О Г Малярчук - Класифікація здатностей підприємства - страница 1

Страницы:
1 

УДК 005.21

О. Г. Малярчук,

аспірантка,

ДВНЗ «Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана»

КЛАСИФІКАЦІЯ ЗДАТНОСТЕЙ ПІДПРИЄМСТВА

АНОТАЦІЯ: У статті запропоновано класифікацію здатностей підпри­ємства за такими критеріями: способом адаптації, критерієм часу (виміру), джерелом та рівнем виникнення. Здійснено спробу визна­чення адаптаційних здатностей підприємства.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: здатності підприємства, критерії класифікації, ви­ди здатностей підприємства.

АННОТАЦИЯ: В статье предложена классификация способностей предприятия по таким критериям: способом адаптации, критерием времени (измерению), источником и уровнем возникновения. Осу­ществлена попытка определения адаптационных способностей пред­приятия.

КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: способности предприятия, критерии классифи­кации, виды способностей предприятия.

ANNOTATION: In the article classification of capabilities of enterprise is offered after criteria: type of adaptations, by the criterion of time (to measuring), source and level of origin. The attempt of determination of adaptation capabilities of enterprise is carried out.

KEY WORDS: capabilities of enterprise, classification criteria, kinds of capabilities of enterprise.

Постановка проблеми. В умовах сучасного конкурентного середовище необхідною і достатньою умовою досягнення під­приємством стійких конкурентних переваг виступає формування унікальних здатностей підприємства, що забезпечать досягнення підприємством своїх стратегічних цілей. Актуальною залишаєть­ся проблема класифікації здатностей підприємства, оскільки чіт­ка систематизація створює передумови для ідентифікації здатно­стей підприємства; дозволяє визначити джерела їх формування та шляхи розвитку.

Аналіз досліджень і публікацій. Дослідженням здатностей підприємства як фактора забезпечення конкурентних переваг підприємства, зокрема виокремлення динамічних здатностей як визначальних при формування конкурентноздатності підприємс­тва присвячено чимало робіт зарубіжних науковців (Д. Тіс, С. Уінтер, М. Золло), так і російських науковців (наукова школа Санкт — Петербургського університету) — В. С. Катькало,

© О. Г. Малярчук, 2010

95

В. А. Чайка, Т.Е. Андрєєва (теоретико-методологічні питання), А.В.Бухвалов (динамічні здатності і реальні опціони).

Постановка завдання. Незважаючи на чисельність дослі­джень, існують прогалини у теоретико-методологічній базі іден­тифікації, формування та розвитку здатностей підприємства, а саме відсутність усталеної класифікації здатностей підприємства, що визначає сферу дослідження, часткові результати якого пред­ставлені в статті.

Мета статті полягає у визначенні адаптаційних здатностей підприємства на основі класифікації здатностей. Для досягнення мети дослідження були поставлені і вирішені завдання: визначи­ти та узагальнити суттєві відмінності між видами здатностей під­приємства, сформувати критерії класифікації та систематизувати здатності підприємства, визначити адаптаційні здатності підпри­ємства.

Виклад основного матеріалу. Розуміння сутності здатностей підприємства виявляється неможливо без чіткої класифікації, оскільки класифікація розкриває суттєві відмінності між основ­ними видами здатностей підприємства, що зумовлює можливість поглиблення дослідження. В економічній літературі існує значна кількість модифікацій здатностей підприємства. До них відно­сять: операційні, функціональні, стратегічні, конкурентні, дина­мічні, адаптаційні.

Відповідно до класифікації наведеній у [1, c. 165] існує така ієрархія здатностей підприємства: 1) функціональні (операційні) здатності, властиві більшості компаній у галузі; 2) «ключові» здатності, що формують ключові компетенції і є основою конку­рентних переваг підприємства; 3) динамічні здатності, завдяки яким оновлюються «ключові» здатності у відповідності із зміна­ми зовнішнього середовища. Тобто, функціональні і ключові здат­ності є необхідними умовами функціонування підприємства і відповідно статичними здатностями підприємства. Інший підхід [2] ґрунтується на розмежуванні здатностей на операційні та ди­намічні. Відмінність полягає в тому, що спеціальна мета звичай­них (операційних) здатностей — «виготовляти та продавати той самий (однаковий) продукт в однакових обсягах і одній спожив­чій групі протягом певного періоду часу», динамічних — «змі­нювати обсяг продаж, виробничий процес і споживчу группу». Спільними ознаками класифікації підходів [1, 2] є те, що будь-яка здатність розглядається як рутина або набір рутин, що викорис­товують ресурси шляхом навчання, формування патернів, що міс­тяться в неявних знаннях. Відмінність підходів полягає у ви­окремленням мезо-рівня здатностей ключових [1], проте клю­чові здатності можуть бути як операційними, так і динамічними здатностями підприємства залежно від стратегії підприємства. Недоліком наведених класифікацій ми вважаємо визначення од­ного критерію класифікації можливістю досягнення стійких конкурентних переваг залежно від рівня динамізму зовнішнього середовища, що не зумовлює можливість операціоналізації засто­сування здатностей підприємства.

Динамічні здатності визначаються як потенціал фірми в інтег­руванні, створенні і реконфігурації внутрішніх і зовнішніх ком-петенцій у відповідності до швидко змінних умов господарюван­ня [3, c. 148]. Отже, основними характеристиками динамічних здатностей відповідно до визначення можна виділити наступні: здатність організації успішно реагувати на зміни; вміння фірми знаходити і створювати унікальні компетенції. Ключовою від­мінністю динамічних здатностей від інших організаційних здат­ностей автори [4] вважають випереджаюче розпізнавання і осво­єння нових можливостей бізнесу. Дж. Тіс [5] виділяє наступні три групи організаційних здатностей, які відносять до динаміч­них здатностей підприємства:

— здатності виявити і сформувати можливості та загрози зов­нішнього середовища;

— здатності використовувати можливості зовнішнього сере­довища;

— здатності підтримувати конкурентноздатність шляхом по­кращення, комбінації, захисту, а також реконфігурації матеріаль­них і нематеріальних ресурсів підприємства.

Перша група здатностей відіграє важливе значення для ком­паній, що функціонують на ринках з будь-яким рівнем динаміз­му зовнішнього середовища, так як відповідає за зв'язок стратегії компанії із зовнішнім середовищем. Друга і третя групи здатнос­тей більш важливі для підприємств, що працюють на ринках з високим рівнем ринкових змін, а особливо в галузях «нової еко­номіки». Конкурентоздатність даних компаній дуже часто зале­жить насамперед від швидкості їх реакції на ринкові зміни, в той час як у підприємств, які функціонують на традиційних ринках, є значно більше часу для прийняття рішень і реконфігурації порт­феля ресурсів і здатностей [6, с. 5]. В інтерпретації Катькало В. С. [7, c. 472] динамічні здатності підприємства включають чо­тири організаційні вміння: рутинізовані процеси управління ін­новаціями і змінами; бізнес-інтуїцію і бачення, необхідне для створення нових бізнес-моделей; механізми прийняття правиль­них інвестиційних рішень; компетенції «оркестрування» і управ­ління трансакціями. На думку Д. Леонард-Бартона [8, c. 176] високорозвинені здатності фірми одночасно являються основни­ми факторами жорсткості (ригідності), тобто вони гальмують здатність фірм до розвитку нових здатностей. За такого підходу динамічні здатності скоріше за все є виключенням, ніж правилом і потребує вирішення проблема створення нових здатностей і де­монтувати існуючі здатності, що застаріли.

До контраргументів концепції динамічних здатностей відно­сять той факт, що всі організаційні здатності чи здатності підпри­ємства мають потенціал проведення змін. Зокрема, Хелфат і Пе-тераф [7, c. 468] вводять поняття «життєвого циклу здатності», виділяючи кілька його стадій, зокрема оновлення здатностей, реп­лікація, передислокація чи рекомбінація. На нашу думку дане твердження не спростовує застосування терміну «динамічні здат­ності», а навпаки його підтверджує, оскільки економічна динамі­ка досліджує саме процеси, тобто послідовність станів і переходи від одних станів до інших і відповідно зміну здатностей у межах життєвого циклу. Що ж до розділення здатностей на статичні — які властиві всім підприємствам і динамічних як здатностей 2 -го порядку, то потрібно зауважити, що здатності — поняття дина­мічне, і розвиток, їх рух є невідємною ознакою будь — яких здат­ностей [9, c. 111], а терміном «статика» ми фіксуємо стан здатнос­тей лише на певний момент часу. Тому ми вважаємо, що доціль­но визначити класифікаційну ознаку — критерій виміру (часу) і диференціювати здатності на статичні (можна оцінити на певний момент часу в просторі) і динамічні (зміна здатностей протягом періоду, що аналізується). Слід відмітити, що термін «динамічні здатності» досить часто зустрічається в українській економічній літературі в якості запозиченого терміну проте без дослідження сутності даної категорії.

На відміну від попередніх підходів, В. С. Єфремов [10] класи­фікує здатності на структурні і функціональні, оскільки здатності визначаються не як організаційні рутини та патерни, а як сукуп­ність бізнес-процесів. За функціональним підходом ідентифіку­ються організаційні здатності відповідно до кожної функціональ­ної області діяльності фірми. На нашу думку, функціональний аналіз може виявити лише окремі аспекти здатностей підприєм­ства. Здатності у функціональному розрізі видається складно про­аналізувати, оскільки за такого підходу не можна дослідити ос­новні зв' язки між видами діяльності і врахувати той факт, що здатності підприємства мають міжфункціональний характер. Та­кож розрізняють нові та реконфігуровані здатності [11]. Тобто чи є здатності новими для підприємства чи «реконфігуровані шля­хом еволюції, трансформації чи заміни». Ми вважаємо, що потріб­но уточнити наведену класифікацію, зазначити спосіб формуван­ня цих видів здатностей і визначити критерій — за джерелом формування здатностей — реконфігуровані здатності (форму­вання здатностей за допомогою вдосконалення та оновлення внут­рішніх процесів на підприємстві) та нові (здатності формуються в результаті системних змін на підприємстві).

Потребує дослідження не лише виявлення джерел формування здатностей підприємства, а також питання місця (на якому рівні) формуються здатності підприємства. Тому вважаємо доцільно виді­лити критерій — рівень виникнення здатностей підприємства, і ди­ференціювати здатності підприємства на індивідуальні та організа­ційні, оскільки базисом формування здатностей підприємства ви­ступають індивідуальні (управлінські) здатності. Управлінська ді­яльності забезпечує координацію та взаємодію усередині підпри­ємства і впливає на ефективність діяльності підприємства вцілому.

Також розрізняють і такий вид здатностей як стратегічні здат­ності. Ми ототожнюємо стратегічні здатності з адаптаційними, оскільки розуміємо під стратегією на практиці кращу ніж у кон­курентів адаптацію, та швидшими темпами, що досягається завдя­ки здатностям, які базуються на гнучкості і мобільності, що по­стійно змінюються і коригуються. Залежно від способу адаптації (пасивна, активна чи проактивна) здатності розрізняємо як опера­ційні (необхідні умови функціонування в галузі) і стратегічні, які формуються підприємством залежно від обраного типу адаптації, що віддзеркалює нішу, яку займає підприємство на ринку.

Отже, на наш погляд здатності підприємства можна класифі­кувати таким чином (табл. 1).

Таблиця 1

КЛАСИФІКАЦІЯ ЗДАТНОСТЕЙ ПІДПРИЄМСТВА

Критерій класифікації

Види здатностей

Джерело формування здатно­стей

— нові

— реконфігуровані

Критерій часу (виміру)

— статичні

— динамічні

Рівень виникнення

— індивідуальні

— організаційні

Спосіб адаптації

— операційні

— стратегічні

Висновок На основі проведеного дослідження ми вважаємо, що в незалежності від виду здатностей, для кожної групи харак­терною ознакою є їх гнучкість та мобільність, що в певний мо­мент активізується і може бути узагальнена як адаптаційні здат­ності, що є обов' язковим складовим елементом кожної групи здатностей. Потрібно відмітити, що і у визначенні видів здатнос­тей підприємства зазначається спільний вектор спрямованості здатностей — «....відповідно до умов зовнішнього середовища», «....можливість адаптуватися до змін», тобто їх можна узагаль­нити як адаптаційні здатності. І на нашу думку, визначаються як спроможність інтегрування, координації та впорядкування еле­ментів внутрішнього середовища відповідно до умов зовнішньо­го середовища. Запропоноване авторське бачення не є безсумнів­но, остаточним та таким, що не підлягає перегляду, зважаючи на дискусійність багатьох положень даного підходу.

Запропонована класифікація створює передумови для іденти­фікації здатностей підприємства, дозволяє сформувати принципи їх оцінки та визначити способи їх розвитку. Комплексний роз­гляд і чітка класифікація видів здатностей підприємства допомо­же в побудові системи формування та реалізації здатностей під­приємства, що є предметом подальших досліджень.

Література

1. Андреева Т. Е., Чайка В. А. К дисскусии о сущности динамичес­ких способностей // Вестник СПбГУ. — 2006. — Сер. 8. — Вып. 4. — с. 163—173.

2. McGuiness T. Dynamic capabilities for entrepreneurship and inno­vation in marketing-driven organization // The Seventh International Cong­ress: Marketing Trends, Venice, 25—26 January, 2008. Режим досту­пу :www.ssrn.com

3. Тис Д. Дж, Пизано Г., Шуен Э. Динамические способности фир­мы и стратегическое управление // Вестник Санкт Петербургского университета // Серия 8. Менеджмент. Выпуск 4 (№ 32). — 2003, С.133—185.

4. Чайка В. А, Куликов А. В. Динамические способности российских компаний введение в проблему. // Научные доклады 40R2006.СПб.: НИИ менеджмента СПбГУ, 2006.

5. Teece David J. Explicating dynamic capabilities: the natures and microfoundation of (sustainable) enterpris performance // Strategic Management Journal, Vol.28, 2007, P.1319-1350

6. Бек Н. Н, Сарычев А. Е. Динамический стратегический анализ: ориентация на устойчивость конкурентного преимущества компании вусловиях динамизма и глобализации рынков [Електронний ресурс].Режим доступу: http://www.hse.ru/org/hse/conf-april_ru/prog2008

7. Катькало В. С. Эволюция теории стратегического управления. 2-е изд. Санкт-Петербург: Высшая школа менеджмента, изд-во СПбГУ, 2008. — 548 с.

8. Грант Р. М. Современный стратегический анализ:5-е изд. / Пер. с англ. под. Ред. В. Н. Фуктова. СПБ.: Питер, 2008. — 560 с.

9. Кочкаров Ю. С. О природе способностей. Черкесск, 1974.

10. Єфремов В. С., Ханыков И. А. Ключевая компетенция организа­ции как обьекта стратегического анализа // Менеджмент в России и за рубежом, 2002 — № 2. Режим доступу: www.mevriz.ru/articles/2002/2/ 1014.html

11. Mukund R. Dixit, Amit Karna, Sunil Sharma. A unified theory of capability building: need and response// W.P.No.2008 01-10/Indian Institute of Management/Ahmedabad-380015/Режим досту-пу:www.ssrn.com

Стаття надійшла до редакції 10.11.2010

УДК 330.354

С. О. Силантьев,

канд. техн. наук, доцент кафедри менеджменту, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

ЕФЕКТИВНЕ ВИКОРИСТАННЯ НОВОГО ТИПУ ПРОМИСЛОВИХ АКТИВІВ — НОВИЙ ЧИННИК КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ЕНЕРГОЄМНИХ ГАЛУЗЕЙ

ПРОМИСЛОВОСТІ

АНОТАЦІЯ. Проведено аналіз ринку похідних фінансових інструмен­тів (ПФІ) на новий тип промислових активів на Європейському ринку емісійних викидів. Проаналізовані недоліки І-ої фази функціонування Європейської системи торгівлі викидами (ЄСТВ). Висвітлені пробле­ми ефективного функціонування ЄСТВ на ІІ-ій і ІІІ-ій фазах її впрова­дження до 2020 року. Сформульовані пріоритетні напрямки наукових досліджень з питань ефективного використання нового типу промис­лових активів з метою формування стратегій сталого розвитку еко­номіки.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: викиди, право на викиди, торгівля викидами, похід­ні фінансові інструменти, ф'ючерси, опціони.

АННОТАЦИЯ. Проведен анализ ринка производных финансовых ин­струментов (ПФИ) на новый тип промышленных активов на Европей­ском рынке эмиссионных выбросов. Проанализированы недостатки І-ой

© С. О. Силантьєв, 2010

101

Страницы:
1 


Похожие статьи

О Г Малярчук - Класифікація здатностей підприємства

О Г Малярчук - Здатності підприємства дискусійні аспекти застосування в сучасних реаліях бізнесу