Н Гічова - Діагностика та підвищення економічної безпекипідприємства - страница 1

Страницы:
1  2  3 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ГІЧОВА НАТАЛІЯ ЮРІЇВНА

УДК 65.011:005.934

ДІАГНОСТИКА ТА ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

ПІДПРИЄМСТВА

08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Дніпропетровськ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній металургійній академії України Міністерства освіти і науки України (м. Дніпропетровськ).

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Довбня Світлана Борисівна,

Національна металургійна академія України Міністерства освіти і науки України (м. Дніпропетровськ),

завідувач кафедри економіки промисловості.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Ілляшенко Сергій Миколайович,

Сумський державний університет, завідувач кафедри маркетингу

кандидат економічних наук Баранець Ганна Валеріївна,

Дніпродзержинський державний технічний університет,

доцент кафедри фінансів

Захист відбудеться «_» липня 2010 р. о _ годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 08.080.01 в Національному гірничому університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 19, ауд. 410.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного гірничого університету за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 19.

Автореферат розісланий «_» червня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

В.М. Дереза

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Формування ринкових відносин в Україні та необхідність існування підприємств у жорстких умовах світового та вітчизняного конкурентного середовища суттєво ускладнюють їх функціонування та обумовлюють необхідність забезпечення їх економічної безпеки на всіх стадіях життєвого циклу. Світова фінансова криза та її вплив на стан національної економіки призвели до загострення негативних явищ у фінансовій, комерційній, виробничій та інших сферах діяльності вітчизняних підприємств, більшість з яких опинилися у стані глибокої економічної кризи. Тому необхідність впровадження ефективної антикризової програми, спрямованої на підвищення економічної безпеки підприємства, набуває значної актуальності в сучасних умовах господарювання. Окремим важливим питанням постає діагностика економічної безпеки підприємства, яка визначає необхідність та характер подальших антикризових заходів.

Останнє десятиріччя проблемам антикризового управління та забезпечення економічної безпеки підприємства як в аспекті досягнення фінансової стійкості, так і сталого інноваційного розвитку підприємства приділяється увага з боку таких вчених-економістів як О.І. Амоша, Є.М. Андрущак, Г.В. Баранець, Л. Бартон, М.А. Бендіков, І.А. Бланк, В.М. Геєць, Г. Даулінг, С.Б. Довбня, В.Я. Захаров, С.М. Ілляшенко, К.Ф. Ковальчук, Г.В. Козаченко, Л.О. Лігоненко, Н.М. Літвін, І.О. Макаренко, В.П. Мартиненко, Н.А. Нікіфорова, Е. О'Хіггінс, В.П. Савчук, В.І. Саллі, А.А. Сергєєв, Т.Г. Сухорукова, О.О. Терещенко, Е.М. Трененков, А.М. Турило, Х. Фостер, Р. Хіт, І.І. Циглик, Ю.С. Шембель, В.В. Шликов та інших. Разом з тим дискусійними залишаються важливі питання щодо визначення сутності економічної безпеки підприємства, виділення та оцінки окремих її складових, а також формування відповідної системи індикаторів. В методичному плані недостатньо пророблені питання об'єктивного визначення значущості як окремих індикаторів, так і складових економічної безпеки підприємства при оцінці інтегрального її рівня, інформаційно-методичного забезпечення діагностики економічної безпеки з урахуванням галузевої приналежності підприємства, ідентифікації стану підприємства в залежності від значень окремих складових його економічної безпеки. Крім того в більшості розглянутих методичних підходів до діагностики економічної безпеки оцінюється поточний її рівень, але залишаються поза увагою перспективи подальшого розвитку підприємства, його життєздатність у довгостроковій перспективі. Наявність вище зазначених проблем суттєво обмежує можливість практичного використання існуючого методичного інструментарію та обумовлює необхідність вдосконалення теоретичної та методичної бази діагностики економічної безпеки підприємства, а також обґрунтування напрямів щодо підвищення її рівня.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. У дисертаційній роботі використані результати досліджень, виконаних автором за планом науково-дослідних робіт Національної металургійної академії України. В роботі за темою: «Дослідження причин і факторів кризового положенняпідприємств і розробка методів антикризового менеджменту» (номер державної реєстрації 0102U000367, 2007 р.) здобувач провела систематизацію факторів кризи підприємства та обґрунтувала необхідність застосування комплексного ієрархічного підходу до визначення рівня його економічної безпеки. Також в роботі за темою «Дослідження процесів теплової переробки біомаси, вугілля, вапнякової сировини у щільному та зваженому шарі з метою поліпшення екологічного стану та економії викопного палива» (номер державної реєстрації D07G10009, 2009 р.) здобувач обґрунтувала необхідність удосконалення методичного підходу до оцінки економічної ефективності впровадження екологічно безпечних та енергозберігаючих технологій і дослідила їх вплив на рівень сировинно-енергетичної та екологічної складових економічної безпеки металургійного підприємства.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є вдосконалення теоретичних та методичних підходів до визначення економічної безпеки підприємства, формування комплексної системи її діагностики на металургійних підприємствах та обґрунтування напрямів щодо її підвищення.

Для досягнення зазначеної мети були поставлені та вирішені такі задачі:

- уточнено визначення економічної безпеки підприємства;

- обґрунтована класифікація криз підприємства та факторів, що їх обумовлюють;

- проведена класифікація та аналіз методичних підходів до оцінки економічної безпеки підприємства та визначені напрями подальшого їх розвитку;

- розроблено систему індикаторів економічної безпеки підприємства по окремих її складових;

- сформовано комплексну систему діагностики економічної безпеки підприємства з використанням інтегральної оцінки;

- обґрунтовано граничні галузеві значення індикаторів економічної безпеки металургійних підприємств та на цій основі проведено діагностику їх економічної безпеки та обґрунтовано можливі напрями щодо її підвищення.

Об'єктом дослідження є процес діагностики економічної безпеки підприємства як складової системи антикризового управління.

Предметом дослідження є теоретичні та методичні підходи до діагностики економічної безпеки підприємства та обґрунтування напрямів щодо її підвищення.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою проведених у дисертаційній роботі досліджень стали загальні положення економічної теорії, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених щодо питань кризи, антикризового управління та діагностики економічної безпеки підприємства. У роботі використані загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: наукова абстракція та порівняння - для визначення сутності економічної безпеки підприємства в аспекті антикризового управління; узагальнення, систематизація та критичний аналіз - для виділення різних класів методик діагностики кризового стану та економічної безпеки підприємства, визначення їх недоліків та переваг; аналіз та синтез - для виділення поточного,тактичного та стратегічного рівнів економічної безпеки та визначення на їх базі інтегрального показника економічної безпеки підприємства; метод деталізації -для визначення складових тактичної та стратегічної безпеки підприємства; метод економіко-математичного моделювання - при формуванні комплексної системи діагностики економічної безпеки підприємства; логічний метод - для дослідження причинно-наслідкового зв'язку факторів кризи підприємства та характеру їх впливу на рівень його економічної безпеки; експертно-аналітичний метод - для кількісної оцінки значущості індикаторів окремих складових економічної безпеки підприємства при визначенні загальних їх рівнів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному.

Удосконалено:

- методичний підхід до визначення рівня економічної безпеки підприємства, який, на відміну від існуючих, передбачає використання розробленої тримірної моделі її діагностики за горизонтами управління та виділення таких понять як поточна безпека (наявність платоспроможності), тактична безпека (здатність підприємства ефективно використовувати ресурси в процесі основної діяльності) та стратегічна безпека (наявність економічного потенціалу) підприємства;

- систему індикаторів економічної безпеки підприємства, яка, на відміну від існуючих, поряд із традиційними показниками фінансової та виробничо-господарської діяльності підприємства включає інші показники, які є оригінальними для оцінки економічної безпеки підприємства;

- механізм визначення значущості індикаторів при оцінці загального рівня окремих складових економічної безпеки підприємства, який, на відміну від існуючих, передбачає експертно-аналітичний підхід, що базується на аналітично обґрунтованих трьох критеріях важливості індикаторів: дотримання принципу безумовності, винятковості та прямого впливу індикатора на результуюче значення відповідної складової економічної безпеки підприємства;

- методичний підхід до ідентифікації стану підприємства, який, на відміну від існуючих, включає розроблений тримірний класифікатор станів підприємства в залежності від комбінації інтервальних значень поточної, тактичної та стратегічної безпеки;

- метод формування інтегрального показника економічної безпеки підприємства, який, на відміну від існуючих, базується на обґрунтованому принципі встановлення значущості та взаємозв'язку трьох основних складових безпеки підприємства: першочерговим є забезпечення платоспроможності (поточної безпеки), при підвищенні якої зростає значущість загального показника ефективності використання ресурсів (тактичної безпеки) та показника економічного потенціалу підприємства (стратегічної безпеки).

Дістали подальший розвиток:

- понятійно-категорійний апарат, зокрема уточнено визначення економічної безпеки підприємства як стану, протилежного кризі, який визначається здатністю підприємства до ефективного функціонування у теперішній час та успішного розвитку в майбутньому, що, на відміну від існуючих підходів, передбачає визначення стану економічної безпеки підприємства як кінцевої мети антикризового управління, а діагностики її рівня - як першочергового етапу антикризового менеджменту;

- класифікація криз підприємства шляхом розмежування існуючих класифікаційних ознак кризи за їх здатністю відображати характерні особливості кризи як явища (системна або часткова криза; криза ліквідності, рентабельності або стратегічна криза; довгострокова, середньострокова або короткострокова криза) або її причин (зовнішні та внутрішні, прогнозовані та непрогнозовані, регульовані та нерегульовані, галузеві та загальногосподарські, тощо);

- методико-інформаційне забезпечення оцінки рівня економічної безпеки підприємства шляхом розробки обґрунтованої сукупності граничних галузевих значень відповідних індикаторів на базі дослідження специфіки та результатів роботи вітчизняних металургійних підприємств, що, на відміну від існуючих у науковій літературі розрізнених граничних значень поодиноких індикаторів економічної безпеки, являє собою цілісну базу порівняння індикаторів економічної безпеки підприємства, враховуючи його галузеву приналежність.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблений тримірний підхід до оцінки рівня економічної безпеки підприємства дозволяє оцінити не тільки поточну життєздатність підприємства, але також визначити його середньострокову економічну стійкість та потенціал подальшого розвитку. Розроблені методичні рекомендації щодо діагностики економічної безпеки підприємства доведені до рівня конкретної методики та впроваджені в господарську діяльність вітчизняних промислових підприємств, зокрема металургійного заводу ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» (акт впровадження від 24.04.2008), трубного заводу ВАТ «Дніпрометалопром» (акт впровадження від 22.10.2008). Також результати дослідження використовуються у навчальному процесі Національної металургійної академії України (акт впровадження від 10.06.09).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаним дослідженням автора, в якому викладені результати вирішення наукових задач діагностики економічної безпеки підприємства та обґрунтування напрямів щодо її підвищення. Усі результати наукових досліджень, одержані безпосередньо здобувачем, відображені в опублікованих працях. Внесок автора в опубліковані у співавторстві роботи конкретизовано у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на Всеукраїнській науково-практичній конференції   «Інвестиційні   та   інноваційні   процеси   в промисловості»

(м. Дніпропетровськ, 2006); Міжнародній науково-практичній конференції «Фінансові ринки та інститути» (м. Харків, 2007); Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки України» (м. Дніпропетровськ, 2008); Міжнародній науково-практичній конференції «Інноваційний розвиток економіки і фінансів України в умовах глобалізації» (м. Хмельницький, 2008); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблеми та шляхи підвищення конкурентоспроможності підприємства» (м. Севастополь, 2008); Міжнародній науково-практичній конференції «Управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності» (м. Сімферополь, 2008); Міжнародній науково-практичній конференції «Обліково-аналітичне і фінансове забезпечення корпоративного управління: міжнародний досвід та вітчизняна практика» (м. Харків, 2009).

Публікації. Основні результати наукових досліджень опубліковані у 14 роботах, з них: 7 статей у наукових фахових виданнях, 7 публікацій тез доповідей науково-практичних конференцій. Загальний обсяг публікацій 4 д. а., з яких здобувачеві належить 3,3 д. а.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи налічує 299 сторінок друкованого тексту, що містить 18 рисунків, 22 таблиці, з яких 13 займають 20 повних сторінок, список використаних джерел зі 198 найменувань (на 19 сторінках), 17 додатків (на 70 сторінках).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У дисертаційній роботі вдосконалено теоретичні та методичні підходи до визначення економічної безпеки підприємства, розроблена комплексна система тримірної її діагностики.

У першому розділі «Теоретичні основи економічної безпеки та антикризового управління підприємством» проведено систематизацію та аналіз теоретико-методичних аспектів антикризового управління та діагностики економічної безпеки підприємства, а також визначено її місце в системі антикризового менеджменту.

Аналіз та узагальнення існуючих у науковій літературі поглядів на сутність кризи підприємства дозволяє визначити її як стан підприємства, що викликаний загостренням внутрішніх і зовнішніх протиріч та ставить під загрозу його існування як цілісної системи в поточний час або в певній часовій перспективі. Криза на підприємстві може бути обумовлена багатьма факторами та мати різні форми прояву, що і визначає характер необхідних антикризових заходів. Дослідження та аналіз існуючих в науковій літературі класифікацій криз підприємства дозволили дійти висновку, що більшість з їх класифікаційних ознак характеризують відмітні риси скоріше не самої кризи, а її причин або факторів. Тому в роботі обґрунтована необхідність чіткого розмежування існуючих класифікаційних ознак кризи відповідно до їх здатності відображати характерні особливості кризи як явища (системна абочасткова криза; криза ліквідності, рентабельності або стратегічна криза, інші) або її причин (зовнішні та внутрішні, прогнозовані та непрогнозовані, регульовані та нерегульовані, галузеві та загальногосподарські, тощо). Дослідження та систематизація галузевих факторів кризи металургійних підприємств України дозволили виявити певні передумови фінансової, виробничо-технічної, сировинної та комерційної кризи в металургійній галузі.

Необхідно відзначити, що антикризове управління підприємством повинне бути націлене не тільки на ліквідацію наслідків існуючою кризи, але перш за все її ідентифікацію на ранній стадії та запобігання кризовим явищам (забезпечення успішного розвитку підприємства), що можливо лише при досягненні певної економічної стійкості підприємства, тобто високого рівня його життєздатності. До того ж криза - це системне явище і її подолання потребує не лише усунення певних ризиків та загроз, але й еволюції всієї господарської системи підприємства як окремого цілого та як складової макросередовища. Отже антикризове управління повинне бути спрямоване на підвищення (збереження високого рівня) економічної безпеки підприємства. Тобто антикризовий менеджмент доцільно розглядати як управління економічною безпекою підприємства, яка є об'єктом його впливу.

Розгляд економічної безпеки в аспекті антикризового управління передбачає її визначення як стану, протилежного кризі, який досягається при найбільш ефективному використанні ресурсів підприємства, а також відповідності напряму його розвитку основним тенденціям зовнішнього середовища. Таке визначення економічної безпеки підприємства дозволяє конкретизувати цілі й задачі її діагностики, які полягають у систематизованому дослідженні симптомів кризи за різними її видами.

Відповідно до вище зазначеного антикризове управління повинне починатися з діагностики економічної безпеки підприємства, що є найбільш відповідальним етапом антикризового менеджменту.

Дослідження існуючих методик діагностики економічної безпеки та кризового стану підприємства дозволяє виділити три основні їх класи (рис. 1).

Методичні підходи до діагностики економічної безпеки підприємства

Методики прогнозування банкрутства:

- методи, засновані на багатофак-торних дискримінантних моделях

- методики, засновані на визначенні середніх (середньозважених) величин

- методики експертної бальної оцінки

І

Методи

комплексної оцінки загроз:

- інтегральна

оцінка ризику

- оцінка ефективності

захисних

заходів

Методи комплексної оцінки економічного потенціалу:

- багатовекторна ресурсно-функціональна модель економічної безпеки

- оцінка конкурентного статусу фірми

- комплексна оцінка додержання

інтересів компанії

- SWOT-аналіз

Рис. 1. Класифікація методичних підходів до діагностики економічної безпеки підприємства

Аналіз як окремих методик, так і їх груп дозволив виявити певні недоліки, які суттєво обмежують можливість їх використання. Зокрема методичні підходи, засновані на прогнозуванні банкрутства, враховують здебільшого фінансові ризики та дозволяють виявити кризу, як правило, на останній, найтяжчій її стадії. Методи комплексної оцінки загроз спрямовані, здебільшого, на дослідження загроз і ризиків, не враховуючи при цьому виробничого потенціалу, ресурсної забезпеченості та конкурентоспроможності підприємства, отже унеможливлюють ідентифікацію стратегічної кризи. Необхідно відзначити, що найдоцільнішим є використання класу методик, що базуються на визначенні економічного потенціалу підприємства, та разом із загрозами і ризиками дозволяють оцінити сильні сторони й можливості підприємства. Однак недоліки окремих методик цього класу, а саме недосконалість механізму оцінки окремих складових економічної безпеки підприємства, визначення їх значущості при оцінці загального рівня безпеки та інші свідчать про недосконалість відповідної методичної бази та необхідність формування комплексної системи діагностики економічної безпеки підприємства, адекватної сучасним умовам господарювання.

У другому розділі «Формування тримірної діагностики економічної безпеки підприємства» запропоновано та науково обґрунтовано тримірний підхід до визначення рівня економічної безпеки підприємства, а також розроблено відповідні методичні рекомендації.

Систематизація факторів банкрутства як основної загрози життєдіяльності підприємства дозволила зробити висновок, що певні фактори, що носять прихований характер у теперішній час, можуть призвести до загибелі підприємства в майбутньому. Таким чином економічну безпеку підприємства слід розглядати відносно певного часового інтервалу та розрізняти такі поняття як поточна безпека, тобто відсутність явних симптомів банкрутства, та економічна стійкість у середньостроковій та довгостроковій перспективі. У роботі запропоновано виділяти наступні рівні економічної безпеки підприємства: поточна безпека, тактична безпека та стратегічна безпека.

Відповідно до запропонованого підходу, сутність поточної безпеки підприємства полягає у відсутності загроз, здатних призвести до припинення його життєдіяльності в даний момент часу, тобто відсутності явних симптомів банкрутства. Рівень поточної безпеки підприємства визначається як інтегральна оцінка його платоспроможності (фінансово-економічного стану). Поточна безпека полягає у відсутності симптомів кризи ліквідності (фінансової кризи).

Тактична безпека підприємства характеризує його здатність до відтворення, що досягається при певному рівні ефективності використання ресурсів підприємства. Вона характеризується відсутністю симптомів кризи рентабельності. В межах тактичної безпеки доцільно виділити:

- виробничо-технічну складову, що визначається ефективністю використання основних фондів, енергетичних і сировинних ресурсів;

- інтелектуально-кадрову, яка характеризується ефективністю використання трудових ресурсів;

- комерційну, яка визначається надійністю основних комерційних контрагентів підприємства (постачальників і споживачів).

Сутність стратегічної безпеки полягає у здатності підприємства до подальшого розвитку та успішного функціонування. Вона визначається рівнем економічного потенціалу підприємства, ступенем відповідності результатів роботи підприємства основним макроекономічним тенденціям та характеризується відсутністю симптомів стратегічної кризи. Запропоновані такі складові стратегічної безпеки:

- ринкова, яка відображає конкурентне положення підприємства на ринку;

- соціальна, яка характеризує інтелектуально-кадровий потенціал підприємства;

- інноваційно-технологічна, котра характеризує рівень науково-технологічного розвитку та технічної оснащеності підприємства;

- сировинна й енергетична, що відображає забезпеченість підприємства сировинними й енергетичними ресурсами;

- екологічна, що характеризує здатність підприємства до здійснення виробничо-господарської діяльності згідно з екологічними нормами.

Відповідно до тримірного підходу, загальний рівень економічної безпеки підприємства визначається як інтегральна оцінка поточного, тактичного та стратегічного рівнів (рис. 2).

Діагностика економічної безпеки підприємства —1

Оцінка рівня поточної безпеки

___і_

[           Оцінка фінансово-економічного стану підприємства-

Оцінка рівня тактичної безпеки

Інтелектуально-кадрова складова

Виробничо-технічна складова

Оцінка рівня стратегічної безпеки

Рис. 2. Структура діагностики економічної безпеки підприємства

В   роботі   обґрунтована   система   індикаторів   економічної безпекипідприємства (табл. 1), яка є результатом систематизації існуючих в науковій літературі та практиці техніко-економічних і фінансових показників та доповнення їх такими оригінальними індикаторами, як: загальний показник платоспроможності споживачів; співвідношення темпів зміни обсягів виробництва на підприємстві і в межах галузі; показник забезпеченості підприємства власним ресурсами; коефіцієнти енергетичної та сировинної безпеки підприємства.

Таблиця 1

Система індикаторів економічної безпеки підприємства_

№ п/п

 

Галузеві

Значущість

 

Індикатори економічної безпеки підприємства

граничні

індика-

складо-

 

 

значення

тора

вої

1

2

3

4

5

Поточна безпека

1

Коефіцієнт фінансування

<1

0,138

 

2

Коефіцієнт фінансування за рахунок стабільних джерел

>0,8

0,069

 

3

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

>0,2

0,138

 

4

Коефіцієнт покриття

>1,5

0,138

 

5

Темп росту частки запасів у сумі оборотних активів

<1

0,069

 

6

Рентабельність продажів, %

Страницы:
1  2  3 


Похожие статьи

Н Гічова - Діагностика та підвищення економічної безпекипідприємства