І Яворський - Еколого-фауністична характеристика наземних молюсків м червонограда і його околиць - страница 1

Страницы:
1  2 

ISSN 0206-5657. Вісник Львівського університету. Серія біологічна. 2011. Випуск 55. С. 119-124 Visnyk of the Lviv University. Series Biology. 2011. Issue 55. P. 119-124

УДК 594. 5

ЕКОЛОГО-ФАУНІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАЗЕМНИХ МОЛЮСКІВ М. ЧЕРВОНОГРАДА І ЙОГО ОКОЛИЦЬ

І. Яворський*, К. Рибка**

^Львівський національний університет імені Івана Франка вул. Грушевського, 4, Львів 79005, Україна

e-mail: zoomus@franko.lviv.ua **Інститут екології Карпат НАН України вул. Козельницька, 4, Львів 79026, Україна е-mail: katja-rybka0@rambler.ru

Досліджено екотопічну приуроченість, біотопічний розподіл, таксономічний склад наземних молюсків, які населяють ліси, сади, парки, луки і трапляються у трав'яному ярусі, підстилці, деревині. Малакофауна м. Червонограда представлена 25 видами наземних молюсків, які належать до 14 родин і 22 родів. Проаналізовано екологічні групи молюсків за відношенням до вологості й за стаціальною приуроченістю. Виявлені синантропні й еврибіонтні види молюсків.

Ключові слова: екологічні групи, наземні молюски, біотоп, еврибіонти, синантропи.

Для життєздатності угруповань наземних молюсків важливими факторами природного середовища є температура та вологість. Вони мають значний вплив на їхнє поширення в екосистемах, тому малакофауна кількісно і якісно різноманітніша у тих місцях, де відсутні значні коливання температури та вологості. Поширення і чисельність молюсків залежать також від інших факторів, суттєву роль при цьому відіграє тип рослинності, видове різноманіття рослин, наявність відмерлої органіки.

Характеристика території дослідження

Місто Червоноград розташоване у північній частині Львівської обл. у Західно­Українській лісостеповій зоні та Малому Поліссі, у місці впадання до ріки Західний Буг та його приток Солокії і Рати. Це волога, помірнотепла агрокліматична зона, де є достатнє зволоження грунту. Клімат помірноконтинентальний, характеризується м'якістю та висо­кою вологістю. Червоноградський регіон вкритий лісами нерівномірно. Основними лісо­утворювальними породами є сосна, дуб, менш поширеними є вільха, береза [5].

Метою цієї роботи є порівняльна оцінка видового складу та структури угруповань наземних молюсків м. Червонограда і його околиць, їхні зміни під впливом антропогенного навантаження (вирубування, спалювання, затоплення, осушення) [6], а також оцінка здатності досліджуваних біотопів до підтримання видового різноманіття малакофауни.

Збір матеріалу проводили у весняно-літньо-осінній період протягом 2009-2010 рр. Сучасну фауну черевоногих молюсків аналізували у різних типах біотопів (лісонасадження, сади, парки, агроценози, луки) у межах м. Червонограда і його околицях (Соснівське та Бендюзьке лісництва). Наземну малакофауну досліджували шляхом закладки пробних площадок (50*50 см). При цьому збирали листяну підстилку і верхній шар ґрунту до 10 см, окрім того, молюсків збирали з кущів і дерев, трав, шляхом огляду кам' яних насипів, а також старих і повалених дерев.

Видовий склад визначали на підставі порівняння зібраних молюсків із молюсками, які наявні у фондових колекціях Державного природознавчого музею НАН України (ДПМ), а також аналізу літературних даних [3, 8, 11, 12].

© Яворський І., Рибка К., 2011

Угруповання аналізували за такими параметрами: таксономічний склад і видовий склад; структура домінування; екологічні групи молюсків. Для аналізу структури домінування угруповань прийняті такі класи: домінанти і субдомінанти.

Малакофауна м. Червонограда представлена 25 видами наземних молюсків, які на­лежать до 14 родин і 22 родів. Для лісових біотопів характерні такі домінантні види, часто­та трапляння яких становить: Bradybaena fruticum (25%), Helix lutescens (15%), Euompha-lia strigella (10%); субдомінантні: Pseudotrichia rubiginosa (7%), Lacunaria plicata (6%). У садах, парках, скверах домінантними є такі види: Cepaea hortensis (27%), Helix lutescens (20%), Bradybaena fruticum (15%); субдомінантні: Helixpomatia (12%), Limax maximus (8%).

В агрофітоценозах (капустяні, кукурудзяні та кормові культури) домінують такі види: Limax maximus (25%), Chondrula tridens (22%), Deroceras leave (15%); субдомінантні: Cochlicopa lubrica (10%), Pseudotrichia rubiginosa (8%). На заплавних луках домінатними є такі види: Succinea putris (25%), Pseudotrichia rubiginosa (20%), Oxyloma elegans (18%), субдомінантні: Cochlicopa lubrica (15%), Vallonia pulchella (10%). На суходільних луках: Bradybaena fruticum (25%), Helix lutescens (22%) Cochlicopa lubrica (20%); субдомінатні: Pupilla muscorum (16%), Vallonia pulchella (12%).

В екологічному аспекті дуже суттєвим є відношення наземних молюсків до різного ступеня зволоженості біотопів. У зв' язку з цим вони поділені на ряд категорій. За відношенням до вологос­ті виділяють 6 груп: гігрофіли, психрофіли, психромезофіли, мезофіли, мезоксерофіли, ксерофіли [2, 4, 9]. Процентне співвідношення екологічних груп показане на рис. 1. Найчисельніша група мезофілів - 7 видів: Vallonia pulchella, Cochlicopa lubrica (Mull), Lacinaria plicata (Drap.), Helix pomatia (L.), Trichia hispida (L.), Eoumphalia strigella (Drap.), Bradybaena fruticum (Mull).

На другому місці за кількістю психрофіли - 5 (3 з яких - слимаки): Limax maximus (L.), Arion subfuscus (Drap.), Arion fasciatus (Nilss.), Pseudotrichia rubiginosa (A.Schm.), Nesovitrea hammonis (Strom).

Проміжні групи мезоксерофіли - 4 види: Pupilla muscorum (L.), Chondrula tndens (Mull.), Cepea vindobonensis (Feru.), Cepea hortensis (Mull); та ксерофіли - 4: Helix lutescens (Ross.), Helicopsis striata, Helicella candicans (L.Pfr.), Monacha carthusiana (Mull.)

Дві групи є нечисленні: психромезофіли - 2 види: Succinea putris (L.), Zonitoides niti-dus (Mull); гігрофіли - 3 види: Oxyloma elegans (Risso), Oxyloma sarsii, Deroceras leave (Mull).

У всіх типах біотопів поширені майже всі екологічні групи молюсків, переважання за кількісними показниками певних груп залежить перш за все від наявності підстилки, розвитку трав' яного ярусу та рівня зволоження біотопів (наявність боліт, річок тощо; табл. 1).

На території м. Червонограда і в його околицях було досліджено 7 типів біотопів та 3 стації (див. таблицю).

На території широколистяних лісів м. Червонограда, які представлені переважно грабово-дубовими, дубовими і кленовими лісами, більшість видів зосереджені у підстилці та мертвій деревині. Найбагатший видовий склад молюсків сконцетрований у широколис­тяних лісах із добре розвинутим підліском і трав'яним покривом [1]. Для видового складу характерними є такі види молюсків: Lacinaria plicata, Arion subfuscus. Найбільше видове різноманіття спостерігається уздовж струмків: Succinea putris, Bradybaena fruticum [9, 10].

До дрібнолистяних лісів належать ліси, сформовані березою, осикою, акацією, які виникли на місці широколистяних лісів або осушених лук. Основою формування малакофауни дрібнолистяних лісів є видовий склад наземних молюсків широколистяних лісів. Тут переважають психрофільні види молюсків: Limax maximus, Arion subfuscus, Pseu-dotrichia rubiginosa, Nesovitrea hammonis.

ISSN 0206-5657. Вісник Львівського університету. Серія біологічна. 2011. Випуск 55

МКФ

16%

28%

Співвідношення екологічних груп наземних молюсків за відношенням до фактора вологості: КФ -ксерофіли, МКФ - мезоксерофіли, МФ - мезофіли, ПМФ - психромезофіли, ПФ - психрофіли, ГФ - гігрофіли.

Хвойні ліси представлені переважно сосновими лісами. Видовий склад молюсків тут дуже нечисленний і трапляються вони переважно там, де є трав' яна рослинність і більш вологі умови. Це переважно психромезофіли - Nesovitrea hammonis, Trichia hispida, Zonitoides nitidus та мезофіли - Euomphalia strigella. У хвойних лісах поширені види, які живляться грибами, лишайниками або відмерлими залишками трав. Видовий склад назем­них молюсків тут представлений найменшою кількістю видів.

Парки і сквери, утворені на місці пустирів і звалищ, у більшості випадків представ­лені широколистяними насадженнями. Видовий склад трав' яного ярусу невеликий, часто повністю утворений сіяними злаками. Суттєва особливість скверів і парків - постійне ви­лучення підстилки, що зменшує кормову базу наземних молюсків і різко погіршує умови їх існування взимку та в засушливі періоди літа. Малакофауна тут збагачується за рахунок синантропних видів: Trichia hispida, Cepea hortensis та еврибіонтних видів наземних мо­люсків: Lacinaria plicata, Arion subfuscus, Limax maximus [7, 10].

Агрофітоценози займають значну частину Червонограда та прилеглих територій. Для досліджених агрофітоценозів характерною є наявність слимаків родин Arionidae, Li-macidae, Agriolimacidae. Ці слизні відсутні в лісових екосистемах, тому їхня поява і поши­рення в агрофітоценозах зумовлена вирощуванням сільськогосподарських культур. Важ­ливу роль у поширенні слимаків відіграє їхня поліфагія та здатність проникати у затишні місця через вузькі щілини серед ґрунту, каміння, рослин, а також відсутність в агрофітоце­нозах місцевої малакофауни [1].

На відкритих територіях м. Червонограда (пустища, газони) видовий склад назем­них молюсків представлений мезо- і ксерофілами: Helicella candicans, Cepea vindobonensi, Helix lutescens, Monacha carthusiana [7].

Майже всі суходільні луки використовуються під сінокоси та пасовища. Найбільш характерними видами молюсків тут є ксерофіли: Helix lutescens, Helicella candicans, Mona-cha carthusiana, Pupilla muscorum. На злакових луках, які розташовані поблизу садів і го­родів, малакофауна значно збагачується за рахунок таких видів: Arion fasciatus, Deroceras leave, Trichia hispida, Pseudotricia rubiginosa.

Видовий склад наземних молюсків м. Червонограда і його околиць

Біотоп І Стація

Таксон

3аплавні луки

Суходільні луки

Широколистяні ліси

Дрібнолистяні ліси

Хвойні ліси

Сади, парки, сквери

Агрофітоценози, відкриті території

Ґрунт, підстилка

Мертва деревина

Трав'яний ярус

 

 

Родина Succineidae

 

 

 

 

 

Oxyloma elegans

+

-

-

-

-

 

 

+

-

+

Succrnea putris

+

-

-

-

-

+

+

+

-

+

Oxyloma sarsii

+

-

-

-

-

(+)

 

 

-

+

 

 

Родина Valloniidae

 

 

 

 

 

Vallonia pulchella

 

+

(+)

 

-

(+)

+

+

-

-

 

 

Родина Cochlicopidae

 

 

 

 

 

Cochlicopa lubrica

+

+

(+)

+

(+)

++

+

-

-

Pupilla muscorum

 

Родина Pupillidae

 

 

 

 

 

 

 

+

-

-

-

-

+

+

-

-

 

 

Родина Buliminidae

 

 

 

 

 

Chondrula tridens

-

+

-

 

-

-

+

+

 

 

 

Родина Clausiliidae

 

 

 

 

 

Lacinaria plicata

-

-

+

+

-

+

-

+

+

-

 

 

Родина Gastrodontidae

 

 

 

 

 

Zonitoides nitidus

+

-

-

 

 

+

+

+

+

 

 

 

Родина Limacidae

 

 

 

 

 

Limax maximus

-

-

 

-

-

+

+

+

+

-

 

 

Родина Agriolimacidae

 

 

 

 

 

Deroceras leave

+

-

-

-

-

 

 

+

+

-

 

 

Родина Arionidae

 

 

 

 

 

Arion subfuscus

+

 

+

+

+

+

+

+

+

 

Arion fasciatus

-

 

-

-

-

+

-

+

+

 

 

 

Родина Helicidae

 

 

 

 

 

Helix pomatia

-

-

(+)

-

-

+

+

+

-

+

Helix lutescens

-

+

-

-

-

-

 

+

-

+

Cepea vindobonensis

+

-

 

 

-

+

 

+

-

+

Cepea hortensis

-

-

+

 

-

+

+

-

-

+

 

 

Родина Hygromiidae

 

 

 

 

 

Pseudotrichia rubiginosa

(+-)

-

 

-

-

+

+

+

-

+

Helicopsis striata

 

+

 

-

-

-

-

+

-

+

Trichia hispida

(+)

-

+

-

-

(+)

-

+

-

+

Helicella candicans

-

-

-

-

-

-

+

+

-

+

Monacha carthusiana

-

+

-

-

-

 

+

-

-

+

Euоmphalia strigella

(+)

 

+

+

 

+

 

+

-

+

 

 

Родина Zonitidae

 

 

 

 

 

Nesovitrea hammonis

+

(+)

+

+

+

-

-

-

+

+

 

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

І Яворський - Еколого-фауністична характеристика наземних молюсків м червонограда і його околиць