М В Івановська, А В Велігура, А Ю Тищенко - Дослідження застосування збалансованої системи показників - страница 1

Страницы:
1  2 

УДК 332.142.6

М.В. Івановська, А.В. Велігура, А.Ю.Тищенко

ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАСТОСУВАННЯ ЗБАЛАНСОВАНОЇ СИСТЕМИ ПОКАЗНИКІВ В УПРАВЛІННІ РЕГІОНОМ, ЯК ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОЮ СИСТЕМОЮ

Дана стаття містить аналіз можливості використання збалансованої системи показників в управлінні регіоном. Здійснено аналіз показників, по яких можливо відстежувати ефективність управління регіоном. Запропоновано список показників збалансованої системи показників, що враховує екологічні та економічні чинники управління регіоном.

Ключові слова: Збалансована система показників (ЗСП), еколого-економічний розвиток, управління регіоном, екологічні показники, економічні показники

Постановка проблеми. Збалансована система показників (ЗСП) є інструментом стратегічного і оперативного управління, який дозволяє пов'язати стратегічні цілі організації з бізнес процесами і повсякденними діями.

Регіон є відносно самостійним господарюючим суб'єктом, який визначає свою стратегію розвитку і распоряджається деякими ресурсами для її досягнення. Саме тому ЗСП може бути застосована до розвитку регіону. Необхідність даного підходу обумовлена тим, що стратегічно орієнтоване управління розвитком регіону вимагає виконання ряду умов: узгодження цілей, завдань стратегії і ресурсів на її здійснення, взаємопов'язання стратегічних орієнтирів, показників короткострокового планування та програм соціально-економічного розвитку регіону, забезпечення збалансованості бюджетів регіону і муніципальних утворень.[3]

Для розвитку економіки регіону необхідна система показників що базується як на фінансовій, так і не фінансовій інформації, яка враховує зміни в зовнішньому середовищі.

Головне призначення Збалансованої системи показників (ЗСП) на регіональному рівні полягає в посиленні стратегії розвитку економіки регіону, її формалізації, проведенні і донесенні до кожного керівника регіону, забезпеченні моніторингу і зворотнього зв'язку з метою відстежування і генерації організаційних ініціатив у середині підсистем економічної системи, тобто всього регіону. [1]

Аналіз останніх досягнень і публікацій показав, що збалансована система показників є відносно новою технологією, розробленою Р.С. Капланом і Д.П. Нортоном [2]. Вживанням ЗСП в масштабах регіону займається Р.А. Проживін, в [3] їм запропоновані статистичні методи інформаційного забезпечення і моделювання ЗСП розвитку регіону. Так сама необхідність розробки Збалансованої системи показників для оцінки економіки регіону обґрунтована О.В. Чухаревой [1].

ООН і Всесвітнім Банком була запропонована методика, що дозволяє включити екологічний чинник в національні рахунки і в показники національного багатства. ООН була запропонована система еколого-економічного обліку (СЕЕО), направлена на облік екологічного чинника в національних статистиках. Дана система описує взаємозв'язок між станом довкілля та економікою країни. Взаємозв'язок виражений шляхом поєднання прийнятої ООН системи національних рахунків з урахуванням екологічних чинників і природних ресурсів.

"Зелені" рахунки базуються на коректуванні традиційних економічних показників за рахунок двох показників: вартісної оцінки виснаження природних ресурсів і еколого-економічного збитку від забруднення.

Всесвітнім Банком запропонований і розрахований для країн світу показник "дійсних заощаджень". Цей показник є результатом корекції валових внутрішніх заощаджень, тобто валового накопичення. Для деяких країн характерна ситуація, коли при формальному економічному зростанні відбувається екологічна деградація. Показник дійсних заощаджень показує необхідність компенсації виснаження природного капіталу за рахунок зростання інвестицій. Для подібних цілей в Норвегії і США створені спеціальні фонди, утворені за рахунок фіксованих відрахувань від видобутку паливно-енергетичних ресурсів, що виснажуються, для забезпечення майбутнього розвитку.

Метою статті є дослідження можливості вживання методів Збалансованої системи показників в управлінні розвитком регіону. Розробка показників для управління регіоном і врахування екологічних і економічних чинників.

Матеріали дослідження.

При впровадженні Збалансованої системи показників керівникам регіонів необхідно враховувати ряд чинників.

По-перше, здійснення змін у регіоні під ініціативним керівництвом її перших осіб.

По-друге, постійні зусилля, спрямовані на реалізацію стратегії і цілей окремих районів і муніципальних утворень.

По-третє, це - єдність у реалізації стратегії. Кожен керівник району або муніципального утворення повинен розуміти, у чому мета його дій в рамках загальної мети розвитку регіону.

По-четверте, загальна орієнтація районів регіону на реалізацію стратегічних цілей регіону в цілому.

По-п'яте, це - виклад стратегії і цілей розвитку регіону в операційній термінології.

Використання цього підходу, а також спеціальних інструментів ЗСП перетворює реалізацію стратегії на щоденно виконуване завдання. Проте при цьому слід пам'ятати, що цілі мають бути конкретними (зрозумілими), вимірними (у цифрах), погодженими із стратегією, досяжними (здійснимими), визначеними в часі. При цьому, цілі мають бути збалансованими і в рамках команди керівників в цілому, і в зонах відповідальності кожного з них.

Алгоритм формування збалансованої системи показників полягає в наступному. Стратегічні цілі розвитку регіону декомпозуються на подцілі до рівня виконавців. Визначаються показники ефективності для кожної з цілей підсистем економічної системи (регіону), а значення ключових показників ефективності (КПЕ) встановлюються з урахуванням їх взаємозв'язку. Здійснюється балансування критерійних значень КПЕ і визначаються зони відповідальності керівників. Одночасно з відміченим встановлюються процедури контролю досягнення цілей, а також коректування цілей і КПЕ.[1]

Управління регіоном базується на надійній інформації, яку можна отримати завдяки регіональній статистиці. Використовуючи метод, представлений в [3] сформована блокова схема побудови ЗСП еколого-економічного розвитку регіону на базі даних регіональної статистики, так само запропонована система статистичних показників що характеризують стратегічні цілі та містять чотири складові ЗСП еколого-економічного розвитку регіону.

Показники, представлені у схемі, відображають нероздільність природного, соціального, економічного, фінансового і політичного положення в регіоні і є найбільш поширеними і часто використовуваними для характеристики території.

Більшість авторів [2, 4] сходяться в думках, що всі показники поділяються на показники що максимізували соціально-економічний стан регіону, так звані показники-стимулятори, і що мінімізують - дестимуляторы. [4]

Таблиця 1.

Система статистичних показників генеральної стратегічної мети і чотири складових (блоків) ССП еколого-економічного розвитку регіону

_Блок «Екологічна складова»_

С1 - Кількість викидів у воду в наслідку кожного виду діяльності регіону % до попереднього року_

С2 - Кількість викидів в атмосферу в наслідку кожного виду діяльності регіону % до попереднього

року_

С3 - Площа земельних угідь схильних до ерозії в наслідку економічної діяльності % до попереднього

року_

С4 - Кількість викидів на душу населення від стаціонарних джерел % до попереднього року_

С5 - Кількість викидів на душу населення від пересувних джерел % до попереднього року_

С6 - Об'єм фінансових інвестицій в екологію регіону % до попереднього року_

С7 - Об'єм фінансових витрат на потреби екології % до попереднього року_

_Блок «Фінансова складова»_

Y1 - доходи консолідованого бюджету регіону % до валового регіонального продукту_

Y2 - податок на прибуток організацій % до валового регіонального продукту_

Y3 - податок на доходи фізичних осіб % до валового регіонального продукту_

Y4 - акцизи % до валового регіонального продукту_

Y5 - інші доходи консолідованого бюджету регіону % до валового регіонального продукту_

Y6 - витрати  консолідованого бюджету регіону на державну підтримку галузей народного

господарства % до валового регіонального продукту_

_Блок «Виробнича складова»_

Х1 - валовий регіональний продукт (у порівнянних цінах) % до попереднього року_

Х2 - індекс промислового виробництва % до попереднього року_

Х3 - індекс виробництва продукції по кожному виду діяльності в регіоні % до попереднього року_

Х4 - індекс виробництва продукції по кожному виду діяльності в регіоні % до попереднього року_

Х5 - індекс виробництва продукції по кожному виду діяльності в регіоні % до попереднього року_

_Блок «Соціальна складова»_

Z1 - реальний дохід населення % до попереднього року_

Z2 - коефіцієнт фондів (співвідношення грошових доходів  10% найбільш і  10% найменш

забезпеченого населення), раз_

Z3 - співвідношення средньодушевих грошових доходів із розміром прожиткового мінімуму %_

Z4 - питома вага в грошових витратах населення витрат на придбання нерухомості, зміна

заборгованості по кредитах, зміна засобів на рахівницях індивідуальних підприємців %_

Z5 - індекс фізичного об'єму звороту роздрібної торгівлі % до попереднього року_

Z6 - темпи зростання зайнятих в економіці % до попереднього року_

Z7 - доля зайнятих в промисловості %_

Z8 - доля зайнятих в сільському і лісовому господарстві %_

Z9 - доля зайнятих на транспорті і зв'язку %_

Z10 - доля зайнятих в будівництві %_

Z11 - доля зайнятих в торгівлі, громадському харчуванні, оптовій торгівлі продукцією виробничо-технічного призначення, заготовках %_

У Стислому «зеленому» довіднику, що випускається Всесвітнім Банком містяться багато екологічних і економічних показників, виділяється агрегований індикатор дійсних заощаджень більш ніж по 200 країнам. У довіднику виділені наступні показники:

1. Загальні:

• Чисельність населення, млн.;

• Площа;

ВВП ($ блн.);

2. Населення:

• ВНП на душу населення. Метод Атласу ($);

• Міське населення (% від загального числа);

• Зростання міського населення (середньорічний %, 1990-2008);

• Зростання чисельності населення (в середньому % річних 1990­2008);

3. Сільське господарство:

• Землі сільськогосподарського призначення (% від площі);

• Продуктивність сільського господарства (додана вартість на одного працівника, 2000 $);

• Індекс виробництва харчових продуктів (1999-2001 = 100);

• Щільність сільського населення (люд / км2 орних земель);

4. Ліси і біологічна різноманітність:

• Площа лісів (% від площі);

• Вирубка лісу (середньорічний %, 1990-2007);

• Території, що національно охороняються (% від площі);

• Зникаючих видів, ссавців;

• Зникаючих видів, птиць;

• Зникаючих видів, риб;

• Зникаючих видів, вищі рослини;

• ГЕФ переваги індексу біорізноманітності (0-100, медіана 1,5);

5. Енергетика:

• ВВП на одиницю енергоспоживання (2005 ППС $ / кг нафтового еквіваленту)

• Вжиток енергії на душу населення (кг нафтового еквіваленту)

• Енергія з біомаси продукції і відходів (% від загального числа)

• Вжиток електроенергії на душу населення (кВт)

• Електрика, вироблена з використанням викопного палива (% від загального числа)

• Електрика, вироблена на гідроелектростанціях (% від загального числа)

6. Забруднення:

C02 викидів на одиницю ВВП (ППС в дол. США kg/2005)

C02 викидів на душу населення (тонн)

• С02 зростання викидів (%, 1990-2006)

• Тверді частки

• Транспортний  сектор  вжитку енергії  на душу  населення (кг нафтового еквіваленту)

7. Водопостачання і каналізація:

• Внутрішні ресурси прісної води на душу населення ( м2)

• Вжиток прісної води

• Всього (% до внутрішніх ресурсів)

Сільське господарство (% від загального виведення прісної води)

• Доступ до покращених джерел води (% від загальної чисельності населення)

Сільські (% сільського населення)

Міські (% міського населення)

• Доступ   до   покращених  засобів   санітарії   (%   від загальної чисельності населення)

Сільські (% сільського населення)

Міські (% міського населення)

8. Здоров'я:

• Гостра респіраторна інфекція (% дітей у віці до п'яти років)

• Діарея поширеність (% дітей у віці до п'яти років)

• Смертність до п'яти років (на 1000 живонароджених)

9. Сукупні національні показники:

• Валові заощадження (% від ВНП)

• Вжиток основного капіталу (% від ВНП)

• Витрати на освіту (% від ВНП)

• Виснаження енергії (% від ВНП)

• Мінеральні виснаження (% від ВНП)

• Чисте виснаження лісів (% від ВНП)

• Збиток від С02 (% від ВНП)

• Збиток від викидів твердих часток (% від ВНП)

• Дійсне збереження (% від ВНП)

Згідно Стислого «зеленого» довідника Всесвітнього Банку, Україна входить до групи країн «Європа і Центральна Азія», куди так само входять Вірменія, Азербайджан, Білорусь, Росія, Грузія, Туркменістан, Узбекистан і тому подібне Так само кожна країна у Стислому «зеленому» довіднику класифікується по рівню доходів на країни з низьким рівнем доходу, з середнім рівнем і високим рівнем.

До країн з низьким рівнем доходу відносяться ті, чий ВНП на душу населення менш або рівний $ 975 в 2008 році.

До країн з середнім рівнем доходу відносяться ті, чий ВНП на душу населення вище $ 975, але менше або рівний $ 11906. Група підрозділяється на країни з рівнем доходу нижче середнього і вище середнього маючи дохід нижче або вище $3855 відповідно.

До країн з високим рівнем доходу відносяться ті, чий ВНП на душу населення вище $ 11906.

Згідно розділенню по рівню доходу Україна знаходиться в групі з рівнем доходу нижче середнього. Дані по групах представлені в таблиці 2.

Таблиця 2.

Чисельність населення, млн.;

 

46

Площа;

 

579

ВВП ($ блн.);

 

180,4

Показники

Україна

Європа і Централь на Азія

Група з нижче середнього рівнем

доходу

Населення:

ВНП на душу населення. Метод Атласу ($);

3210

7350

2073

Міське населення (% від загального числа);

68

64

41

Зростання міського населення (середньорічний %, 1990­2008);

-0,5

0,2

3

Зростання чисельності населення (в середньому % річних. 1990-2008);

-0,6

0,1

1,4

Сільське господарство:

Землі сільськогосподарського призначення (% від площі);

71

28

50

Продуктивність сільського господарства (додана вартість на одного працівника, 2000 $);

2,019

2,797

589

Індекс виробництва харчових продуктів (1999-2001 = 100);

108

113

123

Щільність сільського населення (люд / км2 орних земель);

46

144

516

Ліси і біологічна різноманітність:

Площа лісів (% від площі);

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

М В Івановська, А В Велігура, А Ю Тищенко - Дослідження застосування збалансованої системи показників