О О Денісова - Дослідження інформаційної системи фінансового менеджменту підприємства - страница 1

Страницы:
1  2 

ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ

УДК 004.9:005.915

О. О. Денісова,

канд. екон. наук М. А. Сендзюк,

канд. екон. наук,

доценти кафедри інформаційних систем в економіці, ДВНЗ «Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана»

ДОСЛІДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ПІДПРИЄМСТВА

АНОТАЦІЯ. У статті розглядаються сучасні програмні системи з авто­матизації задач фінансового менеджменту, обґрунтовуються проект­ні рішення з побудови типової інформаційної системи фінансового ме­неджменту та ї архітектура.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: фінансовий менеджмент, інформаційна система, архітектура інформаційної системи, бізнес-аналітика.

АННОТАЦИЯ. В статье рассматриваются современные программные системы автоматизации задач фінансового менеджмента, обосновы­ваются проектные решения по построению информационной системы финансового менеджмента и ее архитектура.

КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА. финансовый менеджмент, информационная сис­тема, архитектура информационной системы, бизнес-аналитика.

ANNOTATION. The article discusses the current programs used to com­puter-aided solving of financial management problems, justify the design and architecture of the typical information system of financial management. KEY WORDS: financial management, information system, information system architecture, business intelligence.

Постановка проблеми. Фінансовий менеджмент є однією з най­важливіших ділянок управління економічним об'єктом, оскільки охоплює прийняття рішень з формування, розподілу і викорис­тання фінансових ресурсів підприємства та організації обороту його грошових коштів, впливаючи таким чином на прибутковість компанії та її стан на ринку. Тому створення інформаційної сис­теми фінансового менеджменту (ІСФМ) є одним з найважливі­ших завдань під час автоматизації управлінських робіт. Пробле­матика вирішення цього завдання зумовлюються відсутністю

© О. О. Денісова, М. А. Сендзюк, 2010

196сталого виокремлення задач для визначення функціональності ІСФМ, а отже, і недостатньою ефективністю їх вирішення.

Тривалий час на підприємствах України в основному вирішу­вались лише задачі фінансового менеджменту, пов' язані з нара­хуванням та обліком сплати податків, що входило до обов'язків бухгалтера і, відповідно, виконувалось з використанням пакетів програм з автоматизації бухгалтерського обліку. З часом ситуація змінилась. Нині стан економіки і рівень конкуренції вимагають розв' язання всіх задач фінансового менеджменту в повному об­сязі (певним виключенням є робота з цінними паперами через недостатній розвиток фондового ринку в Україні). Розвинену ор­ганізаційну структуру фінансового менеджменту складають фа­хівець з фінансового обліку, фінансовий менеджер, фінансовий аналітик, фінансовий директор, кожен з яких має своє коло обов' язків.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Зі становленням фінансового менеджменту, як окремої ділянки управління під­приємством, змінились вимоги до автоматизації розв' язання від­повідних задач. Базовий склад автоматизованих функцій ІСФМ визначений авторами в опублікованій літературі [1]:

— прогнозування фінансових показників на не строго визна­чену перспективу;

— фінансове планування — розрахунки фінансових показни­ків, що виконуються при складанні кошторисів суб' єктів госпо­дарювання на строго визначений календарний період;

— облік і контроль операцій з готівкою, в тому числі ведення касового журналу, розрахунків з підзвітними особами та інших розрахункових операцій;

— облік і контроль безготівкових операцій, зокрема облік ру­ху коштів на поточних, кредитних і депозитних та інших рахун­ках в банках;

— розрахунок поточних фінансових показників — виручки від реалізації продукції, амортизаційних відрахувань, платежів до бюджету тощо;

— визначення поточних фінансових результатів та їхній ана­ліз для підтримки прийняття рішень;

— управління фінансовим ризиком;

— управління інвестиціями;

— складання фінансових та інших звітів;

— фінансовий аналіз стану суб' єктів господарювання;

— ведення нормативно-довідкової інформації.

Водночас докладні теоретичні дослідження з інформаційних систем фінансового менеджменту відсутні.

Формулювання цілей статті (постановка завдання).У цьо­му контексті визначено такі завдання дослідження: проаналізува­ти існуючі системи автоматизації фінансового менеджменту, ви­значити шляхи їх удосконалення, розробити концептуальні проектні рішення з автоматизації функцій фінансового менедж­менту та архітектуру ІСФМ.

Виклад основного матеріалу. Аналіз існуючих ІСФМ надав можливість визначити два основні підходи до автоматизації фі­нансового менеджменту: перший — створення модулів в ERP-системах з відповідним призначенням; другий — розроблення спеціалізованих програм для вирішення локальних задач. При­кладами систем першої категорії, що їх було досліджено, є Галак­тика ERP, Паpус-Підприємство, ИНТАЛЕВ 2005, mySAP ERP Financials, Oracle EBusiness Suite. Спільними рисами цих систем є тісна інтеграція модулів бухгалтерського обліку і фінансового менеджменту та різний склад задач в останньому.

Серед програмних засобів, призначених для автоматизованого вирішення відокремлених задач фінансового менеджменту, виок­ремлено такі категорії:

— системи фінансового аналізу (Альт-Инвест, БЭСТ-Анализ, АФСП, Аналитик, Инвестор, Audit Expert, Project Expert та ін.), призначені для проведення горизонтального чи вертикального аналізу, аналізу фінансових коефіцієнтів, порівняльного аналізу, факторного аналізу;

— системи інвестиційного аналізу, наприклад Projert Expert, які надають можливість підготувати бізнес-план для нового або існуючого підприємства та оформити відповідно до міжнародних стандартів; визначити ефективну стратегію виробництва, що за­безпечує раціональне використання матеріальних, трудових і фі­нансових ресурсів; розробити схему фінансування підприємства, а також визначити ефективність залучення коштів із різних дже­рел;

— системи бюджетування («1 С: Финансовое планирование», «Контур Корпорация. Бюджет», «Adaytum e.Planning», «Hyperion Pillar», «Hyperion Planning», «Prophix»), що забезпечують розра­хунок значень статей по часовому горизонту планування та центрах фінансової відповідальності; застосування статистичних методів розрахунку для відображення у бюджеті логіки об' ємних операцій, врахування сезонних коливань і т.ін.; розрахунок зна­чень статей на основі значень інших статей; розрахунок значеньстатей за бюджетними документами та іншою первинною інфор­мацією; планування «від досягнутого»; моделювання «що якщо»; реалізацію «змінного бюджету»; облік виконання бюджету на основі даних бухгалтерського обліку або за даними позасистем­ного обліку, бюджетними документами та іншою первинною ін­формацією; агрегацію та консолідацію; аллокації і трансферти; розрахунок фінансових результатів;

системи процесно-орієнтованого управління витратами згід­но методу ABC (Activity Based Costing). Серед сучасних програм­них систем для автоматизації ABC-методу варто назвати SAS Activity-Based Management, Oracle Activity Based Management, ARIS Process Cost Analyzer, AllFusion Process Modeller, IDEF0.EM TOOL, VIP-Costing. Їх функціональність включає до­бування та імпорт даних з бухгалтерських регістрів безпосеред­ньо в ABC-модель; визначення схем відображення для розподілу грошових коштів на ресурси за функціональними групами; від-стеження витрат від функціональних груп до об' єктів витрат, від одного набору об' єктів до іншого; визначення формул для розра­хунку часу виконання функції; одержання вибірки даних за дохо­дами і витратами; генерування звітів; аналіз «що якщо» для з' я-сування впливу змін у джерелах витрат на витрати і прибутки;

— системи підготовки фінансової звітності (БЕСТ-ЗВіТ ПЛЮС). Звіти готуються для передачі в електронному вигляді до подат­кової інспекції, статистичних органів, пенсійного фонду, фондів соціального страхування, комісії з цінних паперів та інших дер­жавних органів. Також у системах відбувається консолідація звіт­ної інформації та корпоративний обмін звітами.

За результатами проведеного аналізу визначені наступні недо­ліки. Перший — повнофункціональні інформаційні системи фі­нансового менеджменту на ринку відсутні, а пропоновані систе­ми мають різнорідну функціональність. Цей факт, а також необ­хідність урахування специфіки організаційної структури конкрет­ного об' єкта автоматизації та потреб замовника великою мірою ускладнюють вибір адекватної програмної продукту.

Другим недоліком існуючих інформаційних систем фінансо­вого менеджменту, що його було визначено, є відсутність гото­вих рішень для реалізації перспективних концепцій керування підприємством, які охоплюють і сферу фінансового менеджмен­ту. У першу чергу це стосується методологій оцінювання ефек­тивності та керування стратегією. Автоматизації потребують, зо­крема, системи збалансованих показників (Balanced Scorecard, BSC), процесно-орієнтованого аналізу рентабельності (Activity-

Based Performance Analysis, ABPA) та системи ключових індика­торів ефективності (Key Performance Indicator, KPI). Об'єктивною причиною для цього є неможливість застосування цих методоло­гій як «готового продукту». Ефективність є багатофакторною концепцією, а її оцінювання — складна задача. Зокрема, слід ви­значити нефінансові показники, від яких залежать майбутні фі­нансові результати. Це можуть бути характеристики внутрішніх бізнес-процесів, продукції або клієнтів як на рівні компанії в ці­лому, так і на рівні її окремих бізнес-одиниць. Фахівці розходять­ся у думках щодо оптимального складу показників і процедур оцінювання ефективності. До того ж обов' язковим до застосу­вання є принцип «використав — викинь», який вимагає постійно­го оновлення складу показників ефективності через поступову втрату ними варіативності та, внаслідок цього, інформативності. На практиці їх вибір здійснюється довільно, що обумовлюється складністю формування набору найважливіших показників [2]. Іншою проблемою є побудова коректної та інформативної систе­ми вимірювання. У цьому контексті постає завдання побудови гнучкої системи з широкими можливостями налаштування оці­нювальних панелей.

Третій недолік тісно пов' язаний з описаним вище. Велика част­ка задач фінансового менеджменту належить до задач стратегіч­ного управління, що їх слід вирішувати комплексно. Водночас стратегічні рішення, що приймаються, мають враховуватись при формуванні фінансової політики підприємства. Отже, існує по­треба в тісній інтеграції між відповідними підсистемами, яка б включала не лише обмін інформацією або сумісне її використан­ня, а й доступ до функціональності окремих модулів з різних ро­бочих місць із суворим розмежуванням прав. Спільною рисою названих підсистем є й потреба у підтримці прийняття рішень, пов' язаних з розподілом обмежених ресурсів і необхідністю вра­хування ризиків.

Четвертий недолік полягає у відокремленні на практиці інфор­маційних систем фінансового менеджменту від спеціалізованих програмних систем, які можуть бути застосовані для розв' язан-ня задач з керування фінансовими ресурсами. До складу остан­ніх належать системи статистичного аналізу даних, OLAP-си-стеми, системи дейтамайнінгу, експертні системи. Можливості таких систем розширюють межі традиційного фінансового ана­лізу [3].

На основі вищевикладеного було розроблено наступні концеп­туальні проектні рішення.

По-перше, повнофункціональність ІСФМ має поєднуватись з модульним підходом до її побудови. Функції системи мають охоп­лювати весь цикл управління прогнозування, планування, об­лік, контроль і аналіз стосовно фінансових ресурсів. Через непрог-нозовану кількість користувачів, серед яких можуть бути фінан­совий менеджер, фінансовий аналітик, фінансовий директор, та невідомий наперед розподіл обов' язків між ними, система повин­на мати різні варіанти інсталяції і компонування модулів.

По-друге, обов' язковою є відкритість системи у таких аспек­тах:

процесу має підтримуватись будь-яка послідовність зав­дань, вибрана користувачем, за умови дотримання технологічних обмежень;

засобів має бути припустимою будь-яка комбінація до­датків зі збереженням прозорості і можливості відстеження всіх активів і дій. Інтеграція додатків має відбуватись на основі Web-сервісів, які нині є переважною технологією реалізації сервіс-орієнтованих архітектур (SOA). За допомогою Web-сервісів ство­рюється «обгортка» для успадкованих додатків, що надає можли­вість одержувати до них доступ з використанням стандартних мов і протоколів;

— платформи — має забезпечуватись підтримка широкого набору платформ;

— інформаційних зв' язків — необхідними є можливості ав­томатизованого оброблення даних сторонніх додатків. Зокрема, ІСФМ повинна мати зв' язки з підсистемами бізнес-планування, бухгалтерського обліку та аудиту, формування звітності підпри­ємства.

По-третє, має бути розширене інформаційне забезпечення фі­нансового менеджменту за рахунок додаткових джерел. В основі фінансового аналізу, планування, розроблення фінансової страте­гії і політики з основних аспектів фінансової діяльності лежать дані фінансового обліку, що характеризують фінансовий стан і результати фінансової діяльності підприємства в цілому. У пер­шу чергу це показники балансу підприємства і звіту про фінансо­ві результати, а також показники, що характеризують рух грошо­вих коштів та окремих фінансових фондів. Їх доповнюють по­казники, що характеризують фінансові результати окремих струк­турних підрозділів підприємства, система внутрішніх нормативів, які регулюють фінансовий розвиток підприємства, і показники поточних та оперативних фінансових планів, відомості про дія­льність підприємства нефінансового характеру.

Складнішою для добування, оброблення та використання є інформації з зовнішніх джерел, а саме макроекономічна інфор­мація. Це показники галузевого розвитку, показники, що харак­теризують кон' юнктуру фінансового ринку, дані фінансової звіт­ності підприємств-конкурентів і контрагентів, нормативно-регу­лююча інформація. Джерелом такої інформації є дані опубліко­ваної державної статистики, публікацій періодичних комерцій­них видань, фондової і валютної біржі, електронних джерел, но­рмативно-правових актів органів державної влади.

Засоби доставки інформації мають забезпечити її повноту, своєчасність і пертинентність.

По-четверте, користувачам ІСФМ має бути забезпечений до­ступ до підсистеми бізнес-аналітики, яка може включати такі до­датки:

— спеціалізовані предметно-орієнтовані аналітичні системи, що, зокрема, застосовуються для аналізу фінансових ринків на основі методів технічного аналізу;

— статистичні пакети, функціональність яких включає коре­ляційний аналіз, регресійний аналіз, факторний аналіз та ін.;

— нейронні мережі — системи з архітектурою, що імітує по­будову нервової тканини;

— системи міркувань на основі аналогічних випадків (CBR-системи), що реалізують метод «найближчого сусіда»;

— дерева рішень (decision trees), що застосовуються для ви­рішення задач класифікації за допомогою питань, що стоять у вуз­лах дерева, починаючи з його кореня;

— генетичні алгоритми, що імітують процес природного від­бору — відбір найсильніших наборів хромосом, яким відповіда­ють найбільш оптимальні рішення; схрещування, тобто виробни­цтво нових індивідів за допомогою змішування хромосомних наборів відібраних індивідів; мутації, випадкові зміни генів у де­яких індивідів популяції. Під хромосомами тут розуміють набо­ром чисел або нечислових величин, що повністю описують рі­шення;

— нелінійні регресійні методи. Пошук залежності цільових змінних від інших ведеться у формі функцій якогось певного ви­гляду. Зокрема, метод групового обліку атрибутів (МГУА) від­шукує залежність у формі поліномів;

— еволюційне програмування — залежність цільової змінної від інших змінних формулюються у вигляді програми деякою внутрішньою мовою програмування шляхом еволюції кількох конкуруючих генетичних ліній програм, з-поміж яких вибираєть­ся найточніша. При цьому контролюється статистична значу­щість залежності, зокрема шляхом рандомізованого тестування. Знайдена залежність подається у формі, зручній для сприйняття користувачем.

Використання перелічених систем супроводжується числен­ними обмеженнями. По-перше, обов' язковою умовою їх ефектив­ного застосування є спеціальна підготовка користувача і з мето­дів, що автоматизуються, і з використання програмних засобів. Внутрішні засоби автоматизації процесу дослідження або відсут­ні, або вимагають програмування деякою внутрішньою мовою. Часто фахівець має робити налаштування та вказувати специфіч­ні параметри — вид залежності, коефіцієнти, ваги, критерій від­бору хромосом та ін. визначаються в результаті експертного оці­нювання.

По-друге, моделі, що будуються у системі, і вироблені ними прогнози часто є непрозорими. Нейромережі, що їх навчають на історичних даних, є дуже складними і містять велику кіль­кість нейронів і зв' язків між ними, що унеможливлює аналіз та інтерпретацію такої системи та результатів її роботи. Постанов­ка задачі у термінах генетичних алгоритмів не дає можливості проаналізувати статистичну значущість одержаного рішення. Метод дерев рішень є зрозумілим і наочним, але велика кіль­кість дрібних гілок не дає статистично обґрунтованих відпові­дей. CBR-системи взагалі не створюють моделей або правил, що узагальнюють попередній досвід, до уваги береться всі іс­торичні дані, а тому неможливо дізнатися про визначальні чинники.

Названі проблеми можна вирішити, доповнивши систему біз-нес-аналітики системою керування знаннями. Фінансовий мене­джмент передбачає роботу з особистими знаннями, включаючи досвід, інтуїцію та експертні оцінки та висновки фахівця, і спіль­ними, що мають цілеспрямовано нагромаджуватись і проходити систематизацію сумісними зусиллями задіяних осіб. У контексті фінансової аналітики мають бути нагромаджено дві категорії знань:

— знання щодо певного способу дій (застосування інструмен­тальних засобів) — система пропонує послідовність дій з візуаль­ним поданням логіки моделей, історичних даних тощо;

— знання щодо розуміння (інтерпретації процесів моделю­вання і результатів) — система містить набір еталонів, серед яких добирається підхожий для конкретної ситуації.

Ще однією загальною проблемою традиційних систем бізнес-аналітики є розпорошеність інформації, що описує стан підпри­ємства, і необхідність виконання додаткових процедур для її кон­солідації. Цю проблему можна вирішити за допомогою новітніх користувацьких інтерактивних інформаційних панелей. Прикла­дом є повнофункціональна платформа бізнес-аналітики QlikView (http://www.qlikview.com/), побудована на основі передової тех­нології асоціативної моделі даних, що завантажуються в опера­тивну пам' ять (In-memory), завдяки чому дані можна аналізувати без попередньої побудови багатовимірних OLAP-кубів. QlikView має потужний ETL-інструментарій з більш ніж 200 вбудованими функціями фільтрації, об' єднання і виконання складних операцій над даними для завантаження їх напряму з різних джерел — баз, сховищ і вітрин даних підприємства, Excel або XML файлів, ін­ших текстових файлів з розподільниками, даних Web-служб. Ін­терактивний аналіз даних відбувається за допомогою інформа­ційних панелей, довільних запитів (ad-hoc), багатовимірного ін­терактивного аналізу у зрізах, кросс-таблиць (pivoting), аналізу «що, якщо», аналізу груп даних, статистичного аналізу, моделю­вання і прогнозування.

На основі вищевикладеного було розроблену архітектуру ІСФМ, в якій виокремлено три рівня:

— клієнтський рівень — створення та керування проектами, доступ до елементів проекту, що зберігаються, побудови і вико­ристання додатків. На цьому рівні використовується Web-клієнт в одному з доступних варіантів реалізації — плагін для Microsoft Internet Explorer, легкий AJAX-клієнт або Java-клієнт, який під­тримує Sun і Microsoft Java. Важливою функцією є забезпечення можливості автономної роботи з додатками, завантаженими на локальний комп' ютер. Після синхронізації прикладних даних ко­ристувач може проводити аналіз і формувати звіти без підклю­чення до серверу;

— прикладний рівень — Web-сервіси, Web-портал і репози-торій. Web-сервіси можуть використовуватись клієнтськими до­датками для самостійної інтеграції у функціональність ІСФМ. Додатки об' єднуються у підсистеми фінансового менеджменту і аналітики та прийняття рішень. Перша включає додатки з фінан­сового планування, бюджетування, фінансового обліку і контро­лю, фінансового аналізу та фінансової звітності. Друга містить функціональні можливості з моніторингу і прогнозування, бізнес-аналітики, підтримки прийняття рішень, керування знаннями. Web-портал відіграє роль центру взаємодії. Сервіси з підтримкирепозиторію призначені для керування контентом, забезпечення сумісної роботи, браузерного керування та адміністрування, тех­нічної підтримки та відстеження помилок, відстеження версій, генерування звітів;

рівень даних сервіси централізованого зберігання даних і додатків на основі вибраної СКБД.

Висновки. Фінансовий менеджмент є невід'ємною складовою управління будь-яким підприємством, що зумовлює необхідність ретельного підходу до організації ІСФМ. У статті викладено прое­ктні рішення та описано архітектуру типової ІСФМ. Індивідуальні проекти мають враховувати особливості інформаційної інфраструк­тури підприємства, узгоджуватись з прийнятою політикою авто­матизації та існуючими компонентами інформаційної системи. Неодмінною умовою ефективності функціонування ІСФМ є її по­стійна модернізація на основі новітніх методологій фінансового менеджменту та інформаційних технологій.

Література

1. Системи оброблення економічної інформації: Посібник / За заг. ред. М. А. Сендзюка, М. І. Татарчука.— К. : КНЕУ, 2010. — 455 с.

2. Мейер М. В. Оценка эффективности бизнеса. — М.: ООО «Вер­шина», 2004. — 272 с.

3. Киселев М., Соломатин Е. Средства добычи знаний в бизнесе и финансах // Открытые системы. — І997. — № 4. — С. 41—44.

Стаття надійшла до редакції 12.10.2010

УДК 519.854:005.216.1

І. В. Гордієнко,

канд. екон. наук, доц., ДВНЗ «Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана»

МОДЕЛЮВАННЯ СИСТЕМИ КЛЮЧОВИХ ПОКАЗНИКІВ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ

АНОТАЦІЯ. У статті розглянуто проблеми побудови системи ключо­вих показників ефективності діяльності організації. Запропоновано модель математичної оптимізації ключових показників ефективності з нечіткими обмеженнями.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: ключові показники ефективності; оптимізаційна мо­дель, нечітке число.

© І. В. Гордієнко, 2010

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

О О Денісова - Дослідження інформаційної системи фінансового менеджменту підприємства