А Є Сочавська - Екологічне становище івано-франківського регіону сучасні проблеми та майбутні перспективи - страница 1

Страницы:
1 

УДК 353:330.15

А. Є. Сочавська, аспір. кафедри економіки підприємства, Івано-Франківський національний технічний університет

нафти і газу

ЕКОЛОГІЧНЕ СТАНОВИЩЕ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОГО РЕГІОНУ: СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ТА МАЙБУТНІ ПЕРСПЕКТИВИ

АНОТАЦІЯ. У статті досліджено сучасну екологічну ситуацію Іва­но-Франківської області. Проведено аналіз основних показників стану навколишнього середовища цього регіону. Розглянуто особ­ливості і принципи управління та регулювання охорони навколиш­нього природного середовища та наведено рекомендації щодо йо­го вдосконалення.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: екологічні проблеми, державне управління, ре­гіон, принципи управління природокористуванням, навколишнє природне середовище, екологічна політика.

АННОТАЦИЯ. В статье исследована современная экологическая ситуация в Ивано-Франковской области. Проведен анализ основ­ных показателей состояния окружающей среды и приведены ре­комендации по его совершенствованию.

КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: экологические проблемы, государственное управление, регион, принципы управления природопользованием, окружающая среда, экологическая политика.

ANNOTATION. In this article the current ecological situation of Ivano-Frankivsk region is studied. The analysis of the main indicators of the environment of the region is conducted. The peculiarities and principles of public administration and regulation of environmental protection and recommendations for improvement is considered.

KEY WORDS : environmental problems, public administration, the region, the principles of environmental management, environment, ecological policy.

Постановка проблеми. Високі темпи економічного, науково-технічного та соціального розвитку України без врахування еко­логічних аспектів призводять до стрімкого виснаження природ­но-ресурсного потенціалу та погіршення екологічної ситуації як держави в цілому, так і в кожному окремому її регіоні. Процеси економічного і соціального розвитку, які здійснювались в Івано-Франківській області на принципах максимального використання природних ресурсів без адекватного урахування екологічних ви­мог, сприяли збільшенню антропогенно-техногенного наванта­ження на природне середовище. Наростання екологічних проб­лем в області зумовлює необхідність удосконалення діючого

© А. Є. Сочавська, 2011

650механізму управління природоохоронними процесами на регіо­нальному рівні для забезпечення сталого еколого безпечного роз­витку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вагомий внесок у розвиток досліджень екологічних аспектів управління зробили такі українські вчені як: О. Лазор [6], Я. Тібекін [10], О. Веклич [1], Л. Мельник [7], В. Кравців [5], В. Шевчук [11] та ін. Однак, в Україні питання вирішення екологічних проблем на регіонально­му рівні, в тому числі за допомогою вдосконалення системи дер­жавного управління у галузі екології та природних ресурсів за­лишається ще недостатньо дослідженим.

Постановка завдання. Мета статті — розглянути та проана­лізувати основні екологічні проблеми, з якими зіштовхується об­ласть сьогодні, а також запропонувати шляхи вирішення цих проблем для поліпшення екологічної ситуації регіону в майбут­ньому.

Основні результати досліджень. Івано-Франківщина володіє унікальними природними ресурсами, які можуть скласти основу забезпечення збалансованого (сталого) розвитку. На території області, яка займає 2,4 % (13,98 тис. кв. км) площі України фор­мується 8,6 % загального об'єму вод у ріках України, зосередже­но 6,3 % площі земель лісового фонду (636 тис. га) держави і 9,0 % загального запасу деревини.

У той же час, сучасну екологічну ситуацію в Івано-Фран­ківській області, як і в цілому в Україні, не можна вважати задо­вільною, незважаючи на зменшення за останні роки антропоген­но-техногенного навантаження на природне середовище та здійс­нення ряду природоохоронних заходів. Понад 4 % території зайнято нафтогазовими трубопроводами, пробурено більше 2000 свердловин для видобування нафти і газу, існує 134 очисні спо­руди, 30 великих полігонів складування твердих побутових від­ходів, хвостосховища і полігони промислових відходів ДП «Ка­лійний завод» ВАТ «Оріана», золошлаковідвали Бурштинської ТЕС та ін. До територій із найскладнішою екологічною ситуаці­єю належать території Галицького (Бурштинська ТЕС), Надвір-нянського (ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття», ТОВ СП «Інтер-плит»), Тисменицького (ВАТ «Івано-Франківськцемент», ВАТ «Хутрофірма «Тисмениця»), Долинського (ТзОВ «Уніплит», ВАТ «Шкіряник»), Калуського (ВАТ «Оріана», ТОВ «Карпатнаф-тохім») районів. Особливо гострими є екологічні проблеми в Ка­лузькому районі. Серйозність проблем останнього регіону визна­на на загальнодержавному рівні, що підтверджується Указом

Президента України «Про оголошення територій міста Калуш та сіл Кропивник і Сівка-Калуська Калуського району Івано-Фран­ківської області зоною надзвичайної екологічної ситуації» № 145/2010.

Окрім цього в Івано-Франківській області існує ряд інших екологічних проблем, які відображають негативні наслідки не-регульованого антропогенно-техногенного впливу на навко­лишнє середовище, внаслідок нераціонального освоєння тери­торії та наднормативного використання природних ресурсів. Це забруднення атмосферного повітря, поверхневих і підзем­них вод, ґрунтів.

Загальна кількість викидів забруднюючих речовин в атмосфе­рне повітря у 2010 році становила 224,9 тис. тонн. Значний вплив на стан атмосферного повітря мають майже понад 200 тис. оди­ниць автотранспорту, обсяг викидів якими в атмосферу досяг 57,3 тис. тонн шкідливих речовин. Динаміку викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря наведено в табл. 1 [9].

Таблиця 1

ДИНАМІКА ВИКИДІВ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН В АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ

Роки

Обсяги шкідливих викидів

 

усього, тис. т

у тому числі

 

 

стаціонарними джерелами

Пересувними джерелами

2007

325,2

269,9

55,3

2008

298,3

241,7

56,6

2009

271,8

214,5

57,3

2010

325,2

269,9

55,3

Рівень забруднення атмосферного повітря підприємствами-виробниками електроенергії, газу, води та автотранспорту складає 87 % від усіх викидів в області. Цими підприємствами Бурштинська ТЕС, ДАЕК «Західенерго», УМГ «Прикарпат-

є:

- j г----------------,    ,-,-------------,----І" ---7----- ----1-------1------

трансгаз», ВАТ «Івано-Франківськцемент», ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття».

Як вже зазаначалось, головною проблемою техногенно-екологічного характеру, яка склалася на території Прикарпаття, є ліквідація наслідків господарської діяльності виробництва калій­них добрив у м. Калуші. У власності ВАТ «Оріана» знаходиться 3 рудники, Домбровський кар' єр, 2 відвали засолених грунтів, 2хвостосховища та шламонакопичувач, які є потенційно небезпе­чними і спричинюють просідання земної поверхні, утворення провальних воронок, карстів, зсувів, забруднення водних об' єктів та земель. Неповне виконання природоохоронних заходів, крім екологічних проблем, створює передумови до виникнення небез­пеки для проживання населення у зоні діяльності ДП «Калійний завод».

Важливою проблемою, що ускладнює екологічну ситуацію на Івано-Франківщині, є забруднення водних об' єктів. Основними забруднювачами поверхневих водних об' єктів області ВАТ «Наф-тохімік Прикарпаття» (м. Надвірна), КП «Івано-Франківськ-водоекотехпром», ДП «Калійний завод» (м. Калуш), ТзОВ «Уні-плит» (с. Вигода). Так, у 2010 р. господарствами та населенням області заб3рано 97,31 млн м3 води, в т.ч. з повер3хневих водойм — 89,5 млн м3, з підземних джерел — 7,812 млн м3 води. Згідно ста­тистичних даних, обсяг забруднюючих речовин внаслідок їх ски­дання із зворотними водами у поверхневі водні об' єкти водоко­ристувачами забруднювачами поверхневих вод у 2010 році становив 51,838 тис. т, що на 2 % більше, ніж у 2009 році, що є негативним явищем.

Значною екологічною проблемою є відсутність в області сис­теми роздільного збору та утилізації твердих побутових відходів та існуючі тенденції їх захоронення, а не переробки, що призво­дить до вивезення вторинних матеріальних ресурсів (поліетилен, ПЕТ пляшки, складська тара, папір) на сміттєзвалища. Не зважа­ючи на те, що впродовж останніх років. було здійснено низку за­ходів, спрямованих на впровадження роздільного збирання твер­дих побутових відходів і розвиток ринку вторинних ресурсів, докорінно змінити ситуацію не вдалося. Такого ж вирішення з утилізації вимагають відходи більш як 500 лісопильно-дерево­обробних виробництв області, 40 тис. м. / куб. яких щорічно складується на територіях і в руслах гірських річок. Основні по­казники утворення та поводження з відходами I—III класів не­безпеки (з 2010 року — з відходами І—IV небезпеки) представ­лені у табл. 3 [9].

Значною проблемою області є розвиток ерозійних процесів і зниження родючості ґрунтів. Ці процеси є наслідком розорюван­ня земель на схилах, крутизною більше 50°, відсутності системи протиерозійних заходів на сільськогосподарських угіддях, пере­важання тракторного трелювання деревини на лісових землях, а також зменшення внесення добрив (у 5 і більше разів) та припи­нення вапнування грунтів.

Таблиця З

ДИНАМІКА ОСНОВНИХ ПОКАЗНИКІВ УТВОРЕННЯ ТА ПОВОДЖЕННЯ,ТИС. Т

Роки

Утворилось

Утилізовано

Спалено

Видалено у спеціально відведені місця та об'єкти

Наявність на кінець року у спеціально відведених місцях чи об'єктах та на те­риторії підприємств

2008

7,0

2,8

2,5

0,0

56,8

2009

4,2

0,7

2,0

0,2

64,5

2010

1097,9

605, 1

19,2

163,1

35556,8

У т. ч.  відходи І—ІІІ класів небезпеки

3,4

1,6

0,2

1,1

55,2

Важливою перепоною на шляху до забезпечення охорони нав­колишнього середовища регіону та екологізації господарювання є відсутність екологічної грамотності та рівня культури, як у ке­рівників підприємств, так і у населення, адже саме суспільство своєю діяльністю наносить величезну шкоду. Слід відмітити, що темпи погіршення екологічної ситуації як в окремому регіоні, так і в Україні зокрема, значно перевищують темпи усвідомлення на­селенням цього надзвичайно небезпечного процесу [8].

Якщо додати до названих проблем похідні від них явища і на­слідки, то, при всіх незаперечних успіхах регіону в освітньому і науковому процесах, майбутні перспективи переходу на засади сталого розвитку здаються досить туманними.

Вагому роль у поліпшенні екологічного стану регіону відіграє державне управління в екологічній сфері. Органи державної вла­ди та органи місцевого самоврядування за законодавством Ук­раїни управляють процесами природокористування на всіх рівнях від державного до місцевого [12]. Структура інституцій держав­ного управління в сфері охорони навколишнього середовища в Івано-Франківській області представлена, облдержадміністраці­єю, органами місцевого самоврядування, громадськими об'єднан­нями, які спрямовують свою діяльність на забезпечення ефектив­ного використання природних ресурсів, охорони довкілля та еко­логічної безпеки, а також спеціально уповноваженими державою галузевими органами.

Пріоритетами екологічної політики в Івано-Франківській об­ласті є покращення екологічного стану навколишнього природ­ного середовища та локалізація і недопущення особливо небезпе­чних ситуацій, що виникають на території області, забезпечення екологічної безпеки. З цього приводу особлива увага приділялася виконанню законодавства України, постанов та наказів Мінпри­роди України, розпоряджень облдержадміністрації, рішень облас­ної ради, прийнятих програм, виконання плану з основної діяль­ності Державного управління охорони навколишнього природно­го середовища в Івано-Франківській області.

Хоча згідно регіональних доповідей та екологічних паспортів ситуація із зазначеними проблемами набуває позитивного характеру в бік зменшення забруднення навколишнього середовища, однак нечисленні розгалужені інспекційні підрозділи з низьким матеріаль­но-технічним забезпеченням неспроможні повною мірою задоволь­няти потреби і вимоги суспільства щодо належного контролю за станом навколишнього середовища й покращенням його стану.

Також важливо зробити наголос на наступних проблемах ефек­тивності реалізації державного управління на регіональному рівні:

1. Найбільшу шкоду природі завдають великі підприємства, завдяки відрахуванням котрих формуються бюджети всіх рівнів. Тому, незважаючи на порушення природоохоронного законодав­ства, контролюючі органи не застосовують такий засіб, як при­пинення їх роботи.

2. Штрафи за забруднення навколишнього природного сере­довища не можна порівняти з витратами на усунення цих забруд­нень. Так, до 2011 року, коли набув чинності Податковий кодекс України, діяла Постанова Кабінету Міністрів України від 1 берез­ня 1999 р. № 303, де було визначено порядок встановлення нор­мативного збору за забруднення навколишнього природного се­редовища та стягнення цього збору. Фактично, за ці 12 років, підприємства за тонну твердих джерел забруднення навколиш­нього середовища сплачували 2 грн штрафу, за викид тонни ме­тану — 3 грн, за тонну окису вуглецю — 2 грн.

Оскільки державне управління здійснюється від імені та задля українського народу, не останнє місце має займати участь гро­мадськості в підготовці нормативних актів виконавчої влади. Од­нією з форм участі громадськості в підготовці місцевих норматив­них актів, у т. ч. пов' язаних з природокористуванням, відповідно до ст. 13 Закону України «Про місцеве самоврядування в Украї­ні» є громадські слухання. На жаль, пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов' язковому розгляду органами місцевого самоврядування [2], а не обов'яз­ковому врахуванню.

Висновки. Отже, проведений аналіз стану навколишнього се­редовища в Івано-Франківській області свідчить про значне ан­тропогенно-техногенне навантаження на навколишнє природне середовище, хоча й спостерігається тенденція до його зменшен­ня. Варто звернути увагу й на те, що існуючі проблеми, незважа­ючи на деяке зменшення антропогенно-техногенного наванта­ження на природне середовище, потребують негайного вирі­шення. Це можливо лише за умови постійної уваги і належного рівня державного управління в регіоні. Тому дуже важливо за­стосовувати всі можливі засоби та методи підвищення ефектив­ності державного управління.

Для встановлення контакту між людиною та навколишнім се­редовищем необхідно застосовувати різноманітні методи та за­ходи, які дозволять виховати в людині екологічну культуру та свідомість, адже тільки через процес виховання і навчання суспіль­ство зможе усвідомити значимість своїх дій у сфері охорони на­вколишнього середовища та попередити негативні наслідки від виробничої діяльності.

З метою поліпшення в майбутньому стану навколишнього при­родного середовища як на регіональному, так і на загальнодержав­ному рівнях необхідно вдосконалити структуру економічного меха­нізму природокористування та охорони навколишнього природного середовища. Важливим є уточнення та конкретизація термінологіч­ного апарату для забезпечення кращого розуміння завдань та функ­цій державного управління на регіональному рівні — досягнення зазначеного можливе шляхом внесення змін до діючого екологічно­го законодавства. Подальшого розвитку та поліпшення потребує уточнення ролі і місця територіального і галузевого факторів у фор­муванні основних якісних параметрів навколишнього середовища.

Для забезпечення стійкого регіонального розвитку важливо ско­ординувати дії служб, які функціонують у сфері природоохорони, створити єдину раціональну систему інформаційного забезпечення, систему контролю, аналізу та експертизи, необхідно побудувати геоінформаційну систему управління станом довкілля і дотримува­тись відповідних міжнародних та державних стандартів. Тільки тоді ми зможемо бути впевненими в гармонійному розвитку системи «господарство—природа—людина» на регіональному рівні, а це в свою чергу дозволить розвивати соціально-економічну розбудовутериторії в екологічно допустимих межах, забезпечуючи екологічно безпечний розвиток як регіону, так і держави в цілому.

Література

1. Веклич. О. Сучасний стан та ефективність економічного механіз­му екологічного регулювання / О. Веклич // Економіка України. — 2003. — № 10. — С. 62—70.

2. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» // ВВР

України. — 1997. — № 24. — С. 170.

3. Івано-Франківськ. Екологічний паспорт області. 2010 р. [Електрон­ний ресурс]. — Режим доступу:

http://www.menr.gov.ua/content/article/5982

4. Івано-Франківська регіональна доповідь 2009 рік. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://ecology.if.ua/nacdop.html

5. Кравців В. С. Стратегія раціонального використання природно-ресурсного потенціалу в регіоні: екологічні пріоритети / В. С. Кравців // Вісник Національного університету водного господарства та природо­користування. (Збірник наук. праць). Економіка. Ч. 2. Проблеми, меха­нізми та інвестиційне забезпечення раціонального природокористуван­ня. Вип. 4 (36). — Рівне, 2006. — С. 325—330.

6. Лазор О. Я. Використання європейського досвіду для вдоскона­лення екологічної політики в Україні / О. Я. Лазор // Ефективність дер­жавного управління в контексті глобалізації та євроінтеграції: Матеріа­ли наук.-практ. конф. — К.: Вид-во НАДУ, 2003. — С. 596—599.

7. Мельник Л. Г. Екологічна економіка: Підручник. — 3-тє вид., ви-пр. і допов. / Л. Г. Мельник. — Суми: ВТД «Університетська книга»,

2006. — 367 с.

8. Семененко О. Еколого-економічні засади розвитку ресурсного потенціалу аграрної сфери регіону на перспективу / О. Семененко // Агроінком. — 2010. — № 7—9. — С. 183—192.

9. Статистична інформація. Головне управління статистики в Івано-Франківській області. [ Електронний ресурс]. — Режим доступу:

http://statif.ukrtel.net/

10. Тібекін Я. О. Удосконалення економічного механізму реалізації еко­логічної політики держави в контексті сталого розвитку / Я. О. Тібекін // Збір­ник наукових праць Донецького державного університету управління. Т. ХІ. Серія «Державне управління». Вип. 151. — Донецьк, 2010. — С. 145—155.

11. Шевчук В. Я., Саталкін Ю. М., Білявський Г. О. Екологічне управління: Підручник / В. Я. Шевчук, Ю. М. Саталкін, Г. О. Білявсь­кий та ін. — К.: Либідь, 2004. — С. 226—238.

12. Шостак С. В. Структура державного управління охороною на­вколишнього природного середовища / С. В. Шостак // Держава та регі­они. — 2010. — № 4. — С. 32—37.

Стаття подана до редакції 10.10.2011

Страницы:
1 


Похожие статьи

А Є Сочавська - Екологічне становище івано-франківського регіону сучасні проблеми та майбутні перспективи