В І Масальський - Донецький національний університет як дійовий осередок європейського освітнього простору - страница 1

Страницы:
1  2 

Масальський Василь Іванович -

кандидат іст. наук, професор, академік УТА, декан факультету суміжних (додаткових) професій Донецького національного університету

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЯК ДІЙОВИЙ ОСЕРЕДОК ЄВРОПЕЙСЬКОГО ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ

Університет (походить від латинського слова universitas -(сукупність) -вищий навчально-науковий заклад, який об'єднує у своєму складі певну кіль­кість факультетів, інститутів, технікумів, центрів та інших структур, де здійс­нюється підготовка фахівців із фундаментальних, гуманітарних і багатьох при­кладних наук для різноманітних галузей господарства, економіки і культури.

Університет - це давня (перші університети виникли у Х1 столітті) і вод­ночас сучасна форма навчального закладу вищої якості, що дає людині високий рівень освіти, практичних вмінь і навичок з опанованого фаху. Разом з тим уні­верситет - це творчий дух, дух гуманізму, освіченості і культури, це новаторст­во, об'єднання педагогіки з науковими досягненнями сучасного рівня.

Серед вищих навчальних закладів України помітне місце займає Донець­кий національний університет (ДонНУ) - найбільший центр науки, освіти і культури Донбасу, що має найвищий IV рівень акредитації з правом автономії. Статус національного наш університет отримав 11 вересня 2000 р. першим се­ред навчальних закладів Донецького регіону. Керівництво діяльністю універси­тету здійснюється на основі єдності принципів єдиноначальності й колегіаль­ності. Вищим колегіальним органом самоврядування університету є конферен­ція. Вона обирається на 5 років і скликається не менше двох разів на рік.

Загальноуніверситетській конференції підпорядковано пропорційно до своєї чисельності всі підрозділи університету, як це відображено у нижченаве-деній структурі.

Організаційна структура управління Донецьким національним університетом (ДонНУ)

КОНФЕРЕНЦІЯ

Рада з науково-до­слідної роботи сту­дентів

Науково-методична рада

 

Вчена Рада

 

Ректорат

1

 

 

—І 2 Фізичний

4 Біологічний

Факультети

1 Математичний

3 Хімічний

5 Тсторичний

6. Філологічний

7. Іноземних мов

8. Економічний

9.Обліково-фінансовий

И 10.Економіко-правовий

11.Міжнародний

12. Суміжних (додаткових) професій

Загальноуніверситетські кафедри

Філософії

Фізичного виховання та спорту

Інститути і центри ДонНУ

Донецький гуманітар­ний інститут

Донецький інститут внутрішніх справ

Єнакіївський техні­кум еко номіки та менеджменту

Горлівський технікум

Бізнес-центр

Регіональні навч альні центри підготовки, пе­репідготовки спеціалі­стів у містах Алушті

(Республіка Крим),Горлівці, Друж-ківці,Костянтинівні, Єнакієвому, Маріупо-лі,Макіївці

Допоміжні стркутурні підрозділи

Обчислювальний центр

Наукова бібліотека

Приймальна комісія

Підготовчі курси для абітурієнтів

Навчально-спортивний комплекс

СКТБ "Турбулентність"

Ліцей

Музей університету

Для вирішення основних питань діяльності університету створюються робочі та дорадчі органи: ректорат, науково-методична рада, рада з науково-дослідної роботи студентів.

Університет дає глибокі знання з природничих, гуманітарних й економіч­них наук. Офіційно університет створений у травні 1965 року на базі відкритого в липні 1937 року Донецького педагогічного інституту і до 11 вересня 2000 ро­ку мав назву Донецький державний університет. На момент створення у 1965 році в університеті було 5 факультетів, 21 кафедра, 4,5 тисячі студентів на ден­ному, вечірньому і заочному відділеннях. Підготовка спеціалістів здійснювала­ся лише з 10 спеціальностей, і працювали в нашому університеті всього 218 ви­кладачів, із них 61 кандидат наук і 1 доктор наук.*

Нині в університеті 12 факультетів (математичний, фізичний, хімічний, біологічний, історичний, філологічний, факультет іноземних мов, економічний, обліково-фінансовий, економіко-правовий, суміжних (додаткових) професій, міжнародний), перший в Україні національний ліцей, Донецький гуманітарний інститут, Інститут підвищення кваліфікації, центри з підготовки і перепідготов­ки кадрів у містах Донецької області: Горлівці, Єнакієвому, Костянтинівці, Дружківці, Маріуполі, Макіївці й Алушті (Республіка Крим), кафедра ЮНЕСКО "Екологія техногенного регіону", лабораторія Міжнародної освіти і науки, Молодіжний центр правових досліджень, Британський інформаційний центр. Загалом в університетському навчально-науковому комплексі навча­ються за 55 спеціальностями близько 25 тисяч студентів. Безпосередньо у са­мому університеті навчається 18,8 тисяч студентів та здійснюється підготовка фахівців з 42 спеціальностей. У їхньому розпорядженні 12 навчальних корпу­сів, значна лабораторна база, сучасний обчислювальний центр, 37 комп'ютер­них класів, найбільша вузівська бібліотека з 7 читальними залами і книжковим

^Примітка: тут і надалі у тексті використані статистичні показники з поточого архіву Вченої ради ДонНУ за 2000-2006 рр.фондом понад 1 млн. 100 тис. примірників. Серед багатонаціонального контин­генту студентів ДонНУ українці складають понад 80 відсотків. Понад 100 сту­дентів є посланцями із 34 країн дальнього зарубіжжя.

Студенти ДонНУ мешкають у чотирьох висотних і одному п'ятиповер­ховому гуртожитках, останній - для сімейних студентів; працює студентська їдальня на 750 місць; у розпорядженні студентів молодіжний культурно-розважальний центр "Бригантина", обладнаний сучасною апаратурою санато-рій-профілакторій "Бадьорість"; плавальний басейн із 50-метровою водною доріжкою; 3 спортивних зали, пансіонат "Наука", розташований на узбережжі Азовського моря у селищі Мелекіне, оздоровчий комплекс у селі Дронівка на Сіверському Донці.

В університеті нині культивується 20 видів спорту. За останні п'ять років підготовлено 9 майстрів спорту міжнародного класу, 25 майстрів спорту, 63 ка­ндидати в майстри, понад 150 першорозрядників. Серед кращих спортсменів -олімпійський чемпіон і чемпіон світу Сергій Бубка, чемпіони України з легкої атлетики, пауерліфтингу, учасники і призери чемпіонату світу з карате, тощо.

На 72 кафедрах університету працюють 900 викладачів, серед яких 1 академік і 1 член-кореспондент Національної академії наук України, 25 акаде­міків і член-кореспондентів галузевих академій, близько 100 докторів наук, професорів, 550 кандидатів наук, доцентів, 16 заслужених діячів науки і 3 за­служені робітники вищої школи, понад 30 відмінників освіти України, 10 за­служених професорів Донецького національного університету. Нині 46 кафедр очолюють доктори наук, професори. В університеті працюють учені зі світо­вим іменем: Герой України, лауреат Державної премії України, доктор фізико-математичних наук, академік НАН України, професор, ректор ДонНУ Шевчен­ко В. П.; у навчальному процесі беруть участь усі вчені Донецького наукового центру, серед яких - директор ТЕП НАН України, академік НАН України Амо-ша О.Т.; директор фізико-технічного інституту, доктор фізико-математичних наук Варюхін В. М.; директор Тнституту фізико-органічної хімії, академік НАН України Попов А.Ф.; директор Інституту економіко-правових досліджень, ака­демік Мамутов В.К. та інші. Приблизно 66% співробітників усіх академічних інститутів (їх у м. Донецьку сім) - це випускники нашого університету. Про кі­лькісне та якісне зростання викладацьких кадрів Донецького національного університету у 1997 - 2005 р.р. свідчать наведені нижче показники:

Роки

Кількість викладачів

Кандидати наук

Доктори наук

1937

16

1

-

1940

65

2

-

1965

157

46

3

1969

541

190

12

1975

709

293

13

1980

760

349

20

1985

829

416

37

1990

875

461

56

1995

863

434

76

2000

884

484

81

2001

890

475

116

2002

895

482

117

2003

903

490

146

2004

912

495

153

2005

932

513

156

Примітка: показники 1937-1969 р.р. наведені за станом на 1 січня, 1975— 2005 р.р. — на 1 жовтня.

На сучасному етапі розвитку суспільства посилюється значення наукової роботи, як найважливішої ланки всієї діяльності вузу. Очолюють наукові на­прямки в університеті відомі в нашій країні вчені: академік НАН України Шев­ченко В. П., член-кореспондент НАН України Клімов В. В.; професори Бажин А.Т., Беспалова С.В., Буравльов Ю.М., Волков В. Д., Гіршман М. М., Добров П.В., Єгоров П.В., Коровіна З.П., Каліущенко В.Д., Лихолобова З.Г., Милосла-вський О.Г., Отін Є.С., Пономаренко Г.Я., Соболєв В.Т., Сторожев В.Т., Ступін О.Б., Шевчук Т.О., Шендрик О.М., Черніченко Г.О., Циганенко Г.П. та багато інших.

Університет сьогодні — це великий обсяг науково-дослідних робіт. Його науковці розробляють 14 пріоритетних наукових напрямків, 25 науково-технічних проектів, на які отримані гранти. У ДонНУ функціонує 6 спеціалізо­ваних рад із захисту кандидатських дисертацій (математичний, філологічний, іноземних мов, фізичний, обліково-фінансовий факультети та кафедра філосо­фії) і 4 ради із захисту докторських дисертацій (історичний, економічний, еко-номіко-правовий, фізичний факультети).

Вченими щорічно публікується близько 3,0 тис. наукових статей і тез, бі­льше 30 монографій, понад 80 підручників і навчальних посібників.

В аспірантурі й докторантурі навчається близько 650 науковців (доктора­нти, аспіранти, здобувачі).

Наукова робота здійснюється за багатьма пріоритетними науковими на­прямками в галузях фізики, хімії, біології, математики, мовознавства і літерату­ри, історії, економіки і права. Значна кількість керівників наукових шкіл і пріо­ритетних наукових напрямків працюють за грантами різноманітних міжнарод­них наукових фондів, що свідчать про міжнародні визнання високого наукового рівня робіт і професіоналізм учених університету.

На замовлення промислових підприємств, організацій та за держзамов­ленням Донецький національний університет проводить великі наукові дослі­дження на суму близько 3 млн. грн.

Лише за 2000-2004 р.р. нашими вченими захищено 27 докторських, 137 кандидатських дисертацій, опубліковано багато монографій, навчальних посіб­ників і наукових статей. За 5 років подано 82 заяви на винаходи й отримано 112 патентів.

ДонНУ неодноразово відзначений різноманітними нагородами на бага­тьох конкурсах і виставках. Чотири роки тому за опитуванням, що проводив інститут ЮНЕСКО, наш університет серед усіх вузів України зайняв почесне 9 місце (або увійшов до десятки кращих), серед вузів Донецька він — перший.

Підготовка спеціалістів вищої кваліфікації в університеті в основному здійснюється загалом через аспірантуру і докторантуру — 16 докторантів. У ми­нулому році захищено 7 докторських і 86 кандидатських дисертацій ( з них співробітниками університету — 4 докторські та 34 кандидатські дисертації).

На міжнародних наукових конференціях у 2000-2004р. р. нашими викла­дачами, співробітниками й аспірантами прочитано 2400 доповідей. На базі До­нецького університету було проведено 33 міжнародні і всеукраїнські наукові конференції.

Одним з показників виконання НДР в університеті є публікації виклада­чів, співробітників, аспірантів, студентів. Торік опубліковано 1239 статей і 1784 тези доповідей у наукових виданнях (із них 148 — в іноземних); 45 монографій, 17 підручників і 146 навчальних посібників (14- із грифом Міністерства освіти і науки України). З 2000 року виходять 24 періодичні друковані видання, які включені до переліку ВАК України.

Відповідно до Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" лише протягом 2004 р. оформлено і передано 20 заявок на винаходи до Держпатенту України, отримано 26 патентів України.

Стипендію Кабінету Міністрів України для молодих учених у 2004/05 н. р. одержували 9 осіб.

Студенти університету є активними учасниками міжнародних, всеукраїн­ських конкурсів науково-дослідних робіт, студентських олімпіад, наукових конференцій. Про успішну наукову роботу студентів свідчать численні дипло­ми, грамоти МОН України, премії НАН України. За кількістю призових місць, отриманих на всеукраїнських студентських олімпіадах, університет щорічно протягом 5 років отримує 1-2 місця серед класичних національних університе­тів країни (2000 р., 2001 р. — 1 місця, 2002 -2005 р.р. — 2 місця). Студенти успі­шно виступають у міжнародних математичних олімпіадах (команди України за участю студентів ДонНУ посіли в 2002 р., 2004 р. — 2 місце, в особистому залі­ку в 2000р. — 3 місце, 2005р. — 1 місце). З 13 премій, щорічно присуджуваних Президією НАН України за кращі наукові розробки, студенти ДонНУ одержу­ють 2-3 премії. В 2004 році ДонНУ відзначено як лідера за кількістю студентсь­ких наукових публікацій серед ВНЗ України.

Нині Донецький національний університет розширює і зміцнює міжнаро­дні зв'язки з вузами дальнього і близького зарубіжжя, які здійснюються шля­хом укладення міжвузівських договорів про співробітництво з низки важливих проблем. Зараз ДонНУ підтримує тісні наукові зв'язки з університетами США, Англії, Франції, Німеччини, Греції, Китаю, Польщі. Університет є членом Єв­разійської асоціації університетів, Південно-Східної Європейської університет­ської мережі "AIMOS". ДонНУ - дійсний член Європейської асоціації універси­тетів, член Ради університетів Європи [10].

У вересні 2004 року Донецький національний університет одним з пер­ших (у числі 12 університетів України) став членом Великої Хартії Університе­тів Європи [6], ініційованої Болонським університетом (Тталія) і тепер активно працює за програмою створення загальноєвропейської системи вищої освіти під назвою "Зона європейської вищої освіти".

Робота ця різнопланова. Колектив університету, як активний учасник ви­конання програми ЮНЕСКО з модернізації і реформування освіти, усе цікаве, нове, корисне бере на своє озброєння. ДонНУ — активний член Європейської асоціації університетів, вчені зустрічаються з колективами провідних універси­тетів, обмінюються досвідом, вивчають і для себе узагальнюють документацію з навчальної, науково-методичної роботи і матеріали щодо структури керівниц­тва європейськими університетами.

Нижче наведено перелік зарубіжних університетів, з якими ДонНУ уклав договори про співробітництво:

1. Еденський (Австрія).

2. Гринвалейський (Бангладеш).

3. Університет імені Святих Кирила і Мефодія (Болгарія).

4. Сандерлендський (Великобританія).

5. Салоникський (Греція).

6. Янинський (Греція).

7. Сарагоський (Тспанія).

8. Тонійський (Тталія).

9. Хейлудзянський (Китай).

10. Об'єднаний Сичуанський (Китай).

11. Бохумський (Німеччина).

12. Познанський імені Адама Міцкевича (Польща).

13. Московський державний університет імені М.В.Ломоносова (Росія)

14. Тимишоарський (Румунія).

15. "Париж-ХП" (Франція).

16. Нишський (Югославія).

17. Болонський (Італія).

Членство Донецького національного університету в міжнародних асоціа­ціях:

1. Євразійська асоціація університетів, 1994 р.

2. Асоціація університетів Південно-Східної Європи (AIMOS), 1997 р.

3. Асоціація Європейських університетів (CRE) European University As-soriauon), 1998 р.

4. Велика хартія університетів Європи (м.Болонья, 17-18 вересня 2004 р.).

Університет здійснює підготовку іноземних громадян із 32 країн світу. Щороку ДонНУ відправляє на навчання і роботу за кордон значну кількість своїх студентів і викладачів. Кафедри університету підтримують тісні наукові зв'язки з багатьма академічними і галузевими інститутами Російської Федерації та інших пострадянських країн.

Підписання Великої (Болонської) хартії університетів висунуло на одне з перших місць завдання розробки і впровадження у навчальний процес кредит­но-модульної системи оцінки знань студентів. Цю роботу розпочато вже у 2004 році згідно з наказом Міністерства освіти і науки України № 48 від 23.01.04 про організацію та проведення педагогічного експерименту щодо впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

Для цього було обрано по одній спеціальності на кожному факультеті. Ця система потребувала змін і в організації навчального процесу: іншого розкладу, іншого принципу читання лекцій, інших навчальних посібників системи конт­ролю, бібліотеки. Наголос робився на самоосвіті, а це означає, що студент по­винен був повністю забезпечити себе підручниками і мати доступ до Інтернету. Більшість з цих проблем успішно вирішено.

Звісно, усі держави, що стали на шлях Болонського процесу, зобов'язані виконати низку ключових умов, у тому числі ввести двоступеневу систему освіти (бакалаврат, магістратуру). ДонНУ виконав цю умову - ввів у себе під­готовку бакалаврів і магістрів, а зараз поступово удосконалює цю проблему.

З 1 квітня 2006 р. в університеті створено спеціальний структурний під­розділ - навчально-методичне управління організації і контролю якості навча­льного процесу під керівництвом активних і висококваліфікованих керівників -проректора О.В. Мазнєва та проф. О І.Скафи. Впроваджені заходи надали мо­жливість розпочати з 1 вересня 2006 р. перехід всіх факультетів університету до кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

В умовах формування ринкових відносин виникла нагальна потреба при­скореної підготовки спеціалістів, що володіють кількома професіями. У 2005 році в ДонНУ було зараховано понад 250 осіб, які мають вищу освіту і бажають одержати другу професію. Багаторічну і цілеспрямовану роботу в цьому ж на­прямку здійснює унікальний навчальний підрозділ університету - факультет суміжних (додаткових) професій. Тут студенти і випускники ДонНУ та інших ВНЗ Донецька і України паралельно до базового навчання набувають додаткові кваліфікації журналіста-репортера, перекладача у сфері професійної комуніка­ції, практичного соціолога, адміністратора та дизайнера комп'ютерних систем, викладача-організатора спортивної роботи тощо. Щорічно тут навчаються і отримують дипломи 300-350 осіб.

Інтеграційний процес в Європейському освітньому просторі почав свій відлік з прийняття 18 вересня 1998 р.у м.Болоньї (Італія) "Великої хартії уні­верситетів" [6], у якій задекларовані основні принципи діяльності університе­тів у спільному освітньому та науковому просторі з єдиними вимогами, крите­ріями і стандартами.

Одним з основних принципів є положення про те, що університет - це ав­тономна установа. Щоб відповідати вимогам сучасного світу, його дослідниць­ка та викладацька діяльність має бути морально й інтелектуально незалежною від будь-якої політичної й економічної влади.

Така ідея не є новою і невідомою. Навпаки, словом "universita" в середні віки називали різні товариства, купецькі гільдії, торговельно-промислові цехи та деякі інші корпоративні об' єднання. Відповідно до цього навчальні заклади -"вільні школи", - що тоді виникли, стали називати "universitas magistrorum et sholarium" (корпорація викладачів та студентів). Цікавим є те, що перші універ­ситети були самоврядувальними організаціями і мали повну незалежність від державних установ і церкви.

З початку 2000-х років ідея університетської автономії стала предметом дедалі активнішого обговорення у середовищі академічної спільноти і громад­ськості за кордоном, а також в Україні [Див.:.2,3,9,10].

В українському освітньому законодавстві, зокрема у Законі "Про вищу освіту" [1], наявні положення, які можна трактувати як елементи університет­ської автономії. Однак вони є радше формальними ознаками, деклараціями, а не діючими нормами, оскільки умови їх запровадження суперечать великій кіль­кості інших нормативних актів та реальній ситуації, коли університети перебу­вають в організаційно-фінансовій залежності від центральних органів управ­ління освітою та місцевої влади.

Ця залежність найвиразніше була продемонстрована під час президентсь­кої кампанії 2004 р., коли університети використовувалися владою для органі­зації виборчої кампанії провладного кандидата, а університетська адміністра­ція, викладацький склад та студенти стали об'єктом жорстокого пресингу з бо­ку влади, як центральної, так і місцевої. Утім, ця належність має й інший нега­тивний аспект: університети не мають можливості самостійно вирішувати най­важливіші проблеми організації навчального процесу, досліджень, академічних обмінів, фінансування тощо - це негативно позначається на якості вищої освіти і, зрештою, на конкурентоспроможності країни на ринках освітніх послуг з відповідними подальшими негативними наслідками: падінням рівня освіти, від­током найкращих студентів й інтелектуальних сил за кордон, занепадом матері­альної бази університетів.

Після листопада-грудня 2004 р. в Україні створилися передумови, які на­дали унікальну можливість змінити характер відносин між університетами, су­спільством і владою (державою).

У лютому 2005 р. МФВ розпочав консультації з низкою українських уні­верситетів щодо можливої реалізації проекту з університетської автономії. У березні 2005 р. вісім українських університетів (Донецький національний уні­верситет; Дніпропетровський національний університет; Національний універ­ситет "Києво-Могилянськаакадемія"; Львівський національний університет ім. І. Франка; Український католицький університет (Львів) ; університет економіки і права "Крок" ; Харківський національний університет ім. В. Каразіна ; Черні­вецький національний університет ім.Ю.Федьковича; ) та МФВ створили Кон­сорціум для розробки і реалізації проекту "Університетська автономія - скла­дова громадянського суспільства" [10].

Ідея університетської автономії зустріла позитивну оцінку на рівні най­вищого політичного керівництва. У березні 2005 р. на розширеній Колегії Міні­стерства освіти і науки з питань вищої освіти Президент України В.А.Ющенко висловив свою підтримку ідеї впровадження університетської автономії, яку було сформульовано представниками університетів-учасників проекту, і дав доручення урядові підготувати низку практичних заходів щодо реалізації ідеї університетської автономії. 19 травня 2005 р. Україна приєдналася до Болонсь­кої декларації, всі основоположні принципи якої неможливо реалізувати без впровадження університетської автономії.

У травні 2005 р. силами Консорціуму розроблено проекти Указу Прези­дента "Про автономію вищих навчальних закладів", Постанови Кабінету мініс­трів України "Про проведення експерименту з надання автономії вищим навча­льним закладам" та урядового Положення "Про експеримент з впровадження університетської автономії". Проекти документів передано до Секретаріату Президента, уряду та Міністерства освіти і науки.

Пропонований проект "Університетська автономія" передбачає, що уні­верситети мусять забезпечувати реалізацію таких базових принципів:

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

В І Масальський - Вища освіта на рубежі xx і xxi століть нові орієнтири розвитку

В І Масальський - Донецький національний університет як дійовий осередок європейського освітнього простору

В І Масальський - Досвід співробітництва донну з іноземними освітянськими партнерами у другій половині 90 х 2005 роках

В І Масальський - З досвіду інформатизації навчання у донецькому державному університеті

В І Масальський - Модернізація вищої освіти як виклик часу