Г Ф Азаренков - Рейтингова оцінка у визначенні сталості розвитку страхових компаній - страница 1

Страницы:
1 

6.Селезнев В. "Теневая экономика": по поводу статьи Осипенко О. // Экономиче­ские науки. - 1990. - №2. - С.123-124.

7.Улыбин К.А. Теневая экономика. - М.: Экономика, 1991. - 214 с.

8.Ярмоленко А. Тіньова економіка // Політика і час. - 1996. - №5. - С.51.

9.Feige Edgard L. (1990). Definining and Estimating Underground and Informal Economies: The New Institutional Economic Approach, World Development, 18, №7, p.990.

 

10.Gutmann Pierre M. (1977) The subterranean economy // Financial Analysis Journal. - Vol.34, №1.

11.Kaufmann D. and Kaliberda А. (1996): Integrating the Unofficial Economy into the Dynamics of Post Socialist Economies. Wold Bank, Policy Reseach Working Paper, №1691. -

p.6.

12.Thomas J. (1999): Quantifying the black economy: "measurement without theory" yet again? The Economic journal, 109. - p.387.

Отримано 14.12.2004

 

УДК 368

Г.Ф.АЗАРЕНКОВ, канд. екон. наук

Харківський національний економічний університет

РЕЙТИНГОВА ОЦІНКА У ВИЗНАЧЕННІ СТАЛОСТІ РОЗВИТКУ СТРАХОВИХ КОМПАНІЙ

Розглядається значення встановлення рейтингової оцінки для розвитку страхових компаній. Наголошено на неоднозначності питання щодо визначення показників рейтин-гування страховиків. Розкрито основні засади складання рейтингових оцінок у страху­ванні та запропоновано напрямок для розрахунку інтегрального показника рейтингової оцінки.

Створення сприятливих умов для розвитку страхування в Україні потребує проведення глибоких теоретичних досліджень і надання нау­кових рекомендацій, які можуть стати важливим чинником ефективно­го функціонування національного страхового ринку. Підґрунтям цього є те, що дослідження механізму використання потужного потенціалу страхування в ринковій економіці дозволяє повніше використовувати його в умовах України як одне з джерел інвестиційних ресурсів інно­ваційного розвитку.

Водночас проявом такого аналізу може слугувати рейтингова оці­нка страхових компаній, бо рейтинг як комплексна оцінка постає од­ним з основних елементів «нецінової конкуренції». Разом з цим наяв­ність рейтингу і його рівень вигідно відрізняє страховика, будучи до­казом відкритості і прозорості його діяльності. Саме рейтингування досить щільно впливає на рух фінансових ресурсів страховиків, як і будь-якого іншого суб'єкта господарювання [1]. Тому дослідження в напрямку аналізу та побудови відповідних рейтингових оцінок набуває актуального та важливого значення.

Якщо проаналізувати відповідні дослідження, то слід звернутиувагу на те, що більшість науковців визначає динаміку розвитку стра­хового ринку шляхом застосування досить простих і відомих узагаль­нених показників, серед яких виділяють такі, як частка страхових пре­мій у ВВП, динаміка та структура страхових платежів, премій, активів, розмір статутного фонду тощо [2, 3, 5]. Як правило, саме ці показники покладені в основу побудови відповідних рейтингів страхових компа­ній [5]. Підставою для цього є, наприклад, те, що динаміка росту стра­хових премій і виплат характеризує розвиток компанії в цілому, за розміром активів і статутного капіталу можна зрозуміти, чи великою є страхова компанія та ін.

Однак, разом з цим фахівці страхового ринку прагнуть до засто­сування більш розширеної системи аналізу діяльності страхових ком­паній, оскільки в цьому випадку можна судити не лише про активність страховика в даному різновиді бізнесу, а й робити висновки щодо їх професіоналізму. Наприклад, стійкість страховика залежить від резер­вів компанії і від того, наскільки їхній обсяг адекватний узятим зобо­в'язанням. Не підлягає жодній критиці в якості рейтингового показни­ка і кількість зібраних премій, бо оцінити страховика за цим показни­ком можна тільки в порівнянні з кількістю клієнтів.

Тому невипадковими є гострі дискусії щодо визначення певної групи показників рейтингування страховиків. З цього приводу В.Блазнів, голова правління страхової групи «ЭККО», зазначає, що було б доцільніше розглядати в кожному звітному періоді співвідно­шення між сумою зібраних платежів і їхньою частиною, спрямованою на формування страхових резервів [4]. Однак на сьогодні наявна ста­тистика не дозволяє цього зробити, навіть навпаки - трохи спотворює реальний стан речей. Це обумовлено тим, що наявна статистична ін­формація про суми страхових платежів зазначена за звітний період, а інформація про страхові резерви включає резерви, накопичені за час роботи компанії.

Водночас, з погляду Т. Соніної, заступника голови правління страхової компанії «Укрсоцстрах», ключовими орієнтирами є абсо­лютний показник, а саме обсяг здійснених компанією виплат по стра­хуванню цивільної відповідальності, і - відносний показник - співвід­ношення виплати/платежі за даним видом страхування [4]. Втім, засто­сування такої оцінки для рейтингу страховиків, на нашу думку, зво­дить нанівець інші складові страхової діяльності. Хоча, з іншого боку, поєднання різнорівневих рейтингових оцінок є досить позитивним.

Таким чином, зважаючи на вказане вище, можна зазначити, що дискусія з погляду визначення рейтингової оцінки діяльності страхо­вих компаній триває й досі внаслідок різноплановості існуючих думокта неоднозначності застосування існуючих підходів до розв' язання означеного напрямку дослідження. Тож головною метою дослідження вважаємо доцільним проаналізувати існуючий зарубіжний досвід скла­дання рейтингу страхових компаній та визначити основні засади побу­дови рейтингових оцінок для вітчизняних страховиків.

Зарубіжні підходи до складання рейтингових оцінок страховиків. Насамперед варто відмітити, що рейтингові агенції розвинених країн, наприклад, такі як «Standard & Poor's», «A.M.Best», накопичили до­сить великий досвід щодо присвоєння рейтингу страховикам. При цьому їх рейтингування, як правило, базується на розрахунку та уза­гальненні досить значної кількості (чому сприяє відповідна розгорнута база даних) статистичних коефіцієнтів, які характеризують різні сто­рони фінансово-економічної і професійної діяльності страховика. Вод­ночас більшість зарубіжних методик складання рейтингів досить до­кладно розписує також групи кількісних і якісних показників, які ви­користовуються при розрахунку рейтингу [6].

Однак, незважаючи на таку докладність у побудові рейтингових оцінок, слід вказати, що облік великої кількості показників не завжди є виправданим. Так, при визначенні поточних тенденцій розвитку стра­хових компаній або побудові рейтингових оцінок для зовнішніх не­професійних користувачів достатнім є використання найбільш значи­мих агрегованих показників, які відбивають основні взаємозв'язки між окремими сторонами діяльності страховика.

Поряд з цим слід відмітити, що жодна з зарубіжних методик не розкриває критерії оцінки значень показників, не приводить алгоритм розрахунку підсумкового значення рейтингу, що ускладнює викорис­тання цих методик на практиці, зокрема їх критичний аналіз.

Водночас для того, щоб зробити рейтинг зрозумілим для непро­фесійних користувачів, зарубіжні рейтингові агентства, незалежно від набору статистичних показників, на базі яких розраховується рейтинг, складності застосовуваних економіко-статистичних методів, викорис­товують просту буквено-символьну шкалу оцінки, яка звичайно роз­ділена на дві групи:

рейтинги, які присвоюються надійним і фінансово стійким ком­паніям;

рейтинги, які присвоюються нестійким з погляду розвитку відпо­відної діяльності страховикам.

Тобто, у підсумку всі зусилля по побудові розгорнутої системи певної рейтингової оцінки страховика виявляються даремними, бо зводяться до простих описових узагальнень.

Основні засади складання рейтингових оцінок у страхуванні. Слідзазначити, що застосування рейтингових оцінок досить широко вико­ристовується різними дослідниками для аналізу поточних тенденцій будь-якого напрямку або сектора економіки. Тому в цьому аспекті, на нашу думку, варто застосовувати загальновідомі підходи щодо рейти-нгування різних суб' єктів господарювання з урахуванням специфіки страхового ринку.

При цьому визначеною складовою рейтингової оцінки повинна бути її спрямованість на забезпечення управління розвитком страхової компанії з погляду певного різновиду страхової діяльності. Для цього, на нашу думку, доцільною є побудова деякої системи оцінок діяльнос­ті страхової компанії з подальшим визначенням її інтегрального пока­зника, що має передбачати застосування так званої збалансованої сис­теми показників оцінки ефективності діяльності певного суб'єкта гос­подарювання [7]. Якщо, наприклад, проводиться рейтингування стра­ховиків за розміром їх активів, то, на нашу думку, вартим є застосу­вання такої системи показників:

оцінка ринкової вартості страхової компанії із структуруванням на власний, залучений капітал та окремо інтелектуальний капітал;

визначення впливу на ринкову вартість страхової компанії капіта­лу клієнтів та організаційної структури страховика;

врахування ефективності існуючих активів на розвиток іннова­ційних технологій ведення відповідного різновиду страхової діяльнос­ті тощо.

Крім того, зведена система рейтингування має включати прості оціночні показники, на базі яких будується узагальнена інтегральна оцінка. Доцільність наведення простих різнопланових рейтингових оцінок обумовлена тим, що потенційний користувач страхових послуг повинен сам обрати відповідно до своїх вимог ту або іншу страхову компанію. Втім, у цьому аспекті вибір може бути й суперечливим, але саме ця суперечливість і визначає об' єктивність рейтингування стра­ховиків. До того ж при такому підході дещо знімається питання щодо кількості показників рейтингування, оскільки сам користувач обирає для себе достатню їх кількість.

Як приклад в таблиці (побудовано на підставі даних сайту www.forinsurer.com) наведено різні складові рейтингування страхових компаній України щодо страхування життя.

Як напрямок побудови інтегрального показника доцільно обрати не прямі оцінки, а зворотні, відповідно до середніх значень по кожно­му з досліджуваних показників. Тобто необхідно визначити середнє значення за кожною групою показників і побудувати оцінку або пере­вищення, або недосягнення цього значення. Тоді в інтегральній оцінці


перевищене значення отриманої оцінки за деяким показником повинно входити з додатним знаком, а недосяжне - з від'ємним. Така оцінка, по-перше, допоможе врахувати різноплановість окремих тенденцій розвитку страхової компанії в розрізі окремого виду страхової діяль­ності та узагальнити це в одній оцінці, по-друге - сприятиме побудові розгорнутих синтетичних індексів для рейтингування страховиків, вра­ховуючи їх певну специфіку.

Запропонований вище підхід до складання інтегральної рейтинго-вої оцінки враховує також таку проблему як вибір переліку компаній, для яких складається рейтинг, бо в оцінці враховуються також усеред­нені значення по вибраній групі страховиків. При цьому обрання зво­ротної оцінки дозволяє врахувати можливу динаміку зміни показників всередині досліджуваної вибірки.

Не менш важливим напрямком є врахування якісних показників оцінки діяльності страховиків, бо, як відомо, наприклад, неефективне управління або непродумана маркетингова політика можуть привести будь-яку страхову компанію до банкрутства. Основою для такого розв' язання також може слугувати запропоноване обчислення інтегра­льного показника рейтингової оцінки, бо воно не суперечить формаль­ним підходам узагальнення якісних показників оцінки страхової діяль­ності. І хоч якісні показники, такі як репутація фірми, якість обслуго­вування, конкурентні переваги та ін., загалом не мають числових пока­зників, їх також можна узагальнити, враховуючи однакову процедуру формального надання їм числових параметрів.

Таким чином, можна відмітити, що складання рейтингів є доситьскладною та неоднозначною задачею, сутність розв' язання якої має виходити з конкретної предметної області, зокрема, враховувати пев­ний різновид страхової діяльності. Втім, незважаючи на це, серед ос­новних засад побудови такої оцінки доцільно застосовувати загально­відомі підходи з врахуванням специфіки функціонування страхового ринку. Водночас для побудови інтегрального рейтингового показника як напрямок доцільно застосовувати й непрямі оцінки діяльності стра­ховиків, але це потребує подальших детальних досліджень.

1.Васильчук І.П. Методичні підходи до аналізу витрат на фінансування підприєм­ства та їх впливу на фінансовий стан // Вісн. СевДТУ. Економіка і фінанси. - 2002. -Вип. 40. - С.66-68.

2.Гарматій Т. Місце та роль особистого страхування в економічному розвитку України // Вісн. Терноп. акад. нар. госп-ва. - 2003. - №2. - С.28-31.

3.Ринок страхування в Україні. - К.: ІЕДПК, німецька консультативна група з пи­тань економічних реформ при уряді України, 2004. - 38 с.

4.Страховщики о том, какие показатели самые показательные // Экономические известия. - 2004. - №>49 (49). - С.3.

5.Фурман В.М. Страховий ринок України: стан, проблеми розвитку та шляхи їх розв'язання // Фінанси України. - 2004. - №12. - С.131-140.

6.Best's Rating Changes // «Best's Review», Insurance Issues & Analysis. -2000. -January. - Р.71-75.

7.Kaplan R.S., Norton D.P. The Balanced Scorecard - Measures that Drive Performance // Harvard Business Review. - 1992. - January-February. - P.71-79.

Отримано 24.01.2005

 

УДК 330.43

А.А.ЕГОРШИН, канд. техн. наук, Л.М.МАЛЯРЕЦ, канд. экон. наук

Харьковский национальный экономический университет

ПРОБЛЕМЫ ЭКОНОМЕТРИЧЕСКОГО ОЦЕНИВАНИЯ

Рассматриваются некоторые проблемные вопросы эконометрии - последствия случайной вариации объясняющих переменных и их мультиколлинеарности, недостатки критерия Феррара-Глобера, метода пошаговой регрессии, метода распределенных лагов Алмон.

Построение и обоснование эконометрических моделей является одной из важнейших проблем исследований в экономике и этому во­просу следует уделить максимум внимания [1-3]. Дело в том, что ос­новным и практически безальтернативным методом эконометрическо-го оценивания до сих пор является метод наименьших квадратов (МНК) и мы просто вынуждены его использовать за неимением луч­шего. Однако в работах по эконометрии утверждается, что МНК явля­ется не только единственным, но также наиболее предпочтительным методом оценивания [4-9]. С помощью громоздких математических

Страницы:
1 


Похожие статьи

Г Ф Азаренков - Статистичні оцінки розвитку банківського сегменту вітчизняного фінансового ринку

Г Ф Азаренков - Рейтингова оцінка у визначенні сталості розвитку страхових компаній

Г Ф Азаренков - Рейтингова оцінка у визначенні сталості розвитку страхових компаній