Ю В Пепа - Оцінка ефективності економічних інвестицій при побудові комплексної системи захисту інформації - страница 1

Страницы:
1 

УДК 611.14(045)                               Ю.В. ПЕПА, Н.В. БОРОДЮК, С.С. КИРИЧЕНКО,

Д.Р. МИРОНОВ

Національний авіаційний університет, м. Київ

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЕКОНОМІЧНИХ ІНВЕСТИЦІЙ ПРИ ПОБУДОВІ КОМПЛЕКСНОЇ СИСТЕМИ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ

На стадії оцінки майбутніх результатів реалізації проекту з побудови системи захисту інформації керівники стикаються з невизначеністю ситуації через відсутність або недостатню надійність вихідних даних, необхідних для техніко-економічних розрахунків при побудові таких систем. В умовах невизначеності техніко-економічної ситуації, коли з одного боку, ще немає ясності в тому, які параметри і характеристики будуть підтверджені при використанні нововведень, а з іншого - існують нестабільність цін на ресурси і коливання в попиті на послуги у сфері захисту інформації, що надані з використанням нововведень, - врахувати всі ці фактори практично неможливо, а отже, важко точно оцінити їх ефективність [1].

При прогнозуванні вартості обладнання комплексної системи захисту інформації складають кошторис за зразками на базі обраних аналогів. Потім встановлюють похідні супутні витрати (накладні витрати), значення яких складають у відсотках до прямих витрат і знаходяться у діапазоні від 15 % до 22 % [2]. Тоді розрахунок вартості загальних витрат з урахуванням індексу інфляції виконується за формулою:

sp = кlSa/ЗЛ...я,

де Sp - вартість загальних робіт 1 м відповідного об'єкта нововведення (будова приміщення); Sa - вартість загальномонтажних робіт 1 м об'єкта-аналога; кі -індекс інфляції; // - коефіцієнт, який залежить від характеру об'єкта; Л...я -значення будівельних коефіцієнтів.

Основі витрати на будівельні роботи складаються з вартості загальноустановчих робіт за окремими видами робіт [2]:

Кзаг.варт. = V(Sp + K1) 'Ki ,

де V - обсяг об'єкта будівництва; K1 - вартість будівельних робіт, специфічних тільки для об'єкта захисту.У витрати на закупівлю устаткування включають вартість цього обладнання з урахуванням валютних витрат, митних та інших зборів і т.п. В проектних організаціях, що спеціалізуються на об'єктах зв'язку, формують галузеві збільшені нормативи на одиницю виробничої потужності - питомі витрати [2]. Якщо вони відомі, то витрати на обладнання можна знайти за формулою:

Коблад. = Кпт. NKi ,

де N - виробнича потужність проектного об'єкта.

При розрахунках очікуваних капітальних витрат на нововведення слід, також, враховувати витрати на придбання прав власності на нововведення систем захисту інформації, захищені патентами, так як вихідні дані на проектування базуються на новій науковій інформації і тісно пов'язані з нею. Аналіз впливу капіталомісткого нововведення на формування ціни на нього показує, що ціни ліцензій можуть становити від 20 % до 50 % обсягу капітальних витрат на нововведення. Ціна нововведень, право на використання яких купується на ринку, або власні витрати на створення нововведень повинні бути враховані при визначенні загальної ефективності інновації. Ці витрати називаються інноваційними і при впровадженні вони збігаються з інвестиційними витратами [3].

Таким чином, загальні капітальні витрати за проектом будови захищеного приміщення визначаються:

К   = (К           4 К        4 К             4- К                4- К        ) 4- К

Е      V    заг.буд.              облад.       доставки        пусконаладки         іновац./      i    ліценз.

Інвестиції - це фінансові кошти. Ключова проблема оцінки ефективності інвестицій при побудові систем захисту інформації - порівняння витрат капітального характеру і результатів, які відносяться до різних моментів часу. Особливу увагу звертають на такі показники:

1)   оцінку попиту і пропозиції на нові системи захисту інформації, що дозволяє встановити розрахунковий обсяг виробництва та прибутків з використанням нововведення;

2)   динаміку припливу грошових коштів (прибутків);

3)  ціну капіталу (інвестицій) та динаміку його залучення в інновацію (витрати).
Найпростіша схема (модель) інвестування полягає в тому, що деяка сума

(поточна вартість) вкладається однократно в проект з умовою, що через певний часбуде повернута велика сума (майбутня вартість). Результат такої інвестиції можна оцінити за допомогою наступної формули:


де t - період часу, змінюваний від 1 до n; r - щорічна відсоткова ставка.

Рівняння (1) є стандартною формулою складного відсотка (компаундінга), що застосовується для знаходження майбутньої вартості сьогоднішньої суми. Множник PV називається коефіцієнтом акумулювання коштів. З рівняння (1) випливає, що






iJкоефіцієнтом дисконтування.

Одним з основних елементів оцінки інвестиційних проектів є оцінка грошових потоків, що утворюються при реалізації проекту системи захисту інформації. Така оцінка може даватися з позиції майбутнього (схема нарощування) або теперішнього (схема дисконтування). У першому випадку при регулярних нарахування складних відсотків на інвестиції використовується формула (1), у другому - приведення грошового потоку до одного моменту здійснюють за допомогою формули (2).

Оцінка ефективності інвестицій, що є істотним елементом інвестиційного процесу, базується на сучасних методах обчислення чистого приведеного ефекту (чистої поточної вартості NPV (Net Present Value)); внутрішньої норми прибутку (віддачі IRR (Internal Rate of Return)); дисконтованого терміну окупності (DPP (Discounted Payback Period)) [4]. Визначення NPV базується на встановленні різниці між сумою грошових надходжень (прибутків), отриманих за ряд періодів, і дисконтованій до поточної вартості сумою інвестицій:

-t
t=0


де CF - грошовий потік чистих прибутків в кінці періоду; г - норма прибутковості (вартість капіталу).

Формула для розрахунку чистого наведеного ефекту від впровадження системи захисту інформації на об'єкті буде мати наступний вигляд:4.

t=0

t=0

NPV = 1 CFt 1 + -    - К

- J


1+L­


(3)де Kt - інвестиційні витрати у певний період.

1+JL

Чистий прибуток представляє собою різницю між прибутками від проекту і витратами без амортизації плюс амортизація, так як остання накопичується на певному рахунку у підприємства і є одним з основних джерел фінансування інвестицій. Якщо NPV >0, то інвестиційний проект ефективний (система захисту себе виправдовує), якщо NPV <0, проект може бути збитковим для інвестора (система захисту інформації неефективна). В окремих випадках при NPV =0 інвестор може переслідувати мету розширення масштабів бізнесу та отримання додаткових прибутків (система захисту інформації не обов'язкова, але не завадила б). Відповісти на запитання, якою мірою зростуть прибутки інвестора з розрахунку на 1 грн. інвестицій, допоможе розрахунок рентабельності інвестиції PI:

 

. (4)

К0-l t=0

При PI = 1 прибутковість інвестицій точно відповідає вартості капіталу г . При PI <1 інвестиції нерентабельні. Очевидно, що PI >1 при NPV >0. Внутрішня норма прибутковості IRR є показником внутрішньої ефективності проекту системи захисту інформації. Цей показник відображає максимально допустимий рівень витрат, які можуть бути зроблені при реалізації даного проекту. Таким чином, якщо IRR > г (ціни залучених фінансових ресурсів), то проект може бути ефективним. В інших випадках не варто розраховувати на прибутковість проекту.

Для визначення IRR необхідно підібрати таку процентну ставку, використання якої забезпечить рівність вартості очікуваних грошових припливів і авансованого капіталу. Для цього треба розв'язати рівняння (3) або (4) відносно г. Знайдене значення г дорівнює IRR :
о.На практиці нульовий дисконтований множник (NPV = 0) знаходиться за допомогою таблиць шляхом вибору двох коефіцієнтів дисконтування r1 і r2 таким

чином, щоб у вибраному інтервалі функція NPV(г) змінювала знак свого значення з плюса на мінус або навпаки. Далі внутрішня норма прибутковості визначається за формулою [5]:IRR = к +


NPV (r1)

NPV (r1) + NPV (r 2)


(r2 - r1)Термін окупності інвестицій на побудову системи захисту інформації визначається як відношення первісних інвестицій DPP (дисконтованих, якщо інвестиції здійснюються в декілька прийомів) до щорічної суми надходжень чистого прибутку, якщо ці надходження рівні. Якщо ж надходження за роками різні, то DPP визначається як сума років, протягом яких сума надходження прибутків зрівняється з величиною авансованого капіталу. Для обліку впливу інфляції на ставку прибутковості інвестицій доцільно збільшувати r на очікуваний інфляційний відсоток Inf наступним чином:

1 + r; = (1 + Inf)(1 + r) = 1 + r + Inf + rInf або r; = r + Inf + rInf = Inf + r(1 + Inf), де r; - реальна вартість капіталу з урахуванням інфляції; r - номінальний коефіцієнт вартості грошей.

Інфляція впливає і на розмір прибутків і витрат, запланованих у проекті. Цей вплив також варто врахувати, використовуючи в обох випадках поправочний коефіцієнт (1 + Inf) і мати на увазі, що рівень інфляції може бути різним для капіталу, прибутків і витрат.

Між розглянутими показниками ефективності інвестицій (NPV, PI, IRR, DPP) існує взаємозв'язок, що дозволяє в практичних розрахунках користуватися

лише показником NPV, за значенням якого можна ранжувати проекти. Основний

недолік NPV полягає в тому, що він не дає інформацію про резерв безпеки проекту в разі помилок керівника в оцінці грошового потоку витрат або коефіцієнта дисконтування. Інформацію такого роду можуть дати два інших показника IRR і PI . Так, чим більший IRR в порівнянні з ціною капіталу, тим більший резерв безпеки. Теж саме можна стверджувати щодо PI: чим більше PI перевершує одиницю, тим краще. Таким чином, про ризик інвестицій у проект в порівнянні з альтернативним проектом певною мірою можна судити за критеріями IRR і PI.

При створенні системи захисту інформації ми повинні враховувати співвідношення собівартості інформації і затрат на реалізацію її безпеки. Сума інвестицій на побудову системи захисту інформації повинна враховувати не тільки вартість технічного обладнання, але й вартість монтажних, будівельних видів робіт, зарплату обслуговуючому персоналу. Також при інвестуванні коштів на створення системи захисту інформації необхідно враховувати реальний рівень інфляції у державі. Може скластися така ситуація, коли наприклад, ціна за технічне обладнання через різкий скачок інфляції збільшилася в декілька разів, якщо не прораховувати такі варіанти, то закладених коштів на реалізацію проекту зі створення системи захисту інформації просто не вистачить, що призведе до незапланованих витрат.

Ще на стадії проектування і розробки проекту необхідно виявити можливі незаплановані витрати, пов'язані з реалізацією проекту, передбачити заходи щодо уникнення збільшення витрат.

 

Література

1.  Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. -М.: Дело, 1994. -111 с.

2.  Матвеев В.А., Молотков С.В. Проблемы организации защиты информации. -К.: ООО «ПолиграфКонсалтинг», 2001. - 330 с.

3.  Беззубцев О.А., Ковалев А.Н. О лицензировании и сертификации в области защиты информации. - М.: Техника, 1996. - 210 с.

4.  Виханский О.С. Стратегическое управление: Учебн. - М.: Гардарика, 1998. -

296 с.

5.  Ананский Е.В. Защита информации - основа безопасности бизнеса. - СПб.: «ЛОТ», 2003. - 230 с.

Страницы:
1 


Похожие статьи

Ю В Пепа - Пошук радіозакладних пристроїв з використанням компонентної селекції електромагнітних сигналів

Ю В Пепа - Робота спіральних антен в малопотужних генераторах радіозавад

Ю В Пепа - Безпека gsm зв'язку

Ю В Пепа - Алгоритми планування руху роботоризованого мобільного засобу на місцевості зі складним рельєфом

Ю В Пепа - Виявлення та оцінка ризиків втрати інформації