І В Мілєва - Евфемістичні фразеологізми на позначення вчинків людини - страница 1

Страницы:
1  2 

І. В. Мілєва (Луганськ)

УДК 811.161.2'27

ЕВФЕМІСТИЧНІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ НА ПОЗНАЧЕННЯ ВЧИНКІВ ЛЮДИНИ (фрагмент діалектного словника)

Останнім часом українська фразеографія настільки активно розвивається й поповнюється численними загальномовними та ареальними працями (І. Виргана і М. Пилинської, Н. Вархол та А. Івченка, Г. Доброльожі, М. Пазяка, Г. Удовиченка, В. Ужченка та Д. Ужченка, В. Чабаненка), що актуальним стає формування фразеологічних словників спеціального спрямування. Ми пропонуємо евфемістичний фразеологічний словник (на матеріалі східнослобожанських і східностепових говірок). Вибір саме цього словника зумовлений кількома причинами: 1) відсутністю в українській фразеографії евфемістичного словника; 2) недостатньою вивченістю фразеології східнослобожанських і східностепових говірок; 3) визначенням причин бажання мовців замінювати прямі найменування, використання яких інстинктивно або усвідомлено запобігають.

Пропонований словник фіксує ті вирази, що вживають „зараз" і „тут" (у нас окреслено ареалом говірок). Для словника евфемізмів це дуже важливо, адже той вираз, що є евфемістичним на сьогодні, через деякий час може втратити евфемістичну функцію й перейти в розряд прямих найменувань або й дисфемізмів.

Пропонований словник укладений за ідеографічним принципом. Зафіксований матеріал поділений на семантичні поля, у межах яких виділено семантичні ряди: сфера пороків і вчинків людини; сфера подружнього життя; сфера фізіологічних процесів людини; сфера негативних рис людини, її інтелектуальних здібностей; сфера смерті. У межах одного семантичного ряду фразеологізми розташовано за алфавітом.

Словникова стаття включає: 1) реєстровий фразеологізм; 2) показ синтаксичної сполучуваності фразеоформи (за потреби); 3) ілюстрації текстовими уривками з говіркового мовлення; 4) паспортизація; 5) довідкову частину (історико-етимологічні, лексичні або народознавчі відомості про фразеологізм чи його компоненти), що позначена знаком*.

Своєрідність словника полягає в тому, що не всі фразеологізми подані в початковій формі (у традиційному розумінні). Фразеологізми, компоненти яких можуть змінювати фонетичну, граматичну форму, замінюватися спільнокореневим словом чи абсолютним синонімом, записані в одній словниковій статті, наприклад: Переплутати (перепутати) койку, Дати гарбуз (гарбуза). У словнику представлено чимало фразеологізмів з вільним порядком компонентів: Горшки побити - Побити горшки, Відкинути ноги - Ноги відкинути. У такому     випадку     фіксуємо    тільки    частіше     вживані форму.

Факультативний компонент фразеологізму подаємо у квадратних дужках: [Жива] риба наснилась, [Як] голодний цуцик.

Діалектні фонетичні, морфологічні та лексичні особливості стійких зворотів і текстових уривків збережено. Оскільки основним об' єктом нашої уваги була евфемістична функція фразеологізмів, для полегшення прочитання словника ми не використовували систему транскрипційних знаків, а записували звичною орфографією. Якщо якийсь фразеологізм зафіксований більше ніж в 5 населених пунктах, подаємо його з позначкою „У багатьох н. п.".

Отже, мета нашої розвідки - репрезентувати евфемістичні фразеологізми, уживані в східнослобожанських і східностепових говірках, на позначення сфери пороків і вчинків людини (обманювати; пліткувати, обмовити; побити, бити, ударити; украсти, красти). Вилучений східноукраїнський фразеологічний склад може стати частиною загальнонаціональної праці, написаної на основі робіт з фразеології чи діалектології.

Сфера пороків і вчинків людини Обманювати

Баки заганяти кому. - Хвате мені баки заганяти, ніби я не знаю, шо ти брешеш (Старб). У багатьох н. п.

Баки парити кому. - Володька сьогодні в гуморі, цілий день баки всім парить (Новайд). Вес, Щот.

Батон [на вуха] кришити (крошити) кому. - Валька пішов в деканат батон на вуха кришити, що він хворів (Старб). Алч, Ден, Заїк, Кррч. Вішати лапшу на уші (уха, вуха) кому. У багатьох н. п. Вливати у вуха кому. У багатьох н. п.

Водити (обвести) круг (кругом) пальця кого. - Мати ти не зможеш обвести круг пальця (Топ). Анд, Георг, Дач, Чмир.

Воду на язик лити. - От ти умієш воду лити на язик. Де такому навчають? (Полов). У багатьох н. п. Гнати баранів. Біллуц, Петр.

Гнати пургу. - Та не гони пургу. Я ж все бачив (Сіверс). У багатьох н. п. Гнилими   яблуками   годувати   кого.   -   Такий   наш   новий сусід неприємний. Здається, постійно всіх гнилими яблуками годує (Виш). Старб, Мус.

Голову морочити кому. - Не мороч мені голову. Іди готуйся до школи (Шульг). Старб.

Горб (горби) тулити кому. Єнак, Марк, Осин, Шахт. Грузити дим на платформу кому. Луган, Лут, Петр.

Дуньку по Антрациту водити. - От сказочник, тільки б Дуньку по Антрациту водити (Алч). Раф, Стах.

Дуру гнати (ганяти). - Дуру не ганяй, розкажи все, як було (Старб). У багатьох н. п.

З собаками дружити. Молгв, Петр, Рубіж.

Забивати баки кому. - Терпіти не можу, коли мені забивають баки (ЧервП). У багатьох н. п.

Заливатися солов'єм. - Що ти солов'єм заливаєшся, якщо очі все

виказують? (Заїк). У багатьох н. п.

Запудрити очі кому. У багатьох н. п.

Запхати очі. Антрац, Луган, Чорн.

Знаходити пусті (вільні) вуха у кого. У багатьох н. п.

їздити (проїхати) по вухах кому. - Васька любить дівчатам їздити по

вухах, а ті всьому вірять (Рубіж). У багатьох н. п.

Козлячу ніжку (ножку) крутити. Байр.

Курячі яйця бовтати. Крем, Кррч, НижК.

Липу давати нюхати кому. - Здається, липу мені даєш нюхати. Я все перевірю (Щас). Луган, Микол. * В арго лексема липа означає „фальшивий, підроблений документ" (див. ще нижче фразеологізми з компонентом липа).

Липу справляти. - Я до нього не піду: він правду не скаже, а липу буде справляти (Райг). Михай, Молгв. Липу трусити. Лим, Новпск.

Лопухами обвішувати (обвивати) кого. - Лопухами обвішає його жінка, а він йде задоволений (Новб). У багатьох н. п. Лудити очі кому. - Як вип' є, так і лудить мені очі (Новайд). Байр, Стах. Мозги пудрити кому. - Він же тобі мозги пудрить, невже не розумієш? (Полов). Старб, Шульг.

Нести бредовину з маком. Новайд, Новпск, Сіверс, Чмир.

Обводити навколо носа кого. - І ти водив мене круг пальця усі ці

місяці? Я тобі не прощу (Лисич). У багатьох н. п.

Обувати в калоші кого. Лисич, Луган.

Обувати в лапті кого. - Треба придумати, як обути в лапті сусіда

(Свердл). У багатьох н. п.

Обувати в тапки кого. Новайд, Шульг.

Плести лапті. У багатьох н. п.

Плести смаженого буба. У багатьох н. п. *Буб (діал.) - квасоля.

Понти колотити. - Та хвате тобі понти колотити. Ніби ми тебе не

знаємо! (Виш). У багатьох н. п. *Частіше вживає молодь.

Робити Лапшу Іванівну з когось. - Наш начальник любить робити

Лапшу Іванівну зі своєї жінки (ЛозО). Антрац, Нещер, Шульг.

Розводити педалі. - Не розводь педалі, бо мені люди все розказали

(Микол). У багатьох н. п.

Розказувати про білого бичка. - Як йому вдається завжди розказувати про білого бичка, а йому всі вірять? (Новайд). Виш, Старб. Розказувати про чорта. Старб, Шульг.

Свистіти соловейком. - І знаю, що це неправда, а так гарно свистить соловейком (Ден). НижН. Солов'я заливати. Луган, Новкр.

Співати солов'я кому. - Ти мені не співай солов'я. Іди краще працюй (Райг). Луган.

Травити байки. - Петрович як травить байки, так і зупинитись не

може (Полов). Старб.

Травити тюльку. У багатьох н. п.

У кашу гвіздки забивати. - Як почне у кашу гвіздки забивати! Правди й

не допросишся (Старб). Теп.

Уступити в голову кому. Лиз, Лот, Руд, Тор.

Пліткувати, обмовити Грязюкою обливати кого. - Та хвате мене грязюкою обливати. Сам не кращий (Старб). Полов, Шульг.

Затоптати в грязюку кого. - Та то він сам сина затоптав в грязюку (Білов). Виш, Чмир.

Збирати сміття. - Шо за дурна звичка збирати сміття про рідних (Новайд). Калм, Лим, Новол.

Копатися в брудній білизні. - І не надоїло вам копатися в брудній білизні? Краще йдіть на грядки (Світ). Лим, Старб.

Наклепи наводити. - Наша сусідка любить наклепи наводити (Підг). Хв.

Обливати багнюкою кого. - Чого ти мене багнюкою обливаєш? (Чмир). Байд, Ден, Щас.

Павутиння прясти. Райг, Ров, Щот.

Полоскати зуби. - Шо за баби: тільки й вміють зуби полоскати (Заїк). Байд, Новайд.

Язиком (язиками) чесати. - Хвате вам язиками чесати, ідіть поможіть матері (Лим). Алч, Луган, Ров, Свердл.

Побити / бити, ударити Бебелів надавати кому. - Бебелів надавали - і тікати. А він ледве коні не двинув (Новпск). У багатьох н. п. Боки нам'яти кому. У багатьох н. п.

Дати дрозда кому. - Наш сусід якось дав дрозда хлопцям, щоб не крали груші (Старб). Лим, Шульг.

В потилицю заглядати кому. - Дивись, щоб батько в потилицю не заглянув. Буде тобі! (Сіверс). У багатьох н. п.

Виписати (дати, надавати) мемелів (мемелю) кому. - Зараз я тобі випишу мемелів, якщо не замовкнеш (ЧервП). У багатьох н. п. Пор. у „Словарі" Б. Грінченка: схватив мемеля „його побито" - без пояснення слова мемель (т. 2, с. 46).

Відміряти зі стелі до підлоги кого. У багатьох н. п.

Всипати по заднє число кому. - Боюся, всиплють мені батьки по заднє число (Хв). Бул, Марк, Шульг.

Вставити роги (рога) кому. - Тихіше будь, а то тобі швидко вставлять

рога (Старб). У багатьох н. п.

Вуха намилити кому. У багатьох н. п.

Давати по морді кому. У багатьох н. п.

Давати ремінних капель кому. - Або роби, що кажу, або батько дасть ремінних капель (ЛозО). Лиз, Луган, Чмир. Дати в бубон (у бубен) кому. У багатьох н. п.

Дати в нюшку кому. - Не ходи далеко, а то дадуть в нюшку (Старб). У багатьох н. п. * Нюх, нюшка - каламбурне утворення від дієслова нюхати, власне, „дати в ніс".

Дати в роговий відсік кому. - Петровичу так дали в роговий відсік, що в больниці лежить (Старб). Іван, Кррч, Нещер. Дати в сливу кому. Арап, Луган, Малорл. Дати (причепити) лички кому. У багатьох н. п.

Дати ляпанців кому. - Оксанка дала таких ляпанців хлопцю, що той аж звалився (Микол). У багатьох н. п.

Дати пам'ятних кому. - Да, дали мені пам'ятних вчора, і сьогодні все болить (Райг). Лисич, Луган, Стах, Чмир. *Пам 'ятні - „щоб пам'ятати". Дати по голові кому. Лим, Старб. Дати по кабачку кому. Кр, Ол.

Дати по місцю, де крила зростаються кому. - Зараз наздоганю - і дам тобі по місцю, де крила зростаються (Заїк). У багатьох н. п. *Місце, де крила зростаються - вторинне евфемістичне найменування до прямого

„сідниці".

Дати по місцю, де руки зростаються кому. Новб, Рубіж. Дати (надавати) по сосці кому. У багатьох н. п.

Дати редиски кому. - Вчи сиди, а то дам редиски (ЛозО). Литв, Перв. Дати рогача кому. - Що за крик за двором? Піду дам рогача (Світ). Сват.

Дати рубля кому. Гов. *Рубель - вузька дерев'яна дошка з ручкою і поперечними зарубками для качання білизни.

Дати сала (в сало) кому. - Ще одне слово - і дам в сало (Перев). У багатьох н. п.

Дати тирси (тирсів) кому. У багатьох н. п.

Дать лупки кому. - Знайду того стукача, обов' язково дам лупки (Старб). НижД. *Частіше так говорять щодо маленької дитини. Дві шкури отягти кому. - Чую, дві шкури отягнуть мені за це діло (Білов). Вуглег, Новпск, Старб.

Духопельців дати кому. - Васильович духопельців дав синові, а той відвіз його до Сватова (Старб). Вар. *У Сватовому знаходиться психіатрична лікарня.

Зробити профілактику кому. - От я зараз зроблю тобі профілактику

(Байд). У багатьох н. п.

Кишки повивертати кому. Арап, Дан.

Кунделів навішати кому. - Не треба було чіплятись до п' яних, от

кунделів і навішали (Піщ). У багатьох н. п.

Кундів навішати (відвалити) кому. У багатьох н. п.

Лисканців надавати кому. - Мати надавали таких лисанів Олегу, що той довго буде пам' ятати (Заїк).  У багатьох н. п.  *Лисканці ­віддієслівне утворення від лискати, тобто „бити по обличчю долонею". Лозики роздавати кому. Підг, Старб. Люльки дати кому. Калин, Кр.

Міряти (наміряти) лозиною що. - Треба тобі наміряти лозиною одне місце (Луб). Калм, Рубіж.

Морду намилити кому. - Ох і морду тобі намилили (Нещер). У багатьох н. п.

Навішати товкачиків кому. КрЛ. Надавати книшів кому. Петров.

Надавати по тикві кому. - Закрий рота, а то надаю по тикві (Старб). Новайд.

Надавати по чалдону кому. - Михайлу так надавали по чалдону, шо встати не може (Ку). Трьохізб.

Надавати по шиї кому. - Дивись, надають по шиї, якшо будеш багато говорити (Старб). Євсуг, Макар. Надавати стусанів кому. Новспк, Полов. Намилити носа кому. Дмитр, Лисо, Полов. Намилить холку кому. НижД, Шпот.

Намилити шию кому. - Намилить мені батько шию, якщо про все дізнається (Гор). Луган.

Начистити фізіономію кому. - Гарно тобі начистили фізіономію на іменинах! (Молгв). У багатьох н. п. По гарбузу надавати кому. Білк, Олек.

По шапці надавати кому. - Не йди до них, а то по шапці надають (Новпск). Старб.

Почесати роги кому. Вал, НижД.

Почесати нижче спини кого. - Батьки любили почесати мене нижче спини за мої бешкетування (Стах). Вес. *Нижче спини - вторинне евфемістичне найменування до прямого „сідниці". Пощитати ребра кому. У багатьох н. п.

Ремінцем погладити кого. - Якщо не відпросимось, знову тітка ремінцем погладить (Осин). У багатьох н. п.

Стовбуханців дати кому. - Федьку ніколи не щастить: то стовбуханців дадуть, то гроші відберуть (Стах). Кррч. Тріпака задати кому. Піщ.

У нюх дати кому. - Вчора сусіду хлопці у нюх дали. Догрався! (Чмир). У багатьох н. п. * Нюх - від нюхати, власне, „дати в ніс". Чесати (почесати) кулаки. Луган, Новн.

Украсти / красти Брати, що (шо) скраю лежить. У багатьох н. п.

Брати, що (шо) до тебе (тобі) посміхається. - Терпіти не можу, коли беруть, шо до тебе посміхається (Лим). У багатьох н. п. Брати, що (шо) погано лежить. - З нашого двору взяли все, що погано лежало (Рубіж). У багатьох н. п.

В (у) чужі кармани лазити. - А це правда, що він у чужі карманилазить? (Бахм). КрЛ, Світ.

Взяти без віддачі. - Мій мобільник вчора взяли без віддачі (Старб).

Арап, Ден, Лот, Первом.

Взяти в борг у кого. Лисич, Луган.

Взяти, щоб (шоб) ніхто не бачив. - Нічого він не купував, взяв, щоб ніхто не бачив (Євсуг). ВесТ, Підг, Полов, Щас.

Гребти під себе. - Наш начальник все життя гребе під себе (Гонч).

Лисич, Старб, Шульг.

Здоїти (зарізати) цуцика. Ган, Новспк.

Зробити ноги кому. - Іванич, ти взяв балон чи хтось зробив йому ноги? (Полов). У багатьох н. п.

Купити безплатно. - Звідки такі рожі? - Купив. - Безплатно? (Новпск). У багатьох н. п.

Мати нечисту руку. - Говорять, він має нечисту руку. Давно тюрма за ним плаче (Старб). Виш, Заїк, Молгв.

Ноги виросли у чогось. - Прибери лопату, а то у неї ноги виростуть

(Виш). У багатьох н. п.

Ноги пристроїти чому. Зор, Іван, Стах.

Ноги пришити чому. - Як ті гади встигають ноги пришити кошельку? Тільки ж відвернулась (Стах). Брян, Олександр.

Під подол покласти. - Як це пропала газета? Невже на роботі хтось

під подол поклав? (Старб). Виш, Світ.

Підхвачувати чуже. Заїк, Старб.

Піти на промисли (промисел). Оле, Солон.

Позичити назавжди. - Невже позичили назавжди м' яч? Нічого не можна залишити! (Старб). Вес, Ден. Поцупити, що близько лежить. Полов, Шульг.

Приробити ноги чому. - Моїй сумці на базарі знову приробили ноги (Старб). У багатьох н. п. Причепити ноги чому. Ган, Новпск.

Руки гріти (погріти). - Мій сусід, як стемніє, ходить руки гріти (Старб). Луган.

Руки пожарити. Вуглег, НижД, Сват.

Само побігло кудись. - За цю неділю у нас з двору стільки всього само побігло кудись! (ЛозО). Ден, Ман.

Чужих курей щитати. - Ходить новий сусід ночами, чужих курей щитає, ми тепер все закриваємо (Донц). Лисич, Новайд, Старб.

Отже, тенденція до евфемізації пороків і вчинків людини зумовлює утворення потужного ряду замінників (подано 143 фразеологізми), серед яких більшу частину складають образні вислови семантичного ряду „обманювати", „побити/бити, ударити". Серед власне евфемістичних трапляються й жаргонні фразеологізми, у яких евфемістична функція послаблена через їхню згрубілість.

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

І В Мілєва - Мовне табу на слобожанщині

І В Мілєва - Евфемістичні фразеологізми на позначення вчинків людини

І В Мілєва - Ономастичний компонент у формуванні дисфемістичного значення фразеологізму

І В Мілєва - Проект евфемістичного фразеологічного словника