Колектив авторів - Духовність особистості методологія теорія і практика - страница 1

Страницы:
1 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ

духовного розвитку людини

ДУХОВНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ: методологія, теорія і практика

Збірник наукових праць Випуск 6 (53)

Луганськ 2012

ЗМІСТ

Барилко Є. О., Барилко С. М.

Виховання     патріотизму     в     американських     школярів у

позашкільній діяльності ...............................................................................................З

Белых А. С.

Культуросообразность       как       сущностная характеристика формирования мировоззрения....................................................................................12

Бондаренко Н. Б., Ляшова Н. М.

Реалізація наступності між дошкільною та початковою ланками

освіти..............................................................................................................................19

Бреславец Н. А.

Педагогические технологии: традиции и инноватика..............................................30

Донченко Н. А.

Збереження художніх традицій народного костюму у пластиці

малих форм....................................................................................................................38

Ененко И. А.

Закономерности выбора рациональной аппликатуры при игре на

фортепиано....................................................................................................................45

Жейнова С. С.

Формування      готовності      майбутнього      вихователя дітей дошкільного віку до педагогічної творчої діяльності..............................................57

Журавльова Л.С.

Логопедична   робота   з   дітьми   дошкільного    віку засобами фольклору......................................................................................................................64

Крахмалена Е.Г.

Диагностика уровня развития нравственного сознания студента 72

Лаврентьев А. О.

Критерії формування естетичної культури студентів..............................................78

Лохіна Д. Г.

Основні риси гуманізму та історичний аналіз розвитку гуманістичних ідей Давнього Китаю, Античності та Арабського

Халіфату.......................................................................................................................88

Мазанюк О. Ф.

Обгрунтування педагогічних умов формування природоохоронної культури студентської молоді в коледжах автономної республіки Крим.....................................................................................94

265

УДК378.015.31:[008:7]

КРИТЕРІЇ ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ СТУДЕНТІВ

А. О.

Лаврент

У статті проаналізовані та сформульовані осн критерії формування естетичної культури студентів процесі фахової підготовки. Обгрунтовано цілісну дефініц' естетичної компетентності особистості майбутньо фахівця в контексті формування його естетичної культури.

Ключові  слова:    естетична культура, педагогіч культура, естетична компетентність.

В основу розвитку сучасного українського суспільства було покладено гуманістичні цінності та взято курс на розвиток творч' особистості, яка володіє окрім загальноосвітніх знань і умінь певною культурою: загальнолюдською, національною, професійною тощо. Перетворення цих ідей в життя, певною мірою, залежить від умов формування естетичної культури студентів, що складає первинний етап у підготовці естетично спрямованих та гармонійно розвинутих громадян нашої країни. Життя вимагає кардинальної зміни педагогічної свідомості, інтенсивного пошуку ефективних засобів організації навчання та виховання покоління, що підростає. Основні напрями досягнення цієї мети знайшли своє відображення в низці державних документів: Національній доктрині розвитку освіти в Україні у ХМ столітті, Законах України "Про освіту" та "Про вищу освіту".

У сучасних соціокультурних умовах і суспільно-економічних відносинах формування нових життєвих установок особистості студента, прилучення до естетичної культури дозволяє підтримувати активне формування його самосвідомості й самоідентичності. Визначаючи процес формування естетичної культури студентів як цілеспрямований розвиток особистості, здатної сприймати прекрасне не тільки в житті й мистецтві, але й уміння бачити його в навколишній дійсності, дослідники виділяють критерії сформованості естетичних якостей особистості. На думку Л. П. Печко, досягнутий у юнацькому

78

віці рівень сформованого естетичної культури визначає ес і епічний потенціал особистості й у подальші роки, тому що даний період розвитку особистості відрізняє залучення у процес самопізнання й самоорганізації. Отже, націленість студента на самооріс нгацію природно узі оджується із оціночно-емоціГшою. творчою і аналітичною природою естетичної свідомості. Саме тому першим і найважливішим завданням формування естетичної культури студентів с розвиток здатності жваво, і остро, чуйно сприймати естетичне в мистецтві, дійсності, у різноманітній діяльності людини-гворця. Отже, необхідно розглянути ті закономірності, при яких забезпечується залучення студентів до естетичних цінностей. Отже, окреслена актуальність цієї проблеми зумовила вибір теми данної статті.

Філософи, психологи, педагоги, мистецтвознавці різних часів приділяли особливу увагу питаниям культури та культуро і ворчому впливу будь-якого мистецтва, серед імен сучасних та минулих педагогів, які комплексно розглядали проблему окреслену у іемі дослідження, можемо назвати прізвища г Лничкіна II Айзенка М. Бредслі, В. Ьутенко, С. Дем'янчук.      Д. Джоли.      О. Дивішненко.

0. Донецької, А. Зися, М. Кагана, А. Камської, С Квятконської о,

H. Кияшенко, В. Кенника, О. Ларміна, II. Мироно. тьскої, Е. Онуфрісва. В. Розумного, В. Сухомлинського. В.Шаповалова, В. Шанька. Г. Шевченко. А. Щербо, та ін.

Увага науковців до естетичної культури в освітній іеоріі і практиці вказує на її серйозність для вирішення багатьох освітніх проблем. Методологічні та теоретичні аспекти естетичного розцінку майбутньої особистості студентів розкриті у деякій мірі в працях дослідників: А. Азархина, Є. Анюновпча, Г, Бога гирьової, І. Зязкиш.

1. Оршанського, О. ІІІевіпок та ін.

Над проблемою формування естетичної культури сіуденпв ірацювалп такі науковці, як: Ш, Амонашвілі. О. Барабанщиков. І. Ье\. і. Бє.тін. М. Воробпов, В. Г'рпньова, II. Гупіі, Т. Іванова, (.'. Ільпі. . Зязюн. Н. Клементы в, О Кобенко,        І. Ковальова, ІІ.Крнлова.

I. Кузьміна.   К.Литвинова.   А.   Макаренко.   В.   Мілерян. С.

Муцинов.

І. Нечипоренко, С Пащенко. В. Правоюров, В. С'аіада, В. С'емпченко.

!. С ' ласіьонін, В . С ' ухомлпнськпй, К . Уніннськиіі. і '. Фаі ихова.

!. Шаталов та ін.

79

Проведений аналіз педагогічної літератури щодо ефективності критеріїв формування професійної естетичної культури студентів вищих навчальних закладів дає підстави зробити такі висновки:

1) наявна організація формування естетичної культури не повністю відповідає вимогам суспільства щодо підготовки нового тину громадянина -ерудованого, культурного спеціаліста, здатного вирішувати складні завдання естетичного характеру;

2) у вищих навчальних педагогічних закладах відсутня цілісна система формування естетичної культури у студентів.

Проблеми освіти, зокрема, у формуванні критеріїв естетичної' культури студентів тісно пов'язані зі змінами, що відбуваються у суспільному житті, у соціально-економічній сфері, а також у суспільній свідомості. Ці зміни зумовлюють перегляд вимог щодо готовності педагога професійної школи; до формування професійно грамотного, включаючи й естетичний аспект, кваліфікованого працівника.

Особливого значення набувають соціально-психологічні, організаційно-педагогічні та теоретико-методологічні аспекті проблеми формування та розвитку естетичної культури майбутнії спеціалістів.

Отже, незважаючи на значні досягнення в розробці цього питання, деякі його аспекти не знайшли свого вирішення, тому метою статті є розкриття основних критеріїв системи формування культури студентів у процесі фахової підготовки.

Особливістю естетичного розвитку особистості в системі освіти є його не лише загальна, а й вузькоспеціалізована спрямованість і детермінованість змісту вимогами музичної професії до фахівця. Щ зумовлює посилення уваги до формування тих естетичних якостей і музичних здібностей особистості, які є професійно значушими, зауважує О. Отич [4].

Недооцінка значення музично-естетичних компонентів у змісті освіти, зумовлює низький рівень музично-естетичної культурі випускників. Виховуючи у молоді естетичні погляди, розвинути! музичний смак, не слід забувати про національну культуру, як? грунтується на народній естетиці у музичних творах. Загальновідомим те, що педагог є носієм національної культури і моральності етносу, виразником менталітету свого народу і, що лише тоді суспільні зміни

80

6 (53)52:ов2,ість особистості: методологія, теорія і практика

Дуіовнісгь особистості: методологія, теорія і практика Ц    Л (53)-2012

жуть мати дійсно гуманний ефект, коли вони базуються на стійкій ггемі культурних цінностей і традицій нації, що знаходить свій вияв, рема і у музичних творах [2].

Тож сучасний педагог, з урахуванням сучасних тенденцій цільної свідомості, нових гуманітарних підходів в освіті, музично-яичних вимог, беззаперечно

повинен володіти широким колом Сесійних компетенцій, у тому числі й

музичною та естетичною итурою,    бути    митцем, майстром-наставником, дослідником гчної творчості загалом, творчою особистістю.

Саме від особистості педагога, його готовності до новацій, до ження національних традицій, залежить чи розвиватиметься ий потенціал його учнів, яким буде рівень їхньої музичної говки. Тому, наголошує С. О. Нікітчина, педагогіка має творитися іізуватися представниками нації, національними педагогічними ш. -типовими носіями її способу мислення, світорозуміння, ності [3].

"Освічувати" - значить за допомогою освіти виробляти у людей фну самобутність, яка завжди вбрана в конкретну національну / [1]. Саме в середовищі національної культури, використовуючи пня традиційної педагогіки, можливе успішне розв'язання еми формування творчої, всебічно розвиненої особистості з им рівнем національної самосвідомості.

Як наголошує І. Зязюн, взаємовплив традицій та інновацій івий саме у поєднанні інноваційних освітніх технологій та цій естетичної культури [3]. Лише оволодіння комплексом ідних професійних компетенцій, включаючи й музично-естетичні, вані на традиціях національної культури сприяє досягненню мого компетентнісного рівня і професійної музично-естетичної ури майбутніх музикантів через професійну компетентність огів.

Виділення педагогічної культури як феномену педагогічної зумовлено специфікою педагогічної діяльності та постійним щенням вимог до особистості вчителя. Досліджуючи сутність огічної культури, В. Сухомлинський стверджував, що це ->альна якість особистості педагога, тісно пов'язана із загальною урою особистості та високоро- звинутим педагогічним мисленням

Духовність особистості: методологія, теорія і практика Духовнісі

учителя, яка характеризується високим рівнем методологічні культури, глибокою науково-теоретичною підготовленістю, здатніс до аналізу свого досвіду, педагогічної рефлексії [5].

У період навчання у ВНЗ активно розкривається рефлексивнюв характер естетичної свідомості, причому механізм самооцінки відігращ провідну роль. Індивідуальна естетична культура студентів остаточні знаходить     ієрархічну     структуру:     знайомство     із     здобутками (сприйняття), придбання мистецтвознавчих знань і власна художнщ творчість  (виконавча і  продуктивна). При цьому  всі  елементе естетичної    культури    системні    й    проявляються   через наступні компоненти:

емоційно-почуттєву чуйність на прекрасне й потворне, піднесене й низинне, героїчне й вульгарне, комічне й трагічне в мистецтві, житті, природі, побуті, праці, поведінці й діяльності, а такох здатність керувати своїми почуттями;

знання й розуміння сутності естетичного в мистецтві навколишньої дійсності, художню грамотність; вірні, неспотвореш вистави, судження й переконання, пов'язані з естетичним сприйняттям творів мистецтва і явищ життя;

наявність естетичного ідеалу й здатність на його основії оцінювати твори мистецтва, емоційно відгукуватися на них;

оволодіння культурною спадщиною минулого, сформоване| відношення до сучасного мистецтва, чуйність до нових тенденцій у його розвитку;

певний   ступінь    розвитку творчих   здібностей,    інтерес прагнення до естетичного освоєння миру;

захід причетності до творчості, практична участь у створенні прекрасного в житті;

потреба й уміння будувати життя « за законами краси», затверджувати ідеали краси у відносинах з людьми, у праці й суспільної діяльності.

Дані компоненти, одночасно виступаючи в якості критерій

естетичної вихованості, утворюють естетичну культуру ............................. ЄДНІСТ1

почуттів, смаків і ідеалів. Крім того, вимір естетичної вихованості може здійснюватися за допомогою педагогічних і соціальних критеріїв. Прн цьому до  педагогічних критеріїв  прийнято відносити доведення виконавських навичок до автоматизму й зосередження уваги НаГ

82

чості нового образа, а до групи соціальних критеріїв - наявність " ких інтересів до мистецтва. Згідно із завданнями, представленими в концепції розуміння сутності виховної системи, у якості критеріїв виступають наступні:

Сформованість пізнавального потенціалу особистості студента: освоєння студентами освітніх програм; пізнавальна юивність; розвиненість мислення; сформованість навчальної діяльності; сформованість почуттів до Батьківщини, суспільства, сім'ї, природи, праці; сформованість комунікативної культури;

Сформованість естетичного потенціалу студента: прагнення до краси, прагнення до самореалізації; уміння критично мислити й цінувати духовні й матеріальні багатства, накопичені людством; чуйність до постійно мінливого світу й здатність творчо його збагачувати.

Фундаментальність теоретичних положень основних критеріїв естетичної культури студентів дає нам можливість виокремлювати професійні та особистісні компетенції як прогнозовані результати підготовки студентів у системі освіти, та відповідно обґрунтовувати цілісну дефініцію естетичної компетентності особистості майбутнього фахівця в контексті формування його естетичної культури.

Естетична компетентність є найбільш інтегративна характеристика естетичного розвитку майбутнього спеціаліста музичної спрямованості, в основі якого лежить сформованість розуміння і сприйняття об'ктів музичної культури крізь призму поняття "прекрасного", а також наявність системи теоретичних знань, практичних умінь у галузі естетики, які визначають здатність фахівця вирішувати професійні завдання, що виникають в реальних ситуаціях професійної музичної діяльності, з орієнтацією на естетичні сенси.

Ціннісно-світоглядна компетентність майбутніх музикантів пов'язана з ціннісними орієнтирами, його здатністю бачити і розуміти навколишній світ, орієнтуватися в ньому, сприймати цілісно картини світу як сукупність світоглядних знань про світ, здатністю до успішної діяльності в різних сферах життя, усвідомлення свого місця в ньому, до вибору цільових та смислових установок для своїх дій та вчинків, творчої самореалізації, до свідомого прийняття рішень.

Культурно-естетична компетентність музиканта є опорним механізмом у естетичному розвитку особистості, і є базовою для таких

83

утворень, як майстерність, індивідуальна творчість, мистецтво тощо. Культурно-естетична компетентність

майбутнього музиканта обумовлена досвідом освоєння культурного простору, рівнем навченості, орієнтована на використання культурних еталонів ж критеріїв оцінки при вирішенні проблем пізнавального,

світоглядного, життєвого характеру.

Музично-естетична компетентність - це обізнаність у галузі мистецтва, прагнення та здатність

реалізувати на практиці свій музично-естетичний потенціал для одержання власного неповторного

результату   творчої   діяльності,   під   яким   розуміється   певний   обсяг   культурно-історичних та

музично-естетичних знань; уміння та навичи музично-естетичного сприймання, аналізу й інтерпретації

творії мистецтва відповідно до авторського задуму, розуміння єдності форми та змісту тощо; готовність

особистості до музично-творчої реалізації, самостійного пізнання мистецтва, естетичної оцінки творів

мистецтва.

Навчально-пізнавальна компетенція пов'язана з усвідомленням педагогами важливості свого навчання, засвоєння нових знань у галузі мистецтва (знання особливостей музичної мови, становлення різнш жанрів, стильових напрямів мистецтва у їхньому історичному розвитку), опанування умінням та навичками інтерпретації музичиш творів; умінням планувати власну навчальну діяльність, спрямовану на успіх, досягнення цілей.

У педагогічній літературі в якості критеріїв сформованості естетичної культури іноді згадуються сформованість естетично-відношення,  естетичних поглядів    і  естетичної потреби.  Автор (М. А. Верб, Н. І. Киященко, Н. Б. Крилова, Л. П. Печко й ін.) оперу-тим, що естетичне відношення включає оцінку ступеню досконало явищ дійсності і своєї гармонії зі світом, узагальнено характериз спрямованість свідомості й фокусує у собі складну здатність люд~~ ставитися до навколишнього світу естетично, що проявляється духовній, творчій, оцінній і у матеріально-творчій діяльності. У зв'яз із цим у якості критеріїв, на підставі яких визначається ріве естетичного сприйняття, вони виділяють адекватність визначено об'єкту, співвідношення інтелектуального й емоційного, цілісні естетичного сприйняття об'єкта. Залежно від співвідношення якостей виділяють 4 рівня естетичного сприйняття:

84

високий рівень - уміння адекватно сприймати естетичний об'єкт у єдності змісту й форми; сприйняття цілісне, у ньому гармонічно сполучаються інтелектуальне й емоційне;середні рівні: для другого рівня характерна адекватність І сприйняття естетичного об'єкта, однак аналіз естетичного об'єкта ! носить словесно-логічний характер з низьким рівнем емоційності; для третього рівня характерні яскравість і емоційність сприйняття з недостатнім рівнем аналітичного підходу;

низький рівень - характеризується недостатнім розвитком естетичного сприйняття: переказ змісту, невміння висловити естетичну своєрідність сприйманого предмета, явища дійсності або твору мистецтва; можливі помилки у викладі й оцінці естетичного об'єкта.

Для здійснення даних видів діяльності студент повинен мати відповідні психічні здатності до творення, пізнання, оцінки й спілкування. На передній план виходить естетична свідомість, що вбирає безліч різнорідних по походженню елементів і синтезуючі їх у гармонічній єдності. При цьому функція естетичної свідомості як цілісного механізму проявляється в орієнтації особистості в естетичних цінностях навколишньої реальності, тому що естетична свідомість реалізує найбільш глибокі, складні змістовні судження особистості про естетичні об'єкти. Важливою складовою частиною естетичної свідомості є естетичний смак. Психологічний механізм функціонування смакових переваг особистості, її емоцій і інтересів виражається в естетичній потребі. Естетична потреба, будучи комплексом внутрішніх вимог свідомості до емоційно-інтелектуальної оцінки явищ дійсності й мистецтва, виражається в прагненні до сприйняття й освоєння прекрасного й боротьбі проти потворного у всіх його проявах. Вищесказане знаходить втілення в наступних критеріях:

- пізнавальному, що включає естетичні знання, погляди, переконання, отримані на основі сприйняття, осмислення естетичних об'єктів;

- емоційно-оцінному, що припускає вміння переживати, аналізувати й оцінювати явища дійсності й мистецтва з позиції гуманістичного естетичного ідеалу, розрізняти прекрасне й потворне, піднесене й низинне в житті й мистецтві (естетичні почуття, смаки,

> інтереси, потреби);

- діяльнісному, що включає функціональну сторону розвитку естетичної культури.

85

Духовність особистості: методологія, теорія і практика

Підсумовуючи зазначене, можна зробити висновок, щ музично-естетичне спрямування спецдисциплін, в освітній практиці навчальних закладів набуло нагальної необхідності. Однак це проблемі не лише освіти, це проблема суспільства в цілому. Сьогодні вонаї потребує більш широкого теоретичного осмислення і невідкладної^ практичного запровадження в освітній процес.

Проаналізувавши сучасні науково-педагогічні дослідження проВ критерії сформованості естетичної культури особистості, ми прийшли до необхідності виявлення тих критеріїв, по яких можна судити про ступінь сформованості показників естетичної культури студентів, Підставою для визначення критеріїв сформованості естетична культури студентів став ступінь розвиненості емоційно-почуттєвоі сфери, естетичного інтересу, естетичного смаку, естетичних суджень естетичної діяльності. Таким чином, беручи до уваги той факт, що| формування естетичної культури - процес безперервний, що відбувається протягом усього життя людини, вважаємо, що критерії, які можуть визначити ступінь сформованості показників естетичноі| культури студентів, є наступними: знаннєвий, пізнавально-оцінний соціально-творчий критерії. Знаннєвий критерій відбиває обсяг знані естетичного характеру й проявляється в прагненні студентів до одержання нової естетичної інформації й в умінні пізнавати класичаЩ твори мистецтва. Пізнавально-оцінний критерій виражається сприйнятті, переживанні, оцінці явищ дійсності й мистецтва студентами в різних формах їх навчання й самоосвіти, й проявляється в умінні студентів аналізувати твори мистецтва й мислити образно і абстрактно. Соціально-творчий критерій виражається в бажанні і умінні студентів перетворювати дійсність і створювати що-небудь за законами краси й проявляється в умінні їх естетичного спілкування! людьми, мистецтвом і природою.

Крім   усього    зазначимо,    що    компетентнісний   підхід необхідним у формуванні естетичної компетентності студента, полягає в здатності керуватися набутими естетичними знаннями художніми     вміннями, готовності використовувати     отрима: естетичний досвід у самостійній практичній музично-творчій діяльної згідно з універсальними загальнолюдськими естетичними цінностяі та гуманістичними світоглядними позиціями, що є вагомим підґрунті формування їхньої естетичної культури.

Література

1. Гевко О. Суть та особливості національно-патріотичного виховання засобами декоративно-ужиткового мистецтва / Оксана Гевко // Рідна школа. - 2003. - № 5. - С.

12-25.

2. Коломієць О.Б. Педагогічне забезпечення культурологічної складової у підготовці студентів технічних ВНЗ : дис канд. пед. наук : 13.00.04 / Коломієць Олена Борисівна. - К., 2004. - 214 с.

3. Нікітчина CO. З історії становлення та розвитку національної системи виховання : монографія / Нікітчина Світлана Олександрівна. - Луцьк, Надстир'я. - 2001,- 162 с.

4. Отич О.М. Музично-естетичний розвиток майбутнього фахівця у системі професійної освіти / О.М. Отич // Теоретичні і методичні засади неперервної мистецької освіти : зб. матеріалів, наук.-методол. семінару / -Ін-т пед. освіти і освіти дорослих АПН України.- Чернівці, 2007.- С. 27-29.

5. Педагогіка Василя Сухомлинського на зламі епох : матеріали Міжнар. наук.- практ. конф. "В. Сухомлинський і сучасність" / за заг. ред. О.Я. Савченко, ред. М.Я. Антонця, А.С. Бика, Т.В. Гришиної, Б.П. Хижняка. -Київ ; Кіровоград : ЄЛИСА-BET, 1999. - 388 с.

В статье проанализированы и сформулированы основные критерии формирования эстетической культуры студентов в процесе профессиональной подготовки. Обосновано целостную дефиницию естетической компетентности личности будущего профессионала в контексте формирование его естетической культуры.

Ключевые слова: естетическая культура, педагогическая культура, естетическая компетентность.

The main principles offormation of the students' aesthetical culture in the process of professional training were analyzed and formulated in the article. The integral definition of aesthetical competence of a future professional in the context of his aesthetical cultural formation was substantiated here.

Key words: aesthetical culture, teaching culture, easthetical competence.

Лаврентьев А. О. - аспірант, викладач кафедри співів і диригування Інституту культури і мистецтв Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (м. Луганськ, Україна)

Рецензент - кандидат педагогічних наук, доцент кафедри співів і диригування Інституту культури і мистецтв Луганського національного університету імені Тараса Шевченка Л. М. Сбітнєва.

87

Страницы:
1 


Похожие статьи

Колектив авторів - Педагогічні науки

Колектив авторів - Духовність особистості методологія теорія і практика