В Ф Савченко, К М Катрушенко - Екологічні проблеми чернігівщини та шляхи їх вирішення - страница 1

Страницы:
1 

УДК 504.054

В. Ф. Савченко, д-р екон. наук, проф.,

К. М. Катрушенко, студентка, ДВНЗ «Чернігівський державний інститут економіки і управління»

ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ЧЕРНІГІВЩИНИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ

АНОТАЦІЯ. У статті проведено аналіз сучасного екологічного ста­ну Чернігівської області, виявлено екологічні проблеми регіону, надані заходи та запропоновані шляхи їх вирішення.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: довкілля, екологія, екологічна безпека, екологі­чні проблеми, отрутохімікати, очисні споруди, утилізація.

АННОТАЦИЯ. В статье проведен анализ современного экологи­ческого состояния Черниговской области, выявлены экологичес­кие проблемы региона, предоставлены мероприятия и предложе­ны пути их решения.

КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: окружающая среда, экология, экологическая безопасность, экологические проблемы, ядохимикаты, очистные сооружения, утилизация.

ANNOTATION. The article analyzed the current status of Chernihiv region, identified environmental problems of the region, provided mea­sures and proposed solutions.

KEY WORDS: environment, ecology, environmental safety, environ­mental issues, pesticides, sewage plants, waste.

доступні відновні і невідновні природні ресурси, але разом з тим забруднювати і руйнувати довкілля. Екологічна безпека надзви­чайно актуальна для навколишнього середовища, здоров'я людей та й урешті-решт збереження населення в цілому. Станом на по­чаток ХХІ ст. забруднення навколишнього середовища відхода­ми, викидами, стічними водами всіх видів промислового вироб-

© В. Ф. Савченко,

К. М. Катрушенко, 2011

Аналіз останніх публікацій. Важливий внесок у вирішення проблем екологічного характеру здійснили С. М. Степаненко, С. Є. Дятлов, О. В. Чернявський, Г. Г. Шматков, Д. Н. Кавтара-дзе, А. А. Брудний та ін.

Постановка завдання. Метою даної статті є надання інфор­мації про сучасний екологічний стан у Чернігівській області, проведення аналізу екологічних проблем та розробка шляхів їх подолання.

Виклад основного матеріалу. Чернігівська область за своєю площею є однією з найбільших областей України. Вона посідає друге місце серед усіх регіонів та автономної республіки Крим. Територія займає 31,9 тис. км2 (5,3 % території України). Це регі­он з достатньо розвинутими промисловістю та сільським госпо­дарством, багатий природними і рекреаційними ресурсами [1]. Проте, наприклад, у рейтингу журналу «Фокус» «55 найкращих міст для життя в Україні 2011 року» за станом екології Чернігів посів лише 27 місце [4].

Стан навколишнього природного середовища в області оціню­ється неоднозначно: просторові переваги і перспективність роз­витку природних комплексів, здатність до самоочищення поєд­нуються зі значним антропогенним тиском на нього.

Надра Чернігівщини порівняно багаті на корисні копалини. Сировинний потенціал регіону на 59,4 % складається з паливно-енергетичних корисних копалин — нафти, газоконденсату, тор­фу; 31,7 % загальних мінеральних ресурсів належать будівельній сировині; 8,2 % — прісні та мінеральні води; 0,7 % — нерудні корисні копалини для металургії [5].

Область є однією з найбагатших за запасами водних ресурсів. ЇЇ територією протікає 1200 річок загальною довжиною близько 8.5 тис. км. Найбільші річки — Дніпро, Десна з притоками Сейм, Остер, Снов, Убідь, на півдні — Удай [3].

Проте екологічний стан області потребує негайного поліп­шення. До основних екологічних проблем Чернігівщини нале­жать наявність великої кількості непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин, ризик забруднення підземних водоносних горизонтів через наявність недіючих та незатампоно-ваних артезіанських свердловин, складування твердих побутових відходів тощо [2].

Основну складову в загальній масі відходів, що утворюються в області, займають тверді побутові відходи та виробничі 4 класу небезпеки, які в основному вивозяться на полігони, сміттєзвали­ща, накопичувачі тощо. На сьогоднішній день на території облас­ті тверді побутові відходи складуються на 26 полігонах та 771 сільських сміттєзвалищах, площа земель під якими становить понад 630 га. Щорічна кількість відходів, які розміщуються на вказаних об' єктах, становить близько 500 тис. тонн.

Невирішеною проблемою залишається безпечність Чернігів­ського міського сміттєзвалища, яке знаходиться поблизу житло­вого масиву Масани. На сьогоднішній день на полігоні твердих побутових відходів розміщено біля 20 млн м3 відходів. Площа під розміщення відходів практично вичерпана, але таке розміщення подовжується в обсягах близько 180 тис. тонн щорічно [7].

Шляхи вирішення цього питання неодноразово обговорюва­лися на нарадах в облдержадміністрації. Зважаючи на те, що що­року кількість відходів, які вивозяться на полігон, значно збіль­шується, вирішення цієї проблеми можливе тільки шляхом будівництва сміттєсортувального та сміттєпереробного комплек­су. Наразі виділена земельна ділянка під сміттєпереробний ком­плекс та проведена робота з розробки проектно-кошторисної до­кументації на будівництво комплексу потужністю 350 тис. тонн сміття на рік.

За результатами облікових даних станом на 31.12.2010 р. в об­ласті залишається 857,8 тонн хімічних засобів захисту рослин, непридатних до використання, в 192 місцях зберігання. З них у незадовільному стані зберігається майже 241 тонна в 63 місцях [5]. Більша частина зберігається на колишніх колгоспних складах у зруйнованих приміщеннях, під відкритим небом та в інших мі­сцях, що не відповідають нормативним вимогам.

Розв'язання цієї проблеми стало одним з екологічних пріори­тетів роботи органів влади на регіональному рівні. Рішенням об­ласної ради від 25.03.2011р. «Про затвердження переліку видат­ків обласного фонду охорони навколишнього природного сере­довища на 2011 рік» було вирішено консолідувати кошти облас­ного та місцевих фондів охорони навколишнього природного сере­довища на проведення робіт із забезпечення утилізації хімічних за­собів захисту рослин з території усієї області протягом 2011 року.

Таким чином, буде забезпечено повне звільнення регіону від отрутохімікатів. На ці роботи передбачено виділити 12,3 млн грн коштів фонду охорони навколишнього природного середовища. Для повного очищення всієї території регіону решту фінансуван­ня має забезпечити Державний фонд охорони навколишнього природного середовища.

У липні поточного року компанія «S.I Group Consort Ltd» (Із­раїль) розпочала роботи із екологічно безпечного збирання, пере­везення, зберігання, оброблення та знешкодження непридатних до використання пестицидів і тари від них на території області. Першим етапом стало вивезення близько 90 тонн непридатних хімікатів, що знаходяться на території Бобровицького району [6].

Гострою залишається проблема охорони підземних водонос­них горизонтів від забруднення через недіючі артезіанські сверд­ловини. Станом на 01.01.2011 р. в області налічувалось 3533 ар­тезіанські свердловини. Протягом останніх трьох років було здійснено ліквідаційний тампонаж 462 артезіанських свердловин, що дало змогу зменшити ризик забруднення підземних водонос­них горизонтів, тим самим у певній мірі убезпечивши мешканців області від використання неякісної питної води. На сьогодні по­требують ліквідаційного санітарно-технічного тампонажу ще 384 артезіанські свердловини [5].

За останні роки спостерігається динаміка зменшення скиду забруднюючих речовин у водні об' єкти області (щорічно на 10 %). Зменшення відбувається за рахунок покращення очистки стічних вод, а також через зниження виробничих потужностей. Основною проблемою очисних споруд залишається зношеність матеріально-технічної бази. Недостатність коштів на проведення ремонтних робіт та реконструкцію об' єкта в цілому є суттєвим фактором ризику порушення екологічної рівноваги регіону.

У порівнянні з промисловими областями України, які мають значні обсяги викидів у атмосферне повітря, Чернігівщина відно­ситься до тих, де проблема забруднення повітря не стоїть дуже гостро. Динаміка загальних обсягів викидів забруднюючих речо­вин у атмосферне повітря Чернігівської області протягом остан­ніх років від стаціонарних та пересувних джерел забруднення майже незмінна. У 2010 р. загальні викиди від стаціонарних дже­рел становили 47,370 тис. тонн, що на 4,4 тис. тонн більше показ­ників 2009 року. Збільшення відбулося за рахунок зростання кілько­сті сільськогосподарських підприємств, які звітуються про наяв­ність парникових газів за статистичною формою 2ТП-повітря.

Найбільшим забруднювачем атмосферного повітря в області залишається КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми «ТехНова» (забруднювач довкілля на державному рівні) (табл. 1). За 9 міся­ців 2010 р. під3приємством використано 324,1 тис. тонн вугілля, 94526,6 тис. м3 природного газу. При цьому в повітрі викинуто забруднюючих речовин: золи — 2706,5 т, сірки оксиду — 7876,1 т, оксиду азоту — 1599,5 т, оксиду вуглецю — 136,5 т.

Для досягнення нормативів гранично допустимих обсягів ви­кидів підприємством розроблено додатковий план заходів, реалі­зація якого буде проводитися протягом 9 років. Затверджено тех-ніко-економічне обгрунтування реконструкції та модернізації підприємства з монтажем газотурбінної установки та котла ути­лізатора, що дасть змогу значно зменшити час експлуатації вугільних котлів і знизити обсяги викидів майже на 1,4 тис. тонн на рік.

Таблиця 1

НАЙБІЛЬШІ ЗАБРУДНЮВАЧІ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ РЕГІОНУ [8]

І І   Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря І

2008 рік 2009 рік 2010 р.

Підприємства

тис. т/рік

% до загальних викидів по Черні-гівській області

тис. т/рік

% до загальних викидів по Черні-гівській області

тис. т/рік

% до загальних викидів по Черні-гівській області

КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми «ТехНова»

15,470

15,8

17,105

18,22

4,114

38,0

Гнідинцівський газо-переробний завод ВАТ «Укрнафта»

1,757

1,8

1,813

1,9

0,441

4,0

Чернігівське лінійне ви­робниче управління ма­гістральних газопрово­дів НАК «Нафтогаз»

4,432

4,5

4,363

4,6

1,045

9,7

Мринське виробниче управління підземного зберігання газу НАК «Нафтогаз»

3,311

3,4

2,801

2,98

0,399

3,7

Важливе місце в екологічній безпеці відіграє і ставлення насе­лення до охорони навколишнього природного середовища — за­бруднені ліси, стихійні сміттєзвалища та хаотичне випалювання великих площ сухої рослинності.

Так, останніми роками природа Чернігівщини потерпає від пожеж, спричинених громадянами через випалювання сухої тра­ви. У результаті весною вогні палають на луках, вздовж залізни­чних колій та автошляхів, утворюючи аварійну ситуацію на до­рогах та завдаючи довкіллю значних втрат.

Підсумовуючи, а також додаючи деякі неперелічені вище пи­тання, до екологічних проблем області слід віднести забруднення атмосферного повітря викидами промислових підприємств та ав­тотранспорту, природних водоймищ — неочищеними та недостат­ньо очищеними стічними водами промислових підприємств, жит­лово-комунального комплексу, дренажними водами зрошувальних систем, забруднення та виснаження підземних водоносних горизо­нтів, збільшення виробничих та побутових відходів (у т.ч. токсич­но небезпечних), прогресуючу деградацію земельних ресурсів, збільшення еродованих сільськогосподарських угідь, скорочення вмісту гумусу, збільшення кислотності і засолення грунтів.

Шляхи розв'язання екологічних проблем, стратегія екологічної безпеки і стійкого розвитку все ще залишаються невизначеними та невирішеними. Щоб забезпечити екологічну рівновагу регіону, не­обхідним є виконання низки заходів. Ми пропонуємо такі основні шляхи подолання екологічних проблем на Чернігівщині:

1. Потрібно побудувати сміттєпереробні заводи, ввести в дію міні-ТЕЦ на газу із сміттєвих звалищ, а також запровадити спеціа­льні екологічні служби, які мають прибирати території від сміття.

2. Вирішення проблем очистки стічних вод та забезпечення ефективної роботи очисних споруд можливе при проведенні комплексу першочергових робіт по їх реконструкції на об' єктах житлово-комунального господарства.

3. Створити державний реєстр з обліку токсичних відходів і провести їх утилізацію, а тим, що не можуть бути утилізовані, потрібно вирішити належне безпечне зберігання.

4. Сформувати екологічну мережу, що включає частину зе­мель, на яких залишилися незмінні або незначно змінені природ­ні ландшафти, задля їх збереження у подальшому.

5. Забезпечити раціональне використання надр.

6. Сприяти залученню громадськості до участі у виконанні екологічних програм, розробки й реалізації програм екологічної освіти та виховання.

Висновки та перспективні напрямки досліджень.

1. Чернігівський регіон має багаті природні та рекреаційні ресур­си, достатньо розвинуті промисловість та сільське господарство.

2. Стан навколишнього природного середовища оцінюється неоднозначно: просторові переваги і перспективність розвитку природних комплексів, здатність до самоочищення поєднуються зі значним антропогенним тиском на нього.

3. По деяких складових екологічний стан Чернігівської облас­ті потребує поліпшення, оскільки якість біосфери не відповідає екологобезпечним вимогам і , як наслідок, це відбивається на здоров' ї населення Чернігівщини.

4. Для того, щоб поліпшити екологічну ситуацію в регіоні, не­обхідно провести:

по-перше, реалізацію заходів, запропонованих нами у попере­дньому матеріалі;

по-друге, заходи, які базуються на автоматизованих засобах контролю з оперативним визначенням кількісних та якісних по­казників стану довкілля; результати такого контролю будуть сприяти отриманню комплексної оцінки стану екосистем на ос­нові прогностичних моделей з інформаційною підтримкою при­йняття природоохоронних заходів щодо запобігання кризовому стану довкілля та досягненню безпечних санітарно-гігієнічних умов проживання населення;

по-третє, заходи, які не потребують значних капітальних витрат, наприклад: підвищення культури проведення система­тичних спостережень та оцінки стану компонентів довкілля; за­безпечення своєчасного інформування про стан довкілля та не­безпечні природні і техногенні явища відповідних керівних органів державної виконавчої влади на місцях; дотримання дію­чого законодавства при проведенні спостережень, обміні інфо­рмацією, контролі за природокористуванням; сприяння залу­ченню громадськості до участі у виконанні екологічних прог­рам, розробці й упровадженню програм екологічної освіти та виховання тощо;

по-четверте, диверсифікувати шляхи фінансування впрова­дження перелічених заходів. Фінансування може бути з кількох джерел — обласного, районних, міських фондів охорони навколи­шнього середовища, підприємств-забруднювачів, держбюджету або фінансування на підставі залучення коштів різних інвестиційних проектів за участю міжнародних та вітчизняних організацій.

5. Ситуація потребує подальших наукових досліджень у за­значених напрямках, розробки рекомендацій та їх практичного впровадження.

Література

1. Аніщенко В. Екологічні проблеми Чернігівщини та шляхи їх по­долання / В. Аніщенко, Т. Кайстренко, Н. Митькевич // Сіверянський літопис. — 2002. — № 3. — С. 79—86.

2. Анищенко І. Чернігівщина. Забруднення довкілля. Розвиток еко­логічних аспектів соціальної відповідальності / І. Анищенко, Ю. Івано­ва та ін. // Стандартизація, сертифікація, якість. 2010. — 1. — С. 10—13.

3. Батлук В.А. Основи екології / В.А. Батлук. — К.: Знання, 2007. — 519 с.

4. http://ridna.Ua/p/rejtynh-najkraschyh-dlya-zhyttya-mist-ukrajiny/

5. http://who-is-who.com.Ua/bookrubr/ecology2011/2.html

6. http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=244397876

7. http://pik.cn.ua/novini-chernigova-novosti-chernigova/4651-ekologichnyj-stan-chernigivshchyny

8. http://kpadm.cg.gov.ua/single_page.php

Стаття подана до редакції 10.10.2011

УДК 330.15:338.22

І. Я. Антоненко, д-р екон. наук, проф. кафедри готельно-ресторанного та туристичного бізнесу,

І. Л. Мельник, старший викладач кафедри менеджменту підприємств туристичної індустрії, Київський університет туризму, економіки і права

РЕГІОНАЛЬНА СПРЯМОВАНІСТЬ ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

АНОТАЦІЯ. У статті розглянуто питання регіональної спрямовано­сті туристично-рекреаційного природокористування в сучасних умовах. Окреслено проблеми та визначені напрями щодо органі­зації ефективного туристично-рекреаційного природокористування в регіональному розрізі.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: туристично-рекреаційне природокористування, регіональний розвиток, туристичний регіон.

АННОТАЦИЯ. В статье раскрыты вопросы региональной направ­ленности туристическо-рекреационного природопользования в современных условиях. Определены проблемы и направления организации эффективного туристическо-рекреационного приро­допользования в региональном разрезе.

КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: туристическо-рекреационное природополь­зование, региональное развитие, туристический регион.

ANNOTATION: The questions of the regional direction of tourism and recreation environmental management in modern conditions are dis-

© І. Я., Антоненко І. Л. Мельник, 2011

Страницы:
1 


Похожие статьи

В Ф Савченко, К М Катрушенко - Екологічні проблеми чернігівщини та шляхи їх вирішення