/ агентство повинно продавати тури тільки за цінами, установленими туроператором;

■/ агентство за свою діяльність одержує комісійну винагороду в розмірі від 5% до 15% продажної ціни подорожі. На кожен тур встановлюється свій відсоток у вищевказаних інтервалах, що зазначається в додатку до угоди. Знижки з цін надаються клієнтам не за рахунок комісії;

■/ усі кошти, що одержує від реалізації подорожей турагентство, не належать йому та відокремлюються від його власних коштів;

■/ уся документація, що стосується торгівлі подорожами туроператора, може бути в будь-який момент перевірена ним.

Таблиця 3. Договори, що укладаються туроператором із сторонніми організаціями, які приймають участь в

обслуговуванні туристів *

В угоду може бути внесена умова, що надає турагентству ексклюзивне право продажу подорожей туроператора. Роздрібний торговець у такому випадку буде називатися генеральним агентством. Разом з цим у договорі може висуватися вимога не продавати туристичні поїздки конкурентів. Ці умови відображають конкурентну боротьбу між окремими фірмами.

Агентська угода, з одного боку, дозволяє працювати на споживчому ринку без ризику і великих витрат, що пов'язані з купівлею туристичних послуг, і які бере на себе туроператор, з іншого боку, він привласнює весь прибуток, виплачуючи агентству лише комісійні. Крім того, роздрібного торговця такий договір позбавляє самостійності і ставить у велику залежність від туроператора. Саме тому туристичні агентства часто купують подорожі як готову продукцію, а потім реалізують їх на ринку. У цьому випадку угода являє собою договір купівлі-продажу, згідно з яким на підставі заявки агентства туроператор розробляє подорож і укомплектовує її всіма необхідними послугами. Турагентство купує цю подорож для подальшої реалізації [6].

Туристичні підприємства укладають договори як із споживачами туристичних послуг, так і з іншими суб'єктами, наприклад закладами харчування, розміщення, перевезення, страхування та ін.

№ з/п

Назва договору

Визначення договору

1.

Договір на туристичне обслуговування (надання послуг)

Одна сторона - постачальник - за встановлену договором плату зобов'язується забезпечити надання за замовленням іншої сторони (туроператора) туристичної послуги.

2.

Договір (контракт)

Згода двох або більше осіб про встановлення, зміну і припинення цивільних прав і обов'язків

3.

Договір страхування

Письмова угода між страхувальником і страховиком, відповідно до якого страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку виплатити страхову суму або відшкодувати страхові збитки у межах страхової суми

* Джерело: [1, с. 33-34]

Саме від виду укладеного договору залежить визначення дати відображення доходу (виручки) від реалізації турпродукту, податкового зобов'язання з податку на додану вартість (далі ПДВ), застосування податкових пільг, період податкових платежів, запобігання штрафним санкціям зі сторони податкових органів, форми первинних документів.

Так, по договору поставки (надання послуг) датою відображення реалізації турпродукту є дата фактичного надання послуг туристам, яка визначається після закінчення туру. При цьому оплата туристичних послуг відображається в бухгалтерському обліку як передоплата.

Предметом договору купівлі-продажу є майнове право на тур, яке виникає в момент надання туристичних послуг. Тобто, коли туристу передано вигоду, пов'язану з правом власності на турпродукт.

Турпродукт в цьому випадку враховується реалізованим незалежно від можливої в подальшому появи у туристів претензії до процесу надання послуг турфірмою.

Для договорів комісії або доручення, агентських угод, що укладаються турагентом з туроператором, датою відображення доходу (виручки) від реалізації турпродукту у турагента є дата підписання акту про надання посередницьких послуг двома сторонами договору незалежно від дати оплати цих послуг, в той час як для договорів комісії, доручення, укладених турагентом з туристом на купівлю путівок, такою датою є оплата путівок туристом і передача їх покупцю.

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

Ж А Богданова - Договірні відносини в туристичній діяльності

Ж А Богданова - Особливості діяльності туроператорів і турагентівобліковий аспект

Ж А Богданова - Поняття та види туристичної діяльності в україні