О М Горошкіна - Жанровий аспектозвитку мовлення учнів - страница 1

Страницы:
1 

ЖАНРОВИЙ АСПЕКТ

озвитку мовлення учнів

11

ГОРОШКІНА О. М.

373.

С в

УДК 373.016:811.161.2

ІУЧАСНИЙ етап розвитку вітчизняної лінгводидактики характеризується утвердженням нової наукової парадигми, що синтезує кому-нікативно-діяльнісний і функційно-сти-лістичний підходи до навчання украї­нської мови. Комунікативно-діяльніс-ний підхід можна визначити як вивчен­ня мови на основі моделювання ситу­ацій, які б спонукали суб'єкт навчання продукувати комунікативні акти.

На важливості застосування кому-нікативно-діяльнісного підходу в на­вчанні мови наголошено в багатьох дослідженнях (О. Біляєв, М. Вашулен-ко, В. Гак, Т. Донченко, М. Жинкін, І. Зимня, С. Караман, В. Кузовлєв, В. Мельничайко, Г. Онкович, М. Пен-тилюк, Л. Скуратівський, Г. Шелехо-ва та ін.). У поняття комунікативного навчання автори вкладають такий зміст:

1. Процес навчання мови повинен активізувати мовленнєво-розумову діяльність учня, оскільки процеси фор­мування думки та мовленнєвої діяль­ності взаємопов'язані.

2. Тільки спілкуючись можна на­вчити спілкування.

3. Мовленнєві вміння й навички забезпечуються на основі усвідомлен­ня комунікативної функції мови.

4. Одним із засобів мотивації мов­леннєвої діяльності учнів повинна стати ситуація, що відтворює струк­туру й норми вживання мовних за­собів у процесі різних видів мовлен­нєвого спілкування (В. Гак, В. Ку-зовлєв, Є. Пассов та ін.).

5. Уміння й навички мовленнєвої діяльності стають головним критерієм відбору змісту навчання.

6. Одним із критеріїв добору ди­дактичного матеріалу є його комуні­кативний потенціал.

Тому потрібно йти не від основ науки про мову, а від основних умінь і навичок мовленнєвої діяльності до відбору теоретичного матеріалу, який би став підґрунтям для їх формуван­ня. Такий підхід підвищить не тільки комунікативно-прагматичне спряму­вання, а й загальноосвітній, розви-вальний, виховний вплив мовної теорії на учнів, оскільки доведено, що теорія в дії дає для освіти, розвитку учнів більше, ніж сума знань.

Підґрунтям для розробки по­рівняно молодого функційно-стилі-стичного підходу стали праці З. Ба-кум, С. Єрмоленко, М. Кожиної, Л. Кравець, Л. Лисиченко, Л. Маць-ко, М. Пентилюк, В. Чабаненка, Н. Чорноусової та ін.

Функційно-стилістичний підхід до навчання української мови перед­бачає розгляд функціонування оди­ниць мовної системи на фонетично­му, лексико-фразеологічному, грама­тичному рівнях з урахуванням типу, жанру, стилю мовлення.

Методика має авторитетні джере­ла, у яких висвітлено проблематику засвоєння стилів мовлення. Серед mних роботи Т. Ладиженської, С. Іконникова, М. Пльонкіна, С. Молодцової, М. Пентилюк, П. Кордун та ін. Помітний внесок у дослі­дження своєрідності стилів мовлення на ос­нові текстів зробили Т. Донченко, М. Крупа, І. Кучеренко, А. Нікітіна, Л. Сугейко, Г. Шеле-хова та ін.

На цьому тлі небагаточисленними зали­шаються дослідження в галузі методики на­вчання конкретних жанрів, зокрема Н. Голуб, Н. Остапенко, Г. Шелехової та ін. Відсутні ро­боти, що роз'яснювали б своєрідність опану­вання впровадження жанрів мовлення. Це й зумовлює актуальність нашого дослідження.

Мета публікації - розкрити сутність жан­рового аспекту розвитку мовлення учнів.

Виділимо основні завдання, що розв' яза-но в дослідженні:

- розкрити специфіку застосування жан­рового аспекту;

- обґрунтувати відбір жанрів, що стають об' єктом програмового вивчення в школі;

- розробити систему вправ, що сприяла б удосконаленню жанрової компетенції учнів.

Упровадження сучасних лінгводидактич-них підходів до навчання української мови має певні особливості, що випливають зі специ­фіки змісту й технології навчання.

На нашу думку, комунікативно-діяльнісний та функційно-стилістичний підходи доцільно розвинути й доповнити за рахунок жанрово­го аспекту. Перехід учнів на жанровий щабель метакомунікативної рефлексії дозволяє набли­зити їх до реальної мовленнєвої практики зав­дяки багатству й закріпленості жанрових оз­нак.

Жанр - мовленнєвознавча категорія, що характеризується конкретністю й дозволяє наблизити навчання до безпосередніх потреб комунікативної практики. У лінгводидактиці під жанром розуміють «визначений мовлен­нєвою ситуацією різновид текстів, що існує в межах того чи того функціонального стилю й має відносно стійку спільність змістово-ком­позиційних, лінгвостилістичних та в деяких випадках - техніко-реалізаційних особливос­тей; динамічна структурна модель створення таких текстів відповідно до особливих норм їх породження» [1, с. 56 - 57]. У випадку, коли мовленнєвий жанр стає предметом вивчен­ня, на перший план висувається проблема мовних засобів, що його характеризують. Ос­новою формування жанрової компетенції учнів стають такі чинники: удосконалення знань про мовленнєву ситуацію, змістово-композиційні, лінгвостилістичні особливості жанрів. Засвоївши параметри характеристи­ки окремих жанрових різновидів у їх взаємо­зв'язку, учні отримують основу для конструю­вання власних зв' язних висловлювань у пев­ному жанровому контексті.

У межах сучасної парадигми шкільної мов­ної освіти жанровий аспект постає як систем­ний розгляд окремих жанрових різновидів, що є об' єктами програмового вивчення. Отже, виникла потреба скоригувати відбір жанрів для вивчення на уроках української мови, ос­кільки запропоновані в чинних програмах не повною мірою відповідають вимогам сього­дення. Критеріями відбору жанрів, на нашу думку, є відповідність жанру віковим особли­востям учнів, навчальні, розвивальні можли­вості жанру, його комунікативна значущість.

Так, чинна програма для 5-го класу перед­бачає опрацювання такого жанру, як лист [2]. Це відповідає віковим особливостям учнів, важливо навчити дітей правильно оформлю­вати конверт, листівку. Однак сучасні діти нечасто пишуть паперові листи, тому варто опрацювати ще й такі жанри, як електронний лист, телефонна розмова, смс, якими діти ко­ристуються набагато частіше. Важливо зосе­редити їхню увагу на дотриманні норм мов­леннєвого етикету під час використання цих жанрів.

Перед лінгвістами й учителями-словесни­ками постає проблема: як правильно записа­ти назву, оскільки SMS - це абревіатура від англійського вислову Short Message Service. Дослівно «служба коротких повідомлень» (організація, яка займається передаванням невеликих текстових повідомлень). Тож, чи може абревіатура використовуватися в ук­раїнській мовній практиці? Імовірно, ні, ос­кільки для будь-яких слів мова має власні ре­сурси - власну абетку. Отже, пропонується писати назву українськими літерами. Як -СМС - але ж у такому вигляді абревіатура не відповідає перекладеній з англійської мови ук­раїнській назві «служба коротких повідом­лень». Можливо, записати малими літерами: смс, у нас же є виш.

Логічним з огляду на те, що в 6-му класі учні знайомляться з офіційно-діловим стилем, нам видається вміщення до програми таких жанрів, як оголошення, правила поведінки в школі й у громадських місцях [Там само]. Од­нак цей перелік потребує доповнення таки­ми жанрами, як звіт, комплімент. Складання звіту про якісь цікаві події, як-от екскурсія, святкування Нового року, буде цікавим і ко­рисним для шестикласників. Комунікативно значущим жанром є комплімент, тому необхі­дно учнів ознайомити з ним задля введення цього жанру в їхній активний комунікатив­ний обіг.

Чинна програма для 7-го класу передба­чає ознайомлення учнів з телеграмою [Там само]. Безумовно, цьому жанру варто при­ділити увагу хоча б для того, щоб учні могли зрозуміти лексичне значення лексеми в ху­дожніх текстах. Більш доцільним уважаємо навчити школярів готувати тексти вітальних листівок - цікавих, образних, які б ураховува­ли адресата мовлення, замість того, щоб ви­користовувати примітивні тексти від мобіль­них операторів. Актуальним є введення й та­кого жанру, як відгук про книгу.

Останнім часом у зв' язку із соціальними перетвореннями в країні особливий інтерес викликає ділова риторика. Такі риторичні жанри, як ділові переговори, ділова бесіда, належать до жанрів підготовленого мовлен­нєвого спілкування, отже, вільному оволоді­нню ними можна й треба спеціально навча­тися. Це зумовлює введення до змісту навчан­ня української мови елементів риторики.

Задля підтвердження актуальності навчан­ня старшокласників жанрів ділового мовлен­ня наведемо цифрові показники, отримані під час анкетування вчителів (143 особи) і стар­шокласників (325 чол.) про значущість підго­товки до ділового спілкування учнів:

Ступінь значущості підготовки

учителі

учні

Обов 'язково

80,2%

72 %

Бажано

10,5%

18 %

Не потрібно

9,3%

10%

Як бачимо, більшість респондентів усві­домлюють необхідність спеціальної підготовки до ділового спілкування. На нашу думку, цілеспрямоване навчання ділового спілкуван­ня як компонента професійної діяльності до­цільно починати в старших класах, оскільки в цьому віці відбувається професійне самовиз­начення особистості, її активне соціальне фор­мування, підготовка до самостійного дорос­лого життя.

Важливо ознайомити старшокласників з основними видами переробки тексту: пла­ном, тезами, виписками, конспектом, рефе­ратом, анотацією, рецензією, а також з таки­ми жанрами публіцистичного стилю, як ус­ний виступ, доповідь, дискусія, офіційно-діло­вого - автобіографія, резюме.

Особливої актуальності набуває навчання старшокласників створення вторинних текстів (анотація, тези, конспект, реферат, до­повідь, рецензія тощо), важливих для інших навчальних предметів, у навчально-вироб­ничій діяльності після закінчення школи. В основі цієї роботи лежить сприйняття й аналіз будь-якого тексту й створення внаслідок його інтерпретації нового тексту - «тексту про текст» (Т. Ладиженська). Працюючи над ство­ренням тексту певного жанру, учні залучені до таких видів мовленнєвої діяльності, як чи­тання й письмо. Схематично це виглядає так:

Роль читання й письма під час створення тексту

Читання як діяльність

Писемне мовлення як діяльність І

і

і

створення вторинного або первинно -вторинного тексту певного стилю й жанру (відповідно до мовленнєвої ситуації)

переробка первинного тексту

декодування

і

і

відтворення осмислення

Дослідники (П. Білоусенко, Н. Іпполіто-ва, Т. Ладиженська, В. Мельничайко, М. Пентилюк, Г. Шелехова та ін.) детально описали етапи роботи над вторинними тек­стами. Етапи роботи над конспектом і ре­фератом подібні, оскільки їхньою кінцевою метою є створення вторинного тексту. Ме­тодисти радять, складаючи конспект і рефе­рат, сконцентруватися на таких основних положеннях:

- чому присвячене рефероване джерело;

- у чому полягають мета й завдання автора;

- який характер матеріалу реферованого джерела;

- з яких частин, фрагментів він складається;

- які основні проблеми містить;

- які дослідницькі операції реалізуються в главах (частинах, параграфах);

- які авторські позиції в реферованому джерелі (за їх наявності);

- чи є посилання на інші джерела;

- чим завершується реферована стаття [3, с. 5].

За допомогою реалізації названих поло­жень учні усвідомлюють модель певного жан­ру, основу якої складають певні лексико-гра­матичні форми, що надають тексту відповід­ної композиційної структури.

Відпрацювання конспективно-рефератив­них умінь здійснюється на рівні речення, фра­зи, абзацу, тексту. Покажемо це нижче.

Процес відпрацювання конспективно-реферативних умінь

Рівень речення

Виділення ключових слів і словосполучень; відпрацювання синтаксичної синонімії (відбір типових для наукового стилю конструкцій, трансформація речень).

Фразовий рівень

Згортання фрази (за рахунок вилучення другорядної інформації), зміна її граматичної структури, визначення виду зв'язку (лінійного, паралельного).

Абзацний рівень

Виділення інформативних центрів, класифікація інформації з прагматичною метою, складання плану тощо.

Текстовий рівень

Виявлення ключових слів, теми, головної думки, визначення кількості мікротем, складання плану, добір питань тощо; компресія тексту.

Уміння створити вторинний текст спи­рається на основні комунікативні уміння: виз­начати тему, головну думку тексту, кількість мікротем тощо, які безпосередньо пов' язані з умінням читати й аналізувати прочитане: на­писання реферату, складання тез, підготовка конспекту здійснюються в результаті концен­трації змісту тексту, його стиснення.

Самостійна робота учнів над вторинни­ми текстами передбачає такі етапи, що співвідносяться з продуктивними видами мовленнєвої діяльності:

I - етап орієнтації:

• визначення галузі знань, до яких нале­жить текст (стаття);

• формулювання головної теми тексту, мети автора;

• аналіз змісту кожного фрагмента (абза­цу), виділення відносно самостійних за змістом;

II - етап планування:

• складання програми висловлювання;

III - етап реалізації:

• здійснення короткого запису тексту на підставі попередніх операцій.

IV - етап контролю за результатом діяль­ності.

Робота над вторинними текстами здійснюється в процесі читання й аналізу підручників з мови та інших навчальних пред­метів, що дозволяє реалізувати міжпредметні зв' язки, активізувати пізнавальну діяльність учнів. Використання міжпредметних зв' язків, розвиток професійно значущих умінь, пов' я-заних із переробкою інформації зі спеціальних наукових джерел, удосконаленням усного й писемного мовлення, сприяють формуванню в учнів позитивної мотивації у вивченні ук­раїнської мови.

Проблему навчання зв' язного мовлення інтерпретують як «проблему засвоєння рівня еталонів і загальноприйнятих (звичних і куль­тивованих суспільством) правил продукуван­ня зв' язних висловлювань, розрахованих на громадське сприйняття» [4, с. 9].

У зв' язку з цим навчання зв' язного мов­лення відбувається в процесі усвідомлення учнями структурних компонентів висловлю­вання відповідного жанру - моделі тексту.

Особливого значення набуває викорис­тання пам' яток, якими можна користуватися під час написання творів, рефератів, конс­пектів та інших жанрів письмових робіт. Н. Непийвода радить: «Організовуйте текст -і найменший нюанс вашої думки дійде до чи­тача» [5, с. 57]. На думку дослідниці, треба обов' язково познайомити учнів з метатексто-вими операторами - мовленнєвими конструк­ціями, що вживають у текстах для переходу від однієї частини до іншої, для узагальнення викладеного тощо.

Використання таких конструкцій принесе неабияку користь учням, які потребують до­помоги, опори, що полегшить процес оволо­діння текстами різних стилів і жанрів. Обме­женість кількості годин на вивчення українсь­кої мови зумовлює розосереджене впрова­дження мовленнєвих вправ. Поділяємо погляд В. Мельничайка, який визначав вирішальну роль добре продуманої системи навчально-тренувальних вправ, у процесі виконання яких формуються й удосконалюються всі вміння й навички [6, с. 21].

Розвитку мовлення учнів сприяє систе­ма завдань щодо кожного жанру. Особливу роль посідають завдання аналітичного харак­теру (на основі аналізу конкретного друко­ваного чи аудіо- або відеоматеріалу в формі тексту, на основі аналізу власної мовленнє­вої поведінки); аналітико-синтетичного й конструктивного характеру. Аналітико-син-тетичні вправи відкривають можливості для формування в учнів мовленнєвих умінь, спрямованих на часткову синтетичну діяльність: створення фрагменту тексту на основі запропонованого, поширення вихід­ного тексту, заміна окремих текстових фраг­ментів тощо. Вправи конструктивного харак­теру дають змогу залучити учнів до креатив­ної діяльності. Основним засобом навчання стає текст (усний або писемний).

Добираючи вправи, учитель виходить на­самперед з того, яке значення має кожна з них для вдосконалення мовлення учнів.

Практика свідчить: найбільш ефективни­ми у процесі підготовки учнів до написання творчих робіт є аналітико-синтетичні впра­ви, що передбачають визначення теми, голов­ної думки тексту, членування тексту на склад­ники, доповнення тексту фрагментами, роз­ширення компресією, трансформацію тексту, навчальне редагування, аналіз мовних і ком­позиційних особливостей тексту. Названі види вправ допомагають учням зрозуміти сти­лістичну й жанрову належність первинного тексту, авторський задум, структуру, мовне оформлення, сформувати в них стійкі комуні­кативні вміння, необхідні для створення вто­ринного тексту.

У межах статті ми лише визначили за­гальні положення проблеми. Самостійного вивчення потребують формулювання й аргу­ментація лінгводидактичних принципів, що стали б основою для розробки системи впро­вадження жанрового аспекту, розробка спе­ціальних посібників для вчителів та учнів.

Література

1. Педагогическое речеведение : слов.-справ. / под ред. Т. А. Ладыженской и А. К. Михальской ; сост. А. А. Князьков. -изд. 2-е, испр. и доп.- М. : Флинта, Наука, 1998. - 312 с.

2. Українська мова : прогр. для 5 - 12 кл. загальноосвіт. навч. закл. з рос. мовою навчан­ня / Н. В. Бондаренко, О. М. Біляєв, Л. М. Паламар, В. Л. Кононенко. - Чернівці : Видав. дім «Букрек», 2005. - 152 с.

3. Михайлова С. Ю. Учимся писать кон­спекты, рефераты, изложения : пособие с тек­стами и ключами. 7 - 11 класс / С. Ю. Михай­лова, Р. М. Нефедова. - М., 1998.

4. Мещеряков В. Н. Типология учебных текстов / В. Н. Мещеряков, Е. О. Охомуш. -Днепропетровск, 1980.

5. Непийвода Н. Сам собі редактор : по­радник з укр. мови / Н. Непийвода. - К. : Укр. кн., 1998. - 238 с.

6. Мельничайко В. Я. Творчі роботи на уроках української мови: Конструювання. Ре­дагування. Переклад : посіб. для вчителів / В. Я. Мельничайко. - К. : Рад. шк., 1984. -

223 с.

* * *

Горошкіна О. М. Жанровий аспект роз­витку мовлення учнів

Статтю присвячено проблемі впрова­дження жанрового аспекту розвитку мовлен­ня учнів. Запропоновано відбір жанрів для вивчення, систему вправ, спрямовану на підвищення жанрової компетенції учнів.

Ключові слова: жанр мовлення, жанровий аспект, розвиток мовлення, система вправ.

Горошкина Е. Н. Жанровый аспект раз­вития речи учащихся

Статья посвящена проблеме реализа­ции жанрового аспекта развития речи уча­щихся. Предложен отбор жанров для изу­чения, система упражнений, способству­ющая повышению жанровой компетенции учащихся.

Ключевые слова: жанр речи, жанровый аспект, развитие речи, система упражнений.

Horoshkina O. M. Genre Aspect of Building up Pupils' Communicative Competence

The article is devoted to the genre aspect of students' communicative competence development. Genres to be included into the secondary school curricula, as well as the system of exercises aimed at the students' genre competence development are discussed.

Key words: genre, genre aspect, communicative competence, system of exercises. Стаття надійшла до редакції 30.01.2012 р.

Прийнято до друку 30.03.2012 р.

Страницы:
1 


Похожие статьи

О М Горошкіна - Жанровий аспектозвитку мовлення учнів

О М Горошкіна - Реалізація проекту формування мовної особистості