Д В Табун - Реалізація банківської застави як метод погашення кредитної заборгованості - страница 1

Страницы:
1  2 

ним опитуваним членом колективу, що дає змогу провести їх дифере­нціацію і враховувати їх побажання при виборі та застосуванні інстру­ментів демократизації.

1.Гавкалова Н.Л., Маркова Н.С. Формування та використання інтелектуального ка­піталу. - Харків: ХНЕУ, 2006. - 252 с.

2.Єлісєєва О.К., Третьяк О.О., Узунов В.В. Методологія управління персоналом: статистичні методи та моделі. - Дніпропетровськ: ІМА-прес, 2006. - 188 с.

3.Евланов Л.Г. Экспертные оценки в управлении. - М.: Экономика, 1978. - 133 с.

4.Журавльова І.В., Кудлай А.В. Управління людським капіталом підприємства. -Харків: ХНЕУ, 2004. - 284 с.

5.Залознова Ю.С. Управління персоналом вугільної шахти: оцінка стану та страте­гії розвитку. - Донецьк: ІЕП НАН України, 2008. - 379 c.

6.Назарова Г.В., Гавкалова Н.Л., Маркова Н.С. Формування та розвиток людського капіталу корпоративних підприємств. - Харків. ХНЕУ, 2006. - 240 с.

7.Писаревська Т.А., Городній О.В. Інформаційні системи в управлінні персоналом та економіки праці. - К.: КНЕУ, 2006. - 284 с.

 

8.Плюта В. Сравнительный многомерный анализ в экономическом моделирова­нии. - М.: Финансы и статистика, 1989. - 175 с.

9.Прохорова М.В., Кондратьева Ю.И. Персонал, приносящий прибыль. Технологии рационального управления персоналом. - М.: Эксмо, 2009. - 623 с.

10.            Хорольський В.П., Цуркан М.Л. Управління персоналом корпоративних
підприємств гірничо-металургійного комплексу. - Дніпропетровськ: Наука і освіта,
2008. - 340 с.

11.Чемеков В.П. Трейдинг: технология построения системы управления персоналом. - М.; СПб.: Вершина, 2008. - 206 с.

12.Іванісов О.В., Єрмоленко О.А., Доровський О.Ф. Управління трудовим потенціалом. - Харків: ХНЕУ, 2008. - 388 c.

13.Новікова М.М. Системне управління трудовим потенціалом підприємства. -Харків: ХНЕУ, 2008. - 212 c.

14.Білорус Т.В. Стратегічне управління кадровим потенціалом підприємства. -Ірпінь: Національна академія ДПС України, 2007. - 174 с.

15.Верхоглядова Н.І., Іваннікова Н.А., Лаврінченко О.В. Управління трудовим потенціалом підприємств. - Дніпропетровськ: Пороги, 2007. - 284 c.

16.Мойсеєнко І.П. Управління інтелектуальним потенціалом. - Л.: Аверс, 2007. -

303 с.

17.Пономаренко В.С., Гриньова В.М., Салун М.М., Новікова М.М., Гольд-фарб А.Г. Управління трудовим потенціалом. - Харків: ХНЕУ, 2006. - 348 с.

Отримано 18.08.2009

 

УДК 336.77.067.32 Д.В. ТАБУН

Луцький національний технічний університет

РЕАЛІЗАЦІЯ БАНКІВСЬКОЇ ЗАСТАВИ ЯК МЕТОД ПОГАШЕННЯ КРЕДИТНОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ

Аналізуються процеси повернення боргів некредитоспроможних позичальників шляхом реалізації прав заставодержателя комерційними банками України.

Анализируются процессы возврата долгов некредитоспособных заемщиков путем реализации прав залогодержателя коммерческими банками Украины.

Тїю analysis of processes of returning of debts of insolvent borrowers is carried out by realization of rights for a mortgagee by the commercial banks of Ukraine.

Ключові слова: застава, заставне майно, ліквідність.

Сучасна глобальна фінансова криза - найгірша з часів великої де­пресії. Розпочавшись з банкрутства великих фінансових установ у США, вона швидко розрослась у світову фінансову кризу, що призвела до падіння усіх біржових індексів і занепаду банківських систем по всьому світу. Фінансова криза швидко стала валютною та кризою лік­відності, що призвела до масових неплатежів за кредитами.

Всі зусилля банків спрямовані на покращення становища некре­дитоспроможних позичальників та повернення боргів шляхом здійс­нення стягнення та реалізації заставного майна. «На відміну від особи­стого кредиту, який ґрунтується на довірі до чесності, майнового та соціального статусу, ділових якостей боржника, реальний кредит базу­ється на переконанні кредитора, що існує цінність, яка завжди спро­можна задовольнити його вимоги у разі невиконання боржником свого зобов'язання», - зазначав Г.Шершеневич [1]. Нині питання пошуку тієї «цінності», про яку згадує Г.Шершеневич, є, мабуть, чи не найактуа­льнішим для національного кредитора.

Дослідження теоретичних та практичних аспектів забезпечення повернення кредитів заставою відображені в працях вітчизняних та зарубіжних економістів, зокрема М.Савлука, А.Ольшанського, О.Лаврушина, В.Лагутіна, Д.Полфремана, Ф.Форда [2-6] та ін. Проте, потребують удосконалення питання внесення змін до законодавства про заставу, оцінки об' єктів заставного майна та механізму звернення стягнення і реалізації в умовах банківської нестабільності.

Згідно із Законом України «Про заставу», застава - це спосіб за­безпечення зобов'язань, в силу якого кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов' язання одержати задоволення своїх вимог з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами [1]. Вико­ристання застави в практиці організації кредитних відносин передба­чає наявність спеціального механізму її застосування, який включає в себе процес підготовки, укладання та виконання договору застави. Він виникає в момент розгляду кредитної заявки та супроводжує весь пе­ріод користування позикою. Реальне звертання до виконання заставно­го механізму виникає на заключній стадії руху кредиту і лише в окре­мих випадках, коли позичальник не в змозі погасити кредит виручкоючи іншим доходом.

У разі надання кредиту під заставу майна банк повинен врахову­вати низку важливих чинників і передумов:

1. Позичальник має бути власником заставленого майна або мати право оперативного управління ним, яке визначено статутом або дору­ченням.

2. Позичальник повинен подати офіційну інформацію, яка підтве­рджує, що дане майно не було вже заставлене раніше за невиконаними зобов' язаннями.

3. Предмет застави має мати визначену ціну, цінність та користу­ватися попитом у разі його реалізації.

4. Предмет застави має мати здатність до тривалого зберігання (як мінімум, на термін користування позикою).

5. Необхідні мінімальні витрати по зберіганню та реалізації заста­ви.

Для банку головною вимогою до вибору предмета застави є рі­вень його ліквідності. Майно, що перебуває у спільній власності, може бути передано у заставу лише за згодою всіх співвласників. Предмет застави в необхідних випадках має бути застрахований. До оформлен­ня договору застави сторонами на місці має бути проведено огляд і оцінку майна [7]. Банки розробляють і використовують в практичній роботі нормативи оцінки майна, що передається у заставу. Оцінка об' єктів нерухомості проводиться у межах встановленого «коридору» нормативу, з урахуванням призначення об' єктів, місцезнаходження, ефективності використання приміщень, ліквідності на ринку.

Розглянемо деякі положення заставного кредитування в інших країнах. У США заставне майно залишається у власності заставодавця. У разі невиконання обов' язків реалізується предмет іпотеки і сплачу­ється борг, якщо суми недостатньо - то звернення може бути й на інше майно боржника. До того ж кредитор може вимагати позбавлення бо­ржника права викупу заставного майна та оголосити про публічні тор­ги. Такий захід є дієвим, адже спонукає боржника виконати зо­бов' язання до початку торгів і може бути застосований в Україні.

Також банки США ввели мораторій на відбір житла за борги до моменту вступу до дії програми підтримки іпотечного сектора прези­дентом США, та ці заходи носять тимчасовий характер і не вирішують проблеми. В Україні також існує імовірність ухвалення мораторію на примусове виселення людей з житлового приміщення. Банкам це дуже невигідно, адже факт виселення заставляє боржників шукати можли­вості сплачувати борг, хоча б і реструктуризований. В іншому випад­ку - банк не зможе примусити позичальника виконати зобов' язання.

У Великобританії заставу нерухомого і рухомого майна назива­ють іпотечним кредитуванням. При цьому заставодержатель теоретич­но стає власником заставленого майна, а в разі несплати боргу - право власності на майно повністю переходить до кредитора, хоча позичаль­ник може бути орендарем. По закінченні строку права на майно повер­таються заставодавцю. Таку практику доцільно було б застосувати у нашій країні, адже це б зменшило ризики неповернення кредиту для банку.

Для виникнення іпотеки у Франції обов' язковим є депонування у нотаріуса договору. Реєстрація здійснюється в окружному бюро збері­гання іпотек Міністерства фінансів. Запис є відкритим для будь-яких осіб і чинним протягом 10 років. Кредитор має право слідування - мо­же звернути стягнення незалежно від того, хто володіє предметом іпо­теки, а також право переваги - на переважне перед іншими кредитора­ми задоволення його вимог за рахунок вартості заставної, що забезпе­чує повернення банку боргу [8].

Таким чином, досвід становлення і функціонування заставних відносин в країнах світу слід враховувати при удосконаленні вітчизня­ного кредитування під заставу майна.

Банки - це фінансові установи, їх основна діяльність - оборот ка­піталу, тому вони менш за все зацікавлені у придбанні у власність об­ладнання, транспорту та нерухомості. В Україні звернення стягнення на предмет застави здійснюється на підставі рішення суду, виконавчо­го напису нотаріуса або згідно договору про задоволення вимог заста-водержателя. 18 лютого 2009 р. Міністерство юстиції визнало закон­ним позасудове вилучення банками заставного майна у неплатоспро­можних позичальників, спираючись на зміни в Законі України «Про іпотеку», внесені 14 січня 2009 р. Законом України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі і жит­лового будівництва». Так, застереження про задоволення вимог іпоте-котримача, що міститься в іпотечному договорі, прирівняно за право­вими наслідками до окремого договору між боржником і банком про задоволення вимог банку [9]. Це рішення стосується лише іпотечних договорів, укладених після 14 січня, тому не суттєво вплинуло на по­кращення ситуації щодо реалізації банками заставного майна.

Існує три варіанти, за якими банк може реалізувати майно:

1. Позичальник сам добровільно береться шукати потенційного покупця та продавати своє закладене майно, після чого повертає борг банку. Відповідно, це найзручніший спосіб і для банку, і для позича­льника. Банк отримає гроші, не затративши при цьому часу і коштів. А позичальник продасть майно за більшу ціну ніж це зробить банк заучастю посередників, який зацікавлений у швидкості повернення кош­тів. Боржник може також вигідніше домовитися з покупцем, напри­клад, щодо строків виселення.

2.    Вилучення майна позичальника примусово через суд та про­ведення торгів на біржі, аукціонному центрі чи через Укрспецюст. При цьому банку доведеться затратити на комісійні посереднику та вико­навчій службі. Він також не зможе продати по вигідним для себе умо­вам, бо не має впливу ні на ціну ні на вибір покупця.

3.    Згідно із Законом України «Про іпотеку», в разі невиконання боржником своїх зобов'язань банк може набути об'єкт іпотеки у свою власність, якщо це передбачено договором іпотеки. Після цього банк просто продає нерухомість чи отримане майно від свого імені покуп­цям, в тому числі своїм структурам [10].

Механізм стягнення і реалізації застави ускладнюється тим, що позичальники починають судитися, оскаржуючи позови всіх судових інстанцій. Потім заперечують кожен крок виконавчої служби, прово­диться маса судових розглядів, пов' язаних з результатами торгів з реа­лізації майна, оскаржень зміни прав власності. Особливо там, де є ма­лолітні діти, для виселення яких потрібен дозвіл органів опіки [11]. Цей процес може затягнутись на роки. Такого часу у банків, які пере­бувають на межі банкрутства і потребують підвищення ліквідності, немає. Їм потрібно повертати залучені депозити та погашати проблем­ні кредити.

В умовах масового продажу заставного майна при іпотечній кри­зі, коли ціни на нерухомість та автомобілі суттєво впали і хоча попит існує, але не є платоспроможним (в одних людей немає грошей, інші -не можуть ними скористатися, бо є грошима, покладеними на депо­зит), збільшення пропозиції на ринку призведе до обвалу цін та колап­су фінансової системи держави. Позичальнику в свою чергу, щоб пога­сити кредит після реалізації майна необхідно доплачувати. Найчастіше доводиться продавати ще якесь майно, що знаходиться у володінні боржника. Банк не може дозволити собі просто реалізувати заставу, оскільки він не доотримує прибутку, що буде розглядатись з боку Державної податкової служби України як порушення податкового за­конодавства.

Нині банки активно шукають потенційних покупців на вилучене майно, розміщуючи на своїх сайтах не лише детальну інформацію про об' єкти, а й їх опис та фото. Для узагальнення інформації про обсяги реалізації заставного майна доцільно привести дані по провідних бан­ках України, які наведено в таблиці. З цієї таблиці видно, що масштаби продажів значні, порівнюючи з минулим роком, коли на сайтах банків


навіть не було такого розділу, як «реалізація заставного майна». Аналі­зуючи інформацію, представлену банками на їх власних сайтах, можна зробити висновок, що найбільша частка в загальному обсязі запропо­нованих об' єктів застави перебуває на території Дніпропетровської, Луганської, Донецької і Запорізької областей.

Широкий асортимент заставної власності, що реалізують банки, вказує на серйозні у них фінансові проблеми. Найчастіше некредито­спроможні позичальники виявляються з АПК, легкої та харчової про­мисловості, сфери торгівлі. Відповідно, реалізуються не лише автомо­білі чи приміщення, а й різне обладнання: від обладнання для вироб­ництва лікеро-горілчаних виробів, с/г техніки до цілих майнових ком­плексів та заводів. Щодо заводів і фабрик, то знайти потенційного по­купця банку важко через специфіку їх роботи та монопольне станови­ще, тому представникам банківських установ доводиться продавати все по частинам.

Для розв' язання вказаних проблем доцільно вжити наведені ниж­че заходи, які могли б удосконалити механізм стягнення та реалізації банками заставного майна позичальників.

Перш за все, банки повинні підходити до роботи з проблемними кредитами оперативно і системно, тобто кожним окремим випадком має займатися закріплений кредитний працівник, колекторське агентс­тво, юридичний департамент і служба безпеки банку.

Щодо застави нерухомості, то банкам потрібно реалізовувати майно спекулянтів - тих, хто купував нерухомість в період шаленого попиту на житло в кредит для того, щоб пізніше перепродати його завищою ціною.

Банкам необхідно залучати до співпраці рієлторські компанії, які знають усі особливості, пов' язані з практичними аспектами кредиту­вання нерухомості. Рієлтори швидше допоможуть знайти покупців, продати квартиру та надати необхідні консультації.

Потенційного покупця на обладнання різного роду банку доціль­но шукати в масштабах національного ринку, а на цілісні майнові ком­плекси по-можливості серед іноземців через відсутність платоспромо­жного попиту на регіональному ринку.

Банки потребують збільшення власної ліквідності, тому вони не­охоче пропонують кредитні канікули, а приймати платежі за кредита­ми по курсу, що діяв на момент укладання кредитного договору не погоджуються. На сьогодні кредитні канікули пропонує УкрСиббанк, Укрсоцбанк, Укргазбанк. ВАТ «Хрещатик» не лише погоджується на відстрочення виплати тіла кредиту, але й списує пеню за прострочені відсотки, Експобанк пропонує на вибір - відстрочення платежів або списання пені. Ще одним можливим варіантом є реструктуризація бо­ргу, але вона не підійде всім позичальникам, особливо тим, які втрати­ли роботу і ситуація найближчі місяці не зміниться.

27 лютого 2009 р. НБУ провів перший аукціон з продажу валюти банкам по 7,8 грн./дол. для подальшого її перепродажу населенню для погашення поточних платежів за кредитами. Так, позичальники, пла­тежі яких припадають на термін до 5 днів з дня проведення аукціону, зможуть купити долари (інша валюта не передбачена) в розмірі щомі­сячного погашення за курсом аукціону +0,2% від курсу покупки (7,8156 грн./дол.). Придбали валюту ПУМБ, ОТП Банк, Універсалбанк, Райффайзен Банк Аваль, Сведбанк Інвест, Укрсиббанк, Південний, Фольксбанк, Індустріалбанк, Укрсоцбанк і Автокразбанк. Цей захід активно підтримують комерційні банки (він зменшує тиск на позича­льників і, відповідно, кількість неплатежів за кредитами) і на аукціоні 4 березня НБУ продав 61,03 млн. дол.

Тимчасова адміністрація банку "Надра" запропонувала вкладни­кам, термін депозитів яких минув, замінити його заставним майном банку, або переоформити вклад на період до завершення дії мораторію на повернення депозитів або погасити кредит за рахунок депозиту. Щодо заміни депозитів заставним майном, то банку це досить вигідно (нагадує клірингову операцію), адже погашається його кредиторська і дебіторська заборгованість без фактичного руху готівки.

Клієнтам з простроченою заборгованістю за кредитом - за умови повного погашення тіла кредиту, відсотків і щомісячних комісій - банк "Надра" також пропонує зниження ставки на 1 процентний пункт іскасування нарахованих штрафів і пені [12].

З огляду на викладене можна зробити висновок, що на даному етапі одним із головних завдань збільшення банківської ліквідності є застосування комерційними банками комплексу послуг щодо покра­щення фінансового становища боржників, зменшення заборгованості по кредитам, удосконалення механізму стягнення і реалізації заставно­го майна. Ці заходи сприятимуть як розвитку окремого банку, так і відновленню всієї банківської системи країни.

1.Шершеневич Г. Ф. Учебник торгового права [текст] (по изданию 1914 г.). - М.:

Фирма Спарк, 1994. - 335 с.

2.Вступ до банківської справи / За ред. проф. Савлука М.І. - К.: Лібра, 1998. - с. 3.Ольшанский А.И. Банковское кредитование (российский и зарубежный опыт). -М.: РДЛ, 1997. - с.

4.Банковское дело / Под ред. проф. Лаврушина О.И. - М.: Финансы и статистика,

1998. - с.

5.Лагутін В. Д. Кредитування. Теорія і практика. - К. : Знання, 2002. - 216 с.

6.Полфреман Д., Форд Ф. Основы банковского дела. - М.: ИНФРА, 1996. - с.

7.Про заставу: Закон України №2655-12 від 02.10.1992 р.

8.Котляр Д. Іпотечне кредитування аграрних товаровиробників // Часопис ПАР­ЛАМЕНТ. - 2002. - №1-2.

9.Щодо змін до Закону «Про іпотеку» відносно стягнення в позасудовому порядку майна, яке виступає предметом застави чи іпотеки [Електронний ресурс] / Міністерство юстиції України. - 2009. - Режим доступу до ресурсу : http://www.minjust.gov.Ua/0/18660. htm.

10.           Про іпотеку: Закон України 898-IV від 05.06.2003 р.

11 .Перехід у другі руки [Електронний ресурс] // finance.ua. - 2009. - Режим досту­пу: http://pda.finance.ua/ua/credit_deposit/credit_nat/news. htm.

12."Надра Банк" переходить до видачі депозитів заставним майном [Електронний ресурс] // Економічна правда. - 2008. - Режим доступу до ресурсу: http://www.epravda. com.ua/news/47c54cd845dd2.htm.

Отримано 07.10.2009

 

УДК 336.7.657.6 (075.8) Ю.О.СИТНИК

Харківська національна академія міського господарства

РОЛЬ ВНУТРІШНЬОГО АУДИТА В БАНКУ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ

Визначено сучасні підходи в розвитку внутрішнього аудиту з урахуванням міжна­родного досвіду. Розглянуто основи риск-орієнтованого підходу в діяльності внутрішніх аудиторів. Досліджено особливості внутрішнього аудиту в діяльності банків України.

Определены современные подходы в развитии внутреннего аудита с учетом меж­дународного опыта. Рассмотрены основы риск-ориентированного подхода в деятельно­сти внутренних аудиторов. Исследованы особенности внутреннего аудита в деятельно­сти банков Украины.

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

Д В Табун - Реалізація банківської застави як метод погашення кредитної заборгованості