С О Швачко, А І Грінченко - Сага про лексему one у функції замінника - страница 1

Страницы:
1  2 

УДК 811.11142

САГА ПРО ЛЕКСЕМУ ONE У ФУНКЦІЇ ЗАМІННИКА

С. О. Швачко, А. І. Грінченко,

Сумський державний університет,

2, вул. Римського-Корсакова, м. Суми, 40007, Україна

E-mail: info@translation. sumdu. edu. ua

Стаття присвячена вивченню явища заміщення в англійській мові та комплексному аналізу слова-замінника one. Розглядаються семантичні, граматичні та функціональні особливості досліджуваної одиниці. Визначається частотність вживання лексеми one в англомовному художньому дискурсі.

Ключові слова: денумератив, числівник, займенник, заміна, заміщення, субститут, корелят, багатофункціональність.

В процесі пізнання та спілкування людини будь-який мовний знак виступає в ролі замінника іншого предмета і використовується для одержання, зберігання, перетворення і передачі інформації. У системі мови виділяють первинні та вторинні знаки. Первинні знаки ословлюють думки, позначають емоційний стан людини, мають поверхневу та глибинну структури, корелюють з невербальними знаками. Вторинні знаки є субститутами первинних і, частіш за все, слугують для перекодування уже існуючої або згаданої інформації. Заміна є провідною функцією субститутів, яка допомагає уникати повторення мовних одиниць, тавтології в мовленні.

Об'єктом статті є слово-замінник one, денумератив, що набув нового значення та функцій в результаті еволюції. Предметом дослідження є явище заміщення в мовній системі, особливості функціонування субститутів на матеріалі лексеми one. Актуальність теми зумовлена тенденцією лінгвістики комплексно аналізувати мовні та мовленнєві одиниці, досліджувати їх співвіднесеність з семіотичними вербальними та невербальними системами, а також - малодослідженістю сутності замінників, їх мовного статусу та функціонального навантаження.

Особливий інтерес для сучасної лінгвістики становить вивчення онтологічних властивостей вторинних знаків мовної системи - субститутів, слів-замінників. У вітчизняному мовознавстві вперше про заміщення як особливе явище говориться в розділі «Слова-замінники» теоретичного курсу англійської мови Бориса Олександровича Ільїша [1]. Введений у вжиток термін «слово-замінник» виявився надзвичайно стійким, хоча і не позбавлений багатозначності. О. Єсперсен ще раніше проаналізував це явище на матеріалі англійської мови і дав словам-замінникам позначення substitute words [2]. У книзі «Філософія граматики» О. Єсперсен наводить цілу групу слів англійської мови, котрі автор підрозділяє на «просубстантивні, проад'єктивні, проінфінітивні і продієслівні слова, а також слова, що заміняють цілі речення». В своїй роботі він спирався на мовознавчі праці свого співвітчизника К. Міккельсена, який ще значно раніше розглянув питання про заміщення на матеріалі датської мови [2]. У працях цих вчених заміщення розуміється як лексична заміна деякого слова іншим в подальшому контексті. На відміну від звичайного повтору заміна не передбачає тавтології. При цьому замінник «втрачає» своє власне узагальнене лексичне значення і наповнюється номінативним значенням слова, яке він заміщає.

Для позначення субститутів, що замінюють дієслова, прислівники, прикметники, О. Єсперсен запропонував терміни pro-verbs, pro-adverbs, pro-adjectives [2]. А всі слова подібного роду отримали загальну назву проформи (pro-forms). Слід звернути увагу на те, що заміщення в лексико-морфологічному розумінні є елементом зв'язку двох конструювань: одного, в якому фігурує слово, що підлягає заміні, та другого, де нове слово, що не привносить нічого нового за значенням та за функцією, виступає на заміну першого.

У працях В. М. Ярцевої вперше було звернуто увагу тільки на одне конструювання, на його структуру, де якийсь важливий в синтаксичному відношенніелемент, котрий нормально буває виражений повнозначно, за певних умов виражається неповнозначною одиницею, що має саме узагальнене значення, але розшифрувати цей елемент повністю не потребує особливих зусиль [3]. В. Н. Ярцева показала, що в зв'язку зі структурною закінченістю словосполучення з'являється необхідність за певних умов значимі слова заміняти словами-замінниками. Подібна заміна в англійській мові цілком можлива, оскільки із загального контексту зрозуміло і значення, і синтаксичні зв'язки слова-замінника. Таке розуміння можна визначити як структурно-синтаксичне, оскільки для нього головним виявляється роль, котру грають відповідні слова у структурі речення або словосполучення [3].

У посібнику за редакцією Л. Л. Іофік докладно розглядаються власне структурне і структурно-лексичне заміщення, а також репрезентація аналітичної форми слова, частини складеного та поширеного члена речення [4].

Заміщення-субституцію (substitution) Л. Блумфільд розглядає як використання слів-субститутів у мовленні, що робить його економним, живим та гнучким [5]. Сферу дії субститута, як він вважає, слід визначити граматично, а не лексично. Субститут має значення, що дорівнює загальному значенню деякого лексико-граматичного класу слів. Позиція субститута у структурній послідовності визначає його морфологічну характеристику. Якщо виходити із концепції Л. Блумфільда в цілому, то стає зрозумілим, що він має на увазі не заміну мовних одиниць, що реально присутні в тексті, а значення і вживання цих одиниць, що належать до певного класу і мають одні і ті ж самі лексико-граматичні ознаки одиниць, котрі могли б вживатися в тому ж оточенні. Р. Краймз відмічає, що, говорячи про смислове значення субститутів, Л. Блумфільд недостатню увагу приділяв ролі позиції слова, бо «субституцію не можна аналізувати окремо від позиції» [5].

Кожен із факторів, на які звертають увагу згадані лінгвісти, виявляється важливим для аналізу даного явища. Плідним може бути тільки такий розгляд, який включає три обставини:

1) наявність в контексті корелята - одиниці, на заміну якої виступає замінник;

2) позиція в структурі тексту, яку займає слово, яке за звичайних умов не виконує подібну синтаксичну роль;

3) наявність у більшої кількості слів такого значення, яке в найбільш загальному вигляді має і слово-замінник.

Саме на перетині цих трьох векторів знаходиться об'єкт дослідження, який визначається як лінгвістична заміна.

Цілком очевидно, що не всі слова-замінники мають предметно-логічне значення. Їх необхідно співвідносити з відповідними словами, які вони заміняють, і лише тоді вони отримують лексичне осмислення. Таким чином, заміна (заміщення) розуміється як явище, що передбачає наявність в найближчому контексті мовної одиниці (корелята), з яким замінник, що володіє досить широкою семантикою, встановлює смисловий зв'язок і є його символом, який використовується тільки в такому структурному та лексичному оточенні, в якому може бути вжите і саме слово, яке заміняють [3]. Іншими словами, в англійській мові існують слова-замінники, котрі в кожному конкретному випадку набувають дистрибутивних властивостей і номінативного лексичного значення слів, які вони замінюють, тобто синтаксично і лексично розуміються як раніше чи пізніше вжиті слова (стичне та катафористичне вживання).

Заміну слід визнати однією із особливостей розмовної мови з притаманним їй принципом економії мовних засобів. У розмовній мові повторення, не будучи логічно та стилістично виправданим, сприймається як дещо непотрібне, як стилістичне порушення. Якби повторювані смислові одиниці були виражені одними і тими ж лексичними одиницями, то це привело б до переобтяження висловлення, що затьмарює його основний зміст. Саме для цього й використовуються слова-замінники, основною функцією яких є «розвантаження» плану вираження і надання мовленню більш динамічного, живого характеру.

У статті об'єктом дослідження виступає займенник one, що за формою співпадає з числівником one «один». Як слово-замінник one вживається, в основному, замістьраніше згаданого іменника, щоб уникнути його повторення. Слово-замінник one відрізняється від неозначеного займенника one тим, що перед ним може стояти артикль або вказівний займенник, воно може вживатися в формі множини і, на відміну від неозначеного займенника, не може вживатися в формі присвійного відмінка [6]. Як слово-замінник, one має свої характерні граматичні та лексичні особливості і функції.

1) One вживається тільки з обчислюваними іменниками і перекладається тим іменником, який воно заміняє, або опускається [6], напр.: The ribbon was a faded two-tone, red over black. He had forgotten there were such ribbons. The sight of this one called up no pleasant nostalgia (Ann Elizabeth Cree). (Стрічка друкарської машинки була вицвілою, двотонною - червоним на чорному. Він навіть забув, що такі стрічки існують. Вигляд цієї стрічки не викликав у нього приємні спогади). Two more of those (pills) on top of the ones you took half an hour ago may drop you into a coma and then kill you, he thought (Gregory P. A.). (Іще дві таблетки разом з тими, які ти прийняв півгодини назад, можуть стати причиною коми, а потім вбити тебе, подумав він).

2) Застосовується як у відношенні до неживих та живих предметів [6], напр.: - Is that man Mr. Trooman? - Not that one. Trooman is the one with the funny hat (Catherine Cookson).

3) Може замінювати іменник у множині, при цьому використовується форма ones [6], напр.: Among the disadvantages the following ones can be mentioned (Suzanne

Collins).

4) Може вживатись замість іменника, який має означення, напр.: It is possible to relate this phenomenological phase diagram to a more conventional one (Gregory P. A.).

5) Форма множини ones у сполученні з прикметником може позначати людей з певними ознаками, напр.: the young ones - молодь, молоді; the loved ones - закохані

[6].

6) Може вживатися після порядкових слів the last, the next, напр.: Two boys entered the classroom. The first one was Peter (Catherine Cookson).

7) Не вживається після both, а також після іменників у присвійному відмінку та присвійних займенників my, your, her, our та ін. За відсутності іменників вони вживаються у абсолютній формі присвійних займенників mine, yours, hers, ours та ін. [6], напр.: Whose pen is this? - It's mine (Catherine Cookson).

8)    Може опускатися після найвищого ступеня порівняння прикметника, а також після this, that, these, those, either, neither, напр.: I think my dog is the fastest (one) (Kennedy, L). Either (one) will suit me (Sparks Nicholas).

9) Виконує функції підмета, іменної частини присудка або додатка [6], напр.: One had a pierced eyebrow and was carrying an old-fashioned boom box (підмет) (Sparks Nicholas).

Inside the box were four gray puppies, one of which hopped up on its hind legs to peer over the side at her (підмет) (Sparks Nicholas).

There wasn't a chance she'd fit in with people around here who had money, at least the ones he knew (додаток) (Sparks Nicholas).

Mom wasn't one for conversation in the car (предикатив) (Sparks Nicholas).

Nowadays, they were the ones who stole the booze, the ones who beat the bold guy unconscious at the airport before taking his wallet, the ones who painted the swastikas on the synagogue (іменний присудок) (Sparks Nicholas).

Слово one може також виступати в ролі:

а) формального підмета - стоїть перед присудком [7]. Речення такого типу слід перекладати або неозначено-особовими реченнями, використовувати в якості підмета формальне «ти, ми», напр.: If one wants a thing done, one had best do it oneself (Danielle Steel). (Якщо хочеш, щоб діло було зроблене, зроби його сам). To get good results one must work hard (Suzanne Collins). (Щоб отримати гарні результати, ти повинен наполегливо працювати).

Складні конструкції з підметом one перекладають таким чином:

one believes that...                    - вважають, що...

one knows that...                       - відомо, що...

one must expect that...              - слід очікувати, що...

one can easily understand that...     - легко можна зрозуміти, що...

one never knows, what...          - ніхто не знає, що...

one may well (as)                     - є всі підстави (запитати, задати питання)

one is faced with (the difficulty, trouble, problem) - виникає складність (постає проблема)

one cannot fail (to do it)           - не можна не (зробити цього) [7].

б) формального додатка - стоїть після підмета, зазвичай не перекладається або заміняється формальним «нам, нас», рідше іменником «людина, люди» з узагальненим значенням [7], напр.: This enables one to observe and record all the changes (Gregory P. A.). (Це дозволяє (нам) спостерігати і реєструвати всі зміни). It is not easy to convince one in the reality of these facts (Gregory P. A.). (Нелегко переконати людину в реальності цих фактів).

У словниках лексема one експлікується алонімами типу англ. only, individual, unique, united, specified, сє^іп, indefinite, identical, equal. Вихідною у лексемі one є сема виокремлення одного предмету, що є необхідним для лічби предметів та виміру денотатів [8]. Потім до вже існуючої додається ще сема винятковості. Розрізняють позитивну конотацію (унікальність) (The time allotted for the tributes to say goodbye to their loved ones (Suzanne Collins) та негативну конотацію (недостатність) (Only one is still alive (Suzanne Collins). Найближчими елементами тлумачення лексеми one в словниках виступає лексема single (самотній, поодинокий, одинарний) з конотативним компонентом відчуження, самотності та стилістично нейтральний синонім individual (окремий). Лексема опє може бути іменником, прикметником, займенником або входити до ідіоматичного сполучення [9].

Окремість, відокремлення одних об'єктів від інших, дискретизація дійсності є необхідними як для лічби об'єктів, так і для їх сприймання, визначення індивідуальних властивостей, характеристик в опозиції з іншими об'єктами. Для виокремлення та протиставлення одного референта із групи йому подібних використовується конструкція "one of... ", напр.: англ. - It will be less obvious if I send one ofmy acquaintances (Ann Elizabeth Cree). В даному випадку лексема one не позначає певну особу чи групу осіб, але правостороння означувана група обмежує коло вибору можливих варіантів, тобто one частково втрачає неозначеність [8].

Всім числівникам притаманні «сім чудес» їх буття (становлення та функціонування): генетична синкретичність (предметність + нумеральність), термінологічність, детермінологічність, фразеологізація, поліфункціональність (позначення точної, приблизної, невизначеної кількості), семантичне спустошення та словотвірний потенціал. А денумеральним конструюванням притаманні «п'ять чудес». У денумеральних конструюваннях виникають сплески минулої числової предметності, що свідчить про їх когнітивну пам'ять [10].

Числівник one та неозначений артикль a (an) є етимологічними дублетами. Обидві лексеми позначають одиничність, виключність та опозицію з предметами у множині. Генетичні образи лексеми one простежуються у древніх формах мов індоєвропейської сім'ї. У грецькій мові oinos етимологізує значення «одне очко». Ця форма має свої паралелі у лат. unus, гот. нім. ein, слав. инь. У санскриті еna семантизує займенникове значення вона. Сучасні лінгвісти зазначають у своїх працях, що двоїна та її маркери були передвісниками одиничності: двоїна створила основу для виникнення одиничності [2]. Пор. діади номінацій типу укр. день - ніч, брат - сестра, мати - батько. Не дивлячись на те, що двоїна генерувала однину, лексема one є високочастотною як у вільних, так і у стабільних словосполученнях, напр. англ. one student, one revolution; one and all, one-horse (carriage), once-removed (brother).

Лексема опє зустрічається у фразеологічних словосполученнях. Семантичне наповнення зазначеної лексеми визначається фразеологічним контекстом, напр.: англ. one too many «зайвий», one of these days «незабаром», one and all «всі разом і кожен зокрема», one-horse «невеличкий, незначний, невеликий». Похідні від числівника one зберігають квантитативний шарм та отримують нові квалітативніознаки. Існують випадки повної втрати первинного квантитативного значення (деквантифікація), появи семантичного спустошення (десемантизація), що притаманне стабільним фразеологічним одиницям [8].

На основі проаналізованих 1400 прикладів денумеративів, знайдених в художніх джерелах, були проведені окремі розрахунки та встановлено частотність вживання денумератива one. Як повнозначне слово денумератив one був вжитий як іменник 95 разів (з них 7 - у конструкції one of) і 44 рази як займенник (слова-замінники). Загалом лексема one зустрічалась нам 139 разів. У загальному корпусі денумеративів це складає приблизно 10% :

F = None/N = 139/1400 = 0,099- 0,1.


З цих десяти відсотків 7% (F = 95/1400) припадає на денумератив-іменник, а 3% (F = 44/1400) - на денумератив-займенник (див. рис. 1).

У загальному корпусі повнозначних частин мови денумератив one займає 13%: F = None/X1 = 139/1085 = 0,128 - 0,13.

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

С О Швачко, А І Грінченко - Сага про лексему one у функції замінника