В І Бадер - Електронна лінгводидактикагган і перспективи - страница 1

Страницы:
1  2 

г

У М А Н І Т А Р

Н І

Н

А У

К И.

Ф

І

Л О Л О

г І

Я

ЕЛЕКТРОННА ЛІНГВОДИДАКТИКА:

гган і перспективи

І БАДЕР В. І.

(К [37.(

У

11 агч г>

УДК [37.016:811.161.2]:004

ЗВ'ЯЗКУ з глибоким переосмислен­ням науково-технічних і суспільних процесів, усвідомленням ролі інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в освітній сфері, вони перетворюються на вирішальний чинник розвитку системи освіти, стають ос­новою формування навчального середовища нового типу. Процес інформатизації освіти включає широке використання ІКТ у вивченні всіх предметів у початковій, основній і вищій школі насамперед з метою комунікативного й когнітивного розвитку, формування творчих здатностей і створення певних умов для са­моосвіти й саморозвитку особистості.

Поява електронних засобів, які забезпечу­ють доступність знань, розвиток інтелектуаль­них і творчих здібностей учнів на основі інди­відуалізації навчання, інтенсифікують на­вчально-виховний процес, зумовлює не­обхідність переглянути наявні методики на­вчання мова - і рідної, і нерідної. Об'єктивно виникають і потреби в педагогах, підготов­лених до застосування ІКТ у формуванні мов­ної, мовленнєвої й комунікативної компе-тенцій у різних ланках мовної освіти. Стає очевидним, що сучасний викладач мови по­винен володіти не тільки професійними знан­нями предмета, а й глибоко усвідомлювати роль комп'ютерних, мережевих, телекомуні­каційних технологій у процесі мовної освіти, бути обізнаним із різноманітними формами, технологіями та підходами до вивчення української мови як рідної і як іноземної, а також плідно використовувати їх для вирішення практичних завдань.

За останнє десятиріччя у зв'язку з інтен­сивним розвитком локальних і глобальних мереж, а також програмного забезпечення системного, прикладного й спеціального при­значення ми спостерігаємо динамічний роз-

Ф І Л О Л О г І Я

виток нового наукового напряму - комп' ю-терної лінгводидактики.

Значним внеском у вирішення проблем комп' ютеризації навчання іншомовного спілкування стали дослідження українських і російських учених: О. Бігич, М. Бовтенко, А. Богомолова, Я. Булахової, О. Гарцова, Л. Городничої, Т. Григор'євої, Т. Карамишевої, О. Косован, Л. Морської, О. Петращук, К. Пі-отровської, Р. Піотровського, Є. Полат, О. Ру-денко-Моргун, П. Сердюкова, Н. Тализіної та багатьох інших, які акцентували увагу на пси-холого-педагогічних, ергономічних, дидактич­них і лінгвометодичних особливостях нових інформаційних технологій, шляхах упрова­дження цих технологій у процес формування комунікативної компетенції особистості, а та­кож підготовки фахівців, здатних ефективно використовувати інформаційно-комунікаційні технології в навчанні школярів, студентів чу­жомовного спілкування.

Як свідчить аналіз наукової літератури, дослідження зарубіжних і вітчизняних учених розкривають різні аспекти, пов' язані із впли­вом інформаційних технологій на формуван­ня іншомовної культури майбутнього фахівця, розробленням та шляхами їх упровадження в навчальний процес. Так, учені визначають місце й типологію електронних ресурсів на­вчання іноземної мови, пропонують різні кла­сифікації комп' ютерних навчальних матері­алів, визначають критерії оцінювання якості навчальних програм, умови ефективної інтег­рації комп' ютерних технологій в навчальний процес, розробляють концептуальні положен­ня щодо застосування інформаційних техно­логій у навчанні мови [1; 3; 4; 16; 22]. Ство­рена теорія дидактичного проектування інформаційної технології навчання (визначені мета, принципи структурування змісту на­вчального матеріалу, необхідні рівні засвоєн­ня навчального матеріалу тощо), досліджу­ються проблеми вибору комп' ютерних і інформаційних засобів навчання, визначають­ся прийоми й способи організації пізнаваль­ної діяльності учнів та студентів [16].

Інтенсивний розвиток нових форм кому­нікації в середовищі інформаційних технологій зумовив появу нового напряму в лінгводидак-тиці - комп'ютерної лінгводидактики (М. Бов­тенко , О. Гарцов, Е. Головко, Т. Карамишева, Т. Ломтєва, К. Піотровська, Р. Піотровський, Є. Полат, О. Руденко-Моргун, Н. Сороко, Л. Струганець та ін.). Поява локальних і гло­бальних мереж, а також комп' ютерних про­грам системного, прикладного й спеціально­го призначення дозволили виокремити два напрями в системі комп' ютерного навчання мови: власне комп' ютерне навчання й на­вчання в мережі. Учені стверджують, що, ос­кільки характер взаємодії педагога й учня є різним при комп'ютерній і мережевій формах навчання, відповідно вимоги технологічно­го й методичного характеру до програмного забезпечення навчального процесу також бу­дуть різними [5; 13].

Зауважимо, що на сучасному етапі розвит­ку інформаційно-комунікаційних технологій навчання мови сучасній мовній освіті дедалі більше притаманні нові форми, новий зміст, методи й засоби навчання, нові відносини між суб' єктами освітнього процесу. Тому в освіт­ньому просторі формується така дисципліна, як електронна лінгводидактика, яка забезпе­чує теоретичну й практичну базу для навчан­ня мови в нових умовах інформаційного сус­пільства. Вона є міждисциплінарною й відпо­відно об' єднує лінгвістичні, дидактичні, ме­тодичні й інформаційні компоненти в єдину систему, а також досліджує особливості й за­кономірності розвитку процесу навчання мови в нових умовах інформаційного суспільства [6]. Причому ця галузь лінгводидактики по-в' язана в основному з методичними аспек­тами викладання іноземної мови. Таке дещо звужене трактування ролі й місця комп' ютер-ної/електронної лінгводидактики в системі опанування мов призводить до того, що тео­ретико-практична база в цьому аспекті в ук­раїнській лінгводидактиці, у сфері навчання й викладання української як рідної та як інозем­ної перебуває в зародковому стані.

Оскільки інтенсивний розвиток інформа­ційно-комунікаційних технологій змінює зміст, особливості, функції та характер навчально-виховного процесу, на часі є створення сучас­

Ф І Л О Л О г І Я них концепцій розроблення й упровадження в навчальний процес навчання української мови як рідної й іноземної з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, без­перервної модернізації інформаційного сере­довища навчання української мови. Постає й завдання підготовки майбутніх учителів, вик­ладачів вищих навчальних закладів до діяль­ності в інформаційному суспільстві шляхом формування в них відповідних компетенцій у галузі комп' ютерної/електронної лінгводидак-тики.

Основна мета статті - дослідити пробле­му становлення електронної лінгводидакти-ки як інноваційного науково-методичного напряму в навчанні й викладанні української мови - рідної й іноземної; проаналізувати наявні електронні засоби навчання українсь­кої мови; визначити основні тенденції подаль­шого розвитку електронної лінгводидактики.

Термін «комп'ютерна лінгводидактика» вперше був запропонований К. Піотровською в 1991 р. й еволюціонував разом з еволюцією комп' ютерної техніки й комп' ютеризацією навчання мови. Як свідчить аналіз наукової літератури вітчизняних і зарубіжних дослід­ників, процес навчання мови (іноземної) з використанням комп' ютера позначався впро­довж кінця ХХ і початку ХХІ ст. різними тер­мінами: комп' ютерне навчання мови (Д. Кли-ментьєв, В. Нимм, Г. Пашкова, А. Ундозеро-ва та ін.), навчання мови з комп' ютерною підтримкою (Н. Бєлкіна, Н. Зубарева, О. Кува-кіна, І. Маковецька та ін.), методика комп'ю­терного навчання мови (В. Гарова, Д. Кли-ментьєв, Т. Ямських). Водночас, як уже заз­началося, К. Піотровська в 1991 р. увела в обіг термін «комп' ютерна лінгводидактика», яким послуговуються й зараз такі вчені, як А. Ару­тюнов, Л. Беляєва, М. Бовтенко, А. Богомо­лов, В. Васильєв, Б. Гершунський, О. Голов­ко, Т. Карамишева, Т. Ломтєва, Є. Полат, К. Піотровська, Р. Піотровський та ін. Причо­му тривалий час і в російській, і у вітчизняній лінгводидактиці термін «комп' ютерна лінгво-дидактика» був пов' язаний насамперед з про­цесом навчання іноземної мови з використан­ням електронних засобів.

Теоретичні й практичні аспекти застосу­вання інформаційно-комунікаційних техно­логій знайшли відображення в працях учених, розвиткові багатьох наукових шкіл, стали пред­метом обговорення численних наукових кон­ференцій, симпозіумів, семінарів тощо. Завдя­ки такій посиленій увазі науковців до проблем використання комп' ютерних технологій на­вчання мови комп' ютерна лінгводидактика оформилася в окрему галузь наукового знан­ня зі своїм термінологічним апаратом, пред­метом і об' єктом, завданнями й методами дослідження.

Комп' ютерну лінгводидактику вчені роз­глядають як галузь лінгводидактики, яка вив­чає теорію і практику використання комп' ю-терів у навчанні мови й охоплює весь комп­лекс теоретичних і прикладних проблем, по-в' язаних з комп' ютерним навчанням мови, від методологічних принципів дизайну й розроб­ки програм до психолого-педагогічних ас­пектів застосування комп' ютерів у навчанні мови [4, с. 7 - 12].

Протягом останніх років предмет дослі­дження цієї галузі лінгводидактики значно збільшився, відповідно й тлумачення цього поняття стало ширшим, оскільки воно акцен­тує увагу й на проблемах мережевого навчан­ня мови: «Комп' ютерна лінгводидактика - це галузь лінгводидактики, яка вивчає теорію і практику використання комп' ютерних і мере­жевих технологій в навчанні мови» [13, с. 7].

Подальший розвиток дистанційного на­вчання, удосконалення комп' ютерного на­вчального середовища, автоматизованих на­вчальних систем, потреби у формуванні про­фесійної й мультимедіа компетенції на основі інформаційно-комунікаційних технологій - усе це зумовило необхідність у подальшому роз­витку інформатизації лінгводидактики, удос­коналенні термінологічного апарату, уточ­ненні предмета, об' єкта, завдань досліджен­ня, розробленні інноваційних педагогічних технологій у сучасній глобальній мережі. На­прикінці останнього десятиріччя з розвитком електронних, цифрових, телекомунікаційних технологій, появою мережевого навчання з' являється новий термін на позначення нау-кової теорії навчання іноземних мов - елект­ронна лінгводидактика. Увів цей термін в обіг у 2009 р. російський учений О. Гарцов. Він дає таке визначення цього наукового понят­тя: «Електронна лінгводидактика - це науко­ва дисципліна, яка розвивається разом із ево­люцією електронних засобів, цифрових тех­нологій і мереж передачі даних, метою якої є вивчення закономірностей навчання мов у сучасному інформаційному середовищі, їх те­оретичної інтеграції і практичної реалізації в системі інноваційної мовної освіти» [5, c. 32].

Учений окреслює також коло проблем, пов'язаних з електронною лінгводидактикою: удосконалення теорії навчання іноземної мови новими методами дослідження й навчання. Цю галузь знань він розглядає як інновацій­ний науково-методичний напрям у дидактиці навчання іноземних мов. О. Гарцов пропонує шляхи прискореної інтеграції інформаційно-комунікаційних технологій у методику на­вчання російської мови як іноземної, розроб­ляє моделі мережевого навчання мови.

Цей термін, на нашу думку, досить глибо­ко розкриває сутність процесу опанування мовою в сучасних умовах формування гло­бального інформаційного освітнього середо­вища. Вочевидь, ця галузь є перспективною й продуктивною в українській лінгводидак-тиці. Теоретично виважені технології ство­рення електронних засобів для різних цілей і форм навчання української мови, упроваджен­ня в професійну сферу електронних засобів навчання нового покоління забезпечуватиме інтенсивне формування мовної, мовленнєвої й комунікативної компетенцій. Подальше роз­роблення теоретичних основ електронної лінгводидактики створюватиме умови для розширення можливостей вітчизняної інно­ваційної мовної освіти, сприятиме популяри­зації української мови в мережевому просторі, адаптації викладачів до роботи в мережевому світі.

Однак у теорії й практиці навчання украї­нської мови, як свідчить аналіз науково-мето­дичної літератури в цьому аспекті, цей напрям ще не набув поширення. Не так часто ук­раїнські вчені послуговуються й терміном

-г -

«комп' ютерна лінгводидактика». Проблеми у комп' ютерної лінгводидактики в Україні зде- м більшого обговорюють в контексті загальних а проблем комп' ютеризації. н Загалом же аналіз стану теоретико-прак- і тичної бази в аспекті використання інформа- т ційно-комунікаційних технологій в навчанні а мови в Україні дозволяє стверджувати, що р теоретичні й прикладні аспекти в українській н комп' ютерній лінгводидактиці представлені такою проблематикою:

— методологічні проблеми комп'ютерної а лінгводидактики; у

— психолого-педагогічні проблеми ство-

к

рення й застосування комп ютерних навчаль- и них засобів навчання мови;

— проблеми класифікації навчальних про- ф грам з мови; і

— прийоми структурування змісту на- л вчального мовного матеріалу; о

— можливості й шляхи формування мов- л ної, мовленнєвої й комунікативної компе- о тенцій на різних рівнях мовної освіти тощо; г

— експериментальні дослідження щодо і створення й використання комп' ютерних на- я вчальних програм залежно від мети, форм і змісту навчання, вікових особливостей учнів;

— методи і прийоми використання комп' ютерних навчальних програм залежно від мети, завдань, технологічних переваг, у структурі занять чи в позааудиторній роботі.

Стрижневими для української комп' ютер-ної лінгводидактики є положення, розроблені вітчизняними й російськими філософами, пе­дагогами, психологами з теорії пізнання, про особистісний і системний підхід до процесу пізнання, роль діяльності в усебічному розвит­ку особистості; теоретичні узагальнення пи­тання про створення й використання методів та засобів навчання, вивчення їхнього впли­ву на результативність навчально-пізнаваль­ної діяльності (Ю. Бабанський, В. Бондар, М. Данилов, І. Зязюн, В. Лозова, П. Підкаси-стий, І. Підласий та ін.); психолого-педагогічні концепції засвоювання знань і дидактичні ас­пекти комп' ютеризації навчального процесу (Б. Гершунський, М. Жалдак, В. Кремень,

У В. Лапінський, Ю. Машбиць, П. Образцов,

М Г. Селевко); основні положення теорії акти-

А візації пізнавальної діяльності (Н. Бібік, В. Ло­Н

зова, О. Савченко); теоретико-прикладні ос­І нови розробляння електронних підручників, Т посібників (В. Биков, М. Бовтенко, В. Мадзі-А гон, О. Руденко-Моргун); наукові підходи до Р проектування педагогічних програмних за-Н собів і використання гіпертекстових техно-І логій для їх створення (В. Биков, Т. Соко-

ловська та ін.).

Н

Спираючись на методологічні й теоре-А тичні засади, учені обґрунтовують доцільність У використання, з' ясовують роль і місце сучас-К них інформаційно-комунікаційних технологій И. у процесі формування мовної, мовленнєвої й комунікативної компетенцій школярів, вияв-

Ф

ляють дидактичні можливостей комп' ютер-

І

них методів навчання української мови на

Л

різних етапах мовної освіти (комп' ютерне О моделювання, метод портфоліо, метод про-Л ектів, комп'ютерна гра, метод створення пре-О зентацій, метод тестування тощо) та їх ролі в г навчанні й вивченні української мови, вияв­І лення найбільш ефективних способів комп'-Я

ютерного навчання мови. «Використання ме­тодів комп' ютерного навчання дозволяє осу­часнити освітній процес, підвищити його продуктивність, забезпечити індивідуаліза­цію, диференціацію в досягненні навчальних цілей, інтерактивну взаємодію учнів в елект­ронних мережах під час виконання навчаль­них проектів», - зазначає О. Кучерук [12,

с. 75].

В умовах широкого використання новітніх технологій в навчальному процесі, посилен­ня уваги до проблем формування готовності особистості до життєдіяльності в інформа­ційному суспільстві, підвищення рівня інфор­маційно-комунікаційної культури посилюють вимоги до фахової компетентності вчителя, здатного вирішувати широке коло професій­них та інших завдань з використанням ком-п' ютера, комунікаційних технологій, зокрема й мобільні телефони, Інтернет тощо. Тож, усе це детермінує формування необхідних компе-тенцій у галузі української комп' ютерної лінгводидактики. Учені глибоко усвідомлю­ють необхідність підготовки висококваліфіко­ваних учителів, викладачів, які мають висо­кий рівень інформаційної культури (ІК), готові застосовувати інформаційно-комунікаційні технології в навчально-виховному процесі й управлінні освітою, беруть активну участь у процесі інформатизації мовної освіти. Дос­лідники з'ясовують роль і місце інформаційно-комунікаційних технологій в опануванні май­бутніми викладачами, учителями лінгвістич­них і лінгводидактичних курсів у вищій школі, визначають зміст і методику вдосконалення інформаційно-комунікаційної компетентності студентів на всіх освітньо-кваліфікаційних рівнях - бакалавр, спеціаліст, магістр; виок­ремлюють основні компоненти методичної системи опанування знань, умінь і навичок моделювати інформаційне середовище (В. Ба-дер, Т. Котик, Є. Кравченко, А. Нікітіна, Л. Струганець, І. Хижняк), зокрема здійсню­ють пошуки ефективних шляхів підвищення рівня готовності майбутніх учителів початко­вої школи до застосування інформаційно-ко­мунікаційних технологій для вивчення украї­нської мови в початкових класах. Розгляда­ються шляхи формування та вдосконалення компетентності викладача в галузі комп' ютер-ної лінгводидактики (С. Колода): уміння оці­нювати якість комп' ютерних навчальних про­грам з мови, володіти необхідним терміноло­гічним апаратом, навичками застосування комп' ютерних програм з метою організації власної дослідницької діяльності та підготов­ки до занять з учнями, уміннями працювати з комплексом засобів ІКТ, аналізувати та ство­рювати комп' ютерне навчальне мовне сере­довище. Окремим аспектом підготовки вчи­теля, на думку вчених, мають стати дис­танційні методи вивчення мови (С. Колода), формування вмінь застосовувати комп' ютерні засоби вивчення мови, навички відбору не­обхідних ресурсів для роботи викладачів.

Зазначимо, що проблеми комп' ютерної лінгводидактики «помолодшали». Зважаючи на вагомість використання інформаційно-ко­мунікаційних технологій у процесі розвитку мовлення дошкільників, український лінгво-дидакт Т. Котик досліджує основні підходи

У М

А

Н

І

Т

А Р Н І

Н

А У

К И.

Ф І

Л О Л О

г І

Я

щодо вдосконалення процесу формування готовності майбутніх вихователів до застосу­вання ІКТ на заняттях і в повсякденному житті задля розвитку мовлення дітей дошкільного віку. З цією метою вченим розроблено й уп­роваджено курси «Теорія і методика навчан­ня дітей рідної мови в дошкільному закладі освіти» з використанням засобів мультиме­дійного навчання та «Методика розвитку мов­лення й мислення дітей дошкільного віку за­собами ІКТ» [9].

Теоретико-практичні засади створення й упровадження комп' ютерних навчальних програм у практику навчання української мови як рідної й іноземної, проблеми формування готовності майбутніх учителів початкових класів до розроблення програмно-педагогіч­них засобів і впровадження їх у практику на­вчання української мови в початкових класах розглядає й автор статті. Так, упроваджува­ний у процес підготовки майбутніх учителів початкових класів курс «Комп' ютерний прак­тикум з методики викладання української мови» спрямований на засвоєння студента­ми термінологічного апарату з комп' ютерної лінгводидактики, ознайомлення з наявними дидактичними концепціями навчання з вико­ристанням комп'ютерних технологій. У ньо­му розглядають техніко-педагогічні, загально-дидактичні, психолого-педагогічні, лінгвоме-тодичні функції комп' ютерних навчальних програм (КНП) з української мови для 1 - 4-х класів у навчально-виховному процесі; з'ясо­вують роль КНП у розвитку таких видів мов­леннєвої діяльності, як слухання, говоріння, читання й письмо.

Зазначимо, що навчальною програмою передбачено й ознайомлення зі специфічни­ми вимогами до використовуваних КНП у вищому навчальному закладі: вимоги до КНП, використовуваних на лекціях; практичних і лабораторних заняттях; вимоги до КНП, ви­користовуваних у процесі самостійної робо­ти над курсом «Методика викладання украї­нської мови в початкових класах» (підготовка магістрів). Опанування методами й прийома­ми розроблення навчальних завдань на основі мультимедійних презентацій MS PowerPoint, застосування мультимедійних технологій на лекціях, практичних, семінарських і практич­них заняттях, розробка різних форм аудитор-них занять із застосуванням традиційних і інноваційних методів навчання - це ті склад­ники професійної компетентності майбутніх учителів початкових класів, викладачів лінгво-дидактичних курсів у вищій школі, формуван­ня яких передбачено у процесі опанування вищезазначеного курсу.

За результатами роботи передбачено, що студенти мають набути таких компетенцій: підготувати текстовий навчальний матеріал відповідно до вимог, що висувають до елект­ронних текстів (обсяг змісту, структурованість, стиль викладу, доступність, ергономічність тощо); поліпшувати структуру навчального тексту; розробляти навігацію й формувати з допомогою посилань гіпертекстову структу­ру тексту; створювати сценарії, ескізи до різних додатків; розробляти різні типи тесто­вих завдань; розробляти блоки практичних завдань; відібрати аудіо- й відеоматеріал, ство­рити аудіо- й відеоряд; написати педагогіч­ний сценарій електронної навчальної програ­ми; застосувати адекватні методи та прийо­ми використання комп' ютерних навчальних програм у структурі уроку української мови в початкових класах.

Теоретико-прикладні аспекти вітчизняної комп' ютерної лінгводидактики характеризу­ють появою різноманітних комп' ютерних на­вчальних програм, підпорядкованих меті організувати навчання й викладання українсь­кої мови на різних рівнях: у початковій, ос­новній і вищій школі. Сучасні теорії розроб­лення комп' ютерних підручників і навчальних систем з української мови представлені вче­ними: В. Бадер, В. Новосьоловою, Я. Остаф, Н. Семенів, Л. Скуратівським, Г. Шелеховою, C. Чемеркін, С. Єрмоленко, А. Пономаренко, В. Шляховою, В. Шевцовою та ін. У наукових розвідках розглядають теоретичні підходи до визначення цілей навчання української мови, рідної й іноземної, принципи відбору й струк-турування змісту навчання мови й усного та писемного комунікативно доцільного мовлен­ня. Серед ефективних підходів до визначення

У

змісту навчання української мови з викорис-

М танням інформаційних технологій учені виок-

А ремлюють лінгвокраїнознавчий, українознав-

Н чий, комунікативно-діяльнісний, функціо-

І нально-стилістичний, особистісно-орієнтова-Т

ний та ін.

А     Одним із перших на освітянській ниві з' я­Р вився електронний підручник з української Н мови (науковий керівник: кандидат філологі-І чних наук, доцент кафедри сучасної українсь­кої мови Інституту філології Київського універ-Н ситету імені Тараса Шевченка Алексієнко А Людмила Антонівна; виконавці - Л. Алек­У сієнко (розділ «Морфологія»); канд. філол. наук, К доц. Н. Дарчук (розділи «Лексика», «Синтак-И. сис»); канд. філол. наук, доц. О. Зубань (роз­діли «Фонетика», «Морфеміка», «Словотвір»); Ф В. Сорокін - програмування; О. Сірук - ди-1 зайн і веб-редагування.), метою якого є нада-Л ти комплексні знання мови учням старших О класів загальноосвітніх шкіл, абітурієнтам і Л студентам вищих навчальних закладів. Адре-

0 сована ця комплексна навчальна система уч-

г

ням загальноосвітніх шкіл, абітурієнтам, сту-

1 дентам-філологам та ін. (http://www.mova.info/ Я pidruchn.aspx).

У 2006 р. створено електронний підруч­ник «Українська мова в 10 - 11 класах», при­значений для групового й самостійного по­вторення та поглиблення знань з курсу украї­нської мови, стилістики й культури мовлен­ня, риторики, розвитку мовлення, удоскона­лення мовних і мовленнєвих умінь та нави­чок, розрахований на учнів загальноосвітніх навчальних закладів (автори: Г. Шелехова,

B. Новосьолова, Л. Скуратівський, Я. Остаф). Учені Національного науково-дослідного

інституту українознавства (С. Чемеркін,

C. Єрмоленко, А. Пономаренко, В. Шляхова) розробили концепцію створення електронно­го підручника з української мови на україно­знавчій основі для філологів, фахівців з украї­нознавства, учителів української мови та ук­раїнознавства, студентів і змоделювали та­кий підручник. Мета його - допомогти зас­воїти українську мову на українознавчій ос­нові, сприяти виробленню комунікативних умінь і навичок шляхом застосування аудіо- та відеоінформації про історичні пам' ятки Украї­ни; аудіоматеріали про українську музику й пісню, про видатних співаків, художників до­повнюють теоретичний лінгвістичний мате­ріал про мовну систему, сприяють розвиткові зв' язного мовлення.

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

В І Бадер - Електронна лінгводидактикагган і перспективи