О В Шкарупа - Еколого економічна оцінка стану регіону в контексті екологічно сталого розвитку - страница 1

Страницы:
1  2  3 

Сумський державний університет

ШКАРУПА ОЛЕНА ВАСИЛІВНА

УДК 332.142.6:502.131.1(043.3)

ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА СТАНУ РЕГІОНУ В КОНТЕКСТІ ЕКОЛОГІЧНО СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Спеціальність 08.00.06 - економіка природокористування та охорони навколишнього середовища

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Суми - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Сумському державному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - кандидат економічних наук, доцент

Карінцева Олександра Іванівна, Сумський державний університет, доцент кафедри економіки.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Хлобистов Євген Володимирович, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, завідувач відділу сталого розвитку та екологічної безпеки;

кандидат економічних наук, доцент Лук 'янихіна     Олена Анатоліївна, Сумський   державний університет, доцент кафедри управління.

Захист відбудеться "30" травня 2008 р. о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 55.051.01 у Сумському державному університеті за адресою: 40007, м. Суми, вул. Римського-Корсакова, 2, ауд. М-209.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Сумського державного університету за адресою: 40007, м. Суми, вул. Римського-Корсакова, 2.

Автореферат розісланий "_"_2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

В.В. Сабадаш

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Усвідомлення світовою спільнотою необхідності рішучих дій в напряму покращання стану навколишнього середовища та перегляду основних підходів до процесу використання природних ресурсів відображено в матеріалах міжнародних конференцій, що відбулися у Страсбурзі (1990), Ріо-де-Жанейро (1992), Гельсінкі (1993), Йоганнесбурзі (2002) та ін. Вони визначили та активізували зміни пріоритетів економічного зростання для створення передумов сталого розвитку. На сучасному етапі економічних відносин в Україні також є значні протиріччя між розвитком економіки та станом довкілля, що спонукає до пошуку стратегічних змін в питаннях управління соціально-економічним розвитком країни з урахуванням екологічного фактору. Недосконалість на загальнодержавному та регіональному рівнях стратегії, механізмів та інструментів, спрямованих на досягнення збалансованості екологічних та соціально-економічних систем, гальмує процеси переходу до сталого розвитку.

Незважаючи на визнання принципів сталого розвитку, в Україні до цього часу законодавчо не затверджено концепцію та перелік критеріїв і індикаторів для оцінки еколого-економічних та соціальних систем з метою оптимізації процесів сталого розвитку. Це обумовлює необхідність розроблення інструментарію щодо оцінки екологічно безпечного, сталого розвитку держави та її регіонів, формування управлінських рішень, необхідних для реалізації його принципів.

Дослідженню проблем у сфері охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та досягнення цілей сталого розвитку присвячено багато наукових праць, зокрема, О.Ф. Балацького, Л.Г. Мельника, Б.М. Данилишина, І.К. Бистрякова, Є.В. Хлобистова, Б. В. Буркинського, О.О. Веклич, З.В. Герасимчук, Л.С. Гринів, Л.Г. Руденка, С.К. Харічкова, Н.В. Караєвої та інших. Однак низка питань, пов'язаних із реалізацією концепції сталого розвитку, проведенням діагностики екологічних та соціально-економічних систем, вибором методів та інструментів реалізації концепції сталого розвитку регіону, залишаються недостатньо вирішеними.

Необхідність успішного розв'язання теоретичних та практичних питань розроблення інструментарію для оцінки та прогнозування сталого розвитку регіону, акцентування на екологічній складовій цього процесу з метою формування ефективних господарських та управлінських рішень, необхідних для реалізації концепції сталого розвитку, обумовили актуальність теми дослідження і структурну побудову дисертаційної роботи, її наукове та практичне значення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Обраний напрямок дисертаційного дослідження є складовою частиною науково-дослідних робіт Сумського державного університету, зокрема тем, щофінансуються з державного бюджету «Фундаментальні основи формування механізмів забезпечення розвитку соціально-економічних систем» (№ д/р 106U001939), «Формування механізмів переходу господарських суб'єктів України до економічного розвитку на базі ресурсозберігаючих технологій» (№ д/р 0106U010964) та договору № 4 на виконання природоохоронних заходів, що фінансуються з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища від 18.01.2006 р. «Моніторинг соціально-економічного стану Сумської області як передумова сталого розвитку регіону».

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розроблення теоретичних та науково-методичних підходів до комплексної оцінки стану регіону в контексті сталого розвитку за допомогою сформованої системи екологічних і соціально-економічних показників. Реалізація мети обумовила необхідність вирішення таких завдань:

- аналіз еволюційних аспектів концепції сталого розвитку та визначення змісту поняття «екологічно сталий розвиток регіону»;

- узагальнення існуючих методологічних підходів до вибору й обґрунтування індикаторів, які характеризують екологічно сталий розвиток регіону;

- удосконалення системи комплексного моніторингу регіону, що пов'язує екологічну, соціальну та економічну підсистеми;

- обґрунтування методичного підходу до формування системи екологічних і соціально-економічних показників сталого розвитку;

- обґрунтування критеріїв оцінки стану регіону та визначення факторів, які впливають на нього;

- систематизація напрямків екологічної стандартизації як інструменту забезпечення сталого розвитку регіону;

- діагностика стану еколого-економічної та соціальної підсистем регіону на основі інтегрального індексу;

- аналіз можливості використання економіко-математичного АВС-моделювання для оцінки та прогнозування стану регіону;

- визначення змісту еколого-економічної складової екологічного паспорта як одного з інструментів управління регіоном.

Об'єктом дослідження є процеси, спрямовані на забезпечення екологічно сталого розвитку регіону.

Предметом дослідження є теоретичні і методичні основи формування еколого-економічної оцінки стану регіону.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є методи наукового пізнання, зокрема, діалектичний метод, фундаментальні положення загальної економічної теорії, дослідження в галузі економіки природокористування та охорони навколишнього середовища.

У процесі роботи застосовувалися такі методи економічних досліджень:

- порівняльний та групувань - у процесі оцінки екологічного та соціально-економічного розвитку окремих регіонів;

- системно-структурний, аналізу та синтезу - при дослідженні сутності та змісту поняття "екологічно сталий розвиток регіону" з урахуванням фундаментальних принципів розвитку систем;

- статистичний та економіко-математичний аналіз - при розробленні системи показників і оцінки рівня екологічно сталого розвитку регіону.

Інформаційну базу дослідження склали законодавчі та нормативні акти Верховної Ради і Уряду України, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства охорони навколишнього середовища України, Центру медичної статистики, вітчизняні та періодичні видання, аналітичні розрахунки автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розвитку теоретичних і методичних положень, що визначають процес еколого-економічної оцінки стану регіону. Найбільш суттєві результати дослідження, які містять наукову новизну, є такі:

удосконалено:

- науково-методичні підходи до еколого-економічної оцінки стану регіону, яка на відміну від існуючих ґрунтується на комплексній системі екологічних, економічних та соціальних показників і дозволяє визначити тенденції його розвитку;

- наукові підходи до формування структурно-функціонального змісту та напрямків стандартизації екологічних, економічних та соціальних об'єктів та процесів у контексті сталого розвитку регіону;

- методичні підходи до формування інформаційно-аналітичної системи управління станом регіону, що порівняно з наявними включає комплексний моніторинг екологічних і соціально-економічних процесів;

отримали подальший розвиток:

- підходи до прогнозування процесів розвитку регіону, що на відміну від існуючих дають змогу прогнозувати стан регіону з урахуванням запропонованого комплексу факторів зовнішнього середовища;

- інструменти управління регіональним розвитком на основі удосконаленого екологічного паспорта, який порівняно з іншими включає еколого-економічну оцінку стану регіону.

Практичне значення результатів дослідження. Викладені в роботі наукові результати дають можливість удосконалити процес діагностики регіону і сприяють формуванню дієвих інструментів досягнення сталого розвитку. Практична значущість підтверджується довідкою про використання результатів дисертаційного дослідження, наданою Сумською обласною державною адміністрацією № 01-42/3616 від 5.12.2007 р. Теоретико-методичні положення формування системи показників сталого розвитку та удосконалення системиеколого-економічних стандартів впроваджені в навчальний процес Сумського державного університету (акт про впровадження результатів дисертаційного дослідження від 5.12.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, наведені в дисертаційній роботі, отримані автором особисто. Особистий внесок автора у публікаціях у співавторстві (№№ 3,4,5,6,7,8,9,11 за списком робіт, який подано в авторефераті) полягає у такому:

- у роботі 3 автором обґрунтовано використання показників сталого розвитку як інструменту управління екологічно орієнтованим розвитком регіону;

- у роботі 4 автором сформовано напрямки та розкрито зміст еколого-економічної стандартизації в контексті сталого розвитку з урахуванням фактору часу та реакції систем на дію стандартів;

- у роботі 5 автором запропоновано методичні підходи до класифікації еколого-економічних показників сталого розвитку;

- у роботі 6 автором розглянуто та проаналізовано проблеми формування системи індикаторів сталого розвитку в контексті оцінки розвитку країни;

- у роботі 7 автором обґрунтовано використання еколого-економічних показників у формуванні системи індикаторів сталого розвитку;

- у роботі 8 автором розглянуто шляхи удосконалення принципів формування еколого-економічних індикаторів сталого розвитку;

- у роботі 9 автором запропоновано механізм реалізації системи екологічних та соціально-економічних показників на регіональному рівні;

- у роботі 11 автором обґрунтовано проведення комплексного моніторингу як складової регіонального екологічно орієнтованого управління.

З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї і положення, що є результатом особистої роботи автора.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та практичні результати дисертаційного дослідження оприлюднені на таких науково-практичних конференціях: Науково-технічній конференції викладачів, співробітників, аспірантів і студентів факультету економіки та менеджменту «Економічні проблеми сталого розвитку» (м. Суми, 2004, 2005, 2007 рр.); III Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми

природокористування, сталого розвитку та техногенної безпеки регіонів» (м. Дніпропетровськ, 2005 р.); II Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених «Економічний і соціальний розвиток України XXI столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації» (м. Тернопіль, 2005 р.); II Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми соціально-економічного розвитку регіонів» (м. Сімферополь, 2006 р.); Всеукраїнській науковій конференції «Господарський механізм екологічно збалансованого розвитку» (м. Суми, 2007 р.).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 15 друкованих праць (7 із них належать особисто автору), у тому числі 5 статей у наукових фахових виданнях, 4 розділи колективних монографій. Загальний обсяг публікацій становить 6,0 друк. арк., з яких особисто автору належить 5,9 друк. арк.

Структура і зміст роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел з 190 найменувань і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 215 сторінок, у тому числі обсяг основного тексту 185 сторінок. Дисертація містить 30 таблиць на 30 сторінках, 36 рисунків на 35 сторінках, список використаних джерел на 18 сторінках, 9 додатків на 12 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначені його мета і задачі, об'єкт і предмет дослідження, розкриті наукова новизна і практичне значення отриманих результатів.

Перший розділ "Теоретичні основи еколого-економічної оцінки екологічно сталого розвитку регіону" присвячений дослідженню сутності екологічно сталого розвитку та аналізу соціально-економічних аспектів його забезпечення. Проаналізовано передумови сталого розвитку України та еколого-економічні особливості його забезпечення. Аналіз сучасних екологічних, економічних та соціальних проблем дозволив зробити висновок про недосконалість діючої системи оцінки розвитку регіонів України та необхідність урахування екологічного фактору в процесах прийняття управлінських рішень.

Основними напрямами сучасної системи оцінки розвитку екологічних та соціально-економічних систем є: стратегічна оцінка навколишнього середовища (спрямована на виявлення наслідків і впливу на навколишнє середовище державних планів і рішень у різних сферах соціально-економічної діяльності), оцінка впливу на навколишнє середовище (виконується на стадії прийняття проектних рішень, планів, програм), еколого-економічний аналіз і облік на основі системи національних рахунків та оцінка розвитку країни за допомогою окремих індикаторів сталого розвитку, що використовуються у світовій практиці («індекс людського розвитку», «екологічний слід», «індекс сталого розвитку»). Так, за «індексом сталого розвитку» Україна займає 88-ме місце у світі. Однак проведені дослідження свідчать, що для України важливим є не стільки визначення певного місця у світі, скільки поточний стан розвитку, динаміка і прогнозування змін, які відбуваються за певний період часу. Зазначені методики не дозволяють простежити основні негативні процеси і тенденції в країні, вчасно врахувати реакцію кожної з її підсистем на вплив різних факторів, а також прийняти відповідні екологічно обґрунтовані управлінські рішення у відповідності до принципів сталого розвитку.

Аналіз наукових дефініцій дозволив систематизувати різні підходи до визначення сутності та еволюції поняття сталого розвитку. З метою конкретизації об'єктів дослідження було сформоване авторське визначення поняття «екологічно сталого розвитку регіону» як динамічний, гомеостатичний процес, спрямований на збереження та відтворення екологічних та соціально-економічних систем регіону з метою забезпечення сталого розвитку держави. Підкреслюється, що концепція сталого розвитку, прийнята на міжнародному рівні, може бути реалізована тільки завдяки екологічно збалансованому розвитку кожного з регіонів країни, які мають властиві тільки їм природні, історичні та соціально-економічні умови. Таким чином, необхідно створювати принципово нову систему оцінки стану регіону з метою оптимізації процесів екологічно сталого розвитку. Це передбачає розроблення методів і засобів діагностики стану регіону та створення системи оціночних показників (індикаторів) для різних рівнів оцінки. Аналіз сучасних підходів до формування систем індикаторів, що характеризують досягнення країни в напрямку сталого розвитку, свідчить про недостатню методичну розробленість цього питання. Аналіз існуючих систем індикаторів сталого розвитку, що застосовуються в різних країнах, дозволив зробити такі висновки:

- багатоаспектність феномену розвитку обумовлює наявність різних методичних підходів до розроблення індикаторів, а відсутність їх еталонних значень ускладнює інтерпретацію результатів розвитку регіону;

- регіональні розбіжності основних екологічних та соціально-економічних показників є суттєвою перешкодою для розроблення єдиних індикаторів сталого розвитку держави;

- формування та використання індикаторів сталого розвитку пов'язане з певними труднощами та обмеженнями: суб'єктивна якість окремих даних, загальний дефіцит інформації в різних сферах життєдіяльності суспільства, а також час, необхідний для опрацювання великих обсягів інформації.

Показники екологічно сталого розвитку регіону повинні враховувати та відображати взаємозв'язок соціальних, економічних і екологічних параметрів, напрямки їх змін з метою ідентифікації його поточного і майбутнього станів. З цією метою в дисертації запропоновані принципи еколого-економічної оцінки стану регіону, які ґрунтуються на використанні комплексних показників, що характеризують стан навколишнього середовища та природо-ресурсної системи, умови господарської діяльності, умови формування особистості, стан техносфери, результати праці, сферу споживання, систему управління та ін.

У другому розділі роботи "Науково-методичні підходи до еколого-економічної оцінки стану регіону" розроблено методичний підхід до формування системи екологічних, соціальних та економічних індикаторів і оцінки на їх основі відповідності стану регіону задекларованим принципам сталого розвитку. При цьому запропоновано наступне розуміння еколого­економічної оцінки стану регіону - це характеристика тенденцій розвитку регіону на основі комплексного аналізу його екологічних, економічних, соціальних, демографічних та організаційно-технічних показників з метою регулювання і прогнозування процесів, необхідних для досягнення цілей сталого розвитку.

Оцінка стану регіону передбачає наявність інформаційно-аналітичної бази, яку пропонується формувати на основі існуючої системи моніторингу, що забезпечить повну, достовірну та своєчасну інформацію про стан його екологічної, соціальної та економічної підсистем. В Україні проводяться два види моніторингових досліджень: екологічний та соціально-економічний. При цьому спільний аналіз даних, отриманих у результаті цих видів моніторингу, практично відсутній. Саме оперативна оцінка змін, що відбуваються у регіоні, та своєчасна реакція на негативні тенденції таких змін можуть забезпечити оптимальний процес прийняття відповідних управлінських рішень. У зв'язку з цим необхідним є формування комплексної системи моніторингу, яка відрізняється від існуючої цільовим характером спостереження з урахуванням екологічної, соціальної та економічної інформації і розрахунком інтегральних індикаторів розвитку.

База фактичних екологічних, соціальних та економічних даних

Визначення цілей екополітики та постановка завдань

Визначення повноважень суб'єктів еколого-економічної оцінки

Вибір методів еколого-економічної оцінки

Конкретизація вимог до процедури оцінки

Розроблення необхідних індикаторів

Урахування напрямків та вимог еколого-економічної стандартизації

Розроблення програми комплексного моніторингу

Збір та систематизація даних моніторингу

Узагальнення інформації* та аналіз результатів

Рис. 1. Схема комплексного моніторингового дослідження стану регіону

Для характеристики стану розвитку регіону у дисертаційній роботі досліджено ряд факторів, а саме: фактор економічного розвитку, технологічний фактор, інституціональний, управлінський. Кожен регіон має специфічне поєднання та вплив цих факторів, тому їх моніторинг та аналіз дають змогу використовувати отриману інформацію для достовірної еколого-економічної оцінки стану регіону.

Управління станом регіону як відкритою динамічною системою, вимагає постійного контролю за дотриманням основних параметрів його розвитку в межах певних інтервалів. У контексті сталого розвитку ці параметри можна вважати еколого-економічними стандартами, тобто еталонами, які не можна порушувати, а тому їх необхідно постійно контролювати. Під поняттям "еколого-економічні стандарти" автор розуміє комплекс взаємозалежних регламентованих характеристик стану природних та соціально-економічних систем, які забезпечують збереження здоров'я людини, підтримку екологічних функцій природи та соціальний розвиток суспільства відповідно до принципів сталого розвитку. Контроль стандартів може бути реалізований таким чином: встановленням тимчасових нормативів для всіх типів систем; встановленням періоду дії стандартів, які повинні обов'язково переглядатися; вдосконаленням стандартів зі зміною умов та обставин. Тому на основі аналізу існуючих наукових досліджень було розроблено класифікацію напрямків стандартизації екологічних, економічних та соціальних процесів та явищ, яка враховує реакцію систем на дію стандартів.

Сьогодні у світі розроблено близько трьох тисяч показників та індикаторів сталого розвитку, що ускладнює процес їх узагальнення та аналізу і затрудняє та уповільнює процес оцінки регіонального розвитку. З урахуванням цього в роботі сформовано таку систему показників, яка комплексно відображає основні процеси в регіоні, ґрунтується на існуючій системі статистичної інформації і дозволяє визначити інтегральний показник екологічно сталого розвитку регіону.

Перелік індикаторів, необхідних для визначення інтегрального показника, не може бути постійним і повинен корегуватися при зміні тенденцій або факторів розвитку. На підставі існуючих наукових досліджень та наявних статистичних даних у роботі запропонована трирівнева система індикаторів. Перший рівень складається з 50 основних репрезентативних показників, що характеризують розвиток регіону. Другий - з трьох інтегральних індикаторів стану підсистем регіону, які комплексно відображають їх зміни. Третій, сформований з індикаторів другого рівня, являє собою зведений показник - індекс екологічно сталого розвитку регіону (I), що узагальнює розвиток регіону в цілому. Принцип комплексної еколого-економічної та соціальної оцінки, що характеризує рівень екологічно сталого розвитку регіону, наведено на рис. 2.

Розрахунки здійснювалися шляхом процедури стандартизації первинних показників першого рівня від -1  до  1  з формуванням середніх величиніндикаторів екологічної, соціальної та економічної підсистем та їх узагальнюючого значення - індексу екологічно сталого розвитку регіону (І).

я

Рн

Показники

Використання свіжої води Видобуток нафти та газу Використання лісових ресурсів Відпрацювання та рекультивація земель Викиди шкідливих речовин Скиди забруднених вод Утилізація та знешкодження відходів Відновлення лісів та ін.

Валовий регіональний продукт Індекс споживчих цін Виробіток промислової продукції Інвестиції в основний капітал Доходи та витрати населення Витрати на охорону природи Витрати на капітальний ремонт основних засобів природоохоронного призначення Обсяги імпорту та експорту товарів Заробітна плата населення та ін.

Народжуваність та смертність населення Захворюваність населення Дитяча захворюваність на туберкульоз, кишкові розлади та рак Кількість правопорушень Кількість людей з вищою освітою Очікувана тривалість життя Забезпеченість населення житлом та сучасними побутовими умовами Безробіття та ін.

Індикатор стану екологічної підсистеми

Індикатор екологічного навантаження

Природоохоронний індикатор Природоресурсний індикатор

Індикатор стану економічної підсистеми

Індикатор економічного розвитку Індикатор економіки природокористування

Індикатор стану соціальної підсистеми

Індикатор індивідуального розвитку Індикатор життєзабезпечення людини

Індикатор соціально-економічно розвитку

0>

Я

Рис. 2. Зміст комплексної еколого-економічної оцінки стану регіону

я я

о>

ч

о> u Я

я

з

о.

р о я

я

-

н и Я и

Визначення максимального (A Imax) і мінімального (A Imin) значень зміни показника передбачено за певний період часу, а також в поточному (A It) і в минулому роках (A It-1). Досягнення умов, за яких тенденція зміни системи не переходить із одного стану в інший, дозволило сформулювати критерії відповідності зміни індексу до тенденції за певний проміжок часу та сформувати наступну шкалу (табл. 1):

Таблиця 1

Визначення тенденцій зміни стану системи_

Тенденція

Критерії*

позитивна

A It-1 < A It = A Imax

переважно позитивна

A It-1 < A It =A Imax

нестабільна

A It-1< A It < A Imax

переважно негативна

A Imin<  A It < A It-1

негативна

A Imin =  A It < A It-1

Застосування запропонованої методики еколого-економічної діагностики стану регіону дозволяє доповнити та удосконалити процедуру розрахункуіндексів сталого розвитку в Україні з урахуванням напряму розвитку і його зміни у динаміці.

У третьому розділі "Практична реалізація комплексної оцінки стану регіону для забезпечення сталого розвитку" проведено розрахунки індексу екологічно сталого розвитку за запропонованою методикою для Сумської, Київської, Донецької, Тернопільської та Одеської областей і в цілому по Україні. Зазначені області були обрані емпірично за їх належністю до різних економічних районів України. Аналіз характеру розвитку регіону дозволяє проводити його діагностику в динаміці та приймати відповідні управлінські рішення. Практичне застосування запропонованої методики проведення еколого-економічної оцінки стану регіону може бути використане для роботи різних органів державного і регіонального управління, засобів масової інформації та громадськості.

Страницы:
1  2  3 


Похожие статьи

О В Шкарупа - Еколого економічна оцінка стану регіону в контексті екологічно сталого розвитку