Б Т Светлов - Механізм стимулювання прямого іноземного інвестування - страница 1

Страницы:
1  2 

2012 p.

УДК 33.025:339.727.22 (477)

Светлов Б.Т., Обушна Н.І. Светлов Б.Т., Обушная Н.И. Svetlov В., Obushna N.

 

МЕХАНІЗМ СТИМУЛЮВАННЯ ПРЯМОГО ІНОЗЕМНОГО ІНВЕСТУВАННЯ В УМОВАХ МОДЕРНІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

 

МЕХАНИЗМ СТИМУЛИРОВАНИЯ ПРЯМОГО ИНОСТРАННОГО

ИНВЕСТИРОВАНИЯ В УСЛОВИЯХ МОДЕРНИЗАЦИИ ЭКОНОМИКИ

УКРАИНЫ

 

THE MECHANIS OF STIMULATION OF FOREIGN DIRECT INVESTMENT IN THE MODERNIZATION OF UKRAINE'S ECONOMY

 

Анотація. Механізм стимулювання прямого іноземного інвестування в умовах модернізації економіки України. Розглянуто сучасний стан та тенденції національного механізму стимулювання прямих іноземних інвестицій. Обгрунтовано науково-методичний інструментарій ефективного стимулювання іноземного інвестування національної економіки в цілях реалізації заходів модернізації економіки.

Аннотация. Механизм стимулирования прямого иностранного инвестирования в условиях модернизации экономики Украины. Рассмотрено современное состояние и тенденции национального механизма стимулирования прямых иностранных инвестиций. Обосновано научно-методический инструментарий эффективного стимулирования иностранного инвестирования национальной экономики с целью реализации задач модернизации экономики.

Abstract. The mechanism of stimulation of foreign direct investment in the modernization of Ukraine's economy. The current status and trends of national mechanisms to stimulate foreign direct investment. Substantiated scientific and methodological tools of effective promotion of foreign investment for the national economy by taking measures to modernize the economy

Ключові слова: прямі іноземні інвестиції (ПІІ), інвестиційне стимулювання, іноземні інвестори, механізм стимулювання ПІІ, інвестиційні пільги.

Ключевые слова: прямые иностранные инвестиции (ПИИ), инвестиционное стимулирование, иностранные инвесторы, механизм стимулирования ПИИ, инвестиционные льготы

Keywords: foreign direct investment (FDI), investment incentives, foreign investors, a mechanism to stimulate FDI, investment incentives

 

Постановка проблеми. Актуальність питання щодо обґрунтування ефективного механізму державного стимулювання прямих іноземних інвестицій (ПІІ), пояснюється тим, що динамічність процесу їх залучення та ефективності використання розглядається як важливий чинник успішної модернізації національної економіки. З огляду на це, необхідним є визначення найбільш ефективних та відповідаючих вимогам сьогодення методів, інструментів та пріоритетів механізму стимулювання ПІІ з метою формування власної дієвої довгострокової моделі їх залучення. І головним завданням державного регулювання при цьому повинно стати створення таких умов, які б при гарантуванні засад економічної безпеки України одночасно сприяли максимальному зближенню пріоритетів держави з інтересами іноземних інвесторів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вагомий внесок у розроблення теоретичних і практичних засад стимулювання іноземного інвестування зробили такі провідні вітчизняні науковці, як: Л. Борщ, В. Будкін, В. Геєць, Я. Жаліло, Г. Козаченко, А. Кредісов, Л. Лазебник, А. Пересада, А. Поручник, О. Рогач, А. Філіпенко та інші.

Разом із тим слід наголосити на тому, що питання підходів до вибору пріоритетів та засобів реалізації механізму державного стимулювання прямих іноземних інвестицій в Україні й до цього часу залишаються досить дискусійними та відкритими.

Формування мети дослідження. Метою статті є обґрунтування науково-методичного інструментарію механізму ефективного державного стимулювання прямого іноземного інвестування в умовах модернізації економіки України.

Виклад основного матеріалу. У сучасному світі важливим інструментом сучасного механізму державного регулювання іноземних інвестицій є різноманітні пільги та правові стимули, що сприяють залученню іноземного капіталу й спрямуванню його у сфери (регіони) пріоритетного розвитку.

Найбільш загальне розуміння поняття «стимулювання» надане в енциклопедичних словниках, де воно визначається як дія; давати стимул чи бути стимулом до чого-небудь; прискорювати, поліпшувати здійснення чого-небудь. Вказане розуміння стимулювання, перш за все, вказує на його єдність з іншим поняттям - стимулом. Тобто стимул та стимулювання необхідно співвідносити між собою як частину та ціле.

Врахувавши висновки, отримані в процесі аналізу різних точок зору науковців щодо сутності та змісту інвестиційного стимулювання та систематизувавши його характерні ознаки, ми пропонуємо інвестиційне стимулювання розглядати як організаційний процес тривалого впливу інвестиційних стимулів на інтереси інвестора, що визначається потребами та інтересами реципієнта, і спрямований на формування сприятливого інвестиційного клімату для активізації інвестиційної діяльності у певній сфері економіки (або ж на певній території ) країни.

Основними сучасними формами державного заохочення іноземної інвестиційної діяльності є: фінансово-кредитне стимулювання; фіскальне стимулювання; стимулювання інфраструктурного забезпечення; стимулювання конкретних проектів; протекціоністські заходи тощо.

На сьогодні в міжнародній практиці відомі приблизно 40 видів пільг та заохочень, що встановлюються у різних країнах для іноземних інвесторів [1, с. 136]. У деяких розвинутих країнах податкові інвестиційні стимули навіть перевищують інвестиції: в Австралії податкові пільги складають 150% інвестицій, в Бельгії - 110%, також в багатьох країнах передбачено стовідсоткове виключення з оподатковуваного доходу коштів, спрямованих на інновації [2, с. 36]. Взагалі на сьогоднішній день «дві третини урядів країн-членів ОЕСР надають податкові субсидії, причому більшість з них планує у подальшому здійснювати це ще більш активно» [3].

Корисним у даному контексті також є досвід Китаю, який пропонує інвесторам
складну систему стимулів на національних, регіональних і місцевих рівнях.
Спеціальні   Економічні   Зони  
Shenzhen,   Shantou,                          Xіamen   і Raman,

14 прибережних міст, сотні зон розвитку й позначені внутрішні міста пропонують унікальні пакети зменшених національних і місцевих прибуткових податків, плат за використання землі і мит при імпорті/експорті, таких як режими пріоритету в одержанні основних послуг інфраструктури [4, с. 364].

В Україні статус пільг для іноземних інвесторів, починаючи з 1991 р., змінювався багаторазово. Різноманітні (в першу чергу, податкові) пільги надавались іноземним інвесторам в попередніх законах про режим іноземного інвестування. Так, Закон України  «Про  інвестиційну  діяльність»   [5]   передбачав,   що  регулювання умовінвестиційної діяльності здійснюється шляхом системи податків з диференціацією суб'єктів та об'єктів оподаткування, податкових ставок та пільг.

Закон України «Про іноземні інвестиції» від 13.03.92 р. №2198-ХІІ (далі - Закон № 2198) [6] надав масу пільг для іноземних інвесторів, у тому числі звільнив всі підприємства з іноземними інвестиціями від сплати податку на доходи в виробничій сфері протягом 5 років, в торгівлі — протягом 3 років, в посередницькій діяльності — протягом 2 років. Багато положень цього Закону в той час були сприйняті у світі як прогресивні. Разом з тим Закон № 2198 містив у собі положення, які призводили до значних зловживань, оскільки пільги захищали не самі інвестиції, а поточну діяльність СП, часто не пов'язану ні за обсягом, ні за напрямком із внесеними інвестиціями.

Під дію вказаного Закону підпадали підприємства, зареєстровані лише з 31.03.92 р. до 04.06.93 р., оскільки вже через рік КМУ видав Декрет "Про режим іноземного інвестування" від 20.05.93 р. № 55-93 (далі - Декрет № 55) [7], який відмінив вищеназвані пільги та гарантії і визначив, що на території України по відношенню до іноземних інвестицій та форм їх здійснення встановлюється національний режим інвестиційної та іншої господарської діяльності.

У цілому Декрет № 55 поставив іноземних інвесторів у більш непрогнозовані та жорсткі рамки, оскільки він, по-перше, скасував попередню гарантію захисту інвестицій від несприятливих змін у законодавстві України протягом наступних 10 років, а, по-друге, значно скоротив пільги для іноземців, ввівши поняття "кваліфікаційної інвестиції".

На основі деяких положень Декрету № 55 була розроблена Державна програма заохочення іноземних інвестицій в Україні, що передбачала заохочення вкладення іноземного капіталу в пріоритетні галузі економіки України за рахунок надання знову ж таки податкових пільг та страхових гарантій щодо найбільш ефективних інвестиційних проектів. Але вона не дала, по суті, нічого нового, ще раз продемонструвавши загальну нестабільність правової системи України.

Діючий нині режим надання пільг для підприємств з іноземними інвестиціями (табл. 1) було встановлено Законом України "Про режим іноземного інвестування" від 19.03.96 р. № 93/96-ВР [8]. Він передбачає надання пільгового режиму інвестиційної та іншої господарчої діяльності тим суб'єктам підприємницької діяльності, які здійснюють інвестиційні проекти із залученням ПІІ відповідно до державних програм розвитку пріоритетних галузей економіки, соціальної сфери і територій.

Закон України «Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження» від 17.02.2000р. [9] ввів національний режим для валютного та податкового регулювання у відношенні іноземних інвесторів, скасувавши всі існуючі пільги, закріплені попереднім законодавством про іноземні інвестиції, за винятками, передбаченими нормативно-правовими актами України й міжнародними договорами України, згоду на обов'язковість яких надано ВР України. Так, наприклад, Законом України «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій» від 14.09.2006 р. № 143 - V (ст. 22) передбачено особливості субсидіювання трансферу технологій [10].

Окрім того, слід нагадати, що для пожвавлення інвестиційної активності в Україні з кінця 90-х - початку 2005 р. було створено 11 спеціальних (вільних) економічних зон (СЕЗ), одну спеціальну експериментальну зону («Сиваш») та визначено 72 території пріоритетного розвитку (ТПР), в межах яких впроваджувався спеціальний правовий режим економічної діяльності (СПРЕД). Але вже на початку 2005 р. Законами України № 2505-IV від 25.03.2005 р. [11; 12], всі пільги, які передбачалися інвесторам в рамках СПРЕД були ліквідовані, що в котрий раз понизило інвестиційну привабливість України і спровокувало судові позови з боку іноземних інвесторів.

У цілому світова практика засвідчує, що найдієвіше фундаментальні стимули ПІІ стосуються все-таки базисних характеристик економіки країни-реципієнта (стабільність законодавства, економічне зростання, розвиток інфраструктури, страхування, банків, державних інституцій,некорумпованість тощо), тоді як роль спеціальних стимулів, які створює держава, є другорядною.

На наш погляд, успішна модернізація економіки України потребує активізації іноземної інвестиційної діяльності за рахунок створення певних пільгових умов іноземним інвесторам, що здійснюють свою діяльність у найбільш важливих для задоволення суспільних потреб напрямах. Вважаємо, що до таких напрямків діяльності іноземних інвесторів, які необхідно стимулювати і підтримувати з боку держави в Україні, необхідно включити:

-    участь у реалізації державних програм розвитку;

-    створення нових робочих місць для громадян, які потребують соціального захисту;

-    навчання персоналу, підвищення кваліфікації працівників;

-    введення в дію об'єктів інфраструктури загальнодержавного значення;

-    створення підприємств у депресивних регіонах;

-    комплексне технічне і технологічне переоснащення виробництв;

-    розвиток наукоємних виробництв та галузей з використанням інформаційних та комунікативних технологій;

-    освоєння виробництва продукції, що забезпечуватиме запровадження енерго- та ресурсозберігаючих технологій, альтернативних енергоресурсів;

-    зниження антропогенного тиску на екологію;

-    збільшення експортної бази та зниження імпортозалежності країни;

-    виробництво конкурентоспроможної продукції.

Отже, врахувавши найкращі здобутки передового світового досвіду в урегулюванні питання стимулювання та заохочення іноземних інвестицій, ми вважаємо за доцільне запропонувати наступний алгоритм розробки механізму стимулювання ПІІ в Україні (рис. 1). Розроблений нами алгоритм охоплює ряд стимулюючих заходів щодо заохочення ПІІ в економіку України, які представлені такими напрямками:

1) Вдосконалення нормативно-правової бази:а)      розробка та впровадження довгострокової стратегії залучення ПІІ в Україну;

б)  чітке, економічно обгрунтоване та законодавчо закріплене виокремлення
пріоритетів інвестиційно-інноваційного розвитку країни для продуктивного
використання стимулюючих
заходів;

в)  активне проведення робіт, пов'язаних з укладенням міждержавних угод про
заохочення
і захист інвестицій та уникнення подвійного оподаткування;

г)  поступове наближення нормативно-правової бази з питань корпоративного
управління до законодавства Європейського Союзу;

д) впорядкування відносин у земельній галузі;
2) Податкові стимули:

а) застосування в Україні таких видів податкових стимулів, як: зменшення ставки оподаткування, податкові кредити, відтермінування сплати податків, звільнення від сплати ряду податків. Зокрема пропонується:

АЛГОРИТМ СТИМУЛЮВАННЯ ПІІ В УКРАЇНІ



Мета стимулювання Піі|

 

І------------------------------------------------- V

Цілі стимулювання ПІІ

Успішне здійснення модерні-зації економіки України та формування конкуренто-спроможної економіки на інноваційних засадах

-   Зростання обсягів залучених ПІІ в економіку країни (зокрема в пріоритетні галузі та проекти);

-   Підвищення ефективності структури нац. вир-ва;

Релізація стратегічних переваг у конкурентних галузях української економіки;

-   Модернізація науково-технічної бази економіки;

Створення найбільш сприятливих умов участі країни в процесах глобального екон. розвитку

 

 


Умови стимулювання ПІІ

Участь у реалізації державних програм розвитку; роз­виток високотехнол. галузей; створення нових робо­чих місць; навчання персоналу введення в дію об'єк­тів інфраструктури загальнодерж. значення; створення підприємств у депресивних регіонах; технічне і техно­логічне переоснащення вир-ва, оновлення осн. фондів; освоєння енерго- та ресурсозберігаючих технологій; ліквідація наслідків аварії на ЧАЕС; збільшення екс­портної бази та зниження імпортозалежності країни


Пріоритети

-Національні проекти;

-Наукомісткі вир-ва (інфор­матика, біотехнології, мікро-електроніка, прикладні роз­робки у сфері лазерної, крі-огенної,аерокосм.техніки, за­собів зв'язку та телекомуні-кацій,програмних продуктів; фармацевтика та медичне обладнання);

- Галузі, що працюють на внутр.та зовн.попит (аграр­ний комплекс, ВПК, гірничо-металургійний комплекс,ма-шинобудування, легка пром)

Дерегулювання підприємницько д-ті та створення ефективного конкурентного середовища


Поліпшення інвест клімату в процесі приватизації

Відновлення пра ктикиСЕЗ і ТПР


Залучення інвестицій у наукову, науково-технічну та інноваційну діяльність

-    розробка довгостр стратегії залучення ПІІ;

-   чітке виокремлення прі оритетів інвест.та інноваці йного розвитку країни;

-   укладення міждержав­них угод про заохочення і захист інвестицій та уникнення подвійного оподаткування тощо;

-    наближення правової бази з питань корпора­тивного управління до законодавства ЄС

-  застосування таких сти­мулів, як: зменшення став­ки оподаткування, под. кредити,под. канікули, зві­льнення від сплати ряду податків тощо;

-    використання приско­реної амортизації;

-  розробка й впровадження спец.програмного забезпе­чення для визначення ефе ктивності пільгових по­даткових режимів тощо;

-  використання ін. стиму­лів, передбачених ПКУ

-проведення ідентифікації іноз. ін.-весторів і запровадження диференті-йованої системи інвест. стимулів;

-    децентралізація процесу надання под. стимулів;

-    врегулювання відносин у процесі виконання та припинення дії угод про розподіл продукції, поси-лення держ. гарантій прав концесіонерів;

-   спрощення процедури оцінювання митної вартості й приведення її у відповідність до вимог СОТ;

-   запровадження практики роботи на місцях в режимі "єдиного вікна" тощо


-      законодавчо зак­ріплене скорочення переліку забороне­них до приватизації підприємств;

-      підвищення про­зорості продажу об'єктів приватизації та забезпечення чес­ної конкуренції в процесі приватизації

 

-    відновлення пра­ктики функціонува­ння СЕЗ таТПР при запровадженні чіт­кої системи стиму­лів для інвестицій в такі території та ін­струментів гаранту­вання застосування таких пільг;

-    розробка системи спец. стимулів для інвесторів в депре­сивних регіонах


-прискорений розвиток системи інно­ваційної інфраструктури;

-    державна підтримка реалізації пріо­ритетних інноваційно-інвест. програм;

-    створення системи пільгового опо­даткування інвесторів, кошти яких спрямовуються на інвест.та інновацій­ні проекти під-в реального сектора;

-    введення для виробників високо-технологічної продукції та інновацій­них під-тв 25% ставки амортизації до первісної вартості основних засобів;

-    створення окремого Агентства інноваційного розвитку тощо

 

 

 

Індикатори успіху стимулювання ПІІ

 

1) приріст ПІІ на 5 млрд дол. США щорічно й досягнення в 2014 р. заг. обсягу ПІІ на рівні $77 млрд.

 

т

5) підвищення наукоємності ВВП за рахунок усіх джерел фінансування з 0,95 % до 1,5 %

 

2) підвищення позиції України в міжнар. рейтингу «Ведення бізнесу - 2012» за простотою ведення бізнесу на 40 позицій, зі 142 на 102

3) збільшення частки іннова­ційно активних пром.під-в з

10,7 % до 25 % у 2015 р.

4) доведення частки іннова­ційних продуктів та високих технологій до 35% у ВВП

 

-    Рис. 1. Алгоритм стимулювання прямих іноземних інвестицій в Українізниження ставки податку на прибуток для інноваційних видів діяльності;

-    пільги на приріст інноваційних витрат;

-    віднесення інвестиційних та інноваційних витрат до валових витрат інвестора за зростаючим коефіцієнтом;

 

-         надання інвестиційного податкового кредиту на інвестиції у базові інновації

та НДДКР;

-         впровадження пільгової ставки оподаткування стосовно тієї частини прибутку від ПІІ, яка спрямовується на реінвестування та збільшення груп основних фондів із запровадженням відповідної диференційованої шкали норм амортизації;

-    використання прискореної амортизації для технологічного устаткування;

-    зниження середнього рівня ставок митних зборів до 5%-10%;

-        дозвіл ввезення на безмитній основі та без сплати ПДВ технологічного обладнання з метою стимулювання ввезення саме товарів інвестиційного призначення, що використовуються для створення технологічно досконалих виробництв, які в подальшому можуть стати важливим компонентом експортного потенціалу країни;

-    недопущення подвійного оподаткування нерезидентів.

б) розробка й впровадження спеціального програмного забезпечення (за аналогом Європейського податкового аналізатора) для визначення ефективності пільгових податкових режимів.

3)    Дерегулювання підприємницької діяльності та створення ефективного
конкурентного середовища:

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

Б Т Светлов - Механізм стимулювання прямого іноземного інвестування