Ю М Петрушенко - Дослідження зв'язку між культурними та економічними показниками суспільного розвитку соцієтальний підхід - страница 1

Страницы:
1  2  3 

нию, которое она ищет. Что касается иллюзии власти, то так как у организации есть власть, человек, принадлежащий этой организа­ции, считает, что некоторая часть этой власти его собственная.

Так же произошли изменения и в источниках власти, и в инст­рументах ее осуществления. Организация и связанная с ней ус­ловная власть являются теперь основными источниками и инст­рументами в современном осуществлении власти.

Литература

1. Дементьев В. В. Власть: экономический анализ. Основы эконо­мической теории власти: Монография /В.В. Дементьев. Донецк: Каштан, 2003. — 200 с.

2. Galbraith J.K. The anatomy of power./ J.K. Galbraith. London, 1984. — Р. 189.

3. Тоффлер Э. Метаморфозы власти. / Э.Тоффлер; пер. с англ. В. В. Бе-лококсовой. М.: ООО «Издательство АСТ», 2003. — 669 с.

4. Ман Т. Богатство Англии во внешней торговли или баланс нашей внешней торговли как регулятор нашего богатства. [Электронный ре­сурс] Режим доступа: http://gallery.economicus.ru/cgi-bin/ frame_rightn_ newlife.pl?type=in&links=./school/mercantilism/works/mun_w1 .txt&img=work s_small.jpg&name=mun — (30.04.2010)

5. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов./ А. Смит. М.: Издательство социально-экономической литературы, 1962. — 677 с.

6. Маркс К. Капитал. Т.1 / К. Маркс. М.: Издательство политиче­ской литературы,1983. — 727 с.

Стаття надійшла до редакції 15.05.2009 р.

Ю. М. Петрушенко, канд. екон. наук, Сумський державний університет

ДОСЛІДЖЕННЯ ЗВ'ЯЗКУ МІЖ КУЛЬТУРНИМИ ТА ЕКОНОМІЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ СУСПІЛЬНОГО РОЗВИТКУ: СОЦІЄТАЛЬНИЙ ПІДХІД

АНОТАЦІЯ. У статті наведено результати дослідження взаємозв'язку показників культурного та економічного розвитку суспільства. На ос­нові аналізу статистичних даних обґрунтовано гіпотезу про зростання ролі соціокультурних факторів у формуванні тенденцій суспільного розвитку.

КЛЮЧОВІ СЛОВА. Економічний розвиток, індекс людського розвитку, со-ціокультурні фактори, соцієтальний підхід, рейтинги міст.

© Ю. М. Петрушенко, 2010

55

Соцієтальний підхід в економічній теорії розглядає суспільст­во як єдину цілісну систему, яка складається з економічної, соці­альної, політичної, культурної та інших підсистем. Цей підхід знаходить свою реалізацію в різних напрямах економічної думки, заснованих на розумінні суспільства як цілісності, в якій еконо­мічна система складає лише один із аспектів, перш за все в теорії інституціоналізму.

Наукові праці економістів можна поділити на дві умовні гру­пи: першу становлять теорії, згідно з якими економічна система є базовою і самостійною, від якої залежать інші підсистеми су­спільства, а другу — ті, в яких соціокультурні фактори або вра­ховуються, або взагалі вважаються визначальними.

Згідно з К. Поланії [1] за цим критерієм можна виділити такі групи основних учених-економістів, які закладали основи як еко-номістичного, так і соцієтального підходу.

1. Початковий соцієтальний підхід (Ш. Монтеск'є, Ф. Кене, А. Сміт).

2. Початковий економістичний підхід (Д. Таунсенд, Т. Мальтус, Д. Рікардо).

3. Повернення до соцієтального підходу (Г. Кері, Ф. Ліст, К. Маркс).

4. Повернення до економістичного підходу (К. Менгер).

5. Синтез соцієтального і економістичного підходів (М. Вебер). М. Вебер є одним із засновників інституціонально-соціоло-

гічний напряму економічних досліджень, що виник на початку XX ст. і сьогодні вважається «старим» інституціоналізмом, оскільки з 50—60-х pp. XX ст. формується новий науковий напрям, пред­ставники якого працюють на межі економічної теорії та інших суспільних наук — соціології, політології, культурології тощо, — і отримав назву неоінституціоналізму.

Неоінституціоналізм як особлива економічна теорія отримала визнання у 80—90-х pp. XX ст. Зазвичай виділяють такі сфери неоінституціонального аналізу:

^ економіко-пoлітологічні дослідження (теорія суспільного вибору, політична економія регулювання);

^ економіко-правові дослідження (теорія прав власності, пра­ва та злочинності);

^ економіко-соціологічні дослідження (нова інституціональ-на економіка);

^ економіко-історичні дослідження (нова економічна історія). Останнім часом спостерігається збільшення кількості публі­кацій у ще одній сфері неоінституціоналізму, що пов'язана з ана­лізом впливу соціокультурних факторів на економічний розвиток суспільства.

Серед учених, праці яких мали суттєвий вплив на розвиток цього напряму досліджень, необхідно відзначити Г. Хофстеда [2], Р. Інглхарта [3], Ф. Тромпенаарса [4], П. Дімаджіо [5], С. Хан-тінгтона [6], Ф. Фукуями [7] та ін.

Вплив соціокультурних факторів на економічні показники розвитку окремих регіонів та територій досліджували С. Анхольт [8], Ф. Котлер, Д. Хайдер, І. Рейн [9, 10], Д. Тросбі [11], Н. Смел-сер, Р. Сведберг [12], М. Неш [13], С. Готц [14], С. Лендрі [15], К. Лінч [16], Дж. Уррі [17], Дж. Холден [18].

У той же час питання: «при яких умовах культурний розвиток визначається економічними досягненнями, а при яких — соціо-культурні показники починають визначати економічну динамі­ку?» — залишається відкритим.

Метою цієї статті є аналіз характеристик культурного та еко­номічного розвитку суспільства та визначення на цій основі тен­денцій взаємозв'язку між ними.

Ще з роботи М. Вебера «Протестантська етика і дух капіталі­зму» відомо, що не всі культури однаково сприяють розвитку економічних відносин. Для перевірки цієї гіпотези ми вирішили перш за все проаналізувати зв' язок соціокультурних та економіч­них показників розвитку провідних країн світу.

Використовуючи значення показників Г. Хофстеда для Украї­ни та значення культурних вимірників для інших країн світу, за формулою середньої геометричної культурних вимірників (1) ми здійснили порівняльний аналіз вітчизняної культури та культур інших країн та розрахували показники дистанції культур.

CD =1^=-,(1)

4(5) V '

де CD — показник дистанції культур (culture distance);

SAi — кількісна оцінка і-го культурного вимірника для Украї­ни (від 0 до 100);

STi — кількісна оцінка і-го показника культури для країни-цілі

(від 0 до 100);

і — індекс чотирьох (дистанція влади (PDI), уникнення невпев­неності (UAI), індивідуалізм / колективізм (IND), чоловіче / жі­ноче начало (MAS), ) або п'яти (+«довгострокова орієнтація» (LTO)) показників культури Г. Хофстеда, за якими порівнюються країни (п' ятий показник довгострокової орієнтації був визначе­ний не для всіх країн), і = (1.. .4(5)).

Відповідно, дві країни, для яких CD — 0, характеризуються дуже подібними національними, а відповідно й корпоративними культурами, а для яких CD — 50 (це максимальне значення дано­го показника) — діаметрально протилежними.

За наведеними у таблиці 1 показниками дистанції культур близькими до України є культури таких країн, як Румунія, Болга­рія, Російська федерація, Греція, Польща, Португалія, Іспанія, Франція, Чеська республіка.

Таблиця 1

ЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ДИСТАНЦІЇ МІЖ УКРАЇНСЬКОЮ КУЛЬТУРОЮ ТА КУЛЬТУРАМИ ІНШИХ КРАЇН*

п/п

Країна

PDI

UAI

IND

MAS

LTO

CD

1

Україна

78

93

30

54

40

 

2

Румунія

90

90

30

42

 

4,31

3

Болгарія

70

85

30

40

 

4,50

4

Російська Федерація

93

95

39

36

 

6,29

5

Греція

60

112

35

57

 

6,70

6

Польща

68

93

60

64

32

6,82

7

Португалія

63

104

27

31

 

7,43

8

Іспанія

57

86

51

42

 

8,20

9

Франція

68

86

71

43

30

9,06

10

Чеська республіка

57

74

58

57

13

9,64

11

Бельгія

65

94

75

54

 

11,71

12

Індія

77

40

48

56

61

11,96

13

Японія

54

92

46

95

80

12,83

14

Німеччина

35

65

67

66

31

13,00

15

Італія

50

75

76

70

 

14,75

16

Угорщина

46

82

80

50

 

15,13

17

Канада

39

48

80

52

23

15,92

Закінчення табл. 1

п/п

Країна

PDI

UAI

IND

MAS

LTO

CD

18

Китай

80

60

20

50

118

17,08

19

США

40

46

91

62

29

17,39

20

Швейцарія

34

58

68

70

 

17,43

21

Ізраїль

13

81

54

47

 

17,67

22

Фінляндія

33

59

63

26

 

17,77

23

Великобританія

35

35

89

66

25

19,04

24

Австрія

11

70

55

79

 

19,79

25

Швеція

31

29

71

5

33

20,43

26

Ірландія

28

35

70

68

 

21,88

27

Данія

18

23

74

16

 

27,25

* Розраховано за даними досліджень Г. Хофстеда // www.geert-hofstede.com/ hofstede_ dimensions.php

Країни з культурами, що найбільш відрізняються від україн­ської, є Данія, Ірландія, Швеція, Австрія, Великобританія, Фін­ляндія, Ізраїль, Швейцарія, США.

Якщо розглянути показники дистанції культур та провідні міжнародні індекси, що характеризують сучасні національні еко­номічні та соціальні переваги (табл. 2), то навіть без точних роз­рахунків легко помітити, що між цими рядами даних існує тісний зв' язок (індекси кореляції вищі ніж 0,7).

Ці дані демонструють зв'язок між економічними та соціально-культурними показниками розвитку. Культурні вимірники країн, які займають провідні позиції в рейтингах соціально-еконо­мічного розвитку, досить далекі від України. І, навпаки, культур­но близькі країни знаходяться у відстаючій групі.

Наступним кроком у визначенні зв'язку між соціокультурни-ми і регіональними показниками є аналіз розвитку невеликих те­риторій, насамперед міст.

Соціологічні дослідження західних науковців вказують на на­явність тенденції, відповідно до якої більшість успішних людей у всьому світі віддають пріоритет прагненню жити в тому або ін­шому місті (чи регіоні) порівняно з прагненням працювати в тій або іншій фірмі.

У цьому контексті доречно звернути увагу на рейтинг іміджу міст за методикою С. Анхольта (Anholt City Brands Index CBI). Ця база даних ґрунтується на результатах міжнародного дослі­дження, яке щорічно проводиться в 20 провідних розвинених країнах чи тих, що розвиваються, методом особистих інтерв'ю серед 10 000 респондентів віком від 18 років. У ході дослідження оцінюється сприйняття мешканцями цих 20 країн іміджу 50 най­більших міст світу. Міста, у свою чергу, оцінюються за шістьома основними критеріями:

1) враження від міста: учасникам опитувань пропонували оці­нити враження від міста, знання про нього та сприйняття значен­ня міста;

2) люди: наскільки доброзичливими та привітними є мешкан­ці міста і наскільки легко людям, які щойно прибули, «влитися в суспільство»;

3) розташування: оцінюється розташування міста, його краса й естетичні якості, клімат місцевості;

4) інфраструктура: зручність міської інфраструктури, напри­клад, розташування та якість громадських установ;

Таблиця 2

ЗВ'ЯЗОК МІЖ КУЛЬТУРНИМИ ПОКАЗНИКАМИ ТА МІЖНАРОДНИМИ ІНДЕКСАМИ*

п/п

Країна

CD

Індекс людського розвитку (дані за 2006 рік, опубліковані в 2008 році)

Індекс глобальної конкурентоспромо­жності (2008—2009 роки)

Індекс економічної свободи (2009 рік)

1

Україна

 

0,786

4,09

48,80

2

Румунія

4,31

0,825

4,10

63,20

3

Болгарія

4,50

0,834

4,03

64,60

4

Російська Федерація

6,29

0,806

4,31

50,80

5

Греція

6,70

0,947

4,11

60,80

6

Польща

6,82

0,875

4,28

60,30

7

Португалія

7,43

0,9

4,47

64,90

Закінчення табл. 2

п/п

Країна

CD

Індекс людського розвитку (дані за 2006 рік, опубліковані в 2008 році)

Індекс глобальної конкурентоспромо­жності (2008—2009 роки)

Індекс економічної свободи (2009 рік)

8

Іспанія

8,20

0,949

4,72

70,10

9

Франція

9,06

0,955

5,22

63,30

10

Чеська республіка

9,64

0,897

4,62

69,40

11

Бельгія

11,71

0,948

5,14

72,10

12

Індія

11,96

0,609

4,33

54,40

13

Японія

12,83

0,956

5,38

72,80

14

Німеччина

13,00

0,94

5,46

70,50

15

Італія

14,75

0,945

4,35

61,40

16

Угорщина

15,13

0,877

4,22

66,80

17

Канада

15,92

0,967

5,37

80,50

18

Китай

17,08

0,762

4,70

53,20

19

США

17,39

0,95

5,74

80,70

20

Швейцарія

17,43

0,955

5,61

79,40

21

Ізраїль

17,67

0,93

4,97

67,60

22

Фінляндія

17,77

0,954

5,50

74,50

23

Великобританія

19,04

0,942

5,30

79,00

24

Австрія

19,79

0,951

5,23

71,20

25

Швеція

20,43

0,958

5,53

70,50

26

Ірландія

21,88

0,96

4,99

82,20

27

Данія

27,25

0,952

5,58

79,60

 

Коефіцієнти кореляції

0,71

0,75

0,74

* Розраховано за даними офіційних сайтів Організації об'єднаних націй — www.hdr.undp.org/en/media /HDI_ 2008_ EN_ Tables.pdf., Світового економічного форуму — www.weforum.org /pdf/gcr/2008/rankings.pdf., Стратегічного дослідницького інституту США Heritage Foundation («Спадщина») — www.heritage.org /index/Ranking.aspx.

5) ритм життя: сприятливі умови для відпочинку та туризму, наявність у місті цікавих місць для проведення вільного часу й доз­вілля;

6) потенціал: економічні й освітні можливості міста (можливо­сті пошуку роботи, ведення бізнесу чи отримання вищої освіти тощо) [19].

CBI індекс оцінює сприйняття кожного міста через можли­вість комфортного проживання, роботи чи відпустки. Він дає можливість зрозуміти, які саме фактори прискорюють чи спо­вільнюють розвиток бізнесу в тому чи іншому місті, що є дуже важливим в умовах невизначеності економічної ситуації.

Перше місце в загальному рейтингу брендів міст світу С. Ан-хольта за 2009 рік зайняв Париж, за ним відповідно — Сідней, Лондон, Рим і Нью-Йорк, Барселона, Сан-Франциско, Лос-Андже­лес, Відень і Мадрид.

У таблиці 3 наведені рейтинги міст, які зайняли перші три міс­ця за кожним із шести критеріїв, а також по два міста, що посіли два інших місця за шістьома параметрами [20].

Таблиця 3

РЕЙТИНГИ МІСТ ЗА КОЖНИМ ПАРАМЕТРОМ ІНДЕКСУ С. АНХОЛЬТА

Враження від міста

Розташування

Інфраструктура

1. Лондон

2. Нью-Йорк

3. Париж 12. Пекін

50. Джидда

1. Сідней

2. Рим

3. Париж 37. Чикаго 50. Бомбей

1. Сідней

2. Торонто

3. Амстердам 6. Ванкувер 27. Прага

Люди

Ритм життя

Потенціал

1. Сідней

2. Торонто

3. Мельбурн 33. Сінгапур

46. Каїр

1. Париж

2. Нью-Йорк

3. Рим

14. Ріо-де-Жанейро 46. Варшава

1. Лондон

2. Нью-Йорк

3. Сідней 8. Бостон 29. Гонконг

Незважаючи на те, що Сідней зайняв перші місця за трьома з шести параметрів, які враховує індекс, Париж посів більш високе місце за соціокультурними показниками «враження від міста» та «ритм життя», завдяки чому це місто посіло перше місце в за­гальному рейтингу. Аналогічно міста з очевидною перевагою тільки за одними показниками опинилися на невисоких місцяхчерез низькі значення за іншими параметрами. Навіть так звані міста-лідери відрізняються неоднозначною оцінкою серед меш­канців розвинених країн і тих, що розвиваються.

Страницы:
1  2  3 


Похожие статьи

Ю М Петрушенко - Дослідження зв'язку між культурними та економічними показниками суспільного розвитку соцієтальний підхід

Ю М Петрушенко - Міжнародні тенденції соціалізації діяльності підприємств