О О Кавун - Семантико-структурна типологія англійських та українських прізвищ - страница 1

Страницы:
1  2  3 

УДК 800

О. О. Кавун

СЕМАНТИКО-СТРУКТУРНА ТИПОЛОГІЯ АНГЛІЙСЬКИХ ТА УКРАЇНСЬКИХ ПРІЗВИЩ

У статті аналізуються основні семантичні та структурні типи англійських та українських прізвищ і пропо­нується їх класифікація.

Один з найбільших лексико-граматичних класів словникових одиниць будь-якої мови становлять іменники, які виступають основною номінативною частиною мови. Клас іменників є досить неоднорідним за своєю стру­ктурою. З точки зору їх семантики доцільним є поділ іменників на дві великі групи: власні назви та загальні назви. Від апелятивів, основне призначення яких - генералізувати денотати і співвідносити їх з класом одноти­пних чи споріднених предметів, власні назви відрізняються своєю властивістю ідентифікувати та індивідуалізу­вати денотати, тобто відзначати їх референтну одиничність. У зв'язку з їх смисловою, граматичною і функціо­нальною специфічністю в лексичній системі власні назви хоч і підпорядковуються фонетичним і морфологіч­ним нормам мови, в якій існують, і залежать від її закономірностей, але разом з тим визначаються і екстралінг­вістичними факторами, і ономастичними універсаліями, тобто законами назвотворення.

Власні назви традиційно поділяються на ряд великих груп, однією з яких є антропонімія, тобто сукупність антропонімів тієї чи іншої мови. Під антропонімом розуміють будь-яку власну назву, яку може мати людина чи група людей. Одним з видів антропонімів є прізвище. Прізвище - це спадкове офіційне найменування, яке вказує на належність людини до певної сім'ї [1:155]. У кожного народу склалася своя система прізвищ, яка фо­рмувалася під впливом як лінгвістичних, так і екстралінгвістичних факторів. Генетично пов'язані з апелятив-ною лексикою, прізвища так або інакше віддзеркалюють різні сторони й умови життя народу - оточуючу при­роду, повсякденну працю, побут, суспільно-політичні й економічні особливості, взаємозв'язки з іншими наро­дами, психічний склад, світогляд; отже, майже всі головні риси його етнічної індивідуальності. Це стосується, зокрема, й англійських та українських прізвищ.

Порівняльна типологія українських та англійських прізвищ недостатньо вивчена в сучасному мовознавстві. Зокрема, це завдання ускладнюється тим, що досі не існує грунтовного словника українських прізвищ, який би ліг в основу глибоких лінгвістичних досліджень. У зв'язку з цим актуальність даної роботи зумовлена її спря­мованістю на виявлення основних семантичних та структурних типів англійських та українських прізвищ як невід'ємної складової частини лексичного складу цих мов. Фактичним матеріалом даного дослідження слугу­вали прізвища, зафіксовані у словнику [2] та у довіднику [3].

Антропонімійне багатство кожного народу - це продукт його історії. Тому при вивченні прізвищ як специ­фічного лексичного пласту певної мови необхідно брати до уваги історію їх розвитку і становлення.

Система сучасних англійських прізвищ складалась протягом багатьох століть і своїми коренями сягає в да­леке минуле. Вона тісно пов'язана як з історією країни і англійського народу, так і з історією англійської мови. Вже в письмових пам'ятках XI-XII ст., особливо в «Книзі судного дня» (1086), яка містить цінні дані про анг­лійський антропонімікон на рубежі староанглійського та середньоанглійського періодів, зустрічаються прізви­ська великих та дрібних землевласників, посадових осіб графств, представників духовенства та інших верств населення. У зводах законів і грамот, судових архівах, у монастирських книгах записів та інших книгах того часу, складених середньовічною латиною, а пізніше, у XII-XIII ст., і французькою мовою, прізвиська записува­лися поряд з особистими іменами та вказували, головним чином, на місце проживання чи народження імено­ваних, на місце їх земельних володінь чи угідь, на родинні відносини і на рід занять.

У період розвиненого феодалізму (кінець XI-XV ст.) зростає соціально-розпізнавальна функція прізвиськ, швидко розширюється їх репертуар. Збільшується питома вага прізвиськ, які містять у собі явну чи приховану насмішку, іронію, жарт, різноманітні епітети. Ці прізвиська були нетривкими додатками до особистих імен і, як правило, не переходили від батьків до дітей.

Неможливо точно встановити час, коли англійські прізвиська перетворились у прізвища, тобто в спадкові найменування людей. Перш за все вони стали переходити в спадок у представників феодальної знаті. Найпіз­ніше цей процес зачепив нижчі прошарки міського і сільського населення: ремісників, дрібних торговців, селян. У більш розвинених економічно південних і центральних графствах прізвиська стали успадковуватися раніше, ніж на півночі.

Таким чином, мовознавці вважають, що в Англії прізвиська почали успадковуватися на початку XII ст. Цей процес протікав інтенсивніше протягом XIII-XIV ст., і до початку XV ст. прізвиська стали спадковими на­йменуваннями повсюди, серед усіх верств населення Англії.

В Україні процес виникнення і усталення прізвищ протікав хронологічно дещо пізніше. Тривалий час офі­ційна ідентифікація особи грунтувалася на народно-побутовій традиції і входила до сфери звичаєвого права. Вживання особових іменувань навіть у суто офіційних документах не було суворо регламентованим, відзнача­лося різноманітністю форм і нестабільністю їх використання.

Як і в Англії, передусім у XVI ст., спадкові родові назви виникали в середовищі вищих верств феодального суспільства. Як правило, це назви за певним населеним пунктом, що був місцем проживання землевласника і тому вважався центром феодального володіння. Початок закріпленню прізвищ як спадкових родових назв серед інших прошарків суспільства поклало духовенство. У 1632 р. Київський митрополит Петро Могила до­ручив парафіяльним священникам вести метрики народжених, одружених і померлих. Проте більша частина метрик, датованих XVII-XVIII ст., містить лише імена людей, прізвиська там зустрічаються зрідка, і серед нихпереважають патронімічні утворення та назви осіб за професією, які ще не були спадковими назвами, закріпле­ними за родом, а лише прямими назвами по батькові та апелятивами, що вказували на заняття конкретної осо­би.

Так було аж до того часу, коли було запроваджено державне нормування найменувань як в Австро-Угорщині (патентом цісаря Франциска І від 21 лютого 1805 р.), так і в Російській імперії (Цивільним кодексом - «Новым гражданским уложением», запровадженим у 1826 р.), до складу яких входила на той час Україна. Однак про широке існування прізвищ в Україні у сучасному розумінні цього терміна можна говорити лише по­чинаючи з 30-х років XIX століття, коли на всій території, яку заселяли українці, особові найменування людей вже певною мірою усталилися. Втім, основна маса населення України - селяни - отримали прізвища аж після скасування кріпацтва, тобто після 1861 р., коли на всій українській етнічній території було остаточно запрова­джено кодифіковане право та відповідні правила користування особовими назвами [4].

Таким чином, хронологічно становлення систем прізвищ в Англії та Україні відбувалося в різні періоди, чим частково пояснюються відмінності в структурі цих систем.

Прізвища будь-якої мови становлять величезний за обсягом і надзвичайно розмаїтий за значенням основ ле­ксичний шар цієї мови. Для того, щоб вивчити цей лексичний шар у всьому багатстві його структурних елеме­нтів, необхідно розробити семантичну класифікацію прізвищ цієї мови.

Про семантику прізвищ можна говорити тільки як про значення їх твірних основ, безвідносно до будь-яких ознак чи властивостей носіїв цих прізвищ. Первісно, коли утворювалась особова назва, вона обов'язково була вмотивованою і значимою, оскільки в її основі лежала певна характеристика, яка відрізняла її носія від інших людей. Ознакою, яка впадала у вічі, могла бути і професія, і зовнішній вигляд, і національність, і місце прожи­вання тощо. Так виникали прізвиська, частина яких згодом закріпилася за нащадками перших носіїв як родові прізвища.

У системі прізвищ будь-якої мови знаходять відображення різні сторони суспільної, господарської, культур­ної і мовної діяльності даного народу на різних історичних етапах. У зв'язку з цим українські та англійські прі­звища можна поділити на такі основні групи залежно від семантичного поля, до якого належить твірна основа прізвища:

1.Прізвища, утворені від власних імен. Сюди належать патроніми - прізвища, утворені від імені батька чи іншого предка по батьківській лінії; і матроніми - прізвища, які походять від імені матері.

2.Прізвища, утворені від топонімів (географічних власних назв).

3.Прізвища, які походять від етнонімів.

4.Прізвища, утворені від слів, які загально вказують на місце проживання або окремі орієнтири місцевості.

5.Прізвища, утворені за постійним заняттям або професією.

6.Прізвища, які походять від слів, що вказують на соціальну приналежність людини.

7.Прізвища, утворені від слів, які вказують на певну індивідуальну ознаку, фізичну або психічну властивість людини.

8.    Фітофорні прізвища, тобто прізвища, які походять від назв рослин.
9.Зоофорні прізвища, тобто прізвища, які походять від назв тварин.

10.Прізвища, які походять від назв предметів побуту.

11.Прізвища, які походять від слів, що означають абстрактні поняття.

12.Прізвища, утворені від загальних назв людей.

13.Прізвища, які походять від слів, що вказують на родинні стосунки.

14.Прізвища, утворені від календарних назв.

15.Прізвища, які походять від назв природних явищ.

Звичайно, ці групи прізвищ є неоднаковими за кількісним складом: одні з них нараховують тисячі одиниць, в той час як інші включають не більше кількох десятків прізвищ. Крім того, в англійській та українській мовах твірні основи прізвищ неоднаково розподілені по лексичних полях, що пояснюється відмінностями в націона­льних культурах цих народів, специфічними особливостями процесів становлення систем прізвищ двох мов.

Розглянемо вищеназвані семантичні групи прізвищ більш детально.

І. Одну з найбільших груп прізвищ як англійської, так і української мов становлять прізвища, утворені від особових власних імен (наприклад, Arnold, Charles, Edmund, Joseph, Percival, Terence, Vincent, Walter, Ben, Nick, Sam, Tim, Adcock, Peterkin, Davie, Jacklin, Christianson, Rogerson, Clements, Simons, Ralphs; Аксентій, Варава, Каленик, Андрушко, Богданець, Михайлечко, Карпик, Петрусь, Іванюха, Кузьмич, Гнатевич, Борисюк, Дем'яненко, Давида, Охрімів, Олексин тощо). В англійській мові вони становлять 28,1% від загального чис­ла прізвищ; в українській мові - близько 18,5% [5]. Більш високу частку цих прізвищ в англійській мові можна пояснити, очевидно, більш раннім хронологічним періодом становлення англійських прізвищ порівняно з укра­їнськими, адже найдавнішою базою для утворення індивідуальних найменувань, які згодом перетворились у прізвища, були саме імена предків.

Крім того, в англійській мові значно ширший діапазон імен, від яких утворювались прізвища: базою для їх формування слугували в загальній кількості близько 800 імен, в той час як в українській мові - близько 200 імен. Ця разюча відмінність пояснюється тим, що при утворенні англійських прізвищ значну роль відіграли давньоанглійські та середньоанглійські імена (від них утворена третина патронімічних прізвищ), а також ста­рофранцузькі, давньоскандинавські, валійські, давньодатські, германські імена, які разом виступили основою для утворення однієї п'ятої патронімічних і матронімічних прізвищ; в той час як в Україні становлення прізвищ відбувалося в період, коли некалендарні дохристиянські імена вже фактично вийшли з ужитку, і формуванняпрізвищ відбувалося майже винятково на основі церковних імен. Від неукраїнських імен утворено лише 5% відіменних прізвищ; це, як правило, польські, угорські, німецькі, румунські імена [5:20].

Необхідно відзначити, що в українській мові більшість імен стала основою для утворення 10-20 прізвищ; від 25 імен утворено понад 20 прізвищ; від імен Григорій, Михайло, Семен, Степан, Федір, Яків - понад 50 прі­звищ; від імені Іван, найпоширенішого чоловічого імені в XIX ст., - більше 100 прізвищ [5:9]. Водночас в анг­лійській мові від більшості імен утворилось до 10 прізвищ; найбільш продуктивними основами виступили іме­на Adam, Nicholas, Gilbert, William, Alan, Michael, Paul, Richard, Simon, Ralph, Gerald, а також старофранцузькі імена Piers, Turbard, Fouques і давньоскандинавські Thurkettle, Thurstan тощо, від яких утворено від 20 до 30 прізвищ. Як правило, і в українській, і в англійській мовах від рідкісних імен виникло загалом менше прізвищ, ніж від широковживаних імен.

Основами для утворення як українських, так і англійських прізвищ ставали переважно імена чоловічого предка роду; це вказує на той факт, що, як правило, нащадки отримували прізвисько (а згодом і прізвище) від імені батька, і тільки в окремих випадках, наприклад, коли батько був невідомий, давно помер чи виїхав і весь тягар утримання сім'ї та виховання дітей несла мати, діти отримували від неї прізвище. В англійській мові прі­звища, утворені від жіночих імен, становлять серед відіменних близько 10%; в українській мові їх частка ста­новить 6% [5:11]. Найбільш продуктивними основами в англійській мові виявилися жіночі імена Mary, Annabel, Isabel, Matilda; в українській мові - Марія, Ганна, Катерина, Параска. Зокрема, від жіночих імен були утворені такі англійські прізвища, як Agnes, Audrey, Barbary, Clarice, Eve, Florence, Jennifer, Lucy, Madge, Nell, Olive, Rosamund, Susan тощо, а також такі українські прізвища, як Гандзюк, Горпинич, Ївженко, Катрич, Магда-линчук, Марусин, Настасяк, Одарченко, Оксанич, Паращин, Солоха, Танчин, Улитенко, Ярина, Явдощенко та ін.

В українській мові виникли також прізвища, які не мають аналога в англійській мові. Вони утворилися від андронімів, тобто прізвиськ жінки по чоловікові, і знаходяться, таким чином, на пограниччі між патронімами і матронімами. Це прізвища типу Адамишин, Гнатишин, Демчишин, Павлишин, Юрчишин, Романишин.

II.  Наступне основне джерело виникнення українських та англійських прізвищ - топоніми, тобто географіч­ні назви, які свідчили про місце проживання або походження роду. Таких прізвищ в англійській мові приблиз­но 33% від загальної кількості прізвищ. Відтопонімічні прізвища також належать до найдавніших типів прі­звищ і сягають своїм корінням у глибоку давнину. Точно встановити, від назви якого саме населеного пункту утворене прізвище, часто буває важко, а то й неможливо, оскільки назви багатьох топонімів як в Україні, так і в Англії повторюються; велика кількість населених пунктів, від назви яких утворені прізвища, або давно переста­ли існувати, або змінили назву, а в прізвищах збереглися їх давні найменування.

Чим більшу роль відігравало певне англійське графство для промисловості та торгівлі середньовічної Анг­лії, тим більше прізвищ походить від топонімів цього графства. Найбільше прізвищ утворено на основі назв населених пунктів Йоркширу і Ланкаширу (11,4% та 7,5% від загальної кількості прізвищ, утворених від топо­німів). Значна частка (5,8%) прізвищ цієї групи побудована на основі географічних назв Франції, що вказує на інтенсивні контакти між двома країнами після Нормандського завоювання. Але серед українських прізвищ такі, які походять від неукраїнських топонімів, - рідкісні винятки.

При структурному аналізі англійських відтопонімічних прізвищ впадає у вічі те, що фактично всі вони утво­рені лексико-семантичним способом, тобто шляхом переосмислення значення географічних назв, які, як прави­ло, є складними іменниками, що складаються з двох основ. Перша основа - це прикметник, особисте ім'я або іменник, а другою основою найчастіше виступають давньоанглійські -leah, -ham, -tun, -ford, -wella, -feld, -burg, -burna, -wic і т. д. (Hatherley, Bingham, Lowton, Stratford, Coldwell, Cranfield, Sainsbury, Fairbourne, Elwick). Ін­шою типовою структурною моделлю топонімів, від яких утворилися англійські прізвища, є модель «іменник + суфікс приналежності -ing + іменник» (Nottingham, Pilkington, Wellington).

З іншого боку, в українській мові прізвищ, форма яких збігається з географічною назвою, всього кілька де­сятків (Москва, Печора, Конотоп, Бар, Галич, Горинь тощо). Серед відтопонімічних прізвищ в українській мові домінують суфіксальні утворення. До найпоширеніших суфіксів українських відтопонімічних прізвищ нале­жать такі суфікси: -ськ-/-цьк-/-зьк-, -ець, -ич, -вич, -ович, -евич, -ук/-юк, -ак/-як, -енк-о (Ольшанський, Канівець, Криванич, Виткович, Липкевич, Долинюк, Бучак, Миргородченко).

III.Досить тісно з відтопонімічними прізвищами пов'язані прізвища, які походять від етнонімів, тобто назв етнічних груп, племен, народів тощо. Це невелика група прізвищ - в англійській мові вони становлять прибли­зно 1% від усіх прізвищ. Сюди належать такі англійські прізвища, як Allemand, Brettoner, Dutchman, English, French, Gall, German, Hollander, Irish, Jew, Saxon, Scott, Turk, Welshman тощо; та українські прізвища типу Лит­вин, Молдован, Грузин, Німець, Лях, Серб, Словак, Прус, Татарин, Українець, Циган, Чех, Швед, Волох, Угрин та ін. В обох мовах ці прізвища походять від етнонімів тих народів, з якими найчастіше контактували носії цих мов. Серед українських прізвищ цього типу осторонь стоїть низка прізвищ, утворених від назв діалектних груп: Бойко, Гуцул, Дуліба, Лемко, Чемерис і т. д.

IV.Подібні до відтопонімічних прізвищ також прізвища, які утворені від слів, що загально вказують на міс­це проживання або окремі орієнтири місцевості. Їх в англійській мові приблизно 9,7% від загальної кількості прізвищ. Основні структурні моделі цієї групи англійських прізвищ такі:

 

1. Прізвища, утворені від простих іменників лексико-семантичним способом: Alley, Bridge, Brook, Dale, Ford, Field, Glade, Hill, Isle, Land, Mount, Pond, Town, Valley, Wood тощо.

2. Складні прізвища, в яких перша основа - іменник або прикметник, а друга основа - іменник: Churchyard, Eastlake, Smallridge, Hillhouse, Thornfield, Southland, Moorwood, Parkhill, Oakden, Northcliffe та ін.

3. Прізвища, утворені суфіксальним способом:

-          за допомогою суфікса -s: Waters, Dales, Fields, Moors, Rivers, Shores, Woods і т.д. Є підстави припускати, що в даному випадку формант -s генетично пов'язаний з суфіксом множини;

-          за допомогою суфікса місця проживання -er: Comber, Peaker, Streamer, Streeter тощо;

-          за допомогою напівсуфікса -man: Bridgeman, Marshman, Moorman, Parkman, Pitman та ін.

4. Типово англійським явищем є структурна модель «давньоанглійський прийменник aet або bi + давальний відмінок вказівного займенника se, seo - thaere, thaem + іменник»: Agate, Attwood, Atberry, Noak, Twell, Bywater, Bywood та ін.

На відміну від англійських прізвищ, українські прізвища, що належать до даного семантичного класу, мають форму членних прикметників і утворені переважно:

-          суфіксальним способом: Острівний, Береговий, Степовий, Вигінний, Столичний, Боровий, Лісовий, Гребельний та ін.;

-          префіксально-суфіксальним способом: Заярний, Заболотний, Закалюжний, Нагірний, Надбережний, Підцерковний, Підлужний, Присадний, Піддубний, Погребельний тощо.

Лише незначна частина українських прізвищ цього семантичного класу утворена лексико-семантичним способом від іменникових твірних основ. Це такі прізвища, як Байрак, Гай, Гора, Діброва, Майдан, Скала, Ха­лупа, Пасіка і т. д.

V. Значну групу прізвищ, як українських, так і англійських, становлять прізвища, утворені від назв професій і постійних занять. Слід відзначити, що прізвиська, утворені від назв професій, особливо легко передавалися нащадкам і ставали родовими прізвищами, бо ж і саме ремесло за феодалізму часто переходило від покоління до покоління.

Серед англійських прізвищ до цього семантичного класу належать 9,4%. Як правило, при становленні прі­звищ цього типу прізвиська, які послужили їх основою, переходили до наступних поколінь або в незмінному вигляді (наприклад, Clerk, Herald, Bishop, Lawyer, Servant, Smith, Wright, Judge), або трансформувалися у суфік­сальні утворення. В англійській мові для цього використовувалися лише два суфікси: -s i -son, за допомогою яких була утворена порівняно невелика частка прізвищ цієї групи (8% від усіх прізвищ, основа яких пов'язана з назвами професій): Cooks, Porters, Reeves, Sellers, Vicars, Wards; Frearson, Parsonson, Sergeantson, Stewardson тощо; але в українських прізвищах широко використовувались не тільки патронімічні та матронімічні суфікси -евич, -ович, -ук/-юк, -чук, -ак/-як, -енк-о, -ів, -ин, -ич, -ишин (Косаревич, Попович, Бондарук, Фурманчук, Кух-тяк, Гончаренко, Шевців, Пастущин, Ткалич, Сторожишин тощо), а й зменшувані і згрубілі суфікси -ець, -ок, -ко, -ик, -к-а, -усь, -унь, -иськ-о, -ун, -ин-а, -айк-о (Гоподарець, Гайдучок, Отамашко, Чабаник, Музичка, Тка-чусь, Війтунь, Ковалисько, Школун, Кравчина, Мельничайко та ін.)

Розгляд прізвищ, твірні основи яких пов'язані з різними видами занять і професій, особливо цікавий з точки зору історії культури, оскільки вони яскраво відображають картину суспільного життя періоду виникнення і закріплення прізвищ (в Англії - XIII-XV ст.; в Україні - кінець XVII - початок XIX ст.) стосовно таких його аспектів:

-          промисловість і ремесла: Barber, Mason, Shoemaker, Spinner, Saddler, Potter, Prentice, Goldsmith, Plowright, Weaver, Minter, Workman, Spurrier, Chaucer, Tinker, Turner, Webber, Gunner, Brewer, Carpenter; Стельмах, Бондар, Кушнір, Швець, Мельник, Ткач, Скляр, Гончар, Кравець, Дігтяр, Лимар, Папірник, Олій­ник, Пивовар, Скринник, Килимник, Шаповал і т. д.;

-          торгівля: Bagger, Ironmonger, Merchant, Mercer, Vinter, Spicer, Poulter, Peever, Oyler, Salter, Seller, Vender; Купець, Крамар, Шинкар, Корчмарик, Міняйло, Прасоль, Чумак та ін.;

-          сільське господарство: Gardiner, Reaper, Herdman, Plowman, Farmer, Shepherd, Oxnard, Swinerd, Lambert, Mower, Thresher, Tiller, Youard; Газда, Гречкосій, Хлібороб, Косар, Конюх, Воловик, Телятник, Вівчар, Ча­бан, Свинар, Пастух, Бортник, Пасічник, Садівник тощо;

-          лісове господарство, мисливство, рибальство: Falconer, Fisher, Fowler, Grosvenor, Hawker, Hunter, Huntsman; Лісник, Лісничий, Стрілець, Лисобей, Рибалка і т.д.;

-          військова служба і морська справа: Archer, Commander, Bowman, Rider, Warrior, Sergeant, Mariner, Boatswain, Seaman, Steerman, Skipper; Гетьман, Козак, Запорожець, Пушкар, Пластун, Сердюк, Сотник, Пол­ковник, Солдат, Жовнір, Рекрут, Гусар, Улан, Драгун, Піхур та ін.;

-          служба при дворянських помістях: Castellan, Chamberlain, Forester, Granger, Hallward, Knape, Lardner, Nave, Page, Panter, Porter, Servant, Steward, Valet, Spencer, Warrener; Дворак, Дворецький, Каштелян, Ключ­ник, Шембилян, Пахолок, Челядин, Штангрет, Машталір тощо;

-          адміністративні і судові посади: Sheriff, Mayer, Reeve, Alderman, Judge, Bailiff, Chancellor, Cryer, Lawyer, Sumner, Proctor; Буймиструк, Воєвода, Староста, Депутат, Ратушний, Войтенко, Солтис, Присяжний, Секре­тар, Возний та ін. ;

-          освіта і мистецтво: Teacher, Scrivener, Painter, Graver, Grammar, Singer, Bard, Chanter, Fiddler, Harper, Organer, Piper, Flutter, Trumper, Hornblower; Книжник, Логік, Філософ, Шкільник, Маляр, Співак, Музика, Скрипник, Цимбаліст, Дудар, Кобзар, Сопільняк тощо;

-          церква і релігійне життя: Deacon, Bishop, Cardinal, Chaplein, Churchward, Frere, Priest, Monk, Pardner, Pope, Pontifex, Preacher, Prior, Prevost, Nunn, Sexton, Pilgrim, Vicar; Папаримський, Папіж, Владика, Пустель­ник, Піп, Дяк, Паламар, Титаренко, Мних, Гумен, Пустельник, Вікарчук, Костельний, Ксьондз, Патер, Кар-маліта тощо.

Страницы:
1  2  3 


Похожие статьи

О О Кавун - Семантико-структурна типологія англійських та українських прізвищ