Автор неизвестен - Сир і плавлении сир - страница 1

Страницы:
1  2 

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

СИР І ПЛАВЛЕНИИ СИР

Визначення загального вмісту сухих речовин (контрольний метод)

(ISO 5534:2004 IDF 4:2004, IDT) s ДСТУ ISO 5534:2005

ю о о

м Видання офіційне

z

т lq

Київ

ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ 2007

I*-/ISO 5534:2005

ПЕРЕДМОВА

* ЗНЕСЕНО: Національний університет харчових технологій

ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: А. Українець, д-р техн. наук; Л. Хомічак, д-р техн. наук; О. Савченко, канд. техн. наук; О. Грек, канд. техн. наук

2 НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 14 квітня 2005 р. № 90" з 2006-10-01

3 Національний стандарт відповідає ISO 5534:2004 IDF 4:2004 (Е) Cheese and processed cheeseDetermination of the total solids content (Reference method) (Сир і плавлений сир. Визначення за­гального вмісту сухих речовин (контрольний метод))

Ступінь відповідності — ідентичний (IDT) Переклад з англійської (en)

4 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

Право власності на цей документ належить державі. Відтворювати, тиражувати і розповсюджувати його повністю чи частково на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено. Стосовно врегулювання прав власності треба звертатися до Держспоживстандарту України

Держспоживстандарт України, 2007

ЗМІСТ

с.

-аціональний вступ....................................................................................................................................IV

* Сфера застосування..............................................................................................................................1

I Термін та визначення поняття........................................................................................................1

З Суть методу................................................-......:..........................•....................................-......................1

■і Реактиви..............'..........................................~.........................................................................................1

5 Апаратура...................................................................................................................'...............................2

5 Відбирання проб.......................................................................................................................................2

7 Готування досліджуваної проби.......:.............................................................................2

З Вимірювання............................................................................................................................................З

9 Розраховування та подання результатів........................................................................................... А

10 Точність....................................................................:................................................................................4

II Протокол дослідження............................................................................................................................4

Додаток А Міжлабораторні випробовування............................................................................................ 5

Бібліографія..................................................................................................................................................5

JC"> SC 5534:2005

НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

_e> стандарт є тотожний переклад ISO 5534:2004 (Е) (DF 4:2004 (Е) Gheese and processed --е=*5 — Determination of the total solids content (Reference method) (Сир і плавлений сир, Визна--с---? загального вмісту сухих речовин (контрольний метод)).

Заповідальний за цей стандарт — Національний університет харчових технологій.

Стандарт містить вимоги, які відповідають чинному законодавству.

Стандарт встановлює контрольний метод визначення вмісту сухих речовин в сирі та плавле-

-CVV СИрі.

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

— слова «міжнародний стандарт» замінено на «цей стандарт»;

— структурні елементи стандарту: «Обкладинку», «Передмову», «Національний вступ», <~ермін та визначення поняття» та «Бібліографічні дані» — оформлено згідно з вимогами націо--альної стандартизації України;

— познаки одиниць вимірювання об'єму «мл» і «л» замінено на «см3» і «дм3» (система SI) з-ідно з вимогами системи стандартів'ДСТУ 3651-97 Метрологія. Одиниці фізичних величин;

— у розділах 4 «Реактиви» та 6 «Відбирання проб» наведено «Національні примітки», виді­лені рамкою;

— у розділі 1 «Сфера застосування» та «Бібліографії» наведено «Національне пояснення», виділене рамкою.

Копії документів, на які є посилання в цьому стандарті, можна отримати в Головному фонді нормативних документів ДП «УкрНДНЦ».

ДСТУ ISO 5534:2005 НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

СИР І ПЛАВЛЕНИЙ СИР

Визначення загального вмісту сухих речовин (контрольний метод)

СЫР И ПЛАВЛЕННЫЙ СЫР Определение общего содержания сухих веществ (контрольный метод)

CHEESE AND PROCESSED CHEESE

Determination of total solids content (reference method)

Чинний від 2006-10-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт встановлює контрольний метод визначення загального вмісту сухих речовин у сирі та плавленому сирі.

Примітка. Цей метод можна не застосовувати для продуктів з плавленого сиру, про що зазначено в Кодексі про принципи ФАО/ВОЗ. Стандарт А-В.

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ ' '

ФАО/ВОЗ («FAO/WHO») — Всесвітня організація охорони здоров'я і організація з питань сільського господарства і продуктів харчування при ООН

2 ТЕРМІН ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ

У цьому стандарті використано такий термін та відповідне йому визначення поняття:

2.1 загальний вміст сухих речовин (total solids content of cheese) Масова частка речовин, визначена в порядку, вказаному у цьому стандарті.

Примітка. Масову частку загального вмісту сухих речовин виражають у відсотках.

3 СУТЬ МЕТОДУ

Зважену досліджувану пробу, змішану з піском, висушують нагріванням у сушильній шафі за температури 102 °С. Висушену досліджувану пробу зважують для визначення зменшення маси.

4 РЕАКТИВИ

Використовують лише хімічно чисті реактиви та здистильовану воду або, як виняток, воду екві­валентного ступеня чистоти.

Національна примітка

В Україні використовують воду здистильовану згідно з ГОСТ 6709-72.

4.1 Розчин соляної кислоти (НСІ) з масовою часткою 25 %.

4.2 Кварцовий пісок або морський пісок

4.2.1 Пісок має проходити крізь ткане дротяне сито з номінальним розміром отворів 600 мкм, проте залишатися на дротяному ситі з номінальним розміром отворів 150 мкм. Пісок має пройти випробовування відповідно до 4.2.2.

Видання офіційне

SC S3-*'2005

4.ZJZ vraayTb приблизно 20 г піску у чашку з пласким денцем (5.4) з паличкою для перемішу-

ш.....it f 5 Нагрівають відкриту чашку з піском, паличку для перемішування та кришку у шафі (5.3)

s ee=sa-co температурою 102 °С протягом не менше ніж 2 год. Закривають чашку та дають охо-тттг-* = е<сикаторі (5.2) до температури приміщення, де проводять зважування. Зважують закриту ~«шг» г юністю до 1 мг та занотовують значення маси з точністю до четвертого знака після коми.

г-.г<гквають чашку та зволожують пісок приблизно 5 см3 води. Перемішують пісок та воду за ^cnrvc-oo палички. Нагрівають відкриту чашку з піском, паличку для перемішування та кришку . uaz> 5.3) з фіксованою температурою 102 °С протягом не менше ніж 4 год. Закривають частку о»*—*-зо- дають чашці охолонути в ексикаторі (5.2) до температури приміщення. Зважують закриту -asc> з точністю до 1 мг і занотовують значення маси з точністю до четвертого знака після коми. -■г-*іія між двома зважуваннями не повинна перевищувати 1,0 мг.

4.2.3 Якщо цієї вимоги не виконано, визначають таким чином.

Залишають пісок зануреним у розчин соляної кислоти (4.1) протягом 3 днів, час від часу по-w _уючи. Якомога повніше зливають рідину. Промивають пісок водою, доки кисла реакція в рідкому я пі не буде нейтралізована. Нагрівають- пісок за температури приблизно 160 °С протягом не менше 4 год. Після чого повторюють випробовування піску відповідно до 4.2.2.

5 АПАРАТУРА

Звичайне лабораторне устатковання, зокрема:

5.1 Аналітичні ваги, придатні до зважування з точністю до 1 мг, з ціною поділки 0,1 мг.

5.2 Ексикатор, з ефективним сикативом (наприклад, свіжовисушеним силікагелем з індика­тором вологості).

Як варіант, для швидкого охолоджування чашок можна використовувати придатні для цього металеві або скляні пластини. Пластину треба розмістити на закритій полиці, крізь яку пропускається потік сухого повітря.

5.3 Сушильна шафа з інтенсивним вентилюванням та електричним нагріванням, венти­ляційний отвір (вентиляційні отвори) якої повністю відкрито, а у всьому її робочому об'ємі можна підтримувати температуру (102 ± 2) °С. Шафа має бути оснащена відповідним термометром.

5.4 Чашки з пласким денцем, виготовлені з відповідного матеріалу — корозійностійкої сталі, нікелю або алюмінію — висотою від 20 мм до 25 мм, діаметром від 60 мм до 80 мм, оснащені добре припасованими легко знімними кришками.

5.5 Палички для перемішування, виготовлені зі скла або металу з пласкими кінцями, при­чому довжина паличок має бути такою, щоб їх можна було прихилити під кутом до внутрішньої поверхні так, щоб вони не виступали за вінце чашки.

5.7 Устатковання для подрібнення або перетирання, яке легко чиститься та придатне для готування досліджуваної проби.

6 ВІДБИРАННЯ ПРОБ

Важливо, щоб одержана лабораторією проба була цілком показовою і щоб вона.не була по­шкоджена або змінена під час транспортування чи зберігання.

Відбирання проб не є частиною методу, визначеного у цьому стандарті. Рекомендований ме­тод відбирання проб — згідно з ISO 707. Досліджувані проби зберігають за температури від 0 °С до 20 °С з моменту відбирання проби до моменту початку визначення. Під час зберігання проб дбають про те, аби їх склад не зазнавав шкідливого впливу.

Національна примітка

В Україні чинні ДСТУ ISO 707-2002 Молоко та молочні продукти. Настанови з відбирання проб (ISO 707-97, IDT ) та ГОСТ 26809-86 Молоко и молочные продукты. Правила приемки, методы отбора и подготовки проб к анализу (Молоко і мо­лочні продукти. Правила приймання, методи відбирання і готування проб до аналізування).

7 ГОТУВАННЯ ДОСЛІДЖУВАНОЇ ПРОБИ

Перед аналізуванням видаляють затверділий, забруднений та запліснявілий верхній шар сиру, забезпечуючи таким чином одержання показової проби саме такого сиру, який звичайно споживають.

Подрібнюють або перетирають досліджувану пробу за допомогою відповідного устатковання zr? подрібнення або перетирання (5.6). Швидко змішують подрібнену масу та, за потреби, для на­-3ердих та твердих сирів подрібнюють вдруге і знову інтенсивно перемішують. Тверді та на­- н^верді сири бажано розрізати на кубики 15 мм х 15 мм х 15 мм. Змішують кубики, струшуючи і у тарі. Устатковання чистять після підготовлення кожної проби.

Якщо пробу не можна подрібнити або перетерти, її ретельно змішують, інтенсивно, розтираючи —зкачиком у ступі. Треба подбати про те, аби уникнути втрати вологи.

До початку аналізування пробу зберігають, у повітронепроникній тарі, після подрібнення ана-.- зування виконують якомога швидше.

Якщо затримання все ж таки не можна уникнути, вживають усіх заходів, необхідних для - дтримання проби у належному стані. Після зберігання в холодильнику доводять досліджувану -робу до кімнатної температури. Ретельно змішують пробу, аби уникнути документально підтверд­женого переносу вологи всередині сиру, який відбувається під час охолоджування та нагрівання. Впевнюються в тому, що всю вологу, яка сконденсувалася на внутрішніх поверхнях тари, ретельно -а рівномірно повернуто до досліджуваної проби. Не досліджують плавлений сир, на якому спо­стерігаються небажане зростання плісняви або ознаки псування.

8 ВИМІРЮВАННЯ

8.1 «Сліпий» дослід

Одночасно з визначенням досліджуваної проби (8.3) виконують «сліпий» дослід, додержую­чись того самого порядку підготовлення чашки (8.2) та визначення (8.3), проте без досліджуваної проби.

8.2 Підготовлення чашки

8.2.1 Нагрівають відкриту чашку (5.4), що містить приблизно 20 г піску (4.2), з ЇЇ кришкою та відповідною паличкою для перемішування (5.5) у сушильній шафі (5.3), у якій виставляють тем­пературу 102 °С. Спочатку вміст чашки нагрівають до 102 °С, а потім вміст сушать не більше ніж 1 год.

Відлік часу сушіння відповідно до 8.2.1, 8.3.3 та 8.3.5 починають з моменту, коли температура вмісту чашки досягла 102 °С. Час досягнення температури 102 °С залежить від потужності .тепло­вого потоку, інтенсивності вентиляції та розміру шафи. Він також залежить від кількості, маси та матеріалу чашок, розміщених усередині шафи, його треба визначати експериментально.

8.2.2 Чашку накривають кришкою, негайно переносять до ексикатора (5.2). Дають чашці охо­лонути до кімнатної температури у закритому ексикаторі. Після охолодження відкривають ексика­тор і зважують охолоджену чашку з кришкою та паличкою для перемішування з точністю до 1 мг та занотовують значення маси з точністю до четвертого знака після коми.

Час охолодження відповідно до 8.2.2, 8.3.4 та 8.3.5 залежить від охолоджувальної здатності ексикатора, а, крім того, від кількості, маси та матеріалу чашок, розміщених у ньому, і цей час треба визначати експериментально.

8.3 Визначення

8.3.1 Нахиляють підготовлену чашку так, щоб пісок змістився до одного боку. На вільне місце в чашці накладають близько 3,0 г підготовленої досліджуваної проби (розділ 7), зважують чашку з кришкою, з паличкою для перемішування з точністю до 1 мг та занотовують значення маси з точ­ністю до четвертого знака після коми.

8.3.2 Ретельно змішують досліджувану пробу з піском та розміщують суміш рівномірно по денцю чашки. Кінець палички, яким здійснюють перемішування, залишають у суміші, протилежний кінець спирають на стінку чашки.

Примітка. Додаванням приблизно 3 см3 здистильованої води для насичення піску можна інтенсифікувати перемішування піску з твердим сиром.

8.3.3 Нагрівають чашку, тримаючи кришку поруч з нею, у сушильній шафі (5.3), яка має тем­пературу 102 °С. Спочатку дають вмісту чашки досягти температури 102 °С, після чого сушать про­тягом не більше ніж 3 год.

8.3.4 Чашку накривають кришкою. Дають чашці охолонути до кімнатної температури в екси­каторі (5.2). Зважують закриту чашку з точністю до 1 мг та занотовують значення маси з точністю до четвертого знака після коми.

З

8.3.5 Знову нагрівають чашку та кришку згідно з 8.3.3, однак протягом 1 год замість 3 год. Чашку накривають кришкою та дають охолонути до кімнатної температури в ексикаторі (5.2). Зважують закриту чашку з точністю до 1 мг та занотовують значення маси з точністю до четвертого знака після коми.

8.3.6 Повторюють операції відповідно до 8.3.5, доки маса закритої чашки зменшиться на 2,0 мг або менше, або доки маса збільшиться між двома послідовними зважуваннями. Занотовують най­менше значення маси чашки.

9 РОЗРАХОВУВАННЯ ТА ПОДАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ

9.1 Розраховування

За допомоги нижченаведеного рівняння розраховують загальний вміст сухих речовин w,, ма­сова частка яких виражена у відсотках:

wt = v z    °' v 3-100%,

-Wo)

де Л70 — числове значення маси підготовленої чашки (8.2.2), г;

щ — числове значення маси досліджуваної проби та чашки до сушіння (8.3.1), г;

тг — числове значення маси досліджуваної проби та чашки після сушіння (8.3.6), г;

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

Автор неизвестен - 13 самых важных уроков библии

Автор неизвестен - Беседы на книгу бытие

Автор неизвестен - Беседы на шестоднев

Автор неизвестен - Богословие

Автор неизвестен - Божественность христа