В Масальський - Діяльність донецького національного універсітету з входження в сучасний європейський освітній простір - страница 1

Страницы:
1  2 

УДК 378.4(477,62)

ВАСИЛЬ МАСАЛЬСЬКИЙ,

кандидат історичних наук, професор, академік

Української технологічної академії, декан факультету суміжних (додаткових) професій Донецького національного університету

ДІЯЛЬНІСТЬ ДОНЕЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСІТЕТУ З ВХОДЖЕННЯ В СУЧАСНИЙ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ОСВІТНІЙ ПРОСТІР

Стаття присвячена аналізу діяльності Донецького національного університету. Автор показує типовість і водночас унікальність цього освітнього закладу на тлі процесів, що розгортаються в нашому суспільстві. Докладно розглянуто явище університетської автономії, показано кроки, що здійснює ДонНУ з реалізації цього проекту, а також перспективи університету стати провідним науково-освітнім центром регіону і країни.

Університет (походить від латинського слова universitas -(сукупність) - вищий навчально-науковий заклад, який об'єднує у своєму складі певну кількість факультетів, інститутів, технікумів, центрів та інших структур, де здійснюється підготовка фахівців із фундаментальних, гуманітарних і багатьох прикладних наук для різноманітних галузей господарства, економіки і культури.

Університет - це давня (перші університети виникли у XI столітті) і водночас сучасна форма навчального закладу вищої якості, що дає людині високий рівень освіти, практичних вмінь і навичок з опанованого фаху. Разом з тим університет - це творчий дух, дух гуманізму, освіченості і культури, це новаторство, об'єднання педагогіки з науковими до­сягненнями сучасного рівня.

Метою статті є аналіз історичного розвитку і сучасної діяльності одного з провідних ВНЗ України - Донецького національного університету в контексті входження у європейський освітній простір. Сьогодні це найбільший центр науки, освіти і культури Донбасу, що має найвищий - IV рівень акредитації з правом автономії. Статус національного університет отримав 11 вересня 2000 р. першим серед навчальних закладів Донецького регіону. Керівництво діяльністю університету здійснюється на основі єдності принципів єдиноначальності й колегіальності. Вищим колегіальним органом самоврядування університету є конференція. Вона обирається на 5 років і скликається не менше двох разів на рік.

Загальноуніверситетська конференція включає делегатів від усіх підрозділів університету, які представлені на рис. 1.

Для вирішення основних питань діяльності університету створюються робочі та дорадчі органи ректорат, науково-методична рада, рада з науково-дослідної роботи студентів.

Університет дає глибокі знання з природничих, гуманітарних й економічних наук. Офіційно університет створений у травні 1965 року на базі відкритого в липні 1937 року Донецького педагогічного інституту і до 11 вересня 2000 року мав назву Донецький державний університет. На момент створення у 1965 році В університеті було 5 факультетів, 21 кафедра, 4,5 тисячі студентів на денному, вечірньому і заочному відділеннях. Підготовка спеціалістів здійснювалася лише з 10 спеціальностей, і працювали в нашому університеті всього 218 викладачів, із них 61 кандидат наук і 1 доктор наук.

« І КОНФЕРЕНЦІЯ П

Рада з науково-

 

Науково-методична рада

 

Вчена рада

 

 

дослідної роботи

 

 

 

 

 

Ректорат

студентів

 

 

 

 

 

 

— 4. Біологічний

г_ Факультети

1.Математичний

2.ФІЗИЧНИЙ

З-Хімічний

5. Історичний

6. Філологічний

7. Іноземних мов

8. Економічний

~ 9,Обліково-фінансовий

10.Економіко-правовий

11.Міжнародний

12. Суміжних (додаткових) професій

ЗагальноуніверситетськІ кафедри

Філософії

Фізичного виховання та спорту

Інститути і центри ДонНУ

Донецький гуманітарний інститут

Єнакіївський технікум економіки та менеджменту

Горлівський технікум

Бізнес-центр

Регіональні навчальні центри підготовки, перепідготовки спеціалістів у містах Алушті (Автономна Республіка Крим). Горлівці, Дружківці, Костянтинівні, Єнакієвому, Маріуполі, Макіївці

І Допоміжні структурні підрозділи

Обчислювальний центр

Наукова бібліотека

Приймальна комісія

Підготовчі курси для абітурієнтів

Навчально-спортивний комплекс

СКТБ Турбулентність"

Ліцей

Музей університету

Рис.1. Організаційна структура управління Донецьким національним університетом (ДонНУ)

Нині в університеті 12 факультетів (математичний, фізичний, хімічний, біологічний, історичний, філологічний, факультет іноземних мов, економічний, обліково-фінансовий,економіко-правовий, суміжних (додаткових) професій, міжнародний, перший в Україні національний ліцей, Донецький гуманітарний інститут, Інститут підвищення кваліфікації, центри з підготовки і перепідготовки кадрів у містах Донецької області: Горлівці, Єнакієвому, Костянтинівці, Дружківці, Маріуполі, Макіївці й Алушті (Автономна Республіка Крим), кафедра ЮНЕСКО "Екологія техногенного регіону", лабораторія міжнародної освіти і науки, Молодіжний центр правових досліджень, Британський інформаційний центр. Загалом в університетському навчально-науковому комплексі навчаються за 55 спеціальностями близько 25 тисяч студентів. Безпосередньо у самому університеті навчається 18,8 тисячі студентів та здійснюється підготовка фахівців з 42 спеціальностей. У їхньому розпорядженні 12 навчальних корпусів, значна лабораторна база, сучасний обчислювальний центр,.37 комп'ютерних класів, найбільша на Донеччині вузівська бібліотека з 7 читальними залами і книжковим фондом понад 1 млн 100 тис. примірників. Серед багатонаціонального контингенту студентів ДонНУ українці складають понад 80 відсотків. Понад 100 студентів є посланцями із 34 країн зарубіжжя.

Студенти ДонНУ мешкають у чотирьох висотних і одному п'ятиповерховому гуртожитках, останній - для сімейних студентів; працює студентська їдальня на 750 місць; у розпорядженні студентів молодіжний культурно-розважальний центр "Бригантина", обладнаний сучасною апаратурою, санаторій-профілакторій "Бадьорість"; плавальний басейн із 50-метровою водною доріжкою; 3 спортивних зали, пансіонат "Наука", розташований на узбережжі Азовського моря у селищі Мелекіне, оздоровчий комплекс у селі Дронівка на Сіверському Дінці.

Різноманітним і насиченим є спортивне життя нашого ВНЗ. За останні п'ять років підготовлено 9 майстрів спорту міжнародного класу, 25 майстрів; спорту, 63 кандидати в майстри, понад 150 першорозрядників. Серед кращих спортсменів - олімпійський чемпіон і чемпіон світу Сергій Бубка, чемпіони України з легкої атлетики, пауверліфтингу, учасники і призери чемпіонату світу з карате тощо.

На 72 кафедрах університету працюють 900 викладачів, серед яких 1 академік і 1 член-кореспондент Національної академії наук України, 25 академіків і член-кореспондентів галузевих академій, близько 100 докторів наук, професоре, ,550 кандидатів наук, доцентів, 16 заслужених діячів науки і 3 заслужених працівники вищої школи, понад 30 відмінників освіти України, 10 заслужених; професорів Донецького національного університету. Нині 46 кафедр очолюють доктори наук, професори. Ректор ДонНУ - Герой України, лауреат Державної премії України, доктор фізико-математичних наук, академік НАН України, професор Шевченко В.П. У навчальному процесі беруть участь провідні вчені Донецького наукового центру. НАН України, серед яких - директор Інституту економіки промисловості НАН України, академік НАН України Амоша О. І.; директор фізико-технічного інституту НАН України, доктор фізико-математичних наук Варюхін В.М.; директор Інституту фізико-органічної хімії та вуглехімії, академік НАН України Попов А.Ф.; директор Інституту економіко-правових досліджень НАН України, академік Мамутов В. К. та іІнші. Приблизно 66% співробітників усіх академічних інститутів (їх у м. Донецьку сім) - це випускники нашого університету. Про кількісне та якісне зростання викладацьких кадрів Донецького національного університету у 1937-2005 рр. свідчать показники, наведені у табл. 1.

Таблиця 1. - Динаміка кількісного та якісного складу працівників Донецького національного університету у 1937 -2005 рр.

Роки

Кількість

Кандидати

Доктор

 

викладачів

наук

и наук

1937

16

1

-

1940

65

2

-

1965

157

46

3

1969

541

190

12


1975

709

293

13

1980

760

349

20

1985

829

416

37

1990

875

461

56

1995

863

434

76

2000

884

484

81

2001

890

475

116

2002

895

482

117

2003

903

490

146

2004

912

495

153

2005

932

513

156

Примітка: показники 1937-1969 рр. наведені за станом на 1 січня, 1975- 2005 рр. - на 1 жовтня.

Сьогодні посилюється значення наукової роботи, як найважливішої ланки всієї діяльності ВНЗ. Очолюють наукові напрямки в університеті академік НАН України Шевченко В.П., член-кореспондент НАН України Клімов В.В.; професори Бажин А.І., Беспалова С.В., Буравльов Ю.М., Волков В.Д., Гіршман М.М., Добров П.В., Єгоров П.В., Коровіна З.П., Капіущенко В.Д., Лихолобова З.Г., Милославський О.П, Стін Є£АПономаренко Г.Я., Ообапев. В.І., Сторансев. В.І., СОтупін О.Б., Шевчук І.О., Фендрик О.М., Черніченко Г. О., Пірко В.О., Циганенко Г.П. та багато інших.

Університет сьогодні виконує великий обсяг науково-дослідних робіт. Його науковці розробляють 14 пріоритетних наукових напрямків, 25 науково-технічних проектів, на які отримані гранти. У ДонНУ функціонує 6 спеціалізованих рад із захисту кандидатських і докторських дисертацій, (математична, філологічна, іноземних мов, фізичнаї, з економіки та з філософії) і 4 ради із захисту докторських дисертацій (історична, економічна, економіко-правова, фізична),

Вченими щорічно публікується близько 3,0 тис. наукових статей і тез, більше 30 монографій, понад 80 підручників і навчальних посібників.

В аспірантурі й докторантурі навчається близько 650 науковців (докторанти, аспіранти, здобувачі).

Наукова робота здійснюється за багатьма пріоритетними науковими напрямками в галузях фізики, хімії, біології; математики, мовознавства і літератури, історії, економіки і права. Значна кількість керівників наукових шкіл і пріоритетних наукових напрямків працюють за грантами різноманітних міжнародних наукових фондів, що свідчить про міжнародне визнання високого наукового рівня робіт і професіоналізм учених університету.

На замовлення промислових підприємств, організацій та за держзамовленням Донецький національний університет проводить великі наукові дослідження на суму близько 3 млн грн.

Лише за 2000-2004 рр. нашими вченими захищено 27 докторських, 137 кандидатських дисертацій. За 5 років подано 82 заявки на винаходи й отримано 112 патентів.

ДонНУ неодноразово відзначений різноманітними нагородами на багатьох конкурсах і виставках. Чотири роки тому за опитуванням, що проводив інститут ЮНЕСКО, наш університет увійшов до десятки кращих ВНЗ України і зайняв почесне 9 місце. Серед ВНЗ Донецька він - перший.

Підготовка спеціалістів вищої кваліфікації в університеті в основному здійснюється через аспірантуру і докторантуру - 16 докторантів. У минулому році захищено 7 докторських і 86 кандидатських дисертацій ( з них співробітниками університету - 4 докторські та 34 кандидатські дисертації.

На міжнародних наукових конференціях у 2000-2004 рр. нашими викладачами, співробітниками й аспірантами прочитано 2400 доповідей. На базі Донецького університету було проведено 33 міжнародні і всеукраїнські наукові конференції.

Одним з показників виконання НДР в університеті є публікації викладачів, співробітників, аспірантів, студентів. Торік опубліковано 1239 статей і 1784 тези доповідей у наукових виданнях (із них 148- в іноземних); 45 монографій, 17 підручників і 146 навчальних посібників (14 - із грифом Міністерства освіти і науки України). З 2000 року виходять 24 періодичні друковані видання, які включені до переліку ВАК України.

Відповідно до Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" лише протягом 2004 р. оформлено і передано 20 заявок на винаходи до Держпатенту України, отримано 26 патентів України.

Стипендію Кабінету Міністрів України для молодих учених у 2004/05 н.р. одержували

9 осіб.

Студенти університету є активними учасниками міжнародних, всеукраїнських конкурсів науково-дослідних робіт, студентських олімпіад, наукових конференцій. Про успішну наукову роботу студентів свідчать численні дипломи, грамоти МОН України, премії НАН України. За кількістю призових місць, отриманих на всеукраїнських студентських олімпіадах, університет щорічно протягом 5 років отримує 1-2 місця серед класичних національних університетів країни (2000 р., 2001 р. - 1 місця, 2002-2005 рр. - 2 місця). Студенти успішно виступають у міжнародних математичних олімпіадах (команди України за участю студентів ДонНУ посіли в 2002 р., 2004 р. - 2 місце, в особистому заліку в 2000 р. - 3 місце, 2005 р. - 1 місце), З 13 премій, щорічно присуджуваних Президією НАН України за кращі наукові розробки, студенти ДонНУ одержують 2-3 премії. В 2004 році ДонНУ відзначено як лідера за кількістю студентських наукових публікацій серед ВНЗ України.

Нині Донецький національний університет розширює і зміцнює міжнародні зв'язки з закордонними ВНЗ, які здійснюються шляхом укладення міжвузівських договорів про співробітництво з низки важливих проблем. Зараз ДонНУ підтримує тісні наукові ув'язки з університетами США, Англії, Франції, Німеччини, Греції, Китаю, Польщі, Російської Федерації. Університет є членом Євразійської асоціації університетів, Південно-Східної Європейської університетської мережі "AIMOS". ДонНУ - дійсний член Європейської асоціації університетів, член Ради університетів Європи [10].

У вересні 2004 року Донецький національний університет одним з перших (у числі 12 університетів України) став членом Великої Хартії Університетів Європи [6], ініційованої Болонським університетом (Італія), і тепер активно працює за програмою створення загальноєвропейської системи вищої освіти під назвою "Зона європейської вищої освіти".

Робота ця різнопланова. Колектив університету як активний учасник виконання програми ЮНЕСКО з модернізації і реформування освіти усе цікаве, нове, корисне бере на своє озброєння. ДонНУ - активний член Європейської асоціації університетів, вчені зустрічаються з колективами провідних університетів, обмінюються досвідом, вивчають і для себе узагальнюють документацію з навчальної, науково-методичної роботи і матеріали щодо структури керівництва європейськими університетами.

З рядом зарубіжних університетів ДонНУ уклав договори про співробітництво: Еденським (Австрія), Гринвалейським (Бангладеш), Університетом імені Святих Кирила і Мефодія (Болгарія), Сандерлендсь-ким (Великобританія), Салонікським (Греція), Янинським (Греція), Сарагоським (Іспанія), Іонійським (Італія), Хейлудзянським (Китай), Об'єднаним Сичуанським (Китай), Бохумським (Німеччина), Познанським імені Адама Міцкевича (Польща), Московським державним університетом імені М.В.Ломоносова (Росія), Тимишоарським (Румунія), " Париж-ХП" (Франція), Нишським, Болонським (Італія).

Щороку ДонНУ відправляє на навчання і роботу за кордон значну кількість своїх студентів і викладачів. Кафедри університету підтримують тісні наукові зв'язки з багатьма академічними і галузевими інститутами Російської Федерації та інших пострадянських країн.

Підписання Великої (Болонської) хартії університетів висунуло на одне з перших місць завдання розробки і впровадження у навчальний процес кредитно-модульної системи оцінки знань студентів. Цю роботу розпочато вже у 2004 році згідно з наказом Міністерства освіти і науки України № 48 від 23.01.04 про організацію та проведення педагогічногоексперименту щодо впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

Для цього було обрано по одній спеціальності на кожному факультеті. Ця система потребувала змін і в організації навчального процесу: іншого розкладу, іншого принципу читання лекцій, інших навчальних посібників системи контролю, бібліотеки. Наголос робився на самоосвіті, а це означає, що студент повинен був повністю забезпечити себе підручниками і мати доступ до Інтернету. Більшість з цих проблем успішно вирішено.

Звісно, усі держави, що вирішили приєднати свої системи освіти до Болонського процесу, зобов'язані виконати низку ключових умов, у тому числі ввести двоступеневу систему освіти (бакалаврах магістратуру). ДонНУ виконав цю умову - ввів у себе підготовку бакалаврів і магістрів, а зараз поступово удосконалює освітній процес.

З 1 квітня 2006 р. в університеті створено спеціальний структурний підрозділ -навчально-методичне управління організації і контролю якості навчального процесу під керівництвом активних і висококваліфікованих керівників - проректора О.В. Мазнєва та проф. О.І.Скафи. Впроваджені заходи надали можливість розпочати з 1 вересня 2006 р. перехід всіх факультетів університету до кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

В умовах формування ринкових відносин виникла нагальна потреба прискореної підготовки спеціалістів, що володіють кількома професіями. У 2005 році в ДонНУ було зараховано понад 250 осіб, які мають вищу освіту і бажають одержати другу професію. Багаторічну і цілеспрямовану роботу в цьому ж напрямку здійснює унікальний навчальний підрозділ університету - факультет суміжних (додаткових) професій. Тут студенти і випускники ДонНУ та інших ВНЗ Донецька і України паралельно з базовим навчанням набувають додаткові кваліфікації журналіста-репортера, перекладача у сфері професійної комунікації, практичного соціолога, адміністратора та дизайнера комп'ютерних систем, викладача-організатора спортивної роботи тощо. Щорічно тут навчаються і отримують дипломи 300-350 осіб.

Інтеграційний процес в Європейському освітньому просторі почав свій відлік з прийняття 18 вересня 1998 р. у м. Болоньї (Італія) " Великої хартії університетів" [6], у якій задекларовані основні принципи діяльності університетів у спільному освітньому та науковому просторі з єдиними вимогами, критеріями і стандартами.

Одним з основних принципів є положення про те, що університет - це автономна установа Щоб відповідати вимогам сучасного світу, його дослідницька та викладацька діяльність має бути морально й інтелектуально незалежною від будь-якої політичної й економічної влади.

Така ідея не є новою і невідомою. Навпаки, словом "universita" в середні віки називали різні товариства, купецькі гільдії, торговельно-промислові цехи та деякі інші корпоративні об'єднання. Відповідно до цього навчальні заклади - "вільні школи",- що тоді виникли стали називати "universitas magistrorum et sholarium" (корпорація викладачів та студентів). Цікавим є те, що перші університети були самоврядувальними організаціями і мали повну незалежність від державних установ і церкви.

З початку 2000-х років Ідея університетської автономії стала предметом дедалі активнішого обговорення у середовищі академічної спільноти і громадськості за кордоном, а також в Україні [Див.:2,3,9,10]

В українському освітньому законодавстві, зокрема у Законі "Про вищу освіту" [1], наявні положення, які можна трактувати як елементи університетської автономії. Однак вони є радше формальними ознаками, деклараціями, а не діючими нормами, оскільки умови їх запровадження суперечать великій кількості інших нормативних актів та реальній ситуації, коли університети перебувають в організаційно-фінансовій залежності від центральних органів управління освітою та місцевою владою.

Ця залежність Найвиразніше була продемонстрована під час президентської кампанії 2004 р., коли університети використовувалися владою для організації виборчої кампаніїпровладного кандидата, а університетська адміністрація, викладацький склад та студенти стали об'єктом жорстокого пресингу з боку влади, як центральної, так і місцевої. Утім, ця належність має й інший негативний аспект: університети не мають можливості самостійно вирішувати найважливіші проблеми організації навчального процесу, досліджень, академічних обмінів, фінансування тощо - це негативно позначається на якості вищої освіти і, зрештою, на конкурентоспроможності країни на ринках освітніх послуг з відповідними подальшими негативними наслідками: падінням рівня освіти, відтоком найкращих студентів й інтелектуальних сил за кордон, занепадом матеріальної бази університетів.

Після листопада-грудня 2004 р. в Україні створилися передумови, які надали унікальну можливість змінити характер відносин між університетами, суспільством і владою (державою).

У лютому 2005 р. МВФ розпочав консультації з низкою українських університетів щодо можливої реалізації проекту з університетської автономії. У березні 2005 р. вісім українських університетів (Донецький національний університет; Дніпропетровський національний університет; Національний університет "Києво-Могилянська академія"; Львівський національний університет ім. І.Франка; Український католицький університет (Львів) ; університет економіки і права "Крок"; Харківський національний університет ім. В. Каразіна ; Чернівецький національний університет ім.Ю.Федьковича; ) та ІИФВ створили Консорціум для розробки і реалізації проекту "Університетська автономія - складова громадянського суспільства" [10].

Ідея університетської автономії отримала позитивну оцінку на рівні найвищого політичного керівництва. У березні 2005 р. на розширеній колегії Міністерства освіти і науки з питань вищої освіти Президент України В.А.Ющенко висловив свою підтримку ідеї впровадження університетської автономії, яку було сформульовано представниками університетів-учасників проекту, і дав доручення урядові підготувати низку практичних заходів щодо реалізації ідеї університетської автономії. 19 травня 2005 р. Україна приєдналася до Болонської декларації, всі основоположні принципи якої неможливо реалізувати без впровадження університетської автономії.

У травні 2005 р. силами Консорціуму розроблено проекти Указу Президента "Про автономію вищих навчальних закладів"» Постанови Кабінету Міністрів України "Про проведення експерименту .з надання автономії вищим навчальним закладам" та. урядового Положення "Про експеримент з впровадження університетської. авт0номіГ. Проекти документів передано до Секретаріату Президента, Уряду та Міністерства освіти і науки.

Пропонований проект "Університетська автономія" передбачає, що університети мусять забезпечувати реалізацію таких базових принципів:

- Автономія університету - це форма академічної свободи, що визначається як правоздатність (сукупність прав та обов'язків ) вищого навчального закладу у вирішенні завдань розвитку особистості, суспільства, нації та держави.

- Автономія передбачає право вищого навчального закладу самостійно приймати рішення щодо внутрішнього управління та фінансування, визначати власну стратегію у сфері науково-дослідної роботи, форм і методів навчальної роботи та в інших, пов'язаних з цим видах діяльності.

- Автономія університету означає його повну підзвітність та відповідальність перед суспільством.

- Автономія університету означає його незалежність від політичних партій, громадських та релігійних організацій, розмежування прав, повноважень та відповідальності держави, органів управління вищою освітою та вищого навчального закладу.

- Автономний університет - це природна форма самоорганізації академічної та студентської спільності, ефективний інструмент і важлива функціональна складова громадянського суспільства [Докладніше див.2,9,10].

Перелічені вище теоретичні положення про значення університетської автономії насамперед являють собою комплекс соціологічних гіпотез з досліджуваної проблеми. Зметою їх практичної перевірки, аналізу та встановлення науково обґрунтованої істини у жовтні 2005 року членами Консорціуму прийнято рішення про створення міжвузівської робочої групи з числа досвідчених і висококваліфікованих соціологів, до якої було включено і автора цієї статті. Протягом грудня 2005 - січня 2006 р. цією групою розроблено програму організації і проведення соціологічного опитування серед студентів, викладачів та експертів з метою виявлення їх думки щодо доцільності практичного впровадження університетської автономії у провідних ВНЗ України. Розроблено відповідні соціологічні анкети, розраховано репрезентативну вибірку і протягом першої половини лютого 2006 року проведено серед вказаної категорії респондентів відповідне анкетне опитування за темою "Університетська автономія - складова громадянського суспільства".

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

В Масальський - Діяльність донецького національного універсітету з входження в сучасний європейський освітній простір

В Масальський - Пам'ятки туризму сучасної неччини

В Масальський - Здоров'я та освіта проблеми та перспективи