В Пантилей - Економіко-географічні аспекти суспільного здоров'я населення україни і польщі - страница 1

Страницы:
1  2 

ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV.

Серія географічна. 2007. Bun. 34. С. 173-182 Ser. Geogr. 2007. N 34. P. 173-182

УДК 991.3

ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНІ АСПЕКТИ СУСПІЛЬНОГО ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ І ПОЛЬЩІ: ПРОСТОРОВО-ЧАСОВИЙ АНАЛІЗ

В. Пантилей

Університет Марії Кюрі-Склодовської, ал. Красьніцка 2 cd, м. Люблін, 20-718 Польща pantyley@yahoo. com

Досліджено вплив соціально-економічних трансформацій на стан суспільного здоров'я насе­лення України та Польщі в 1990-2002 рр. Запропоновано власну класифікацію чинників форму­вання суспільного здоров'я населення, а також проаналізовано вплив соціально-економічних, медико-організаційних і демографічних чинників на стан здоров'я населення України і Польщі в 1990-2002 рр. За допомогою статистичних методів підтверджено існування сильного зв'язку між змінними стану суспільного здоров' я населення і змінними соціально-економічних чинників, що впливають на цей стан. Доведено, що соціально-економічні реформи початку 90-х років спричи­нили в Україні значне погіршення якості життя населення і медико-демографічної ситуації, тоді як у Польщі простежено поліпшення головних показників стану здоров'я населення і соціально-економічної ситуації.

Kлючові слова: суспільне здоров'я населення, чинники формування суспільного здоров'я населення, соціально-економічні трансформації, смертність, захворюваність, Україна, Польща.

Драматичне погіршення рівня життя населення, особливо в Україні, значне зростання безробіття, брак суспільної безпеки, щораз більший психосоціальний стрес - побічні наслідки, що супроводжують період інтенсивних соціально-економічних трансформацій, - деструкційно вплинуло на медико-демографічну ситуацію в Україні та Польщі. Є тісний прямий і зворотній зв'язок між категоріями здоров'я-хвороба і соціально-економічним середовищем життя людини [11]: з одного боку, стан здоров'я населення є визначником цього середовища, а з іншого, - соціально-економічна сфера визначає потенціальні можливості збереження доброго стану суспільного здоров'я. Головною метою дослідження була верифікація дослідницької гіпотези, згідно з якою суспільне здоров' я населення значно детерміноване соціально-економічною ситуацією аналізова­них країн, їхніх макро- і мікрорегіонів. Головне завдання дослідження полягало в пошу­ку відповіді на запитання, як і в якому напрямі зміни соціально-економічної ситуації в Україні і Польщі, зумовлені інтенсивним реформуванням різних сфер суспільного життя, вплинули на стан суспільного здоров' я населення цих двох країн.

Вибір об'єкта дослідження - стан суспільного здоров'я населення України і Польщі -не був випадковим. Передумови цього вибору такі:

S Україна і Польща до початку 1990 р. мали подібну медико-демографічну ситуацію;

S в аналізованих країнах проведено низку радикальних соціально-економічних реформ у різних сферах суспільного життя. Хоча мета реформ подібна, та спосіб і темп їхньої реалізації були значно відмінні, що відображено в різній ефективності проведених

© Пантилей В., 2007реформ, і, як наслідок, спричинило виникнення геопросторових відмінностей у стані суспільного здоров' я населення і чинників, що формують цей стан;

S прийняття Польщі до Євросоюзу супроводжується прагненням до підвищення стандартів у системі охорони здоров' я, які характеризують західноєвропейські країни. Набутий досвід Польщі в цьому напрямі може бути помічним у виборі векторів подальших соціальних реформ в Україні.

Предмет дослідження - різноманітні аспекти залежностей, які є між станом сус­пільного здоров' я населення і його соціально-економічними чинниками в Україні та Польщі за період 1990-2002 рр.

Під час дослідження використано статистичні дані, зібрані в різних установах і організаціях України й Польщі, зокрема таких, як Державний комітет статистики України, Міністерство охорони здоров'я України, Інститут суспільного здоров'я, Центр медичної статистики, Центр радіоактивної медицини, Львівське обласне управління статистики, Державна санітарно-епідеміологічна служба України, Державне управління екологічної безпеки Львівської області, Головне статистичне управління Польщі (GUS), Міністерство здоров' я і соціальної опіки Польщі, Центр організації й економіки охорони здоров' я (Польща), Центр інформаційних систем (Польща), Державний інститут гігієни (Польща, PZH), Інститут трудової медицини ім. Є. Нофера в Лодзі (Польща), Інститут суспільного здоров' я в Кракові (Польща), Інститут медицини села ім. В. Ходзькі в Люб­ліні (Польща), Любельський центр суспільного здоров' я (Польща), Центр соціально-економічних аналізів (Польща). Дослідження ґрунтуються на застосуванні різноманіт­них методів дослідження: аналізу джерел вітчизняної і зарубіжної літератури, ресурсів Інтернету, компаративного аналізу статистичних матеріалів, методу експертних оцінок, картографічних, математично-статистичних методів (лінійної кореляції Пірсона, бага­товимірної регресії, таксономії Хельвіга, типології адміністративно-територіальних одиниць за допомогою методики k-середніх).

Початковим у нашому дослідженні було твердження, що стан суспільного здоров' я населення слугує надійним індикатором соціально-економічної ситуації на міждержав­ному, загальнодержавному, регіональному і локальному рівнях. Для перевірки робочої гіпотези вибрано низку параметрів, що відображають стан суспільного здоров' я населен­ня, а також його соціально-економічні, екологічні, медико-організаційні й демографічні чинники (рис. 1). Головну увагу зосереджено на характеристиці стану здоров' я населен­ня та його соціально-економічних і медико-організаційних чинників.

До головних детермінант медико-демографічної ситуації належить розмір ВНП на душу населення згідно з паритетом купівельної спроможності, а також похідна цього елемента - розмір доходів домогосподарств. В Україні рівень ВНП згідно з паритетом купівельної спроможності на душу населення, 2001 р. становив 4 350 умовн. од., що було у 2 рази менше, ніж у Польщі й у 1,2 раза нижче, ніж прийнята ООН межа бідності, яка становить 5 120 умовн. од. на особу (табл. 1).

Важливою проблемою у двох досліджуваних країнах є геопросторові відмінності вартості показника ВНП згідно з паритетом купівельної спроможності. В найліпшій ситуації перебувають столичні регіони України й Польщі, а в найгіршій - регіони українсько-польського прикордоння, причому різниця вартості ВНП досягає навіть 10 разів (рис. 2).

На території України й Польщі великого масштабу набула бідність населення, причому структуральна, тобто незалежна від самої людини, її здібностей, бажань та мотивації, джерелом якої є зовнішня державна і регіональна економічна ситуація (розмір

ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНІ АСПЕКТИ. . .

нЩ) К^г) hS)

< УНІЯМ -С-)и -.і. і.'".

CrpftTfpa

КИПР

o:m.d3""J

Плптолпіглі

дннцдлці­

І.ілпгГія

піпт-нр

аиргмягг

Статак-а сосні

іїьетячн нцнн j

С" jji-uriJ-L.

Ціні к -і- ■:

ЬлиЧ(»п.н, К Ніч" M KOI

Рис. 1. Класифікація чинників формування стану суспільного здоров' я населення.

доходів і цін, рівень безробіття), а також соціальна політика органів державного управління. В Україні за станом на 2001 р. бідне населення (нижче прожиткового мінімуму) становило 27,8%, тоді як у Польщі - 17,0%. У найгіршій ситуації перебувають найменш захищені соціально верстви населення: безробітні, багатодітні сім'ї, діти й особи похилого віку [1, 18]. З рівнем убогості безпосередньо пов'язані бездомність і жебраство. За даними Міністерства внутрішніх справ України 2002 р. на територіі держави зареєстровано 23,1 тис. бездомних, серед яких 9,7 тис. (близько 37%) - це молодь. У 1999 р. в Україні затримано 31,3 тис. бездомних дітей, які займалися жеб­рацтвом, причому їхня кількість значно зросла у 2005 р. Як в Україні, так і в Польщі після падіння комуністичного режиму неодноразово проводили реформи в сфері зайнятості населення, які супроводжувалися зростанням безробіття. Хоча, згідно з офіційними даними, рівень безробіття в Польщі є вищий, ніж в Україні, проте Україна вирізняється високим рівнем так званого прихованого безробіття (йдеться про осіб, які перебувають в адміністративних відпустках або працюють неповний час), що практично не зафіксовано на території Польщі. З погляду наслідків безробіття в аналізованих краї­нах суттєвим є його довготривалість. Частка довготривалого безробіття в Україні 2002 р. становила 64% і була майже у 2 рази вищою, ніж на території Польщі. Україна, порівняно з Польщею, має гірші умови праці, особливо щодо частки працівників, які працюють у небезпечних для життя і здоров'я умовах, а також щодо смертельних нещас­них випадків на виробництві.

Таблиця 1

Динаміка ВНП на особу згідно з паритетом купівельної спроможності у вибраних територіальних угрупованнях, умовн. од.

Роки

Польща

Україна

Країни Європи

Середній показник для країн ЄС*

Середній показник для країн СНД

1990

4 899

5 433

11 144,4

16 195,6

63 55,8

1991

4 500

5 180

11 024,4

16 494,6

57 53,9

1992

4 993

5 010

11 303,7

17 460,3

51 37,4

1993

5 330

3 250

10 994,8

17 524,2

39 83,5

1994

5 840

2 718

11 333,1

18 353,8

36 02,0

1995

7 004

2 400

11 974,6

19 513,3

34 47,8

1996

7 383

 

12 301,5

20 195,7

33 79,4

1997

7 544

2 190

13 022,7

21 481,2

34 84,0

1998

8 472

3 194

14 075,9

22 322,3

48 39,3

1999

8 989

3 458

14 924,3

23 374,1

54 99,7

2000

9 529

3 816

15 968,5

24 747,4

61 33,6

2001

9 450

4 350

15 453,7

24 110,3

56 05,3

* Стан до 1.05.2004. Джерело:[12, 19].

■ 10 ВСЮ -ю

_ .DO (Б)

 

 

 

. ми: :■

-     :.::

2£00da

- I0D (Є)

1 1

1900 do

-

Рис. 2. ВНП на душу населення в Україні та Польщі згідно з паритетом купівельної спроможності 2001 р., умовн. од. Джерело: [7, 17].

Мало сприятливими для стану здоров'я населення є також рівень і структура видат­ків домогосподарств на продукти харчування, алкоголь, цигарки, медичні й культурно-рекреаційні потреби. Частка видатків на продукти харчування в загальних видатках домогосподарств, в Україні удвічі вища, ніж у Польщі, тоді як частка видатків на медич­ні, культурні й рекреаційні потреби значно нижча (відповідно, 1,5 і 3,3 раза).

Далекі від досконалості в аналізованих країнах системи охорони здоров'я. Реформи, які проводили в 1990-2002 рр. не дали, на жаль, очікуваних результатів. З погляду за­собів охорони здоров'я ліпша ситуація була в Україні, однак діяльність охорони здо­ров'я, виражена за допомогою таких показників: кількості хворих, що перебувають у лікарнях у перерахунку на 100 осіб, середнього часу перебування хворого в лікарні (у днях), використання лікарняного ліжка (у днях за рік), а також фінансова доступність медичної допомоги, набагато ефективніша в Польщі. Низька ефективність медичної допомоги в Україні виникає внаслідок спрямованості на лікування, а не на профілактику захворювань. Однією з найважливіших проблем української служби охорони здоров' я є її критично низький рівень фінансування: видатки на охорону здоров' я в Україні в роз­рахунку на душу населення 2002 р. становили 103 умовн. од. згідно з паритетом купіве­льної спроможності, тоді як у Польщі відповідний показник був на рівні 449 умовн. од. Зазначимо, в що найгіршій ситуації перебувають власне регіони українсько-польського прикордоння.

Сучасні демографічні проблеми аналізованих країн впливають, безсумнівно, на стан суспільного здоров' я населення, особливо на його генетичний потенціал. Обидві держа­ви належать до країн з низьким рівнем народжуваності, зумовленим особливо в Україні економічними чинниками (табл. 2), однак мають якісно відмінні коефіцієнти смертності. У випадку Польщі коефіцієнти смертності низькі й подібні до усередненого показника для країн ЄС, натомість в Україні ці показники майже у 2 рази вищі, ніж у Польщі

(рис. 3).

Таблиця 2

Причини зволікання з народженням дитини в Україні, 2003 р.

Причини *

%

Відсутність грошей

22

Незадовільні умови проживання

22

Прагнення жити для себе

20

Відсутність загальнодержавної політики щодо допомоги родині

14

Політична й економічна дестабілізація в суспільстві

10

Значні видатки, пов'язані з пологами

10

Відсутність відповідної медичної опіки вагітних жінок

8

Небажання одного з подружжя мати дітей

6

Інші

5

* Респондент міг вибрати одну чи кілька відповідей. Джерело: [2].

На підставі аналізу стану здоров' я населення України й Польщі можна стверджувати про існування глибокої медико-соціальної кризи на території України. В 1990 р. медико-соціальна ситуація в Польщі теж була незадовільною, особливо порівняно з країнами Євросоюзу, проте поліпшення ситуації в Польщі простежено від 1996 р. за подальшого погіршення стану здоров' я населення України, яке тривало до 2002 р. (табл. 3). Аналіз статистичних даних дає підстави стверджувати, що Польща успішно перейшла через епі­деміологічну трансформацію , тоді як в Україні дійшло до синергетичного ефекту щораз більшого рівня захворюваності на соціальні та цивілізаційні хвороби (за винятком хвороб дихальної системи).

Рис. 3. Динаміка коефіцієнта смертності на 1 000 осіб населення у вибраних терито­ріальних угрупованнях, 1990-2002 рр.: 1 - Польща; 2 - Україна; 3 - країни Європи; 4 - країни ЄС; 5 - країни СНД. Джерело: [19, 20].

Для оцінки геопросторових відмінностей стану суспільного здоров'я населення України й Польщі використано метод таксономічного аналізу Хельвіга. Зокрема, вибрано 17 показників стану суспільного здоров'я населення. Обчислені за математич­ним взірцем [10] таксономічні вартості стану здоров'я населення для адміністративно-територіальних одиниць України й Польщі (областей і воєводств) розділено на п' ять класів, яким надано якісне окреслення (наприклад, дуже добрий стан здоров' я населен­ня) (рис. 4).

У геопросторовому аспекті найгірший стан здоров' я в населення східної і центра­льної частини України головно внаслідок високого рівня захворюваності на злоякісні новоутворення, СНІД і туберкульоз, а також смертності з зовнішніх причин. У Польщі найгірша ситуація зафіксована у Дольношльонському воєводстві з огляду на один з найвищих на території Польщі показник захворюваності на загальні психічні хвороби, психічні хвороби спричинені вживанням алкоголю, а також найвищий показник захво­рюваності й смертності від злоякісних новоутворень. Порівняно добрий стан здоров' я

1 Епідеміологічна трансформація - перенесення акценту головних причин смертності, а також захворюваності з інфекційних хвороб на хвороби неінфекційні, хронічні (такі як злоякісні новоутворення, хвороби кровоносної системи) [9].

ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНІ АСПЕКТИ.

притаманний населенню Опольського воєводства, а також західних областей України: Закарпатської, Львівської та Івано-Франківської.

Таблиця 3

Вибрані показники медико-соціальної ситуації в Україні та Польщі _ 1990-2002 рр.__

Україна Польща

Показники

1990\1996\2002     1990\1996 2002

Середня тривалість життя, роки

 

 

 

 

 

 

чоловіки

65,63

61,91

62,64

66,56

68,12

70,42

жінки

74,91

72,95

74,06

75,49

76,57

78,78

Натуральний приріст, 96о

0,6

-6,1

-7,6

4,1

1,1

-0,1

Смертність унаслідок хвороб

 

 

 

 

 

 

кровоносної системи на 100 тис.

641,5

879,0

965,4

534,2

503,2

443,0

населення

 

 

 

 

 

 

Смертність унаслідок злоякісних

 

 

 

 

 

 

новоутворень на 100 тис.

195,4

192,4

197,2

193,4

203,7

234,9

населення

 

 

 

 

 

 

Смертність унаслідок зовнішніх

 

 

 

 

 

 

причин на 100 тис. населення

107,2

158,0

158,3

78,2

70,5

66,4

Смертність унаслідок хвороб

 

 

 

 

 

 

дихальної системи

71,8

86,0

66,0

41,1

37,0

40,7

на 100 тис. населення

 

 

 

 

 

 

Смертність немовлят, 99о

12,8

14,3

10,3

19,3

12,2

7,5

Захворюваність на туберкульоз

31,9

45,8

75,6

42,3

39,8

27,4

на 100 тис. населення

 

 

 

 

 

 

Захворюваність на СНІД на 100

0,002

0,293

2,790

0,055

0,290

0,337

тис. населення

 

 

 

 

 

 

Захворюваність на сифіліс, на 100

6,0

150,6

63,8

21,6

3,3

2,4

тис. населення

 

 

 

 

 

 

Захворюваність на гонорею на

73,2

74,2

46,5

5,4

3,9

1,6

100 тис. населення

 

 

 

 

 

 

Захворюваність на злоякісні

 

 

 

 

 

 

новоутворення на 100 тис.

301,2

309,4

322,0

219,0

279,7

286,81

населення

 

 

 

 

 

 

Джерело: [3-8, 13-17].

За допомогою коефіцієнта лінійної кореляції Пірсона визначено силу і характер залежностей між змінними чинників формування суспільного здоров' я населення (53 змінні) і змінними стану здоров' я населення (17 змінних). Певна частина змінних значно пов' язана з аналізованими чинниками формування суспільного здоров' я населення (соціально-економічними, екологічними, медико-організаційними і демографічними). Особливо це стосується таких показників стану здоров' я населення: природного прирос­ту населення, середньої тривалості життя, смертності немовлят, смертності внас-лідок хвороб кровоносної системи, зовнішніх причин, захворюваності на туберкульоз і вене­ричні хвороби. Для решти змінних залежності є досить слабкі або майже непомітні (йдеться передусім про показник самооцінки стану суспільного здоров' я населення, смертність унаслідок хвороб дихальної системи, захворюваності й смертності на злоякіс­ні новоутворення, захворюваність на СНІД і психічні хвороби). Можна припустити, щоці змінні детерміновані іншими чинниками (наприклад, генетичними), які перебувають поза об' єктом нашого дослідження з огляду на неможливість їхнього статисничного вираження, а також з приводу браку відповідних статистичних даних. Однак, статистич­но підтверджено кореляції більшості змінних стану здоров' я населення з соціально-економічними чинниками, вираженими за допомогою таких показників: ВНП в умовних одиницях згідно з паритетом купівельної спроможності, доходами домогосподарств в умовних одиницях згідно з паритетом купівельної спроможності, а також видатками домогосподарств на продукти харчування, відпочинок і охорону здоров' я. Дещо слабша кореляція зареєстрована у випадку екологічних і медико-організаційних чинників.

Рис. 4. Синтетичний показник стану здоров' я населення України й Польщі, 2002 р.

На підставі багатовимірної регресії стверджено, що стан суспільного здоров' я населення України й Польщі в 86% залежить від таких змінних: частки видатків домогосподарств на продукти харчування, відпочинок і рекреацію у загальних видатках домогосподарств, кількості лікарів у перерахунку на 10 тис. населення і видатків держав на охорону здоров' я (виражених в умовних одиницях згідно з паритетом купівельної спроможності на особу). Як випливає з аргументів, наведених вище, змінні ці пов'язані передусім зі станом соціально-економічного розвитку держав.

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

В Пантилей - Економіко-географічні аспекти суспільного здоров'я населення україни і польщі