на початку ХХ ст - Діяльність політичних партій та організацій на півночі лівобережної україни в кінці ХІХ - страница 1

Страницы:
1  2  3 

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА

КРИВОБОК ОЛЕКСАНДР ПАВЛОВИЧ УДК 94(477)"18/19": 32(043)

ДІЯЛЬНІСТЬ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ ТА ОРГАНІЗАЦІЙ НА ПІВНОЧІ ЛІВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ В КІНЦІ ХІХ - НА ПОЧАТКУ ХХ СТ.

07.00.01 - історія України

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі історії та філософії історії Інституту філософської освіти та науки Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник  доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Дробот Іван Іванович, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова,

директор Інституту філософської освіти та науки, завідувач кафедри історії та філософії історії.

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор Мордвінцев В'ячеслав Михайлович, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, завідувач кафедри історії Росії;кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Донік Олександр Миколайович,

Інститут історії України НАН України, старший науковий співробітник відділу історії України ХІХ - початку ХХ ст.

Захист відбудеться " 17 " квітня 2009 р. О 16.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.053.02 у Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова, 01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, 01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9.

Автореферат розісланий " 16 " березня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Т. А. Стоян

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Формування громадянського суспільства, багатопартійної політичної системи є однією з провідних тенденцій сучасного розвитку української держави. Тому закономірним є пожвавлення інтересу як учених-істориків, так і пересічних громадян до політико-партійної проблематики в цілому і, зокрема, до періоду кінця ХІХ - початку ХХ ст. Цей період в історії українських земель характеризувався першим досвідом становлення багатопартійності в умовах модернізації всіх сфер суспільного життя, наростання змін і потрясінь у суспільстві. Крім загальних проблем розвитку партійної системи актуальним є дослідження ролі регіональних особливостей у сучасному політичному, релігійному, культурному житті нашої держави. Це, у свою чергу, зумовлює необхідність детального вивчення діяльності місцевих партійних осередків у контексті суспільного життя окремих регіонів.

Потреба дослідження півночі Лівобережної України обумовлена, по-перше, історичним розвитком регіону, як північної половини колишньої Гетьманщини з її самобутніми соціальними, господарськими особливостями; по-друге, етнічною розмаїтістю її національно змішаного населення; нарешті, політико-територіальними особливостями, що вплинули на формування майбутнього прикордонного регіону і розподіл його території у 1918-1926 рр.

між УСРР, БСРР та РСФРР.

Отже, науковий аналіз обраної теми відповідає сучасним завданням розвитку української історичної науки в цілому, політичної історії та історичної регіоналістики. Розгляд її здійснюється в загальному руслі вивчення соціально-політичної історії України. Зв'язок роботи з науковими темами, програмами, планами. Дисертація виконана в рамках наукового напряму «Теорія та технологія навчання і виховання в системі освіти», що розробляється в Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова, та відповідно до науково-дослідницької тематики кафедри історії та філософії історії Інституту філософської освіти і науки «Державницьке, суспільно-політичне життя та освіта в Україні ХХ-ХХІ ст.». Тема дисертації затверджена Вченою радою Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова 31 січня 2006 р., протокол № 6. Метою роботи є комплексний аналіз особливостей діяльності загальноросійських і національних політичних партій та організацій різних ідеологічних напрямів у регіоні в кінці

ХІХ - на початку ХХ століття.

Зазначена мета конкретизується у таких завданнях:

проаналізувати стан і ступінь дослідження проблеми, визначити рівень і повноту її джерельного забезпечення;

простежити процеси зародження регіональних відділів різних політичних сил та їхньої організаційної розбудови;

з'ясувати особливості розгортання інформаційно-пропагандистської роботи політичних партій і груп у різні історичні періоди;

висвітлити взаємовідносини політичних партій між собою, із владними органами, органами місцевого самоврядування;

окреслити процес залучення до політичних партій населення; визначити його реакцію на лозунги, програми й дії партій, а також ступінь впливу політичних партій та організацій на участь населення в політичному житті;

висвітлити ставлення проводу місцевих відділів політичних партій та організацій до українського питання.

Об'єктом дослідження є суспільно-політичне життя, становлення та розвиток соціально-політичних інститутів в Україні.

Предмет наукового пошуку - діяльність місцевих осередків загальноросійських і національних політичних партій та організацій різних ідеологічних напрямів на півночі Лівобережної України в кінці ХІХ - на початку ХХ століття.

Хронологічні рамки роботи обіймають другу половину 90-х рр. ХІХ ст. - 1914 р. Нижня межа обумовлена виникненням перших ліворадикальних політичних партій у Російській імперії (1897 р. виник Бунд, 1898 р. - РСДРП), які незабаром почали діяти й на Лівобережжі України. Верхня межа означена початком Першої світової війни, яка змінила умови існування політичних партій та організацій у державі в цілому й регіоні зокрема. Територіальні межі дослідження охоплюють північну частину регіону Лівобережної України, колишньої Гетьманщини, яка від початку ХІХ ст. в адміністративному плані збігалась із межами Чернігівської губернії за адміністративно-територіальним поділом Російської імперії. За сучасним адміністративно-територіальним поділом сюди відносяться Чернігівська область, північна частина Сумської, північно-східна частина Київської областей України та західна половина Брянської області Російської Федерації.

Методологічною основою дисертації є принципи історизму, об'єктивності, системності. При написанні роботи автор користувався комплексом методів пізнання, а саме: історико-генетичним (у послідовному висвітленні виникнення й розвитку партійних організацій), проблемно-хронологічним (у визначенні структури роботи), методами проблемного аналізу (під час розгляду функціонування політичних об'єднань відповідно до визначених завдань дослідження) та порівняльного аналізу (для співставлення результатів діяльності окремих політичних течій у регіоні, а також аналогічних організацій у суміжних регіонах); синтетичним методом (в об'єднанні результатів дослідження в єдину наукову картину реконструкції історичної дійсності).

Наукова новизна дослідження. У дисертації вперше проведено порівняльний аналіз інформаційно-пропагандистської діяльності місцевих осередків політичних партій та організацій на півночі Лівобережжя України. Уточнено час і обставини виникнення партійних організацій, висвітлено регіональні особливості їх організаційної розбудови. У роботі всебічно розглянуто особливості взаємодії політичних партій і груп із населенням регіону, місцевою владою та між собою. Проаналізовано ставлення місцевих організацій загальноросійських і єврейських політичних партій до українського питання. Вперше здійснено спробу висвітлити маловідомі сторінки діяльності політичних партій та організацій на півночі Лівобережної України. Це, зокрема, історія діяльності анархістів у краї в 1906­

1910 рр.; історія поміркованих єврейських партій та організацій у регіоні, а також ідейних течій, що входили до сіоністського руху; діяльність російських консервативно-монархічних, націоналістичних об'єднань та політичних сил ліберального напряму в міжреволюційний період, частково також російських та українських есерів. У роботі вперше реалізовано спробу системного висвітлення участі в політичному житті регіону всіх діючих на його території політичних сил.

Практичне значення дисертації полягає в тому, що її теоретичні положення, висновки та фактичний матеріал можуть бути використані в процесі підготовки колективних праць та індивідуальних монографій з історії України і її окремих регіонів (зокрема при проведенні порівняльного аналізу), розробки нормативних та спеціальних курсів з політичної історії України й історії політичних партій, а також у курсах історичного краєзнавства. Апробація результатів роботи відбувалась у формі виступів на ІІІ Міжнародній науковій конференції «Знаки питання в історії України: регіональний вимір української історії» (Ніжин, квітень 2007 р.), ХІ Запорізьких єврейських читаннях (Запоріжжя, травень 2007 р.), ХІІ Запорізьких єврейських читаннях (Запоріжжя, травень 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Российско-Белорусско-Украинское пограничье: проблемы формирования единого социокультурного пространства - история и перспективы» (Брянськ, вересень 2008 р.), ІІІ Міжнародній науковій конференції «Національна інтелігенція в історії та культурі України» (Вінниця, жовтень 2008 р.).

Публікації. Основні результати дисертації викладені у 8 статтях, із яких 6 - у наукових фахових виданнях, що входять до переліку ВАК України в галузі "історичні науки". Структура дисертації зумовлена її метою та завданнями. Робота складається з переліку умовних скорочень, вступу, чотирьох розділів (13 підрозділів), висновків, списку використаних джерел і літератури (420 позицій), шести додатків. Загальний обсяг дисертації - 242 сторінки, з них 192 сторінки основного тексту, список використаних джерел та літератури займає 40 сторінок, 10 сторінок займають додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі здійснено загальну постановку проблеми, обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету й завдання наукового пошуку, його об'єкт і предмет, окреслено зв'язок із науковими програмами, планами, темами, визначено хронологічні рамки та територіальні межі дослідження, методологічну базу, вказано на наукову новизну, практичне значення дисертації, подано інформацію про апробацію та публікацію результатів дослідження.

У першому розділі "Стан наукової розробки та джерельна база " здійснено огляд історіографічної літератури та стану джерельної бази дисертаційної роботи. Історіографія проблеми за територіальними рамками досліджень розподіляється на дві великі групи: 1) праці з краєзнавчої і регіональної історії; 2) дослідження історії політичних партій у всеукраїнському та всеросійському масштабі.

Праці про місцеві події до 1914 р. невеликі і мають фрагментарний характер. У 20-30-х рр. ХХ ст. з'явилися перші спроби узагальнити політичну історію регіону, головна увага в них присвячувалася політичним організаціям, що боролись проти царизму. Практично всі автори писали у руслі марксистської методології. З них виділяються роботи Й. Дроздова та В. Щербакова Ю)ербаковаЪ.

. Останнє характерне повнотою висвітлення, враховує, окрім РСДРП, інші політичні сили соціалістичного спрямування на півночі Лівобережжя.

Увага до історії місцевих партійних організацій, занедбана у період сталінізму, почала відроджуватись із середини 1950-х рр. У 50-80-ті рр. ХХ ст. вийшли праці, присвячені історії обласних організацій РСДРП(б), серед яких відзначимо за повнотою фактичного матеріалу монографію Є. Диренка иренкаЪ.

. Значним кроком у краєзнавчих дослідженнях стало видання «Історії міст і сіл УРСР»

БочаРУнформаціяР?роР<ісцевіР?олітичніР?одіїРБутР?оданаР4ужеР4озованоР9Р=есистемати чноЮ

, хоча інформація про місцеві політичні події тут подана дуже дозовано й несистематично. Загальним недоліком цих робіт, написаних на основі марксистсько-ленінської ідеології, було зосередження лише на історії більшовицьких організацій, діяльність інших політичних сил замовчувалася.

З настанням перебудови розширився спектр тематики цієї групи досліджень. Однак лише з 1991 р. в історіографії з'являються праці, присвячені темам, які від 20-х рр. ХХ ст. свідомо залишались «білими плямами». Дослідження, об'єднані в дану групу, можна розподілити на три частини. Перша - статті про окремі партійні організації |АтаттіР?роР>креміР?артійніР>рганізаціїЬ.

&іРАтаттіР<алиР7дебільшогоР>бмеженийР>бсягРУР1улиР?рисвяченіР2узькимРБемамР7РУ сторіїР4іяльностіР4анихР?олітичнихРАилЮ

. Ці статті мали здебільшого обмежений обсяг і були присвячені вузьким темам з історії діяльності даних політичних сил. Друга - видання енциклопедичного характеру, праці з історії окремих міст

|2иданняР5нциклопедичногоРБарактеруЬ ?раціР7РVсторіїР>кремихР<істЪ. "ретяР

. Третя - перші праці, присвячені узагальненню політичної історії регіону. У спільній праці

Т. Демченко та В. Онищенко

нищенкоЪ ?озаРСвагоюР0вторівР7алишиласяР4іяльністьРвастиниР?артійЬ 0РБакожРБериторіїР?івнічнихР?овітівЮ

поза увагою авторів залишилася діяльність частини партій, а також території північних

повітів. Монографія С. Наумова

аумоваЪ,

?рисвяченаР4етальномуР0налізуРVсторіїР2сіхРCкраїнськихР?олітичнихРБечійР=аР , присвячена детальному аналізу історії всіх українських політичних течій на Лівобережній Україні, вирізняється значною кількістю джерел, неупередженістю і зваженістю висновків. Однак поза увагою дослідника залишилися загальноросійські та єврейські політичні сили. Значні досягнення має друга група наукових досліджень, присвячена історії політичних партій в Україні. Уже на початку ХХ ст. з'явилися видання узагальненого характеру начніР4осягненняР<аєР4ругаР3рупаР=ауковихР4ослідженьЬ ?рисвяченаРVсторіїР?олітичнихР?артійР2Р#країніЮ #жеР=аР?очаткуР%ХРАтЮ 7Й □ вилисяР2иданняРСзагальненогоРБарактеруЪ,

0РБакожР?раціР7РVсторіїР7емськогоР@ухуЬ 0нархізмуРБощоТ). #Р1920-Бі"К@рЮ 2ивченняРVсторіїР?олітичнихР?артійРEарактеризуєтьсяР?осиленоюРCвагоюР4оР@еволюцій нихР>рганізаційРVР@еволюційногоР@ухуЮ !ередР4ослідженьРБогоРОасуР2иділимоР?раціР

. У 1920-ті рр. вивчення історії політичних партій характеризується посиленою увагою до революційних організацій і революційного руху. Серед досліджень того часу виділимо праці Й. Гермайзе й А. Ріша Ю ішаТ.

. З'явилось декілька робіт, присвячених єврейському робітничому руху з особливою увагоюдо історії Бунду ундуЪ.

. Вийшли праці з історії анархізму та монархічного руху ийшлиР?раціР7РVсторіїР0нархізмуРBаР<онархічногоР@ухуЪ, >днакР2ониР?рактичноР=еР7верталиРСвагиР=аР4іяльністьР>рганізаційР=аР , однак вони практично не звертали уваги на діяльність організацій на Лівобережній Україні. У 30 - 40-х рр. ХХ ст. досліджувалась лише історія ВКП(б). Інші партії залишились поза увагою. З настанням «відлиги» у 1960 - 80-х рр. з'явилися друком роботи, переважно російських науковців, присвячені історії російських ліберальних течій, трудової групи та ін 80-ЕК@рЮ 7ЙПвилисяР4рукомР@оботиЬ ?ереважноР@осійськихР=ауковцівЬ ?рисвяченіРVсторіїР@осійськихР;іберальнихРБечійЬ БрудовоїР3рупиРБаРVнЪ. . Але історія місцевих організацій і груп на Лівобережній Україні подавалась лише епізодично, у вигляді окремих фактів. Привертають увагу аналітико-статистичні дослідження, присвячені чисельності та соціальному складу найбільших політичних партій Росії у 1905-1907 рр.

В Україні ряд аспектів діяльності українських соціалістичних партій висвітлила монографія

І. Кураса

урасаЪ.

. Але робота місцевих організацій до 1917 р. тут майже не згадується.

Наявні праці з історії громадських та політичних організацій в Україні і в зарубіжних

українських дослідників

аявніР?раціР7РVсторіїР3ромадськихРБаР?олітичнихР>рганізаційР2Р#країніРVР2Р7арубіжни хРСкраїнськихР4ослідниківТ), 0леЬ 1удучиР2ідірванимиР2ідР0рхівівЬ ІоР7находилисьР=аРБериторіїР!РСРЬ WхніР@оботиР<істятьР=едостатньоРDактичнихР4анихЮ

, але, будучи відірваними від архівів, що знаходились на території СРСР, їхні роботи містять недостатньо фактичних даних.

На початку 90-х рр. ХХ ст. із настанням нових умов розвитку історичної науки зростає й інтерес до історії політичних партій. Ґрунтовно дослідив ідейно-організаційні витоки анархістського руху, його розвиток в Україні, діяльність еміграційних об'єднань анархістів О.М. Лебеденко ебеденкоЪ.

. Однак аналіз діяльності анархістів у регіоні доведено лише до 1905 р. З досліджень по історії партій соціалістичного спрямування привертають увагу монографії В.І. Головченка та Т.А. Бевз евзЪ.

#частіР>світянРСР?олітичномуР@усіР1900-ЕгК@рЮ ?рисвяченеР1агатеРDактичнимР<атеріаломР4ослідженняР

Участі освітян у політичному русі 1900-х рр. присвячене багате фактичним матеріалом дослідження В.Й. Борисенка та Г.А. Непомнящої епомнящоїЬ. ядР>собливостейР?олітикиР

СДРПРІодоРАелянстваРБаР9огоР>рганізаційР=аР?очаткуР%ХРАтЮ 2исвітленоРСР<онографіїР

. Ряд особливостей політики РСДРП щодо селянства та його організацій на початку ХХ ст.

висвітлено у монографії М.А. Журби

урбиЪ.

#Р?раціР

У праці В.В. Стрільця

Ю !трільцяТ 4етальноР?ростеженоРАтворенняР

детально простежено створення Загальної української організації, виникнення на її базі Української Демократичної партії, її розкол і перетворення в УДРП, трансформацію цієї організації в Товариство українських поступовців, а також участь чернігівських діячів у цих процесах.

Історія єврейських політичних об'єднань ґрунтовно висвітлена у розвідках сучасних українських учених В.І. Гусєва усєваТ 9Р й О.Я. Наймана айманаЪ.

. Однак їхні відомості про місцеві партійні осередки на Лівобережній Україні потребують доповнення місцевим архівним матеріалом. У роботі А. Білоус

ілоусТ @озглянутоР4іяльністьРвернігівської'Р3рупиР:адетівЬ 0леР?озаР WїР2заєминамиР7РVншимиР?артіямиЬ 2ладоюЬ =аселеннямЬ =аявніР?омилкиР2Р>цінкахРWїРAоціальноїР1азиЮ

!тавленняР:адетівР4оРСкраїнськогоР?итанняР@озглянутоРСРАтаттіР$Ю !амойловаЪ.

Важливий внесок у дослідження російського чорносотенного руху було зроблено С. Степановим

ажливийР2несокРСР4ослідженняР@осійськогоРОорносотенногоР@ухуР1улоР7робленоР!Ю !тепановимЪ,

0леР0вторР7алишивР?озаРСвагоюР4іяльністьР<ісцевихР>середківР2Р#країніЮ

, але автор залишив поза увагою діяльність місцевих осередків в Україні. З українських

дослідників найбільш детально висвітлено напрями і течії російського консервативно-

монархічного руху в Україні, їх виникнення, розвиток, ідеологію, діяльність, соціальний

склад у працях І.В. Омелянчука

мелянчукаЪ.

. Проте потребує уточнення діяльність цих організацій на території північного Лівобережжя. Серед досліджень, присвячених комплексному аналізу історії політичних партій в Україні кінця ХІХ - початку ХХ ст., виділяються монографії та статті А.І. Павко авкоЪ. "аР=езважаючиР=аР2сіР?озитивиЬ

СР=ихР=едостатньоР@озкритоР>собливостіР>рганізаціїРБаР4іяльностіР<ісцевихР?олітични хР3рупР=аР?івночіР

. Та незважаючи на всі позитиви, у них недостатньо розкрито особливості організації та діяльності місцевих політичних груп на півночі Лівобережної України. Такий же недолік має і перший том «Політичної історії України»

"акимРОиномЬ VсторіографіяР?роблемиР?ройшлаРБривалийРHляхР@озвиткуЬ =акопиченоР7начнийРDактичнийР<атеріалЮ

Таким чином, історіографія проблеми пройшла тривалий шлях розвитку, накопичено значний фактичний матеріал. Наявні як видання місцевого, так і загальнорегіонального характеру. Найдетальніше вивчена діяльність у регіоні організацій РСДРП, а також українських політичних партій - РУП, УСДРП, Спілки, УДРП та ін. Водночас історіографічний доробок страждає на однобокість, обтяжений ідейною спадщиною тоталітарного періоду, відсутній комплексний порівняльний аналіз діяльності політичних партій на півночі Лівобережжя. Частина цих партій та організацій згадуються істориками лише епізодично.

Джерельну базу дисертаційної роботи складають насамперед архівні матеріали -документація правоохоронних органів, листування, неопубліковані рукописи, матеріали дізнань, слідчі справи, матеріали документального фонду Чернігівського історичного музею ім. В. Тарновського, а також збірники опублікованих документів і матеріалів, мемуарна література, періодичні видання початку ХХ ст.

У дослідженні використано матеріали 134 справ із 22 фондів архівів України, частина яких до наукового обігу вводиться вперше. Зокрема, опрацьовано фонди Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України (ф.3807 «Особистий фонд А. Жука»); Центрального державного архіву громадських об'єднань України (ф.41 «Єврейські націоналістичні партії та організації», ф.59 «Колекція спогадів про революційний рух, Жовтневу революцію, громадянську війну і соціалістичне будівництво на Україні»); Центрального державного історичного архіву України в м. Києві (ф.268 «Одеське охоронне відділення», ф.274 «Київське губернське жандармське відділення», ф.275 «Київське охоронне відділення», ф.276 «Південно-Західне охоронне відділення», ф.318 «Київська судова палата», ф.320 «Полтавське жандармське управління», ф.1439 «Чернігівське жандармське управління», ф.1682 «Харківське жандармське управління»); Державного архіву Чернігівської області (ДАЧО) (ф.127 «Чернігівське губернське правління», ф.128 «Канцелярія Чернігівського цивільного губернатора», ф.Р-592 «Колекція матеріалів «Боротьба за встановлення та зміцнення радянської влади»», ф. Р-1275 «Пухтинський В.К.», ф.Р-1403 «Васютинський М.М.») та ніжинського відділу ДАЧО (ф.340 «Ніжинська міська управа», ф.342 «Ніжинська повітова земська управа», ф. 1108 «Помічник начальника Чернігівського губернського жандармського управління в Ніжинському повіті»).

Ряд цінних матеріалів виявлено нами в особистих фондах Інституту рукописів Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського (ф.23 «Бережков М.М.», ф.127 «Лілеєв М.І.», ф.131 «Могилянський М.М.») та документальному фонді Чернігівського історичного музею ім. В. Тарновського.

Окрім неопублікованих, при написанні дисертаційного дослідження використано джерела, видані у збірниках матеріалів і документів. З них виділимо офіційні постанови та матеріали окремих партій початку ХХ ст.

; 7бірникиР4окументівР@адянськогоР?еріодуТ; ОисленніР7бірникиР4окументівЬ ?рисвяченіР>кремимР?артіямР0боР@ухамЬ 2иданіР2Р осіїР?ротягомР>станніхР@оківТ; 5пістолярніР7бірникиР>собистихР<атеріалівТ).

Важливою групою джерел є преса початку ХХ ст., як місцева, так і загальноросійська. Це газети «Десна», «Утренняя заря», «Черниговское слово», «Слово», «Будущность», «Восход», матеріали яких дають змогу висвітлити настрої населення, проведення виборів до Державної думи, діяльність місцевих організацій ліберальних, чорносотенних та сіоністських політичних течій.

Страницы:
1  2  3 


Похожие статьи

на початку ХХ ст - Антиалкогольний рух на буковині у 70-х рр ХІХ

на початку ХХ ст - Діяльність політичних партій та організацій на півночі лівобережної україни в кінці ХІХ

на початку ХХ ст - Народні звичаї на ярмарках україни у другій половині ХІХ

на початку ХХ ст - Нащадки козацької старшини в середовищі катеринославського дворянства у другій половині ХІХ

на початку ХХ ст - Підготовка спеціалістів для морського флоту в україні в останній чверті ХVIII