Т М Винник - Діагностування реструктуризаційних процесів у будівельній галузі - страница 1

Страницы:
1  2  3 

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ПУЛЮЯ

ВИННИК ТЕТЯНА МИХАЙЛІВНА

УДК 65.016.7:69.003

ДІАГНОСТУВАННЯ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ У БУДІВЕЛЬНІЙ ГАЛУЗІ

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Тернопіль - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

ГРИНЧУЦЬКИЙ ВАЛЕРІЙ ІВАНОВИЧ,

Тернопільський національний економічний університет,

завідувач кафедри економіки підприємств і корпорацій

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, доцент

СКВОРЦОВ ІГОР БОРИСОВИЧ,

Національний університет

«Львівська політехніка»,

професор кафедри економіки підприємства та

інвестицій

кандидат економічних наук, МАКСИМ'ЮК СЕРГІЙ ВАСИЛЬОВИЧ,

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, доцент кафедри управління регіональним економічним розвитком

Захист відбудеться «29» червня 2010 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 58.052.05 Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя Міністерства освіти і науки України за адресою: 46001, м. Тернопіль, вул. Руська, 56 (корпус №10, зал засідань).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя за адресою: м. Тернопіль, вул. Руська, 56.

Автореферат розісланий «28» травня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, к.е.н., доцент

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Глобалізація та інституційні трансформації - реалії сучасного світу, що потребують перманентного моніторингу змін зовнішнього середовища, зумовлених зростанням складності й невизначеності економічних процесів, загостренням конкурентної боротьби, динамічністю соціальних систем, безсистемністю внутрішніх реформ.

Особлива увага за таких умов необхідна підприємствам будівельної галузі, для яких негативні макроекономічні тенденції - спад ВВП, зниження життєвого рівня населення, зменшення інвестицій, активізація інфляційних процесів, девальвація національної грошової одиниці, обмеження банківського кредитування тощо - детермінують розвиток кризових процесів усередині галузі, котрі, своєю чергою, негативно впливають на розвиток економіки країни загалом. Одним із дієвих способів пристосування підприємства до мінливого ринку є реструктуризація - внутрішні структурні перетворення, спрямовані на підвищення ефективності господарювання шляхом усунення (максимального обмеження) негативного впливу як екзогенних, так і ендогенних факторів.

Вагомий вклад у формування теоретичних і прикладних засад реструктуризації внесли такі українські та зарубіжні вчені, як М. Аістова, Б. Андрушків, М. Архипчук, Т. Бень, Л. Бєлих, М. Вандерборт, Л. Водачек, Патрік А. Гохан, В. Гринчуцький, С. Довбня, Л. Зуєва, І. Мазур, С. Максим'юк, О. Моргулець, Ю. Нікітін, О. Паровий, М. Федотова, В. Шапіро. У працях висвітлено погляди авторів на сутність реструктуризації, запропоновано різні підходи до класифікації її етапів, видів, способів реалізації, розкрито теоретичні та методичні основи управління реструктуризаційним процесом.

Ефективність будівництва, його інвестиційний потенціал та організаційно-технологічні особливості досліджували на концептуальних засадах менеджменту, маркетингу і бухгалтерського обліку Л. Беззубко, І. Бланк, В. Вовк, А. Гойко, З. Задорожний, В. Кравченко, Я. Крупка, Б. Литвин, П. Микитюк, К. Паливода, І. Скворцов, В. Черняк та інші науковці.

Водночас, у науковій літературі, незважаючи на велику кількість фундаментальних праць із даної тематики, є розбіжності щодо трактування суті реструктуризації, багатьом методам оцінки ефективності реструктуризації не вистачає доступності. Подальшого теоретичного осмислення потребують реструктуризаційні заходи, диференційовані залежно від мети, недостатньо обґрунтовано індикатори діагностики необхідності реструктуризації, зокрема залежно від фінансових можливостей підприємства і типу здійснюваної реструктуризації. Також потребує вдосконалення організація реструктуризації як адитивного процесу, необхідний пошук нових способів реалізації внутрішніх структурних перетворень, поза увагою вчених залишається превентивне оцінювання ефективності реструктуризації. Об'єктивна необхідність наукового розроблення     окреслених     проблем     зумовила     актуальність темидисертаційного дослідження та її прикладне значення для підвищення ефективності діяльності будівельних підприємств.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов'язана з держбюджетною темою Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя № ДІ131-06 «Науково обґрунтована реструктуризація економіки регіону» (реєстраційний номер 0106U000130) (довідка № 622 від 16. 03. 2010). Тема дисертації відповідає науковому напрямку кафедри фінансів, обліку і контролю Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя № ВК29-09 «Розробка системи новітніх технологій управління фінансами суб'єктів господарювання (реєстраційний номер 0107U012221) (довідка № 622 від 16. 03. 2010).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розроблення теоретичних і практичних положень щодо діагностування необхідності реструктуризації будівельних підприємств.

Для досягнення мети наукового дослідження визначено такі основні завдання:

- розвинути наявні та виробити власні теоретичні підходи до визначення суті реструктуризації;

- удосконалити послідовність процесів формування та реалізації реструктуризації;

- обгрунтувати і диференціювати способи реалізації структурних перетворень на підприємстві відповідно до мети реструктуризації;

- запропонувати метод діагностування реструктуризаційних процесів у будівельній галузі;

- дослідити сучасний стан будівельної галузі, її інвестиційної привабливості для доведення визначальної ролі адаптивної реструктуризації будівельних підприємств та обґрунтування впливу екзогенних факторів на ефективність їх діяльності;

- розробити та впровадити модель превентивного оцінювання ефективності реструктуризаційних процесів, враховуючи особливості діяльності будівельних підприємств.

Об'єктом дисертаційного дослідження є процес діагностування необхідності реструктуризаційних перетворень будівельних підприємств.

Предметом дослідження є теоретичні та прикладні засади діагностування реструктуризаційних процесів у будівельній галузі.

Методи дослідження. У дисертаційній роботі для вирішення намічених завдань та досягнення мети використано такі методи: наукового узагальнення, порівняння, систематизації - при уточненні теоретичної сутності реструктуризації (Розділ 1, підр. 1.1), її способів та напрямків (Розділ 1, підр. 1.2; Розділ 3, підр. 3.1), узагальненні методичних засад оцінки ефективності реструктуризації (Розділ 1, підр. 1.3); статистичного аналізу -для дослідження динаміки розвитку будівельної галузі (Розділ 2, підр. 2.1) та її інвестиційної привабливості (Розділ 2, підр. 2.3), для обґрунтування факторів впливу на ефективність реструктуризації (Розділ 2, підр. 2.2);кореляційного аналізу - для виявлення взаємозв'язку між обсягом реалізації продукції та зовнішніми джерелами інвестування реальних інвестицій (Розділ 2, підр. 2.1); моделювання і теоретичного синтезу - при розробленні моделі реалізації реструктуризації та виокремленні її етапів (Розділ 3, підр. 3.1); спостереження, фінансового аналізу та вимірювання - для розроблення методу діагностування реструктуризації (Розділ 3, підр. 3.2); експертних оцінок, нечіткої логіки та лінгвістичного моделювання - при розробленні моделі оцінювання ефективності реструктуризації підприємств будівельної галузі (Розділ 3, підр. 3.3); графічний - для наочного відображення динаміки показників, схем (Розділ 1, підр. 1.1, 1.2; Розділ 2; Розділ 3, підр. 3.2, 3.3).

Інформаційна база дослідження базована на наукових працях вітчизняних і зарубіжних учених-економістів, матеріалах наукових конференцій, законодавчих і нормативних актах України, статистичних і даних періодичних видань, звітній інформації підприємств будівельної галузі, експертній інформації.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробленні теоретико-методичних засад та прикладних аспектів діагностування реструктуризаційних процесів у будівельній галузі. Особистий внесок автора у розроблення даної проблематики становлять наступні положення, що й визначають новизну дисертації, де зокрема:

вперше:

- розроблено метод діагностування реструктуризації на основі застосування індикаторів, які відображають якість управління, ринкову вартість, прибутковість діяльності, структуру капіталу, фінансові зобов'язання, ефективність управління ресурсами, структуру операційних витрат підприємства. Запропонований метод, забезпечуючи діалектичну єдність отриманої інформації, дає змогу обгрунтувати необхідність реструктуризації конкретного типу та оцінити фінансові можливості підприємства щодо реалізації реструктуризаційних заходів;

удосконалено:

- модель превентивного оцінювання реструктуризаційних процесів підприємств будівельної галузі на основі нечіткої логіки та лінгвістичного моделювання, яка, на відміну від наявних, поєднує фінансові та нефінансові, кількісні та якісні показники, що допомагає спрогнозувати ефективність обраного способу реструктуризації і запобігти невиправданим втратам ресурсів;

- теоретико-методичний підхід до моделювання процесу реалізації реструктуризації, який, на відміну від наявних, передбачає виділення окремих адитивних етапів - аналітичного, організаційного та імплементаційного, що сприяє формалізації та систематизації комплексу дій щодо розроблення та реалізації обраної програми реструктуризації;

набули подальшого розвитку:

- економічна оцінка будівельної галузі, яка передбачає визначення стадії життєвого циклу та рівня інвестиційної привабливості, що сприяє обґрунтуванню   важливості   адаптивної   реструктуризації будівельнимипідприємствами, а також виявленню та систематизації екзогенних факторів, котрі суттєво впливають як на ефективність фінансово-господарської діяльності підприємств, так і на успішність здійсненої реструктуризації;

- теоретичні основи реструктуризаційного процесу, які, на відміну від наявних, передбачають виділення двох валентних стадій: тривоги, котра характерна усвідомленням необхідності структурних змін апріорі, задовго до виникнення кризової ситуації, що дає змогу підвищити ефективність діяльності за рахунок раціональнішого використання економічного потенціалу; резистентності - супротиву негативним змінам у фінансово-господарській діяльності, що передбачає реалізацію комплексу заходів, спрямованих на адаптацію до нового економічного середовища чи підвищення фінансової стійкості підприємства;

- теоретико-методичні засади диференціації способів реструктуризації на основі матриці, в якій, на відміну, від наявних методик, враховано причини ініціації реструктуризації, що допомагає обґрунтувати вибір методу реалізації реструктуризації.

Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає у розробленні методу діагностування реструктуризаційного процесу, що дає змогу оперативно виявляти негативні зміни у фінансово-господарській діяльності підприємства, врахувавши при цьому його фінансові можливості для реалізації реструктуризаційних заходів, і надані методичні рекомендації щодо застосування суб'єктами підприємництва запропонованого методу на практиці.

Висновки та рекомендації щодо діагностування необхідності реструктуризації будівельними підприємствами, наведені у дисертаційній роботі, впроваджені у діяльність ВАТ «Тернопільбуд» (м. Тернопіль) (довідка № 221 від 9. 03. 2010) та КБМП «БМУ-2» (м. Вінниця) (довідка № 125 від 5. 03. 2010). Практичні результати дослідження можуть інші підприємства використати для діагностування необхідності реструктуризації та превентивного оцінювання її ефективності.

Матеріали дисертаційного дослідження використовують у навчальному процесі кафедри фінансів, обліку і контролю Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя при викладанні дисциплін «Фінанси    підприємств»    та    «Фінансовий    аналіз»    (довідка   № 558

від 09. 03. 2010).

Особистий внесок здобувача полягає в одноосібно виконаному науковому дослідженні. З наукових робіт, опублікованих у співавторстві, здобувач використала лише ті ідеї і положення, які є результатом її особистих досліджень.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи автор доповідала, і вони отримали позитивну оцінку науковців на таких всеукраїнських та міжнародних науково-практичних конференціях: «Національні ринки України» (Алушта, 2003); «Стратегія розвитку вітчизняних підприємств» (Тернопіль, 2003); «Динаміка наукових досліджень 2004» (Дніпропетровськ, 2004); «Науковий потенціал світу 2004»

 (Дніпропетровськ, 2004); «Науковий потенціал світу 2005» (Дніпропетровськ, 2005); «Економічна система України: минуле, сучасне, майбутнє» (Львів, 2005); «Сучасний стан та проблеми інноваційного розвитку держави» (Луцьк, 2006); «Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть» (Тернопіль, 2006); «Теоретико-методологічні та практичні аспекти розвитку економіки України» (Тернопіль, 2006); «Проблеми економічної кібернетики» (Львів, 2007); «Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть» (Тернопіль, 2007); «Теоретична і прикладна економіка: задачі та перспективи» (Тернопіль, 2008); наукові конференції Тернопільського   державного   технічного   університету   ім.   І. Пулюя

(м. Тернопіль, 2002, 2003, 2004, 2007, 2008, 2009).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 28 наукових праць (наукові статті, тези доповідей на конференціях) загальним обсягом 4,9 д. а., з яких авторові належить 4,8 д. а. У фахових виданнях опубліковано одноосібно 10 праць.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків і додатків (загалом 230 сторінок), списку використаних джерел із 225 найменувань. Робота містить 35 таблиць та 30 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ У першому розділі «Теоретично-методичні основи реструктуризації підприємств» систематизовано погляди теоретиків і практиків щодо суті реструктуризації, її основних напрямів та засобів реалізації, обґрунтовано доцільність застосування сучасних способів реструктуризаційних перетворень, досліджено методи оцінки ефективності реструктуризації на вітчизняних підприємствах.

Донині актуальним питанням залишається розроблення дієвих механізмів своєчасного й адекватного реагування на негативні процеси, що відбуваються всередині підприємства та якнайшвидша його адаптація до перманентно мінливого ринкового середовища. Оскільки будь-які позитивні зміни у макроекономічному контексті - це віддзеркалення реальних трансформативних заходів, що здійснили окремі господарюючі суб'єкти, то ефективність функціонування окремих бізнес-одиниць - це ефективність розвитку економіки країни, формування принципово нових способів ведення бізнесу, перманентний розвиток підприємницьких здібностей і постійний інноваційний пошук.

Реструктуризація як один із ефективних способів підвищення конкурентоспроможності підприємства та поліпшення результатів його фінансово-господарської діяльності характеризується:

- активізацією економічного потенціалу;

- внутрішніми структурними змінами незалежно від причини проведення реструктуризації;

- усуненням (максимальним обмеженням) негативного впливу зовнішніх факторів на фінансовий стан підприємства.

Узагальнення літературних джерел вітчизняних і зарубіжних вчених свідчить, що реструктуризацію можуть здійснювати підприємства: діяльність яких є прибутковою та які займають певну позицію на ринку, однак необхідність пристосування до ринкових змін зумовлює структурні перетворення - адаптивна реструктуризація; в яких можливості для маневрування обмежені, фінансовий стан порівняно задовільний -антикризова реструктуризація; які прагнуть зміцнити свої ринкові позиції, створюючи унікальні конкурентні переваги, підвищуючи імідж, збільшуючи ринкову вартість - реструктуризація розвитку.

Із метою повнішого виявлення суті реструктуризаційного процесу виділено основні, валентні між собою, стадії: тривоги - підвищення ефективності діяльності за рахунок ефективнішого використання нинішнього потенціалу: поглиблення маркетингових досліджень, перегляд стратегії розвитку, зміна організаційної структури, створення інформаційної системи, вдосконалення кадрової політики, інтенсифікації основного й оборотного капіталу; резистентності (боротьби, супротиву) - реалізація комплексу реактивних заходів, що їх цілеспрямовано вибирає ініціатор реструктуризації: забезпечення рентабельності, зміна структури капіталу, підвищення ліквідності, відновлення платоспроможності.

Така диз'юнкція реструктуризаційного процесу зумовлена тим, що діяльність підприємства - це постійна конкурентна боротьба, а реструктуризація - її ефективний засіб. При цьому програму антикризової реструктуризації реалізовують на стадії резистентності, а реструктуризації розвитку чи адаптації - на стадії тривоги.

Із огляду на необхідність використання сучасних способів проведення реструктуризації, запропоновано застосовувати їх залежно від мети (рис. 1).

 

Адаптивна реструктуризація

Антикризова реструктуризація

Реструктуризація розвитку

Інжиніринг

+

 

+

Реінжиніринг

+

 

+

Система управління якістю

+

 

+

Бенчмаркинг

+

+

 

Аутсорсинг

+

+

+

Рис. 1. Матриця сучасних способів реалізації реструктуризації

У другому розділі «Аналіз будівельної галузі у контексті необхідності реструктуризації підприємств» проаналізовано сучасний стан будівельної галузі, визначено її життєвий цикл, рівень інвестиційної привабливості та сформульовано основні висновки щодо тенденцій подальшого розвитку. Доведено визначальну роль адаптивної реструктуризації та необхідність її проведення будівельними підприємствами. Виокремлено й обґрунтовано вплив екзогенних і ендогенних факторів на результати діяльності та на рівень ефективності реструктуризації.

Важливе значення для обґрунтування превалюючої ролі адаптивної реструктуризації будівельними підприємствами має аналіз галузі, розвиток якої визначається, передусім, стадією життєвого циклу. Згідно з оцінкою критеріальних показників - темпу зростання обсягу виконаних будівельно-монтажних робіт та рівня прибутковості (збитковості) - встановлено, що будівельна діяльність активізувалась у 2000 р. з подальшим прискореним зростанням галузі в 2001 р., 2003 - 2004 рр., 2006 - 2007 рр. та стабілізацією у 2002 та 2005 рр. (стадія зрілості). Проте, незважаючи на позитивну динаміку, вже в 2008 р. будівельна галузь опинилася на стадії занепаду (рис. 2).

150

100

-2

50

■  Рівень прибутковості діяльності, % —♦—Темп зростання обсягу виконаних будівельно-монтажних робіт, %

Рис. 2. Динаміка критеріальних показників життєвого циклу будівельної

галузі у 2000 - 2008 рр.

2

0

Важливою ознакою будівельної галузі як функціональної основи матеріального виробництва є її інвестиційна привабливість. Дослідження на основі обґрунтування рівня перспективності галузі, середньогалузевої рентабельності діяльності підприємств та оцінки галузевих інвестиційних ризиків дають змогу зробити висновок, що інвестиційна привабливість будівництва в динаміці погіршується. Зростає збитковість активів (-1,1%), власного капіталу (-6,4%) та операційної діяльності (-2,7%), зменшується частка будівництва у ВВП (до 3,5%), знижується рівень стійкості галузі до економічного спаду (темпи зростання обсягів будівельних робіт нижчі за темпи зростання ВВП на 11,8% пункти), зменшується частка власного капіталу у майні (17,6% у 2008 році проти 23,44% та 56,4% у 2007 та 2000 рр. відповідно), високою є варіативність рентабельності власного капіталу (0,46).

Негативні тенденції у будівництві, попри його автентичність, -нерухомість продукції, залежність від кліматичних умов, розосередженість, безцеховість, довготривалість та дрібносерійність будівництва, - зумовлені також суттєвим впливом на фінансово-господарську діяльність екзогенних чинників, таких як недостатність державної підтримки та зменшення платоспроможного попиту на будівельну продукцію, насамперед, через скорочення кредитних програм, що детермінує звуження напрямків реального інвестування. Оскільки питання фінансування будівництва потребує вивчення, розраховано коефіцієнти кореляції між обсягами реалізованої будівельної продукції та зовнішніми джерелами фінансуваннябудівництва - бюджетними капіталовкладеннями, коштами населення, вкладеними у будівництво, позиковими ресурсами (табл. 1).

Таблиця 1

Коефіцієнти кореляції між обсягом реалізованої будівельної продукції _та зовнішніми джерелами фінансування_

Показники

Обсяг реалізованої будівельної продукції

Бюджетні кошти

0,97

Кошти населення, вкладені у будівництво

0,94

Кредити банків та інші позики

0,98

За результатами дослідження, значення всіх коефіцієнтів кореляції відображають суттєвий зв'язок (більше 0,8) між обсягом реалізації будівельної продукції та зовнішніми джерелами фінансування будівництва. Аналіз структури капіталовкладень засвідчив, що частка ендогенних джерел фінансування в їх загальному обсязі варіюється в межах від 68,6% до 56,4% з тенденцією до зменшення, що посилює залежність ефективності діяльності будівельних підприємств від залучених та позичених ресурсів. Отримані результати дають змогу стверджувати, що негативна динаміка розвитку галузі зумовлена, насамперед, несприятливими змінами ринкового середовища, що визначає потребу будівельних підприємств у необхідності проведення адаптивної реструктуризації.

Аналіз літературних джерел, а також власні дослідження дали змогу поділити сукупність факторів, що визначають рівень ефективності реструктуризації на внутрішні та зовнішні, експліцитні (чітко виражені) та імпліцитні (приховані). Досвід діяльності таких підприємств, як ВАТ «Тернопільбуд», КБМП «БМУ-2», ПП «Креатор-Буд», ВАТ «Домо­будівний комбінат», а також власні дослідження посприяли обґрунтуванню впливу кожного з факторів як на результати діяльності, так і на рівень ефективності реструктуризації.

У третьому розділі «Формування та реалізація системи діагностування реструктуризації будівельних підприємств» представлено модель реструктуризаційного процесу з виділенням адитивних етапів -аналітичного, організаційного та імплементаційного. Виокремлено напрямки структурних перетворень та систематизовано реструктуризаційні заходи. Розроблено метод діагностування реструктуризації підприємств на основі аналізу фінансових індикаторів. Запропоновано модель оцінки ефективності реструктуризації з використанням апарату нечіткої логіки та лінгвістичного моделювання.

Науковий пошук, спрямований на дослідження теорії антикризового управління і практики реструктуризації підприємств, дав змогу запропонувати модель реалізації реструктуризації, що охоплює три адитивних етапи - аналітичний, організаційний та імплементаційний (рис.3).

Моніторинг економічного оточення

Аналіз внутрішніх процесів

 

Аналіз

Організаційно-

Аналіз

 

фінансового

управлінський

стратегії

 

ста ну

аналіз

 

 

 

 

 

Пр ийняття рішення щодо необхідно сті проведення реструктуризації

Розроблення програми реструктуризації

1-і—

і

 

і

-і-'

Вибір джерел

Вибір заходів

Делегування

Оцінка факторів

Оцінка рівня

фінансування

реструктуризації

та розподіл

впливу

ефективності

 

 

обов'язків '-1-1

 

реструктуризації

Впровадження обраної програми реструктуризації

Поточний контроль та координація дій

Аналіз досягнутих результатів

Рис. 3. Модель реалізації реструктуризації

Роль аналітичного етапу полягає у збиранні, аналізуванні та систематизації інформації для прийняття рішення щодо необхідності реструктуризації. На ньому виявляються негативні тенденції у господарській діяльності підприємства шляхом аналізу фінансового стану підприємства, організаційно-управлінського аналізу й аналізу стратегії підприємства.

Окрім внутрішнього аналізу, здійснюють моніторинг економічного середовища - ситуаційний аналіз. Його основними методами є SWOT-аналіз, аналіз сегментів ринку, аналіз конкуренції та позиційний аналіз.

Реалізація організаційного етапу передбачає формування програми реструктуризації - вибір заходів структурного реформування та джерел їх фінансування, дослідження факторів впливу на реструктуризаційний процес, делегування та розподіл обов'язків, упровадження системи мотивації, превентивне оцінювання ефективності обраної програми реструктуризації.

Імплементаційний етап передбачає реалізацію обраного варіанта реструктуризації, забезпечує поточне управління та координацію дій, аналіз результатів.

Інформаційним забезпеченням прийняття рішення щодо необхідності реструктуризації для переважної більшості керівників (понад 85%) є результати аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства. У зв'язку з цим, згідно з результатами досліджень, запропоновано метод, що дасть змогу діагностувати необхідність реструктуризації та визначити рівень забезпеченості підприємства фінансовими ресурсами для її проведення. Виділено три категорії підприємств за ступенем фінансових можливостей: А - підприємства, що можуть самостійно розпочати і завершити реструктуризацію; Б - підприємства, реструктуризація яких може бути ефективною, проте вони не володіють необхідними фінансовими ресурсами;

В - неспроможні господарюючі суб'єкти, для котрих будь-які структурні зміни невиправдані.

Результати дослідження доводять, що за допомогою запропонованих економічних показників можна всебічно й однозначно оцінити фінансовий стан підприємства у контексті необхідності здійснення реструктуризації. Будь-яке управлінське рішення й, відповідно, зміна множини дій, зумовлених внутрішніми чи зовнішніми чинниками, відображаються у значеннях економічних показників та їх динаміці. Цільову функцію діагностики відобразимо таким чином:

Р     fупрі Ірв* Іеф* Ікат Іфз* Іакт* Іов)    *ТУІІУІ, (1)

Страницы:
1  2  3 


Похожие статьи

Т М Винник - Діагностування реструктуризаційних процесів у будівельній галузі