Л В Корнійчук - Діяльність аркадія жуковського в українському студентському товаристві національного солідаризму зарево - страница 1

Страницы:
1  2 

Л. В. Корнійчук

ДІЯЛЬНІСТЬ АРКАДІЯ ЖУКОВСЬКОГО В УКРАЇНСЬКОМУ СТУДЕНТСЬКОМУ ТОВАРИСТВІ НАЦІОНАЛЬНОГО СОЛІДАРИЗМУ "ЗАРЕВО"

Атаманенко А. Е. Учредительные и инкорпорационные документы Украинского исторического общества

В статье рассматриваются уставы и инкорпорационные документы Украинского исторического общес­тва. Украинское историческое общество было создано в США в 1963 г. и объединило многих ведущих украинских ученых в диаспоре. Эти документы являются важным источником для изучения деятельности Украинского исторического общества.

Ключевые слова: Украинское историческое общество, диаспора, учредительные документы

Atamanenko A. Ye. Constituent and incorporative documents of Ukrainian historical association

This essay presents an analysis of the bylaws and incorporation documents of the Ukrainian Historical Association (UHA). Created in the USA in 1965, its members included many outstanding Ukrainian scholars in diaspora. These documents are important sources to the study of UHA's activity. Keywords: Ukrainian historical association, diaspora, constituent documents

УДК 94(477)-057.87:329.78

Л. В. Корнійчук

ДІЯЛЬНІСТЬ АРКАДІЯ ЖУКОВСЬКОГО В УКРАЇНСЬКОМУ СТУДЕНТСЬКОМУ ТОВАРИСТВІ НАЦІОНАЛЬНОГО СОЛІДАРИЗМУ "ЗАРЕВО"

Стаття присвячена характеристиці роботи відомого українського вченого Аркадія Жуковського в Україн­ському студентському товаристві національного солідаризму "Зарево". У цій статті автор аналізує про­блеми створення та функціонування студентського товариства і його основні досягнення. Автор звер­тає увагу на видавничу діяльність товариства, а також показує вплив товариства на подальшу діяль­ність А. Жуковського та на формування його наукових зацікавлень.

Ключові слова: Українське студентське товариство національного солідаризму "Зарево", звіт, протокол, комісія, журнал "Розбудова держави".

На сучасному етапі розвитку української історичної науки вже традиційними стали дослідження нау­кового доробку та життєвого шляху провідних українських істориків. На нашу думку, провідне значення має вивчення діяльності істориків, що репрезентують українську історичну науку в діаспорі і всіляко спри­яли і продовжують сприяти поширенню знань про Україну, її історію та культуру. До таких вчених нале­жить голова Наукового товариства імені Шевченка в Європі, іноземний член нАн України, дійсний член Української вільної академії наук у США, професор Аркадій Іларіонович Жуковський, якому належить ва­гома роль у дослідженні проблематики історії церкви, історії України, історіографії, а також у налагоджен­ні французько-українських культурних зв'язків. За значний особистий внесок у розвиток наукових дослі­джень з українознавства та сприяння встановленню дружніх українсько-французьких відносин історик був нагороджений орденом "За заслуги" ІІІ ступеня.

Варто зазначити, що особливе значення при дослідженні життєвого шляху діячів історичної науки має висвітлення чинників, що впливали на їх формування як істориків, сприяли вибору вивчення певної дослідницької проблематики тощо. Висвітлюючи біографію Аркадія Жуковського, не можна оминути важ­ливу її сторінку - діяльність в Українському студентському товаристві "Зарево", адже саме тут він отримує навики організатора і координатора праці окремого підрозділу Товариства, а також починає займатись видавничою діяльністю. Не випадково в своїх спогадах один з членів Товариства - Б. Винар писав: "Він (А. Жуковський - авт.) виріс у Зареві і без Зарева мабуть не мав би тих громадських і наукових заслуг" [1, арк. 72].

На сьогодні про життя та діяльність А. Жуковського існують лише окремі публікації Д. Яремчука на сторінках "Українського голосу" [2, арк. ], Б. Червака в газеті "Українське слово" [3], В. Наулка в "Українсь­кому археографічному щорічнику" [4], статті в журналі "Український історик" - А. Атаманенко та Л. Винара [5], а також Ю. Макара та О. Добржанського [6]. Вказані публікації не дають повної інформації про життє­вий і творчий шлях вченого, але все ж розглядають окремі напрямки його досліджень. Найбільш ґрунто­вною є стаття Л. Винара та А. Атаманенко, в якій подані біографічні відомості дослідника, а також аналіз основних напрямків його діяльності. Однак жодна з вказаних публікацій не подає вичерпної інформації про діяльність вченого в "Зареві", як і фактично не висвітленою залишається історія самого Товариства. Відтак, на нашу думку, існує необхідність комплексного аналізу діяльності Аркадія Іларіоновича в назва­ному Товаристві, окреслення основних здобутків та труднощів у функціонуванні "Зарева".

Українське студентське товариство "Зарево" виникло в 1949 р. і його метою було налагодження спів­праці з визначними українськими науковцями і за їхньою допомогою початок праці у студійних комісіях Товариства [7, c. 22]. Установчі збори "Зарева" відбулись 20-21 травня 1949 р. у Мюнхені з ініціативи та­ких студентських організацій як Українське студентське товариство національного солідаризму "Січ" (Мюнхен), а також однойменних товариств з Регенсбургу, Ґрацу, Ерлангену та представників з Аугсбургу і Франкфурту [1, арк. 4].

Вступаючи до Товариства, кожен його майбутній член заповнював заяву-анкету, в якій окрім даних про освіту та місце проживання мав також вказати напрямок праці, тобто комісію, в якій хотів би працюва­ти. Офіційною датою вступу А. Жуковського до "Зарева" є 4 грудня 1950 р. [8, арк. 4]. Власне, саме Арка-дій Іларіонович був одним із творців концепції праці студійних комісій. Фахова праця в комісіях була од­ним із основних завдань членів Товариства. При ньому діяли такі комісії: античних перекладів (керівник -М. Микулович), антропології (керівник - Р. Єндик), студій відродження України в ХІХ і ХХ ст. (керівник - М. Антонович), економічна (керівник - Б. Винар), державного планування та відбудови України (керівник - А. Жуковський), літературна (керівник - Л. Винар), міжнародної політики (керівник - М. Антохів), правничо-суспільна (керівник - Б. Цюцюра), дослідів підрадянської дійсності (керівник - М. Виговський), національ­ного солідаризму (керівник - І. Турянський), світоглядно-філософська (керівник - Б. Суховерський), соціо­логічна (не було керівника), церковних справ (керівник - В. Нагірняк), державного устрою (не було керів­ника) [9, с. 25-26].

Керівники комісій мали організовувати нові представництва Товариства, постійно інформувати Про­від "Зарева" про культурні, наукові та політичні здобутки членів комісії, а також підготувати план праці своєї комісії і опублікувати його в бюлетені "Зарево" [10, арк. 1]. Кожен з членів Товариства мав підтриму­вати контакти з керівником тієї чи іншої комісії і надсилати свої статті, досліди, інформації, які входили до напрямку її діяльності [11, арк. 112]. Аркадій Іларіонович очолював комісію "Державного планування та відбудови України" [12], окрім цього до його завдань входила організація представництв Товариства у країнах Європи. З цією метою А. Жуковський налагоджував контакти з українцями в цих країнах і неодно­разово в листах просив окремих осіб очолити такі представництва. Зокрема, листи до Д. Маслія в Мадрид [13], В. Федорончука в Рим [14], А. Костюка в Кіркбі [15], М. Шебеця в Рочдейл [16], О. Турка в Дублін [17], В. Хомяка в Чорлей [18] містять подібні пропозиції. Про проведену роботу в цьому напрямку Аркадій Іла-ріонович подав інформацію у "Звіті з діяльності Європейського Представництва "Зарева" [19].

Варто зазначити, що закономірним є той факт, що на початковому етапі діяльності Товариства акти­вно обговорювались його завдання, мета існування тощо, однак фактично протягом всього його існування відбувались дискусії стосовно означених питань, що в свою чергу з одного боку заважало плідній роботі його членів, а з іншого сприяло виникненню нових ідей щодо внутрішньої організації, які в переважній бі­льшості залишились лише на папері. Загалом передбачалось, що "Зарево" є студентською організацією, що мала об'єднати "еліту націоналістичного руху" [20, арк. 2] і в результаті "стати певною школою держа­вницьких кадрів" [14, арк. 1]. Праця в комісіях "Зарева" означала його перетворення у "вільний українсь­кий університет з націоналістичним світоглядом" [11, арк. 2]. Провідними напрямками праці Товариства була видавнича діяльність, а також організація Стипендійного фонду і бібліотеки. А. Жуковський в листі до М. Антоновича від 16 березня 1951 р. [21] висловлював думки стосовно виходу Товариства за межі студентської організації і перетворення в загальнополітичну організацію, що мала б називатись "Дружина оборони революції". Це не повинна бути конкуруюча організація для ОУН, а лише організація, що об'єднала б українську еліту в діаспорі. Різні погляди стосовно майбутнього "Зарева" в результаті призве­ли до розколу його на дві групи, про що згадував Б. Винар [121]. Зокрема, він говорив про те, що П. Сер-чо, П. Дорожинський і частково М. Плав'юк вважали Товариство "прибудівкою ОУН", а інші на чолі з М. Антоновичем були прихильниками праці студійних комісій, поглиблення знань, інтелектуального росту.

Розмірковуючи над початками діяльності "Зарева", М. Антонович на даному етапі виділив три пері­оди, зокрема, період від другого з'їзду до ідеологічної конференції в Берхтесґадені (травень - липень 1950 р.), перехідний період (липень - жовтень 1950 р.), розбудова Товариства на нових місцях розселен­ня (1950 - 1951 рр.) [22, с. 10-1421]. В основу своєї періодизації він поклав ключові події, що визначали майбутню долю Товариства. Коли мова йде про другий річний з'їзд "Зарева", то він відбувся 20-21 травня 1950 р. і на ньому для покращення координації праці його членів призначено представників і, зокрема, А. Жуковського обрано представником Товариства у Західній Європі, а також його генеральним секретарем. Представником в Канаді обрано М. Плав'юка, в США - П. Стерча. На з'їзді А. Жуковський виголосив до­повідь про міжнародне становище студентів, в якій подав схему розвитку та організації міжнародного сту­дентського життя і вказав на перспективи його розвитку, а також засудив співпрацю студентства з моск­вофільським Міжнародним союзом студентів та пояснив цю співпрацю браком міцної світоглядної бази серед студентства. Власне, завданням "Зарева" і було віднайдення духовної бази для побудови нового міжнародного студентського центру [23, с. 22].

20 травня 1950 р. другий з'їзд ухвалив Статут згідно якого передбачалось створення представництв, завданням яких було підтримувати зв'язок з членами Товариства в окремій країні та координувати їх дія­льність [24, с. 21]. Представництво "Зарева" в Західній Європі офіційно почало діяти з початку 1951 р. і об'єднувало представництва Великобританії на чолі з Г. Блакитним, Бельгії - М. Антохівом, Італії - В. Фе-дорончуком, Іспанії - Д. Маслієм, Австрії - О. Накловичем, Німеччині - П. Дорожинськии, Франції - А. Жу­ковським [25, с. 24-25]. Як представник Товариства в Європі А. Жуковський організував його "клітину" в Парижі раніше - 11 червня 1950 р. на чолі з О. Небелюком, а також в Нансі (Франція) і Леобені (Австрія), за посередництвом О. Зінкевича - "клітину" в Олдгаймі (Великобританія) [26, с. 12]. Аркадій Іларіонович брав активну участь в діяльності паризького відділу, зокрема, в заходах щодо вшанування пам'яті Симона Петлюри [23, с. 24]. В цілому на 1951 р. "Зарево" об'єднувало 16 товариств, 10 гуртків та два ініціативні осередки, що загалом складало приблизно 300 членів [22, с. 12].

З метою налагодження якісної роботи Товариства і координації комісій 20 лютого 1951 р. А. Жуковсь­кий як координатор комісій "Зарева" (з грудня 1950 р.) звернувся до їх керівників з проханням щокварта­льно надсилати звіти, в яких подавати інформацію про кількісний склад комісії, про видавничу діяльність, виступи членів, а також подавати план праці на наступний квартал разом із заувагами, пропозиціями то­що [27, с. 4]. Також Аркадій Іларіонович виступив із закликом до керівників комісій налагоджувати видав­ничу діяльність (кожна комісія мала видавати збірники праць своїх членів), а також збирати бібліотеки з відповідного напрямку.

20 березня 1951 р. відбулось засідання Проводу "Зарева", на якому вирішено в травні провести кон­ференцію, присвячену організаційним справам об'єднання [28, с. 5], зокрема, питанню надання стипендій членам Товариства на подальше навчання, а також питанню видання збірників праць комісій "Зарева". Відтак на перше місце ставилось питання вирішення фінансових проблем студентів і саме Стипендійний фонд ім. О. Ольжича, який очолював П. Стерчо, був покликаний організувати надання допомоги українсь­ким студентам, що навчаються в західноєвропейських країнах [29, с. 13]. Щодо видавничої справи, то 30 червня - 1 липня 1951 р. відбувся третій з'їзд "Зарева" [30, с. 6], який постановив видавати журнал "Роз­будова держави" як продовження бюлетеня "Зарево", та інформаційний орган для членів "Листок друж­би". На той час вийшло два випуски бюлетеня в Мюнхені (1949 р.) і третій (1951 р.) в Монреалі [1, арк. 22]. Перше число "Розбудови держави" з'явилося восени 1951 р. за редакцією Марка Антоновича, у всту­пній статті визначено головне завдання Товариства - розробку проблематики, що пов'язана з "розбудо­вою держави в найширшому розумінні цього слова" [31, с. 1]. Журнал "Розбудова держави" структурно поділявся на рубрики: "З праць комісій", "До проблематики праць комісій", "З книжок і журналів", "З діяль­ності Зарева", "Документи", "Надіслане до редакції", "З нашого мавзолею", "Подяка", "Дискусійна комісія", які інформували не лише про роботу Товариства, а й містили статті його членів різноманітної тематики. Варто зазначити, що на з'їзді також вкотре засвідчена необхідність сприяння діяльності Стипендійного фонду ім. О. Ольжича та посилення діяльність неактивізованих комісій тощо. А. Жуковського обрано пер­шим заступником Провідника Товариства [30, с. 7], а на з'їзді представників Товариства у Мюнхені 1-2 вересня 1951 р. Аркадія Іларіоновича обрано до складу ревізійної комісії. Також на студійній частині з'їзду він виголосив доповідь на тему "До проблеми націоналістичної державної системи" та звітував про діяль­ність "Зарева" в Парижі [32].

Одним із напрямів праці Товариства була організація заходів з вшанування пам'яті О. Ольжича, Р. Шухевича, С. Петлюри, А. Мельника. Наприклад, 12 грудня 1950 р. з нагоди 60-х роковин з дня наро­дження А. Мельника проведено урочисті зустрічі і святкування [33, с. 4]. Аркадій Іларіонович займався координацією організації таких заходів, а також брав участь в організації з'їздів Товариства. Зокрема, 17 серпня 1952 р. в м. Олдгамі відбувся з'їзд "Зарева" у Великобританії, де А. Жуковський виступив з допо­віддю "Ставання Зарева", в якій висвітлив його генезу та розвиток, звернув увагу на зміст праці окремих представництв "Зарева" [34]. Пізніше в цьому ж році він виголосив доповідь "Проблеми відбудови Украї­ни" на Високошкільних літніх курсах українознавства, що проходили у Франції [35, с. 30]. 13-15 вересня 1952 р. відбулися Студійні дні і З'їзд Європейського представництва "Зарева", де А. Жуковського було обрано до складу Контрольної комісії. Також до програми Студійних днів входила його доповідь "До дер­жавного планування" [36, с. 31]. 1 травня 1953 р. він взяв участь у конференції активу "Зарева" у Франції, де обговорено справи переорганізації крайового представництва та з'їзду Товариства [36, с. 31-33] і від­повідно вирішено спростити його організаційну структуру в зв'язку із складнощами в координуванні праці, зокрема Провід європейського "Зарева" скорочено до трьох осіб - голова і два заступники [37, арк. 1].

Слід звернути увагу на те, що, розмірковуючи над перспективами розвитку "Зарева", Аркадій Іларіо-нович порівнював його діяльність з працею Європейського університететського центру в Нансі (Франція), що був заснований наприкінці 1950 р. з метою координації праці дослідників історії країн Європи [38, арк. 1]. На думку вченого, близькою була методика праці обох товариств, оскільки при "Зареві" працювали комісії, а Європейський університетський центр мав відділи: культури, демографічних, санітарних і соціа­льних студій, економічних наук, політичних наук та мовознавчих студій [38, арк. 1]. Відповідно можливою була співпраця товариств чи хоча б запозичення комісіями досвіду роботи у відділів Європейського уні­верситетського центру.

Як керівник комісії "Державного планування і відбудови України" Аркадій Жуковський публікував ма­теріали, що стосувались її діяльності у журналі "Розбудова держави", зокрема, опубліковані його статті "Відбудова України" [39], "До проблеми націоналістичної державної системи" [40], "За ясність у основних справах" [41], "До питання державного планування" [42], "Проблеми відбудови України" [43; 44].

Стаття "Відбудова України" є поясненням до плану праці вищеназваної комісії, в ній подано основні напрямки відбудови держави, зокрема, передбачено заснування міністерства відбудови як інституції, що керувала б процесом планування і розбудови [39, с. 3]. Важливим для автора є також питання вибору ме­тоду відбудови, як можливі варіанти розглянуто стандартизацію та індивідуальне планування, при цьому пріоритет надавався останньому. До питання відбудови держави Аркадій Іларіонович повертався і в ін­ших статтях, зокрема, висвітленню цього питання присвячені статті "Проблеми відбудови України" та "Проблеми відбудови України (закінчення)". Дослідник виділяє основні принципи відбудови: вона повинна включатись в загальний розвиток країни, необхідний поділ завдань між центральними і місцевими уста­новами, на початковому етапі перевага належить житловому будівництву та відновленню соціальних ін­ституцій, потрібно скористатись міжнародною допомогою, а також приступаючи до відбудови слід врахо­вувати людський фактор [43, с. 3]. На думку автора, приступаючи до відбудови, варто враховувати такі аспекти як моральний, соціальний, економічний, технічний та геополітичний [43, с. 4], адже лише в цьому випадку можна досягти позитивних результатів. Однією з найскладніших проблем при цьому є організаціявідбудови, яка вимагає детального планування, а також послідовна і чітка реалізація плану. Розглянувши основні галузі, що потребують модернізаційних перетворень і їх стан на тогочасному етапі, Аркадій Іларі-онович приходить до висновку, що така розбудова можлива, але лише в суверенній державі [44, с. 12]. Варто зазначити, що плани автора можуть здатись дещо ідеалістичними, однак їх слід вважати спробою тогочасного студентства, що опинилось за межами Батьківщини долучитись до її життя в будь-якій формі. Для Аркадія Жуковського визначення планів майбутньої відбудови України було запорукою успіху на шляху до досягнення країною незалежності і як визначив сам дослідник, його завданням було заохочення інших небайдужих до долі нашої країни людей визначити шляхи її відбудови [44, с. 13]. Питанню відбудо­ви Аркадій Іларіонович присвятив також статтю "До питання державного планування", в якій як головне завдання економічних планів визначив "вміле пристосування виробництва до суспільних потреб" [42, с. 21]. Розглядаючи питання відношення держави до народного господарства, автор проаналізував праці теоретиків українського націоналізму М. Сціборського "Націократія" та П. Боярського "Національний солі-даризм" і прийшов до висновку, що вони втручання держави в економіку вважали необхідним засобом для відбудови економічного життя, а відтак закономірним є державне планування [42, с. 24]. Детальний аналіз вище названих праць дослідник подав у статті "До проблеми націоналістичної державної системи". Слід вказати на той факт, що в повній назві Товариства "Зарево" використане поняття "національний со-лідаризм" з однойменної праці П. Боярського, пояснення якого подає А. Жуковський. Зокрема, він гово­рить про те, що народ за законом поділу праці поділяється на стани, а вони на фахи і необхідно їх пов'язати в єдину органічну цілісну систему, що можливо завдяки утворенню фахово-станових організа­цій, співпраця яких і являє собою поняття "національний солідаризм" [40, с. 3]. Окрім аналізу праць та по­дання загальної характеристики націоналістичної державної системи Аркадій Жуковський подає власне бачення майбутнього устрою Української держави, яке можна звести до наступних моментів: для стри-мання зовнішньополітичного тиску необхідна сильна влада; нейтралізувати ворожі існуванню незалежної держави елементи зможе лише авторитарна влада; необхідне встановлення унітарної і централізованої державної системи; на чолі держави повинен стояти Президент Української Республіки, обраний загаль­ними виборами, він концентруватиме виконавчу і законодавчу владу; функції виконавчого органу викону­ватимуть міністри, обрані главою держави; законодавча влада складатиметься з двох палат - Національ­ної Асамблеї та Корпоративної Палати; встановлення незалежного судочинства; централізація адмініст­рації; радниками Президента будуть голови Асамблеї, Корпоративної палати, Головної палати юстиції, Державного банку, Найвищої наукової інституції, а також голови українських церков [40, с. 5]. Відповідно "покращення державницького вишколу українських кадрів" [40, с. 6] повинно сприяти майбутній розбудові української держави і є одним із головних завдань "Зарева". Єдиним шляхом досягнення самостійності А. Жуковський вважав українську національну революцію, теоретичне обґрунтування основних рис якої по­дав у статті "За ясність у основних справах. Константи революції". Зокрема, дослідник зазначав, що рево­люція встановлює зміни "глибокого й різкого порядку" і відповідно пов'язана з "силою і проливанням крові" [41, с. 14-15]. Революції супроводжуються змінами політичної верхівки та еліти в цілому і відбуваються завдяки залученню широких народних мас, що прагнуть втілити революційний ідеал [41, с. 15]. А. Жуков­ський виділяє два типи революціонерів: перший тип, що бажає лише нищити владні інституції і другий, який прагне не лише руйнувати, але й будувати нове на зміну старому. На думку автора, лише прагнення збудувати нове дає моральну підставу для революціонерів руйнувати [41, с. 16], відповідно необхідний план побудови нового. Отже, як бачимо Аркадій Іларіонович пов'язує проблеми відбудови незалежної України з проведенням революційних змін, шляхом встановлення нової системи державного управління, а також обґрунтовує необхідність державного планування майбутніх змін. Всі названі статті є лише спро­бою постановки питання відбудови України і за задумом автора мали б викликати жвавий інтерес серед фахівців різних сфер, які б в свою чергу сприяли відтворенню цілісної картини ефективного розвитку всіх сфер життя майбутньої Української держави.

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

Л В Корнійчук - Громадсько-політична та наукова діяльність аркадія жуковського

Л В Корнійчук - Діяльність аркадія жуковського в українському студентському товаристві національного солідаризму зарево