В Х Далека - Підвищення ефективності захисту рухомого складу міського електротранспорту від корозії, старіння - страница 1

Страницы:
1 

УДК 629.434

В.Х.ДАЛЕКА, канд. техн. наук, Д.Ю.ЗУБЕНКО, Н.В.БЄЛОУС, В.І.КОВАЛЕНКО

Харківська державна академія міського господарства Ю.Ф.ЗУБЕНКО

Харківський завод електротранспорту

ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАХИСТУ РУХОМОГО СКЛАДУ МІСЬКОГО ЕЛЕКТРОТРАНСПОРТУ ВІД КОРОЗІЇ, СТАРІННЯ ТА БІОЛОГІЧНОГО ПОШКОДЖЕННЯ

Розглядаються питання підвищення рівня ресурсозбереження на міському елект­ричному транспорті за рахунок удосконалення методів захисту рухомого складу від корозії, старіння та біологічного пошкодження.

Транспорт і житлово-комунальне господарство віднесені до га­лузей з високим рівнем ресурсовикористання. Тільки в структурі спо­живання паливно-енергетичних ресурсів України їх частка складає майже 39% (13,4% - транспорт і 25,2% - житлово-комунальне госпо­дарство) [1].

Ресурсомісткість транспорту визначається конструкцією транспо­ртних засобів, умовами й режимами їх експлуатації. З метою ресурсо­збереження на міському електротранспорті проведено комплекс до­сліджень, які переважно спрямовані на енергозбереження і раціональ­не використання матеріальних ресурсів. Разом з тим підвищенню ефе­ктивності захисту рухомого складу МЕТ від корозії, старіння та біоло­гічного пошкодження приділяється ще недостатньо уваги.

Рухомий склад міського електричного транспорту працює у важ­ких умовах, що визначаються впливом негативних факторів зовніш­нього середовища, навантажень від пасажирів і станом доріг та трам­вайних колій. Такі з них, як корозія, старіння і біологічне ушкодження завдають великої шкоди при експлуатації МЕТ та призводять до знач­них економіко-технічних витрат.

На рис.1 наведено класифікацію пошкоджень рухомого складу МЕТ під дією різних факторів.

Протягом багатьох років на МЕТ існує проблема захисту підзем­них комунікацій від електрокорозії, що завдає багато втрат внаслідок негативної дії блукаючого струму. Однією з найбільш негативних сто­рін цієї дії є електрокорозійне руйнування споруд і конструкцій, ви­кликане електрифікованим рейковим транспортом постійного струму

[2].

На рис.2 подано блок-схему методів захисту від негативної дії різних факторів.ПОШКОДЖЕННЯСТАРІННЯ


КОРОЗІЯ


БІОПОШКОДЖЕННЯСвітлове


Газова


Тваринами UІ\—\ Абляція


Блукаючим

струмом


Грибками UІХімічне


І— Структурна


Щурами І—ІІ— Термічне


При терті


Бактеріями UІІ— Радіаційне


Контактна


Мурахами U—'І— Ультразвукове


Корозійно-

абразивна

Поверхневим

струмомБіологічне


I— Фретінг-корозія


І— ПідземнаПри механіч­ному впливі

І— Рідинна


І— АтмосфернаПід напругою


Щільова


Під струмомРис.1 - Класифікація пошкоджень рухомого складу під дією різних факторів

Захист підземних споруд від електрокорозії є пріоритетним за­вданням економії матеріальних, енергетичних, трудових і фінансових ресурсів. Зменшення дії блукаючих струмів досягається забезпечен­ням відповідного технічного стану усіх елементів системи електропо­стачання, а також використанням спеціальних методів захисту: пасив­ного (застосування ізолюючих покриттів: кабелів, труб, стиків рейок і т.д.) і активного („відведення струму" завдяки створенню додаткових електричних схем) [2]. Розробка і впровадження нових заходів та ма­теріалів на МЕТ дає змогу досягти значного подовження терміну слу­жби залізобетонних споруд МЕТ, опор контактної мережі, залізобе­тонних шпал, рейок та їх з'єднань.

Аерація і—І



ЗА Х И С Т

Дезинфекція UІ

ЛКП

Фумігація UІ

 

Рис.2 - Блок-схема методів захисту рухомого складу від негативної дії різних факторів

Корозія проявляється не тільки під впливом блукаючого струму, а існує і в таких своїх різновидах, як газова, струминна, при терті, ко­нтактна, під напругою і т.д. Тому й засоби захисту від корозії викори­стовуються різні: легування, термообробка, цинкування, металізація, використання інгібіторів та лакофарбових покриттів, а також забезпе­чення відповідних умов захисту: герметизація, фільтрація, створення інертного середовища.

До основних факторів, що обумовлюють процес старіння, можна віднести вплив світла, хімічних речовин, високих температур і меха­нічних навантажень. Для зменшення інтенсивності старіння викорис­товують такі режими, як стабілізація, пластифікація, а також захисні плівки. Внаслідок старіння змінюються хімічні й фізичні властивості матеріалів. На рухомому складі це найбільш характерно для ізоляцій­них елементів, гумових деталей, лакофарбових покриттів. Особливо небезпечним для рухомого складу є порушення цілісності ізоляції, що може призвести до травмування пасажирів та обслуговуючого персо­налу. На тролейбусах ЗіУ-9 це виявляється навіть у загорянні машини в цілому, оскільки внаслідок старіння ізоляції проводів системи елек­тричного опалення кабіни водія виникає коротке замикання струму.

Від біологічних пошкоджень, що проявляються в руйнівній дії бактерій, тварин, гризунів, комах, використовують бактерициди, а також виконують дезинфекцію та аерацію [1]. Найбільш уразливою для біопошкоджень є основа підлоги рухомого складу, що виготовля­ється з фанери товщиною більше 10 мм.

До останнього часу питанням, пов' язаним із корозією при терті, приділялося мало уваги, особливо технологіям захисту від корозії ма­теріалів. Для того, щоб зменшити знос тертьових поверхонь і знизити коефіцієнт тертя, а отже, витрати на ремонт і експлуатацію, нещодав­но почали застосовувати нову технологію змащення геомодифікато-рами[3]. Суть її полягає в тому, що при обробці тертьових деталей і вузлів механізмів спеціальними мінералами (основа їх - із сімейства серпентитів) на поверхнях деталей утворюється шар металокераміч­ного покриття, що дозволяє не тільки запобігти зносу, але і відновити механізм, який тривалий час знаходиться в експлуатації. Такий шар сполучається з будь-якими видами змащень, у хімічні реакції з ними не вступає, не змінює в'язкості і не є присадкою. У початковий момент обробки механізму складом геомодифікатора відбувається швидке припрацювання дотичних (тертьових) поверхонь. Під впливом високої температури, що виникає в місцях локального контакту, здійснюється «приварювання» часток геомодифікатора до кристалічних решіток поверхневого шару металу. Одночасно з цим відбувається нагарту-вання геомодифікатора, часток металу та інших продуктів тертя в за­глиблення мікрорельєфу механізму. Таким чином, у процесі обробки на поверхнях тертя утворюється металокерамічний шар, вирощенийна кристалічних решітках поверхневого шару металу, завдяки чому в місцях контакту замість тертя «метал-метал» працює пара «кераміка-кераміка».

Термодинамічні процеси, що відбуваються в зонах тертя, сприя­ють нарощуванню значного шару металокераміки в місцях найбіль­шого зносу металу [4]. Цей процес поступово стабілізується, набли­жаючи до оптимальної величини зазор між тертьовими поверхнями по всій площі плям контакту.

Таким чином, застосування нових технологій обробки сприятиме збільшенню ресурсу роботи рухомого складу МЕТ.

1.Енергозбереження - пріоритетний напрямок державної політики України / Ко-валко М.П., Денисюк В.П. / Відпов. ред. Шидловський А.К. - К.: УЕЗ, 1998. - 506 с.

2.Котельников А. В. Блуждающие токи электрифицированного транспорта - М.: Транспорт, 1986. - 279 с.

3.Игнатьев Р. А., Михайлова А. А. Защита техники от коррозии, старения и био­повреждений: Справочник. - М., 1987. - 364 с.

4.Войтов В. А. О расположении материалов в парах трения по твердости и конст­руктивных способах повышения износостойкости // Трение и износ. - 1994. - Т.15. -

С.452-460.

Отримано 17.02.2003

 

УДК 656.13.08.008

И.П.КАРДАШ, В.К.ДОЛЯ, д-р техн. наук

Харьковский национальный автомобильно-дорожный университет

СИСТЕМНАЯ МОДЕЛЬ КООРДИНИРОВАННОГО УПРАВЛЕНИЯ ТРАНСПОРТНЫМИ ПОТОКАМИ

Рассматривается применение разработанной системной модели координированно­го управления для алгоритма управления транспортными потоками. Описывается реше­ние оптимизационной задачи временных транспортных задержек.

Одним из способов управления транспортными потоками являет­ся применение системы координированного управления дорожным движением на магистралях города («Зеленая волна»), которая позво­ляет уменьшить количество остановок транспортных средств и транс­портных задержек.

Эффективность функционирования автоматизированной системы управления движением (АСУД) зависит от ее математического, про­граммного и технического обеспечения. В настоящее время основны­ми техническими средствами АСУД являются светофорные устройст­ва (ГОСТ 23457-86) и контролеры типа ДКМ - Дорожный контролер модернизированный (выпуска 80-х годов прошлого столетия), кото­рые определяют режим работы светофоров. Использование таких мо-

Страницы:
1 


Похожие статьи

В Х Далека - Конспект лекційз дисциплін ремонт транспортних засобів

В Х Далека - Методологічні аспекти ресурсозбереження

В Х Далека - Наукове забезпечення ресурсозбереження на міському електротранспорті в ринковому середовищі

В Х Далека - Оптимізація вибору колісно-моторних блоків вагонів метрополітену

В Х Далека - Підвищення ефективності захисту рухомого складу міського електротранспорту від корозії, старіння