О Колупаєва - Особливості архітектоніки та композиції англомовного й україномовного сонета кінця ХІХ-початку ХХ ст - страница 1

Страницы:
1  2 

ЛІТЕРАТУРА

1.                  Білецький О. І. Літературно-критичні статті / О. І. Білецький ; упоряд. М. Л. Гончарук. - К. : Дніпро, 1990. - 254 с. - (Українська літературна думка).

2.                  Вишня О. "Мисливські усмішки" та інші оповідання / Остап Вишня. - Донецьк : ТОВ ВКФ "БАО", 2007. - 288 с.

3.                  Вишня О. Твори : у 5 т. Т. 1 / Остап Вишня. - К. : Дніпро, 1974. - 456 с.

4.                  Генрі О. Вибране : Королі і капуста. Новели та оповідання / О. Генрі ; упоряд. Н. М. Торкут. - К. : А.С.К., 2006. - 704 с. - (Бібліотека зарубіжної літератури).

5.                  Генрі О. Вождь червоношкірих : оповідання / О. Генрі. - Харків : Школа, 2005. - 464 с.

6.                  Левидова И. М. О. Генри и его новелла / И. М. Левидова. - М. : Худож. лит., 1973. - 253 с.

7.                  Міщук В. В. Життя і творчість О. Генрі. Соціальні та естетичні погляди письменника. Роман "Королі і капуста" / В. В. Міщук // Зарубіжна література в навчальних закладах. - 1996. - № 10. - С. 39-14.

8.                  Мущенко Е. Г. Поэтика сказа / Е. Г. Мущенко, В. П. Скобелев, Л. Е. Кройчик. - Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 1978. - 287 с.

9.                  Ніколенко О. М. Великі пристрасті "маленьких героїв" О. Генрі / О. М. Ніколенко // Зарубіжна література в навчальних закладах. - 2001. - № 5. - С. 24-28.

10.              Рильський М. Остап Вишня / М. Рильський // Література і народна творчість / М. Рильський. - К. : Рад. письменник, 1956. - С. 191-193.

11.              Самохвалова В. И.   Творчество   О. Генри   :   дис.   ...   канд.   филол.   наук   / Самохвалова Валентина Ивановна. - М., 1973. - 199 с.

12.              Томашевский Б. В. Теория литературы. Поэтика : учеб. пособие / Б. В. Томашевский. - М. : Аспект-Пресс, 2000. - 416 с.

13.              Українське слово : хрестоматія української літератури та літературної критики XX ст. : у 3 кн. Кн. 1 / упоряд. В. Яременко, Є. Федоренко. - К. : Рось, 1994. - 704 с.

14.              Фащенко В. В. Вибрані статті / В. В. Фащенко. - К. : Дніпро, 1988. - 373 с.

15.              Шмид В. Нарратология / В. Шмид. - М. : Языки славянской культуры, 2003. - 312 с.

16.              Эйхенбаум Б. М. О прозе. О поэзии : сб. статей / Б. М. Эйхенбаум. - Л. : Худож. литература, 1986. -

456 с.

17.              Эйхенбаум Б. М. О. Генри и теория новеллы / Б. М. Эйхенбаум // Литература: Теория. Критика. Полемика / Б. М. Эйхенбаум. - Л., 1927. - С. 166-209.

18.              Zamyatin Y. O. Henry / Yevgeny Zamyatin // A Soviet Heretic / essays, edited and translated by Mirra Ginsburg. - [S. l.] : The University of Chicago Press, 1970. - P. 291-295.

 

 

 

 

Олена КОЛУПАЄВА

 

УДК 821.111-193.3+821.161.2-193.3].091

ОСОБЛИВОСТІ АРХІТЕКТОНІКИ ТА КОМПОЗИЦІЇ АНГЛОМОВНОГО Й УКРАЇНОМОВНОГО СОНЕТА КІНЦЯ ХІХ ПОЧАТКУ ХХ СТ.

У статті зіставляються особливості архітектоніки та композиції англомовних й україномовних сонетів кінця XIX початку XX ст. Основні типологічні ознаки сонетів цього періоду зумовлені орієнтацією поетів на архітектоніку канонічних типів сонета, збереження традиційного метра, розміру та строфічного поділу. Інтенсивними виявилися експериментування з римуванням, що й призвело до посилення особливих та індивідуальних рис.

Ключові слова: архітектоніка, композиція, метр, римування, розмір, сонет, строфа.

В статье сопоставляются особенности архитектоники и композиции англоязычных и украиноязычных сонетов конця XIX — начала XX в. Основные типологические признаки сонетов этого периода обусловлены ориентацией поэтов на архитектонику канонических типов сонета соблюдение традиционного метра, размера и строфического деления. Интенсивными оказались эксперименты с рифмовкой, которые отразились в усилении особенных и индивидуальных признаков.

Ключевые слова: архитектоника, композиция, метр, размер, рифмовка, сонет, строфа.

The peculiarities of architectonics and composition of the English-spoken and the Ukrainian-spoken sonnets at the end of XIX the beginning of XX century are compared in the article. The main typological sonnet features of this period are caused by poets' focusing on the architectonics of canonical sonnet types,

following traditional meter, foot and strophic division. Numerous experiments with rhyming resulted in intensifying special and individual features.

Key words: architectonics, composition, foot, meter, rhyming, sonnet, strophe.

Порівняльно-типологічне дослідження архітектоніки та композиції художнього твору багато в чому дозволяє з'ясувати його типологічні та унікальні властивості. А. Квятковський доводить, що „строфічна будова вірша складає його архітектоніку; розміщення ж самого тексту між строфами є мистецтвом композиції. Так само форма сонета чи рондо це архітектонічна сторона вірша, композицію його складає розміщення словесно-образного матеріалу всередині цієї архітектонічної форми..." [6, 137]. Тому до архітектонічного оздоблення віршованого твору доцільно віднести особливості строфічного оформлення, метра та розміру, способів римування, характеру рими за акцентністю.

Композиція, за визначенням К. Пашковскої-Хоппе, це один із способів проявлення того особливого, індивідуального, неповторного, що, незважаючи на дотримання загальних правил, тобто правил архітектоніки, відрізняє художні твори одних письменників від творів інших [8]. Отже, композиція посилює диференційні риси, а архітектоніка увиразнює типологічну подібність окремих творів в аспекті певного жанру.

Загальна специфіка метричної та строфічної організації сонета розкрита в працях М. Гаспарова [3], Л. Гросмана [4], І. Качуровського [5], Г. Шенгелі [12] та ін. Л. Гросман в „Поэтике русского сонета" відзначає найдовершенішу схему римування сонета: дві кільцеві рими для катренів (abba abbba) і три рими для терцетів (ccd ede). Таке розташування рим, зазначає Л. Гросман, необхідно для того, щоб „римована монотонність висхідної частини (Aufgesang) врівноважилась різноманітністю рим в нисхідній частині (Abgesang)" [4, 129]. Також особливості розташування рим у сонеті висвітлені І. Качуровським. Дослідник стверджує, що вірші катренів повинні об'єднуватися кільцевими, рідше перехресними римами, натомість рими терцетів можуть бути довільного типу [5, 121]. І. Качуровський наголошує на надзвичайній широті кількісного діапазону варіативно-комбінаційного розташування рим.

Особливості розташування рим у сонеті варто розглядати в єдності з метром та розміром. Більшість дослідників сонета переконані, що найкращим відповідником сонетної форми є 5-стопний ямб. Зокрема, Н. Костенко зазначає, що 4-стопний ямб, як правило, не має цезури, а 6-стопний нею обмежений. На відміну від них 5-стопний ямб може вільно оперувати і цезурним, і безцезурним варіантами [7, 59]. Отже, нестійка цезура забезпечує багатші ритміко-виразні можливості 5-стопного ямба порівняно з 4-стопним і 6-стопним ямбами.

Варто відмітити, що архітектонічні складові сонета, які визначають його зовнішню форму, є передумовою для реалізації його внутрішньої форми. М. Батхін відзначає, що „сонет є дуже складною формою. Рими в сонеті переплітаються, і це зобов'язує, щоб і всі образи і теми також були сплетені" [2, 382]. У цій думці справедливо підкреслена єдність формальних елементів жанру з його змістом, архітектоніки — з композицією.

Особливості архітектонічних та композиційних особливостей сонета, визначення його ролі та місця в жанровій системі є об'єктами наукового зацікавлення в цій статті.

Надзвичайно важливим при дослідженні архітектоніки та композиції сонета є порівняльно-типологічний аналіз, що забезпечує можливість виявлення подібних і диференційних ознак сонетів різних національних літератур, зокрема англомовних й україномовних сонетів кінця XIX початку XX ст.

До детального аналізу залучено близько 200 англомовних та україномовних сонетів означеного періоду. Розглянуті англомовні та україномовні сонети в переважній більшості є канонічними, тобто відповідають архітектонічним та композиційним вимогам одного з трьох типів сонета: італійського, французького або англійського. Серед них італійський тип сонета є найпоширенішим. До того ж, у межах італійського типу виділяються різні архітектонічні моделі сонета. В україномовних сонетах через велику різноманітність способів строфічної організації важко зафіксувати домінуючу архітектонічну модель. Проаналізовані 90 україномовних сонетів диференціюються за 47 різними архітектонічними моделями. Причому більшість з них (41 архітектонічна модель) не володіють інваріантністю.

В аспекті строфічної будови оригінальним є сонет І. Франка „Гей, описали нас, немов худобу..." ABBA BAAB CDD EEC Я5. Особливості архітектонічної форми сонета багато в чому сприяють конкретизації його ідейного змісту. Так, початковий і завершальний вірші в терцетах римуються, а між ними розташовано два дистихи. Утворюється своєрідне архітектонічне та композиційне кільце:

Ну, от тепер ми чисті! Глупі, глупі!                     C

Ножі, оздоби й скарби наші з нами,                    D

Тих вам не взять бандитськими руками!         D

І розвели нас у апартаменти                               E

Державні. Злишні тут всі компліменти!          E

Салон, їдальня й с... — все вкупі [10, 35]. C

Типологічну подібність із сонетом І. Франка, що проявляється на рівні схеми римування, спостерігаємо в архітектоніці сонета Е. Несбіт „Night" („Ніч") з циклу „Day and night" („День і ніч"). Терцети сонета римуються за подібною схемою cddeec, проте відмінним є те, що сонет містить лише чоловічі рими та строфічно поділений на октаву і секстет.

Серед розглянутих англомовних сонетів італійського типу найпопулярніша модель abba abba cdc dcd Я5 (15). Ця модель характеризується збереженням традиційного метра, строфічним поділом на катрени та терцети, класичною схемою римування: кільцеве римування в катренах і перехресне в терцетах. Менш вживаними є моделі: abbaabbacdecde (12), abbaabbacdcdcd (10), abbaabbacdedce (7). Загалом, в англомовних сонетах італійського типу вдалося виокремити понад 30 різних архітектонічних моделей.

Типологічну подібність за схемою римування спостерігаємо у двох моделях. Сонети за моделлю abba abba cdc dcd характеризуються строфічним поділом на катрени та терцети, а сонети за моделлю abbaabbacdcdcd є астрофічними. Астрофічність сонетів, очевидно, пов'язується з певним типом композиції. Так, у розглянутих астрофічних сонетах розгортання теми переважно відбувається не за класичною схемою (теза розвиток тези антитеза синтез), а у формі клімаксу, за якої емоційно-семантичне наростання, що починається в катренах, продовжується в першому терцеті та завершується в другому. Загострення антитези є менш відчутним; архітектонічні та композиційні засоби забезпечують цілісність і завершеність сонета.

Особливим різновидом італійського типу сонета в англомовній поезії є мільтонський сонет (Miltonic sonnet), що характеризується спрощеною схемою римування abbaacca dedede та строфічним поділом на октаву та секстет. Графічний поділ сонета на октаву та секстет пов'язаний з особливостями композиції. Відомо, що октава та секстет відрізняються за функціональним призначенням в сонеті. Метою поета в октаві є визначення проблеми, ситуації, яка викликає сумнів чи протиріччя у читача. Мета секстета — прокоментувати проблему чи запропонувати її вирішення. Тому перехід від октави до секстета позначається несподіваним різким „поворотом" теми („вольтою"), що здійснюється на межі восьмого та дев' ятого віршів.

Яскравим прикладом мільтонського сонета є твір О. Уайльда „The grave of Shelley" („Могила Шеллі"), в якому дотримано строфічного поділу (на октаву та секстет) і схеми римування (dedede). В октаві репрезентована загальна картина протестантського цвинтаря в Римі, де захороненні останки П.Б. Шеллі, який загинув під час морського шторму. Автор розширює традиційну кількість рим в октаві з двох до трьох (abbaacca), що пов' язано з бажанням більш повно та різноманітно втілити поетичні образи. В секстеті виявляється авторське ставлення до зображуваного, зокрема стверджується думка, що могила П. Б. Шеллі є найкращою, оскільки знаходиться в синій печері на узбережжі моря, яке так сильно любив поет.

But sweeter far for thee a restless tomb d In the blue cavern of an echoing deep, e Or where the tall ships founder in the gloom d Against the rocks of some wave-shattered steep [1, 518]. e

В україномовних сонетах кінця XIX початку XX ст. помітна тенденція до поєднання окремих ознак італійського сонета з французьким. Йдеться передусім про схему римування в катренах, де перехресне римування в першому катрені поєднано з кільцевим римуванням у другому: І. Франко „Замовкла пісня. Чи ж то їй, свобідній..." ABAB BAAB cDE DcE Я5; І. Франко „Вузька, важкая до добра дорога..." ABAB ABBA CDE CDE Я5; І. Франко „Ні, не любив на світі я нікого..." AbAb bAAb CCd EEdЯ5; І. Франко „Минув час мук? Брехня! Чи ж давній час..." — aBaB aBBa CCD EED Я5. Декілька сонетів побудовано за зворотною моделлю, за якої кільцеве римування в першому катрені поєднано з перехресним римуванням у другому: І. Франко „Вже ніч. Поснули в казні всі, хропуть." aBBa BaBa CCD EEd Я5; Леся Українка „Бахчисарай" aBBa BaBa CCd EEd Я5.

Сонети французького типу займають незначну частку серед розглянутих канонічних сонетів. Головною вимогою французького сонета є кільцеве римування в катренах та наявність парного римування у першому терцеті. Англомовні сонети французького типу побудовані за архітектонічною моделлю abbaabbaccdeed Я5. Зокрема виділяємо сонети А.Ч. Суінберна: „The order of release" („Порядок звільнення"), „The last word" („Останнє слово") „Life in death" („Життя у смерті"). Ці сонети характеризуються дотриманням традиційної схеми римування та класичного метра, проте є астрофічними.

Англомовні сонети французького типу відрізняються від україномовних сонетів за архітектонічними ознаками, зокрема за способом строфічної організації. Розглянуті україномовні сонети характеризуються строфічним поділом на катрени та терцети. Серед найяскравіших зразків французького типу сонета в україномовній поезії виділяємо наступні: У. Кравченко „Дрібниці" AbbA AbbA CCd EEd Я5; І. Франко „Сікстинська мадонна"aBBa BaaB CCd EEd Я5; Т. Бордуляк „Ліс"aBBa aBBa CCD

EED Я5.

Як окремий різновид французького типу сонета можна розглядати сонет Лесі Українки „Fa", що входить до циклу віршів „Сім струн". Сонет „Fa" строфічно поділений на катрени з кільцевим римуванням та терцети з дещо модифікованим римуванням: aBBa BaaB CCd dEE. Особливу увагу привертає віршований розмір: Я 5665 5555 555 566, в якому поєднуються вірші 5-стопного та 6-стопного ямба. Н. Костенко зазначає, що 5-стопний ямб вживався переважно як несамостійний розмір, один із компонентів різностопних ямбічних структур. Поєднання 5-стопного ямба із 6-стопним в поезії Лесі Українки дослідниця пояснює таким чином: „Спорадичне впровадження рядків 6-стопного ямба з цезурою породжує ефект контрастного їх зіставлення з рядками нецезурованого 5-стопного ямба, що увиразнює ритм [7, 169-170]. Таким чином, цезурованість 6-стопного ямба та окремих рядків 5-стопного ямба надає більшої динаміки ритму.

Серед розглянутих англомовних та україномовних сонетів кінця XIX початку XX ст. можна виокремити групу сонетів англійського (шекспірівського) типу. Англійський тип сонета яскраво виражений в англомовній поезії, де він представлений традиційною моделлю ababcdcdefefgg Я5, проте характеризується астрофічністю. В україномовній поезії цього періоду поширеною була орієнтація на кращі зразки італійського („Vita nuova" Данте) та польського (сонети А. Міцкевича) сонетописання. Тому, англійський тип сонета в класичній формі практично не зустрічається в репертуарі україномовних поетів кінця XIX початку XX ст.

Однак окремі сонети І. Франка за архітектонічними ознаками наближуються до англійського типу сонета. Сюди відносимо такі сонети: „Колись в однім шановнім руськім домі" ABBA CDDC EFF EGG Я5; „Сидів пустинник біля свого скиту" ABBA CDDC eFe FGG Я5; „Росіє, краю туги та терпіння" ABBA CDCD EFE FGG Я5. Ці сонети містять ряд диференційних ознак. По-перше, вони строфічно поділені на два катрени та два терцети, що суперечить канону (англійський тип сонета складається з трьох катренів і римованого дистиха). По-друге, катрени римуються різноманітними способами: кільцевим способом (ABBA CDDC), поєднанням перехресного римування в першому катрені з кільцевим в другому (ABAB CDDC), і навпаки (ABBA CDCD). Канон ж англійського типу сонета передбачає перехресне римування в катренах і парне римування в дистиху. Все ж наявність семи рим у сонеті, а також останнього римованого дистиха дає можливість класифікувати сонети цієї групи як архітектонічні модифікації англійського типу сонета.

Характерною ознакою англійського типу сонета в англомовній поезії кінця XIX початку XX ст. є поєднання декількох сонетів у цикли, де кожен сонет є композиційно оформленим та завершеним, але водночас, варіативно повторює той самий образ чи мотив, утворюючи з іншими сонетами циклу жанрово-тематичну єдність.

Міні-цикл С. Батлера „Life after death" („Життя після смерті") складається з трьох сонетів англійського типу, архітектонічні моделі яких абсолютно тотожні на рівні строфічної організації, метра, розміру та римування (ababcdcdefefgg Я5). Архітектонічна подібність сонетів невід'ємно пов'язана з тематичною спрямованістю циклу. Одну з провідних тем поезії С. Батлера визначає мотив взаємодії життя та смерті. Так, у першому сонеті циклу можна помітити вираження онтологічної опозиції „життя

смерть" через антиномічні пари: „Stygian shore Elysian plain", „meet part", „praise disgrace", „right wrong". Прийом антитези посилюється і в наступних сонетах циклу через бінарні опозиції „flesh

blood", „earth heaven", „ground skies", об'єднуючи таким чином всі сонети циклу в жанрово-тематичну єдність.

Римований дистих у першому сонеті за вимогами композиційної організації концентрує основну думку сонета — мертві зустрічаються на устах живих людей:

Yet meet we shall, and part, and meet again, g Where dead men meet, on lips of living men [1, 494]. g

У композиційному аспекті в першому сонеті циклу „Життя після смерті" стверджується тема потойбічного існування та виражається ідея про зустріч з наставниками та ворогами в загробному житті. Другий та третій сонети циклу присвячені одному з наставників С. Батлера відомому композитору епохи Просвітництва Г. Генделю, музикою якого поет захоплювався з дитинства.

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

О Колупаєва - Архітектонічні особливості англомовного й україномовного сонета кінця XIX — початку XX ст

О Колупаєва - Особливості архітектоніки та композиції англомовного й україномовного сонета кінця ХІХ-початку ХХ ст

О Колупаєва - Строфічні модифікації сонетної форми (на матеріалі англомовних й україномовних сонетів кінця XIX — початку XX ст )