Л М Маркович - Екологічні тзнання як чинник гуманітаризації шкільного курсу фізики - страница 1

Страницы:
1  2  3 

Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова

Маркович Людмила Михайлівна

УДК 373.5.016: 53:502.3

Екологічні тзнання як чинник гуманітаризації шкільного курсу фізики

13.00.02 -теорія і методика навчання фізики

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Київ - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент

Касянова Ганна Володимирівна, Національний педагогічний університет

імені М.П.Драгоманова, доцент кафедри методики фізики.

Офіційні опоненти:     доктор педагогічних наук, професор

Садовий Микола Ілліч, Кіровоградський державний педагогічний університет імені В.Винниченка,

професор кафедри фізики та методики її викладання;

кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Костюкевич Дмитро Якович, Інститут педагогіки АПН України, старший науковий співробітник відділу математичної і фізичної освіти.

Захист відбудеться "6" червня 2007 р. об 16.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.053.06 в Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова, 01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, 01601, м. Київ, вул. Пирогова,9.

Автореферат розіслано "21" квітня   2007 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради

Є.В. Коршак

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Інтенсивний розвиток української держави спонукає до нового бачення її інтелектуального потенціалу, викликає суттєві зміни в суспільному житті та сприйнятті оточуючого світу. Це, в свою чергу, зумовлює нагальну необхідність оновлення системи освіти України, серед яких гуманітаризація виступає як основний стратегічний напрям. В перекладі на мову педагогічної науки і практики гуманітаризація означає посилення уваги до людини, до кожної конкретної особистості. На цьому наголошується в Національній доктрині розвитку освіти, Законі України „Про загальну середню освіту", Постанові Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 р. №1717 „Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання", Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа). У програмі з фізики для 12-річної школи відзначено, що одним із складників мети навчання фізики в загальноосвітній школі є формування в учнів екологічної культури.

Сьогодні суспільство відчуває потребу в освічених та соціально підготовлених фахівцях. Тому формування у випускників загальноосвітніх навчальних закладів екологічної культури - завдання першочергове, розв'язати яке покликана екологічна освіта.

В останні десятиріччя діяльність людини здійснює величезний за масштабами й інтенсивністю вплив на природне середовище, свідченням чого є виникнення багатьох екологічних проблем. Посилення гуманістичної спрямованості освіти забезпечить розвиток в учнів умінь щодо пізнання проблем природи, а також залучення їх до спільної з дорослими екологічно доцільної діяльності.

Відомо, що потреба в активній і творчій діяльності інтенсивно формується у підлітковому віці. Разом з тим, культурологічні дослідження свідчать про те, що генетична пам'ять людства, яка зберігає ціннісне ставлення до природи на рівні підсвідомості, втрачається саме в підлітковому віці, якщо особистість не реалізує свою потребу у взаємодії з природою. Тому навчально-виховний процес у загальноосвітніх навчальних закладах має бути спрямований на пошук конкретних шляхів здійснення учнями екологічної діяльності та формування в них екологічної культури.

Шкільний курс фізики забезпечує можливості щодо розв'язання названих проблем за умов його гуманітаризації. Очевидно, що успішне виховання в учнів свідомого ставлення до досягнень науки та їх впливу на навколишнє середовище може бути досягнуте лише при здійсненні комплексного підходу до процесу гуманітаризації шкільного курсу фізики.

Гуманітаризація навчання фізики має на меті спрямування навчально-виховного процесу на цілеспрямоване та систематичне засвоєння учнями екологічних знань. Цезабезпечує правильну орієнтацію учнів у розумінні глобальних проблем, які необхідно розв'язати людству сьогодні, а також тих проблем, які будуть поставлені перед ним у майбутньому. Гуманітаризація навчання фізики сприяє вихованню в учнів нового стилю мислення , який спирається на природничо-наукове сприйняття світу. Використовуючи гуманітарний потенціал фізики, можна навчати учнів основам діалектики, формувати у них матеріалістичний світогляд.

Проблема гуманітаризації шкільної освіти взагалі та навчання фізики зокрема не є новою. На дидактичному рівні проблема гуманітаризації навчання досліджувалась В.І. Астаховою, О.В. Бондаревською, І.М. Козловською, Б.Т. Лихачовим, А.В. Степанюк та іншими педагогами і психологами. Можливості використання гуманітарного потенціалу природничих дисциплін досліджували також О.М. Ващенко, Л.Я. Зоріна, О.М. Новиков, І.В. Родигіна. Все розмаїття поглядів вчених-дидактів на сутність гуманітаризації процесу навчання знайшло відображення у концепції гуманітаризації освіти, розробленій С.У. Гончаренко та Ю.І. Мальованим. Суттєвий внесок у розробку проблеми екологічної освіти і виховання учнів зробили А.Н. Захлєбний, І.Д. Звєрєв, І.Т. Суравєгіна, дослідження яких стосуються фундаментальних положень та методики екологічної освіти і виховання учнів. Застосування екологічних знань в межах різних предметів розглядали Н.С. Антропова, С.С. Васил'єв, С.Д. Дерябо , М.І. Дробноход, М.П. Откаленко, Н.А. Пустовіт та багато інших.

Безпосередньо питаннями впровадження екологічних знань в шкільний курс фізики займались М. Уралов, С.В. Огородніков, В.Д. Шарко. Проте на рівні методики навчання фізики проблема гуманітаризації залишається нерозв'язаною. Не досліджувались можливості розкриття гуманітарного потенціалу фізики. Мали місце лише окремі спроби розглянути певні аспекти реалізації цієї проблеми на конкретному матеріалі. Так, В.Д. Шарко розглядала зв'язок між екологічним вихованням учнів у процесі навчанні фізики та рівнем їх гуманістичної спрямованості; Л.О. Клименко досліджувала можливості фізики у напрямку гуманітаризації на прикладі вивчення світлових явищ. Досліджень з питань гуманітаризації шкільного курсу фізики шляхом впровадження елементів екологічних знань не здійснювалось.

Разом з тим, сьогодні переважна більшість випускників шкіл є недостатньо обізнаними із екологічними питаннями і проблемами, при цьому наявні знання потребують розширення та поглиблення. Низький рівень екологічної культури не забезпечує учням можливостей щодо сприйняття проблем навколишнього середовища як особистісно значущих. Тому довкілля не викликає в учнів зацікавленості, не спонукає їх до роздумів про його неповторність і необхідність охорони. Внаслідок цього загострюється протиріччя між відтворенням учнями екологічних знань і застосуванням їх на практиці, між соціальною потребою в захисті природи та утилітарним ставленням до неї, між набутими знаннями щодо довкілля та особистіснимусвідомленням необхідності природоохоронної діяльності, між об'єктивною цілісністю екологічної культури учнів та нескоординованістю, безсистемністю і непослідовністю дій учителів у її формуванні. Проте підготовка учнів до самостійного життя, соціально значущої та професійної діяльності, які мають узгоджуватись з вимогами розвиненого суспільства, вимагають формування в них відповідального ставлення до довкілля, обізнаності з підходами до розв'язання нагальних екологічних проблем.

Здійснений в ході дослідження аналіз щодо місця і ролі екологічних знань у фізичній освіті учнів підтвердив протиріччя між можливостями, які забезпечують екологічні знання, та їх недостатнім використанням для розвитку екологічної культури учнів у процесі вивчення фізики як найбільш наближеної до людини природничої науки. Це вимагає забезпечення відповідності змісту і методів викладання фізики щодо одного з найважливіших принципів педагогіки - принципу гуманітаризації. В зв'язку з цим виникає необхідність доповнення змісту екологічних знань у шкільному курсі фізики, а також розробки сучасних підходів до їх впровадження, що і зумовлює актуальність дослідження.

Зв 'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалось відповідно до наукових досліджень Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова „Зміст, форми, методи і засоби фахової підготовки вчителів" (протокол № 6 від 25.12.2005 року), а також теми науково-дослідної роботи кафедри методики фізики „Нові технології в шкільній і вузівській дидактиці" (реєстраційний номер № 4-00/02 від 03.11.1999 року), що розроблялась відповідно до плану досліджень Міністерства освіти і науки України.

Тему дисертаційного дослідження затверджено Вченою радою Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (протокол № 7 від 24 березня 2005 року) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень АПН України у галузі педагогіки та психології (протокол № 4 від 25.04.2006 року).

Об'єкт дослідження: процес навчання фізики у загальноосвітніх навчальних закладах.

Предмет дослідження: гуманітаризація навчання фізики у процесі засвоєння учнями елементів екологічних знань.

Мета дослідження: обґрунтування, розроблення і реалізація дидактичних підходів до гуманітаризації шкільного курсу фізики у процесі засвоєння учнями елементів екологічних знань.

В основу дослідження покладено гіпотезу: комплексний підхід до процесу гуманітаризації шкільного курсу фізики з урахуванням її когнітивного, діяльнісно-творчого і аксіологічного компонентів, які є складниками особистісного компоненту, забезпечить формування в учнів позитивної мотивації до навчання фізики, їх гуманістичну особистіснуорієнтацію, розвиток екологічної культури.

Для досягнення мети дослідження та підтвердження висунутої гіпотези було визначено такі завдання:

1. З'ясувати стан досліджуваної проблеми шляхом аналізу філософської, науково-методичної та психолого-педагогічної літератури.

2. На основі розроблених тестів встановити рівні засвоєння учнями екологічних знань, набутих у процесі вивчення фізики і передбачених державним освітнім стандартом. Визначити критерії сформованості в учнів екологічної культури.

3. Розробити доповнення до програми з фізики для 9 - 11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів відповідно до завдань гуманітаризації шкільного курсу фізики; розробити тестові завдання для виявлення рівнів сформованості в учнів екологічної культури у процесі вивчення фізики.

4. Розробити та впровадити у процес навчання фізики дидактичні підходи до гуманітаризації шкільного курсу фізики шляхом використання елементів екологічних знань.

5. Розробити та впровадити у процес навчання фізики методичне забезпечення екологічного змісту для формування в учнів елементів екологічних знань, а саме: лабораторні та практичні роботи екологічного спрямування, екологічні ігри; дидактично обґрунтувати роль екологічних тренінгів при формуванні в учнів елементів екологічних знань у процесі вивчення фізики.

6. Визначити функції творчого проектування як узагальнюючого етапу формування екологічної культури у процесі вивчення фізики.

7. Здійснити експериментальну перевірку ефективності та результативності застосування розроблених дидактичних підходів до гуманітаризації шкільного курсу фізики у процесі засвоєння учнями елементів екологічних знань.

Методологічну основу дослідження становлять: цілісна природничо-філософська концепція В.І. Вернадського щодо єдності суспільства і природи та загальнонаукові методи дослідження; науковий підхід до процесу пізнання як активної діяльності, спрямованої на інтелектуальний та моральний розвиток особистості; педагогічна теорія формування природничо-наукових понять; концепція особистісно-орієнтованої освіти; концепція гуманітаризації загальної середньої освіти.

У процесі дослідження використані такі методи: 1) теоретичні: системний аналіз, узагальнення; 2) емпіричні: вивчення літератури та інших джерел, спостереження, бесіда, опитування, тестування, вивчення продуктів діяльності, педагогічний експеримент, статистична обробка результатів дослідження.

Дослідження здійснювалось на експериментальній базі середніх загальноосвітніхнавчальних закладів №183, № 148 м. Києва, Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. Дослідженням було охоплено близько 700 учнів. Дослідження проводилось в декілька етапів.

На першому етапі (2002-2003рр.) було проаналізовано філософську, психолого-педагогічну і науково-методичну літературу, навчальні програми і шкільні підручники з фізики та інших природничих дисциплін; здійснено спостереження за ходом навчального процесу; узагальнено досвід учителів фізики з проблеми дослідження; проведено констатуючий експеримент. На основі теоретичного аналізу проблеми було визначено теоретичні основи гуманітаризації шкільного курсу фізики шляхом навчання учнів елементів екологічних знань.

На другому етапі (2003-2004рр.) розроблено дидактичні підходи до гуманітаризації шкільного курсу фізики у процесі засвоєння учнями елементів екологічних знань; проведено їх апробацію на малій вибірці учнів СШ №148 м. Києва.

На третьому етапі (2004-2006рр.) проведено комплексний педагогічний експеримент, у ході якого встановлено доцільність та ефективність розроблених дидактичних підходів до гуманітаризації шкільного курсу фізики у процесі засвоєння учнями елементів екологічних знань, визначено рівні сформованості в учнів екологічної культури, виявлено рівень досягнення поставлених цілей у процесі навчання учнів фізики. Результати педагогічного експерименту оброблено за допомогою статистичних методів, узагальнено і проаналізовано, сформульовано висновки.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що:

• теоретично обґрунтовано і конкретизовано можливості гуманітаризації шкільного курсу фізики у процесі засвоєння учнями елементів екологічних знань;

• вперше використано комплексний підхід до процесу гуманітаризації навчання фізики шляхом впровадження у процес навчання учнів фізики елементів екологічних знань;

• розроблено дидактичні основи гуманітаризації шкільного курсу фізики у процесі засвоєння учнями елементів екологічних знань;

• встановлено показники рівнів сформованості екологічної культури у процесі засвоєння учнями елементів екологічних знань та розроблено методику визначення рівнів сформованості екологічної культури у процесі навчання фізики.

Обґрунтованість і вірогідність одержаних результатів забезпечується теоретико-методологічною обґрунтованістю вихідних положень; аналізом вітчизняного і зарубіжного досвіду розв'язання проблем гуманітаризації навчання фізики; використанням комплексу методів дослідження, адекватних до його цілей і завдань; фактом підвищення коефіцієнту засвоєння та якості засвоєння учнями елементів екологічних знань та підвищеннярівнів сформованості екологічної культури учнів за умов використання розроблених дидактичних підходів до гуманітаризації шкільного курсу фізики порівняно з цими показниками в системі традиційного навчання.

Теоретичне значення дослідження полягає в обґрунтуванні дидактичної стратегії гуманітаризації шкільного курсу фізики, основу якої становлять екологічні знання.

Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що:

• розроблено дидактичні підходи до гуманітаризації шкільного курсу фізики у процесі засвоєння учнями елементів екологічних знань, а саме:

- методика формування позитивної мотивації до засвоєння учнями елементів екологічних знань у процесі вивчення фізики;

- методика  формування  в  учнів  елементів  екологічних знань  у процесі використання зв'язку фізики з природничими та гуманітарними науками;

- методика розв'язання фізичних задач екологічної спрямованості;

• розроблено методичне забезпечення екологічного змісту для формування в учнів елементів екологічних знань, а саме:

- лабораторні та практичні роботи екологічного спрямування;

- екологічні ігри;

- екологічні тренінги;

• розроблено структуру фонової інформації як підґрунтя для засвоєння учнями елементів екологічних знань у процесі вивчення фізики;

• розроблено доповнення до програми з фізики для 9 - 11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів відповідно до завдань гуманітаризації шкільного курсу фізики;

• розроблено тестові завдання для визначення рівнів засвоєння учнями елементів екологічних знань та рівнів сформованості в учнів екологічної культури у процесі вивчення фізики.

Розроблені тестові завдання можуть бути використані для перевірки знань учнів з фізики, передбачених державним стандартом фізичної освіти.

Доповнення до програми з фізики для 9 - 11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів можуть бути впроваджені у класах з профільною диференціацією навчання фізики за програмами прикладного курсу та курсу поглибленого рівня, а також у програмах для профільних класів 12-річної школи.

Матеріали теоретичної, а особливо експериментальної частин дослідження, висновки і рекомендації можуть бути використані також в процесі підготовки майбутніх учителів фізики у вищих педагогічних навчальних закладах.

Особистий внесок автора полягає у:

здійсненні аналізу гуманітарного потенціалу шкільного курсу фізики;

визначенні можливостей гуманітаризації шкільного курсу фізики;

теоретичному обґрунтуванні і розробленні дидактичних підходів до впровадження елементів екологічних знань у процесі вивчення фізики;

розробленні доповнень до програми з фізики для 9 -11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів відповідно до завдань гуманітаризації шкільного курсу фізики;

визначенні показників рівнів сформованості екологічної культури у процесі засвоєння учнями елементів екологічних знань та розробці методики визначення рівнів сформованості  екологічної  культури з  метою  перевірки  ефективності запропонованих дидактичних підходів до гуманітаризації шкільного курсу фізики.

Апробація і впровадження результатів дослідження. Основні положення і результати дисертаційного дослідження доповідались і обговорювались на: міжнародній науково-практичній конференції "Наукові дослідження - теорія та експеримент "2005" (м. Полтава, 2005 р.), всеукраїнській науково-практичній конференції "Педагогічна творчість, майстерність, професіоналізм: проблеми теорії та практики підготовки вчителя-вихователя-викладача" (Київ, 2005 р.), міжнародній науково-практичній конференції "Розвиток наукових досліджень" (м. Полтава, 2005 р.); міжнародній конференції молодих вчених „Сучасні проблеми екології" (Запоріжжя, 2005 р.); звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (2003, 2004, 2005 рр.); семінарі „Актуальні проблеми навчання фізики в школі" при кафедрі методики викладання фізики Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (2004, 2005, 2006 рр.); семінарах директорів шкіл (Київ, 2004, 2005 рр.); засіданнях методичних об'єднань вчителів фізики (Київ, 2004, 2005, 2006 рр.).

Публікації. Основний зміст дисертації та результати дослідження висвітлено у 14 одноосібних працях, серед яких 5 статей у фахових виданнях, 9 у збірниках наукових праць і матеріалах наукових конференцій.

Структура. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації - 196 сторінки, основний текст - 181 сторінка ; список використаних джерел охоплює 15 сторінок (209 найменувань). Дисертація містить в основному тексті 27 таблиць на 15 сторінках, 15 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ У вступі обґрунтовано актуальність та доцільність обраної теми, визначено об'єкт,предмет і мету дослідження, сформульовано гіпотезу і основні завдання, описано методи, які застосовувались для розв'язання поставлених завдань, розкрито наукову новизну, теоретичну та практичну значущість здобутих результатів.

У першому розділі дисертації - „Методологічні і психолого-педагогічні основи гуманітаризації навчання фізики" - наводиться аналіз літературних джерел з проблематики дослідження, розглядається еволюція ідей вітчизняних і зарубіжних педагогів і психологів щодо процесу гуманітаризації навчання, розглядаються особливості гуманітаризації шкільного курсу фізики шляхом впровадження елементів екологічних знань, кінцевим результатом якої є формування в учнів екологічної культури.

Теоретично проаналізовано дослідження з проблеми дисертаційної роботи за такими напрямами: особливості гуманітаризації навчання фізики; можливості шкільного курсу фізики щодо реалізації концепції екологічної освіти; методологічні основи формування екологічної культури; врахування індивідуальних особливостей учнів як однієї з основних умов гуманітаризації навчання фізики; компоненти гуманітаризації навчання фізики; використання гуманітарного потенціалу фізики для формування наукового світогляду.

Конкретизовано наукові підходи до сутності, змісту і завдань гуманітаризації шкільного курсу фізики за допомогою елементів екологічних знань. Визначено, що ці підходи спираються на теоретичні уявлення про компоненти гуманітаризації і визначають її специфіку (формування в учнів екологічної культури) порівняно з традиційним знаннєво-орієнтованим навчанням.

Доведено, що у процесі формування екологічної культури шляхом засвоєння учнями елементів екологічних знань основну роль відіграє особистісний компонент, складниками якого є мотиваційно-ціннісний (аксіологічний), діяльнісно-творчий та когнітивний компоненти гуманітаризації. У єдності цих компонентів формується екологічна свідомість, а також переконання, як кінцевий елемент становлення світогляду.

За аналізом літературних джерел встановлено, що аксіологічний компонент забезпечує створення в учнів позитивної мотивації щодо засвоєння екологічних знань; когнітивний компонент забезпечує засвоєння світоглядних знань з фізики як підґрунтя для формування екологічних знань, які доповнюють наукову картину світу і сприяють подальшому формуванню складників екологічної культури; діяльнісно-творчий компонент виявляється через пізнавальну та комунікативну діяльність учнів, застосування активних методів пізнання.

Узагальнено методологічні та психологічні підходи до розуміння сутності гуманітаризації шкільного курсу фізики у процесі засвоєння учнями елементів екологічних знань, обґрунтовано доцільність їх використання у навчальній діяльності учнів 9 - 11-х класів на уроках фізики, визначено перспективи гуманітаризації навчання фізики, впровадження якої вимагає глибокого теоретичного осмислення і експериментального обгрунтування.

У другому розділі - „Дидактичні підходи до гуманітаризації шкільного курсу фізики у процесі засвоєння учнями елементів екологічних знань " - розроблено дидактичні підходи до гуманітаризації навчання фізики, основу якої становлять екологічні знання, а кінцевою метою є формування екологічної культури.

Конкретизовано загальні та специфічні функції екологічної культури; показано, що формування екологічної культури у процесі вивчення фізики сприяє створенню умов для повноцінного розвитку учнів, їх самовизначення, здатності до осмислення оточуючого світу, прихильності до гуманістичних цінностей, підготовки до самореалізації особистості у суспільстві.

Визначено основні складники гуманітаризації шкільного курсу фізики, які представлено у вигляді структурно-тематичної схеми (рис.1).

Гуманітаризація шкільного курсу фізики

т

Гуманітаризація змісту шкільного курсу фізики

т

Гуманітаризація навчалыпьвиховного

впливу

т

Гуманітаризація методів організації та

здійснення навчально-пізнавальної діяльності

Доповнення до програми з фізики відповідно до завдань гуманітаризації

1

• формування позитивної мотивації до засвоєння учнями елементів екологічних знань

• використання фонової інформації як підґрунтя для засвоєння учнями ел^ементів екологічних знань

• використання зв'язку фізики з природничими

• фізичні задачі екологічної спрямованості

• лабораторні та практичні роботи екологічної спрямованості

• дослідницькі завдання е кологічної спрямованості

• екологічні ігри

• екологічні тренінги

12

та гуманітарними науками у процесі засвоєння учнями елементів екологічних знань

творче проектування

Засвоєння елементів екологічних знань

Формування екологічної культури особистості Рис. 1. Структурно-тематична схема складників гуманітаризації шкільного курсу фізики

Встановлено, що складниками екологічної культури особистості є такі: екологічна інформованість, екологічна свідомість, екологічна компетентність. До екологічної інформованості слід віднести обізнаність з основними екологічними проблемами, а також природоохоронними та екологічними питаннями. Екологічна свідомість має місце, якщо учень усвідомлює себе як частину природи; дбайливо ставиться до природних багатств; прагне до пізнання навколишнього середовища; має нетерпиме ставлення до тих, хто завдає природі шкоди; сприймає природу як національну та загальнолюдську цінність. Екологічна компетентність забезпечується знаннями, практичними уміннями й навичками раціонального природокористування; передбаченням наслідків своїх дій; дотриманням норм поведінки в природі, боротьбою із забрудненням середовища; здатністю до оцінювання стану навколишнього середовища та прийняття рішень щодо його поліпшення.

Страницы:
1  2  3 


Похожие статьи

Л М Маркович - Екологічні тзнання як чинник гуманітаризації шкільного курсу фізики