Т В Майорова - Економічна глобалізація її сучасні прояви та детермінанти - страница 1

Страницы:
1 

УДК 339.727.22

Т. В. Майорова,

завідувач кафедри банківських інвестицій, ДВНЗ ДВНЗ «Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана»

ЕКОНОМІЧНА ГЛОБАЛІЗАЦІЯ, ЇЇ СУЧАСНІ ПРОЯВИ ТА ДЕТЕРМІНАНТИ

АНОТАЦІЯ. У статті досліджено сутність економічної глобалізації, ви­окремлено її основні суперечності, позитивні та негативні прояви на соціально-економічний розвиток країн, що розвиваються. Проаналі­зовано наукові підходи вітчизняних та іноземних вчених до визна­чення змісту економічної глобалізації та охарактеризовано специфіку глобальних проблем розвитку.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: глобалізація, економічна глобалізація, економіч­ний розвиток, глобальні проблеми.

АННОТАЦИЯ. В статье исследована сущность экономической глоба­лизации, выделены ее основные противоречия, позитивные и нега­тивные проявления на социально-экономическое развитие развива­ющихся стран. Проанализированы научные подходы отечественных и иностранных ученых к определению содержания экономической глобализации и охарактеризованы специфику глобальных проблем развития.

КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: глобализация, экономическая глобализация, экономическое развитие, глобальные проблемы.

ANNOTATION. This article explores the nature of economic globalization, specifically mentioned its main contradictions, positive and negative implications for economic and social development of developing count­ries. Analysis of scientific approaches of domestic and foreign scientists to determine the content of economic globalization and described the specifics of global development issues.

KEY WORDS: globalization, economic globalization, economic develop­ment, global problems.

Постановка проблеми. Економічний, соціально-політичний, культурний розвиток людства на межі ХХ—ХХІ ст. відбувається під знаком глобалізації. Зростають міжнародна торгівля та інвес­тиції, небачених досі масштабів досягла диверсифікація світових фінансових ринків і ринків робочої сили, відчутно зросла роль ТНК у світогосподарських процесах, загострилася глобальна конкуренція, з'явилися системи глобального менеджменту.

Дослідження глобальних економічних процесів та їхнього впливу на національну економіку є надзвичайно актуальним. Це особливо важливо для країн, що роблять перші кроки на шляху

© Т. В. Майорова, 2010

164інтеграції у світовий господарський простір. Цей шлях можна схарактеризувати відомим висловом «через терни до зірок». Країні доводиться проходити через терни численних загроз і пов' язаних із ними втрат до успіху та виграшів, що їх дає квалі­фікована участь у міжнародному поділі праці. Розв'язання цієї проблеми має для України суто практичне значення. Воно поля­гає у тому, щоб забезпечити найменш болісне входження країни у світові господарські структури.

Враховуючи вищезазначене, виникає необхідність у дослі­дженні економічної глобалізації, її сучасних проявів та детермі­нантів.

Виклад основного матеріалу. Витоки глобалізації знаходять­ся в XVI і XVII століттях, коли стійке економічне зростання в Європі поєднувалося з успіхами в мореплаванні і географічними відкриттями. В результаті португальські та іспанські торговці поширилися по всьому світу та зайнялися колонізацією Америки. У XVII столітті Голландська компанія Ост-Індськая, що торгува­ла з багатьма азіатськими країнами, стала першою справжньою міжнаціональною компанією. У XIX столітті швидка індустріалі­зація привела до зростання торгівлі і інвестицій між європейсь­кими державами, їх колоніями і США. У цей період несправед­лива торгівля з країнами, що розвиваються, носила характер імперіалістичної експлуатації. У першій половині XX століття процеси глобалізації були перервані двома світовими війнами і періодом економічного спаду, що розділяв їх.

Після Другої світової війни глобалізація оновилась в приско­реному темпі. Їй сприяли поліпшення в технології, які привели до швидких морських, залізничних і повітряних перевезень, а також доступності міжнародного телефонного зв' язку. Усуненням бар' є­рів для міжнародної торгівлі з 1947 року займалася Генеральна угода по тарифах і торгівлі (GATT) — серія угод між основними капіталістичними країнами, що розвиваються. У 1995 році 75 учас­ників GATT утворили Усесвітню торгівельну організацію (ВТО). З тих пір ще більше 20 країн приєдналося до ВТО, а близько 25, ведуть переговори про майбутній вступ [1].

Сучасна глобалізація являється суперечливим результатом дов­готривалого історичного розвитку людства. Перш за все, зверне­мо увагу на її деякі суттєві суперечності.

По-перше, сучасні економічні, соціально-політичні і культурні процеси набули об' єктивного характеру. Однак у них беруть участь люди, які володіють свободою вибору, включно із ділян­кою світогляду і ніхто не може зняти з них відповідальності за те,що відбувається. Історія твориться людьми, а не безликими зако­нами. Це не означає, що ми можемо радикально змінити хід істо­рії, але ми відповідальні за те, який напрямок приймає історич­ний розвиток.

По-друге, глобалізація означає те, що на перший план вихо­дять інтереси світового співтовариства в цілому, а також тих ін­ститутів і організацій, які ці інтереси представляють і захищають. За звичай, «рушієм» глобалізму є найбільш сильні в економічно­му і політичному відношенні члени світового співтовариства. Це приводить до того, що найбільш слабкі учасники такого процесу є залежними від найбільш сильніших.

Таким чином, глобалізація створює напругу між універсаль­ними всезагальними інтересами і інтересами приватними ін­дивідуальними або груповими. В даному випадку можна говори­ти про ті загрози, які глобалізація несе для окремих національ­них, культурних і релігійних груп.

По-третє, не можна не бачити, що глобалізації передував про­цес зруйнування раніш майже нездоланих бар' єрів між націями і культурами. Тепер глобалізаційні процеси, що набирають силу створюють небезпеку подавлення локальних культур в ім' я яки­хось «універсальних цінностей».

Виходячи з негативного впливу глобалізації на соціально-економічний розвиток країн виникає ряд глобальний проблем, які є сьогодні надзвичайно актуальними, особливо в умовах глобаль­ної фінансової кризи, яка охопила усі країни незалежно від стану економічного розвитку.

Нині глобальні проблеми світового розвитку перебувають у центрі уваги науковців і політиків. Вони обговорюються на між­державних рівнях, у міжнародних організаціях. Шкала поглядів на їх розв' язання охоплює все, що можна розмістити між крайні­ми межами оптимізмом і песимізмом. Не оминають цю проб­лему і засоби масової інформації, часто подаючи її складові як певну сенсацію, яка не має нічого спільного з науковим аналізом майбутнього розвитку людства. Крім того, існує побутовий рі­вень усвідомлення глобальних проблем, який асоціюється з яко­юсь вселенською катастрофою.

Наприклад, у документах ООН сьогодні все частіше обгово­рюється питання про те, як інтегрувати людський і соціальний вимір у процес глобалізації. Пропонується ідея «глобалізації з людським обличчям». А у свій час Генеральний секретар ООН К. Аннан патетично закликав: «... якщо ми хочемо взяти краще від глобалізації і уникнути гіршого, то повинні навчитись управлятикраще; повинні навчитись тому, як краще управляти разом» [2, с. 24].

Провідними українськими науковими центрами — Інститутом світової економіки та міжнародних відносин, інститутом еконо­мічного прогнозування НАН України, Київським національним економічним університетом імені Вадима Гетьмана, Київським національним університетом імені Тараса Шевченка та ін., а та­кож окремими вченими робляться спроби системної оцінки полі­тичних, економічних, соціальних, екологічних та інфраструктур-них передумов і складових глобалізації.

Вітчизняні науковці Д.Лук'яненко, В.Чужиков, Б. Губський, О. Білорус [3—6], С. Сокололенко [7] та інші у своїх роботах до­водять, що головний глобальний конфлікт сучасності полягає в тому, що світ розділився, дезінтегрувався на частини, кожна з яких належить до різних ер: одна до постіндустріальної, друга до індустріальної, третя до доіндустріальної, яка характеризується відсталістю й бідністю. Крім того, в умовах глобалізації соціальні позиції держави виявилися підірваними. Громадянин кожної країни поступово перетворюється в «глобальну людину світу». Иого соціальна доля вже не настільки жорстко пов'язується з йо­го власною державою. Соціальний вибір людини стає глобальним за своїм характером. І це підриває внутрідержавну солідарність громадян як основу буття сучасних націй-держав, роль яких де­далі слабшає.

Таким чином, можемо зробити висновок, що таке явище як глобалізація, варто розглядати з двох сторін: 1) позитивної — як процес всесвітньої економічної, політичної і культурної інтег­рації та уніфікації. Основним наслідком цього є світовий розпо­діл праці, міграція в масштабах усієї планети капіталу, людських і виробничих ресурсів, стандартизація законодавства, економіч­них і технологічних процесів, а також зближення культур різних країн. Це об' єктивний, природний процес, який носить систем­ний характер, тобто охоплює всі сфери життя; 2) негативної — як перемогу капіталу та інформаційної свободи над національни­ми інтересами, у першу чергу, країн, що розвиваються.

Розглядаючи сутність глобалізації варто виокремити її ключо­ві фактори.

Наприклад, В. Кузнєцов у глобалізації виокремлює економіку, ідеологію, політику та соціум [8], В. Федотова називає інформа­ційний, економічний та технологічний фактори [9]. Д. Лук'янен-ко визначає політичні, економічні, соціальні, екологічні та науко­во-технологічні фактори, глобалізації [10, с. 97].

На нашу думку, кожен із зазначених факторів є важливим, проте ключовою є економічна глобалізація, яка характеризуєть­ся виходом міжнародної економіки на вищий рівень розвитку із системною інтернаціоналізацією умов та сфер людської життє­діяльності. Як відмічає Д. Лук'яненко, за умов сучасного безпре­цедентного розширення і поглиблення інтернаціоналізації в принципі можна говорити про формування глобальної економіки, хоча на сьогодні, глобалізація є, на наш погляд, процесом, ще не завершеним як геоекономічно, так і науково-технологічно та га­лузево-функціонально [6, с. 31].

Глобальна економіка проявляє себе не тільки як нові продук­тивні сили, виробничі відносини та спосіб господарювання, а і як домінуюча система управління суспільством, політика і навіть ідеологія розвитку. До того ж сутність економіки та її основні ка­тегорії (вартість, додана вартість, власність, прибуток, рентабель­ність тощо) змінюються під впливом інтелектуалізації виробницт­ва, яка охопила всі сфери життя суспільства.

Для економічних аспектів глобалізації характерні вільна тор­гівля, вільний рух капіталу, зниження податків на прибуток під­приємств, простота переміщення галузей промисловості між різ­ними державами на користь зменшення витрат на працю і природні ресурси. Крім того, розвинені країни та країни, що роз­виваються, неухильно зближуються за рівнем зарплат, цін на то­вари і прибутковості підприємств. Росте число та розмір злиття компаній усередині країн і на транснаціональному рівні, які су­проводжуються радикальною реструктуризацією та зменшенням кількості зайнятої робочої сили, з' являється тенденція до аутсор­сингу непрофільної діяльності компаній спеціалізованим компа­ніям. Особливе значення має аутсорсинг із розвинених країн в тих, що розвиваються, який приводить до скорочення зайнятості в розвинених країнах і зростання зайнятості і доходів у країнах, що розвиваються.

Економічні зміни глобального масштабу характеризуються домінуванням фінансового ринку над товарним. Гроші почали робити гроші на законних підставах, що надаються фінансово-правовими встановленнями. Але ще важливіше значення, ніж гроші, мають технології, які, будучи зрощеними з інформацією, можуть забезпечити виробництво нових товарів і послуг з мен­шою, ніж раніше, вартістю і створити нові унікальні продукти світового ринку. Унікальність і дешевизна — це два найважли­віші чинники входження в глобальну економіку.

Незважаючи на всю різноманітність глобальних проблем, во­ни мають загальну специфіку, що виділяє їх на фоні інших проб­лем світової економіки. Специфіка глобальних проблем полягає в наявності ряду спільних рис:

1) кожна з проблем і всі разом принципово важливі для май­бутнього людства. Затримка з їх вирішенням являє собою смер­тельну загрозу цивілізації або деградацію умов життя і виробни­чої діяльності на Землі;

2) у них проявляється поглиблення і ускладнення світогоспо-дарських зв' язків та інтернаціоналізація інших суспільних проце­сів на Землі;

3) їх розв'язання можливе лише за умови об'єднання зусиль усіх держав і народів. Знайти рішення глобальних проблем — значить забезпечити умови виживання всіх народів і подальший розвиток цивілізації.

За походженням, характером і способам вирішення глобальні проблеми класифікуються на такі три групи.

До першої групи належать проблеми, які виникають у сфері взаємодії природи і суспільства (надійне забезпечення людства сировиною, енергією, продовольством тощо, збереження природ­ного навколишнього середовища, освоєння ресурсів Світового океану, оволодіння космічним простором).

Друга група — це проблеми соціально-економічних і воєнно-політичних відносин, а саме: відносини між розвинутими країна­ми і країнами, що розвиваються; відносини між розвинутими країнами і постсоціалістичними країнами та державами різних соціально-економічних устроїв, подолання економічної відста­лості багатьох країн, проблеми роззброєння і збереження миру, локальні, регіональні та міжнародні кризи.

Третя група охоплює проблеми, пов 'язані з розвитком люди­ни, забезпеченням її майбутнього, зростанням народонаселення, боротьбою із зубожінням, голодом, хворобами, наркоманією тощо.

Такти чином, можемо зробити висновок, що глобальні проб­леми це всезагальні проблеми, що відзначаються загальнопла-нетарним за своїми масштабами і значенням характером, пов' я-зані з життєвими інтересами народів усіх країн, становлять за­грозу життю для всього людства і можуть бути вирішенні спіль­ними діями всіх країн світу.

Висновки. Підсумовуючи можемо зробити висновок, що у ре­зультаті глобальної інтеграції, що відбувається в світі, соціальнінегаразди різних країн поглиблюються, бо глобалізація це процес, у результаті якого на перший план виходять проблеми загальносвітового характеру. Глобалізація це сучасне явище, яке знаменує настання певного етапу історичного процесу і відо­бражає результати розвитку науки і техніки. Проблемність гло­балізації, як феномена і як процесу обумовлена її парадоксальніс­тю. Маючи об'єктивний характер, глобалізація одночасно являє собою результат діяльності людей, які керуються сповна визна­ченими особистими і корпоративними уявленнями про світ і міс­це людини в ньому.

Література

1. Human Development Report, NY, 1999. // [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://www.undp.org.ua

2. Доклад о развитии человека 2005. Международное сотрудничест­во на перепутье: помощь, торговля и безопасность в мире неравенства. / Пер с англ. М.: Издательство «Весь Мир», 2005. — 416 с. // [Елект­ронний ресурс]. Режим доступу : http://www.undp.org.ua

3. Глобалізація і безпека розвитку / О. Г. Білорус, Д. Г. Лук'яненко та ін.; за ред. О. Г. Білоруса. — К.: КНЕУ, 2001. — 733 с.

4. Управління міжнародною конкурентоспроможністю в умовах глобалізації економічного розвитку. Монографія: У 2 т. / За заг. ред. Д. Г. Лук'яненка, А. М. Поручника. — К.: КНЕУ, 2006. — Т. 1—810 с., Т. 2—590 с.

5. Економічна інтеграція та глобальні проблеми сучасності. Навча­льно-методичний посібник / За ред. д. е. н., проф. Д. Г. Лук'яненка.

К.: КНЕУ, 2005.

6. Спільний європейський економічний простір: гармонізація мега-регіональних суперечностей: Монографія. За заг. ред. Д. Г. Лук'яненка, В.І. Чужикова. — К.: КНЕУ, 2007. — 544 с.

7. Глобалізація і економіка України. — К.: Логос, 1999. — 568 с.

8. Кузнєцов В. «Золотой Миллиард» и остальное человчество. // [Електронний ресурс]. Режим доступу : www.carnegie.ru/ru/pubs/pro-contra/55574.htm

9. Меняющийся мир и глобализация. Федотова В. Г. // [Електрон­ний ресурс]. Режим доступу : http://www.knogg.net/2004_003.htm

10. Лук'яненко Д. Г. Економічна інтеграція і глобальні проблеми су­часності: Навчальний посібник. — К.: КНЕУ, 2005. — 206 с.

Стаття надійшла до редакції 01.10.2010

Страницы:
1 


Похожие статьи

Т В Майорова - Економічна глобалізація її сучасні прояви та детермінанти