Н С Рад - методологічні аспекти оцінки впливу трансформаційних факторів пенсійного реформування на суспільний розвиток - страница 1

Страницы:
1 

удк 369.52:316.422

Н. С. Рад, перший заступник начальника головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області

 

методологічні аспекти оцінки впливу трансформаційних факторів пенсійного реформування на суспільний розвиток

 

В статті проаналізовано окремі напрямки процесу реформування пенсійної системи країни та вплив трансформаційних факторів на деякі аспекти суспільного розвитку. Встановлено наслідки цього впливу на учасників пенсійної системистрахувальників, застрахованих осіб та пенсіонерів. Окреслено коло проблем­них питань та розроблено пропозиції щодо удосконалення механізму пенсійного страхування в межах концепції пенсійного реформування в контексті соціально-економічного розвитку держави.

Ключові слова: пенсійна реформа, трансформаційні фактори, соціальна дер­жава, рівень життя, економічний розвиток.

З моменту проголошення України соціальною державою вирішення про­блем соціального характеру набуло якості першочергових державних пріоритетів [1, с. 4]. Започатковане у 2004 році реформування пенсійної системи полягало не тільки в побудові трирівневої пенсійної моделі, що складається з солідарної і накопичувальної систем загальнообов'язкового державного пенсійного страху­вання та системи недержавного пенсійного забезпечення [2]. Оновлений пенсій­ний механізм також уявлявся суттєвим позитивним важелем впливу на суспільне життя [3]. Завдяки страховим принципам, пенсійна система мала стати не тільки потужним елементом соціального захисту відповідної категорії населення. Вона також вбачалась активним важелем в реалізації стратегічної мети, що полягає у побудові соціально орієнтованої економіки [4, с. 153]. Однак, таких трансфор­маційних властивостей соціальна складова суспільних відносин набуває за умови оптимального визначення її місця в загальній концепції перетворень [5, с. 15-16]. Особливістю розвитку соціальних процесів є те, що в залежності від їх характе­ристик, вони можуть нести позитивний чи деструктивний внесок в загальнодер­жавну політику економічного зростання [6, с. 27-29]. Слід зазначити, що оцінка спрямованості такого впливу передбачає визначення об'єктів впливу та систем­ного і послідовного оцінювання результуючих показників через сукупність транс­формаційних факторів.

Вивченню різних аспектів формування структурної політики суспільних перетворень і визначення в ній місця соціальній та пенсійній сфері присвячува­ло свої роботи багато науковців і практиків, зокрема І. Кичко [4], І. Касабова [5], В. Геєць [6], Є. Тавокін [7], А. Бабицький [8], М. Довженко [9], Ю. Ковальова [10], Р. Кулинич [12] та інші. Однак питання аналізу причинно-наслідкових результу­ючих показників, що визначають зміни у економічній та соціальній сферах сус­пільства під впливом механізму пенсійного реформування, досліджені не в повній мірі і потребують подальшого вивчення.

 

© н. с. рад, 2009Таким чином, метою статті є аналіз впливу трансформаційних чинників пен­сійної системи країни на деякі наслідкові характеристики процесу пенсійного ре­формування, виявлення проблемних питань та визначення напрямків удоскона­лення концепції пенсійного реформування в контексті соціально-економічного розвитку держави.

Зазначено, що запровадження трирівневої пенсійної системи базувалось ви­ходячи з теоретичних припущень та прогнозних розрахунків щодо спроможності її ефективного функціонування у вітчизняному суспільному середовищі. Однак реалізація такої можливості повинна відбуватись через адаптацію пенсійного ме­ханізму до конкретних умов та інтегрування до різних сфер суспільства, стимулю­ючи його розвиток. Цей процес відбивається на результуючих показниках. Втім, розвиток, як процес переходу від одного якісного стану об'єкту до іншого, може мати не тільки позитивний характер [4, с. 529]. Тому вкрай важливим є визначен­ня основних трансформаційних чинників пенсійної системи, які мають вплив на існуюче середовище, спричиняючи позитивні або негативні зміни. В якості осно­вних трансформаційних факторів, через які реалізуються страхові принципи за­провадженої системи, пропонується вважати такі ключові категорії пенсійної системи, як розмір страхових внесків, страхового стажу, пенсійного віку та пенсії. В контексті дослідження можна відмітити наявність достатньо очевидного і щіль­ного взаємозв'язку між соціальною та економічною сферою суспільства, що робить доцільним проведення аналізу впливу не як на окремі, самодостатні частини, а на підставі їх комплексного охоплення [5, с. 11]. До того ж пенсійні відносини можна розглядати як чинники, що також впливають на формування тих чи інших процесів нематеріальної сфери суспільства. Зазначено, що для розвинених країн властивим є поступове переважання в суспільних відносинах нематеріальної сфери. Зокрема у виробництві таким чином забезпечується необхідний рівень якості робочої сили і, як наслідок, більш потужний розвиток економіки [6, с. 24] Враховуючи, що сфе­ри впливу мають дуже розгалужений за сутністю характер, вони потребують різних підходів і інструментарію до визначення, вимірювання та аналізу. Теоретично змо-дельовані характеристики впливу надають можливість узагальненого уявлення про сукупність показників, які характеризують розвиток всієї досліджуваної сфери як адекватного реагування на відповідні чинники впливу [7, с. 89]. По кожному з мож­ливо обраних сценаріїв прогнозування відбувається, виходячи з двох варіантів роз­витку конкретного трансформаційного фактору: в бік зростання або зменшення. Аналогічним чином можна представити зв'язок між впливом трансформаційно­го фактору та наслідковим ефектом у сегментах нематеріальної сфери. Поведінка кожного з елементів у випадку розвитку трансформаційного фактору в бік зрос­тання або зменшення в межах накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування наведені в таблиці 1.

Таким чином можна спрогнозувати поведінку кожного з наведених чин­ників пенсійного реформування відносно елементів соціальної, економічної та нематеріальної сфер суспільства. Таке групування найбільш прозоро структурує причинно-наслідкові компоненти у обраній сукупності взаємозв'язків [8, с. 182]. В контексті дослідження слід відзначити суттєву відмінність між застосованими групами факторів, яка полягає у можливості визначення чинників у натуральних або вартісних показниках та неможливість такої оцінки по групі елементів, що на­лежать до категорії нематеріальних факторів. Аналогічним чином простежується взаємозв'язок трансформаційних факторів недержавної пенсійної системи з чин­никами соціальної та економічної сфер суспільства, що наведено в таблиці 2.

Викладені теоретичні прогнозні положення знаходять подовження в прак­тичній площині, для чого застосовується аналіз відповідних статистичних по­казників. Поряд з цим, для оцінки масштабів дії трансформаційних факторів по-
Основні показники, що характеризують розвиток недержавного пенсійного страхування за період 2003-2008 рр.



требують визначення та врахування показники, що характеризують якісний стан розвитку самої пенсійної системи. Такими чинниками можуть бути дані, наведе­ні в таблиці 3 [9].

Наведені показники відбивають загальну динаміку розвитку елементів НПФ, що має позитивне спрямування. Однак ці характеристики не можуть вважатись результуючими від дії тільки визначеної сукупності факторів. Відмічено, що ви­вчаючи взаємозв'язки між певними економічними явищами, необхідно також враховувати, що їх розвиток відбувається за взаємодії багатьох інших процесів. Серед найбільш суттєвих можна відзначити інфляційні фактори, елементи сис­теми оподаткування тощо. При цьому, наявність причинно-наслідкових зв'язків потребує також визначення ступеню її щільності. Тому основними методами для кількісної оцінки взаємозв'язків економічних явищ є регресійний і кореляційний аналіз та статистичні рівняння залежностей [10, с. 35] Таким чином, сукупність вказаних взаємозв'язків може слугувати базисом для побудови оціночної моде­лі соціально-економічного розвитку пенсійної системи, порівняно до критеріїв її розвитку з урахуванням подальших тенденцій в контексті можливості вибору з альтернативних концепцій.

Підсумовуючи сказане, можна зазначити, що з метою визначення результую­чих показників пенсійного реформування доцільним є запровадження приведених підходів до визначення якісних чинників пенсійної системи, виходячи з наслідко-вих ефектів від сукупності трансформаційних факторів в кореспонденції з оцінкою розвитку економічної, соціальної та нематеріальної сфер суспільства.Запровадження цих заходів дозволить більш детально оцінювати ефектив­ність запровадженого пенсійного механізму в напрямку реалізації завдань пенсій­ного реформування в контексті соціально-економічного розвитку суспільства.

Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є формування ці­лісної концепції пенсійної системи та гармонізації її функціонування в суспіль­ному середовищі.

Проанализированы отдельные направления процесса реформирования пен­сионной системы страны и влияние ее трансформационных составляющих на не­которые аспекты общественного развития. Установлены последствия этого вли­яния на участников пенсионной системы — страхователей, застрахованных лиц и пенсионеров. Очерчен круг проблемных вопросов и разработаны предложения по усовершенствованию механизма пенсионного страхования в рамках концеп­ции пенсионного реформирования в контексте социально-экономического раз­вития страны.

Separate objectives of the process for reforming pension system and the influence of its transformation constituents on some aspects of development of the rating principles in pension relations and on insurance market development are analyzed. The impacts of this influence on the pension system participators-insurers, insured persons and pensioners are determined. A scope of problem issues is defined and proposals for improvement of the basic pension security mechanism within the conception of pension reforming in the context of social and economic development of the country are worked out.

 

література

1. Конституція України. — К.: Велес, 2006. — 48 с.

2. Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Закон України від 09.07.2003 № 1058 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua.

3. Про схвалення Стратегії розвитку пенсійної системи. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.12.2005 № 525-р [Електронний ресурс]. Режим доступу <http://zakon1.rada.gov.ua>.

4. Кичко І. Страхування як елемент фінансового механізму соціального захисту // Фі­нанси України. — 2005. — № 4 (113). — С. 148-53.

5. І. Касабова. Структурна політика в Україні: шляхи вдосконалення та напрямки по­дальших зрушень // Актуальні проблеми економіки. — 2008. — № 3 (81). — С. 15-22.

6. В. Геєць Політика економічного зростання на основі розширення внутрішнього спо­живання та її наслідки // Фінанси України. — 2007. — № 9 (142). — С. 14 — 33.

7. Тавокин Е.П. Исследование социально-экономических и политических процессов: Учеб. пособие. — М.: ИНФРА-М, 2008. — 199 с.

8. Бабицкий А.Ф. Законы экономики и жизнь общества. — К.: Фитосоциоцентр, 2004. —

64 с.

9. Довженко М. Теорія раціональних очікувань // Економіка України. — 2008. — № 6

(559). — С. 88-93.

10.Ковальова Ю. Механізм регулювання соціально-економічного розвитку регіону на ос­нові формування кластерів // Актуальні проблеми економіки. — 2008. — № 4 (82) —

С. 179-187.

11.Підсумки діяльності недержавних пенсійних фондів за 2008 рік. [Електронний ре­сурс]. Режим доступу <http://www.dfp.gov.ua.730.htm/>

12.Кулинич Р.О. Статистична оцінка чинників соціально-економічного розвитку. — К.:

Знання, 2007. — 311 с.

 

Представлено в редакцію 10.11.2009 р.

Страницы:
1 


Похожие статьи

Н С Рад - Бюджетний процес в органах пенсійного фонду україни проблеми і перспективи

Н С Рад - методологічні аспекти оцінки впливу трансформаційних факторів пенсійного реформування на суспільний розвиток

Н С Рад - Регулятивні механізми пенсійної системи україни в макроекономічному контексті