Г И Смирнов, Т В Косарева - Логістика тарно-транспортного господарства апк - страница 1

Страницы:
1  2  3 

Смирнов І.Г., д-р геогр. наук Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Косарева Т.В., канд. екон. наук ННЦ "Інститут аграрної економіки"

 

ЛОГІСТИКА ТАРНО-ТРАНСПОРТНОГО ГОСПОДАРСТВА АПК

 

Постановка наукової проблеми. Транспортування та зберігання продукції в тарі дозволяють забезпечити краще її збереження, надають можливість механізації навантажувально-вивантажувальних робіт, підвищення ефективності використання транспортних засобів та складських потужностей, прискорення обіговості товарно-матеріальних цінностей. Тому тарно-транспортне господарство слід розглядати як одну з найважливіших складових частин інтегрованої логістики АПК та його логістичної інфраструктури [1; 2, 118]. Від стану та рівня розвитку тарно-транспортного господарства АПК у значному ступені залежить ефективність функціонування основних галузей. Роль тарно-транспортного господарства зростає за наявності в сільськогосподарських підприємствах промислових виробництв з переробки власної сировини.

Наукові джерела та публікації з цієї проблематики в основному носять загальний характер і не зачіпляють сфери АПК. Так, Дж. Виньяті оцінює ефективність використання складських приміщень транспортної тари за умов застосування європалет [3], Варфоломеєва А.Й. та Сторіжко Й.І. [4], а також Котельников Ф. [5], Маламен Г.Д. [6] намагаються брати параметри тари та оцінити її конкурентоспроможність. Інші автори, наприклад, Шевченко Е.І [7] пропонують рішення з питань економії сировини при виробництві тари. Питанням економії таропакувальних матеріалів при проектуванні пакування приділяється увага не тільки на сторінках вітчизняних журналів, про що свідчать матеріали "Expressis Verbis", опубліковані в одному з журналів [8]. Стратьєва Є. оцінює ефективність різних моделей руху тари між заводами компанії та розглядає проблему уніфікації транспортної тари при поставках сировини та комплектуючих [9]. Вихід на логістичний вимір проблеми, що розглядається у статті, можна відзначити у Судакової Г.О. [10, 18] та Смирнова І.Г. [11, 16], а на галузевий (агропромисловий) вимір - у Смирнової Т.В. та Перебийноса В.І. [12, 84, 545]. Разом з тим, конкретних робіт, присвячених логістиці тарно-транспортного господарства АПК, поки що немає.

Метою статті є розкриття особливостей логістики тарно-транспортного господарства АПК та розробка шляхів підвищення її ефективності з використанням відповідних показників.Виклад основного матеріалу. Тара - це спеціальний виріб до пакування, зберігання та транспортування товарів, вона необхідна для продовження процесу відтворення. Головне призначення тари та пакувальних матеріалів полягає в забезпеченні збереженості продукції в процесі її зберігання та транспортування. Крім того, високоякісна, зручна та приваблива для покупця тара сприяє більш швидкій реалізації продуктів, створює умови для появи нових раціональних форм торгівлі. Незважаючи на це, рівень розвитку тарного господарства в Україні ще недостатньо високий, так, його частка у створенні кінцевого продукту складає значно менше ніж V2, у той час як за кордоном цей показник досягає 70-80%. Індустрія з виробництва таропакувальних матеріалів в Україні є на початковій стадії розвитку, не рахуючи потужностей в нашій країні міжнародної компанії "Тетра Пак" (Швеція). Тому в продаж у фасованому вигляді надходить менш ніж 30% вітчизняних продуктів харчування (у розвинутих зарубіжних країнах частка фасованої продукції становить порядку 95%). Такий стан, окрім безпосередніх втрат готової продукції в масі та погіршення її якості в процесі післяфабричного транспортування та реалізації, призводить до значних додаткових витрат праці та засобів в системі торгівлі та до втрат вільного часу споживачів. Не краще становище склалося із забезпеченням фасувально-пакувального устаткування. Це особливо стосується плодоовочеконсервного виробництва, яке до цього часу масово використовує устаткування до фасування продукції у 2-3 літрові банки, які не користуються попитом у споживачів. У той же час потужностей з виробництва консервів у дрібній тарі (200-750 грамів і банки типу "Євро-Твіст"), які більше відповідають запитам споживачів, все ще недостатньо. Є проблеми з лініями з розливу у дрібну тару плодоовочевих соків, що призводить до труднощів у повній переробці вітчизняної сировини. Тому в даний час однією з найважливіших завдань є розвиток вітчизняного виробництва сучасних пакувальних матеріалів для продукції переробних підприємств, економічних видів тари та фасувально-пакувального устаткування.

За функціональним призначенням розрізняють наступні групи тари та пакувальних матеріалів (рис.1): 1. Споживча або технологічна тара, яка використовується при розфасовці товарів та разом з упакованим продуктом переходить до споживача (жерстяні та скляні банки, целофан, картон, папір, фольга тощо); вартість такої тари повністю включається у вартість товару. Споживча тара є надзвичайно різноманітною, постійно здійснюється в процесі її вдосконалення, з'являються нові різновиди. Незважаючи на це одним з найбільш економічних її видів залишається картонна тара, яка у 3-4 рази легша та у 2-3 рази дешевша за дерев'яну. Застосування картонної тари дозволяє механізувати, а в низці випадків - автоматизувати процес пакування продукції, ефективно використовуватизасоби та складські приміщення. Коробки та ящики з вологостійкого картону можуть широко використовуватись до пакування сушеної та замороженої продукції, фруктів тощо.

2. Транспортна тара, до якої відноситься цехова тара (використовується до транспортування виробів в середині цеху або підприємства) та зовнішня тара (використовується до транспортування готової продукції від виробника до споживача). Основним видом зовнішньої транспортної тари є багаторазова зворотна тара: ящики (дерев'яні, картонні, полімерні), контейнери (розбірні та складані), бочки (сухотарні та наливні) тощо. В якості транспортної тари також використовується м'яка тара - мішки з тканини та полімерної сітки.

Вдосконалення хімічних матеріалів до затарювання та пакування продукції, розробка нових видів пакувальних матеріалів, нових способів пакування продовольчих товарів є одними з найперспективніших напрямків науково-технічного прогресу в ХХІ ст. Так, полімерні та комбіновані таропакувальні матеріали мають високу механічну міцність, прозорість, добрі санітарно-гігієнічні властивості. Пакування продукції в таку тару не тільки забезпечує значний економічний ефект, але й виключає необхідність таких достатньо коштовних металів, як дерево, скло, біла жерсть, олово. Полімерні метали, що використовуються до пакування, дуже різноманітні. Найширше застосовуються поліетилен, поліпропілен, сополімери етилену з пропіленом, полівінілхлорид, поліамід, полістирол. Вони мають такі цінні риси, як водостійкість до кислот, лугів, жирів та мастил, легкість утилізації. Асортимент полімерних матеріалів постійно розширюється з врахуванням вимог переробної промисловості. Оптимальні умови до збереженості продукту, його смакових якостей та поживних властивостей забезпечує застосування комбінованих матеріалів, що складаються з двох та більше шарів полімерів у сполученні з папером, картоном, алюмінієвою фольгою.

Вибір таропакувального матеріалу залежить від умов зберігання, методу консервування. Наприклад, до нетривалого зберігання сушених овочів та фруктів використовується тара, виготовлена з крафт-паперу або целофану з полімерним покриттям, а для тривалого зберігання слід застосовувати тару з лавсану, також з поліетиленовим покриттям. Такі продукти переробки картоплі, як чіпси, крекери, за нетривалого зберігання не втратять своїх якостей у лакованому целофані або папері з жиростійким сополімерним покриттям, а за тривалого - у лакованій алюмінієвій фользі з сополімерним покриттям. Вченими доведено, що наявність поліетиленового або сополімерного покриття дозволяє збільшити термін зберігання пакованих продуктів приблизно в 1,5 рази. Перспективним напрямком у технології пакування харчовихпродуктів є застосування різного виду вкладишів з полімерних матеріалів у картонну тару - при пакуванні сушених та заморожених овочів, фрукто та картоплепродуктів; у бочко­тару - при пакуванні повидла, сульфітованого пюре, томатної пасти; в контейнери - при закладці на зберігання свіжої овочевої продукції тощо. Застосування полімерних вкладишів дозволяє значно скоротити втрати продукції, що надає відчутний економічний ефект. Наприклад, при пакуванні коренеплодів в контейнери, викладені всередині поліетиленовою плівкою, природні втрати за час сезонного зберігання (7 міс.) знижуються з 14 до 2%. Вельми ефективно використовується поліетиленова плівка як волого-непроникливий пакувальний матеріал і при фасуванні продуктів (м'яса, сиру тощо).

У процесах вдосконалення споживчої тари можна відзначити, з однієї сторони, швидке розповсюдження нових прогресивних видів пакування (полімерних та комбінованих), з іншої сторони - достатньо стійке положення традиційних таропакувальних матеріалів (метал, скло, картон, папір тощо). Традиційна тара постійно вдосконалюється: скляна - полегшується та зміцнюється, в металічній - коштовне олово замінюється на хромовану жерсть, алюміній та його сплави. Особливо швидко відбувається нарощування масштабів застосування комбінованих матеріалів, що мають високі захисні, технологічні та споживчі особливості.

Удосконалення упакування дозволяє вдосконалювати і самі технологічні процеси виробництва і зберігання харчової продукції. Так з вдосконаленням упакування безпосередньо пов'язана можливість використання модифікованого та регульованого газового середовища (МГС та РГС) за тривалого зберігання харчових продуктів, застосування мікрохвильового нагрівання та впровадження процесів асептичного консервування. Для упакування харчових продуктів у модифікованому газовому середовищі звичайно застосовують мало проникливі полімерні та комбіновані матеріали, при цьому виключенням є тільки упакування для продуктів, яким в процесі зберігання потрібний постійно регульований газообмін (надходження в упакування кисню та виведення з нього вуглекислого газу). Оптимальний склад газового середовища залежить від низки чинників: початкового мікробіологічного комплексу, температурного режиму, природи продукту, упакувального комплексу. Звичайно газове середовище містить азот, вуглекислий газ та кисень. У більшості випадків вміст кисню намагаються звести до мінімуму. Його наявність необхідна лише до збереження червоного кольору свіжого м'яса та забезпечення нормального дихання при зберіганні фізіологічно активних продуктів (свіжих ягід, овочів, фруктів).

Види тари Пляшки

а

'53

р

о

с

и

о

на

о

л Я"


 

 

 

 

а

и

О

р

с

а

Па

 

 

 

 

 

и

Л

л

о

го

 

 

 

 

 

 

1

н


 

 

--------- *------------

Групова тара -упакування партії продукту


 

 

------------------------- *----------------------------------

Транспортна тара - упакування великої партії продукту

Контейнери

Бочки

Мішки

 

 

Види тари

Ящики

ні

в и

ла

ні

ар

т о

у

-

К К

н

іан

ад

л к

ні ір

со

о

ні

н о т

ра

К

ні

р

е

лі о

По

 

и к іт

'3

ої

н р

е

со

со

іл о п


а р а т а н т о р о в з п

у

ія ці

а із

лі

и т

Ут5=>


Позначення: товарний потік (разом з тарою); постачання тари; повторне використання тари; утилізація тари.Рис. 1. Логістичний ланцюжок упакування продукції АПКНині все більше розповсюдження отримує такий технологічний процес, як мікрохвильове нагрівання, оскільки за допомогою мікрохвиль здійснюється розмороження та розігрівання заморожених готових страв, варіння різноманітних продуктів, обезвожування тіста, цибулі, яїчного жовтку; вакуум - сушіння та сублімаційне сушіння овочів, фруктів, м'яса, насіння; пастеризація йогуртів; стерилізація харчових продуктів у полімерному упакуванні; випічка хліба; смаження кави, какао-бобів, горіхів; очистка тваринного жиру тощо. Також мікрохвильова техніка широко використовується в побуті. Ефективність застосування мікрохвильового нагрівання безпосередньо залежить від оптимального вибору упакування. В цих цілях використовується в основному полімерна тара та тара з комбінованих матеріалів, що підходить як до мікрохвильового, так і до традиційного нагрівання. Така тара зручна, красива, непрониклива для газоподібних речовин, стійка до високих температур. Процес асептичного консервування на даний час отримав дуже широке розповсюдження у харчових виробництвах. Технологія цього процесу постійно вдосконалюється при цьому швидкими темпами відбувається удосконалення упакування - зростає асортимент його видів та розмірів, розробляються способи обробки, що забезпечують надійну стерильність. При асептичних процесах необхідно виключити дію світла на продукт, яка істотно знижує харчову цінність продуктів. Тому найчастіше використовується непрозора тара, головним чином на основі картону, полімерів, алюмінієвої фольги або металізованих полімерних плівок. Найбільш розповсюдженими є такі системи упаковань: 1) типу "Тетра-Пак", "Тетра-Брик", "П'юр-Пак", "Комбіблок", "Гіпа" та ін.; 2) "пакет в ящику", де пакет-вкладиш виготовлений з багатошарового ламінату, соекструдатів, металізованих плівок; 3) полімерна напівжорстка та м'яка тара з непрозорих композицій. Представляє цікавість і картонна тара з внутрішньою тонкою тарою з полімерів, скла, жерсті. Внутрішня тара за масою становить 10-20% ваги звичайної тари з відповідних матеріалів, решту маси складає картон, тому таке упакування обходиться значно дешевше звичайного, до того ж легко утилізується. Економія матеріалів, що йдуть на виготовлення внутрішньої тари, досягає 30-50 %.

Для ведення операцій з приймання, зберігання та відпуску тари на підприємствах АПК організують спеціальне тарне господарство. До його складу можуть входити тарні цехи, тарні склади та тароремонтні майстерні. Тарне господарство забезпечує тарою та таропакувальними матеріалами основні та підсобні промислові виробництва господарств, здійснює обробку багатообігової тари, а також у разі необхідності, займається її виготовленням та ремонтом. Оскільки більшість видів транспортної тари призначена до багаторазового використання, то така тара найбільш ефективно використовується занаявності добре налагоджених, достатньо стабільних зв'язків між постачальниками та споживачами

При визначенні потреби в тарі вихідними даними є обсяги кожного виду продукції, що підлягає затарюванню, та норми витрат таропакувальних матеріалів на упакування одиниці продукції. Крім того, для багаторазової тари враховується її обіговість, тобто число раз її використання за розрахунковий період, яке визначається як частка від ділення тривалості цього періоду на час одного обороту в днях. Так, за період збирання овочів в господарствах України багаторазова тара може бути використана 10-15 разів. Для визначення потреби в тарі та таропакувальних матеріалах, як багаторазових так і одноразового використання, застосовується наступна формула:

„     Пз З • К   „ „

Рф =----------- П1 + П2

Кп '

Страницы:
1  2  3 


Похожие статьи

Г И Смирнов, Т В Косарева - Логістика тарно-транспортного господарства апк

Г И Смирнов, Т В Косарева - Логістична інфраструктура апк теорія та практика

Г И Смирнов, Т В Косарева - Угрозы логистике со стороны международного терроризма и противостояние им