Г Бєляєва - Роль еколого-економічних аспектів в управлінні підприємством як системою - страница 1

Страницы:
1 

УДК 688 Ганна

БЄЛЯЄВА

аспірант, асистент кафедри фінансів та банківської справи Донецький національний технічний університет

 

РОЛЬ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИХ АСПЕКТІВ В УПРАВЛІННІ ПІДПРИЄМСТВОМ ЯК СИСТЕМОЮ

 

 

Розглянуто і проаналізовано управління підприємством як системою з точки зору системного підходу. Визначена сутність еколого-економічних аспектів в функціонуванні підприємства.

 

 

Ключові слова

Підприємство, системний підхід, управління, еколого-економічній аспект.

 

 

Вступ. У сформованих сучасних ринкових умовах настала необхідність удосконалення інституту управління підприємством. Багатовіковий досвід людської діяльності призвів до більш широкого використання поняття промислового підприємства, поширюючи його до ведення будь-якого за масштабом господарювання і додавши йому характер сукупності виробничих відносин у системі організації.

Т.А. Акімова, О.Ф. Балацький, Т.П. Галушкіна, В.В. Глухов у своїх роботах досліджували взаємозв'язок економіки і екології, проблеми сталого еколого-економічного розвитку промислового виробництва. Проблеми управління природоохоронною діяльністю на рівні окремих підприємств детально висвітлені в роботах Л.С. Гранича, Т.А. Дьоміної, В.Я. Шевчука , Ю.М. Саталкіна.

Мета й завдання дослідження. Мета роботи полягає в теоретичному обґрунтуванні управління підприємством як системою з визначенням еколого-економічних аспектів, що надасть можливості підвищення ефективності його роботи.

Поставлена в дослідженні мета обумовила вирішення наступних завдань:

-    узагальнити корисний досвід вітчизняної і закордонної практики визначення сутності підприємства як системи взаємопов'язаних факторів;

-     уточнити категоріально-понятійний апарат управління підприємством як системою;

-     дослідити вплив факторів, що впливають на управління підприємством як системою.

Розглядаючи учення економічних шкіл, в процесі розвитку людської діяльності трактування економічних понять управління підприємством удосконалювалося й актуалізувалася. У цей час всі економічні школи, так чи інакше, зв'язують економічний розвиток з екологічними проблемами. Але глибокі теоретичні дослідження в області використання природних ресурсів пов'язані з економікою добробуту й теорією зовнішніх ефектів [1, 2, 3].

Вчені трактують поняття підприємства по-різному, включаючи в це визначення різні аспекти. Проаналізувавши ряд джерел [4, 5], можна зробити висновок, що перша група вчених представляє підприємство як виробничу одиницю у формі господарської організації, що володіє виробничо-технічною, організаційно-адміністративним і економічною єдністю. На відміну від першої групи, деякі автори [6, 7, 8, 9] представляють підприємство як чітко діючу систему з невідривно взаємодіючими компонентами, що виконують певні функції, тобто як складну систему взаємозв'язків. І тільки нечисленна група вчених [3, 10, 11], які внаслідок виниклої необхідності провели взаємозв'язок між економікою й екологією, представляють підприємство у вигляді складної системи, що містить у функціонуванні її елементів екологічну складову, тобто характеризують підприємство як частину природного середовища. Тому, з урахуванням сформованих еколого-економічних умов, у рамках проведеного дослідження, ми схиляємось до думки останньої групи вчених.

Природоресурсна та економічна сфери є рівноправними складовими діяльності підприємства. Однак найчастіше екологічно значимі характеристики розглядають у відриві від економічних показників функціонування підприємства, або зі значнимиобмеженнями й застереженнями. Тому при аналізі діяльності підприємств всі аспекти їхнього функціонування необхідно розглядати в сукупності, у взаємозв'язку. Тільки це дозволить виявити причини економічно значимих проблем, їхні можливі наслідки і варіанти вирішень для підприємства як цілісної системи.

Виклад основного матеріалу. Підприємство є цілісною одиницею лише в тому випадку, коли воно розглядається як система, тобто з погляду сукупності багаторівневих підсистем, що перебувають у неперервному взаємозв'язку один з одним. Таким чином, підходимо до підприємства як до складного утворення, розглядаючи його з погляду системного підходу [7, 12]. До складу підприємства входить ряд підсистем (служб, підрозділів), кількість і розмір яких залежить від його специфіки. Одночасно підприємство є частиною великої системи (галузі, економіки регіону, країни в цілому). Терміном "системний підхід" позначається група методів, за допомогою яких реальний об'єкт описується як сукупність взаємодіючих компонентів [12].

Системний підхід застосовується як до системи підприємства в цілому, так і до окремих компонентів Системний підхід можна застосовувати на різних рівнях - від якої-небудь дільниці до підприємства в цілому. У кожному випадку об'єкт управління розглядається як цілісна система. Управління підприємством здійснюється тим ефективніше, чим більш оптимально підібрані елементи системи і скоординовані дії всіх підрозділів [13, 14]. Оскільки системний підхід розглядає організацію як відкриту систему, що складається з декількох взаємозалежних підсистем, і головні передумови діяльності цієї системи закладені не всередині, а зовні, тобто оптимальне функціонування підприємства залежить від того, наскільки воно пристосувалося до свого оточення. Таким чином, відкриті системи (на відміну від закритих) взаємодіють із зовнішнім середовищем [15, 16].

Розглядаючи підприємство з позиції системного підходу, у зв' язку з метою дослідження, підприємство залучене в три процеси: одержання ресурсів із зовнішнього середовища (вхід); перетворення ресурсів у продукт (процес); передача продукту в зовнішнє середовище (вихід) [7]. Взаємодія складових внутрішнього


середовища підприємства і факторів прямого й непрямого впливу зовнішнього середовища представлено на рисунку 1.

Організація одержує ресурси із зовнішнього середовища, використовує і переробляє, а потім видає товари і послуги у зовнішнє середовище, утворюючи відходи, попутно добувні природні ресурси, забруднюючи атмосферу та водне середовище. Екологічна складова відноситься до непрямих і прямих факторів впливу зовнішнього середовища на підприємство. Вона входить у законодавчу базу, фактори вибору постачальників, споживачів продукції і взаємовідносини із конкурентами. Тому екологічна складова є однією з функцій взаємодії внутрішнього й зовнішнього середовища, і перетворюється із супутнього в окремий вид економічної діяльності підприємства.

На думку деяких вчених [7, 13], теорія систем допомагає зрозуміти взаємозалежність між окремими частинами організації і навколишнім середовищем. Будучи цілісною системою, підприємство функціонує, інтегрує, взаємодіє із зовнішнім середовищем, здійснює діяльність: економічну, виробничу, комерційну, інноваційну, маркетингову, екологічну і соціальну.


На рисунку 2 відображено взаємозв'язок отражена між економічною, екологічною і виробничою і іншими видами діяльності підприємства. Виробнича діяльність за обсягом і вирішенням організаційно-технічних завдань є найбільш складним напрямком. Комерційна діяльність визначається рівнем ефективності інноваційно-виробничих процесів на підприємстві, значимість яких згідно умов ринку, постійно збільшується. Економічна діяльність промислового підприємства належить до інтегрованого напрямку, який охоплює багато конкретних видів діяльності, що складається з стратегічного поточного планування, ціноутворення і обліку, системи оплати праці, зовнішньоекономічної та фінансової діяльності та ресурсного забезпечення виробництва. Одним із значущих напрямків діяльності підприємства є соціальна складова, тому що вона впливає на ефективність попередніх напрямків [6]. Екологічна діяльність складається з природоохоронних заходів, що запобігають забрудненню навколишнього середовища, та сплати екологічних податків, а також плати за забруднення довкілля шкідливими речовинами. Рисунок 2 відображує функціональний взаємозв' язок між виробничою, економічною і екологічною складовою.

Висновки. Аналіз викладених вище точок зору дає змогу зробити висновок, що розглядаючи підприємство як систему взаємодіючих факторів, необхідно приділяти увагу екологічній складовій. Ефективність діяльності підприємства багато в чому залежить від правильно обраної стратегії управління, від потенціалу, яким володіє підприємство, від конкурентоспроможності продукції, сегменту ринку, що займає підприємство. При цьому ніхто з вчених раніше не розглядав екологічну складову як важливий фактор функціонування підприємства, досить нерозвинений в сучасних умовах роботи промислових підприємств, що впливає на економічні показники і гальмує розвиток підприємства в цілому. Екологічна складова потребує ретельної уваги та ефективного управління для підвищення результатів діяльності підприємства як системи.

 

 

Перелік посилань:

1. Менеджмент організацій: Підруч. / за ред. Л. І. Федулової. К.: Либідь, 2003. — 448 с.

2.     Хесус Уэрта де Сото. Австрийская экономическая школа: рынок и
предпринимательское творчество / Хесус Уэрта
де Сото; пер. с англ. Б. Пинскера под ред.

A.В. Курняева. — Челябинск: Социум, 2007. — 202 с.

3.   K. Нотапп, F. Blome-Drees Wirtschafts- und Unternehmensethik. — Gottingen:
Vandenhoeck & Ruprecht in und Zurich, 1992. — S. 121-141

4.  Сергеев И.В. Экономика предприятия: Учеб. пособие.— 2-е изд., перераб. и доп.— М.: Финансы и статистика, 2000.— 304 с.

5.  Підприємницьке право: Навч. посібн. / Ніколаєва Л.В., Старцев О.В., Пальчук П.М., Іванченко Л.М. — Київ: Істина, 2001. — 480 с

6.  Економіка підприємства: Підруч. / за заг. ред. С. Ф. Покропивного. — [2-ге вид, перероб. та доп.]. — К.: КНЕУ, 2000. — 528 с.

7.  Экономика предприятия: учеб. Дл я ВУЗов. — [4-е изд., перераб. и доп.]/ под. ред. акад.

B.М. Семенова. — Спб.: Питер. — 2007. — 384 с.

8.  Лафта Дж. Эффективность менеджмента организаций. учеб. пособ. /Дж. Лафта. — М.: Русская деловая литература, 1999. — 320 с.

9.  Экономика промышленного предприятия: учеб. пособ. / под ред. Ф.И. Евдокимова, Т.Б. Надтоки. — [2-е изд., перераб. и доп.]. — Донецк, 2005. — 434 с.

 

10.  Екологічне управління: підруч. / В.Я. Шевчук, Ю.М. Саталкін, Г. О. Білявський [та ін.] — К.: Либідь, 2004. — 432 с.

11.  Мельник Л.Г. Екологічна економіка: підруч. [для ВНЗ]. / Л.Г. Мельник. — Суми: Університетська книга, 2006. — 367.

12.  Герчикова. И.Н. Менеджмент: учеб. / И.Н. Герчикова. — [3-е изд., перераб. и доп.]. — М.: Юнити, 2001. — 501 с.

13.     Єфімова О. Системний підхід — основа управління діяльністю підприємств / О. Єфімова //Персонал. — 2007. — № 2. — С. 67-71.

14.     Управление организацией: энциклопедический словарь / Под ред. Поршнева А. Г, Кибанова А. Я., Гунина В. Н. М.:Издательский Дом ИНФРА-М, 2001. — 822 с.

15.  Кіндрацька Г.І. Стратегічний менеджмент: навч. посіб. К.: Знання, 2006. — 366 с.

16.  Ляшенко О.Ф. Системний підхід до прогнозування розвитку вугільної промисловості. Уголь Украины.-2007.-№7.- С.7-10.

Страницы:
1 


Похожие статьи

Г Бєляєва - Роль еколого-економічних аспектів в управлінні підприємством як системою