Л В Кондрюк - Реалізація окремих функцій бухгалтерського обліку та їх місце в системі обліку - страница 1

Страницы:
1 

УДК 631.162

Л.В.КОНДРЮК, канд. екон. наук

Подільський державний аграрно-технічний університет, м.Кам'янець-Подільський

РЕАЛІЗАЦІЯ ОКРЕМИХ ФУНКЦІЙ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ЇХ МІСЦЕ В СИСТЕМІ ОБЛІКУ

Розкрито результати дослідження сутності та взаємозв'язку мети, функцій та зав­дань обліку, а також реалізації інформаційної функції в контексті інформаційних запитів податкових органів.

Раскрыты результаты исследования сущности и взаимосвязи цели, функций и за­даний учета, а также реализации информационной функции в контексте информацион­ных запросов налоговых органов.

The results of research on essence and interaction of the purpose, functions and tasks of accounting, as well as realization of information function in context of tax authorities' informa­tion requests.

Ключові слова: облік, інформаційна функція, податкове законодавство.

Динамічний розвиток обліку в Україні за останнє десятиріччя йо­го реформування продовжує удосконалювати його теоретико-методо-логічні складові з урахуванням викликів економічного життя та реко­мендацій міжнародних стандартів.

Відсутні єдині підходи до мети, функцій та завдань бухгалтерсь­кого обліку. Потребують компромісу розбіжності між можливостями обліку податків і платежів та інформаційних запитів згідно податково­го законодавства. В цьому контексті виникають різні погляди щодо сутності дефініції "податковий облік" та його місця в господарському обліку. Не повною мірою реалізується основна - інформаційна функ­ція обліку.

Розвитку бухгалтерської науки загалом та питанням функцій об­ліку зокрема присвячені праці Л.М.Кіндрацької, Г.Г.Кірейцева, Н.М.Малюги, М.С.Пушкаря [3-5, 8, 9] та ін.

В результаті останніх досліджень обґрунтовано доцільність озна­чення функцій обліку, уточнено їх зміст та з окремих запропоновано нові погляди до їх розуміння. Однак є постійною потреба у подальших дослідженнях, спрямованих на розвиток національної системи бухгал­терського обліку шляхом удосконалення його теорії та практики від­повідно до основних функцій.

Огляд літератури показує, що відсутні єдині погляди до змісту та взаємозв'язку "мети", "функцій" та "завдань" бухгалтерського обліку.

Так, Н.М.Малюга під метою розглядає "головну ціль, якої прагне суб'єкт; завдання - конкретний запланований обсяг роботи, тобто шлях досягнення мети; функції - зовнішній прояв властивостей (фор­ма), дії, діяльність. Функції виражають призначення і роль тих дій, які виконуються у процесі виконання завдань. Функції - це конкретизація призначення об'єкта дослідження завдань, які він виконує. Автор вва­жає, що "бухгалтерський облік не має мети, а завдання, які повинні вирішувати особи, пов' язані з діяльністю підприємства, які, в свою чергу, переслідують власні цілі. Тобто мета властива не бухгалтерсь­кому обліку, а учасникам господарського процесу: власникам, праців­никам, бухгалтерам та іншим користувачам облікової інформації (суб'єктам методологічного впливу)" [5].

Значно більше все ж визначають мету обліку, яка певною мірою відрізняється залежно від видів обліку.

В.Г.Швець визначає "метою господарського обліку адекватне ві­дображення фактів господарської діяльності, надання повної і правди­вої інформації для прийняття рішень. Метою бухгалтерського обліку є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та не-упередженої інформації про стан і діяльність підприємства" [10].

Г.О.Партин додає до вищезазначеного визначення інформації про рух грошових коштів підприємства [7], що за змістом відповідає ви­значенню в Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

М.С.Пушкар вважає, що систему обліку потрібно розглядати не лише як засіб підготовки звітності, але і систему, здатну реагувати на запити економічної теорії та практики господарювання, що робить доцільним і корисним його існування [9]. На думку автора, "розуміння системи обліку, як служанки менеджменту, до цього часу немає у бух­галтерів, оскільки в теорії обліку підкреслюють контрольну функцію, хоча цю функцію виконує система управління, а облік не повинен кон­тролювати (і не може цього зробити) в силу того, що він відстежує лише фактичний стан та зміни параметрів окремих об'єктів господар­ської діяльності. Для здійснення контрольних дій обов'язковими прин­ципами служать порівняння планових і прогнозованих значень з їх фактичними значеннями"..., а "обліковцям ніхто не делегує право приймати рішення щодо втручання в оперативну, тактичну чи страте­гічну діяльність підприємства. Облік виконує важливу та необхідну, але скромну функцію сервісного обслуговування менеджменту, а тому він підпорядковується вимогам управління" [9].

-       Разом з тим, у [8] М.С.Пушкар вважає загальноприйнятим щодо мети обліку положення про те, що він забезпечує управління необхід­ною інформацією. Для цього факти господарської діяльності необхідно трансформувати у інформацію, що вимагає виконання обліковцями таких функцій:збір даних про факти господарської діяльності, зафіксованих на носіях інформації (паперових, машинних) (організаційна функція);

-       обробка даних за допомогою інструментарію обліку (групування, нагромадження, згортання в регістрах обліку) (технологічна функ­ція);

-       контроль правильності обробки даних (контрольна);

-       забезпечення складання звітів для користувачів (сервісна функція);

-       раціональний поділ праці в бухгалтерії (функція координування).

Автор також вважає, що фіксування фактів господарської діяль­ності не входить до функцій обліку, оскільки робота по складанню документів здійснюється не бухгалтерами (за невеликим винятком -коли документи створюють працівники бухгалтерії - різні довідки про окремі факти), а матеріально-відповідальними працівниками підпри­ємства або надходять на підприємство зовні. Бухгалтерія створює ли­ше документальну комунікацію [8].

У цьому контексті необхідно погодитися, що фіксування фактів не є функцією бухгалтерського обліку, а є одним з його прийомів. Ра­зом з тим, заслуговує на увагу позиція автора щодо контрольної функ­ції обліку, розуміння якої розкривається як контроль за правильністю фіксації та обробки даних, тобто самої процедури облікової роботи, а не контролю на основі даних бухгалтерського обліку шляхом порів­няння запланованих і фактичних показників.

Н. М. Малюга вважає, що сучасні умови господарювання вимага­ють від бухгалтерського обліку як форми прояву суспільного призна­чення ще однієї функції - соціальної., адже "бухгалтерський облік впливає на соціальну дійсність, а тому розвиток соціальної функції обліку, спрямованої на позитивні (справедливі) наслідки, є актуальною проблемою для подальших досліджень і законодавчого регулювання з метою захисту суспільства від обману" [5].

Ця функція тісно переплітається за змістом з виховною, яку об­ґрунтовано Г.Г.Кірейцевим [4]. Суть останньої полягає у свідомому відповідальному відношенні облікових працівників до виконуваних обов' язків з метою підвищення ефективності діяльності підприємства зокрема та на користь кожного члена суспільства загалом. Розподіл національних благ має підлягати достовірному оприлюдненню, однак ще в XVIII ст. Франсуа Кене характеризував звітність, яка підпорядко­вана "правилам за допомогою яких виявилось повністю можливим попередити розкрадання фінансів держави і придушити винахідливу жадібність і хитрі ходи більшості чиновників. Але ці форми і правила зводяться до таємної техніки, яка прирівнюється до обставин і не під­несена до рангу знань, що можуть просвітити націю" [2].

Формування інформації про розміри податкових надходжень пев­ною мірою є суперечливими, а серед вчених виділяється проблема мі­сця і ролі так званого "податкового обліку". В дисертаційному дослі­дженні О.В.Мельничук головну функцію податкового обліку визначає як "захист інтересів держави в комерційному середовищі", а другоряд­ними: контрольну, інформаційну, аналітичну, прогностичну, виховну і регулюючу [6].

З.В.Задорожний, Г.І.Гуцул, Л.Г.Лещишин в роботі [1] пишуть про "податковий облік" "як окремий вид господарського обліку, виник­нення якого започатковано з прийняттям Закону України "Про оподат­кування прибутку підприємств".. , це поняття містить і Закон України "Про податок на додану вартість", однак його визначення немає. "Ба­гато економістів вважають, що замість терміна "податковий облік слід застосовувати "податкові розрахунки", які є складовою бухгалтерсько­го обліку. Окремі вчені зазначають, що податковий облік - це вид бух­галтерського обліку, і, оскільки цей термін використовується в законо­давчих актах, він має право на існування.

Лише система бухгалтерського обліку здатна зафіксувати всі фак­ти господарського життя. Інша справа, що відмінності у можливостях інтерпретації цих фактів у системі обліку з урахуванням рекомендацій міжнародних стандартів із вимогами податкового законодавства не дають повною мірою реалізувати інформаційну функцію обліку. Точ­ніше, бухгалтера формують інформацію частково поза системою бухо­бліку.

Поділяємо думку Л. М.Кіндрацької - "бухгалтерський облік як си­стема має розвиватись, тобто вдосконалюватись. В ідеалі розвиток системи обліку має створювати сприятливі умови для цілісного, послі­довного, передбачуваного, раціонального і успішного виконання цією системою притаманних їй функцій" [3].

Таким чином, з метою виконання інформаційної функції обліку потрібно задіяти необхідні елементи методу обліку і в рамках відпові­дності стандартам обліку максимально привнести в його систему опе­рації по розрахунках за податками та платежами. До певного компро­місу повинні прийти і представники податкових органів. Це дозволить виключити так званий ефект "подвійної бухгалтерії " і відновити спі-вставність різних потоків економічної інформації.

Потребують перегляду підходи до документування, оцінки, по­двійного відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій з податками та платежами, а також особливості балансового узагаль­нення та формування звітності.

1.Задорожний З.В., Гуцул Г.І., Лещишин Л.Г. Податковий облік. - Тернопіль: Еко­номічна думка, 2005. - 288 с.

2.Кене Фр. Избранные економические произведения. - М.: Соцэгиз, 1960. - 551 с.

3.Кіндрацька Л.М. Впровадження міжнародних стандартів бухгалтерського обліку в Україні // Фінанси України. - 2001. - №1. - С.29-35.

4.Кірейцев Г.Г. Функції обліку в системі управління сільськогосподарським виро­бництвом. - К.: УСХА, 1992. - 240 с.

5.Малюга Н.М. Концепція розвитку бухгалтерського обліку в Україні: теоретико-методологічні основи: Дис. ... д-ра екон. наук / ЖІТІ. - 2006. - 539 с.

6.Мельничук О.В. Облік оподаткування прибутку переробних підприємств: Авто-реф. дис. ... канд. екон. наук: 08.06.04 / Нац. науковий центр ІАЕ УААН. - К., 2006. -

21 с.

7.Партин Г.О. Бухгалтерський облік. - Львів: Нац. ун-т "Львівська політехніка", 2005. - 248 с.

8.Пушкар М.С. Метатеорія обліку, або якою повинна стати теорія. - Тернопіль:

Арт-бланш, 2007. - 359 с.

9.Пушкар М.С. Сутність інтелектуалізації облікової системи та структура інфор­маційних ресурсів підприємства // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. «Створення інтелектуальної системи обліку для економіки України». - Тернопіль: Економічна дум­ка, 2007. - 526 с.

10.            Швець В.Г. Теорія бухгалтерського обліку. - 3-тє вид., перероб і доп. - К.:
Знання, 2008. - 535 с.

Отримано 08.10.2009

УДК 657.1 (076.1) А.С.ВАСИЛЬЄВ

Національний аерокосмічний університет ім. М.Є.Жуковського «Харківський авіаційний інститут»

ШЛЯХИ ПОПОВНЕННЯ ДОХІДНОЇ ЧАСТИНИ БЮДЖЕТУ ЗА РАХУНОК АКЦИЗНОГО ЗБОРУ

Розглянуто вплив акцизного збору на дохідну частину бюджету, особливості його формування та схеми ухилення від сплати акцизного збору. Запропоновано диференціа­ції акцизних марок та виведення з обігу марок попереднього зразка; запровадити вигото­влення спиртовмісної продукції технічного призначення виключно з етилового денату­рованого (технічного) спирту; запровадження акцизних марок з позначенням на них сплачених сум акцизного збору. Надано пропозиції щодо удосконалення поповнення бюджету акцизним збором та запровадження удосконалених методів на підприємствах, які виготовляють та реалізують підакцизні товари.

Рассмотрено влияние акцизного сбора на доходную часть бюджета, особенности его формирования и схемы уклонения от уплаты акцизного сбора. Предложена диффе­ренциации акцизных марок и вывод из обращения марок предыдущего образца; ввести изготовление спиртосодержащей продукции технического назначения исключительно из этилового денатурированного (технического) спирта; внедрение акцизных марок с обо­значением на них уплаченных сумм акцизного сбора. Даны предложения по усовершен­ствованию пополнения бюджета акцизным сбором и внедрение усовершенствованных методов на предприятиях, которые изготовляют и реализуют подакцизные товары.

The influence of excise tax on a portion of income in a budget, the peculiarities of its formation and the schemes of avoiding tax payment are considered. The differentiation of

Страницы:
1 


Похожие статьи

Л В Кондрюк - Реалізація окремих функцій бухгалтерського обліку та їх місце в системі обліку