В М Пархоменко - Еволюція систем управління якістю діалектичний підхід - страница 1

Страницы:
1  2 

ВІСНИК ЖДТУ № 1 (51)

Економічні науки

УДК 657 Пархоменко В.М., к.е.н., доцент,

Голова Управління методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України

ЕВОЛЮЦІЯ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ: ДІАЛЕКТИЧНИЙ ПІДХІД

Розглянуто сутність практичного та теоретичного підходів до функціонування системи управління якістю на основі діалектичного методу дослідження

Постановка проблеми. В умовах розвитку ринкових відносин, що характеризуються постійними змінами, постає проблема переосмислення пріоритетів господарювання. Мочерний С.В. вказує на те, одним з механізмів ринкової системи господарювання є вільне підприємництво, що здійснюється на основі економічної самостійності, рівноправності та конкуренції суб'єктів господарювання у боротьбі за споживача [5, с. 281 ]. Слід звернути увагу на два аспекти: економічна самостійність та конкуренція у боротьбі за споживача. Економічна самостійність проявляється у незалежному виборі підприємцем методики організації процесу виробництва продукції (наданню послуг) та облікового відображення витрат, понесених в ході його здійснення. В залежності від того, на якому рівні буде побудована дана ланка реалізується другий аспект: конкуренція суб'єктів господарювання у боротьбі за споживача. Тому очевидним є те, що зачіпаються інтереси як виробника так і споживача, та об'єднуються у сфері забезпечення (виробник) і отримання (споживач) належної якості продукції. Тому для підприємців настає час переосмислення пріоритетів: виробляти продукцію високої (належної) якості та отримувати відповідні переваги на ринку або навпаки, що може привести до негативних фінансових наслідків для суб'єкта господарювання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Основну увагу питанням підходів до еволюції створення та функціонування систем управління якістю приділяли наступні вітчизняні і зарубіжні вчені: В.В. Єфімов, Є.М. Карпенко, В.Ю. Огвоздін, В.Є. Сицко, С.Д. Ільєнкова, М.І. Шаповал та інші.

Метою дослідження є аналіз підходів до еволюції систем управління якістю.

Викладення основного матеріалу дослідження. Підґрунтям для забезпечення, поліпшення та підтримки на високому рівні якості продукції є розробка, впровадження та постійне удосконалення ефективної, дієвої системи управління якістю (СУЯ), ефективне функціонування якої залежить від налагодження внутрішньокомунікаційних зв'язків.

Перш за все, це налагодження інформаційно-функціональних потоків, які забезпечують взаємозв'язок і ефективну діяльність СУЯ на всіх рівнях її впровадження. Дані потоки і формують основу для системи, що є замкненим колом. Завдяки цьому СУЯ має можливість постійно удосконалюватись та пристосовуватись до вимог зовнішнього і внутрішнього середовища. Інформаційні потоки повинні забезпечувати потреби у інформуванні відповідних функціональних підрозділів на кожній стадії життєвого циклу продукції.

Відповідно до інвестиційних і стратегічних цілей, мети та завдань, поставлених перед СУЯ, висувають вимоги до її розробки, впровадження та ефективної діяльності. При формуванні вимог керівник, як головний розпорядник на підприємстві, повинен розуміти та враховувати значення СУЯ для зовнішнього середовища:

- забезпечення населення високоякісними товарами (роботами, послугами), що дозволить споживачу отримати матеріальне і духовне задоволення від споживання продукції;

- підвищення якості продукції, що виробляється, певної галузі, регіону, що дозволить підняти економіку галузі даного регіону або певної економічної системи, та відповідно рівень життя населення в цілому;

- впровадження продуктивної та раціональної системи управління якістю своєю кінцевою метою має забезпечення зростання соціального і економічного розвитку країни.

Слід звернути увагу, що підґрунтям (основою) при розробці та впровадженні системи управління якістю є ДСТУ (Державний стандарт України) ISO 9001: 2000 (ідентичний переклад міжнародного стандарту ISO 9001: 2000), де враховані основні вимоги до побудови СУЯ, спрямовані на забезпечення якості та підвищення задоволеності населення. В жодному пункті стандарту не зазначається, що головною (кінцевою) метою СУЯ є сприяння забезпеченню високих темпів соціального і економічного розвитку країни. В п. 0.1 Загальні положення ДСТУ ISO 9001: 2000 зазначається, що впровадження системи управління якістю слід вважати стратегічним рішенням організації. На розроблення і впровадження системи управління якістю в організації впливають зміна потреб, конкретні цілі, продукція, яку постачають, застосовувані процеси, а також розмір та структура організації. Цей державний стандарт ні в якому разі не передбачає однаковості структури систем управління якістю чи однаковості документації [2].

Вищенаведене дозволяє зробити висновок, що даний стандарт містить лише основні вимоги до розробки, впровадження та функціонування СУЯ, які мають поверхневий характер та є недостатнім джерелом інформації для досягнення стратегічних цілей підприємства.

Таким чином, якщо власник прагне до покращення і забезпечення перспективного розвитку свого підприємства, то йому необхідно розробити відповідну стратегію та сформувати цілі на основі яких має бути побудована СУЯ, що відповідатиме ринковим умовам господарювання з відповідними інформаційно-функціональними зв'язками з іншими підсистемами управління, зокрема з системою бухгалтерського обліку, економічного аналізу та контролю.

Проаналізуємо розвиток практичного впровадження та функціонування систем управління якістю. Вивчення періодизації та еволюції створення, розвитку та впровадження СУЯ дозволяє прослідкувати основні тенденції та закономірності специфіки розвитку систем. Систематизуючи дані знання, можна виявити чинники впливу на нього та вирішити ряд завдань, які постають перед нами в ході даного дослідження: з'ясувати завдання, які ставилися перед розробниками даних систем у різні періоди часу; визначити особливості розвитку даних систем з метою виявлення та аналізу їх найкращих здобутків для застосування на практиці; дослідити фактори впливу на розвиток та впровадження СУЯ та чинники, що їх зумовили; на основі синтезу та аналізу отриманих знань виявити (прослідкувати) взаємозв'язок між СУЯ та системами бухгалтерського обліку, аналізу та контролю на підприємстві з врахуванням потреб користувачів у обліковій та управлінській інформації; з'ясувати роль СУЯ в економічному розвитку підприємства та його подальшому існуванні.

На основі узагальнення, систематизації та аналізу підходів до періодизації і вивчення еволюції розвитку та впровадження СУЯ встановлено основні тенденції та закономірності їх розвитку (табл. 1).

Таблиця 1. Етапи періодизації системи управління якістю та їх характеристика

[9, с. 21]

Джерело 1_

[17, с. 19-22]

[14, с. 103]

І

І

Етапи періодизацій та їх характеристика

2_

Перший етап відповідає початковим стадіям розвитку системного підходу в управління взагалі, коли з'явилася перша більш менш структурована система менеджменту - система Тейлора (1905). Для забезпечення успішного функціонування системи Тейлора в управлінський персонал підприємства були введені перші професіональні спеціалісти у сфері якості - інспектори (в Росії - технічні контролери). Діяла система мотивацій персоналу з підвищення якісного рівня роботи, функціонували вимоги встановлені в технічних умовах (ТУ), виконання яких перевірялося при приймальному контролі. Всі властивості системи Тейлора робили її системою управління якістю кожного окремо взятого виробу.

Другий етап розвитку систем управління якістю пов'язаний з відходом від продуктивного принципу і переходом до процесно-орієнтованого управління, при якому об'єктом управлінських дій ставали якісні параметри виробничих процесів. В цей період (починаючи з 20-х до 50-ті рр. ХХ ст.) активно велися розробки методів статистичного контролю якості, формувався інструментарій вибіркового контролю. Ускладнювалися задачі у сфері якості, що вирішувалися конструкторами, технологами і виробничими робочими, оскільки всі вони постійно стикалися з питаннями варіації і мінливості і повинні були знати, якими методами можливо досягнути їх зменшення. У ланцюгу "постачальник - підприємство - споживач" більшу роль почали виконувати стандартизовані методи статистичного приймального контролю.

Третій етап пов'язаний з появою в 1950-ті рр. концепції тотального контролю якості - TQC. Найбільшого поширення вона досягнула в Японії, де розвивалася з великим акцентом на застосування статистичних методів і залученням персоналу в роботу так званих "гуртків якості". На даному етапі з'явилися документовані системи якості, що встановлювали відповідальність і повноваження, а також визначали взаємодію у сфері якості всього керівництва підприємства, а не тільки спеціалістів служб якості. Все більше уваги приділялось навчанню персоналу. Системи взаємовідносин "постачальник - споживач" також починають передбачати сертифікацію продукції третьою стороною. В даний період великого значення набули системи і методи, що були розроблені в Радянському Союзі.

Четвертий етап пов'язаний з розпочатим в 1970 - 1980-х рр. переходом від системи TQC до системи всезагального менеджменту якості (TQM). В цей час з'явилася серія нових міжнародних стандартів на системи якості, зокрема стандарти серій ИСО-9000 и МС-9000. Головна цільова направленість системи якості, що побудована на основі стандартів серії ИСО-9000, - це забезпечення якості продукції, що вимагає замовник, і представлення йому доказів здатності підприємства дану якість підтримувати.

П'ятий етап розвитку систем управління якістю почався в 90-х рр. ХХ ст. У зв'язку з тим, що підприємства при здійсненні свого функціонування стали у все більшій мірі враховувати інтереси суспільства, з'явилося нове покоління стандартів якості серії ИСО-14000, що встановлюють вимоги до системи менеджменту з точки зору захисту навколишнього середовища і безпеки продукції. В результаті даних процесів суттєво зросла роль споживчих параметрів якості, а також значно посилилась увага керівництва підприємств і організацій до задоволення потреб власного персоналу_

Сицко В.Є. періодизацію ділить на чотири перекриваючі і продовжуючі фази.

Фаза відбракування почалась разом з появою ремесла і ввійшла в практику окремих майстрів, що перевіряли свою власну роботу, покупців, які ретельно перебирали вироби, щоб зробити покупку. В 70-х рр. ХіХ ст. в військовому виробництві з'явилась ідея стандартної якості, при якій вироби збирались із взаємозамінних деталей. Значний внесок в розвиток даної фази внесли американські автомобілебудівники Г. Леланд, і Г. Форд, яким належать ідеї роботи з калібрів і створення збірного конвеєра. Тейлор Ф. запропонував концепцію наукового менеджменту, кадрового менеджменту і наукового нормування праці. Фаза управління якістю починається з 20-х рр. ХХ ст. і пов'язана з ім'ям американського дослідника В. Шухарта, що запропонував використовувати контрольні карти - інструмент, що дозволяє не тільки знайти і видалити браковані вироби до їх відвантаження покупцю, але і збільшити вихід придатних виробів в технічному процесі. Другим із досягнень цієї фази стало створення аудиторської служби по якості, яка шляхом контролю невеликих вибірок із партії деталей перевіряла працездатність системи забезпечення якості на виробництві.

Фаза постійного підвищення якості починається з 1950 р. Демінга Е. з Дж. Джураном розробив для японської промисловості програму забезпечення якості, головна ідея якої: основа якості продукції - це якість праці і якісний менеджмент на всіх рівнях. Програма базувалась на удосконаленні системи в цілому, на неопосередкованій участі керівництва компанії в проблемах якості, навчанні всіх працівників компанії зверху донизу методам забезпечення якості, наголос робився на мотивацію правників на якісну працю. Це дозволило одночасно підвищити якість і знизити затрати на виробництво.

Фаза планування якості стала зароджуватися в середині 1960-х рр. як розвиток ідей попередніх фаз в розрізі більш повного задоволення потреб споживачів і пов'язана, з однієї сторони, з розвитком теорії надійності виробу, і з другої - з широким впровадженням обчислювальної техніки в процесі розробки виробів. Основу концепції даної фази складають наступні: більша частина дефектів виробів закладається на стадії розробки із-за недостатньої якості проектних робіт; перенесення центру важкості робіт на математичне моделювання властивостей виробів і процесів їх виробництва; покупцю необхідно надати високу якість за прийнятну ціну, яка постійно знижується, так як конкуренція на ринках дуже висока. Ця фаза знаходиться тільки на стадії зародження і концепція до кінця не сформувалась. В перспективі повинна наступити фаза екології якості._

1- й етап - Зародження і розвиток окремих елементів управління якістю в аспекті управлінської діяльності на підприємстві, по мірі її розвитку.

2- й етап - Інтеграція окремих елементів управління якістю, виділення його в самостійне направлення робіт в межах управління підприємством, перехід до комплексного управління якістю. Розробка і застосування перших версій міжнародних стандартів ИСО 9000 в управлінні якістю.

3- й етап - Тотальне управління якістю, коли якість, яку вимагає замовник, будучи основою конкурентоспроможності, стає головною метою і основним фактором, що визначає всі напрями діяльності підприємства, коли розвивається і стимулюється участь всього персоналу в забезпечення якості. Впровадження привабливого виробництва, швидко переналагоджуваного обладнання і поставки точно в терміни, розповсюдження діяльності гуртків якості.

4- й етап - Розвиток і впровадження організаційно-технічних підходів до управління якістю: розробка програми неперервного удосконалення діяльності (кайдзен); використання методики "шість сигм", що направлена на досягнення "нуля дефектів"; впровадження системи 5S і системи тотального обслуговування обладнання (TPM - Total Productive Maintenance); застосування методу аналізу причин і наслідків відмов - FMEA (Failure Mode Effect Analysis).

5- й етап - Подальший розвиток і використання стандартизацї в управлінні якістю. Новий і Глобальний підходи прийняті в країнах - членах ЄС, направлені на встановлення єдиних вимог до продукції, а також на забезпечення довіри до виробників, випробовуваним лабораторіям і органам по сертифікації продукції.

6- й етап - Розвиток управління якістю з врахуванням галузевих особливостей підприємства шляхом розробки і застосування галузевих національних, а потім і міжнародних стандартів з створення системи якості. Такі системи можуть базуватися на стандартах ИСО 9000, на принципах ХАССП (Hazard Analysis and Critical Control Points - аналіз ризиків і критичні контрольні точки) і принципах GMR (Good Manufacturing Practice - правильна виробнича практика).

[18, с. 36-42]

[6, с. 10]

_Продовження табл. 1

2

В історії розвитку документованих систем якості, мотивації, навчання і партнерських відносин можна виділити п'ять етапів і представити їх у вигляді п'яти зірок якості.

1. Перша зірка відповідає початковим етапам системного підходу, коли з'явилася перша система - система Тейлора (1905 р.).

2. Друга зірка. В 1924 р. в БЕЛЛ Телефоун Леборетриз була створена група під керівництвом д-ра Р.Л. Джонса, яка заклала основи статистичного управління якістю. Це були розробки контрольних карт, виконані В. Шухартом, перші поняття і таблиці вибіркового контролю якості, розроблені Г.Ф. Доджем і Г.Г. Ромінгом. Ці роботи стали початком статистичних методів управління якістю, внаслідок яких, дякуючи д-ру Е Демінгу, отримали дуже широке розповсюдження в Японії і справили суттєвий вплив на економічну революцію в даній країні.

3. Третя зірка В 1950-ті роки була висунута концепція Тотального управління якістю (TQC). (автор -А. Фенгенбаум). Розвиток системного, комплексного управління якістю в Радянському Союзі (КАНАРсПи....).

4. Четверта зірка. В 1970-1980 роки почався перехід від всезагального управління якістю до всезагального менеджменту якості (TQM). В цей час з'явилася серія нових міжнародних стандартів на системи якості -стандарти ІСО 9000 (1987 р.), що справили суттєвий вплив на менеджмент і забезпечення якості.

5. П'ята зірка. В 1990-ті роки посилився вплив суспільства на підприємства, а підприємства стали все більше враховувати інтереси суспільства. Це призвело до появи стандартів ІСО 14000, що встановлювали вимоги до системи менеджменту з точки зору захисту навколишнього середовища і безпеки продукції._

Етап 1. Поява системи Форда - Тейлора (1905 р.) Етап 2. З 1924 р. система статистичних методів контролю і управління якістю. Етап 3. Японська система "Тотальний контроль якості" (1950 р. А. Фейнгенбаум TQC).

Етап 4. На початку 1980-х рр. почався перехід від всеосяжного контролю якості до всеосяжного менеджменту якості (TQM). Поява серії міжнародних стандартів ІСО 9000.

Етап 5. В 90-ті рр. посилився вплив суспільства на підприємства, що призвело до появи стандартів ІСО 14 000, що встановлюють вимоги до систем менеджменту з точки зору захисту навколишнього середовища і безпечності продукції_

Науковці виділяють п'ять періодів у розвитку СУЯ (рис. 1). І Етапи розвитку системи управління якістю

Етап 1. Поява системи Форда - Тейлора (1905 р.)

^ Етап 2. Створення у 1924 р. системи статистичних методів контролю і управління якістю

Етап 3. 1950 р. Виникнення японської системи "Тотальний контроль якості"

Етап 4. Початок 80-х рр., перехід від всеосяжного контролю якості до всеосяжного менеджменту якості (TQM). Поява серії міжнародних стандартів ІСО 9000.

ІЕтап 5. 90-ті рр. поява стандартів ІСО 14 000, що встановлюють вимоги до систем менеджменту з точки зору захисту навколишнього 1 середовища і безпечності продукції.

Рис. 1. Етапи розвип Джерело: узагальнено та систематизовано на основі: [6, с. 10]; [9, с. 2

Кожен з проаналізованих етапів (табл. 1), починається з впровадженням системного підходу в управлінні, тобто коли з'явилась перша структурована система менеджменту -система Тейлора (1905 р.). Завершує дану періодизацію п'ятий етап, виникнення якого було спричинено посиленням впливу суспільства на діяльність підприємства, що призвело до появи нових стандартів серії ІСО-14000 (вимоги до системи менеджменту з точки зору захисту навколишнього середовища і безпеки продукції) етап екології якості.

Сицко В.Е. запропонував власний підхід, за яким він виділяє чотири фази, які накладаються і продовжують одна одну. Вони розвивались під впливом протиріч між внутрішніми і зовнішніми цілями виробника (забезпечення якості продукції - зовнішня ціль, підвищення ефективності виробництва - внутрішня ціль). До них відносяться: фаза відбракування, фаза управління якістю, фаза постійного підвищення якості, фаза планування якості [17, с. 19-22]. Особливістю даної періодизації є те, що вона починається з 70-х рр. ХІХ ст., коли в військовому виробництві з'явилась ідея використання стандартної якості. Автор також зазначає, що в перспективі має бути виділена фаза екології якості.

Розглядаючи проблему періодизації СУЯ, частина науковців, зокрема С.Д. Ільєнкова [18, с. 36-42], представляють етапи періодизації управління якістю у вигляді зірок якості, що мають однакове змістовне наповнення.

Характерним для еволюції розвитку систем було те, що вони створювалися і впроваджувалися в залежності від вимог та потреб, які висувалися до даної системи з врахуванням особливостей виробництва та технології. На початку свого розвитку дані системи були спрямовані на певний напрям виробництва, тобто не охоплювали всі підрозділи підприємства, мали локальний характер (були спрямовані лише на частину виробництва або галузь).

Вищенаведені підходи до періодизації (еволюції розвитку) можна характеризувати як практичні, тобто рушійною силою до удосконалення (розвитку) та переходу на наступний етап є потреба в їх практичній розробці. Однак практика не може удосконалюватись без високих теоретичних розробок.

ку системи управління якістю

1].

Управління якістю є практичною галуззю знань, тому дані теоретичні напрацювання були зумовлені потребами застосування нових методів ведення господарства та пристосування до зовнішнього середовища, що постійно розвивається і удосконалюється (зростання конкуренції, боротьба за частку на ринку тощо). В такому випадку дані розробки були організовані та проведені на тому підприємстві чи у тій галузі, де були й представлені. Власник, розуміючи нагальну проблему у необхідності введення інновацій, організовує дані дослідження, що безперечно пристосовані до даного виду виробництва та є його абсолютною конкурентною перевагою на ринку. На підприємстві розміщена науково-дослідна база, де відразу і проводяться впровадження та аналіз дієвості даних систем.

В даному випадку теоретичні розробки у сфері забезпечення, поліпшення та підтримки на високому рівні якості продукції визначаються необхідністю практичного застосування нових знань та методик.

На основі дослідження літературних джерел з періодизації створення концепцій та розробок у сфері забезпечення, поліпшення, гарантування і підтримки на високому рівні якості продукції [15; 19; 22; 24], визначено, що вищезапропоновані етапи розвитку систем управління якістю не є всеохоплюючими, тобто вони не включають всі стадії впровадження розробок у даній сфері.

Можна запропонувати два підходи до періодизації СУЯ:

І. Інституційна періодизація.

Для здійснення періодизації систем управління якістю запропоновано використовувати появу та особливості функціонування міжнародних організацій у сфері забезпечення та гарантування якості продукції. Такий підхід використовується вченими при періодизації бухгалтерського обліку, зокрема проф. Н.М. Малюгою [10], що свідчить про доцільність його застосування.

На основі аналізу даних табл. 2. встановлено, що існує ряд організацій, які були створені до появи системи Форда -Тейлора в 1905 р., що є першим етапом в сучасній періодизації СУЯ.

На основі табл. 3., яка ілюструє порівняння сучасної що регулюють відносини у сфері якості, наочно видно періодизації СУЯ та створення міжнародних організації,     дану розбіжність.

Таблиця 3. Порівняння сучасної періодизації СУЯ та створення міжнародних організації, що

регулюють відносини у сфері якості_

І     Міжнародні організації, що регулюють відносини у сфері якості створені у |

відповідний період

Періодизація, що існує

 

- Бюро Верітас (Bureau Veritas), 1828 р.

- Дет Норске Верітас (Det Norske Veritas (DNV) Норвегія в 1864 р.

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

В М Пархоменко - Еволюція систем управління якістю діалектичний підхід

В М Пархоменко - Економічна сутність браку у виробництві змістовне наповнення та класифікація

В М Пархоменко - Економічний аналіз якості продукції компоненти методики

В М Пархоменко - Методика внутрішнього контролю втрат від браку у виробництві

В М Пархоменко - Нормативно-правове регулювання відносин у сфері забезпечення якості продукції