К В Яловий - Регулювання європейським союзом та світовою організацією торгівлі захисних заходів у сфері зовнішньої торгівлі - страница 1

Страницы:
1  2 

Яловий К. В.,

помічник

Народного депутата України

 

 

 

 

 

УДК 341.11

Регулювання   Європейським Союзом та Світовою організацією торгівлі захисних заходів у сфері зовнішньої торгівлі

 

 

 

Метою статті є дослідження складових елементів системи захисних заходів у сфері зовнішньої торгівлі, які регламентовані нормативно-правовими актами Європейського Союзу (далі ЄС) та Світової організації торгівлі (далі — СОТ). Актуальність обраної теми є очевидною з огляду на те, що світ перебуває в еко­номічній кризі, яка наштовхує держави та їх підприємства на проведення недоб­росовісних заходів ведення зовнішньоторговельної політики. Відповідно корис­ним для запобігання таким антиконкуренційним заходам є дослідження системи принципів захисту національного ринку,які були сформульовані в нормативно-правових актах СОТ/ЄС та Генеральній угоді з тарифів і торгівлі (далі — ГАТТ).

Сприятиме досягненню поставленої мети в процесі наукового пошуку звер­нення до суміжних галузей права, аналіз точок зору спеціалістів, науковців з цього питання (T. Lyons, V. Fuhrmann, Th. K. Giannakopoulos, E. Jr. Freestone, W. Scarlet, D. R. Nelson, M. Horspool, M. Humphreys), вивчення положень норма­тивно-правових актів.

Зумовлені захисні заходи це такі торгові обмеження, які можуть бути введені за спеціальних умов для захисту національного ринку від імпортова­ної продукції держави, яка порушує принципи взаємності та недискримінації ГАТТ / СОТ. Такі заходи здійснюються паралельно регламентованого СОТ захисту, який полягає в забезпеченні прейскурантами тарифних ставок, пого­дженими в рамках ГАТТ.

На нашу думку, систему зумовлених захисних заходів у сфері зовнішньої торгівлі держав доцільно розглядати як цілісну систему заходів, яка складається з елементів (принципів), що являють собою комплекс превентивних механіз­мів та норм, які класифікуються в залежності від роду порушення, яке вони покликанні попередити чи припинити.

Таким чином, система зумовлених захисних заходів у сфері зовнішньої тор­гівлі держав складається з таких елементів:

1.   Антидемпінгове мито.

Під поняттям «антидемпінгове мито» потрібно розуміти тарифи, які вво­дяться країною-імпортером на імпорт невиправдано дешевої (демпінгової)продукції, за допомогою якої експортер захоплює сектори ринку імпортера та ставить під загрозу чи знищує виробника аналогічної продукції [1, P. 44—46]. Такі тарифи, фактично, за своїм змістом є штрафними, тому додаються зверху тих, які узгоджені в рамках ГАТТ, і застосовуються тільки стосовно фірм, що влаштовують демпінг і не можуть бути застосовані до країн [2, S. 36—37].

Разом з цим, норми ГАТТ, які регулюють демпінг, є певною мірою недос­коналими, а процедури нечіткими і повними лазівок, що надає можливість вчинення протекціоністських засобів державами-членами СОТ. Це дозволяє деяким країнам-членам СОТ діяти в одностороннім порядку і вводити анти­демпінгові мита на основі досить слабких доказів, що ставить іншу сторону, яку звинуватили в демпінгу, в конкуренто невигідні умови.

Варто зауважити, що виходячи з антидемпінгових принципів міжнародного права, антидемпінгове законодавство ЄС є набагато досконалішим і пристосо­ваним до сучасних ринкових умов зовнішньої торгівлі [3, P. 25].

Головну роль у системі джерел антидемпінгового законодавства ЄС грають угоди про інтерпретацію ст. VI ГАТТ. Після підписання Антидемпінгового кодексу була прийнята Постанова ЄС від 22 грудня 1994 року «Про захист проти демпінгових імпортних товарів з країн-нечленів ЄС» № 3283/94 [4]. Відповідно до ст. 23 Постанови ЄЕС № 3283/94 Постанова ЄЕС від 11 липня 1988 року «Про захист проти демпінгового або субсидованого імпорту товарів з країн-нечленів ЄЕС» № 2423/88 [5], що регламентувала основні питання, пов'язані з застосуванням антидемпінгових заходів, визнана такою, що втратила юри­дичну силу. З огляду на те, що Постанова ЄС № 3283/94 двічі редагувалась (Постановами ЄС від 20 лютого 1995 року № 355/95 [6] та від 29 травня 1995 року № 1251/95 [7]), з метою ясності та юридичної чіткості, без шкоди для вже ініці­йованих згідно з ним антидемпінгових процесів, 22 грудня 1995 року була прий­нята нова Постанова ЄС «Про захист проти демпінгових імпортних товарів, що поставляються з країн-нечленів Європейського співтовариства» № 384/96 [8], яка в даний час є основним джерелом антидемпінгового законодавства ЄС та прикладом для внесення таких норм до національних систем права інших держав.

Антидемпінгове угода [9] встановлює докладні процедурні правила для початку і проведення антидемпінгових дій (розслідування, застосування захо­дів), а також правила відносно тривалості дії заходів та їх аналізу. Цей доку­мент визначає демпінг як ввезення продукту на ринок іншої країни за ціною, нижчою від «звичайної вартості» [2, S. 42].Тільки після встановлення факту, що експортна ціна товару менша за його вартість на національному ринку експор­тера, можна починати застосовувати захисні заходи національного ринку імпортера шляхом накладання антидемпінгового мита.

В Євросоюзі антидемпінгове розслідування за своєю природою є квазісудо-вою процедурою [1, P. 51]. Розслідування факту демпінгу проводить Комісія ЄС в такому порядку: 1) початок розслідування; 2) обрання підприємством ре­жиму розслідування та підготовка запиту на отримання відповідного режиму; 3) заповнення запитальника; 4) підготовка відповіді на додаткові питання;

5)  підготовка коментарів до скарги та до рішення про початок розслідування;

6)  проведення перевірочного візиту органом розслідування; 7) підготовка коментарів по збиткам та причинному зв'язку між демпінгом та збитками; 8) проведення слухань; 9) прийняття рішень про наступні дії [10, P. 248].

Варто зауважити, що антидемпінговим законодавством ЄС передбачається право зацікавлених сторін надавати на всіх стадіях процесу органу розслідуван­ня необхідні аргументи та докази для захисту своїх прав та законних інтересів [11,Р.625]. Разом з цим,рішення Комісії про введення чи відмову у введені анти­демпінгових заходів може бути оскаржене в судовому порядку національних судів [3, Р. 179].

2. Компенсаційні  заходи (антисубсидіювання).

Під поняттям «субсидія» потрібно розуміти такий вид недобросовісних ме­тодів торгівлі (unfair trade practices), який полягає в прихованні або відкритості фінансування урядом представників приватного сектору в обмін на якусь діяль­ність, яку уряд бажає винагородити, стимулювати або сприяти цій діяльності.

Компенсаційне мито (далі КМ) це тарифи, які застосовуються з метою нейтралізації та компенсації державою імпортером негативного впливу експортних субсидій експортера.За своєю природою,КМ не є тарифом штраф­ного характеру як антидемпінгове мито. Цей збір застосовується імпортером для вирівнювання умов міжнародної конкуренції і пом'якшення спотворення цін.

Питання субсидій та КМ регламентує Угода про субсидії та компенсаційні заходи (далі Угода) [12], яка стала результатом Уругвайського раунду пере­говорів ГАТТ. Цей документ регулює субсидії, а також антисубсидійні засоби, для протидії впливу субсидій, введених іншими країнами [13, P. 35].

Правила СОТ, які стосуються субсидій, переслідують двояку мету:

1. Встановити правила, які запобігають або зменшують негативний вплив на держави, що входять до СОТ, і запобігти використанню субсидій для анулю­вання або послаблення поступок.

2. Регулювати використання КМ країнами-учасницями СОТ, які прагнуть нейтралізувати шкідливий вплив іноземного субсидіювання продукції.

Структура Угоди про субсидії та компенсаційні заходи така: частина I виз­начає охоплення регулювання і дає визначення поняттю «субсидія». У части­нах II, III і IV субсидії поділяються на категорії і встановлюються процедури і правила врегулювання суперечок. Частина V встановлює оперативні і про­цедурні вимоги, які повинні виконуватись державою-учасницею СОТ,що подає заявку на компенсаційні заходи проти субсидованого імпорту. Частини VI та

VII визначають інституційну структуру та способи реалізації Угоди. У частині

VIII  встановлені особливі правила для країн, що розвиваються, входять до
СОТ. Частина IX містить перехідні правила для розвинених країн та країн з
перехідною економікою. Частини X і XI містять загальне положення про вре-
гулювання спорів та підсумкові положення відповідно. Згідно з визначенням,
даним в цій Угоді, субсидія означає «фінансовий внесок з боку держави» у
вигляді:

1)  прямого трансферту грошових коштів;

2)  рішення відмовитися від доходу, який «у противному разі» повинен бути отриманий;

3)  надання товарів і послуг;

4) схеми підтримки доходу або ціни, якщо фінансовий внесок дає «вигоду».
Виходячи з визначення субсидії як фінансового внеску доцільно зауважити,

що не всі державні програми є субсидіями.Тільки ті вклади, які суттєво спотво­рюють стимул для торгівлі, СОТ розглядає та регулює як субсидії. Якщо, при­міром, держава надає товари та послуги за ринковими цінами, вигода не утво­рюється, і, отже, не має місця питання субсидіювання цієї продукції.

Угода розрізняє два види субсидій: заборонені й такі, що дають підставу для подальших дій. Заборонені субсидії це ті субсидії, застосування яких фор­мально чи фактично обумовлено показниками експортної діяльності або спів­відношенням використання місцевих та імпортних товарів. Ці субсидії поста­влені за межі заборони виходячи з того, що вони цілеспрямовано спотворюють принципи справедливої конкуренції міжнародної торгівлі, і відповідно, можуть,швидше за все, завдати шкоди національним ринкам держав-імпортерів та експортерів аналогічних товарів та послуг.

Такий вид субсидії можна оскаржувати, виходячи з процедури врегулюван­ня суперечок СОТ, згідно з якою вони розглядаються по прискореному графі­ку. Якщо в результаті дослідження визнається, що експорт держави заснований на елементах субсидіювання конкретного виробництва, такі субсидії повинні негайно бути скасовані. В протилежному випадку, країна, яка подала скаргу, може накласти на порушника компенсаційне мито.

Субсидії, що дають підставу для подальших дій,— це заходи, які є дозволе­ними, але можуть призвести до обговорень або до компенсаційних мит, якщо держава, яка звертається зі скаргою, зможе довести, що субсидія завдає шкоди інтересам її національного виробника чи ринку загалом.

У частині V Угоди встановлені детальні правила, що стосуються початку та норм проведення розслідувань з питання про введення компенсаційних заходів, введення попередніх і остаточних заходів та їх тривалості. Більшість процедур­них правил Угоди аналогічні правилам Антидемпінгової угоди. Якщо орган з врегулювання спорів постановляє, що субсидія дійсно надає негативний вплив, субсидія повинна бути скасована або її негативний вплив негайно усунуто. Якщо місцеві виробники страждають від імпорту субсидійованої продукції, може бути введене компенсаційне мито за умови, що країна-імпортер доведе, що імпортна субсидія існує, що місцева галузь постраждала і що між двома цими фактами існує причинний зв'язок. Варто також відмітити, що Угода передбачає можливість експортера, що субсидіює своє виробництво, підняти свої експортні ціни в якості альтернативи сплаті компенсаційних мит на свій експорт.

Варто зауважити, що законодавець ЄС не передбачив особливих методів регулювання протидії таким несправедливим методам торгівлі (unfair trade practices), тому, в своїй практиці застосовує норми міжнародного права, які зак­ріпила в своїх документах СОТ [11, P. 368].

3. Захисні заходи.

Під поняттям «захисних заходів» потрібно розуміти тимчасовий тариф або квоту, які забезпечуються ст. XIX ГАТТ [9], для застосування захисту міс­цевої галузі від іноземних експортерів. Різниця між антидемпінговими мита­ми та захисними заходами полягає в тому, що перші можуть накладатися тільки в тому випадку, якщо іноземні експортери ведуть антиконкурентну практику, тоді як захисні заходи можуть застосовуватися проти експортерів, що мають добросовісну конкурентну перевагу. Однак, такі заходи, що ре­гламентовані СОТ за своєю природою, не є дискримінаційними, оскільки вони в рівній мірі застосовуються щодо всіх торгових партнерів, і з приводу конкретного об'єкту чи галузі. Проте, як і антидемпінгові та антисубсидій-ні заходи, захисні заходи з суб'єктивної сторони можуть застосовуватися для досягнення прихованої економічної протекціоністської програми окре­мих груп.

Угода про захисні заходи СОТ визначає захисні заходи як «надзвичайні» дії відносно збільшення імпорту певної продукції, коли такий імпорт завдає або загрожує завдати серйозної шкоди галузі вітчизняного виробництва — імпорте­ра держави-учасниці СОТ. Такі заходи можуть включати кількісні обмеження на імпорт або збільшення мит до рівня, що перевищує рівень, узгоджений в рамках СОТ.

Угода про захисні заходи визначає такі їх принципи: 1. Тимчасовість проведення захисних заходів.

2. Можливість застосування лише в випадках, коли встановлено, що імпорт певної групи товарів чи послуг завдав або загрожує завдати серйозного збит­ку аналогічним товарам чи послугам національного ринку.

3. Застосування заходів, здебільшого, у недискримінаційній формі.

4. Застосування таких заходів супроводжується виплатою компенсації краї-нам-членам СОТ, на чию торгівлю ці заходи вплинули.

У цій Угоді також регламентовані критерії оцінки нанесення чи загрози нанесення «серйозного збитку», а також фактори, які повинні бути враховані при визначенні впливу імпорту на місцеву галузь. Правила ГАТТ свідчать, що захисні заходи повинні застосовуватися тільки в тому випадку, якщо імпорт збільшується несподівано. Більше того, документ встановлює строк засто­сування захисних заходів, який не повинен перевищувати чотирьох років, хоча, передбачається можливість продовження строку до восьми років, за умови якщо компетентні національні органи встановлять, що цей захід залишається необхідним, і що є свідчення того, що відповідна галузь виходить зі стану стаг­нації. Таким чином, на відміну від антидемпінгових заходів, захисні заходи:

1. Застосовуються до країн, які ведуть добросовісну зовнішню торгівлю.

2. Не передбачають застосування прямих дискримінаційних способів засто­сування.

3. Повинні компенсуватися державою-учасницею СОТ, яка їх застосовує

[2, S. 75—77].

Отже, підводячи підсумок вищевикладеному, під поняттям «зумовлених захисних заходів» потрібно розуміти торгові обмеження, які можуть бути вве­дені за конкретно регламентованих умов для захисту національного ринку від імпортованої продукції держави, яка проводить політику недобросовісної кон­куренції. В свою чергу, система зумовлених захисних заходів у сфері зовніш­ньої торгівлі держав являє собою цілісну систему заходів, яка складається з елементів (принципів), що являють собою комплекс превентивних механізмів та норм, які класифікуються в залежності від роду порушення, яке вони покли­кані попередити чи припинити.

Антидемпінгове мито це тарифи,які вводяться країною-імпортером у від­повідь на імпорт невиправдано дешевої продукції (демпінговий імпорт), за допомогою якої експортер захоплює сектори ринку імпортера та ставить під загрозу чи знищує виробника аналогічної продукції.

Міжнародно-правові норми ГАТТ, які регулюють демпінг, є певною мірою недосконалими, а процедури нечіткими та повними лазівок, які дозволяють використовувати державам недобросовісні засоби в зовнішній торгівлі.

Регулятивні норми антидемпінгового законодавства Євросоюзу, хоч і по­будовані на недосконалих принципах Антидемпінгової угоди, проте, були вдос­коналені та пристосовані до сучасних ринкових умов торгівлі європейським законодавцем [14, P. 240]. Антидемпінгові норми законодавства ЄС передбача­ють свою квазісудову процедуру розслідування порушених справ по вчиненню демпінгу, яку здійснює Комісія ЄС [2, S. 439].

Субсидія — вид недобросовісних методів торгівлі, який полягає в прихован­ні або відкритості фінансування урядом представників приватного сектору в обмін на певну діяльність, яку уряд бажає винагородити, стимулювати або сприяти цій діяльності.

Компенсаційне мито — це тарифи, які застосовуються державою-ім-портером з метою нейтралізації та компенсації негативного впливу експорт­них субсидій експортера. За своєю природою, КМ не є тарифом штрафного характеру як антидемпінгове мито. Цей збір застосовується імпортеромдля вирівнювання умов міжнародної конкуренції і пом'якшення спотворен­ня цін.

Основним джерелом регулювання в країнах СОТ та ЄС субсидій, антисуб-сидійних засобів, для протидії впливу субсидій є Угода про субсидії та компен­саційні заходи, яка стала результатом Уругвайського раунду переговорів ГАТ Т.

Під поняттям «субсидія» потрібно розуміти фінансовий внесок держави. Виходячи з того, що не всі державні програми фінансування приватного біз­несу є субсидіями, не до всіх підприємств, які знаходяться в торгівельних відносинах з ЄС та країнами СОТ можуть застосовуватись антидемпінгові заходи, особливо, що стосується країн з перехідною ринковою системою, антисубсидійні міжнародно-правові норми можуть застосовуватись до дер­жавного фінансування тих галузей, які суттєво спотворюють стимул для тор­гівлі. Зокрема, якщо держава надає товари та послуги за ринковими цінами, вигода не утворюється, і, отже, не має місця питання субсидіювання цієї про­дукції.

Головна відмінність між КМ та антидемпінговим митом полягає в тому, що демпінг це дія, що здійснюється фірмою (юридичною особою), тоді як субси­дії це дії, що робляться урядами (державами).

Під поняттям «захисних заходів» потрібно розуміти тимчасовий тариф або квоту, які забезпечуються ст. XIX ГАТТ та вводяться для застосування захисту місцевої галузі від іноземних експортерів.

Відмінність між антидемпінговими митами та захисними заходами полягає в тому, що перші можуть накладатися тільки в тому випадку, якщо іноземні експортери ведуть антиконкурентну практику, тоді як захисні заходи можуть застосовуватися проти експортерів,що мають добросовісну конкурентну пере­вагу.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Lyons T. EC customs law. Oxford University Press, 2001. — 488 p.

2. Fuhrmann V. Au?enhandelsbeziehungen: Lehrbuch. Wien., 2007, — 820 s.

3. Giannakopoulos Th.K.A concise guide to the EU anti-dumping/anti-subsidies pro­cedures, Netherlands: Kluwer Law International — 231 p.

4. Official Journal of the European Communities. L 349/1, 1994.

5. Official Journal of the European Communities. L 179/15, 1979.

6. Official Journal of the European Communities. L 41/2, 1995.

7. Official Journal of the European Communities. L 122/1, 1995.

8. Official Journal of the European Communities. L 56/1, 1996, L 317/1, 1996.

9. General Agreement on Tariffs and Trade 1994 (GATT) // [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.wto.ru/ru/content/documents/docs/gatt94ru. doc

 

10.Freestone E. Jr. Anti-Dumping in EU. Oxford: Oxford University Press, 1998. — 310 p.

11.Scarlet W. Currency Dumping. New York: Law & Trade, 2009, — 752 p.

12.Соглашение по субсидиям и компенсационным мерам [Електронный ресурс]: Комитет РСПП по торгово-таможенной политике и ВТО. — Режим досту­па: http: www.rgwto.com/upload/contents/323/subsidia.doc.

13.Nelson D. R., Vandenbussche H.The WTO and anti-dumping,Vol. 1. Massachus­etts: Edward Elgar Publishing limited 2005, — 1248 p.

14.Horspool M., Humphreys M. European Union law. New York: Oxford Universi­ty Press, 2006. — 259 p.

Яловий К. В. Регулювання Європейським Союзом та Світовою організацією торгівлі захисних заходів у сфері зовнішньої торгівлі

Стаття присвячена дослідженню елементів системи захисних заходів у сфері зовнішньоторговельних відносин, які регламентовані нормативно-правовими актами ЄС та СОТ. Розглядається джерельна база нормативно-правових актів, що регламентують захисні заходи у сфері зовнішньої торгівлі та умови їх застосуван­ня.

Ключові слова: захисні заходи, зовнішньоторговельні відносини, чесна конку­ренція, антидемпінг, антисубсидійні заходи, компенсаційне мито.

 

Яловой К. В. Регулирование Европейским Союзом и Всемирной торговой организацией защитных мер в области внешней торговли

Статья посвящена исследованию элементов системы защитных мер в сфере внешнеторговых отношений, которые регламентированы нормативными правовы­ми актами ЕС и ВТО. Рассматривается база источников нормативно-правовых актов, регламентирующих защитные меры в сфере внешней торговли и условия их применения.

Ключевые слова: защитные меры, внешнеторговые отношения, честная кон­куренция, антидемпинг, антисубсидийные меры, компенсационная пошлина.

 

Yalovoy K. Regulation of the European Union and the World Trade Organization protective measures in foreign trade

The article investigates the elements of a system of protective measures in foreign trade relations, which are governed by regulations of the EU and the WTO. Considered base source of legal acts regulating the protective measures in foreign trade and the con­ditions of their application.

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

К В Яловий - Регулювання європейським союзом та світовою організацією торгівлі захисних заходів у сфері зовнішньої торгівлі