В Мисик - Дослідження ігоря ґерети черняхівської культури в с чернелів-руський тернопільського району - страница 1

Страницы:
1  2 

Україна-Європа-Світ

УДК 94 (477) Володимир Мисик

ДОСЛІДЖЕННЯ ІГОРЯ ҐЕРЕТИ ЧЕРНЯХІВСЬКОЇ КУЛЬТУРИ В С. ЧЕРНЕЛІВ-РУСЬКИЙ ТЕРНОПІЛЬСЬКОГО РАЙОНУ

У статті подано аналіз археологічних досліджень, проведених Ігорем Ґеретою в с. Чернелів-Руський Тернопільського району. Оха­рактеризовано основні пам'ятки Черняхівської культури дано­го регіону.

Ключові слова: Ігор Герета, Черняхівська культура, Чернелів-Руський, археологія, поховання.

Убіографії Ігоря Петровича Ґерети однією з основних сфер наукового зацікавлення була археологія. Цій галузі дослідження він присвятив майже все своє життя. На відміну від сучасних археологів він вважав, що "шляхів у велику археологію є два. Перший - політати, як бджілка з квітки на квітку, з пам'ятки на пам'ятку і швидко зліпити дисертацію. Другий - повністю розкопати бодай одну пам'ятку, на що інколи йде все життя..." [15]. Будучи прихильником другого шляху, він залишив нам ґрунтовні і детальні дослідження присвячені археологічним пам'яткам на території Західної України.

Найвагоміший вклад в розвиток вітчизняної археології він здійснив під час розкопок та дослідження черняхівської культури, яка ще на початку ХХ ст. була відкрита Вікентієм Хвойкою в с. Черняхов біля Києва. Ареал її поширення розміщувався на території лісостепового Подніпров'я між Дінцем і Дністром та Прутом і вздовж Буга, а також на південному сході Польщі, Чехії, Словаччини, Угорщини, Румунії, Болгарії. Багато дослідників вважають, що за етнічним походженням ця культура різна і була утворена даками, сарматами, германцями, скіфами, антами або венедами [16; 5, с. 1].

За період 60-90-х років ХХ ст. Ігорем Петровичем Ґеретою було розкопано і досліджено близько 300 поховань черняхівської культури на Тернопільщині. Найграндіознішим проектом стали розкопки могильника і поселення в с. Чернелів-Руський Тернопільського району, які розпочалися в першій половині 70-х років ХХ ст. За кількістю знайдених і досліджених поховань ця памятка археологічної спадщини черняхівців стала найбільшою на теренах України, поступаючись лише знайденим аналогічним памяткам в Молдові [16; 5, с. 1].

Першочерговою метою експедиції, якою керував І. П. Ґерета, окрім дослідження пам' яток і могильників черняхівської культури, було також пошук і виявлення залишок поховань латенського періоду. Результати цих розкопок були оголошені керівником експедиції на республіканській археологічній конференції в Одесі восени 1975 року [5, с. 1].

З 1973 по 1975 роки було відкрито і досліджено 43 поховання. Примітно те, що поховання латенського періоду з'єдналося розкопом з північно-східного боку з територією могильника черняхівської культури. Окрім того, у 1974 році на відстані 200-300 метрів від цього могильника було розкопано синхронне поселення черняхівської культури. Це відкриття лягло в основу республіканських, всеукраїнських та всесоюзних обговорень [2, с. 136; 5, с. 1].

Площа першого розкопу, який був закладений у 1975 році, складала 200 квадратних метрів. Цікавим у цьому розкопі був квадрат 12 із 24 похованням, де на глибині 0,2-0,4 метра виявили роздушений людський череп. Повністю саме поховання вдалось розчистити на глибині 0,55 метра. За дослідженнями І. П. Ґерети, поховання було зруйноване під час глибокої оранки [5, с. 1].

"Поховання дитяче, - як зазначає у звіті І. П. Ґерета. - За положенням деяких кісток його можна віднести до поховань північної орієнтації. Біля кісток черепа було знайденочастину бронзової фібули. фібула арбалетна." [5, с. 3]. Біля поховання було виявлено і різноманітну кераміку.

У багатьох могильних похованнях звертала на себе увагу дослідників велика кількість битого посуду та різноманітні уламки з характерними рисами черняхівської культури переважно кружального типу. Але чим більша була глибина розкопу, тим краще зберігалися останки як посуду, так і людських скелетів. Так, у квадратах 14, 15, частково 13, 16 та 18 на глибині 1,45 метра було виявлено кістяк людини з частковим обрядовим розчленуванням покійника: повністю відсутні тазові кістки та кисті рук. А чіткі і правильні обриси поховальної ями навели дослідників на думку про непорушність даного захоронення протягом багатьох століть. Біля померлого було знайдено уламки посудин та намистини черняхівського типу [5, с. 7].

Ще одним примітним похованням є захоронення, знайдене в 29 і 30 квадратах. На глибині 0,7 метра біля черепа знайшли частину бронзової фібули. Сам же кістяк орієнтований на північ з відхиленням 10 градусів на схід. Довжина його 1,45 метра. Увагу дослідників привернув той факт, що у цього кістяка незвичайно груба товщина черепної коропки, частина якої лежала поруч. Оскільки не було знайдено зовнішніх порушень могили, хоча і були відсутні і інші елементи скелета людини, дослідники прийшли до висновку, що це - знову ж таки своєрідне розчленування тіла перед похованням [5, с. 16-17].

Примітним є й те, що в одних могильних ямах поховання були майже повністю збереженні, окрім ритуальних розчленувань, а інші на такій же глибині майже повністю зруйновані (наприклад, у похованні № 31, де кістки людського скелета були фактично розкидані на території 40 і 41 квадратів і розчленовані на кілька елементів) [5, с. 19-20].

Окрім того, дослідження також доводили, що сам черняхівський могильник розміщувався на колишній стоянці трипільської культури, тому що тут були виявлені не тільки певні фрагменти трипільського поселення, але й обмазки стін, характерні для нього [5, с. 28].

В кінці цієї експедиції вдалося повністю встановити, що ці трупопокладення відносяться до черняхівської культури. Також ці розкопки, як зазначав у звіті керівник експедиції, допомогли у дослідженні поморських поховань [5, с. 36].

Дослідження Чернелево-Руського могильника продовжувалися в 1976-1977 роках. Тоді було досліджено 28 поховань, серед яких було 21 трупоспалення, трупопокладання і кенотаф. Практично усі поховання, окрім одного супроводжувалися різноманітним інвентарем: кружальні горщики, кубки, прясло, бронзові арбалетні фібули, кубки, шпильки, персні, браслети та ін. [3, с. 120].

В процесі дослідження знайдено дитяче унікальне поховання, в якому знаходився римський бронзовий кувшин, в ще двох дитячих похованнях були виявлені римські монети [3, с. 120].

Ще в одному унікальному обрядовопорушеному похованні археологи під керівництвом Ігоря Петровича Ґерети знайшли 9 серпів, 4 коси, бронзову булавку, 2 глиняних прясла, підвіску, буси тощо [3, с. 120].

З серпня 1978 році в процесі дослідження було відкрито ще 7 поховань черняхівської культури на площі 56 квадратних метрів. Першим виявленим похованням під загальним номером 59 було трупопокладення підлітка, яке знаходилося у північно-східному куті квадрата 140. Орієнтація покійника була головою на північ з відхиленням 30 градусів на схід. Довжина кістяка складала 1,13 метра. Положення тіла випростане. Як і в багатьох раніше виявлених похованнях, були відсутні певні елементи кістяка: стегнова кістка правої ноги, кісткові елементи ступні, кисть правої руки, деякі пальці лівої руки тощо. Так і не вдалося встановити, чи це поховання було обрядовопорушене. Але уже наступне (№ 60) було обрядовопорушене і розміщувалось у 140 і 141 квадратах. Непорушними залишилися гомілки і ступні ніг, череп. Орієнтація аналогічна попередньому похованню. Навкруги скелета розкидані інші елементи кістяка, а також супровідний невеликий інвентар [14, с. 1-3].

Поховання № 61-65 - обрядовопорушені, в них збереглося дуже мало з'єднаних між собою кісток і невелике розмаїття інвентаря, який в основному складався із бронзовихелементів, перепалок вуглинок, в деяких місцях зустрічалися кістяки тварин. Глибина поховань перевищувала заглиблення в один метр. Як зазначив І. П. Ґерета "на могильнику є багато уламків кераміки черняхівського типу, переважно з тризни" [14, с. 3-6].

Наступного року продовжувалися археологічні дослідження черняхівської культури в Чернелові-Руському. Цього разу було розкопано площу у 136 квадратних метрів у південно-східній частині черняхівського могильника. Тут було виявлено і досліджено 12 поховань трупопокладень [4, с. 1].

Усі поховання були порушені, крім останнього, в якому був виявлений скелет дитини. Як і на всіх попередніх похованнях, кістяки мали північну орієнтацію з незначним відхиленням на схід. Глибина залягання близько метра. Супровідний матеріал був різноманітного характеру [4, с. 1-9].

Так, у похованні під № 66 на глибині 0,8 метра було знайдено халцедонову світлосіру намистину із чотирма ромбоподібними гранями, уламки посудин, залізної намистини та перепаленої кістки. У похованні 67 знайшли кілька перепалених кістяних пластинок, а також кілька вуглинок деревини, уламки круглої скляної з перламутром намистини, кам' яної намистини, бронзової фібули [4, с. 1-3].

Наступне поховання, № 68, було жіночим і в ньому були виявлені конічне і вгнуте глиняне прясельця та бронзова голка, біля руки було розсипане намисто. При зачистці знайдено уламки посуду. Особливістю поховання № 69 було положення тіла на боці. Біля його тазу було виявлено овальну бронзову пряжку із загнутим язичком та надломлений залізний ніж, а також інші характерні елементи черняхівських поховань [4, с. 3-5].

Наступні поховання, за дослідженнями І. П. Ґерети, були досить бідними і мали лише поодинокі предмети побуту (миски, арбалетні фібули, намистини), а то й зовсім позбавлені супровідного інвентаря [4, с. 5-9].

Вирізнялися ці поховання великою кількістю уламків кераміки, переважно кружальної черняхівського типу. Хоча у квадраті № 161 на глибині 0,6 метра було виявлено римську монету з діркою [4, с. 9].

У 80-х роках ХХ ст. було продовжене дослідження черняхівського могильника в Чернелево-Руському в Тернопільському районі під керівництвом Ігоря Петровича Ґерети. Знову було споряджено експедиції на місце дослідження археологічної культури. Фінансування на себе знову взяв краєзнавчий музей і Українське товариство охорони пам'ятників [9, с. 1].

На місці знайденого поховання № 102 непорушних кісток не зосталося, а кістяк був повністю обрядово розчленований. Тут був виявлений досить різноманітний інвентар: бронзова голка, намистина циліндричної форми, частина підвіски, кістяний гребінь, біконічне прясельце, уламки миски тощо. Поруч знайдено дитяче поховання, у якому повністю збереглися лише залишки ніг. Орієнтація цього поховання була на північ з деяким відхиленням на схід. В могилі були виявлені: кругле прясельце, бронзова арбалетна фібула, дитячий ліпний горшечок тощо [9, с. 2-4].

Також великий інтерес в керівника та членів експедиції викликало поховання № 108. Воно розміщувалося у квадраті 267 на глибині 1,4 метра. Поховальна яма правильної прямокутної форми із заукругленими кутами, а її дно поступово скорочується і набирає правильної форми. Її орієнтація на північний схід. У цій ямі були знайдені: невелика кількість кісток людини, перепалені деревні вуглинки та уламки кераміки. Унікальність цього поховання в тому, що замість кістяка тут знаходився сірий пісковик. Цікавим є те, що камені із цього пісковика знаходяться за 15 кілометрів, в сусідньому селі Товстолуг [9, с. 8-9].

Унікальним також виявилося поховання № 120, у якому, окрім залишків людського кістяка, розкиданих в самій ямі і поблизу, знайшли щось на зразок корони, прикрашеної концентричними колами дірок у три ряди та вибитим орнаментом. Також в похованні були знайдені фрагменти горщиків, мисок, іншого посуду та кістки курки [11, с. 1-2].

Неподалік знаходилося дитяче, також обрядовопорушене, поховання на глибині 0,6 метра. Кістки були розкидані по усій могильній ямі і багатьох бракувало. Під час зачищеннябуло виявлено велику кількість кераміки, намистину, кісточки тварин, прясельце. Цікавим виявилось те, що зразу під цим похованням знаходилося ще одне (№ 124), де серед іншого було знайдено сильно поржавілий ніж із залишками дерев' яної ручки [11, с. 2-4].

Інші поховання під №№ 122-123 були пошкоджені ескаватором. Кістки людей таким чином приходилося ідентифіковувати по різних тілах. Ці два поховання знаходилися поруч одне біля одного. Тут було знайдено досить різноманітний інвентар: з десяток намистин, уламки кераміки, бронзові фібули та кільця [11, с. 3-4].

Поховання №№ 125-127 були дитячими і в значній мірі зруйнованими. Супровідного інвентаря практично не було. Зате у могильнику № 128 було виявлено повністю збережену бронзову арбалетну фібулу, уламки жовтої кераміки, бронзовий браслет. Саме поховання знаходилося на глибині 0,7 метра і було обрядово порушене [11, с. 5-6].

Під час дослідження археологами під керівництвом І. П. Ґерети було виявлено непорушне трупопокладення (№ 129). Глибина могильної ями складає 1,25 метра. Поховання має північно-східну орієнтацію. На кістяку, на правій ключиці, лежала бронзова арбалетна фібула, а під черепом виявили уже залізну арбалетну фібулу [6, с. 7].

Також цікавими видались поховання знайдені у 1987 році. Хоча і було досліджено два поховання на території в 60 квадратних метрів, але ці трупопокладення мали досить багатий супровідний інвентар [6, с. 1].

Перше поховання під загальним номером 148 залягало на глибині 1,45 метра з орієнтацією на південний захід - північний схід. Між гомілками підлітка був виявлений бронзовий дзвіночок, поруч знайшли невелику чорну річ, яка нагадує намистину, а біля правого стегна лежала бронзова голка. На місці таза було знайдено бронзову пряжку. По краях могильної ями, як і за її межами, були виявлені уламки кераміки і елементи черепної коропки [6, с. 2].

Вдалося чітко датувати знайдений гребінь, який віднесли до першого типу класифікації Г. Нікітіної (ІІІ - середина IV ст. н. е.). під гребенем була виявлена тоненька пластина невідомого походження [6, с. 3].

Інше поховання, під номером 149, залягало на глибині 0,7 метра в суглинку. Орієнтація могильної ями була в північному напрямі. Кістяк був майже повністю знищений, збереглися цілими тільки фрагменти ніг і частково права рука. Біля правої гомілки був виявлений обгорений камінь, аналогічний знаходився західніше правої стегнової кістки. В похованні було виявлено дві намистини, але найцікавіше те, що у цій ямі було виявлено багато решток кераміки і кам' яна сокира трипільської культури [6, с. 4].

Саме після цієї експедиції матеріали дослідження черняхівської культури в Чернелеві-Руському були використані на міжнародній археологічній конференції під назвою "Вельбарська культура", що відбулася у Польщі в Любліні [6, с. 5].

У 1989 році під час археологічної експедиції в Чернелів-Руський було досліджено 15 нових могильників. Таким чином було відкрито уже 200 - черняхівських, 2 - поморських, 15 - давньоруських і 1 - не визначене поховання [12, с. 2].

Виявлене поховання № 203 було зруйноване земляними роботами, тому інвентар був бідним, хоча було встановлено на основі окремих залишків непорушених кісток західну орієнтацію і знайдено давньоруське бронзове кільце [12, с. 2].

А от поховання № 204 було повністю непорушеним. Воно знаходилося на глибині 1,6 метра з орієнтацією покійника на захід. Особливістю кістяка, як відмітив І. П. Ґерета, була довга шия, череп, був викручений назад. В цьому похованні було виявлено дуже велику кількість намистин - 34. "Серед них - 24 круглі сині маленькі, 1 темно-синя конусоподібна, 1 кругла, 1 куляста жовтувата перламутрова, 1 кругла, в розрізі потроєна, жовтувата, напівпрозора, 2 циліндричні рожевувато сині, 3 пастові циліндричні рожевуваті та 1 чотирнадцятигранна коричнувата сердолікова" [12, c. 3]. Також було виявлено уламки кількох намистин та уламок пружини бронзової фібули [12, с. 3].

"Отже, поруч, - як зазначає керівник експедиції, Ігор Петрович Ґерета - буквально стикаючись, розміщались черняхівське і давньоруське поховання. Саме тут десь проходить межа між могильниками черняхівської культури й давньоруського періоду" [12, с. 3].

205 поховання було обрядовопорушене на глибині 2,2 метра. Сама могильна яма була подвійна із північною орієнтацією. На східному краю були виявленні фрагменти сірого кружального черняхівського горщика та уламки чорнолискованої кружальної посудини черняхівського походження. На думку вченого, можливо це був красивий кубок з орнаментом. Біля цих залишків був виявлений розбитий череп та трубчасті кістки підлітка [12, с. 3].

Поховання 206-208 були або мало інвентарні, або без інвентарні. В першому нібито знаходився обрядовопорушений кістяк дитини, скляна намистина і уламки черняхівської кераміки. З другого поховання, теж обрядовопорушеного, було усе викинуто окрім кісток. А третє, без інвентарного наповнення було порушене під час проведення земляних робіт [12,

с. 4].

Серед інвентарно багатих у цих розкопках, можна визначити кілька. Так в похованні 209, обрядовопорушеному з глибиною залягання тіла 1,7 метра з північною орієнтацією були виявлені таки елементи побуту: уламок бронзової пластинки, срібну пряжку, ідентифікований уламок скляної намистини і бронзового браслета, уламок скла та бронзового кільця. У 210 обрядовопорушеному похованні на глибині 2,4 метра було виявлено: 2 уламки бронзових предметів невідомої конструкції, намистину з кістки, уламок спинки бронзової фібули [12, с. 6, 11].

Надзвичайно багатим виявилося похованням № 211. Воно залягало на глибині 2,6 метра і було обрядово порушене. Сама яма була прямокутна із заокругленими кутами. Орієнтація її проходила по лінії південь-північ. На глибині 0,4 метра знайдено бронзову заклепку, глибше на 20 сантиметрів виявлено бронзову заклепку із уламком кістяного гребеня, фрагментований бронзовий ґудзичок, уламки бронзової прикраси та бронзового невідомого предмета, уламок синюватої з перламутром скляної прикраси, бронзову кульку. Ще глибше на 20 сантиметрів знайдено аморфний уламок бронзи і три маленькі уламки бронзових предметів. Між 1,2 і 2 метра було виявлено: 6 бронзових кульок, уламок бронзової пластинки, фігурну бронзову пряжку із залізними заклепками і залізним язичком (її ідентифікували як римську), уламки бронзової кульки, бронзову заклепку від кістяного гребеня, пружинку з тятивою від бронзової фібули [12, с. 6].

Поховання 212 було поруйноване під час земляних робіт і перетиналося з 213. 213 поховання було без супровідного інвентаря. Скелети цих поховань були зруйновані. Без інвентарними також виявилися 216 і 218 поховання із західною орієнтацією кістяка людини [12, с. 9-10].

В 214 поховані, яке знаходилось на глибині 1,6 метра з орієнтацією на північ, був супровідний інвентар. Тут було виявлено 17 намистин, пастова намистина теракотового кольору, 16 маленьких темно-синіх намистин, залізний предмет та шліфована кістка [12,

с. 8].

Поховання 215 на глибині 1,5 метра з орієнтацією кістяка на північ, а також поховання 217 на глибині 1,2 метра із західною орієнтацією тіла мали небагато супровідного матеріалу. У 215 похованні виявлено кружальні горщик і миску, а в 217 - давньоруське бронзове кільце та залізне окуття [12, с. 8-10, 11]

Поховання цього дослідження, а також попередніх років, лягли в основу виступу на міжнародній археологічній конференція, яка відбулася у Любліні, що в Польщі. Тоді ці дослідження зацікавили польських дослідників. Пізніше, професор Краківського університету Анджей Коковський разом із археологом з Тернополя Б. Строценем опублікували статтю про поховання черняхівської культури у с. Острів Тернопільського району [2, с. 137].

Також детальне дослідження могильника проводилося в 90-х роках ХХ ст.

Серед найбільш цінних пам' яток у цей період, відкритих експедицією І. П. Ґерети, можна визначити два унікальних поховання під номерами 264 та 265, поховальна яма яких була найбільшою з усіх черняхівських [1, с. 16-18].

Перше поховання (№ 264) знаходилося на глибині 2 метра. Серед кісток обрядовопорушеного трупопокладення знайдено різноманітний інвентар. "Тут же було виявлено 5 уламків відхилених вінець коричнюватих та рівних вінець, уламок бочка подібної посудини, прикрашеної горизонтальними паралельними заглибленими лініями, 14 уламків бочків жовтуватої кружальної та 4 уламки бочків сірої кружальної кераміки, 2 уламки товстостінних посудин належать до трипільської культури" [1, с. 18].

Надзвичайно велика кількість знахідок змушувала дослідників розділити їх на кілька скупчень. У південному скупченні крім решток людського кістяка, були знайдені уламки кружальної черняхівської кераміки (бочки, вінця, посудини та ін.), уламок гранчастої ручки, уламки скляної матової посудини, крем' яна пластина, глиняне прясельце. В центральному скупченні були виявлені: глиняне біконічне прясельце, бронзова пластинка, знову ж кружальна кераміка черняхівського типу тощо. У північному скупченні були аналогічні знахідки, окрім виявлених: кістяного тридольного гребіня із орнаментом, металевої пластини, бронзових пластинок тощо [1, с. 18-21].

Інше поховання, № 265, знаходилося на глибині 2,8 метра. Ще на глибині 1 метра археологами було виявлено вінець посудини черняхівців, уламки бочка посудини та інших елементів посудин. Глибше по периметру розкопу зустрічалась кераміка черняхівського типу та різноманітні бронзові та металеві предмети. Інтерес для дослідників складали камені, які були виявлені на глибині 1 м і розміщували вздовж стінок поховання і самі по собі не були типовим елементом могил черняхівців, хоча і зустрічалися непоодинокі випадки але в більшості на Півдні України. Подібні аналогії були виявлені в похованні біля Одеси (с. Ранжеве), проте там камені були у заглиблені біля покійника. Також у поховані були виявлені уламки гребіня, скляної чарки та інших предметів. Не менш цікавою була римська монета середини ІІІ ст. яка використовувалася, на думку дослідника, як прикраса [1, с. 21-28].

"Вражає ціла колекція добре збережених бронзових мисливських дротиків. Це також унікальна знахідка, адже зброя, в тому числі і мисливська, дуже рідко трапляється у черняхівських похованнях" [1, с. 30].

Дослідниками ці поховання, за величиною могильної ями і її інвентаря, відносились до князівських і також "відрізняються від звичайних...конструктивними особливостями могильних споруд, оригінальними рисами поховального обряду або багатством й унікальністю інвентаря" [1, с. 30].

За знайденими матеріалами дослідники датували поховання приблизно IV ст.

У 1998 році розкопувана територія знаходилася неподалік колишньої бензозаправки де був влаштований в'їзд для машин, що відповідно знищило півметрове заглиблення поховань. На цій території, експедицією вперше було розпочато консервацію поховань з метою створення археологічного парку-музею [8, с. 2].

На території в 100 квадтратних метра було розкопано 9 поховань черняхівської культури і 3 давньоруські [8, с. 2].

Перше, за загальним номером 295, поховання було трупопокладенням, яке мало західну орієнтацію і було обрядово порушене. Воно залягало на глибині 1,4 метра. В ньому був відсутній супровідний матеріал, але було встановлено, що глибше на 0,2 метра воно перехрещувалося із похованням № 298. У поховані було виявлено хаотично розкидані кістки та їх елементи: 4 уламки кальцинованих кісток, хребець, вершок стегна, колінна чашка, лопатки, уламки таза, ребра і т. д. [8, с. 3-4].

Наступне поховання, під номером 296, також було обрядовопорушеним трупопокладенням без супровідного інвентаря із західною орієнтацією. Глибина його залягання була 1,3 метра. У цьому похованні так само хаотично були розкидані кістки та їх елементи, примітним можна вважати знайдений тут дослідниками уламок бочка чорної кружальної посудини черняхівського типу [8, с. 5-6].

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

В Мисик - Дослідження ігоря ґерети черняхівської культури в с чернелів-руський тернопільського району

В Мисик - Музейна діяльність ігоря петровича ґерети