Г И Смирнов, Т В Косарева - Логістична інфраструктура апк теорія та практика - страница 1

Страницы:
1 

Логістична інфраструктура АПК: теорія та практика

І.Г. Смирнов, доктор географічних наук Київський національний університет ім. Тараса Шевченка Т.В. Косарева, кандидат економічних наук Національний науковий центр "Інститут аграрної економіки"

 

Постановка наукової проблеми. Агрологістика, як науково-практичний напрям, характеризується надзвичайно високою ефективністю за рахунок скорочення логістичних витрат підприємства або галузі, отже збіль­шення прибутку. У той же час логістика АПК залишається одним з найменш розроблених напрямків логістики [1, С. 118]. Основою логістики АПК є його логістична інфраструктура.

Наукові джерела та публікації з цієї проблематики майже відсутні. Літературних джерел з логістики АПК немає навіть у ґрунтовному виданні "Аграрная экономика" [2, С. 671]. Виокремлено питання транспортного та складського господарства розглядаються багатьма авторами. Останнім часом з'явилися публікації і статті, в яких висвітлюються логістичні підходи в АПК, але вони переважно відносяться до транспортної сфери [4;5].

Метою статті є розкрити сутність логістики АПК та її основи - логі-стичної інфраструктури.

Агрологістика або логістика агропромислового комплексу є одним з галузевих напрямів ефективної організації економічних зв'язків підприємств та територіально-виробничих комплексів на підставі оптимізації логістичних (речовинно-інформаційно-фінансових) потоків. Її завданням є ефективна ор­ганізація та управління логістичними потоками, що з'єднують АПК з зовні­шніми партнерами (зокрема з постачання та збуту), а також внутрішньоло-гістичними потоками, які забезпечують взаємодію вказаних сфер АПК та ефективне функціонування агропромислового комплексу в цілому. Актуа­льність даного напряму не викликає сумніву. За офіційними даними, тех­нічні втрати зерна через неефективну систему логістики АПК України (пе­ревезення, зберігання) досягають 15 % річного врожаю (або кілька мільйо­нів тон) [6]. В цілому втрати продукції АПК через недостатньо розвинуту, нескоординовану, неусвідомлену, отже неефективну логістику досягаютьдо 1/3 річного обсягу продукції. Нагальними є логістичні підходи до про­довольчого комплексу з великими обсягами зберігання сільськогосподар­ської сировини та готової продовольчої продукції, які за невідповідних умов та тривалих термінів зберігання швидко псуються (на відміну від не­продовольчих товарів, яким загрожує лише "моральне" старіння). Принципо­ва схема логістики АПК показана на рис. 1.

Три функціональні підрозділи логістичної системи (постачання, виробницт­во, збут) в АПК доповнюються підрозділом з переробки сільгосппродукції. Це доповнення не змінює структури логістичних витрат, яка, як і в класичних логістичних системах, включає витрати на перевезення та витрати на запаси. Логістичний підхід вимагає розглядати їх в сукупності на предмет інтегрова­ної оптимізації логістичної системи АПК. Доцільність такого підходу демон­струють західні компанії з агробізнесу, які працюють в Україні, наприклад, Cargill та Syngenta, кожна з яких має свою систему корпоративної логістики з відповідними відділами та менеджерами [7].

Проблема логістики АПК знаходить все більше відображення в дослі­дженнях української економічної та географічної науки, і це є цілком зако­номірним явищем. Так, ефективну логістичну концепцію портового комплек­су Приазов'я з переробки зернових та олійних культур розробили вчені При-азовського державного технологічного університету (м. Маріуполь) на чолі зпроф. Губенком В.К. [8]. Окремі доповіді з проблем логістики АПК (Пере-бийніс О.В., Перебийніс В.А., Петрик А.В.) вперше були представлені на 6 Міжнародній науково-практичній конференції "Ринок послуг комплексних транспортних систем та прикладні проблеми логістики" (Київ, 2004). Допо­відь Смирнова І.Г. "Агрологістика, як чинник територіальної організації АПК" була включена до пленарного засідання ІІ Міжнародної науково-практичної конференції "Регіональні проблеми розвитку агропромислового комплексу України: сучасний стан і перспективи вирішення", що пройшла на географічному факультеті Київського національного університету імені Та­раса Шевченка у 2002 році [9].

Застосування логістичних підходів сприяє вирішенню однієї з головних завдань всіх галузей АПК - зниженню сукупних витрат в розрахунку на оди­ницю кінцевого продукту і являє собою весь обсяг продукції, що створена за певний період часу та надійшла в особисте або виробниче споживання. До кінцевого продукту АПК у натуральній формі належить:

         продукція сільського господарства для безпосереднього споживан­ня населення;

         предмети споживання, що виготовляються з сільськогосподарської сировини;

         продукція галузей першої сфери АПК.

Структура кінцевого продукту аргопромислового комплексу - це від­соткове відношення вартості продукції окремих галузей до загальної суми виробленого продукту. Зміна структури вартості кінцевого продукту пов'язана з збільшенням або зменшенням продукції, товарів та послуг у кон­кретних галузях агропромислового комплексу. Завдання зменшення сукуп­них витрат на одиницю кінцевого продукту означає в логістичному сенсі, що в системі логістики АПК слід окремо виділяти систему логістики продоволь­чого комплексу, куди входять галузі сільського господарства, харчової і пе­реробної промисловості та підприємства, які постачають засоби виробництва для перших, займаються заготівлею та транспортуванням продовольчих то­варів. Сфера застосування логістики продовольчого комплексу є очевидною.

За галузевою ознакою у продовольчому комплексі виділяють низку продук­тових підкомплексів - сукупність підприємств і організацій з виробництва сировини і отримання готової продукції та з обслуговування підкомплексу. В Україні функціонують такі продуктові підкомплекси, як зерновий, бурякоцу-кровий, картопле-продуктовий, плодоовочевий, м'ясний, молочний, рибний та ін. Можна говорити про логістику кожного з цих продуктових підкомпле-ксів, проте слід мати на увазі, що вони мають свою специфіку, тісно пов'язані між собою і є взаємозалежними один від одного. Така взаємозале­жність, наприклад, існує при виробництві молока і м'яса великої рогатої ху­доби, хоча продукція цих галузей входить у два різних продуктових підкомп-лекси: м'ясний і молочний. Тому при побудові логістичних систем підкомп-лексів слід враховувати їхні взаємозв'язки і взаємозалежності.

Роль логістичних взаємозв'язків можна показати на прикладі АПК США, де нині щорічно виробляється продукції на 1,5 трлн доларів США. Причому частка сільськогосподарської сфери у ньому не перевищує 8 %, проте сфера переробки, зберігання, транспортування і реалізації (тобто сфера переробки, логістики та продажу) створює понад 62 % вартості продукції. З кожного долара, який споживач сплачує за продукти, на частку фермера при­падає менше 20 центів. На 2,6 млн фермерів, членів їх родин та найманих працівників припадає 21 млн осіб, які забезпечують результативну працю фермерів та доведення продукції до споживача. В цілому в агробізнесі США зайнято біля п'ятої частини всіх працівників.

Сучасний рівень науково-технічного прогресу дозволяє одній людині, яка безпосередньо займається сільськогосподарським виробництвом, вироб­ляти продукцію для 60-70 осіб. В Україні на одного середньорічного праців­ника сільського господарства припадає 15 мешканців країни. Це є наслідком низької продуктивності праці в сільському господарстві і недостатнього роз­витку третьої сфери (переробки і логістики) та логістичної інфраструктури

АПК.

Значення логістики в АПК посилюється у зв'язку з тим, що кінцеві ре­зультати агропромислового виробництва залежать не тільки від рівня розвит­ку сільського господарства, але й від обслуговуючих його галузей. Зі збіль­шенням обсягів виробництва у сільському господарстві зростають розміри використання матеріально-технічних ресурсів, необхідної сировини, допомі­жних матеріалів тощо. Збільшуються потреби господарств у електроенергії, транспорті, засобах зв'язку, місткостях для зберігання продукції. Зростає за­лежність сільськогосподарського виробництва від розвитку ремонтно-технічних служб, організацій матеріально-технічного постачання, інженерно­го, зооветеринарного, агрохімічного обслуговування та інших служб. При цьому в однаковій мірі важливий розвиток як галузей і виробництв, що спри­яють отриманню необхідних обсягів сільськогосподарської продукції, так і організації, які забезпечують ефективне використання продукції та доведення її до споживача, тобто галузей інфраструктури АПК. Логістичний підхід ви­світлює логістичну організацію всієї інфраструктури АПК, зокрема виробни­чої (на основі оптимізації відповідних потоків матеріалів і послуг) та соціа­льної (на основі дослідження та раціоналізації потоків споживачів соціальних послуг в АПК), а також виділяє у складі виробничої інфраструктури логісти-чну складову, тобто логістичну інфраструктуру, що охоплює транспортні та складські об'єкти та послуги, які в основному, і визначають швидкість про­ходження потоків сировини, напівфабрикатів, готової продукції через відпо­відні сфери АПК.

У зв'язку з вищевикладеним до завдань логістичної інфраструктури АПК слід відносити:

         вивільнення сільськогосподарських підприємств від виконання логі-стичних операцій постачання, транспортування, зберігання продукції та ін. (в промисловості цей процес розпочався ще 100 років тому [10]);

         забезпечення умов для збільшення обсягів виробництва, поліпшення якості та збереження сільськогосподарської продукції;

         підвищення економічної ефективності агропромислового виробниц­тва шляхом зменшення логістичних витрат.

Формування логістичної інфраструктури АПК залежить від багатьох чинників: грунтово-кліматичних, рельєфу, клімату, конфігурацій земельноїтериторії, стану та густоти шляхів, місцезнаходження господарств, особливо­стей технологій, розміщення виробничих об'єктів, рівня спеціалізації і кон­центрації тощо. Наведені чинники зумовлюють склад логістичної інфрастру­ктури в цілому, розміри її підрозділів та закладів, специфіку функціональної діяльності.

Логістична інфраструктура АПК має низку особливостей:

         її продукція не має речової форми (це послуги), тому не здатна збе­рігатися та накопичуватися;

         ефект функціонування логістичної інфраструктури проявляється за її межами, тобто в галузях, які вона обслуговує;

         рівень розвитку визначається потребами основного виробництва;

         мобільність і маневреність більшості об'єктів логістичної інфра-структури є достатньо низькою (зокрема складського господарства).

Ефективність логістичної інфраструктури АПК проявляється в скоро­ченні втрат та поліпшенні якості кінцевої продукції, у зниженні матеріально-грошових та трудових витрат на одиницю продукції. Основним показником економічної ефективності логістичної інфраструктури є термін окупності ви­трат на створення та функціонування відповідних об'єктів, служб і підрозді­лів, що розраховується за формулою:

T = мт+ П .

 

де Тлі - термін окупності витрат на логістичну інфраструктуру, роки;

Млі - матеріальні витрати на створення логістичної інфраструктури, грн.;

Плі - поточні витрати функціонування логістичної інфраструктури, грн;

Вш - вартість кінцевої продукції сільського господарства, грн..

Слід зазначити, що розрахунок терміну окупності інвестицій за наведе­ною формулою має певні недоліки, оскільки не враховує грошові потоки та їх зміни з плином часу. Період окупності як не дисконтний метод визначення доцільності інвестування може розглядатися як груба міра ризику: чим біль­ше часу необхідно для окупності проекту, тим більш ризикованим він є. Ра­зом з тим, окремі дослідники не зважаючи на зазначені недоліки посилаютьсяу своїх роботах на розрахунки, здійснені за недостатньо точними формулами. Так, за даними, що наводяться в літературі, термін окупності витрат на ство­рення об'єктів виробничої інфраструктури складає 4-6 років [2, С. 21].

Висновки. Логістика АПК є сучасним науково-практичним напрямком, який має високу ефективність і активно використовується західними фірмами з агробізнесу. Вважаємо, що настав час і українським виробникам сільсько­господарської продукції та іншим суб'єктам АПК України познайомитися з ефективними логістичними підходами щодо організації та управління в агро­бізнесі і активно впроваджувати їх у практичну діяльність.

Література

1.      Смирнов І.Г. Логістика: просторово-територіальний вимір: Моног­рафія. - К.: ВГА Обрії, 2004. - 335 с.

2.      Аграрная экономика: Учебник. 2-е изд./ Под ред. М.Н. Малыша. -СПб.: Изд-во "Лань", 2002. - 688 с.

3.      Косарева Т.В. Логістизація економіки АПК // Економіка АПК. -2003. - № 12. - С. 23-27.

4.      Перебийніс О.В., Перебийніс В.І. Розвиток автомобілебудування та перспективи транспортної логістики а АПК // Ринок послуг комплексних транспортних систем та прикладні проблеми логістики. - К., 2004. - С. 154­158.

5.      Петрик А.В. Особливості формування транспортних систем в агроп­ромисловому виробництві// Ринок послуг комплексних транспортних систем та прикладні проблеми логістики. - К., 2004. - С. 177-179.

6.      Lavrov V. Another Harvest Tiff Erupts // Kyiv Post. - 2004. - Desember 9th. - P. 11.

7.      Vilkov Y. Young pros Flocking to Gov't Jobs // Kyiv Post. - 2005. - Feb­ruary 17th. - P. 5.

8.      Губенко В.К. Логистическая концепция портового комплекса При­азовья по переработке зерновых и мастичных культур // Ринок послуг ком­плексних транспортних проблем та прикладні проблеми логістики. - К., 2004. - С. 119-122.

9.      Смирнов І.Г. Агрологістика як чинник територіальної організації АПК // Регіональні проблеми розвитку агропромислового комплексу Украї­ни: сучасний стан і перспективи вирішення. - К., 2002. - С. 43-44.

10.  Кафка Ф. Америка: Роман. - СПб., 2003.

Страницы:
1 


Похожие статьи

Г И Смирнов, Т В Косарева - Логістика тарно-транспортного господарства апк

Г И Смирнов, Т В Косарева - Логістична інфраструктура апк теорія та практика

Г И Смирнов, Т В Косарева - Угрозы логистике со стороны международного терроризма и противостояние им