Т А Говорушко, Л Синельник - Роль власного капіталу у забезпеченні фінансової стійкості страхової компанії - страница 1

Страницы:
1 

Агросвіт. - 2013.- № 7. - С. 68-72.

 

 

Говорушко Т.А., професор кафедри фінансів

Синельник Л. , бакалавр Національний університет харчових технологій

 

РОЛЬ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ

 

Досліджено сутність поняття «фінансова стійкість страховика». Розглянуто основні джерела формування капіталу страхової компанії і встановлено його важливу роль у забезпеченні фінансової стійкості страховика.

Ключові слова: фінансова стійкість страхової компанії, капітал страхової компанії, джерела формування капіталу страховика, власний капітал, статутний капітал, вільні резерви, нерозподілений прибуток.

 

Говорушко Т.А., профессор кафедры финансов

Синельник Л., бакалавр Национальный университет пищевых технологий

 

РОЛЬ СОБСТВЕННОГО КАПИТАЛА В ОБЕСПЕЧЕНИИ ФИНАНСОВОЙ УСТОЙЧИВОСТИ СТРАХОВОЙ КОМПАНИИ

Аннотация. Исследована сущность понятия «финансовая устойчивость страховой компании». Рассмотрены основные источники формирования капитала страховой компании и установлено его важную роль в обеспечении финансовой устойчивости страховщика.

Ключевые слова: финансовая устойчивость страховой компании, капитал страховой компании, источники формирования капитала страховщика, собственный капитал, уставной капитал, свободные резервы, нераспределённая прибыль.

 

EQITYBASIS ROLE IN PROMOTING FINANCIAL STABILITY OF INSURANCE COMPANY

Govorushko T, professor, Department of Finance

Sinelnik L., bachelor National University of Food Technologies

 

Abstract. The essence of the concept of "financial stability of the insurance company." The main sources of the capital of the insurance company and established its important role in ensuring the financial stability of the insurer.

Key words: the financial stability of the insurance company, capital-forming base, the capital of the insurance company, sources of capital formation of the insurer, equity capital, share capital, free reserves and retained earnings.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На сьогодні розвиток страхового ринку потребує нових підходів до функціонування страхових компаній, підвищення їх фінансової стійкості, покращення якості страхових послуг. Фінансову стійкість у сфері страхування досліджували у своїх працях О.А. Гаманкова, Н.В. Ткаченко, Чиж Л.М., Шулєшова І.В. та інші відомі вчені. Попри значний внесок у вивчення фінансової стійкості страхових компаній потребує подальшого дослідження вплив на неї джерел формування капіталу страхової компанії. Актуальність питання підкреслюється ще й тим, що страховий ринок перебуває напередодні грандіозних змін у законодавстві, де буде виставлено жорсткі умови до платоспроможності страховиків. Остання, як відомо, є дуже залежною від капіталоутворюючої бази страховика.

Постановка завдання. Метою статті є дослідження складових капіталу страхової компанії та виявлення їх значення у забезпеченні фінансової стійкості страховика.

Виклад основного матеріалу. На основі аналізу напрацювань сучасних науковців, можна виокремити три групи поглядів щодо визначення сутності дефініції «фінансова стійкість страховика»:

1. Перша група науковців [3; 6; 7] висвітлює «фінансову стійкість» як фінансовий показник діяльності страхової компанії (платоспроможність, рентабельність, ліквідність).

2. Друга група науковців, до яких належать Н. Ріпницька [8], Н. Добош [9] та інші, визначають фінансову стійкість як певний стан фінансових ресурсів страховика.

3. Третя група науковців - А. Палкін [10], В. Приймак [11], наголошують що, фінансова стійкість страховика - це здатність виконувати прийняті зобов'язання за договорами страхування та перестрахування при впливі несприятливих факторів ізміні економічної кон'юнктури.

У Законі України «Про страхування» зазначається, що виконання обов'язків страховика з виплат за зобов'язаннями має забезпечуватися трьома умовами платоспроможності:

-наявністю сплаченого статутного фонду і гарантійного фонду страховика;

-  створенням страхових резервів, достатніх для майбутніх виплат;

-  перевищенням фактичного запасу платоспроможності над розрахунковим нормативним запасом платоспроможності [14].

У зв'язку з різноманітністю поглядів стосовно поняття «фінансова стійкість страхової компанії» доцільно розглядати фінансову стійкість як головний чинник стабільної діяльності страховика, що має зберігатися незалежно від сили негативного впливу на нього зовнішніх і внутрішніх факторів. Отже, фінансова стійкість страховика - це комплекс дій (фінансового, інвестиційного та організаційного характеру), направлених на створення такого стану фінансових ресурсів страховика при якому страхова компанія є платоспроможною, здатною виконувати всі свої зобов'язання уповному обсязі перед страхувальниками, вчасно реагувати на зміну зовнішніх та внутрішніх факторів функціонування економіки [5].

Під забезпеченням фінансової стійкості мається на увазі комплексний процес підтримки її цільового рівня, що включає виявлення та систематизацію факторів, які впливають на неї, вибір показників і методів її оперативної та перспективної оцінки, постійний моніторинг змін, що відбуваються ззовні і зсередини страхової компанії, підготовку управлінських рішень на основі виявлених відхилень від цільового рівня [2]. Враховуючи специфіку діяльності страхової компанії в контексті забезпечення фінансової стійкості, вважаємо за необхідне виділити такі її складові як стійкість капіталоутворюючої бази та стійкість страхового портфеля.

Розглянемо детальніше саме стійкість капіталоутворюючої бази в межах досліджуваної проблеми. Визначення стійкості капіталоутворюючої бази необхідно розуміти з одного боку як формування та підтримання страховиком капіталу у необхідному кількісному та якісному стані, а з іншого - ефективне управління рухом і трансформацією фінансових ресурсів у конкретні форми капіталу, здатні профінансувати зобов'язання страховика, тобто забезпечити його платоспроможність в будь-який момент часу. Один із головних інструметів, що забезпечує стійкість капіталоутворюючої бази є нарощуваність капіталу. Його суть полягає в постійному поповненні власного капіталу відповідно до власної моделі оцінки потреби у капіталі, а також залученого капіталу, обсяги яких дозволяють страховикові перманентно та в повному обсязі виконувати зобов'язання перед страхувальниками, третіми особами та іншими категоріями контрагентів [2].

При узагальненні сучасних поглядів науковців і кращого розуміння сутності нарощування капіталу капітал страховика визначено як фінансові ресурси, що являють собою сукупність власних, залучених чи запозичених грошових коштів або активів у матеріальній чи нематеріальній формі, що використовуються для забезпечення діяльності страхової компанії й отримання прибутку [4].

З вищезазначеного виходить, що формування капіталу страхової компанії є процесом залучення фінансових ресурсів, управління їх рухом і трансформацією в конкретні форми капіталу, які здатні забезпечити її фінансову стійкість у будь-який момент часу. Специфіка формування складу і структури капіталу страхової компанії зумовлюється такими видами її діяльності:

-  поточна страхова діяльність включає страхові платежі, доходи, витрати і інші потоки грошових коштів, які пов'язані із операціями страхування, співстрахування та перестрахування;

-  інвестиційна діяльність страховика включає рух грошових коштів, пов'язаних із купівлею і продажем цінних паперів, нерухомого майна й інших інвестиційних активів;

- фінансова діяльність охоплює рух грошових коштів, які обслуговують випуск акцій і викуп раніше проданих акцій, одержання позик і погашення заборгованості [13].

Розглянемо джерела формування капіталу страхової компанії (рис. 1). Акцентуємо увагу на власному капіталі та його складових. Власний капітал страхової компанії складається з статутного капіталу, додаткового та резервного капіталу, нерозподіленого прибутку. Розмір власного капіталу страховика створює умови для оптимальної організації тарифної, інвестиційної та перестрахової політики компанії, забезпечуючи фінансову стійкість страховика.

Капітал страхової компанії

Рис. 1. Д

Джерело: [2].

У деяких випадках до власних засобів можна віднести сформовані за рахунок чистого прибутку страховика фонд споживання і фонд нагромадження. Вони вільні від будь-яких зовнішніх зобов'язань, тому в закордонній практиці їх прийнято називати "вільними резервами" чи "резервом платоспроможності" (маржею). Маржа (запас) платоспроможності є механізмом забезпечення гарантії платоспроможності страхової компанії, оскільки саме платоспроможність є основною ознакою фінансової стійкості страховиків.

Статутний капітал страховика є фінансовою основою його діяльності та займає найбільшу частку в структурі власного капіталу. На початковому етапі функціонування страхової компанії статутний капітал є єдиною гарантією забезпечення платоспроможності. Саме тому, порядок формування та дотримання розміру статутного капіталу страховика суворо регулюється законодавством. Через статутний капітал реалізується найважливіші права власників страхової компанії: право на дивіденди і право управління страховою компанією. Гарантійний фонд не виступає відокремленим самостійним фондом і об'єднує ті власні кошти страховика, які не єстатутним капіталом. До гарантійного фонду страхової компанії належить додатковий та резервний капітал, а також сума нерозподіленого прибутку.

Додатковий капітал складається із додатково вкладеного капіталу (актуальний лише для страховиків, які створені у формі акціонерного товариства і являє собою емісійний механізм від розміщення акцій) та іншого додаткового капіталу (сума дооцінки необоротних активів; вартість активів, безкоштовно отриманих страховиком від інших юридичних та фізичних осіб та інші види додаткового капіталу) [1].

Резервний капітал страховика, як і додатковий капітал формується в результаті його статутної діяльності. Методика формування резервного капіталу страхової компанії не має галузевої специфіки, а відповідає загальним принципам організації господарської діяльності підприємств (формується із чистого прибутку, а розмір відрахувань визначається вищим органом управління страховою компанією і не може бути меншим 5% від суми чистого прибутку). Може бути спрямований на покриття невиробничих витрат, збитків страховика по страхових операціях, виплати дивідендів, коли для цього недостатньо прибутку, а також для погашення облігацій та викупу акцій страховика у випадку відсутності інших коштів. Резервний капітал додатково забезпечує фінансову стійкість страхової компанії, зміцнює її матеріальну та фінансову безпеку. В свою чергу, це сприяє підвищенню гарантій виконання страховиком своїх зобов'язань перед страхувальниками, зменшує можливість банкрутства страховика [1].

Нерозподілений прибуток є прибутком, реінвестованим у страхову компанію. Він є джерелом формування власного капіталу й утворюється як залишок прибутку страхової компанії після виконання своїх зобов'язань перед бюджетом, виплати дивідендів, відрахувань до резервного та іншого фондів. Залишок нерозподіленого прибутку залежить від величини дивідендів, що встановлюються загальними зборами акціонерів або іншим органом управління страховою компанією і внесків у вільні резерви страховика. Законодавство визначає їх як частку власних коштів страховика, яка резервується з метою забезпечення його платоспроможності відповідно до прийнятої методики здійснення страхової діяльності. Їх формування має самостійне значення для забезпечення платоспроможності страховика. Рішення про формування цих резервів та порядок їхнього створення приймається страховою компанією самостійно. Водночас наявність вільних резервів дозволяє страховій компанії приймати на своє утримання ризики більшої страхової вартості [1].

Отже, наявність та достатність власного капіталу дозволяє страховикові не лише покривати негативні наслідки підприємницького ризику, але й забезпечувати безперервність його діяльності. Тому, можна стверджувати, що величина власного капіталу страхової компанії має неабияке значення в забезпеченні її фінансової стійкості.

Висновки: Підсумовуючи зазначимо, що фінансова стійкість страхової компанії є обов'язковою умовою, що необхідна для забезпечення ефективного розвитку страховика. Її об'єктивна оцінка, з урахуваннямвпливу на неї джерел формування капіталу, дозволить страховій компанії мінімізувати ризики і забезпечити конкурентне положення на сучасному страховому ринку України. Список літератури:

1.    Гаманкова О. О. Фінанси страхових організацій [навч. посібник] / О.О. Гаманкова. - К. : КНЕУ, 2007. - 328 с.

2.    Ткаченко Н.В. Стійкість фінансових ринків України та механізми її забезпечення / [О.І. Барановський, В.Г. Барановська, Є.О. Бублик та ін.]; за редакцією д. е. н. О.І. Барановського; НАН України; Інститут економіки та прогнозування. - К., 2010. - 492 с.[Електронний ресурс]. - Режим доступу :http://dspace.uabs.edu.ua/bitstream/123456789/6622/1/dyser_Tkachenko.pdf

3.    Ткаченко Н. В., Мороз І. А. Фінансова стійкість страхової компанії і франшиза : зв'язок понять / Н. В. Ткаченко, І. А. Мороз // Фінансовий простір. -2012. - № 3(7) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://fp.cibs.ck.ua/files/1203/12tnvfso.pdf.

4.    Чиж Л.М. Сутність, структура та функції страхового капіталу / Л. М.
Чиж // Економіка. Управління. Інновації. - 2011. - № 1(7) [Електронний
ресурс].
-              Режим     доступу :http://www.nbuv.gov.ua/e-
journals/eui/2012_1/PDF/12%D1%81hlmfsk.pdf.

5.    Шулєшова І. В. Фінансова стійкість страхової компанії та шляхи її забезпечення / І. В. Шулєшова // Вісник Сумського національного аграрного університета. - 2011. - № 2 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/Vsnau/2011_2/74Shuleshova.pdf.

6.    Дадьков В. Н. Анализ финансовой деятель финансовой деятельности предприятия в разрезе страховой организации / В. Н. Дадьков, Ж. Ю. Симоненко // Страховое дело. - 2008. - № 10. - С. 40-57.

7.    Луконин С. В. Формализация и совершенствование методики расчета маржы платежеспособности страховой компании / С. В. Луконин. -Страховое дело. - 2003. - № 5. - С. 28-31.

8.      Рапницкая Н. М. Факторы финансовой устойчивости страховых
компаний в современных условиях / Н.М. Рапницкая // Вестник МГТУ. Том
13. - № 1. - 2010. - С. 68-72.

9.      Добош Н. Оцінка фінансової стійкості страховика / Н. Добош // Формування ринкової економіки в Україні. - 2009. - № 19. - С. 207-212.

10.     Палкин А. В. Функциональная взаимосвязь показателей и факторов финансовой устойчивости страховой организации / А. В. Палкин // Финансы. - 2008. - № 12. - С. 45-48.

 

11.               Приймак В. І. Динамічне управління фінансовими потоками компанії зі страхування життя / В. І. Приймак, О. І. Карчевська // Фінанси

України. - 2008. - № 8. - С. 113-124.

12.           Веселовский М.Я. Страховой сервис : учеб. пособие / М.Я. Веселовский. -М. : Альфа-М: ИНФРА-М, 2007. - 288 с.

Лісовал В.П. Оцінка результатів діяльності страхової компанії // В.П. Лісовал / Проблеми системного підходу в економіці. - Електронненаукове фахове видання НАУ. - №2. - 2009[Електронний ресурс]. - Режим доступу :http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/pspe/2009_2/Lisoval_209.htm.

14. Про страхування. -Закон України від 7 березня 1996 року № 85/96-

ВР.

Страницы:
1 


Похожие статьи

Т А Говорушко, Л Синельник - Роль власного капіталу у забезпеченні фінансової стійкості страхової компанії