Г Аркушин - Назви осіб із суфіксом -іст-а у лемківських говірках - страница 1

Страницы:
1  2 

ЛЕМКІВСЬКИЙ ДІАЛЕКТ У ГРАМАТИЧНОМУ АСПЕКТІ

 

 

 

 

 

 

 

Григорій АРКУШИН (Луцьк) ©2009

 

НАЗВИ ОСІБ ІЗ СУФІКСОМ -ІСТ-А У ЛЕМКІВСЬКИХ ГОВІРКАХ

Серед усіх українських діалектів лише лемківський відзначається значною кількістю дериватів із західнослов 'янським суфіксом -ist-a. Ці лексеми збільшують кількість загальних іменників чоловічого роду із флексією -а, щоналежатьдопершої відміни (вінших українських діалектах таке закінчення мають лише антропоніми та іменники спільного роду).

Ключові слова: лемківський діалект, дериват, суфікс -ist-a, флексія -а.

Лемківський діалект, перебуваючи в оточенні західнослов'янських мов, поступово нівелюється, втрачаючи свої оригінальні риси і піддаючись значному впливові державних -словацької та польської - мов, тому кількість носіїв цих говірок поступово зменшується. Однак зазначимо, що мовлення жителів краю досить докладно зафіксоване і проаналізоване в різних виданнях - статтях, атласах, збірниках текстів, словниках і т.д., тобто його збережено для науки (на жаль, не кожен український діалект може похвалитися стількома публікаціями), аотже, легко можна визначити лемківські оригінальні риси.

Так, А. Залеський підкреслював (тут і далі цитати подаємо в оригіналі): "Лемківський говір має і такі особливості, що витворилися в ньому спонтанно, незалежно від інших мов, наприклад, ствердіння приголосних у кінці багатьох слів: кін «кінь», оген «вогонь», смерт «смерть»; частий перехід прийменника (іпрефікса) в перед приголосним в г або х: ^лежит г бо'лоті, ^пішов г другий бік, с^тойіт х ко^морі, г*довец, вперед та ін. [...] По суті лише одномісний наголос і ствердіння приголосних типу кін, смерт є суто лемківськими рисами" [Залеський: 71]. Це ж відзначає і Я. Ріґер: "Диспалаталізация согласных в вьіголосі, узнавана за єдну з найважнійшьіх лемківскьх примет в дискусиях про границі діалекту, характеризує предо вшыткым землі на пілніч од Карпат од заходу по Вислок" [Ріґер: 53] (див. також [Misiak: 88]). Нашим завданням є встановлення й інших лемківських оригінальних рис.

Оскільки загальновизнаним (за незначними винятками) є український статус лемківських говірок, то і їхній опис усіх мовних рівнів дослідники проводять у порівнянні з українською загальнонародною мовою. Так, зразком для опису лемківського відмінювання іменників узято поділ на відміни іменників української літературної мови, пор.: "Dla rzeczownika wyrozniono cztery paradygmaty fleksyjne. Podziahi rzeczownikow na deklinacje dokonano wedlug typowych zestawow koncowek. Do dwoch typow odmiany naleza rzeczowniki tylko jednego rodzaju (typ III - rzeczowniki rodzaju zenskiego, typ IV - rodzaju nijakiego), a w dwoch pozostalych typach mieszcza si? rzeczowniki roznych rodzajow (typ I - rodzaju zenskiego, m?skiego, tzw. rodzaju wspolnego; typ II - rzeczowniki m?skie i nijakie)" [Misiak: 94-95]. При цьому мовознавці змушені подавати ще таке уточнення: "Склонёваня назьвників муж. р. закінченьх в ном. єд. ч. на -а, указує, же в русиньскім языку назывникы муж. роду на (староста, Ґазда, слуга, судця) ся приклонили к мужскій деклінації u-основы" [Ябур, Плішкова: 169]; "Як окремий підгап [серед іменників І одміни. - Г. А.] выдшяме декотры назывникы мужского роду на -а, напр.: ґазда, староста, дружба" [Фонтаньскій: 229]. Таке ж уточнення і в академічному виданні граматики української літературної мови: "Івідмінаєнайхарактернішою для іменників жіночого роду; іменники чоловічого роду в ній представлені передусім власними іменами, прізвищами та ще деякими назвами" [СУЛМ: 83].

Отже, говорячи про окремий підтип іменників ч.р. на -а, дослідники наводять не так уже й багато прикладів, хоч за "Словником Лемківської Говірки" П. Пиртея (П) уцьомудіалектіїх більше сотні, серед яких переважають найновіші запозичення із суфіксом -іст-а.

Оскільки лемківський діалект клином "урізався" між польською і словацькою мовами, то, зрозуміло, саме з цих мов у ньому вжито і найбільше запозичень (див.: [Лесів: 70-77; Залеський: 70-71]), причому на півночі переважають полонізми, ана півдні словакізми. Але звернемо увагу на таке досить суттєве зауваження: "Русиньскы діалект на Словеньску переберають із словенчшы не лем єднотливы лексемы, але і дакотры словотворны елементы, якы вытискують бывшы выходославяньскы форманты, пор. слк. суфшсы -dren, -ista, -icka i другы: винарень, колкарень, ошіпарень; гуслиста, фодбалиста, гокеїста..." [Ванько: 77]. З цим погоджуються і дериватологи В. Ябур і А. Плішкова: "...Были перевзяты не лем самотны слова, але ай дерівачші елементы, котры зачінають вытисковати ісконно выходнославяньскы, напр.: а) суф. -арень (винарень, колкарень), хоць іщі суть функчны і паралелны формы із суф. -арня (винарня, пекарня, цукрарня); б) суф. -іста/-іта (гусліста, комбайніста, машиніста, тракторіста), котрый цалком вытиснув восточнославяньскый -іст; в) суф. -іч/-ічка (доїч/доїчка, кресліч/креслічка), ныхто уж теперь в подобных прикладах не ужыге бывшый -арь/-арька, хоць він є жывый і продукпвный (коминарь, малярь/малярька іт.п.) ато зато, же з новов лексіков были перевзяты і єй дерівачші елементы"

[Ябур, Плішкова: 197-198].

Але, на нашу думку, тут дещо перебільшений словацький вплив. Як уже зазначали вище, для аналізу використано лемківську лексику, подану в "Словнику Лемківської Говірки" П. Пиртея (П), що містить понад 15 000 слів. Це перебільшення можна проілюструвати такою таблицею лемківсько-словацько-польських паралелей, які виписані з популярних однотомних словників цих мов: Maly Slownik J?zyka Polskiego. - Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 1993. - 1181 s. [MSJP]; Isacenko A.V., Kollar D. Slovensko-rusky slovnfk. - Bratislava: Slovenske Pedagogicke Nakladatel'stvo, 1970. - 619 s. [SRS]; Bunganic P. Slovensko-ukrajinsky slovnfk. - Bratislava: Slovenske Pedagogicke Nakladatel'stvo, 1985. - 674 s. [SUS]:

Лемківські слова

авантуриста (П: 1) автомобіліста (П: 1) акордеоніста (П: 3) активіста (П: 3) алярміста (П: 3) альпініста (П: 4) альтиста (П: 4) анархіста (П: 4) арабіста (П: 6) артиста (П: 7) артилєриста (П: 7) асиста (П: 7) атеїста (П: 8) баяніста (П: 12) бойкотиста (П: 17) бубниста (П: 21) віольончеліста (П: 33) ґерманіста (П: 40) ґімназиста (П: 41) еґоїста (П: 67) євангелиста (П: 69) кавалєриста (П: 109) капіталіста (П: 111) комуніста (П: 122) лєґійоніста (П: 136)


ліцеїста (П: 137)

мариніста (П: 144)

марксиста (П: 144)

матеріяліста (П: 145)

матуриста (П: 145)

машиніста (П: 146)

месіяніста (П: 147)

металіста (П: 148)

моделіста (П: 151)

морзиста (П: 153)

моториста (П: 154)

мотоцикліста (П: 154)

муляжиста (П: 154)

натураліста (П: 171)

нациста (П: 172)

новеліста (П: 179)

окуліста (П: 192)

оптиміста (П: 195)

орґаніста (П: 195)

пезажиста (П: 205)

плянериста (П: 215)

рабуліста 'правний крутій' (П: 242)

радиста (П: 242)

реаліста (П: 244)

реванжиста (П: 244)

резервіста (П: 244)

рецидивіста (П: 245)


ровериста (П: 247) романіста (П: 253) славіста (П: 263) соліста (П: 266) специяліста (П:

268)

статиста (П: 272) сценариста (П:

278)

терориста (П: 284) урбаніста (П: 296) фаталіста (П: 302) філятеліста (П:

304)

формаліста (П:

305)

фортеп'яніста (П:

305)

фотожурналіста

(П: 305)

шахіста (П: 325) штанґіста б/р (П:

332)

юриста (П: 337)

Словацька мова

 

automobilista (SRS: 20) aktivista (SRS: 16) alpinista (SRS: 17) anarchista (SUS: 44) artista (SUS: 45)

 

ateista (SUS: 46)

 

 

 

germanista (SUS: 110) egoista (SUS: 101)

 

kapitalista (SRS: 114) komunista (SUS: 170)

 

 

marxista (SRS: 151) materialista (SUS: 215)

 

 

 

 

 

motorista (SUS: 226)

 

naturalista (SUS: 248) nacista (SRS: 170) novelista (SUS: 268)

optimista (SRS: 235) organista (SUS: 320)

 

rabulista (SUS: 429) realista (SUS: 433)

recidivista (SUS: 434) romanista (SUS: 442) slavista (SUS: 477) solista (SUS: 483)

 

 

terorista (SUS: 523) urbanista (SUS: 549)

filatelista (SRS: 78) sachista (SUS: 508)

 

 

 

Польська мова

 

automobilista (MSJP: 27) akordeonista (MSJP: 6) aktywista (MSJP: 7)

 

alpinista (MSJP: 10)

 

anarchista (MSJP: 13)

artysta (MSJP: 22) artylerzysta (MSJP: 22) asysta (MSJP: 24) ateista (MSJP: 25)

 

 

wiolonczelista (MSJP: 1024)

gimnazjalista (MSJP: 219) egoista (MSJP: 179)

kawalerzysta (MSJP: 304) kapitalista (MSJP: 295) komunista (MSJP: 332) legionista (MSJP: 384) licealista (MSJP: 389) marynista (MSJP: 421) marksista (MSJP: 420) materialista (MSJP: 424) maturzysta (MSJP: 425) maszynista (MSJP: 423)

 

 

 

motorzysta (MSJP: 454) motocyklista (MSJP: 454)

 

 

nowelista (MSJP:

514)

okulista (MSJP:

565)

optymista (MSJP:

574)

organista (MSJP:

575)

pejzazysta (MSJP:

609)

 

 

realista (MSJP: 774)

rezerwista (MSJP:

783)

recydywista

(MSJP: 774)

rowerzysta (MSJP:

790)

slawista (MSJP: 855)

solista (MSJP: 862)

specjalista (MSJP:

865)

statysta (MSJP: 880)

scenarzysta (MSJP:

833)

terrorysta (MSJP:

939)

urbanista (MSJP:

986)

fatalista (MSJP: 194)

filatelista (MSJP: 197)

formalista (MSJP: 203)

 

szachista (MSJP:

900)

sztangista (MSJP:

913)

jurysta (MSJP: 286)

Як бачимо з таблиці, на становлення лемківських словотвірних діалектизмів, зафіксованих П. Пиртеєм, виявлено не такий уже великий вплив словацької мови, бо з нею прямих відповідників маємо лише 28, тоді як польських паралелей - 47! Окрім цього, виявлено понад півтора десятка лемківсько-польських дериватів, що відсутні у словацькій мові, пор.: п. rowerzysta

-    слц. cyklista (SUS: 68), п. pejzazysta - слц. krajindr (SUS: 177), п. akordeonista - одц. акордеон -chromaticka harmonika (SUS: 114), п. artylerzysta - одц. delostrelec (SUS: 77), п. kawalerzysta -слц. jazdec (SUS: 149), п. legionista - слц. legiondr (SRS: 140), п. maturzysta - слц. maturant (SRS: 153), п. maszynista - слв. strojvodca (SRS: 430), п. specjalista - слц. odbornik (SRS: 213), п. sztangista

-    слц. vzpierac (SUS: 613); додамо, що за доступними нам джерелами, у словацькій мові не виявлені такі деривати-відповідники до лемківських слів: фортепіаніста - слц. klavirista (SRS: 117), бубніста - слц. bubenik (SRS: 31), металіста - слц. kovorobotnik (SRS: 126), моделіста -слц. modeldr (SRS: 164),радиста - слц. radiotelegrafista (SRS: 365).

Крім цього, суфікс -ist-a у польській мові може мати ще й фонетичний варіант -yst-a, як і в лемківських говірках - -іст-а та -ист-а (див. приклади у таблиці), асловацькамоватаких варіантів не має. Тому вважаємо, що на становлення лемківських дериватів більший вплив все-таки польської, а не словацької мови (порівняйте, напр., одностайне переконання дослідників, що наголос на передостанньому складі в західнолемківських говірках - це вплив саме польської мови).

Повертаючись до лемківських ім. ч. р. на -а, зазначимо, що кількісно їх значно більше, ніж в інших українських говірках, іценетількичерездериватиз-іст-а/-ист-а, айтому, що частина слів прийняла закінчення -а, хоч в інших українських діалектах вони здебільшого з нульовим закінченням, пор.: анальфабета 'неписьменний' (П: 4), аристократа (П: 6), архімандрита (П: 7), асцеста 'аскет' (П: 8), бандита (П: 11), виновайця (П: 32), дипльомата (П: 57), ерудита (П: 68), єзуїта (П: 69), інваліда (П: 105), кадета (П: 109), мандрита 'наставник чоловічого монастиря' (П: 143), нумізмата (П: 180), опонента (П: 194), оркестра (П: 195), оркестранта (П: 195), рецензента (П: 245), саталіта 'місяць' (П: 257), сатрапа (П: 257), сектанта (П: 258), солєнізанта 'іменинник' (П: 266), супостата (П: 277), терапевта ч. іж. (П: 283), хіроманта (П: 309); пор. також: ґадула 'балакун' (П: 38), загладця 'марнотратник' (П: 78), а деякі лексеми загальноукраїнського ч.р., за словником П. Пиртея, поповнили ще й групу ім. ж. р.: аванґарда (П: 1), анекдота (П: 5), апельсина (П: 6), асперина (П: 7), ґардероба (П: 39), ґіп'юра (П: 41), ґрипа ' грип' (П: 42), етикета 'церемонія' (П: 68), зупа (П: 103), карузеля (П: 112), контроля (П: 123), карантина (П: 112), курсива (П: 131), лемоняда 'лимонад' (П: 135), листа 'список осіб' (П: 136), льорнета 'бінокль' (П: 140), макета 'макет' (П: 142), маляса (П: 143), маргарина (П: 144), мармуляда (П: 144), морфіна 'морфій' (П: 153), повала 'стеля' (П: 219), редута 'оборонний окоп' (П: 244), резерва (П: 244), рецидива (П: 245), сюрприза (П: 279), шрама 'шрам' (П: 331) та деякі інші.

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

Г Аркушин - Назви осіб із суфіксом -іст-а у лемківських говірках

Г Аркушин - Лемківський діалект у граматичному аспекті