Ю В Алескерова - Досвід сільськогосподарського страхування в зарубіжних країнах і можливості його - страница 1

Страницы:
1 

УДК 368.54

Алескерова Ю.В.,

канд. екон. наук, старший науковий співробітник, докторант, ННЦ «Інститут аграрної економіки»

ДОСВІД СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО СТРАХУВАННЯ В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ І МОЖЛИВОСТІ ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ В УКРАЇНІ

АНОТАЦІЯ. Сільськогосподарське виробництво є одним із найризи-кованіших видів підприємницької діяльності. Важливо в сьогоднішніх умовах дослідити досвід і моделі сільськогосподарського страхуван­ня в зарубіжних країнах, і можливості його використання в Україні, запропонувати напрямами, за якими система аграрного страхування має розвиватися.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: сільськогосподарське страхування, страхування в зарубіжних країнах, моделі страхування, мультиризикове страхування.

АННОТАЦИЯ. Сельскохозяйственное производство является одним из наиболее рискованных видов предпринимательской деятельнос­ти. Важно в сегодняшних условиях исследовать опыт и модели сель­скохозяйственного страхования в зарубежных странах и возможнос­ти его использования в Украине, предоставить направления, за которыми система аграрного страхования должна развиваться.

КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: сельскохозяйственное страхование, страхо­вание в зарубежных странах, модели страхования, мультириско-вое страхование.

SUMMARY. An agricultural production is one of the most risky types of entrepreneurial activity. It is important today's terms to investigate experience and models of agricultural insurance in foreign countries, and possibility of his use in Ukraine, to give directions agrarian insurance must develop.

KEYWORDS: agricultural insurance, insurance in foreign countries, models of insurance, multirisk insurance

Постановка проблеми. Сільськогосподарське виробництво є одним із найбільш ризикованих видів підприємницької діяльності.

У розвинутих країнах страхування — цивілізований спосіб мінімізації економічних ризиків і один із можливих варіантів за­безпечення виконання зобов'язань, які мають виробники сільсь­когосподарської продукції.

© Ю. В. Алескерова, 2012

5

Страхування є дієвою системою захисту майнових інтересів громадян і підприємців. Воно дає змогу підтримати соціальну стабільність у суспільстві, це важливий фінансовий інструмент регулювання економіки держави і забезпечення її національної безпеки. Виходячи із цього, страхуванню у провідних країнах приділяється посилена увага. Про її сучасний стан свідчить вели­чина активів страхових компаній.

Аналіз останніх джерел і публікацій. Окремі теоретичні та практичні аспекти досліджуваної проблеми висвітлювали у своїх працях вітчизняні та зарубіжні учені: В.Д. Базилевич,

B. В. Вітлінський, К.Г. Воблий, Н.М. Внукова, В.І. Грушко, О.Є. Гудзь, М.Я. Дем'яненко, В.П. Дубіщев, М.С. Клапків,

C. А. Навроцький, С.І. Наконечний, С.С. Осадець, Д.В. Поло-зенко, П.Т. Саблук, Л.М. Худолій, А.В. Чупіс, О.І. Ястремсь-кий та ін.

Постановка завдання. Важливо в сьогоднішніх умовах до­слідити досвід і моделі сільськогосподарського страхування в за­рубіжних країнах та можливості його використання в Україні, висвітлити напрями, за якими система аграрного страхування має розвиватися.

Виклад основного матеріалу дослідження. У деяких країнах послуги субсидованого сільськогосподарського страхування на­даються через державні страхові компанії. На перший погляд, та­кий шлях розвитку моделей сільськогосподарського страхування сприймається як простіший (рис. 1).

Зазвичай як позитивний приклад систем «державного» сільськогосподарського страхування називають системи Ка­нади і Японії, але не слід забувати, що уряди цих країн виді­ляють дуже значні кошти з державного бюджету для підтрим­ки працездатності системи, до того ж, якщо говорити про Канаду, то там страхування здійснюється так званими «коро­лівськими корпораціями», які лише умовно можна вважати державними структурами, бо вони працюють на ринкових за­садах, а в Японії система сільськогосподарського страхування носить виключно протекціоністський характер і спрямована на забезпечення відтворення вітчизняного виробництва рису, яке має практично містичну цінність для японців, тому на це держава не шкодує ніяких коштів, попри всю нерентабель­ність виробництва рису. В інших же країнах державні аграрні страхові компанії збиткові й постійно вимагають виділення додаткової фінансової підтримки.

Моделі страхування у сфері сільського господарства

Z

Американська модель (США, Канада)

Широка участь держави в пгд-

їїг ж=аг=оМ

Недоліками такої системи є високі

Можна охарактеризувати як привауту Це означає мінімаль-пе держави аГ

^ те'ви^(Н^коГо^ страховий поліс за його повною

с7ред недоліків можна назвати

^^мЖ—:.

витку системи

Змішана модель (Іспанія, Франція, Італія)

Долає зазначені недоліки двох моделей та зближує їх між собою че­рез досягнення згоди між страховиками, страхувальниками та дер­жавної адміністрацією.

ті (співстрахування).

Рис. 1. Моделі страхування у сфері сільського господарства

Надання послуг субсидованого сільськогосподарського стра­хування через державні компанії зазвичай знижує інтерес прива­тних страховиків до аграрного страхування. Виробники також часто не задоволені якістю страхових послуг і обмеженою кількі­стю страхових продуктів (крім ситуації в Канаді). Перелік за­страхованих ризиків у сільськогосподарського страхування про­грамах істотно обмежений, що не забезпечує достатньо ефектив­ного страхового захисту аграріїв. Рівень збитковості таких сис­тем досить високий і часто перевищує 100 %.

Аналогічна ситуація спостерігається у Греції і на Кіпрі. У цих країнах страхування сільськогосподарських ризиків є обов' яз-ковим видом страхування для виробників. Послуги надають спе­ціалізовані державні компанії — ELGA у Греції й Agricultural Insurance Organization (AIO) на Кіпрі. Уряди країн змушені регу­лярно надавати фінансову підтримку ELGA і AIO у високозбит­кові роки. Підтримка полягає у виділенні поворотних позик з державного бюджету. Ставки премій досить низькі. Компанії на­магаються тримати ставки на мінімальному рівні з незначними коригуваннями після збиткових років. ELGA і AIO не можуть пе­рестраховувати ризики на міжнародних ринках через високу вар­тість перестрахування (це пов' язано з тим, що ставки премій за­надто низькі — значно нижчі від актуарно обґрунтованого рівня).

На сьогодні уряд Греції розглядає можливість переформату-вання системи субсидованого сільськогосподарського страхуван­ня. Очікується відмова від монополії державної компанії в сегме­нті субсидованого сільськогосподарського страхування у залу­чення приватних страховиків на засадах партнерської моделі за участю держави та приватного сектору. Страхування аграрних ризиків буде трансформовано з обов' язкового в добровільний вид страхування.

У Канаді сільськогосподарського страхування існує понад 60 років, і сьогодні є добровільним видом страхування для виро­бників. Уряд фінансує кілька програм у рамках комплексної ма­сштабної програми з управління ризиками в аграрному секторі. Субсидії з сільськогосподарського страхування (яке є частиною загальної програми з управління ризиками) виплачуються феде­ральним урядом і урядами провінцій (непропорційно).

У п' яти провінціях були засновані так звані «королівські кор­порації» з сільськогосподарського страхування, які працюють як звичайні приватні компанії, тобто на ринкових засадах. Особли­вістю є те, що королівські корпорації можуть при надзвичайних ситуаціях одержувати фінансову підтримку від урядів. Підтримка надається на поворотній основі. В інших провінціях програми субсидованого страхування запущені порівняно недавно, а по­слуги надаються спеціальними підрозділами міністерств сільсь­кого господарства провінцій.

Приватні страхові компанії в Канаді також пропонують стра­хові продукти з сільськогосподарського страхування, але зазви­чай вони продають страхування тільки від пойменованих ризиків (град, вогонь). Мультиризикове страхування доступне лише че­рез державні компанії. Королівські корпорації виконують усі процедури з субсидованого сільськогосподарського страхування самі, включаючи маркетинг, укладення договорів, огляди й про­цедури врегулювання збитків.

Деякі країни намагалися перейняти досвід Канади при розвит­ку своїх систем субсидованого сільськогосподарського страху­вання, але такі спроби були невдалими через порушення основ­них принципів страхової справи й застосування ставок премії без проведення актуарних розрахунків. Крім того, подібна система вимагає дуже значних коштів, і більшість країн з перехідною економікою не здатні надати фінансування з державного бюдже­ту в необхідному обсязі.

Слід зазначити, що програма субсидованого агрострахування в Канаді була запущена в середині ХХ ст. Після Другої світової війни в країні страховий сектор був розвинений недостатньо й деякі страхові компанії або відмовлялися надавати послуги з муль-тиризикового страхування, або не могли надати послуги потріб­ної якості. Це стало однією з причин того, чому уряд Канади прийняв рішення розбудовувати систему субсидованого сільсь­когосподарського страхування через королівські корпорації. Швидше за все, якби в Канаді приватні страхові компанії були більш розвинені в середині ХХ століття, то ця країна обрала б модель, яка в цей час упроваджена в США.

Розглянемо недоліки системи при страхуванні ризиків через державну аграрну страхову компанію. В Україні вже є певний досвід із функціонування державної страхової компанії. Однак у випадку, якщо уряд України вирішить обрати шлях створення державної аграрної страхової компанії (далі за текстом — ДАСК), яка буде одноосібно надавати послуги з субсидованого страхування, уряду потрібно бути готовим виділяти значні кошти для забезпечення діяльності такої компанії, зокрема, за мінімаль­ними оцінками від 25 до 80 грн на рік для роботи мережі адмініс­тративних офісів ДАСК в областях. Крім того, в перші 3—5 років ДАСК не зможе ефективно надавати послуги аграріям з кільких причин (кваліфікація персоналу, складності з адмініструванням, розвиток регіональної мережі та ін.).

За відсутності конкуренції якість послуг, швидше за все, буде на середньому рівні без стимулів до поліпшення. Крім того, в умовах здійснення аграрного страхування без участі приватного сектору в 5—10 разів подорожчає перестрахування на міжнарод­них ринках. Приватні компанії можуть перестраховувати ризик як у межах країни, так і на зовнішніх ринках, а державна компа­нія — лише на зовнішньому ринку, а це — додаткові витрати.

Також потрібно відзначити, високу ймовірність маніпуляцій (тобто шахрайства) при проведенні процедур з урегулювання збитків, оскільки буде складно контролювати роботу фахівців. Це призведе до високого рівня збитковості програми й стане постій­ним джерелом запитів на надання додаткового фінансування державою.

Крім того, Україні вкрай необхідні ефективні стандартні стра­хові продукти для різних культур і кліматичних зон. Розробка та­ких страхових продуктів (програм) потребує багато часу, квалі­фікації, коштів. Помилка може призвести до величезних за обсягом виплат (так трапилося, зокрема, в Індії), а відмова від здійснення таких виплат через відсутність грошей у бюджеті пі­дірве довіру аграріїв до страхування і до держави в цілому.

Висновки з проведеного дослідження. Таким чином, сучас­ний стан розвитку системи аграрного страхування диктує потре­бує формування системного підходу до його розбудови. Систем­ний підхід передбачає визначення та законодавче врегулювання форм взаємодії трьох головних учасників аграрного страхуван­ня — сільськогосподарських виробників, страхових компаній та

уряду.

Виходячи з інтересів і можливостей учасників системи, центральна роль у ній має належати уряду, який, при реалізації державної політики підтримки аграрного страхування, забезпечує узгодження інтересів інших учасників системи та консолідацію їхніх зусиль, спрямовуючи їх на досягнення основної мети розви­тку системи.

Дослідження дає можливість зробити висновок, що система аграрного страхування має розвиватися за такими напрямами:

— сприяння розвитку аграрного сектора, спрямоване на під­вищення його спроможності впливати на процес розробки нових страхових продуктів і користуватися страховими послугами;

— удосконалення законодавства України, яке регулює надан­ня страхових послуг аграрному ринку та надання сільськогоспо­дарським виробникам державної підтримки зі страхування аграр­них ризиків;

— інституційна розбудова, спрямована на зростання спромо­жності держави здійснювати свої функції у цій системі;

— стимулювання та сприяння розвитку й консолідації страхо­вого сектора, спрямованого на підвищення його спроможності надавати кваліфіковані послуги аграрному сектору.

Здійснення запропонованих заходів із розбудови системи сільськогосподарського страхування в Україні шляхом ефектив­ного використання державних ресурсів і максимального викорис­тання можливостей аграрного та страхового ринку, має привести до зростання стабільності сільськогосподарського виробництва та доходів сільського населення, як необхідних передумов стабіль­ного економічного зростання країни та зростання добробуту її громадян.

Література

1. Александрова М. М. Страхування : навч. посіб. / Александрова М. М. — К. : ЦУЛ, 2002. — 208 c.

2. Базилевич В. Д. Страхова справа: [монографія] / В. Д. Базилевич, К. С. Базилевич ; рец. А. П. Румянцев. — 6-е вид., стер. — К. : Знання, 2008. — 351 c.

3. Луцько В.С. Стан і проблеми обов'язкового страхування посівів зернових культур / В. С. Луцько, О. В. Гайдук, О. В. Луцько // Економі­ка АПК. — 2004. — № 5. — С. 76—81.

4. Гудзь О. Є. До концепції розбудови системи агрострахування в Україні / О. Є. Гудзь // Економіка АПК. — 2006. — № 11. — C. 35—39.

5. Осадець С.С. Страхування / С. С. Осадець. — К. : КНЕУ, 2002.

6. Мних М. В. Розвиток теорії страхування у сучасних умовах / М. В. Мних // Економіка та держава. — 2009. — № 2. — C. 20—21.

7. Шолойко А. С. Принципи обов'язкового страхування в умовах ринкової економіки / А. С. Шолойко // Економіка АПК. — 2009. —

№ 10. — C. 74—76.

8. Якубович В. А. Використання міжнародного досвіду в процесі розбудови системи аграрного страхування в Україні: досвід Іспанії / В. А. Якубович // Економіка АПК. — 2007. — № 6. — C. 139—143.

Статтю подано до редакції 01.10.2012 р.

УДК 368.9.06

Артюх Т.М.,

канд. екон. наук, доцент, професор кафедри страхування, ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»

МЕДИЧНЕ СТРАХУВАННЯ ГРОМАДЯН В УКРАЇНІ: НЕОБХІДНІСТЬ, ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ

АНОТАЦІЯ. Статтю присвячено дослідженню передумов медично­го страхування в Україні, аналізу його сучасного стану, проблем і перспектив подальшого розвитку.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: охорона здоров'я, добровільне медичне стра­хування, обов'язкове медичне страхування, страхові компанії, ме­дичні послуги.

АННОТАЦИЯ. Статья посвящена исследованию предпосылок ме­дицинского страхования в Украине, анализу его современного со­стояния, проблем и перспектив дальнейшего развития.

КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: охрана здоровья, добровольное медицинс­кое страхование. обязательное медицинское страхование, стра­ховые компании, медицинские услуги.

© Т. М. Артюх, 2012

11

Страницы:
1 


Похожие статьи

Ю В Алескерова - Досвід сільськогосподарського страхування в зарубіжних країнах і можливості його